Блог Sila

Когда глаза закрыв мечтаешь, теряешь облик, оживаешь, летишь, как мотылек порхаешь, все выше, в небо, высоко, и грани крыльями стираешь, не замечая ничего.

p.s. слова, которые стали впечатлением о музыке написанной мне давнишним знакомым. Спасибо тебе, не держи зла, жизнь ведь полна множества случайностей - важной частички нашего бытия.

Як я пишаюсь своїм краєм, де народилась і живу. Ніде не зможу я забути цю землю і свою рідню. Дай боже вам Батьки здоров"я, за вашу ласку і любов. За те що, навчена цінити життя науку не просту. Хоч буду поряд чи далеко та Бога буду я молить, щоб кожен ранок, кожен вечір змогла за ненькою тужить.

Звідки ж беруться патріоти? Чи є вони, чи їх нема? Хто любить землю і народ, хто зможе з гордістю сказати, що син чи дочка України, що мову знаю і ціню? Що краще зпоміж Батьківщини не знав й ніколи не знайду! Що завжди буду пам"ятати цю мелодійну, цю живу народну пісню українську, що журить душу молоду!

майбутньому коханню

Блог ім. Silina

Ти світ відкрив для мене знову,

зціляєш душу своїм словом,

і кожен день чекаю знову почути лагідне ало.

І робиться на серці зимно, коли не чую я його.

Думки рояться без упину: коли? чому? якщо?

Тобі завдячую, мій милий,

За тебе Бога я молю,

Щоб дав тобі ту силу,

що вмить окрилює людей,

Що серце змушує співати,

А душу ніжно вимовляти,

Таке пестливе, таке світле, на дотик зовсім не огидне, найліпше в світі відчуття — кохання, любий, без кінця...

Какая жизнь без злобы, подлости, обмана, 

Без слов любви, что сказанны в дурмане,

Добра, что сделанно с расчета,

И зла, что вышло просто так?

Эпоха пошлости, разврата, цинизма, секса, променада.

Где символ верности, отваги, где дуелянты?

Мужчины по подобию Геракла?

Блюзнирсто, маскарады, одежда мини, наглость макси,

Лишь плиты освещенные в софитах напоминают,

О том, что все же были мы людьми.

Не существами, а людьми!

И слово женщина звучало, как оберег из уст мужских,...