ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-07-07 11:50 16 Подобається

Дніпропетровщина підтримує Збройні Сили України: до загального фонду держбюджету платники спрямовували майже 4,2 млрд грн військового збору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – червні 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 3,4 млрд грн військового збору. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 3,0 млрд грн, темп росту – 369,4 відсотки. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Платники Дніпропетровщини активно підтримують захисників і захисниць України. Стабільна позитивна динаміка надходжень, зокрема військового збору, свідчить, що бізнес працює ефективно, заробітні плати в регіоні виплачуються своєчасно і до бюджетів надходять такі необхідні для економіки кошти. Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні сумлінно сплачує податки і підтримує фінансами економіку нашої держави», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що 18.07.2025 – останній день сплати фізичними особами – підприємцями (ФОП) на загальній системі оподаткування авансових платежів з військового збору на ІІ квартал 2025 року, розрахованих самостійно згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, а також авансового внеску з військового збору на липень 2025 року ФОПами – платниками єдиного податку першої та другої груп.

Чи має право на податкову знижку ФОП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (з змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або

- отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року надійшло понад 558,4 млн грн податку на нерухоме майно

З початку 2025 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 558,4 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на понад 93,0 млн грн, або на 20,0 відс. більше ніж за підсумками січня – червня 2024 року.

Нагадуємо, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюються у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування, відповідно до рішення, прийнятого сільською, селищною, міською радою.

Дніпропетровщина: за спеціальне використання води платники сплатили до місцевих бюджетів понад 52,8 млн грн рентної плати

Упродовж двох кварталі 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників рентної плати за спеціальне використання води понад 52,8 млн гривень. У порівняння з аналогічним періодом минулого року сума надходжень збільшились на понад 2,8 млн грн, темп росту – 105,6 відсотків.

Нагадуємо, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Звернення громадян – пріоритетний напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на [email protected], безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».

Так, у січні – червні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 466 звернень громадян, з них: 466 заяв.

Загальна тематика письмових звернень:

- інформування про ухилення від сплати податків – 271 звернення (58,1%);

- контрольно-перевірочна робота – 36 звернень (7,7%);

- податок на майно – 74 звернення (15,9%)

- аграрна політика та земельні відносини – 18 звернень (3,9%);

- єдиний соціальний внесок – 15 звернень (3,2%);

- інші питання – 52 звернення (11,2%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 86 одиниць (січень – червень 2024 – 380 звернень).

На виконання статей 22 та 23 Закону України «Про звернення громадян» в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

У січні – червні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 6 особистих прийомів громадян.

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість проведення особистих прийомів у 2025 році збільшилась на 2 одиниці (січень – червень 2024 – 4 особистих прийомів).

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

У січні – червні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 67 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо нарахувань в ІКП – 35 звернень (52,3%);

- щодо отримання адміністративної послуги – 10 звернень (15 %);

- щодо роботи ЦОП – 1 звернення (1,5%);

- відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (3%)

- ненадання відповіді на усні або письмові звернення – 11 звернень (16,5 %)

- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (1,5 %),

- проблема при отриманні податкової знижки – 2 звернення (3 %)

Протягом січня – червня 2025 року фахівцями ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 116 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 43 (37,0%);

- контрольно-перевірочна робота – 19 (16,4%);

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 19 (16,4%);

- податкова заборгованість – 11 (9,5%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 8 (6,9%);

- податкова знижка - 3 (2,5%);

- отримання довідки про доходи – 2 (1,7%);

- інші питання – 11 (9,5%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 43 одиниці (січень – червень 2024 – 73 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 17 звернень. Загальна тематика звернень:

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 7 звернень (41,0%);

- контрольно-перевірочна робота – 5 (29,4%);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (11,8%);

- отримання довідки про доходи – 1 (5,9%);

- інші питання – 2 (11,8%).

При цьому, кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 13 одиниць (січень – червень 2024 – 4 звернення).

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – червня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшов 191 запит на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів збільшилось на 6 одиниць (січень – червень 2024 року – 185 запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 185– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;

- 6 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька [email protected], запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

· Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

· Інформація із системи обліку публічної інформації;

· Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Вимоги до заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148.

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.

Підставою для складання розрахунку коригування після завершення розрахунків за відповідною операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – РК_РЕЗ_3) є наявність в електронному кабінеті Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення).

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України», зі змінами (далі – Порядок № 535), банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі Повідомлення з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та ст. 42 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 535 визначено, що Повідомлення, складене з порушенням вимог Порядку № 535, ДПС не приймається, про що ДПС повідомляє банк у порядку, передбаченому п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Банк не пізніше операційного дня, наступного за днем отримання від ДПС такого повідомлення про неприйняття, надсилає ДПС нове Повідомлення із виправленими даними.

Отже, РК_РЕЗ_3 може бути складений та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних тільки після отримання платником податку в електронному кабінеті Повідомлення з правильними даними.

До уваги платників ПДВ, які здійснюють операції з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення!

Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);

- нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Фізична особа обліковується в контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та має найманих працівників: звітність з ПДФО та єдиного внеску

Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями та абзацу тринадцятого частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

При цьому, для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, в Довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові обов’язково вказується «Фізична особа – підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа – підприємець, адвокат».

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Дія Порядку поширюється на податкових агентів, зокрема, самозайнятих осіб, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та на платників єдиного внеску, визначених пп. 1 та 16 частини першої ст. 4 Закону 2464 (п. 3 розд. І Порядку № 4).

Розрахунок містить інформацію, зокрема, про додатки (Д1, Д2, Д3, 4ДФ, Д5, Д6), які є невід’ємною частиною Розрахунку (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 4).

Враховуючи викладене, подається один Розрахунок, оскільки суб’єктом господарювання є фізична особа – підприємець, яка обліковується в контролюючих органах з додатковою ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка по суті дає такому підприємцю право займатися незалежною професійною діяльністю.

Чи переноситься граничний термін сплати єдиного внеску, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 6 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області