ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-08-20 13:58 7 Подобається

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 750,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

З початку поточного року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 750,5 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження збільшились у порівнянні з січнем – липнем 2024 року на понад 119,4 млн грн, або майже на 19,0 відсотків.

«Податкова дисципліна і сумлінна сплата податків – це сьогодні, перш за все, особистий внесок кожного в підтримку обороноздатності країни. Дякуємо платникам за фінансову відповідальність», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що онлайн-калькулятор, розміщений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/calculator/realty), дає можливість дізнатися розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті.

Крім того, в Електронному кабінеті, за наявності електронного ключа, або у мобільному застосунку «Моя податкова» можна переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення. Якщо платник виявив розбіжності щодо нарахованої суми, необхідно звернутися до контролюючого органу та провести звірку.

Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno).

Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (податок) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:

- податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 (зі змінами), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами) послугою з медичного обслуговування населення (медична послуга) є послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Отже, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Понад 175,3 млн грн акцизного податку з вироблених товарів сплатили платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом січня – липня 2025 року з вироблених товарів до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 175,3 млн грн акцизного податку.

Звертаємо увагу, що база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі виробниками та імпортерами зменшується на вартість (з податком на додану вартість та акцизним податком) у разі повернення тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків.

Зменшення бази оподаткування акцизним податком здійснюється у податковому періоді, в якому відбулось таке повернення товарів та обраховується із застосуванням максимальних роздрібних цін та ставок акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Видобування нафти: надходження рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровщини збільшились на понад 77 відсотків

Упродовж семи місяців 2025 року за видобування нафти платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 2,1 млн гривень. Надходження виросли на 926,85 тис. грн, темп росту – 177,3 відсотки.

Повідомляємо, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

При цьому абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Відповідно до ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі нарахування, відповідно до якого доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – НП(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 НП(С)БO 16).

Пунктом 7 НП(С)БO 16 встановлено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійсненні.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БO 16).

При цьому, п. 9 НП(С)БO 16 встановлено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 НП(С)БO 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Отже, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, витрати по окремим операціям, не пов’язаним з господарською діяльністю, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Разом з тим, у платників податків, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування, виникають різниці, пов’язані з операціями з невиробничими основними засобами.

Так, відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Крім того, відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Крім того, у разі надання безоплатної допомоги, у тому числі неприбутковим організаціям, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог підпунктів 140.5.9, 140.5.10, 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ.

Отже, платники податку на прибуток підприємств збільшують фінансовий результат до оподаткування за окремими операціями з нерезидентами, що не мають ділової мети, згідно з вимогами підпунктів 140.5.1, 140.5.2, 140.5.4, 140.5.5 прим. 1, 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Крім того, ПКУ передбачені різниці для невизнання витрат при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств в операціях, пов’язаних з наданням неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави), згідно з вимогами підпунктів 140.6.1, 140.6.2, 140.6.3 п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

До уваги платників екологічного податку за викиди двоокису вуглецю!

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Слід зазначити, що об’єкт оподаткування сукупних викидів двоокису всіма, а не окремим джерелом викидів, одноразово зменшується на величину граничного обсягу викидів двоокису вуглецю.

Платник податку за викиди двоокису вуглецю самостійно адмініструє граничний обсяг викидів двоокису вуглецю, визначений п. 240.7 ст. 240 ПКУ, сукупно по всіх окремих джерелах забруднення, якими здійснюються викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря.

Викиди двоокису вуглецю належать до того типу забруднюючих речовин, для яких Інструкцією про вимоги до оформлення документів, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженою наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.06.2023 № 448, передбачено виконання інвентаризації викидів забруднюючих речовин на об’єкті/промисловому майданчику.

Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зі змінами) (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки), зокрема розрахунок за викиди забруднюючих речовин за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі − Додаток). При цьому для декларування податкових зобов’язань з податку за викиди двоокису вуглецю складається окремий Додаток 1.

Таким чином, враховуючи положення п. 240.7 ст. 240 ПКУ, якщо фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю протягом року не перевищує 500 тонн, то окремий Додаток 1 до Декларації за звітні періоди поточного року в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря не подається.

При цьому платнику екологічного податку за викиди двоокису вуглецю, який має не одне стаціонарне джерело забруднення, слід керуватися п. 250.9 ст. 250 ПКУ та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням джерел забруднення заяву про звітний (податковий) період, у якому відбудеться перевищення граничної величини викидів двоокису вуглецю 500 тонн за рік сумарним обсягом.

До заяви додаються розрахунки з матеріалами оцінки інвентаризації обсягів викидів двоокису вуглецю за кожним та всіма джерелами забруднення, у тому числі із зазначенням для таких джерел періодів та обсягів викидів двоокису вуглецю, у яких відбудеться перевищення граничної величини, визначеної п. 240.7 ст. 240 ПКУ.

Щодо відображення інформації у відомостях про джерела та суми доходів з ДРФО – платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

Згідно з п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема, про джерела отримання доходів, суми нарахованих та/або отриманих доходів, суми нарахованих та/або сплачених податків.

Відповідно до п. 1 розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення), фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Пунктом 4 розд. Х Положення, зокрема, визначено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою № 10ДР (далі – Заява) (додаток 14 до Положення).

Відомості про джерела доходів, суми виплачених доходів та утриманих податків фізичної особи накопичуються у Державному реєстрі на підставі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум єдиного соціального внеску, які подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ‒ фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (зі змінами), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Подання відомостей до контролюючих органів про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб розпочато з 1998 року, відповідно до Порядку заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності і фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності довідки форми № 8ДР, затвердженого наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.1998 за № 26/2466 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 № 451).

Інформація з податкових декларацій, поданих фізичними особами, фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, накопичується в Державному реєстрі ‒ з 01.01.2013.

Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за формою, наведеною в додатку 15 (далі – Відомості) до Положення. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 прим. 1 до Положення (п. 6 розд. Х Положення).

Інформація надається за період до 01 січня 2021 року поквартально, з 01 січня 2021 року – помісячно. Відомості за останній звітний період (місяць) надаються через 25 календарних днів після його закінчення.

Відомості надаються відповідно до:

- додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2025 року № 39), які щомісяця (до 01 січня 2025 року – щоквартально) подаються податковими агентами до територіальних органів ДПС, до 01 січня 2021 року відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ);

- загальна сума доходу за звітний період, задекларована особою в податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57), поле «ознака доходу» за цими записами набуває значення «503» – I квартал, «506» – півріччя, «509» – 9 місяців, «512» – рік;

- сума річного доходу, задекларована особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.02.2025 № 119) та додатку Ф2 до неї, поле «ознака доходу» за цими записами набуває значення «999»;

- сума річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.02.2025 року № 119), поле «ознака доходу» за цими записами набуває значення «888». Починаючи з 01 січня 2023 року поле «ознака доходу» відображається зі значенням «777».

Слід зазначити, що суми доходів, які задекларовано фізичною особою в податковій звітності можуть включати суми доходів, що зазначені у звітності, поданій податковими агентами.

Таким чином, відомості з Державного реєстру містять інформацію про доходи, отримані фізичною особою у звітному періоді від різних видів діяльності та з усіх джерел доходу.

Якщо за вказаний період по фізичній особі в Державному реєстрі наявна інформація, яка подана податковим агентом у додатку 4ДФ до податкового розрахунку, а також наявна інформація згідно самостійно поданої податкової декларації, то така інформація буде відображена у відомостях з Державного реєстру за вказаний період.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області