ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-07-14 12:04 5 Подобається

Перше півріччя 2025 року: підсумки роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за кількома основними напрямками діяльності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Бізнес Дніпропетровщини працює: маємо позитивну динаміку кількості новостворених платників

На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.07.2025 перебуває понад 294,9 тис. платників податків, що на 7,4 тис. платникі більше ніж у 2024 році.

За період з 01.01.2025 по 30.06.2025 до бізнесу Дніпропетровщини приєдналося майже 14,5 тисяч платників, у тому числі фізичних осіб – підприємців майже 12,9 тис. осіб, юридичних осіб – майже 1,6 тисяч.

Січень – червень 2025 року: надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищили 76,6 млрд гривень

Попри виклики податківці та платники регіону працюють над головним – забезпечення стабільних та у повному обсязі надходжень до бюджетів і державних цільових фондів задля фінансової стабільності та зміцнення оборони нашої держави, а також фінансування державних соціальних програм.

Так, упродовж двох кварталів 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів – понад 76,6 млрд гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року складає понад 15,7 млрд грн, або на 25,8 %.

У першому півріччі цього року бюджети усіх рівнів отримали понад 55,1 млрд гривень. До відповідного періоду минулого року надходження збільшились на 11,3 млрд грн, або на 26,0 %.

При цьому, до Державного бюджету України впродовж січня – червня 2025 року надійшло понад 32,8 млрд гривень. Це на 8,6 млрд гривень, або на 35,5 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів з початку року надійшло понад 22,3 млрд гривень. Відповідно до аналогічного періоду минулого року надходження збільшились на понад 2,7 млрд грн, або на 14,2 %.

До державних цільових фондів впродовж січня – червня поточного року надійшло 21,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). І це на 4,4 мільярди гривень, або на 25,8 відсотків більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Для прикладу, у першому півріччі п. р. юридичними особами забезпечено надходження до державного бюджету з податку на прибуток, податку на додану вартість (далі – ПДВ), рентних платежів, екологічного податку, частини чистого прибутку у сумі понад 15,6 млрд грн, що на 18,5 %, або на понад 2,4 млрд грн, більше ніж за аналогічний період минулого року.

До місцевих бюджетів від юридичних осіб надійшло понад 5,7 млрд грн податку на прибуток, єдиного податку, рентних платежів, екологічного податку, інших місцевих податків і зборів. Це на 0,3 млрд грн, або на 5,6 %, більше ніж у першому півріччі 2024 року.

Найвагоміший відсоток надходжень до державного бюджету, а це майже 60 %, припадає на ПДВ. Це складає понад 9,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року забезпечена позитивна динаміка понад 1,8 млрд грн, або 23,9 %.

У першому півріччі 2025 році до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло 282,6 млн грн акцизного податку, що становить 124,2 відс. доведених планових показників. Загальні додаткові надходження складають 55,1 млн гривень, темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року складає 115,4 %.

З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) з початку року до загального фонду держбюджету надійшло 150,1 млн грн акцизного податку, що становить 110,5 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

З ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) у січні – червні 2025 року до загального фонду держбюджету надійшло 132,5 млн грн акцизного податку, що становить 144,6 % відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 14,3 млн гривень.

Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області, то вони склали 290,4 млн гривень. Відповідно до запланованих показників – це 103,7 %, додаткові надходження – 10,3 млн гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 110,4 %.

Саме сумлінна сплата податків – це прояв активної громадянської позиції та патріотизму і важливий внесок у наближення нашої Перемоги.

Погасили борги – поповнили бюджети та державні цільові фонди

Одним з пріоритетних напрямків роботи податківців Дніпропетровщини є зменшення податкового боргу платників податків.

Адже, коли йдеться про стабільність державних фінансів, то ключову роль відіграє і ефективна робота з боржниками. Оскільки кожна гривня несплачених податків – це, зокрема, недофінансовані школи, лікарні, інфраструктура.

Тому фахівці ГУ ДПС діють комплексно, відстоюючи інтереси держави навіть у найскладніших умовах викликів.

У результаті здійснених заходів досягнуто скорочення податкового боргу, що обліковувався станом на 01.01.2025 (без врахування новоствореного боргу, що виник протягом першого півріччя 2025 року), на загальну суму 746,8 млн гривень.

ГУ ДПС вживає весь комплекс заходів, передбачених Податковим кодексом України, для недопущення приросту податкового боргу.

Так, за результатами проведеної роботи у цьому напрямку станом на 01.07.2025 забезпечені надходження від реалізації майна боржників, яке перебуває у податковій заставі, на суму 1,8 млн грн, в той час, як за аналогічний період 2024 року надходження від реалізації заставного майна склали 0,5 млн гривень.

Крім того, ГУ ДПС систематично направляє платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств – боржників та здійснює вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

За результатами вжитих заходів станом на 01.07.2025 стягнуто (вилучено):

- безготівкових коштів – 57,5 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 40,7 млн грн;

- готівкових коштів 3,2 млн грн, позитивна динаміка у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – 2,2 млн гривень.

Крім того, станом на 01.07.2025 забезпечено надходження коштів від реалізації безхазяйного майна:

- до державного бюджету у сумі 2,1 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на 1,8 млн гривень;

- до місцевих бюджетів у сумі 0,3 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року більше на понад 0,2 млн гривень.

