ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-10-28 10:21 7 Подобається

Від платників ПДФО до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 19,5 млрд гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – вересні 2025 року від платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 19,5 млрд гривень. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 2,6 млрд грн, або на 15,4 відс., більше ніж за підсумками трьох кварталів минулого року.

Керівниця обласної податкової служби подякувала платникам за роботу і фінансовий патріотизм, який, завдяки узгодженню особистих інтересів з інтересами суспільства, проявляється у щоденних фінансових рішеннях суб’єктів господарювання.

«Своєчасна сплата ПДФО забезпечує територіальні громади коштами, необхідними для життєдіяльності та розвитку територій. Крім того, від відповідальності платників сьогодні залежить не тільки фінансова безпека держави, а обороноздатність країни. Продовжуємо працювати задля нашого сьогодні і нашого майбутнього», – зазначила Теодозія Чернецька.

ПКУ: за несвоєчасно подану податкову звітність передбачена відповідальність

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Податковим кодексом України (ПКУ) встановлені строки подання податкової звітності і сплати податків, зборів та платежів.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті ж самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Нагадуємо, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацом другим п.п. 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому ПКУ порядку (п. 111.4 ст. 111 ПКУ).

Отже, повторне правопорушення визначається за результатами камеральних та документальних перевірок стосовно податків і зборів за кожним контролюючим органом, як за основним, так і неосновним місцем обліку платника, незалежно від виду податку, якщо до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) такої податкової звітності та винесено ППР. Із дати винесення контролюючим органом такого ППР починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Частина чистого прибутку: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали з початку року від платників понад 23,3 млн гривень

Упродовж дев’яти місяців 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились частиною чистого прибутку на понад 23,3 млн гривень. Надходження зросли порівняно з січнем – вереснем 2024 року на понад 8,3 млн грн, або на 55,4 відсотки.

Повідомляємо, що враховуючи те, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, тобто базовим податковим (звітним) періодом для нарахування та сплати цього платежу є календарний квартал, а для розрахунку авансового внеску платник податку повинен враховувати значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, то авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Разом з цим, у разі якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за IV квартал звітного року подана декларація з податку на прибуток за такий рік та погашені зобов’язання, нараховані у такій декларації, авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за IV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеному на 12 та помноженому на 3 (пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

Рентна плата за видобування залізних руд: надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини – понад 3,0 млрд гривень

Протягом трьох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямували до загального фонду державного бюджету понад 3,0 млрд грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу, зокрема допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому, а також забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

До уваги платників ПДВ!

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з п. 186.1 ст. 186 ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є:

- фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;

- місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.

Отже, якщо операції платника податку з придбання і постачання товару здійснюються за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозиться на митну територію України та не вивозиться за її межі, то за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникає і такі операції не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Е-аудит – важливий аспект цифровізації в рамках Національної стратегії доходів

Цифровізація є ключовою складовою Національної стратегії доходів (НСД), виконуючи роль інструмента для модернізації податкового адміністрування, підвищення ефективності управління державними доходами та боротьби з тіньовою економікою.

Одним з основних аспектів цифровізації в рамках НСД є запровадження електронного аудиту («е-аудит»), який передбачає цифрову трансформацію основних процесів контрольно-перевірочної роботи, зокрема, через впровадження стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

ДПС активно працює над розвитком ІТ-рішень у цьому напрямку. Так, для забезпечення якісної роботи з великими обсягами даних удосконалено функціонал Електронного кабінету. Також для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому структуровано інформацію щодо стандартного аудиторського файлу, розміщено детальні інструкції та презентаційні матеріали.

Ключові переваги використання SAF-T UA:

- оперативність – швидка перевірка правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту;

- відстеження операцій – досліджeння повного ланцюга операцій від первинних документів до фінансової звітності;

- єдиний формат даних – зіставлення бухгалтерських записів і показників податкової звітності без додаткового витребування документів;

- ресурсна ефективність – економія часу та зусиль як для бізнесу, так і для податкових органів.

Запровадження стандартного аудиторського файлу SAF-T UA значно прискорить процес перевірки, зменшить час на формування запитів, забезпечить детальну аналітику, тим самим створить додаткову зручність для бізнесу.

SAF-T UA – це не лише технічне рішення, а й важливий крок до нової податкової культури. Тож ДПС запрошує платників долучатись до процесу тестування функціоналу системи електронного аудиту.

Виправлення самостійно виявлених помилок: заповнення ФОПом – платником єдиного податку податкової декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій декларації, визначено ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої – третьої групи) як звітна (звітна нова) так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).

У разі подання звітної (звітної нової) Декларації у полі 02 такої Декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 Декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється. При цьому, у складі звітної або звітної нової Декларації платник може уточнити показники Декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

У разі подання уточнюючої Декларації у полях 02 та 03 такої Декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) Декларації, то фізична особа – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається Декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, в залежності від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV Декларації, та визначає:

податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V Декларації (рядки 08 – 14);

суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3 відс. від суми збільшення) у розділі VІ Декларації (рядки 15 – 20).

Про особливості листування через Електронний кабінет

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист довільного формату (лист, запит, звернення тощо) (далі – Лист) до відповідного контролюючого органу.

Меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість направлення платником податку листа на отримання індивідуальної податкової консультації до відповідного контролюючого органу.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в контролюючому органі платник може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на Лист надається контролюючим органом у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52, п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.

Відповідь на лист надається у такий спосіб:

на електронну адресу, зазначену у листі (у форматі pdf без накладання електронного підпису уповноваженої посадової особи контролюючого органу);

до приватної частини Електронного кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи»), у разі наявної актуальної заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет;

в паперовій формі на податкову адресу платника (або адресу зазначену у листі).

До якого контролюючого органу мають право звернутися громадяни для звірки даних щодо плати за землю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з абзацами сьомим – дванадцятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 і 281.5 ст. 281 ПКУ;

розміру ставки земельного податку;

нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, у разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац шостий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Фізичні особи з використанням кваліфікованого електронного підпису мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Отже, для звірки даних щодо плати за землю фізичні особи (громадяни) звертаються із відповідними документами письмово або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету) до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своїм місцем реєстрації або місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок.

Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно п. 38.2. ст. 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області