ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2026-03-02 11:59 4 Подобається

Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році.

Акцентуємо увагу, що громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).

У меню «ЕК для громадян» вкладка «Податкова декларація» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

При цьому, в Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Наголошуємо, що Е-кабінет – це зручний сервіс, який:

- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;

- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Долучайтесь до сучасного формату оперативної взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів!

Звіти про контрольовані іноземні компанії: подання контролюючими особами за 2025 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Триває кампанія декларування контролюючими особами за 2025 звітний період

Загальна кількість контролерів контрольованих іноземних компаній (далі – КІК), які перебувають на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – 1 690; кількість КІК – 2 793; кількість країн, в яких зареєстровані КІК – 67.

Платники податків зобов’язані звітувати щодо КІК.

Відповідно до статті 39² Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у 2026 році контролери КІК подають звітність за 2025 звітний рік.

Які компанії визнаються контрольованими і хто такі контролюючі особи?

Контрольованими визнаються ті іноземні компанії, які зареєстровані або створені за кордоном та які перебувають під юридичним або фактичним контролем податкових резидентів України.

Тобто, у такої компанії контролером має бути саме податковий резидент України. При цьому, такою компанією буде вважатися як підприємство у класичному значенні, такі як товариства з обмеженою діяльністю, акціонерні товариства та інші, а також і утворення без статусу юридичної особи, такі як партнерства, трасти, фонди, та, зокрема організаційно-правові форми (ОПФ), передбачені постановою КМУ № 480.

Довідково:

Постанова КМУ № 480 – постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм» (із змінами).

Контролюючою особою або контролером може бути будь-яка фізична або юридична особа – резидент України, яка прямо або опосередковано володіє:

часткою в іноземній компанії у розмірі 50 і більше відсотків,

або

часткою в іноземній компанії у розмірі більше 10 відсотків, за умови, що декілька контролерів (резидентів України) володіють частками в іноземній компанії, розмір яких в сукупності становить 50 і більше відсотків,

або

окремо чи разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною компанією.

Отже, навіть за відсутності формального володіння значною часткою особа може бути визнана контролером КІК, якщо вона окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фактичний контроль це, зокрема,

можливість особи:

- впливати на рішення іноземної компанії,

- надавати вказівки органам управління іноземної компанії,

- вести переговори від імені компанії та в її інтересах,

- здійснювати операції з банківськими рахунками, наявність можливості їх блокувати;

наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів на строк більше одного року;

зазначення особи в якості засновника (бенефіціара) при відкритті рахунків іноземною компанією.

Акцентуємо увагу, що не буде вважатися контролюючою особою – особа, що володіє КІК, наприклад, через юридичну особу резидента України, яка визнала себе контролюючою особою та взяла на себе обов’язки звітувати про КІК.

Граничні терміни та спосіб подання Звіту про КІК

Якщо ви резидент України, визначили себе контролером іноземної компанії, маєте частку або контроль над іноземною компанією, вам необхідно подати Звіт про контрольовані іноземні компанії (Звіт про КІК).

Форму Звіту про КІК, порядок його заповнення та подання до контролюючого органу затверджено наказом МФУ № 254.

Довідково:

Наказ МФУ № 254 – наказ Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/3855).

Звітним (податковим) періодом для цілей оподаткування прибутку КІК є календарний рік або звітний період, що закінчується протягом календарного року.

Нагадуємо, що Звіт про КІК подається одночасно з поданням:

- річної податкової декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) до 01 травня року, що настає за звітним роком, тобто не пізніше 30.04.2026 за 2025 рік,

та

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року, тобто не пізніше 02.03.2026 за 2025 рік.

Звіти подаються засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Електронні форми документів розміщено на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів» за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/.

Звіти про КІК: форми, склад, обов’язкова інформація, додатки, порядок подання

Законодавчо передбачено повну та скорочену форму звіту про КІК.

Необхідно пам’ятати, що при подачі «Скороченого звіту про контрольовані іноземні компанії» (Скорочений звіт про КІК) контролююча особа зобов’язана подати повний «Звіт про контрольовані іноземні компанії» (Звіт про КІК) до кінця календарного року.

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК на підтвердження розміру прибутку такої КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною податкової декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Звіт про КІК складається із чотирьох розділів:

- заголовної частини,

- загальних відомостей про контролюючу особу,

- відомостей про контрольовану іноземну компанію,

- інформації про додатки, що додаються до звіту та є його невід’ємною частиною.

