Майже 9,8 млрд грн ПДФО надійшло від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – жовтня 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло майже 9,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року надходження збільшились на понад 1,3 млрд грн, або на 16,0 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за фінансову дисципліну та нагадала, що оформлені належним чином трудові відносини гарантують найманим працівникам соціальний захист під час виконання трудових обов’язків і гідне пенсійне забезпечення у майбутньому.
«Своєчасно і у повному обсязі сплачений ПДФО свідчить про прозорість виплат заробітних плат, а отже і легалізацію трудових відносин. Продовжуємо комунікації з платниками, спрямовані на те, щоб суб’єкт господарювання був зацікавлений у виплаті офіційної заробітної плати», – зазначила Теодозія Чернецька.
Нагадуємо, що по 31.12.2025 (включно) громадяни мають можливість звернутись до контролюючих органів і отримати право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2024 році. Для цього необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують понесені витрати.
Сервіс у зручному форматі: надання послуг в ЦОПах податкової служби Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.11.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця обліку платника податків.
Платникам надається широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.
ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – жовтня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 291 353 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 2 133 звернення більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 152 268 звернень, або 52,3 відс. від загальної кількості, та на 30 821 звернення більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом десяти місяців п. р. платниками податків отримано 278 517 адміністративних послуг, що на 6 638 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. У т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 139 963 адміністративні послуги, або 50,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 32 994 послуги більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку 2025 року до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям здійснено 1 544 виїздів мобільного ЦОПу, з них 522 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 913 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.11.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 14 116 адміністративних послуг, з яких 2 440 адміністративних послуг – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення, та 33 604 інші послуги.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 23 359 громадян, якими отримано 11 676 адміністративних послуг та 25 287 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу податківці проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу з актуальних питань податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, зокрема увага приділялась особливостям подання податкової декларації про майновий стан і доходи, популяризації електронних сервісів ДПС (Електронного кабінету та застосунку ДПС України «Моя податкова») тощо.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 31 тис. примірників друкованої продукції.
Податкова – це сервіс. Разом будуємо комфортний і доступний кожному простір без бар’єрів.
Збір за місця для паркування транспортних засобів: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 40,7 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – жовтні поточного року платники збору за місця для паркування транспортних засобів поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 40,7 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли майже на 5,2 млн грн, або на 14,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що п.п. 268 прим. 1.1.1 п. 268 прим. 1.1 ст. 268 прим. 1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Відповідно до п.п. 268 прим. 1.1.2 п. 268 прим. 1.2 ст. 268 прим. 1 ПКУ перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів.
Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I ПКУ.
ФОП - платники єдиного податку не можуть здійснювати діяльність, не зазначену в облікових даних та у реєстрі платників єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не мають права здійснювати види господарської діяльності, не внесені до їхніх облікових даних та які відсутні у реєстрі платників єдиного податку.
Провадження діяльності, не зазначеної в реєстрі платників єдиного податку, – підстава для втрати права на спрощену систему і переходу на загальну систему оподаткування (пп. 7 п. 298.2.3 ПКУ).
Перейти на загальну систему такий платник повинен з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому така діяльність здійснювалася (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Якщо вид діяльності змінюється – необхідно подати зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), а потім оновити дані у податковій службі.
Нагадуємо: у ЄДР містяться усі відомості про ФОП, зокрема види господарської діяльності.
Саме інформація з ЄДР є підставою для внесення змін до облікових даних платників податків (п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України).
Інформація про зміни у відомостях ФОП автоматично передається з ЄДР до інформаційних систем Державної податкової служби України в електронній формі.
Це відбувається з інтервалом до двох годин після проведення реєстраційної дії.
Приклад:
Програміст, фізична особа – підприємець на 2 групі єдиного податку. При реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в реєстрі платників єдиного податку зазначено КВЕД _62.01 – Комп’ютерне програмування.
Але вирішив розширити свою діяльність та відкрити кафе.
