ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-07-16 12:14 7 Подобається

Єдиний податок: понад 3,4 млрд грн надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – червні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 3 443,7 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з відповідним періодом 2024 року майже на 487,5 млн грн, темп росту – 116,5 відсотків.

Керівниця обласної податкової подякувала сумлінним платникам за своєчасну сплату податків та звернула увагу, що податкова служба Дніпропетровщини і надалі підтримує відкриту комунікацію з бізнесом.

«Прозорий діалог, який відбувається на постійній основі з суб’єктами господарювання, спрямований на формування довгострокових партнерських відносин. Під час спілкування платники отримують важливу податкову інформацію, яка допомагає здійснювати господарську діяльність, уникаючи помилок і порушень. Наше спільне завдання – податки повинні платитися своєчасно і в повному обсязі. Для цього податкова служба створює рівні та справедливі умови», – констатувала Теодозія Чернецька.

Чи необхідно платникам податків щорічно подавати заяву про застосування ПСП?

Згідно із п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги.

При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву про застосування пільги з відповідними підтверджуючими документами.

Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет: подайте у декілька кроків

Листування в електронній формі – швидка, надійна та комфортна комунікація платників з податковими органами

Бажаєте отримувати інформацію від податкової служби в електронному вигляді, здійсніть такі кроки:

► увійдіть до приватної частини Електронного кабінету (вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн);

► у меню «Налаштування» оберіть вкладку «Бажання листування з податковою»;

► натисніть «Бажаю отримувати документи» та вкажіть електронну пошту, на яку буде приходити інформація про документи, що надійшли в Електронний кабінет;

► підпишіть КЕП та надішліть

За видобування залізних руд до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,2 млрд грн рентної плати

Протягом двох перших кварталів 2025 року до загального фонду державного бюджету платниками Дніпропетровщини за видобування залізних руд спрямовано понад 2 209,2 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась порівняно з січнем – червнем минулого року на понад 124,4 млн грн, або на 6,0 відсотків.

Нагадуємо, що 30.07.2025 – останній день сплати за червень 2025 року рентної плати: за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

На Дніпропетровщині зареєстровано понад 79,8 тис. РРО/ПРРО

На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 знаходилось 79 873 реєстратори розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Суб’єктами господарювання зареєстровано 15 248 РРО та 64 625 ПРРО.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням ПРРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

Чи необхідно платнику, який здійснює реалізацію талонів, смарт-карт тощо на отримання пального, реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (п.п. 14.1.141 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 ПКУ здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового.

Разом з цим повідомляємо, що п. 44.1 ст. 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон – це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на автозаправній станції фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

У разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток), як торгівельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкту господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального, об’єкт оподаткування акцизним податком при цьому не виникатиме.

Однак, якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, у цьому випадку суб’єкт господарювання є платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Звертаємо увагу, що для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації суб’єкт господарювання має право звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема договорів з постачальниками пального та покупцями пального, видаткових накладних та з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).

Згідно із п. 249.3 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).

Статтею 243 ПКУ встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Довгостроковий договір: визначення дати виникнення податкових зобов’язань у виконавця та дати податкового кредиту у замовника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів), крім договорів (контрактів) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), договорів купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, щодо яких відбувається перше їх постачання, є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Щодо реєстрації новоутвореної юридичної особи – сільськогосподарського товаровиробника платником єдиного податку четвертої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Що вважається «недоїмкою»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 6 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) недоїмка – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом № 2464.

Електронні сервіси ДПС – важлива складова Національної стратегії доходів України

Національна стратегія доходів України (далі – НСД) спрямована на гармонізацію податкового та митного законодавства України зі стандартами ЄС. Електронні сервіси ДПС відіграють ключову роль у реалізації НСД. Адже вона прямо передбачає цифрову трансформацію, що означає збільшення та розвиток електронних сервісів, які спрощують взаємодію бізнесу з податковою службою. Електронні сервіси сприяють підвищенню прозорості податкових процесів, зменшують можливості для корупції та зловживань.

Основними електронними сервісами ДПС, що сприяють реалізації НСД, є:

- Електронний кабінет, який надає платникам широкий спектр можливостей: подання звітності, перегляд стану розрахунків з бюджетом, отримання відомостей з реєстрів, обмін документами з податковою службою тощо;

- мобільний застосунок «Моя податкова», який забезпечує громадянам доступ до ключових функцій Електронного кабінету;

- Інформаційно-довідковий ресурс ДПС (ЗІР) – основне джерело податкової інформації, який містить роз’яснення щодо застосування податкового законодавства, відповіді на типові питання, нормативні документи,

- сервіс «InfoTAX», який через месенджер Viber забезпечує дистанційне спілкування з податковою службою та миттєве отримання інформації про реєстраційні та облікові дані, квитанції про обробку документів, сплачені податки та податковий борг, дату включення до реєстрів тощо.

Можливість подання звітів, листування та отримання консультацій онлайн значно заощаджують час та ресурси платників податків. Це сприяє створенню більш комфортних умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню довіри суспільства до податкових органів. Електронні сервіси ДПС є не просто зручними інструментами, а стратегічною складовою НСД, основою для модернізації податкової системи та підвищення її ефективності.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області