ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-03-09 15:24 7 Подобається

Майже 2,0 млрд грн ПДФО сплатили до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини з легальних доходів

У січні – лютому 2026 року надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету склали понад 1 965,4 млн гривень. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це на понад 267,8 млн грн, або на 15,8 відс., більше ніж за результатами січня – лютого минулого року.

Керівник податкової служби області акцентував, що сумлінна сплата податків і робота бізнеса у правовому полі – це значна підтримка економіки держави.

«Незважаючи на непрості умови, платниками Дніпропетровщини забезпечується не тільки стабільність надходжень до бюджетів, а й динаміка їх зростання. Дякуємо усім за соціальну відповідальність. Сьогодні основне завдання, щоб кошти, які надходять до бюджетів, працювали на нашу оборону та безпеку», – підкреслив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2025 році. Громадяни, ФОПи на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками минулого року до 01 травня 2026 року.

Декларацію можна подати за допомогою Електронного кабінету, мобільного застосунку «Моя податкова», особисто чи через уповноважену особу або поштою з повідомленням про вручення.

Рентна плата: за використання лісових ресурсів місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників 142,7 тис. гривень

Упродовж січня – лютого 2026 року платники рентної плати за використання лісових ресурсів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області 142,7 тис. гривень. Надходження зросли порівняно з минулим роком на 76,3 тис. грн, або більше ніж у 2 рази.

Звертаємо увагу, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів встановлені п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за заготівлю деревини основних лісових порід (п.п. 256.3.1 п. 256.3 ст. 256 ПКУ) та за заготівлю деревини неосновних лісових порід (п.п. 256.3.2 п. 256.3 ст. 256 ПКУ).

При цьому, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Відповідно до п. 256.5 ст. 256 ПКУ ставки рентної плати за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами.

Пунктом 256.6 ст. 256 ПКУ визначено розподіл лісів за поясами:

до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області (п.п. 256.6.1 п. 256.6 ст. 256 ПКУ);

до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області (п.п. 256.6.2 п. 256.6 ст. 256 ПКУ).

За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються обласними та Київською міською радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).

Сума рентної плати обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах (п.п. 256.11.1 п. 256.11 ст. 256 ПКУ).

Фізичні особи – платники плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 76,0 млн гривень

Протягом двох перших місяців 2026 року від фізичних осіб – платників плати за землю поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 76,0 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2025 року надходження збільшились на понад 2,0 млн грн, темп росту – 102,7 відсотків.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами і доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю:

18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;

18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;

18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;

18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;

18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;

18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».

Дніпропетровщина: до центрів обслуговування платників з початку року надійшло майже 56,6 тис. звернень

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.03.2026, адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця їх обліку.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – лютого 2026 року до ЦОПів надійшло 56 594 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 1 596 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 36 204 звернення, або 64,0 відс. від загальної кількості, та на 7 859 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

За результатами роботи, протягом січня – лютого 2026 року платниками податків отримано 54 184 адміністративні послуги, що на 2 216 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 34 190 адміністративних послуг, або 63,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 8 708 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.

Крім того, з початку поточного року здійснено 272 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 106 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 150 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.03.2026 фахівцями мобільного ЦОПу надано 1 980 адміністративних послуг, з яких 502 адміністративні послуги – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 1 058 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 4 429 громадян, якими отримано 1 478 адміністративних послуг та 940 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Серед платників розповсюджено понад 8 040 примірників друкованої продукції.

Деклараційна кампанія – 2026: іноземні доходи необхідно задекларувати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026.

Якщо фізична особа – резидент отримує доходи за межами митної території України (наприклад, заробітну плату), такі доходи необхідно задекларувати. Фізичні особи, які отримали іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01 травня року, наступного за звітним. Це стосується й самозайнятих осіб.

Такі доходи оподатковуються:

► податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %,

► військовим збором:

- за ставкою 1,5 % – при отриманні до 31.12.2024 включно,

- за ставкою 5 % – нараховані (виплачені) з 01.01.2025.