Для цього необхідно:
Внести в ЄДР зміни шляхом додавання КВЕД _56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Подати заяву до податкової про внесення змін до реєстру платників єдиного податку з додаванням КВЕД_56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.
Після цих дій ФОП може здійснювати діяльність з надання послуг харчування.
Детальніше: .
На Дніпропетровщині на податковому обліку – понад 300 тисяч суб’єктів господарювання
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Станом на 01.11.2025 на обліку в податковій службі Дніпропетровщини знаходилось 300 370 юридичних осіб, ФОПів, адвокатів та нотаріусів. У порівнянні з минулорічним показником це більше на 6 157 осіб (станом на 01.11.2024 – 294 213 осіб).
Станом на 01.11.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області зареєстровано 122 489 юридичних осіб. Кількість юридичних осіб збільшилась на 2 381 особу порівняно з 2024 роком (станом на 01.11.2024 – 120 108 осіб).
ФОПів, адвокатів і нотаріусів станом на 01.11.2025 на податковому обліку перебувало у кількості 177 881 особа. Це на 3 776 осіб більше ніж станом на 01.11.2024 (174 105 осіб).
Звертаємо увагу, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Про повернення ФОПа на спрощену систему оподаткування після переходу на сплату інших податків і зборів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (зі змінами).
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному в п.п. 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених у ПКУ шляхом подання до контролюючого органу у строки, встановлені в ПКУ, заяви.
Заява містить, зокрема, поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» з можливістю проставлення відповідної позначки. У полі 5.5 заяви «Відмова від спрощеної системи оподаткування» платник повинен зазначати дату відмови від застосування спрощеної системи оподаткування – з «31 грудня 2025 року», з позначкою «Причини відмови від спрощеної системи оподаткування» – «самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів».
Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
Тобто, фізична особа – підприємець, яка у 2025 році була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 січня 2026 року, може повернутися у поточному році на спрощену систему оподаткування з 01 квітня 2026 року (01 липня або 01 жовтня) за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ.
ФОПом – платником єдиного податку отримані кошти від YouTube за рекламу, яка розміщується у відеоматеріалах, створених ФОПом: чи є дохід?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, якщо реклама YouTube, яка розміщується YouTube у відеоматеріалах, створених фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, пов’язана з господарською діяльністю платника єдиного податку, то кошти, отримані від YouTube та зараховані на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду) включаються в дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку згідно з главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України.
Тобто, якщо YouTube розміщує рекламу, яка рекламує діяльність фізичної особи – підприємця, то кошти, отримані від такої реклами, можуть включатися в дохід платника єдиного податку за умови дотримання наведених вимог.
Водночас, якщо реклама стосується винятково діяльності YouTube, тобто не пов’язана з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то сума вказаних коштів оподатковується як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.
Чи зазначається в заяві на отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності дата, з якої необхідно отримати ліцензію?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до ст. 43 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України із зазначенням в ній відомостей, передбачених частиною третьою ст. 43 Закону № 3817.
Форми заяв щодо ліцензій на право провадження відповідного виду діяльності (далі – Заява) та порядки їх заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».
При цьому, зазначення в Заяві дати з якої суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію чинними нормами законодавства не передбачено.
Частиною сьомою ст. 43 Закону № 3817 визначено строки, у які орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
До уваги новостворених ФОПів, які обрали спрощену систему оподаткування після дати призову на військову службу, або після укладання контракту!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзаців першого – третього п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 25 жовтня 1993 року № 3543-XІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами), або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного реєстру призовників.
На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Отже, згідно з положеннями абзацу першого п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звільняються ті фізичні особи, які були зареєстровані як самозайняті до дати призову на військову службу або до дати укладання відповідного контракту, незалежно від отримання ними доходу/прибутку від провадження господарської діяльності (як бази оподаткування під час проходження військової служби.
