Майже на 26 відсотків збільшились надходження ПДФО до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Упродовж січня – березня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 2 616,2 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 536,4 млн грн, або на 25,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Очільниця податкової служби регіону зауважила, що платники Дніпропетровщини демонструють достатньо високий рівень відповідальності у питаннях сплати податків та подякувала їм за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань.

Теодозія Чернецька нагадала, що у рамках впровадження Національної стратегії доходів, яка визначає шляхи реформування податкової системи, одним з ключових кроків є підвищення добровільного дотримання платниками податкового законодавства. З цією метою запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками.

«Сьогодні податкова максимально відкрита до діалогу. Комунікації з суб’єктами господарювання на постійній основі сприяють оперативному вирішенню нагальних питань, що виникають у роботі бізнесу. Це в свою чергу підвищує рівень обізнаності платників у законодавчих нормах. Як результат – це прогнозована позитивна динаміка наповнення бюджетів», – зазначила керівник обласної податкової.

Туристичний збір: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,3 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Протягом першого кварталу 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 1,3 млн грн плати за землю. Це на 149,1 тис. грн більше ніж у першому кварталі 2024 року, темп росту – 112,2 відсотки.

Звертаємо увагу, що декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.

При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.

Майже 1,7 млрд грн плати за землю – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні – березні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники плати за землю спрямували майже 1 698,0 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року це майже на 123,5 млн грн, або на 7,8 відс. більше.

Нагадуємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Довідково: 21.04.2025 – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2025 року у разі не подання податкової декларації на 2025 рік.

Сплата ПДФО та військового збору здійснена фізичною особою при оформленні продажу вантажного автомобіля: чи декларувати доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.

Якщо у 2024 році платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) продав вантажний автомобіль іншій фізичні особі, оформлення договору було здійснено в сервісному центрі МВС і сплата податку та військового збору була здійснена при оформленні продажу авто, чи необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація)?

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року підлягає оподаткуванню.

Платник ПДФО, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника ПДФО щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і податкова Декларація не подається, зокрема, якщо такий платник ПДФО отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.

Оскільки зазначений випадок не підпадає під випадки, встановлені п. 179.2 ст. 179 Кодексу, так як податок та військовий збір сплачувався не під час нотаріального посвідчення договорів, то у даному випадку платник податку повинен подати податкову Декларацію за наслідками 2024 року.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що 21 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 621) яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація).

Положеннями п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2025 року.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Підпунктом 8 п. 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами), визначено, що надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій. До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області