Нагадуємо, що є інформація, що має бути обов’язково включена до Звіту про КІК:

- найменування КІК, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;

- кількість працівників КІК станом на кінець звітного (податкового) року; інформація про суму прибутку КІК, отриманого від постійного представництва в Україні;

- розмір частки, якою володіє контролююча особа в КІК, структура володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння такою часткою;

- інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінзвітності;

- розрахунок скоригованого прибутку КІК, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;

- інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до ст. 32² ПКУ;

- суми дивідендів, отриманих КІК від українських юридичних осіб; суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

- перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що включені до переліку країн постановою КМУ № 1045 (п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ) та нерезидентами, ОПФ, включені до переліку організаційно-правових форм постановою КМУ №480 (п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Довідково:

Постанова КМУ № 1045 – постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977» (із змінами).

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Скорочений звіт про КІК, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² розділу I ПКУ.

Звіт про КІК та Скорочений звіт про КІК подається щодо кожної контрольованої іноземної компанії окремо.

До речі, тим, у кого прибуток КІК повністю звільнений від оподаткування, також слід подати таку звітність.

Подання звітності про КІК – обов’язок контролюючої особи

Наразі фінансова відповідальність не застосовується, але обов’язок подання звітності по КІК залишається чинним, навіть якщо граничний строк уже минув.

Просимо виконати вимоги законодавства, щоб уникнути можливих наслідків у майбутньому.

Своєчасна подача звітності по КІК є результатом сумлінного виконання платниками податків вимог чинного законодавства, Конституції України та відповідального ставлення до сплати податків в українському суспільстві в умовах воєнного стану.

Дякуємо за відповідальне ставлення до сплати податків та дотримання законодавства.

До уваги нотаріусів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: до якого контролюючого органу нотаріус подає Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та додатки 4ДФ до Розрахунку з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам та про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), якщо робоче місце (контора) знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце його постійного проживання, повідомляє.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) державний нотаріус щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені державним нотаріусом протягом звітного місяця, а приватним нотаріусом протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами та про видачу свідоцтв на право на спадщину.

У зазначеному вище випадку Розрахунок подається до контролюючого органу за основним місцем обліку (місцем проживання). При цьому, нотаріус подає два окремих Розрахунки з додатками 4ДФ, а саме:

- з інформацією про нараховані доходи найманим працівникам, де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади (за Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад, далі – Кодифікатор) за місцем свого постійного проживання;

- з інформацією про посвідчені договори купівлі-продажу або спадщини (подарунку), де у рядку 032 Розрахунку та додатка 4ДФ до Розрахунку зазначає код органу самоврядування, який є адміністративним центром територіальної громади за Кодифікатором за місцезнаходженням свого робочого місця (контори).

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44096

Додаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: на підставі яких документів заповнюється?

Додаток БД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 3.1.9 БД, 3.1.13 БД, 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ, рядки 20 БД, 21 БД додатка ДІЯ (рядок 06.3 ДІЯ)) (далі – Додаток БД) заповнюють платники податку, які безоплатно надали допомогу неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Для заповнення показників таблиць 2 та 3 Додатка БД (далі – Таблиця 2, Таблиця 3) попередньо здійснюється розрахунок показників у таблиці 1 Додатка БД (далі – Таблиця 1).

Так, показники Таблиці 1 «Розрахунок суми встановленого обмеження для безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру, у разі перевищення якого застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до підпунктів 140.5.9, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 та п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ)», а саме:

рядка 1.1 «Оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (позитивне значення (рядок 04 - рядок 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік))» графи 3 враховуються при розрахунку показника у рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2;

рядка 1.2 «Сума обмеження в розмірі 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, позитивне значення (рядок 1.1 Таблиці 1 × 4/100)» графи 3 – при розрахунку показника у рядку 2.3 графи 7 Таблиці 2;

рядка 1.3 «Сума обмеження в розмірі 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, позитивне значення (рядок 1.1 Таблиці 1 × 8/100)» графи 3 – при розрахунку показника у рядку 2.4 графи 7 Таблиці 2 та показника у рядку 3.2 графи 7 Таблиці 3.

