ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-06-02 15:03 19 Подобається

Про списання безнадійного податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що безнадійним податковим боргом є:

- податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

- податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється територіальними податковими органами згідно з вимогами ст. 101 ПКУ та відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).

Податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг щодо якого минув строк давності (1095 днів), включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 23 листопада 2022 року (включно) та враховуючи положення підпунктів 69.9 та 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.

Впровадження системи управління комплаєнс-ризиками

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.

Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.

Зокрема, введено поняття:

податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:

- взяття його на облік як платника податків,

- реєстрації платником окремих видів податків,

- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),

- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,

- інших податкових обов’язків,

- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);

комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.

Про визначення платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);

нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Платникам ПДВ!

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями), оподаткування ПДВ операцій із вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів (п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з положеннями п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ здійснюється шляхом складання розрахунків коригування поетапно, із дотриманням певних умов на кожному з таких етапів.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування показників ПН_РЕЗ з метою приведення її у відповідність із показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2) здійснюється виключно після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Тобто, у випадку складання РК_РЕЗ_2 ПКУ визначено лише період, раніше якого такий РК_РЕЗ_2 не може бути складено і зареєстровано в ЄРПН.

Однак положення ПКУ не обмежують в строках щодо граничної дати складання та реєстрації РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, що дозволяє врахувати та відобразити в ньому остаточні дані митного оформлення за операцією з експорту окремих видів товарів, у тому числі з урахуванням, за наявності, складених до відповідної митної декларації аркушів коригування.

Важливо, коригування показників ПН_РЕЗ після реєстрації до неї РК_РЕЗ_2 в ЄРПН, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до п.п. «в» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. «б» п.п. 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно, в ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_РЕЗ_2.

Окрім цього, звертаємо увагу, що з урахуванням вимог, визначених у п.п. 97.5 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Таким чином, відображення таких операцій у складі податкової декларації з ПДВ здійснюється на основі показників, що містяться в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників податкової накладної та складених і зареєстрованих в ЄРПН до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2. Це дозволяє забезпечити послідовність і точність декларування інформації за такою операцією, адже підтверджується не лише факт здійснення операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, але й правильність відображення її показників в податковій декларації з ПДВ.

Згідно з п.п. 2 п. 3 розд. V Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у відповідних рядках 2.3.1, 2.3.2 та/або 2.3.3 (залежно від застосованої ставки податку) розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ.

Отже, ПН_РЕЗ підлягає коригуванню з метою приведення її показників у відповідність з показниками митної(их) декларації(ій), на підставі якої(их) здійснено митне оформлення окремих видів товарів (з урахуванням, за наявності, складених до неї(их) аркушів коригування), та здійснюється шляхом складання та реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2.

У разі якщо внесення змін до митної декларації відбулося на підставі аркуша коригування, складеного після реєстрації в ЄРПН РК_РЕЗ_2, то з урахуванням положень ПКУ можливість для повторного коригування показників ПН_РЕЗ відсутня, крім випадку коригування (за потреби) таких показників як ставка податку та нарахована сума податку.

При цьому, операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в податковій декларації з ПДВ відображаються виключно на підставі митних декларацій (з урахуванням, за наявності, складених до них аркушів коригування), тобто незалежно від показників ПН_РЕЗ та зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема РК_РЕЗ_2.

Щодо отримання ліцензії малими виробниками пива для реалізації власновиробленої продукції

Відповідно до п. 43 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінам) (далі – Закон № 3817) мале виробництво пива – це суб’єкт господарювання, який здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, використовуючи приміщення, які фізично відокремлені від території будь-якої іншої пивоварні, та який не виробляє пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника. Мале виробництво пива не може бути пов’язаною особою у значенні Податкового кодексу України з іншими виробництвами пива. У разі співпраці двох або більше пивоварних заводів (малих виробництв пива), якщо їхній об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, такі пивоварні заводи (малі виробництва пива) для цілей Закону № 3817 розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод.

Малі виробництва пива, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольного напою – пива, мають право здійснювати оптову торгівлю пивом власного виробництва без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм – пивом, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоєм – пивом (частина тринадцята ст. 16 Закону № 3817).

Отже, для здійснення роздрібної торгівлі пивом власного виробництва малі виробництва пива зобов’язані отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Оптова торгівля пивом власного виробництва може здійснюватися на підставі отриманої таким малим виробництвом пива ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв.