Про деякі особливості визначення МПЗ для фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) є власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства. У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Об’єктом оподаткування МПЗ є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які перебувають у власності або користуванні.
Підстави, за якими МПЗ не визначається встановлено п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючим органом за податковою адресою таких осіб.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у п. 170.14 ст. 170 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке ППР разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату річного податкового зобов’язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов’язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.
Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів,платежів у наступному податковому (звітному) році (п.п. 170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Підпунктом 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються, зокрема земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року ППР про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).
Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку, зокрема сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такого податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, з урахуванням норм п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ при розрахунку МПЗ для фізичних осіб до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків враховується земельний податок за земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, строк сплати якого припадає на податковий (звітний) рік та який фактично сплачено протягом податкового (звітного) року, за який здійснюється нарахування МПЗ для фізичних осіб.
Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині витрат на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2024 році: 3028,00 грн х 1.4 = 4240,00 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2024 році: 3028,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 2120,00 гривень).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 25000 грн, розпочинався 14 серпня 2024 року і платником податків у серпні 2024 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 25000 грн (з 14.08.2024 по 13.08.2025), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2024 році, що не перевищує 21200,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 10600,00 грн (4240,00 грн х 5 місяців х 50 відсотків).
Акцентуємо, що за витратами 2025 року, з метою отримання права на податкову знижку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати не пізніше 31.12.2026.
Про механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Порядок функціонування єдиного рахунку та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321.
Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску включаючи пеню та штрафи відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки:
перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001;
другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
третій – зарахувати кошти на єдиний рахунок шляхом надання до обслуговуючого банку платіжної інструкції із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення або з визначенням одержувачів коштів.
Платіжна інструкція заповнюється відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 163, з урахуванням вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті коштів на єдиний рахунок наведено у пункті 6 розділу ІІ Порядку №148.
Увага! Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Національна стратегія доходів: покращення роботи з податковим боргом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Податковий борг для будь-якої країни є соціально-економічною проблемою. Зростання загальної суми податкового боргу свідчить про необхідність більш прискіпливого вивчення причин його виникнення та підвищення ефективності заходів погашення податкового боргу, що дозволить упередити виникнення податкового боргу та забезпечить якнайшвидше його погашення з дотриманням обґрунтованого рівня витрат на адміністрування такого боргу.
Очікується, що вдосконалення процесів погашення податкового боргу матиме такі позитивні наслідки для податкових органів:
- прискорить, спростить та зменшить фінансові витрати органів ДПС на процедуру погашення податкового боргу;
- зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів з погашення податкового боргу;
- забезпечить проведення автоматизованого аналізу фінансово-господарського стану боржника та виявлення джерел погашення податкового боргу;
- зменшить вплив «людського» фактору на процедури погашення податкового боргу.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» - про деклараційну кампанію – 2026
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Вікторії Чабаненко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Питання декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2025 року».
Громадяни отримали відповіді на запитання щодо основних випадків подання податкової декларації про майновий стан і доходи (декларація), яким чином вона подається, стосовно граничних строків подання та сплати податкових зобов’язань, визначених у декларації, а також щодо права на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Крім того, податківиця нагадала про роботу комунікаційної податкової платформи, створеної на базі ГУ ДПС за адресою , на яку можна звернутись з нагальними питаннями.
Фахівчиня проінформувала про роботу Офісу податкових консультантів, який створено з метою забезпечення оперативного та ефективного надання усних консультацій юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