Водночас, на фізичних осіб, які зареєструвалися як самозайняті особи після дати призову на військову службу під час мобілізації або після дати укладання відповідного контракту, дія п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не розповсюджується. Такі самозайняті особи виконують податковий обов’язок на загальних підставах, визначених у ПКУ ().
Проведення корпоративних заходів: чи необхідна юридичній особі ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Згідно із п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Оскільки юридична особа придбає алкогольні напої та тютюнові вироби не для подальшої їх реалізації (тобто є кінцевим споживачем), отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у разі проведення корпоративних заходів такою юридичною особою для співробітників та/або партнерів не передбачено.
При цьому факт проведення корпоративних заходів у відповідності до ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) повинен мати документальне підтвердження та відображення у первинних документах.
Про визначення належності до стаціонарних резервуарів ємностей, які використовуються для зберігання пального
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до термінологічної бази законодавства України а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» резервуар – законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання і для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці, яка формується на підставі положень Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Таким чином, резервуар – це конструктивно визначений засіб вимірювальної техніки, який використовується для зберігання пального та є об’єктом державного метрологічного контролю.
Поняття стаціонарний резервуар використовується в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженій наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України і Держспоживстандарту України від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі – Інструкція).
У пункті 4.3.1 Інструкції зазначено: об’єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються у стаціонарних резервуарах, транспортних мірах повної місткості та технологічних трубопроводах.
Отже, стаціонарний резервуар – це різновид резервуара, встановлений на постійному місці експлуатації, який не призначений для транспортування, а використовується для приймання, зберігання та відпуску пального або інших рідин.
Термін ємність (або місткість) у чинному законодавстві України не має спеціального нормативного визначення, але використовується як загальнотехнічний термін у низці державних стандартів. Так, відповідно до ДСТУ EN ISO 4225:2003 «Якість повітря. Загальні терміни та визначення» та ДСТУ 3134-95 «Резервуари сталеві зварні. Терміни та визначення», ємність (місткість) це простір, об’єм або посудина, призначена для утримання рідини, газу або сипучих речовин.
У практичному розумінні галузі зберігання пального, ємність – це узагальнюючий термін, який охоплює всі типи посудини, баків або резервуарів для зберігання речовин.
Враховуючи вище викладене, резервуар є видом ємності, що має метрологічні характеристики (градування), а стаціонарний резервуар – це конструктивно закріплена ємність, призначена для постійної експлуатації.
Як застрахована особа може перевірити інформацію щодо сплати за неї єдиного внеску роботодавцями?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (зі змінами) (далі – Основи) застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з приписами ст. 7 Основ загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):
а) на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;
б) у фізичних осіб;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, гіг-спеціалісти, залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі мінами та доповненнями).
Розширений перелік осіб, які підлягають конкретним видам загальнообов’язкового державного соціального страхування, наведено, зокрема, в Законах України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) та від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (зі змінами та доповненнями).
Пунктом 3 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства (перелік роботодавців визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону створений автоматизований банк відомостей – реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб), в якому на кожну застраховану особу заводиться персональна електронна облікова картка, до якої включаються, зокрема, відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску (страхових внесків) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
ПФУ відповідно до покладених на нього завдань формує та веде Реєстр застрахованих осіб, здійснює заходи щодо надання інформації з Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону № 2464 ( п. 1 частини першої ст. 12 прим. 1 Закону № 2464).
Отже, перевірити, зокрема, факт сплати роботодавцями єдиного внеску можна:
звернувшись безпосередньо до будь-якого сервісного центру ПФУ та отримати Витяг з Реєстру застрахованих осіб;
онлайн – шляхом отримання (перегляду) довідки ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу» (містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків з Реєстру застрахованих осіб) на вебпорталі електронних послуг ПФУ або у мобільному застосунку «Пенсійний фонд».
Крім того, довідку ОК-5 можна отримати через вебпортал Дія або через мобільний застосунок «Дія».
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
