Про особливості заповнення податкових накладних у разі отримання компенсації орендарем вартості комунальних послуг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ, податок) є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).
Частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 ЦКУ).
Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (частина перша ст. 797 ЦКУ).
При цьому, з урахуванням вимог п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, (із змінами) при складанні податкової накладної за операціями з постачання послуг з оренди, до складу вартості якої також входять і суми компенсації комунальних послуг, енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо, у графі 2 зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, графи 4 та 5 «одиниця виміру товарів/послуг» заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної, у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО, у графі 5 – код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.
У разі якщо у графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.
Інші графи заповнюються без особливостей.
Про порядок сплати юридичними особами ПДФО за власні або орендовані приміщення (будівлі), що знаходяться в різних регіонах України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) до бюджету передбачено ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якого ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI (із змінами) (далі – БКУ).
Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Порядок обліку платників податків і зборів у контролюючих органах регламентується наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, (із змінами).
Так, п. 7.1 розд. VII Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) власних або орендованих приміщень (будівель) у різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такої юридичної особи, незважаючи на відсутність у неї відокремлених структурних підрозділів.
Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» обговорення питань щодо права громадян на податкову знижку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Вікторії Чабаненко проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкова знижка: актуальні питання».
У фокусі уваги - питання щодо права на застосування податкової знижки, підстави для її нарахування, певні обмеженнями щодо застосування, терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи тощо.
Крім того, запитувачів проінформували про роботу Офісу податкових консультантів (Офіс). Мета створення Офісу – забезпечення ефективного надання усних консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкову службу.
Акцентували увагу, що консультаційні послуги надаються на безоплатній основі при особистому зверненні платника податків.
Нагадали про створену на базі ГУ ДПС комунікаційну податкову платформу за адресою [email protected] на яку платники податків можуть звернутись з нагальними питаннями.
Про порядок перереєстрації платника податку в контролюючих органах у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями завідувач Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Людмили Бик дала коментар представникам медіа щодо порядку перереєстрації платника податку в контролюючих органах в разі зміни місцезнаходження в межах одного адміністративного району.
Вона повідомила, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
інформація органів державної реєстрації;
документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) в ЄДР містяться дані, зокрема, й про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця.
При зміні платниками податків місцезнаходження (місця проживання) в межах одного адміністративного району змінюються дані, що містяться у Єдиному банку даних юридичних осіб та Реєстрі самозайнятих осіб, але при цьому не змінюється їх основне місце обліку в контролюючих органах.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни», за формою № 1-ОПП - з позначкою «Інші зміни», за формою № 1-ОПН - з позначкою «Інші зміни/перереєстрація» (п. 9.2 розд. IX Порядку).
Акцентувала увагу, що стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:
інформація про зміну місцезнаходження/місця проживання оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом № 755.
Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну місцезнаходження/місця проживання оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП або за формою № 1-ОПН.
Під час брифінгу з представниками медіа - про принципи Національної стратегії доходів до 2030 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відбувся брифінг для представників медіа на тему «Принципи Національної стратегії доходів до 2030 року» за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова.
Фахівець повідомив, що заходи реформування податкової системи та податкового адміністрування, викладені в Національній стратегії доходів до 2030 року, ґрунтуються на принципах:
Стабільності: Збереження поточної бази оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб, забезпечення її цілісності є умовою від якої напряму залежить стабільність доходів України в довгостроковій перспективі. Комбінація заходів щодо забезпечення надходження доходів та диверсифікації їх структури повинна сприяти стабільності, визначеності та достатності надходжень для цілей бюджету.
Нейтральності: Політика та адміністрування повинні сприяти досягненню рівності та справедливості оподаткування у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платників податків. Політика повинна реагувати на внутрішні та глобальні економічні виклики і конкуренцію, яка породжується тінізацією економіки.
Справедливості: Політика повинна бути спрямована на мінімізацію регресивності та сприяння горизонтальної та вертикальної справедливості платниками податків. Важливим є досягнення принципу справедливості через використання розподільної ролі податків, враховуючи фіскальну спроможність платників податків. Критичним є недопущення запровадження економічно необґрунтованих пільг та преференцій, які не передбачають забезпечення соціальної справедливості або економічного зростання.
Доброчесності: Політика повинна бути спрямована на забезпечення дотримання контролюючими органами принципу доброчесності, посилення антикорупційних заходів та підвищення довіри до податкових та митних органів з боку суспільства. Безумовним пріоритетом є забезпечення конфіденційності та захисту даних в системах контролюючих органів.
Інтегрованості: Максимальне наближення політики і адміністрування до вимог міжнародних стандартів та забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України у міжнародних організаціях, є запорукою тісної інтеграції України у світову економіку.
Ефективності: При розробці політики слід враховувати спроможність органів влади щодо забезпечення збирання надходжень та адміністрування доходів. Це має досягатися шляхом вдосконаленням управління процесами адміністрування, їх цифровізацією, підвищенням якості використання даних контролюючими органами.
Розвитку: Політика та стратегії повинні забезпечувати підтримку відбудови, післявоєнної реконструкції та відновлення економіки України, стимулювання розвитку її виробничого та експортного потенціалу. Політика має передбачати запровадження необхідних інструментів для підтримки інвестицій з урахуванням тих, які використовуються в країнах ЄС.