У Таблиці 2 «Безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 розд. III або п. 72 підрозд. 4 розд. XX ПКУ» відображаються:

у рядках 1 - n граф 1 - 3 – інформація щодо кожної неприбуткової організації: найменування; код згідно з ЄДРПОУ; код ознаки неприбутковості;

у рядках 1 - n граф 4 - 6 – сума безоплатно перерахованих (переданих) коштів, вартість безоплатно переданих товарів, вартість безоплатно виконаних робіт, наданих послуг в розрізі неприбуткових організацій;

у рядках 1 - n графи 7 – загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг в розрізі неприбуткових організацій; (графа 4 + графа 5 + графа 6);

у рядку 2.1 «Усього, у тому числі:» – сумарне значення по рядкам 1 - n граф 4 – 7, включаючи показники по благодійним організаціям, що мають код ознаки неприбутковості 0036, та виокремлюються у рядку 2.2.

у рядку 2.2.1 – питома вага наданої благодійним організаціям допомоги – відсоток від суми оподаткованого прибутку попереднього звітного року, що визначають шляхом ділення загальної вартості безоплатно перерахованих (переданих) коштів, товарів, виконаних робіт, наданих послуг благодійним організаціям на оподатковуваний прибуток попереднього звітного року (рядок 2.2 графи 7 Таблиці 2 / рядок 1.1 графи 3 Таблиці 1) х 100;

у рядку 2.3 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (рядок 2.1 графи 7 Таблиці 2 – рядок 1.2 графи 3 Таблиці 1). На суму такого перевищення має бути застосовано коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування цієї різниці;

у рядку 2.4 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку за умови, що показник питомої ваги наданої благодійним організаціям допомоги, зазначеної в рядку 2.2.1 графи 7 Таблиці 2 перевищує 4 відсотки. У такому разі застосовують коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п. 72 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Якщо дотримано показник питомої ваги (понад 4 відс.) наданої допомоги благодійним організаціям, а загальна вартість всієї допомоги не перевищує 8 відс. від оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (показник рядка 1.3 графи 3 Таблиці 1), коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування не застосовують.

Показники рядків 2.3 та 2.4 графи 7 Таблиці 2 переносяться в рядки 3.1.9 БД та 4.1.25 БД додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Додаток РІ) відповідно. Одночасне перенесення показників до рядків 2.3 та 2.4 Додатка РІ не допускається.

Тобто, платник податку застосовує одну з різниць, визначену або п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, або п. 72 підрозд. 4 розд. «Перехідні положення» ПКУ.

У Таблиці 3 « Безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, щодо якого визначено обмеження відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 розд. III ПКУ» відображаються:

у рядках 1 - n граф 1 – 3 – інформація щодо кожної неприбуткової організації сфери фізичної культури і спорту: найменування; код згідно з ЄДРПОУ; код ознаки неприбутковості;

у рядках 1 - n графи 7 – загальна вартість безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг в розрізі неприбуткових організацій (графа 4 + графа 5 + графа 6);

у рядку 3.1 «Усього» – сумарне значення по рядкам 1 - n граф 4 – 7;

у рядку 3.2 – сума перевищення безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг понад 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. На суму такого перевищення має бути застосовано коригування щодо збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Водночас вартість наданої безоплатної допомоги в межах встановленого ліміту не призводить до застосування цієї різниці.

Показник рядка 3.2 переноситься у рядок 3.1.13 БД Додатка РІ.

Слід зазначити, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток, як встановлено абзацом першим п. 44.2 ст. 44 ПКУ, використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку та документального підтвердження господарських операцій платника податків з безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Чи має право юридична особа – платник єдиного податку третьої групи придбати (продати) військові облігації внутрішньої державної позики?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3480) облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Абзацом першим частини першої ст. 44 Закону № 3480 визначено, що діяльність з торгівлі фінансовими інструментами провадиться інвестиційними фірмами, які створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, для яких операції з фінансовими інструментами є виключним видом діяльності, крім випадків, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами може провадитися банками, за умови отримання відповідної ліцензії.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» (зі змінами) (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ.

Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Якщо Товариство не є фінансовою установою та здійснює разову операцію щодо придбання (продажу) військових облігації внутрішньої державної позики, то така юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за умови дотримання вимог, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Водночас звертаємо увагу, що діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи щодо придбання (продажу) військових облігації внутрішньої державної позики на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, при здійсненні якого суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 01 січня та протягом того ж року переходять з єдиного податку на загальну систему оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.

Платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області