ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-09-03 11:51 25 Подобається

Джерела погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Дніпропетровщина: з початку року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників надійшло понад 84,4 млрд грн платежів

Протягом січня – серпня 2024 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до державних цільових фондів склав понад 84,4 млрд грн, що майже на понад 15,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця ГУ ДПС, до бюджетів усіх рівнів платники Дніпропетровщини спрямували понад 61,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з січнем – серпнем 2023 року надходження збільшились на понад 12,4 млрд грн, або на 25,4 відсотків.

До державного бюджету у січні – серпні поточного року від платників надійшло понад 33,8 млрд грн, що на понад 7,3 млрд грн або на 28,0 відс., більше ніж за підсумками січня – серпня 2023 року.

Місцеві бюджети з початку 2024 року поповнились на понад 27,3 млрд гривень. Це на понад 5,0 млрд грн більше, ніж у січні – серпні 2023 року. Темп росту надходжень складає 122,4 відсотки.

Державні цільові фонди впродовж восьми місяців 2024 року отримали понад 23,2 млрд грн, що майже на 3,2 млрд грн, або на 15,9 відс., більше ніж за аналогічний період минулого року.

«Дякуємо платникам за ефективну роботу, відповідальне ставлення до фінансових зобов’язань перед державою, за підтримку економічного потенціалу країни та проявлену громадянську свідомість! Не зупиняємось, працюємо задля Перемоги!» – підсумувала Наталя Федаш.

До уваги платників ПДВ!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) щодо: який звітний (податковий) період зазначається в рядку 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» та в рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» при виправленні помилок у розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, повідомляє.

Відповідно до п. 1 розд. VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), (далі – Порядок № 21) розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (далі – Розрахунок), заповнюється особами, не зареєстрованими як платники ПДВ, які відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету при отриманні послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, на митній території України (далі – особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету).

У розділі І Розрахунку здійснюється розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, за звітний (податковий) період. У розділі ІІ Розрахунку здійснюється розрахунок уточнення таких податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Згідно з п. 3 розд. VII Порядку № 21, у разі уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) особа, відповідальна за нарахування та сплату податку до бюджету, самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданому нею Розрахунку (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ)), розрахунок з позначкою «Уточнюючий» може бути поданий у спосіб, визначений абзацом п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Таким чином, Порядком № 21 не передбачено окремої форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань, нарахованого отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України.

Отже, у разі подання Розрахунку з позначкою «Уточнюючий» рядок 02 «Звітний податковий період, за який подається» (та розділ І Розрахунку) не заповнюється, у рядку 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» зазначається звітний податковий період, що уточнюється, та заповнюється розділ ІІ Розрахунку.

Чи подається декларації з акцизного податку СГ, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рідини, що використовуються в електронних сигаретах відносяться до підакцизних товарів.

Згідно п. 212.1 ст. 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є:

- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

- особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, для виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах базою оподаткування акцизним податком є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

При цьому платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Згідно вимог Порядку № 14 виробники рідин, що використовуються в електронних сигаретах та платники податку, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку підакцизну продукцію, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах заповнюють Розділ Б «Податкові зобов’язання з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах)» Декларації та Додаток 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» до Декларації.

Виробники та імпортери, зокрема, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що здійснюють їх реалізацію у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами заповнюють Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Декларації та Додаток 6 прим.1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах)» до Декларації.

Слід вказати, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами зобов’язані подавати декларацію акцизного податку, як особа:

- яка здійснює виробництво та/або імпорт;

- яка є платником 5 відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

З якого періоду виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати декларації з акцизного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії.

Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню. При цьому, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії подає до контролюючого органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації.

Пунктом 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ передбачено, зокрема, що платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Отже, виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, є платником акцизного податку та зобов’язаний подавати Декларації з дати отримання ліцензії на виробництво електричної енергії.

Видобування підземних вод: скільки додатків 5 до податкової декларації з рентної плати подається, якщо протягом звітного кварталу платником отримано дозвіл на спеціальне використання води?

Відповідно до п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) щокварталу наростаючим підсумком з початку року.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють Рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, ставок Рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Статтею 4 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (із змінами) передбачено, що однією з основних вимог до дозвільної системи у сфері господарської діяльності є, зокрема, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа.