Якщо податкові платежі – це фінансова підтримка держави та обороноздатності нашої держави, то єдиний внесок – це основне джерело наповнення фондів соціального страхування. За їх рахунок здійснюється фінансування державних соціальних програм, виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам і не тільки.

Протягом першого півріччя 2025 року загальні надходження від заходів стягнення у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску склали 112,8 млн грн, або 106,1 % від доведеного показника доходів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження у рахунок погашення недоїмки з єдиного внеску збільшились на 6,9 млн грн, або на 6,5 %.

При цьому, за результатом взаємодії з територіальними органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року у рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску до державних цільових фондів надійшло 37,9 млн гривень. Вони перевищують надходження аналогічного періоду 2024 року на 4 млн грн, або на 11,8 %.

З метою стягнення податкового боргу протягом січня – червня цього року до суду направлено 609 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб – боржників на загальну суму 160,3 млн гривень. За аналогічний період минулого року до суду направлено 240 адміністративних позовів про стягнення податкового боргу на загальну суму 41,9 млн гривень.

Станом на 01.07.2025 надходження у рахунок погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб до зведеного бюджету склали 55,3 млн гривень. Позитивна динаміка надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – 16,4 млн грн, або 42,2 %.

При цьому, у результаті співпраці з органами державної виконавчої служби протягом першого півріччя 2025 року надійшло 12,5 млн гривен. І це на 6,4 млн грн, або на 104,9 %, більше минулорічних надходжень за аналогічний період.

Робота з податковим боргом – це багатоетапна робота.

Її головна мета – врегулювання зобов’язань у спосіб, прийнятний для обох сторін. І як результат – держава отримує кошти, а підприємство має можливість на відновлення платоспроможності.

Продовжуємо роботу над скороченням заборгованості, забезпечуємо наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

Надходження акцизного податку з ввезених товарів до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини зросли на понад 49,0 відсотків

З початку 2025 року платники Дніпропетровщини з ввезених товарів забезпечили позитивну динаміку надходжень акцизного податку до загального фонду державного бюджету. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – червнем 2024 року, надходження зросли на понад 43,6 млн грн, або на 49,2 відс. і склали майже 132,5 млн гривень.

За словами керівниці податкової служби регіону, завдяки комунікаціям з бізнесом підвищується рівень обізнаності і добровільного виконання платниками вимог податкового законодавства.

«Висловлюємо вдячність бізнесу Дніпропетровщини, який працює і забезпечує стабільне наповнення бюджетів. Продовжуємо спільно удосконалювати нашу взаємодію з платниками задля того, щоб і у майбутньому податки сумлінно сплачувались і економіка країни мала стабільність і розвиток», – зазначила Теодозія Чернецька.

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 3,9 млн гривень

Протягом двох перших кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи – платники туристичного збору спрямували понад 3,9 млн гривень.

Звертаємо увагу на таке: пунктом 3.7 глави 3 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 (із змінами та доповненнями) встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Дніпропетровщина: на податковому обліку – майже 295,0 тисяч платників податків

Станом на 01.07.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) обліковувалось 294 945 юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та адвокатів і нотаріусів. Це на 7 421 особу більше ніж станом на 01.07.2024 (287 524 особи).

Юридичних осіб станом на 01.07.2025 на обліку в ГУ ДПС перебувало у кількості 121 764 особи, що на 2 449 осіб більше ніж у 2024 році (станом на 01.07.2024 – 119 315 осіб).

ФОПів, адвокатів та нотаріусів в ГУ ДПС станом на 01.07.2025 знаходилось на обліку у кількості 173 181 особа. Кількість таких осіб зросла у порівнянні з 2024 роком на понад 4 972 особи (станом на 01.07.2024 – 168 209 особа).

Нагадуємо, що інформація про зміну облікових даних щодо ФОПів оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.

Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами та доповненнями) членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Фізична особа одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати: чи є право на ПСП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Дата переходу права власності на нерухомість та дата оплати за неї різні: визначення у продавця дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при продажу такого нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Враховуючи зазначене, у продавця при продажу нерухомого майна податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату події, що сталася раніше, а саме, або на дату зарахування коштів від покупця, або на дату складення документа, що засвідчує факт переходу права власності на таку нерухомість.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у Податковій декларації з транспортного податку після граничного терміну її подання

Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401).

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки.

У заголовній частині Декларації:

- у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;

- у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).

У табличній частині Декларації:

- у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

- у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);

- у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

- у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

- у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

- рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).

Водночас, відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Визначення площі земельної ділянки як об’єкта оподаткування земельним податком для платників єдиного податку другої – третьої груп, які надають в оренду (найм), позичку частину земельної ділянки та/або нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ):

- земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Разом з тим абзацом першим п. 284.3 ст. 284 ПКУ визначено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Згідно із частиною першою ст. 797 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс), вказано, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Тобто, у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм), позичку виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Відповідно до частини першої ст. 795 Цивільного кодексу зазначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно із ст. 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Також, у договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території ( абзац п’ятий п. 286.6 ст. 286 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, згідно із п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Враховуючи зазначене, якщо платниками єдиного податку першої – третьої груп у договорі оренди (найму), позички не визначений розмір земельної ділянки або невраховані вимоги ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок за всю земельну ділянку.

Якщо у договорі оренди (найму), позички визначений розмір земельної ділянки, з урахуванням ст. 286 ПКУ, то вказані платники сплачують земельний податок лише за земельну ділянку яку передали в оренду (найм), позичку.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області