При отриманні іноземного доходу у валюті сума такого доходу підлягає перерахунку у гривні за курсом Національного банку України на дату його нарахування (отримання).

Водночас, не потрібно декларувати кошти та сплачувати податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала:

► матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;

► допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.

Деякі особливості оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що у 2026 році для банків запроваджено нову базову ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50 %. Це передбачено Законом № 4698, яким внесено зміни до Податкового кодексу України та визначено особливості оподаткування банків.

Підвищена ставка застосовується:

- до оподаткування прибутку, починаючи з податкових звітних періодів 2026 року;

- до оподаткування дивідендів відповідно до пункту 57.1прим.1 статті 57 Податкового кодексу України.

У 2026 році банки не можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років.

Це обмеження діятиме протягом 2026 року. Суми від’ємного значення об’єкта оподаткування (включно з тими, що виникнуть у 2026 році) можуть бути враховані при визначенні фінансового результату починаючи зі звітних періодів 2027 року.

Довідково:

Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»

Внесок фізичною особою грошових коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи: відображення у додатку 4ДФ до Розрахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) додатка 2 до Порядку.

Довідником ознак доходів визначено, що сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права, відображається у Розрахунку під ознакою доходу «178».

Відповідно до п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права.

Разом з тим, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктами 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку графи розд. I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються наступним чином:

у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у Довіднику ознак доходів. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

у графі 4а «Сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб» – сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 «Сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб» – фактична сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого військового збору до бюджету;

у графі 6 «Ознака доходу» – ознака доходу, наведена у Довіднику ознак доходів.

Тобто, юридична особа – емітент корпоративних прав виступає у якості податкового агента лише в частині відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходу «178» суми грошових коштів або майна, внесених фізичною особою до статутного капіталу такої юридичної особи в обмін на корпоративні права.

Відповідно додаток 4ДФ до Розрахунку заповнюється наступним чином:

у графі 3а відображається сума нарахованого доходу;

у графі 3 сума виплаченого доходу;

у графах: 4а, 4, 5а, 5 проставляються прочерки;

у графі 6 зазначається ознака доходу «178».

Щодо проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією

Чи можливо проведення зарахування (заліку) дебіторської заборгованості нерезидента за експортною операцією, сума якої не перевищує 400 тис. грн, із заборгованістю товариства перед цим самим нерезидентом щодо виплати дивідендів?

Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) визначено правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлено відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 2473.

До поточних торговельних операцій відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. І Положення про здійснення операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, належать операції, за якими проводяться розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Водночас платежі у вигляді дивідендів за корпоративними правами, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів (прибутків) за об’єктами інвестиційної діяльності, що не пов’язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією, зменшенням статутного капіталу, належать до поточних неторговельних операцій.

Питання щодо обмежень на проведення валютних операцій, пов’язаних із рухом капіталу, зокрема при виплаті нерезиденту дивідендів, а також стосовно обмежень на поточні торговельні операції з експорту товарів та поширення граничних строків розрахунків на такі операції регулюються Національним банком України (далі – НБУ).

У частині першій ст. 13 Закону № 2473 визначено, що НБУ наділений правом встановлення:

граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;

мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У частині другій ст. 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – із дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Враховуючи зазначене, повідомляємо, що для дотримання вимог Закону № 2473 за експортовані резидентом товари їх оплату нерезидент має здійснювати шляхом перерахування грошових коштів із-за кордону на рахунок резидента в уповноваженому банку України.

При цьому слід врахувати, що у п. 22 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), визначено, що граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Аналогічна норма визначена і в п. 143 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18), а саме: граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону № 361, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

У п. 2 Положення № 5 також визначено, що незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений у ст. 20 Закону № 361.

