ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-08-19 11:16 6 Подобається

Понад 6,6 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Протягом січня – липня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 6,6 млрд гривень. Це більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року майже на 1,3 млрд гривень, або на 24,1 відсотки.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Керівник обласної податкової служби висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до сплати податків. Нагадала, що легалізація заробітної плати – це не тільки збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а й соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу. Для роботодавців офіційне працевлаштування – це сумлінне дотримання законодавства про працю, формування позитивної репутації і залучення кваліфікованих фахівців.

«Офіційні трудові відносини – це не лише правовий обов'язок, але й надійний шлях до соціальної захищеності і фінансової стабільності», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Дніпропетровщина: понад 286 тис. осіб – платники єдиного внеску

Станом на 01.08.2025 кількість платників Дніпропетровщини, які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), складає 286 167 осіб: 116 416 – юридичних осіб і 169 751 – фізична особа – підприємець (ФОП).

У порівнянні з 2024 роком кількість платників єдиного внеску збільшилась на 4 956 осіб (2024 – 281 211 осіб: юридичних осіб – 113 912, ФОПів – 167 299).

Нагадуємо, що відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Майже 81 тис. РРО/ПРРО зареєстровано на Дніпропетровщині

На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.08.2025 знаходилось 80 701 РРО/ПРРО: 15 031 – РРО і 65 670 – ПРРО.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 1 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» із змінами і доповненнями, а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.

Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408(зі мінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Так, у графі 8 «Розмір частки / поділу загальної площі об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій, спільній сумісній власності» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, що заповнюється у числовому значенні з двома знаками після коми та відповідає даним, зазначеним у правовстановлюючих документах про право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на такі об’єкти, які перебувають у власності відповідно до підпунктів «а», «б», «в» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ.

Легковий автомобіль після 1 лютого включений до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком: чи є об’єкт оподаткування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки, на своєму вебпорталі розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).

Відповідно до абзацу другого п. 13 Методики у разі відсутності на вебпорталі Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономіки за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому п. 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму вебпорталі.

Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з вебпорталу Мінекономіки про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (п. 14 Методики).

Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.

При цьому, якщо Мінекономіки доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Про звільнення від сплати військового збору ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп на час відпустки та у період тимчасової втрати працездатності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі, яка подається відповідно до п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області