ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

2025-05-06 16:31 22 Подобається

Надходження ПДФО від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету зросли на понад 25 відсотків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Упродовж січня – квітня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 3 601,6 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 726,3 млн грн, темп росту – 125,3 відсотків. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань та нагадала, що легальні трудові відносини і сплата роботодавцями відповідних податків та зборів забезпечують фінансування соціальних програм, своєчасну виплату громадянам допомоги, лікарняних, пенсій тощо.

«Підвищення рівня добровільної сплати податків платниками – це запорука отримання бюджетами таких необхідних для економіки коштів, особливо сьогодні. Платники Дніпропетровщини демонструють високий рівень податкової культури – надходження до бюджетів, у своїй більшості, мають позитивну динаміку. Дякуємо усім за результативну роботу!» – зазначила Теодозія Чернецька.

Ліквідація підприємницької діяльності: подання звітності мобілізованим ФОПом, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок за себе

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зокрема, фізичні особи – підприємці (ФОП), призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява ФОПа та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації) (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Пункт 9 прим. 2 частини 2 Закону № 2464 не скасовує обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, а надає можливість ФОПам, призваним на військову службу під час мобілізації або залученим до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, зазначені обов’язки платники єдиного внеску можуть виконати після їх демобілізації.

Згідно з п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, ФОПи, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів)), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. Такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (на підставі абзацу тридцять другого п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» дію п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 зупинено для податкового (звітного) періоду – 2025 рік).

Водночас, у разі припинення підприємницької діяльності мобілізовані ФОПи, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе, зобов’язані подати:

► додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями (далі – Додаток ЄСВ1)) – ФОПи на загальній системі оподаткування;

► додаток «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» у складі ліквідаційної податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Додаток 1)) – ФОПи на спрощеній системі оподаткування.

При цьому, в табличній частині:

Додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» – «0,00», у графі 5 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 6 «Сума нарахованого єдиного внеску» проставляється сума нарахованого єдиного внеску (якщо графа 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);

Додатка 1 – у графі 2 «Самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини» проставляється значення «0,00», у графі 3 «Розмір єдиного внеску (у відс.)» – «22,00», у графі 4 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки» – «0,00».

Дніпропетровщина: юридичні особи – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів понад 275,0 млн гривень

Протягом чотирьох місяців поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували 275,0 млн грн єдиного податку. Сума надходжень збільшилась на понад 21,8 млн грн, або на 8,6 відс. у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року.

Нагадуємо, що юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Туристичний збір: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло майже 4,5 млн гривень

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло майже 4,5 млн грн, що у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року більше на 134,0 тис. грн, темп росту – 103,1 відсотки.

Звертаємо увагу, що 12.05.2025 останній день подання податкової декларації з туристичного збору за І квартал 2025 року, а 20.05.2025 – останній день сплати туристичного збору за I квартал 2025 року.

Які штрафні санкції застосовуються за неподання, несвоєчасне подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або надання недостовірної інформації у ньому?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.

Відповідно до абзаців другого і третього п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).

Зокрема, Повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Форма та порядок складання Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839.

Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Повідомлення або надання недостовірної інформації в Повідомленні передбачена ст. 120 ПКУ.

Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПКУ визначено, що неподання платником податків, зокрема, Повідомлення відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі неподання Повідомлення.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, Повідомлення.

Неподання платником податків, зокрема, Повідомлення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Повідомлення, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Повідомлення – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Повідомлення, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно з п. 120.5 ст. 120 ПКУ надання недостовірної інформації, зокрема, в Повідомленні – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, – у разі надання недостовірної інформації в Повідомленні.

Сплата таких штрафів не звільняє платника податків від обов’язку подання, зокрема, уточнюючого Повідомлення.

Штраф, передбачений п. 120.5 ст. 120 ПКУ, не застосовується, якщо платник податків подав, зокрема, Повідомлення з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної міжнародної групи компаній, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, і такий платник виправив помилки шляхом подання, зокрема, уточнюючого Повідомлення самостійно.

Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

До уваги фізичних осіб – власників декількох об’єктів нерухомості (квартир)!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпунктом «а» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується, зокрема: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Водночас, згідно з абзацом першим п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ (для квартир 60*5=300 кв. метрів).

Чи застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі – власнику декількох квартир, якщо загальна площа кожної з них не перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), а сумарна загальна площа всіх об’єктів вказаний розмір перевищує?

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у порядку встановленому п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Згідно з п.п. «б» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.

Враховуючи зазначене, якщо сумарна загальна площа всіх квартир, що перебувають у власності, перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі (300 кв. метрів), пільга у вигляді зменшення бази оподаткування не застосовується.

Визначення доходу при здійсненні розрахунків юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи у разі використання платіжних терміналів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначений у главі 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до абзацу п’ятого п. 296.1 ст. 296 ПКУ юридичні особи – платники податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ.

Абзацами першим і четвертим п. 292.3 ст. 292 ПКУ встановлено, що до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є повна сума виручки (з врахуванням суми комісії, утриманої банком).

Чи передбачено створення у паперовій та/або електронній формі РРО/ПРРО дублікату касового чеку, у тому числі у разі його втрати?

Згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).

Відповідно до пунктів 1 та 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26), дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 27 чека. Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

- створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області