Таким чином, якщо сума операції з експорту товарів, здійсненої резидентом України, не перевищує незначний розмір (є меншою за 400 тис. грн.), то на таку операцію не поширюються встановлені НБУ граничні строки розрахунків за відсутності ознак дроблення операцій з експорту товарів, та, відповідно, така операція не підлягає валютному нагляду в банку.

З урахуванням положень Закону № 2473 та нормативно-правових актів НБУ, ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та тим самим нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експортної операції не перевищує еквівалент 400 тис. грн. та така операція не підлягає валютному нагляду. При цьому, така можливість може застосовуватись лише за відсутності ознак штучного дроблення і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ.

Водночас звертаємо увагу, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Разом із тим при оподаткуванні таких доходів необхідно враховувати положення міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила оподаткування, ніж передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору за умови дотримання вимог ст. 103 ПКУ щодо підтвердження статусу нерезидента як бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу та надання довідки про резидентність.

Крім того, слід врахувати, що після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України Постановою № 18 було запроваджено деякі валютні обмеження, серед яких – фактична заборона на здійснення валютних переказів за кордон, у тому числі з виплати дивідендів, за винятком випадків, прямо передбачених у п. 14 Постанови № 18.

Постановою Правління НБУ від 13.05.2024 № 56 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18» внесені зміни до Постанови № 18 в частині доповнення п.п. 46 п. 14 Постанови № 18, яким розширено перелік дозволених валютних операцій, у тому числі щодо виплати дивідендів нерезидентам, але за визначених певних умов. Так, дозволено репатріацію дивідендів, нарахованих за результатами діяльності починаючи з 1 січня 2024 року, за умови їх виплати безпосередньо на рахунки нерезидентів через автоматизовану систему НБУ «Е-ліміти» з дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.

Надалі постановою Правління НБУ від 05.08.2025 № 95 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18», що набрала чинності 06.08.2025, розширено можливість виплати дивідендів, нарахованих починаючи з 1 січня 2023 року (раніше – лише з 1 січня 2024 року). Виплата дивідендів здійснюється на тих самих умовах: через систему «Е-ліміти» із дотриманням щомісячного ліміту в еквіваленті 1 млн євро.

Національна стратегія доходів України – це дорожня карта реформування податкової системи

Національна стратегія доходів України (далі – НСДУ) – це дорожня карта реформування податкової та митної системи, а також удосконалення процедур податкового та митного адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. Для того, щоб національна стратегія доходів була ефективною та успішною, вона повинна мати широку підтримку та політичну волю.

НСДУ втілює стратегію фінансування видаткових потреб і забезпечення фіскальної стабільності у керований і сталий спосіб на противагу довільним і непослідовним реформам.

Дата реєстрації та видачі документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, не співпадають: заповнення заяви за ф. № 5-ОПП

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП);

копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально;

копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, якщо судовий експерт не є працівником державної спеціалізованої установи;

копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець;

копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий реалізацією, керуючий реструктуризацією, керуючий санацією, ліквідатор);

копію кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, якщо заявником є архітектор, інженер технічного нагляду, інженер-проектувальник, експерт, який здійснює професійну діяльність, визначену отриманим кваліфікаційним сертифікатом (крім експертів, які відповідно до кваліфікаційного сертифіката мають право здійснювати експертизу проектної (містобудівної) документації, та відповідальних виконавців, які здійснюють професійну діяльність як працівники юридичної особи або фізичної особи – підприємця).

При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспортний документ. Інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи має бути підтверджена даними паспорта або витягом із відповідного реєстру територіальної громади.

Заява та копії документів, передбачених п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588, можуть бути подані технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

Форма заяви за ф. № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588) передбачає заповнення полів 1 – 6, де вказується інформація стосовно: самозайнятої особи, контролюючого органу, в який подається заява, органу державної реєстрації, що видав документ на право провадження незалежної професійної діяльності; видів діяльності за КВЕД; місця проживання; місцезнаходження робочого місця (офісу).

