Податок на нерухоме майно: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 135,5 млн гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійшло понад 135,5 млн гривень. У порівнянні з січнем 2024 року надходження збільшились на понад 8,3 млн грн, темп росту – 106,6 відсотків. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Сергій Лисеюк.

Керівник обласної податкової нагадав, що запровадження системи управління комплаєнс-ризиками дасть змогу допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності та сплати податків у майбутньому, а також мінімізувати ризики недотримання ними вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

«Дякуємо платникам за своєчасне наповнення бюджетів. Податкова служба приділяє особливу увагу комфортним умовам для платників. Електронні сервіси ДПС спрощують комунікації з податківцями. Працюємо над тим, щоб забезпечити належне надходження податків і зборів», – зазначив Сергій Лисеюк.

На Дніпропетровщині у порівнянні з минулим роком кількість платників податків виросла на понад 10,5 тис. суб’єктів господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.02.2025 на податковому обліку перебувало 291 608 юридичних осіб і самозайнятих осіб. У порівнянні з 2024 роком загальна кількість зареєстрованих платників збільшилась на понад 10,5 тис. осіб (станом на 01.02.2024 – 281 022 особи).

При цьому, на 01.02.2025 зареєстровано 120 705 юридичних осіб. У порівнянні з 2024 роком їх кількість зросла майже на понад 2,2 тис. осіб (станом на 01.02.2024 – 118 481 особа).

Станом на 01.02.2025 на податковому обліку в ГУ ДПС перебувало 170 903 самозайняті особи, що у порівнянні з 2024 роком майже на понад 8,3 тис. осіб більше (станом на 01.02.2024 – 162 541 особа).

Нагадуємо, що для взяття на облік у контролюючому органі фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно:

1. У строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності подати:

– заяву за формою № 5-ОПП (далі – Заява за ф. № 5-ОПП);

– копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

У день отримання Заяви за ф. № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в контролюючому органі, про що видається (надсилається) довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.

2. Надати відомості про адресу робочого місця шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку, протягом 10 робочих днів після взяття на облік, заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП або зазначити в заяві за ф. № 5-ОПП під час взяття на облік.

Платники частини чистого прибутку у січні поточного року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщині на 122,6 тис. гривень

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

У січні поточного року платники частини чистого прибутку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на 122,6 тис. гривень. Надходження виросли порівняно з січнем 2024 року виросли на 93,6 тис. грн, темп росту – 422,7 відсотків.

Нагадуємо, що форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 4 липня 2023 року № 366 (враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 27 липня 2023 року № 408), від 04 листопада 2024 року № 549 (враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 607) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2021 року за № 264/35886).

Визначення ФОПами – платниками єдиного податку другої-третьої груп загального мінімального зобов’язання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, другої-третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі – підприємцю є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платник ПДВ зареєстрований не з першого числа місяця: чи можна у місяці його реєстрації подати таблицю даних без факту зупинення реєстрації ПН/РК?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення 1130) реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

Згідно з вимогами Порядку зупинення Таблицю може подати тільки зареєстрований платник ПДВ .

Водночас, Порядок зупинення не містить обмежень щодо подання Таблиці платниками ПДВ, реєстрація яких відбулася не з першого числа місяця.

Отже, платник податку зареєстрований платником ПДВ не з першого числа місяця може подати Таблицю без факту зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у місяці такої реєстрації платником ПДВ.

Щодо бази нарахування єдиного внеску, якщо гіг-спеціалісту надана щорічна оплачувана перерва згідно з гіг-контрактом з резидентом Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.

Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначеними Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 1667).

Так, організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом № 1667.

Згідно з пунктами 4 – 7 ст. 21 розд. V Закону № 1667 гіг-спеціаліст має право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) тривалістю 17 робочих днів, якщо гіг-контрактом не визначено більшу тривалість такої перерви.

Гіг-спеціаліст може реалізувати своє право на щорічну оплачувану перерву у виконанні робіт (наданні послуг) лише після спливу шести безперервних місяців виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактом, якщо гіг-контрактом не визначено коротший строк.

Щорічна оплачувана перерва у виконанні робіт (наданні послуг) на розсуд гіг-спеціаліста може бути поділена на частини будь-якої тривалості.

Витрати, пов’язані з оплатою щорічної оплачуваної перерви у виконанні робіт (наданні послуг), здійснюються за рахунок коштів резидента Дія Сіті у порядку, визначеному гіг-контрактом.

Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108/95-ВР, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

За виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень Закону № 1667. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання) (ст. 19 Закону № 1667).

Оскільки дохід у вигляді щорічної оплачуваної перерви, яка згідно з гіг-контрактом укладена між гіг-спеціалістом та резидентом Дія Сіті у порядку передбаченому Законом № 1667, не є складовою винагороди за виконання гіг-спеціалістом роботи (надання послуг), а дія КЗпП та законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, то такий дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

До уваги суб’єктів господарювання!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 30.12.2024 № 674 «Про внесення зміни до пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 22 листопада 2024 року № 601», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2024 року за № 2061/43406, відтерміновано запровадження нових вимог до форми та змісту розрахункових документів до 01 березня 2025 року.

При цьому, п.п. 1 п. 4 наказу Мінфіну від 22.11.2024 № 601 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – Наказ № 601) встановлено, що до 01 березня 2025 року дозволяється формування реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності Наказом № 601, та програмними РРО розрахункових документів/електронних розрахункових документів відповідно до вимог до форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, чинних на день офіційного опублікування Наказу № 601, в тому числі з урахуванням внесених Наказом № 601 змін щодо можливості зазначення спрощеної назви товару, а також щодо уточнення випадків обов’язковості зазначення інформації про платіжну операцію при застосуванні електронного платіжного засобу (платіжної картки), крім випадків формування розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів магазинами безмитної торгівлі.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області