ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-05-23 11:47 6 Подобається

Більш ніж 1,1 млрд грн рентної плати за видобування залізних руд – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування залізних руд надійшло майже 1 123,8 млн грн рентної плати. Надходження зросли порівняно з січнем – квітнем минулого року на понад 205,2 млн грн, темп росту – 122,3 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Керівник податкової служби регіону звернула увагу, що сьогодні співпраця з платниками відбувається шляхом різних форматів комунікацій. Завдяки відкритому діалогу з бізнесом, ефективній роз’яснювальній роботі та практичній допомозі зростає рівень добровільної сплати податків.

«Своєчасна сплата податків – пріоритет у роботі податкових органів. Висловлюємо вдячність платникам за відповідальність і сумлінність у процесі наповнення бюджетів! Підтримуємо безбар’єрний підхід у взаємодії з громадянами, бізнесом та громадськістю – забезпечуємо надання якісного сервісу у зручному форматі, з повагою до кожного», – констатувала Теодозія Чернецька.

Хто має право накладати кваліфікований електронний підпис на акцизні накладні/розрахунки коригування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року № 114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 114).

Відповідно до п. 7 Порядку № 114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису посадової особи платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка або удосконалена електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).

Платник акцизного податку, який є фізичною особою – підприємцем, накладає спочатку кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ФОПа чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку або удосконалену електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).

У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Під час реєстрації розрахунку коригування платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п. 6 Порядку № 114, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках розрахунок коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого та другого п. 7 Порядку № 114 та надсилає такий розрахунок коригування платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники розрахунку коригування власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

У січні – квітні надходження транспортного податку від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 4,1 млн гривень

Упродовж перших чотирьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників транспортного податку надійшло понад 4,1 млн гривень. Сума надходжень збільшилась майже на 1,1 млн грн, або на 35,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

Плата за землю: майже на 10 відс. зросли надходження від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом січня – квітні 2025 року фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 150,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року надходження виросли на понад 13,5 млн. грн, або майже на 10,0 відсотків.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю:

18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;

18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;

18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;

18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;

18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;

18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».

Власником отримано послуги з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією: який тип причини зазначається в зведеній ПН?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п.п. 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1909) страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Згідно з п. 2 ст. 94 Закону № 1909 розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.

Оскільки послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, особа, яка виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за такою операцією.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу, податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Правила складання зведеної податкової накладної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок 1307).

Відповідно до п. 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Отже, власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією, та складає податкову накладну з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».

Перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.

Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.

На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.

Чи підлягають відображенню у графі 30 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) дивіденди виплачені контролюючій особі?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Підпунктом 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Підпунктом 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено відображення у Звіті суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачені на користь контролюючої особи.

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, затверджено форму Звіту, форму скороченого Звіту, Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

Так, відповідно до п. 30 розд. ІІ Порядку у графі 30 Звіту зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи. У графі 30 зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи, заповнюється у гривнях без копійок.

Таким чином, дивіденди виплачені контролюючій особі підлягають відображенню у графі 30 Звіту.

Чи зобов’язані платники єдиного податку, які здійснюють діяльність з надання стоматологічних послуг, вести облік товарних запасів?

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), який поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 СГ, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для ФОП, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому СГ зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших СГ та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розд. II Порядку № 496).

Медична послуга – це послідовно визначені дії або комплекс дій СГ у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і, як правило, включають у себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що, зазвичай, передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.

За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і пов’язаним із ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що передбачено згідно з медико-технологічною документацією.

Враховуючи викладене, СГ – платники єдиного податку, які здійснюють діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов’язані вести облік товарних запасів, зокрема, лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються для лікування пацієнтів у межах надання зазначених послуг.

Однак, якщо СГ – платники єдиного податку здійснюють також продаж лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, окремо від надання стоматологічних послуг, така діяльність зумовлює необхідність ведення обліку цих товарних запасів відповідно до вимог Порядку № 496.

При цьому зауважуємо, що обов’язок ведення обліку товарних запасів виникає щодо всіх товарів, які перебувають у реалізації на господарській одиниці, а не лише щодо лікарських засобів та/або виробів медичного призначення.

До уваги платників!

Обов’язок платника податків повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкт оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Процедура та строки подання до контролюючих органів Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлені розд. VIII Порядку № 1588. Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах Повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Для цілей заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування, зокрема, щодо його місцезнаходження (адреси), є правовстановлювальні документи, які є актуальними на дату її подання.

При заповненні граф 7 – 9 Повідомлення за ф. № 20-ОПП, що подається в електронній формі, у спливаючому вікні платник податків обирає необхідні дані з довідника, активуючи відповідне поле. Заповнення даних для граф 10 – 13 здійснюється вручну.

У разі подання інформації про об’єкт оподаткування, який знаходиться в межах населеного пункту, проте не має назви вулиці та номера будинку або поряд з адресою зазначено «приміщення № 1, 2, 3» або «комплекс будівель і споруд», відомості щодо його місцезнаходження у розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

- у графі 7 «Назва населеного пункту/району у місті» обирається назва населеного пункту, де знаходиться такий об’єкт оподаткування, та відповідає значенню згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, внесеному у графу 6;

- у графу 7.1 «Назва поіменованого об’єкта» заносяться назва і дані про місцезнаходження об’єкта оподаткування, що зазначені у правововстановлювальних документах, наприклад «приміщення № 1, 2, 3» або «комплекс будівель і споруд»;

- графи 8 «Тип вулиці (вулиця/бульвар/площа тощо)» та 9 «Назва вулиці» не заповнюються, якщо у правововстановлювальних документах не визначені тип і назва вулиці та/або із довідників неможливо обрати необхідні значення для цих граф;

- графи 10 – 13 не потребують заповнення у разі відсутності фактичних даних для об’єкта оподаткування, стосовно якого подаються відомості, або такі дані вже зазначені у графі 7.1.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області