У полі 3 Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається:

в рядку «Найменування органу державної реєстрації» – уповноважений орган, який видав свідоцтво про реєстрацію чи інший документ (дозвіл, сертифікат тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;

в рядку «Дата реєстрації» – число, місяць та рік видачі документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності;

в рядку «Номер реєстрації» – серія (за наявності) та номер документа, що підтверджує право на провадження незалежної професійної діяльності.

У полі 5 «Місце проживання» Заяви за ф. № 5-ОПП зазначається поштова адреса місця проживання платника податків (поштовий індекс, країна, код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.

У полі 6 «Місцезнаходження робочого місця (офісу)» Заяви за ф. № 5-ОПП вказується поштова адреса місцезнаходження робочого місця (офісу) платника податків (поштовий індекс, країна, код КАТОТТГ, область, район, місто, вулиця, будинок, квартира) та контактні телефони.

При цьому, значення «Код КАТОТТГ» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290, який розміщений на вебпорталі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за посиланням: Головна/Діяльність/Розвиток місцевого самоврядування/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, згідно з яким КАТОТТГ складається з кодів та назв об’єктів КАТОТТГ, що розподілені на п’ять рівнів:

1. «Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, область, місто, що має спеціальний статус;

2. «Другий рівень» – район в Автономній Республіці Крим, області;

3. «Третій рівень» – територіальна громада;

4. «Четвертий рівень» – місто, селище, село (населений пункт);

5. «Додатковий рівень» – район у місті (у тому числі в місті, що має спеціальний статус);

6. «Категорія об’єкта», де: «O» – Автономна Республіка Крим, область; «K» – місто, що має спеціальний статус; «P» – район в Автономній Республіці Крим, області; «H» – територіальна громада (прикметникова частина назви територіальної громади); «M» – місто; «X» – селище; «C» – село; «B» – район у місті.

Перші два символи КАТОТТГ «UA», за якими слідують 17 цифр (наприклад, село Липовець, Кагарлицький район, Київська область – категорія «С» (село), відповідає четвертому рівню, значення UA32120050190064268).

Щодо умов для звільнення від оподаткування ПДВ деяких операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: чи зберігається у суб’єкта господарювання (СГ) право не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у випадку, коли передача товарів військовій частині відбулася на безоплатній основі для ЗСУ, а бюджетний грант отримано від третьої особи (органу місцевого самоврядування) вже після здійснення такої передачі (з урахуванням норм п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Якщо СГ здійснюється безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача/надання товарів/послуг зазначеній у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ категорії суб’єктів, то така операція не є постачанням товарів/послуг згідно з п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас якщо СГ за такі безоплатно передані товари надалі отримує компенсацію у вигляді бюджетного гранту від міської територіальної громади, то на дату зміни обставин здійснення операції (а саме отримання бюджетних коштів в оплату вартості переданих товарів, у звʼязку з чим операція з безоплатної передачі стає оплачуваною) така операція з передачі товарів змінює статус на оподатковувану ПДВ операцію з постачання, яка:

звільняється від оподаткування ПДВ у разі, якщо передавалися товари категоріям субʼєктів, визначені/им підпунктами 4 і 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ;

підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах, якщо передавалися інші категорії товарів та іншим категоріям субʼєктів. У цьому випадку, з урахуванням норм п. 187.7 ст. 187 ПКУ, на дату отримання таких бюджетних коштів (бюджетного гранту) СГ зобовʼязаний нарахувати податкові зобовʼязання з ПДВ.

Яким чином платник податків отримує повідомлення про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

До уваги платників податку на нерухоме майно!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

- за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

- за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 01 січня 2023 року, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

При обчисленні бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, контролюючий орган не враховує об’єкти нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які перебувають у власності фізичних осіб та за якими відповідно до цього підпункту податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується і не сплачується. Положення цього абзацу застосовуються до зазначених об’єктів нерухомості за період з 1 січня 2025 року до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Довідково: п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області