ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-07-18 15:12 5 Подобається

Частина чистого прибутку: надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли більше ніж на 75,0 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Протягом січня – червня 2025 року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 13,4 млн гривень. Як поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження у порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду збільшились на понад 5,7 млн грн, або на 75,2 відсотки.

Керівниця податкової регіону підкреслила, що податкова служба завжди відкрита до діалогу з платниками податків. На зустрічах з представниками бізнесу, які на Дніпропетровщині проводяться систематично, податківці роз’яснюють новації податкового законодавства, надають фахові консультації, оперативно реагують на проблемні питання платників.

«Сьогодні завдяки нашій злагодженій співпраці з бізнесом та громадськістю, ми забезпечуємо стабільність і розвиток економіки в регіоні, а також підтримуємо фінансово економіку нашої держави. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів», – констатувала Теодозія Чернецька.

Чи може суб’єкт господарювання самостійно нарахувати та сплатити штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (зі змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449) контролюючі органи застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) у таких розмірах:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відс. своєчасно несплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 відс. своєчасно несплачених сум. При цьому, складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи контролюючого органу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відс. таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449.

Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску.

Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа контролюючого органу.

За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Враховуючи вищевикладене, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно несплачених платником сум єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у порядку і розмірах, визначених законодавством.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 2,5 млрд грн рентної плати

Впродовж першого півріччя поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже понад 2,5 млрд грн рентної плати.

Звертаємо увагу, що податкова служба прагне, щоб кожен платник податків мав можливість отримати необхідні послуги швидко, зрозуміло та з повагою до своїх потреб.

Безбарʼєрність у ДПС – це, зокрема доступ до онлайн-сервісів.

Найпопулярніші ресурси – вебпортал ДПС та вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовані для людей із порушенням зору. Контакт-центр ДПС – дає можливість отримати професійні відповіді на запитання з питань оподаткування.

Майже 352,4 млн грн – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників податку на нерухоме майно

З початку 2025 року від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 352,4 млн гривень. Порівняно з січнем – червнем 2024 року це на майже на 37,9 млн грн більше, темп росту – 112,0 відсотків.

Нагадуємо, що п.п 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

До уваги платників податків!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п. 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2115):

1) фізичні особи, фізичні особи – підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;

2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, зазначені у підпункті 1 цього пункту, у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;

4) у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Звертаємо увагу, що Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу» (далі – Закон № 4505) пункт 1 Закону № 2115 доповнено п.п. 13, відповідно до якого дія підпунктів 1 – 4 п. 1 Закону № 2115 не поширюється на подання статистичної та фінансової звітності до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики, а також на перевірку своєчасності та повноти її подання.

Особи, які підлягають статистичному спостереженню, у встановленому законодавством порядку протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом № 4505 зобов’язані подати до органів державної статистики та інших виробників офіційної статистики неподану статистичну та фінансову звітність за весь період неподання відповідно до цього Закону.

Нагадуємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на прибуток підприємств (крім платників податку підприємств на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Малі підприємства подають фінансову звітність як проміжну (квартальну), так і річну. Мікропідприємства, платники єдиного податку та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності подають лише річну фінансову звітність за формами №1-мс, №2-мс за НП(С)БО 25.

Фінансова звітність подається у електронному вигляді через Електронний кабінет.

Деякі звіти, як от статистичні, можуть подаватися як в електронному, так і в паперовому вигляді.

Строки подання звітності встановлюються відповідними нормативними актами (зазвичай, до 20 числа наступного місяця за звітний квартал, та до 31 січня наступного року за звітний рік).

Помилки у звітності можна виправити, звернувшись до відповідного органу статистики з письмовим поясненням.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачуються дивіденди та авансові внески з податку на прибуток підприємств платниками, у яких в статутному капіталі є частка державної власності?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».

Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію»(зі змінами).

Суб’єкти господарювання, у яких в статутному капіталі є частка державної власності сплачують:

– частину чистого прибутку та дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:

21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;

21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності АРК, області, міст Києва та Севастополя)»;

21010301 (вводить Казначейство) «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності району)»;

21010302 (вводить Казначейство) «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності міської/селищної/сільської територіальної громади)»;

21010500 «Дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;

– авансові внески з податку на прибуток підприємств за кодом бюджетної класифікації, передбаченими для сплати податку на прибуток підприємств, а саме:

11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності»;

11020200 «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (АРК, області, міст Києва та Севастополя)»;

11020201 (вводить Казначейство) «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (району або міста республіканського (в АРК) та обласного значення)»;

11020202 (вводить Казначейство) «Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності (об’єднаної територіальної громади, району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об’єднань)»;

11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів»;

11020400 «Податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)»;

11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб»;

11020600 «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;

11020700 «Податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України»;

11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники»;

11021600 «Податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій»;

11024700 «Податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей»;

11024800 «Податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино)».

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ сума витрат, понесена орендарем у зв’язку з поліпшенням об’єкта оренди, при його поверненні орендодавцю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів/послуг включає, зокрема постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Про формування ФОПом на загальній системі оподаткування – посередником доходів та витрат за договорами комісії, доручення тощо

Згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ (абзац четвертий п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 4 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг) так і комісійна винагорода.

До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області