Форма Податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з Рентної здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – Додаток 5).

При цьому у рядку 4 Додатка 5 зазначається інформація про отриманий документ на спеціальне водокористування (найменування органу, яким видано дозвільний документ, номер дозвільного документа, дата видачі – дд.мм.рррр., строк дії у роках). Така інформація заповнюється згідно з отриманим документом на спеціальне водокористування (примітка 7 до Додатка 5).

Тобто, по кожному отриманому дозволу на спеціальне використання води заповнюється окремий Додаток 5.

Слід зазначити, що графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядка 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади» і рядка 5 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням водного об’єкта» Додатка 5 до неї заповнюються згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – КАТОТТГ).

За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація (примітка 8 до Декларації).

Таким чином, якщо протягом звітного кварталу суб’єктом господарювання, який здійснює видобування підземної води, отримано дозвіл на спеціальне використання води, то таким суб’єктом подається Декларація з відповідною кількістю Додатків 5, що відповідає кількості отриманих дозволів на спеціальне використання води, на підставі яких здійснюється (здійснювалося) видобування підземних вод у поточному році за кодом адміністративно-територіальної одиниці, зазначеним у рядку 2 Декларації.

Як формується та поповнюється діапазон номерів для ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Які встановлені ставки та коефіцієнти до ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності 01.07.2024, підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктами 3 і 4 щодо ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).

Так, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ставки рентної плати встановлюються у розмірах, встановлених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (крім понижувальних коефіцієнтів, визначених, п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які застосовуються до 01 вересня 2024 року).

Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки рентної плати встановлені у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому до 01.09.2024, з урахуванням примітки 1 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

- радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;

- стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;

- радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2000 – 2300 МГц, 2400 – 2510 МГц, 2545 – 2565 МГц, 2570 – 2575 МГ, 2610 – 2630 МГц, 2665 – 2685 МГц, 2690 – 3400 МГц, 3800 – 7000 МГц та 10 – 42,5 ГГц.

Примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Поряд з цим, п. 4 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Надання комунального майна в оренду: чи є об’єкт оподаткування ПДВ та як складається за такими операціями податкова накладна?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що п. 29 ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії єдиного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

- в оренду надається єдиний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тому, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Чи здійснюється співставлення ідентифікатора об’єкта оподаткування щодо акцизного складу при реєстрації акцизних накладних в ЄРАН?

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків реєструють, зокрема але не виключно, об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ визначено, платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати, зокрема але не виключно, усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Реєстрація акцизних складів здійснюється відповідно до поданої розпорядником акцизного складу заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів за формою № 1-АКПС (далі – Заява № 1-АКПС) до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому щодо кожного акцизного складу у графі 14 розділу 5 «Відомості про акцизні склади» Заяви № 1-АКПС щодо кожного акцизного складу зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ. Таке повідомлення, за встановленою наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок № 1588) формою (форма № 20-ОПП), подається до контролюючого органу із дотриманням вимог п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588.

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу, є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право здійснювати виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» виробництво, оптова та роздрібна торгівля пальним чи зберігання пального може здійснюватися суб’єктами господарювання, за наявності у них ліцензій на відповідний вид діяльності.

Ліцензії на всі види діяльності, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Отже, об’єкт, на якому здійснюється діяльність з реалізації пального, зокрема але не виключно, є об’єктом оподаткування акцизним податком з реалізації пального. Кожен такий об’єкт оподаткування, повинен буди зареєстрований як акцизний склад стаціонарний. Для здійснення діяльності з виробництва чи реалізації пального суб’єкт господарювання повинен отримати ліцензію на відповідний вид діяльності.

При цьому, для успішної реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних ідентифікатори в Заяві № 1-АКПС, повідомленні за формою № 20-ОПП та ліцензійній справі повинні бути ідентичні.

Фактична перевірка кафе у м. Дніпрі

В літній період особлива увага приділяється закладам, які надають послуги та продаж продукції в місцях масового відпочинку.

Податківцям регіону проведено доперевірочний аналіз господарської діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність у кафе м. Дніпра. Під час проведення фактичної перевірки, встановлено факти:

- здійснення розрахункових операцій зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

- відсутність у фіскальних чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД.

За результатами такої перевірки зафіксовані порушення на загальну суму 893 тис. гривень.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області