ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-08-01 14:24 25 Подобається

Про обчислення фізособам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), зменшується (п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ)):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст.266 ПКУ встановлено, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Сума обчислюється, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Звертаємо увагу, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п. 266.7.1¹ п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про отримання ліцензій на вирощування тютюну та реалізацію тютюнової сировини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно (частина перша ст. 20 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами) (далі – Закон № 3817)).

Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів (частина перша ст. 22 Закону № 3817).

Згідно з частиною третьою ст. 24 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України тютюнової сировини здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини.

Отже, суб’єкт господарювання, який планує здійснювати діяльність з вирощування тютюну та реалізовувати тютюнову сировину іншому суб’єкту господарювання повинен отримати ліцензію на право вирощування тютюну.

Інформаційний лист № 4/2025: Дія Сіті: актуальні питання оподаткування податком на прибуток підприємств

З моменту запуску правового режиму Дія Сіті чимало компаній скористалися можливістю працювати за спеціальними умовами. Водночас у резидентів виникає чимало питань щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України, зокрема, в частині оподаткування податком на прибуток підприємств.

Цей інформаційний лист підготовлено за результатами аналізу запитів, що надходять до ДПС та зустрічей з платниками податків. У ньому роз’яснено відповіді на актуальні питання, які найчастіше порушуються резидентами Дія Сіті.

Мова йде про:

- особливості визначення об’єкта оподаткування,

- кошти, які не оподатковуються податком на прибуток,

- оподаткування дивідендів,

- особливості заповнення звітності та інше.

Ознайомитися з інформаційним листом № 4/2025 можна за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/782/914361/InfoList4_2025.pdf .

Закон України № 4115: щодо пом’якшення антифорстолінгового обмеження

Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у зв’язку з набуттям чинності окремих норм Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (Закон України № 4115) у листі від 28.07.2025 № 18610/7/99-00-21-03-03-07 (далі – Лист № 18610) повідомила.

Підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 16¹ відповідно до якого, зокрема, протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 120 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Тобто, 115 відсотків замінено 120 відсотками, що пом’якшує обмеження обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку на тютюнові вироби.

Отже, у додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів) на які встановлено специфічні ставки акцизного податку» (Додаток 1) та додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» (Додаток 2) до декларації з акцизного податку враховані зміни (пом’якшення антифорстолінгового обмеження) шляхом заміни цифри «115» на «120», а саме: у графах 17-20 Додатку 1 та у графах 22-25 Додатку 2.

Лист № 18610 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/919438.html

Безбар’єрність – це про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної

Якісне сервісне обслуговування платників – один з пріоритетів роботи податкової служби.

Під особливою увагою податківців – зручність та забезпечення потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення під час отримання ними послуг.

З метою забезпечення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до адміністративних будівель ДПС та її територіальних органів у приміщеннях центрів обслуговування платників (ЦОП) державних податкових інспекцій (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) створюються усі умови для комфортного отримання послуг. Як з точки зору орієнтування та навігації зі зрозумілими, чіткими та лаконічними покажчиками для пересування, так і з точки зору доступності до інформації – стенди з повідомленнями, контактами і не тільки освітлені та розміщені у доступних місцях з можливістю підійти до них на прийнятну відстань, що є зручним для ознайомлення.

Батьки, які отримують адміністративні послуги у ЦОПах ДПІ ГУ ДПС, можуть скористатися облаштованими дитячими куточками.

Для інформування платників про розроблення комплексних підходів щодо цифровізації сфер життя та публічних послуг на постійній основі проводиться роз’яснювальна робота серед населення щодо функціонування електронних сервісів ДПС України.

Так, з метою популяризації та залучення платників до використання нових функціональних можливостей «Електронного кабінету», зокрема подання Заяви про бажання отримувати документ через «Електронний кабінет», серед платників розповсюджується розроблена листівка «Листування з ДПС онлайн: зручно, швидко, прозоро!».

У цілях створення зручних та доступних умов для отримання адміністративних послуг і сервісів у віддалених куточках Дніпропетровської області юридичними та фізичними особами, у тому числі особами з інвалідністю та маломобільними групами населення, в ГУ ДПС працює мобільний центр обслуговування платників (далі – Мобільний ЦОП) для більш зручного та якісного надання послуг.

Мобільний ЦОП – це зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП ГУ ДПС.

