ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

2024-08-29 13:19 30 Подобається

У січні – липні 2024 року внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 21,8 млрд гривень

Протягом січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини збір до загального фонду державного бюджету склав понад 21,8 млрд гривень. Як зауважила очільниця податкової служби Дніпропетровського регіону Наталя Федаш, це на понад 5,1 млрд грн, або на 30,5 відс., більше ніж у січні – липні 2023 року.

«Наразі платники Дніпропетровщини забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів усіх рівнів і це свідчить про ефективне адміністрування податків і зборів. Висловлюю щиру подяку нашому бізнесу і всім платникам, хто результативно працює і наповнює державну казну», - зазначила керівниця обласної податкової.

Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надходження склали понад 3,7 млрд гривень

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,7 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились на понад 355,3 млн грн, або на 10,5 відс., у порівнянні з січнем – липнем 2023 року.

Звертаємо увагу, що податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) подається до контролюючих органів за місцем розташування об’єктів оподаткування.

У разі розташування об’єктів оподаткування у місті з районним поділом в різних районах такого міста, то якщо всі райони такого міста входять до складу однієї територіальної громади, то Декларація надається до контролюючого органу, який обслуговує таку територіальну громаду.

Звертаємо увагу на особливості подання Декларацій та визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг.

Оскільки місцеві податки сплачується до місцевого бюджету, враховуючи те, що у містах з районним поділом – Києві та Кривому Розі для кожного району залишено свої окремі рахунки місцевих бюджетів, тому за об’єкти оподаткування, що знаходяться на території міст Київ та Кривий Ріг, Декларація подається до контролюючого органу, що обслуговує відповідний район зазначеного міста.

При зазначенні у Деклараціях коду за КАТОТТГ території територіальної громади зазначається код за КАТОТТГ району м. Києва та м. Кривий Ріг (відповідно до розташування об’єктів оподаткування).

По всіх інших містах України з районним поділом подається одна Декларація до одного контролюючого органу.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування газового конденсату отримали понад 1,1 млн грн рентної плати

У січні – липні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування газового конденсату від платників надійшло понад 1,1 млн грн рентної плати. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року сума надходжень виросла на 451,0 тис. грн, або майже на 69 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.35 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вуглеводнева сировина – це нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.

Розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування вуглеводної сировини (нафти, конденсату, газу природного (будь-якого походження)) встановлено у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Формування податкового кредиту покупцем, який реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця, і який отримав послуги протягом місяця, в якому зареєструвався платником ПДВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо особа реєструється як платник податку на додану вартість (ПДВ) з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Пунктом 3.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, визначено, що реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру.

Згідно з п. 183.9 ст. 183 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:

- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст.181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг;

- індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Враховуючи зазначене, особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, включає до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за перший звітний (податковий) період суми ПДВ, сплачені (нараховані) лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата товарів/послуг або отримання товарів/послуг) відбулася починаючи з дати реєстрації такої особи платником ПДВ. Підставою для формування податкового кредиту за такими операціями є належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником податкова накладна, яка, зокрема, містить найменування покупця – платника ПДВ та його індивідуальний податковий номер.

Частина чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами сплачується щоквартально, фінансовий результат має як позитивне так і від’ємне значення: заповнення Додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (із змінами), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Абзацом другим п. 49.19 ст. 49 ПКУ визначено, що для платників частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (крім платників, визначених п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (із змінами) (далі – Розрахунок).

Частина чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що відраховуються до бюджету за звітний (податковий) період відображається у рядку 11 Розрахунку, а частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень – у рядку 12 Розрахунку.

У рядку 13 Розрахунку відображається частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди на державну частку, що нараховується(ються) до сплати, без врахування суми частини чистого прибутку (доходу), нарахованої за попередній звітний (податковий) період поточного року.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Підприємства, які виплачують дивіденди і прирівняні до них платежі, заповнюють Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації (далі – Додаток АВ) незалежно від того, сплачують вони авансові внески з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів чи ні.

У рядку 1.4 Додатка АВ відображається загальна сума частини чистого прибутку (доходу), сплаченого до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями у звітному (податковому) році. При цьому значення рядка 1.4 Додатка АВ враховується у рядку 1 Додатка АВ. Показник рядка 1.4 Додатка АВ має відповідати сумарному значенню показників рядка 13 Розрахунку за такі звітні періоди, за які сплату частини чистого прибутку здійснено у звітному (податковому) році, тобто за ІV квартал попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали поточного звітного (податкового) року.

Якщо протягом звітного року показник частини чистого прибутку за окремі звітні періоди мав позитивне значення, то у рядку 1.4 Додатка АВ відображається сума позитивних значень рядка 13 Розрахунку за відповідні звітні періоди.

Авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.

Якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал звітного року, задекларованого в рядку 13 Розрахунку, Декларацію за такий рік подано та у такій Декларації нараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств погашено, то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що підлягає виплаті за ІV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток за такий рік, поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).

У рядку 4 Додатка АВ до Декларації за звітний (податковий) рік відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди (позитивного значення), яка обраховується як підсумок показників:

- суми перевищення частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього звітного року над значенням об’єкта оподаткування поданої Декларації за попередній звітний рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу), оскільки частина чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього року сплачується у звітному році;

- суми частини чистого прибутку (доходу), відрахованої до державного бюджету за відповідний звітний період поточного року (квартал, півріччя, три квартали).

У рядку 5 Додатка АВ відображається сума частини чистого прибутку (доходу), з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, але не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою частини чистого прибутку (доходу), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді, яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.

В який строк приймається розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що з 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) крім окремих його норм, зокрема, розділу VІІ «Ліцензування» Закону № 3817, який набирає чинності та вводиться в дію з 1 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 1 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» (із змінами) граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом. У разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб’єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги.

Отже, розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі заяви суб’єкта господарювання приймається органом ліцензування у термін не пізніше 30 календарних днів із дня її надходження.

Який порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:

- у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;

- у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.

Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.

Платник акцизного податку у звітному періоді не здійснював господарську діяльність: чи подається декларація акцизного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації:

- суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ.

Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не здійснював господарську діяльність, але має чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий, зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Порядок повернення платежів з бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. В електронному вигляді заява подається в Електронному кабінеті платника податків

для юридичних осіб шаблон «J1302001»,

для фізичних осіб шаблон «F1302002».

Слід зазначити, що відповідно до зазначеної статті ПКУ передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Також звертаємо увагу, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення / удосконалення відповідних сервісів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до пункту 42¹.2 статті 42¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:

перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;

подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 35¹ «Єдиний рахунок» ПКУ;

перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області