ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-07-22 11:23 4 Подобається

Єдиний податок: ФОПи забезпечили позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року на 13,2 відсотки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – червні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку надійшло понад 2 611,0 млн гривень. Надходження збільшились майже на 305,2 млн грн, або на 13,2 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів та є другим після ПДФО вагомим джерелом формування доходів територіальних громад (ТГ). Його частка у загальних надходженнях до скарбниць ТГ складає 15,4 відсотки.

При цьому, від ФОПів надійшло понад 75,8 відс. надходжень єдиного податку.

Подяка усім платникам за відповідальність та сумлінну сплату податків і зборів.

Чи може платник податків отримати від контролюючого органу за запитом інформацію, що відноситься до службової?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Згідно з п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 74.1 ст. 74 ПКУ встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до ПКУ, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі – Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п. 41.2 ст. 41 ПКУ.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (п. 74.3 ст. 74 ПКУ).

Відповідно до ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (із змінами) (далі – Закон № 2657) за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є, зокрема, службова інформація (частина перша ст. 21 Закону № 2657).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 9 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати інформація, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939 (частина друга ст. 9 Закону № 2939).

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (частина третя ст. 9 Закону № 2939).

Отже, надання ДПС платнику податків службової інформації на запит на інформацію здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених Законом № 2939.

Юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 20,0 млн гривень

Протягом першого півріччя поточного року до місцевих бюджетів Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) юридичні особи спрямували понад 20,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це на понад 2,6 млн грн, або на 15,0 відс. більше ніж у січні – червні 2024 року.

Нагадуємо, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

За спецвикористання води загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 44,7 млн грн рентної плати

Упродовж січня – червня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за спеціальне використання води надійшло понад 44,7 млн грн рентної плати. Порівняно з відповідним періодом минулого року сума надходжень виросла на понад 9,6 млн гривень, темп росту – 127,6 відсотків.

Повідомляємо, що первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб є платником рентної плати та повинен подавати податкову декларацію з рентної плати, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами та доповненнями) і сплачувати рентну плату за воду.

Валютний (обмінний) курс НБУ, за яким визначається вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів

Валютний (обмінний) курс НБУ, за

яким визначається вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно із п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – МКУ).

Частиною першою ст. 248 МКУ визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п’ятою ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, та надсилається декларанту.

Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року № 148, офіційний курс гривні до спеціальних прав запозичення (далі – СПЗ) та іноземних валют, які входять до Переліку іноземних валют, та облікова ціна банківських металів, які входять до Переліку банківських металів, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення/розрахунку.

Офіційний курс гривні до СПЗ та іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Виходячи з наведеного, при експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.

На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Про право платника податку на прибуток підприємств повернути помилково нараховані та сплачені авансові внески при виплаті дивідендів на користь фізичної особи

Підпунктом 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств (податок на прибуток).

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Доходи фізичної особи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).

Поряд з цим, згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.

Тобто, доходи у вигляді дивідендів, нараховані на користь фізичних осіб – резидентів (нерезидентів) включаються до загального місячного оподатковуваного доходу таких фізичних осіб, та підлягають оподаткуванню військовим збором.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148), сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату, зокрема, «Код виду сплати» (п. 1 розд. ІІ Порядку № 148).

Згідно з абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (далі – Перелік).

Перелік передбачає, зокрема, такі коди виду сплати, як:

101 – сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску;

125 – авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Однак, авансовий внесок з податку на прибуток перераховується до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток.

Таким чином, платник податку на прибуток, який не повинен був нараховувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам, але помилково їх нарахував та сплатив бо бюджету, з урахуванням положення п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ не має права повернути такі суми авансових внески з податку на прибуток.

Поряд з цим, законодавством не передбачено обмежень щодо врахування помилково та/або надміру сплаченої суми з податку на прибуток, яка виникла за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, в рахунок погашення майбутніх нарахувань грошових зобов’язань з податку на прибуток в наступних податкових (звітних) періодах.

Водночас, платник податку на прибуток, який не повинен був нараховувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів фізичним особам, але помилково їх нарахував та сплатив до бюджету, з відповідним відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, має здійснити виправлення зазначених показників за звітний період, в якому було допущено таку помилку.

Внесено зміни до декларації з акцизного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 24.06.2025 № 319 «Про внесення змін до Змін до Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Наказ № 319) внесено зміни до додатків 1 та 2 до форми декларації з акцизного податку, порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку.

Вищезазначені додатки та Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку приводяться у відповідність до вимог Закону України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби».

Наказ № 319 набув чинності з дня опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2025 № 49).

ФОП на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності: подання звітності з єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській облас Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Згідно з пунктами 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), та 5 (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, то він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності, сплата єдиного внеску проводиться на загальних підставах.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з ознакою провадження незалежної професійної діяльності формує та подає одну Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Декларація) як фізична особа – підприємець – з відображенням у додатку ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Додаток ЄСВ 1) сум єдиного внеску з доходів від здійснення підприємницької діяльності та від провадження незалежної професійної діяльності, на підставі інформації, відображеній у додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Декларації:

- у розд. І «Доходи від провадження господарської діяльності доходів від провадження підприємницької діяльності;

- у розд. ІV «Доходи від провадження незалежної професійної діяльності» доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності.

Послуги, що надаються Контакт-центром ДПС, порядок їх отримання платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги у режимі online, зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку, щоденно з 8 год 00 хв до 19 год 00 хв, у п’ятницю – з 8 год 00 хв до 18год 00 хв (крім суботи та неділі)).

Приєднатись до чату Контакт-центру ДПС можна безпосередньо на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (https://zir.tax.gov.ua) або надіслати запитання на електронну адресу: [email protected].

Контакт-центр ДПС надає:

- інформаційно-довідкові послуги юридичним особам (кнопка 1), фізичним особам – підприємцям (кнопка 2), фізичним особам – платникам податків (кнопка 3) з питань оподаткування;

- послуги з питань електронного підпису (кнопка 4);

- можливість прийняти повідомлення, усне звернення, скаргу (кнопка 5);

- можливість записатись в електронну чергу до Центру обслуговування платників (кнопка 6);

- можливість отримати інформацію щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» (кнопка 7).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру ДПС зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.

Детальна інформація щодо роботи Контакт-центру ДПС розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/index/contact

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області