Мобільний ЦОП надає адміністративні послуги та консультації; інформує про порядок надання адміністративних послуг та про впроваджені електронні сервіси податкової служби, а також переваги «Електронного кабінету» та мобільного застосунку «Моя податкова».

У першому півріччі 2025 року Мобільним ЦОПом за участі ДПІ здійснено 954 виїзди до територіальних громад області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 318 адресних виїздів до маломобільних груп населення. Фахівцями мобільного ЦОПу надано понад 8,2 тис. адміністративних послуг, у тому числі майже 1,1 тис. адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення.

Мобільний ЦОП від ГУ ДПС – це доступність, зручність та інформаційна підтримка для соціальних груп населення, інструмент для забезпечення зручного обслуговування платників та підвищення рівня їх податкової культури.

Право на підвищену ПСП військовослужбовців

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок надання податкової соціальної пільги (ПСП), її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу та обмеження щодо її застосування визначається ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на ПСП.

Підпунктом 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що роботодавець – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.

Заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) визначено структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (п.п 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до частини шостої ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХII «Про військовий обов’язок і військову службу» (із змінами) визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби.

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Таким чином, у разі якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, то роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право на застосування ПСП.

Відповідно до ст. 169 ПКУ члени сімей загиблих військовослужбовців не віднесені до переліку категорій платників податку, які мають право на ПСП.

Обов’язки платників податків

Зокрема, платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податки та збори повинні сплачуватися в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

В обов’язки платника також входить подання на письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які платник податків повинен надати, та підстави для їх надання.

Також платник має подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

В обов’язки платника податків входить виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки, а також не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов’язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи. У разі ліквідації або реорганізації підприємства/підприємницької діяльності необхідно протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) надіслати до контролюючого органу за місцем обліку такого платника відповідне повідомлення. Окрім того, потрібно інформувати про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця.

Готівкові розрахунки фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може надати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

Оскільки Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не визначає порядок здійснення розрахунків фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб.

Разом з тим, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

Більш детально про готівкові розрахунки фізособи, яка провадить незалежну професійну діяльність, – на інформаційному ресурсі ДПС України ЗІР за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37622 .

Про звільнення на період служби від сплати податків мобілізованих ФОП

Самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати податків і подання звітності на час служби.

Відповідні зміни до Податкового кодексу України внесені Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» та набрали чинності 5 липня цього року.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звертає увагу на податки та платежі, що не сплачуватимуться:

- податок на доходи фізичних осіб,

- єдиний податок;

- військовий збір,

- єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), якщо фізична особа – підприємець (ФОП) не має найманих працівників.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Реєстр) (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Що робити ФОП, щоб отримати пільги:

- якщо інформація про мобілізацію, контракт або демобілізацію вже є в Реєстрі – заяву подавати не потрібно;

- якщо даних у Реєстрі немає – можна подати заяву й копії підтверджуючих документів самостійно до податкової.

Податкова служба не буде нараховувати авансові платежі з єдиного податку та військового збору на період мобілізації або дії контракту. Якщо такі суми вже були нараховані – вони підлягають анулюванню.

Якщо ФОП було виключено з Реєстру платників єдиного податку через несплату податкових зобов’язань під час мобілізації або служби за контрактом – його буде поновлено автоматично.

Також мобілізовані ФОПи/особи, які провадять незалежну професійну діяльність/члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, інформація щодо яких наявна в Реєстрі, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок на весь строк їх військової служби, зокрема і військової служби за контрактом.

Крім того, за період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані суми штрафних санкцій та пені підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску.

Якщо ФОП має найманих працівників – він може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату працівникам. Єдиний внесок у такому випадку нараховує уповноважена особа, а сплатити його ФОП може протягом 180 днів після демобілізації – без штрафів.

Звітність з єдиного внеску подається ФОП протягом 150 днів після демобілізації, також без штрафів і пені.

Якщо виникли порушення до початку служби або під час неї (несвоєчасна сплата чи звітність) – ФОП звільняється від відповідальності, якщо виконає обов’язки у встановлені строки після демобілізації:

- звітність – до 150 днів,

- сплата – до 180 днів.

У ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячої лінії» з надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин з податкових питань: (096) 862 1070, (095) 159 0970, (093) 606 3045, (099) 510 1150.

Передача юрособою у фінансовий лізинг легкового автомобіля: хто платник транспортного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, є об’єктом оподаткування транспортним податком (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401) із змінами.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – це господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

- об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

- майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Згідно зі ст. 60 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області