ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-06-12 11:54 6 Подобається

Дніпропетровщина: майже на 51 відсоток зросли надходження єдиного податку до місцевих бюджетів від сільськогосподарських товаровиробників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників надійшло майже 432,0 млн грн єдиного податку. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – травнем 2024 року надходження збільшились на понад 145,7 млн грн, або на 50,9 відсотків.

Керівниця податкової служби регіону акцентувала, що основним джерелом формування доходної частини бюджетів усіх рівнів є пoдaтки. Місцеві бюджети посідають одне з провідних місць в економічній системі кожної держави, вони є важливою ланкою і бюджетної системи України, де зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів.

«Наповнення місцевих бюджетів має важливе значення для розвитку і функціонування громад. При цьому, єдиний податок – це вагомий ресурс наповнення місцевих бюджетів. Дякуємо платникам за роботу та сумлінно сплачені податки!» – підкреслила Теодозія Чернецька.

«Е-повідомлення» – оперативне інформування платників про суми помилково сплачених податкових платежів та єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що сервіс ДПС України «Е-повідомлення», який запрацював наприкінці минулого року, надає можливість платнику оперативно отримати інформацію про помилкову сплату податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Цей сервіс допомагає швидко виправити допущені при сплаті помилки в реквізитах платіжної інструкції та уникнути нарахування штрафних (фінансових) санкцій і пені.

Так, якщо платник випадково здійснив платіж не за тими реквізитами, на наступний банківський день він отримує у приватній частині Електронного кабінету електронне інформаційне повідомлення з реквізитами такої платіжної інструкції.

Це повідомлення знаходиться у розділі «Вхідні/вихідні документи»/«Вхідні»/«Повідомлення» (форма J/F14900).

Одночасно в Електронному кабінеті стає доступна електронна форма Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (форма J/F1302002) для направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковується помилкова сплата податків.

Якщо ж помилково сплачений єдиний внесок, заяву потрібно подати в паперовому вигляді згідно з додатком № 1 до наказу Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417.

Посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв у робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 125,5 млн грн екологічного податку

Протягом п’яти місяців 2025 року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету понад 125,2 млн грн екологічного податку. Це на понад 4,5 млн грн, або на 3,8 відс. більше минулорічного показника відповідного періода.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Понад 78,8 тисяч РРО/ПРРО – на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.06.2025 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 78 862 РРО/ПРРО ( РРО – 15 389, ПРРО – 63 473).

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.

Отже, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що на час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (набрав чинності 16.03.2025).

Так, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.

Умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідні зміни передбачені п. 72 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Довідково: положення п. 72 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є окремою нормою, не пов’язаною з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок складання податкових накладних для послуг з доступу до Інтернету платником ПДВ фізичним особам (неплатникам ПДВ)

У разі постачання послуг із доступу до мережі «Інтернет» покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник може складати зведену податкову накладну.

Така накладна має бути складена не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено постачання.

У зведеній податковій накладній враховується весь обсяг постачання товарів/послуг усім споживачам – неплатникам ПДВ, з якими постачання має безперервний характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна.

Якщо на дату складання такої зведеної податкової накладної сума отриманих коштів перевищує вартість фактично наданих послуг:

Таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом).

На суму перевищення складається окрема податкова накладна в загальному порядку.

Це необхідно зробити не пізніше останнього дня місяця, враховуючи всю суму коштів, сплачених усіма такими споживачами понад обсяг фактично наданих послуг.

У разі безперервного постачання послуг Інтернету неплатникам ПДВ, постачальник зобов’язаний своєчасно оформлювати зведені податкові накладні та окремі накладні на аванс у разі перевищення отриманих коштів над фактичним постачанням.

Яким чином юридичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податкова декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Довідково: наказ Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку» (із змінами).

Товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту: відображення коригування заявленої митної вартості в податковій декларації з ПДВ

Згідно з п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Згідно з частиною третьою ст. 54 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МКУ.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша ст. 55 МКУ).

Крім того, згідно зі ст. 24 глави четвертої МКУ будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов’язки.

Тобто зменшення митної вартості може відбутися за рішенням суду.

Відповідно до положень частини сьомої ст. 269 МКУ порядок внесення змін до митних декларацій (далі – МД), їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено пп. 33 – 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Положення № 450).

Згідно з п. 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до МД можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення № 450.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 № 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1995/22307 (далі – Порядок № 1145).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 у випадку, зокрема, зміни митної вартості імпортних товарів посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за МД, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі складається аркуш коригування.

Відповідно до п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, до розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) включаються обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2, 11.3 та 11.4 декларації).

Враховуючи зазначене, у випадку, коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості цих товарів (зменшення митної вартості за рішенням суду або митним органом прийнято рішення про коригування (зменшення) заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, на дату набуття рішення суду законної сили або на дату прийняття відповідного рішення, відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки) декларації зі знаком «мінус».

Якщо митним органом прийнято рішення про коригування (збільшення) заявленої митної вартості товарів, то коригування податкового кредиту, що проводиться у зв’язку зі зміною митної вартості товарів, відображається у рядку 11.1, 11.2 та 11.3 (в залежності від ставки податку) декларації на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації.

У якому випадку обов’язкове/не обов’язкове проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, коли продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Які документи та до якого контролюючого органу необхідно надати для отримання ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно зі ст. 41 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, алкогольними напоями надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії на право, зокрема, оптової торгівлі алкогольними суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Форма заяви щодо ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та порядок її заповнення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

У заяві про отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями суб’єкти господарювання зазначають:

- реквізити заявника;

- вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;

- ознака малого виробництва (1 – мале виробництво дистилятів; 2 – мале виробництво виноробної продукції, 3 – мале виробництво пива) (за потреби);

- найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

- код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності;

Згідно зі ст. 51 Закону № 3817 перший платіж за ліцензії на право оптової торгівлі, зокрема, алкогольними напоями здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області