Блог Анна Васильева

За даними FT, у березні Raiffeisen Bank International вирішив призупинити переговори про продаж «Райффайзен Банку Аваль». Як зазначалося, з огляду на ситуацію, що склалася в Україні.

Якщо це рішення було продиктоване надією на позитивні трансформації в нашій державі (з точки зору посилення прав кредиторів, судової реформи і т.д.), то на жаль, доводиться визнати, що наразі очікування австрійців не виправдалися (принаймні, поки що). Економічні ж катаклізми в Україні в ІІ та ІІІ кварталі, спровоковані, насамперед, військовою агресією Путіна, могли відродити й навіть посилити «валізні» настрої Raiffeisen Bank International. Як мінімум тому, що за три квартали їх «Аваль» зафіксував один з найбільших збитків у банківській системі – 1,37 млрд грн. (у ІІІ кварталі – 365,9 млн грн)...

Нещодавно хакерська група «Шалтай Болтай» опублікувала в Інтернеті матеріали, спозиціоновані як внутрішні документи «Внєшекономбанку» та його української «дочки» «Промінвестбанку». Згідно з наведеною інформацією, ПІБ перебуває у непростому фінансовому стані через відтік клієнтських коштів й зростання проблемної заборгованості в портфелі на фоні погіршення економічної ситуації в Україні, скорочення торгово-економічної співпраці між Києвом та Москвою, спірного статусу Криму й бойових дій на Донбасі. Також наводяться конкретні обсяги необхідної фінансової підтримки (ліквідність і докапіталізація), без якої банк, як запевняється, очікують «летальні» наслідки вже на початку 2015 року...

Мажоритарний власник «Дельта Банку» Микола Лагун умів знаходити спільну мову і з попередньою владою, і нинішньою. Свідченням цього є, як мінімум, те, що «Дельта» став одним з найбільших «споживачів» рефінансування НБУ в поточному році. Водночас це можна вважати досить закономірним, з огляду, з одного боку, на розміри депозитного портфелю населення в банку (він третій за цим показником на ринку), а з іншого – на масштаби відтоку вкладів фізосіб.

Якщо опиратися на інформацію, яка «виринала» у т.ч. в ЗМІ, обсяги одержаного рефінанса «Дельтою» та втрачених депозитів співмірні. А тому арифметичного підтвердження поширеній «теорії змов», що «Дельта» ледь не за емісійні кошти НБУ хотів придбати «Універсал Банк», наразі нема (уже не кажучи, що відповідна угода не відбулася, принаймні, наразі)...

Держстатус «Ощадбанку» - і його безумовна перевага, і чи не найбільша слабина.

З одного боку, він має стовідсоткову держгарантію за вкладами фізосіб, якою не можуть похвалитися інші банки в Україні (їх «максима» - це 200-тисячна страховка від Фонду гарантування вкладів). Сюди ж можна віднести полегшений доступ до рефінансування НБУ, можливість в адмінпорядку збільшити кількість клієнтів за рахунок держпідприємств і т.д.

З іншого боку, перебування банку у стовідсотковій власності держави накладає на нього великий масив додатковий зобов’язань – від фінансування сумнівних з комерційної точки зору проектів («стратегічно важливих для держави») та дефіциту держбюджету до реалізації різноманітних соцпрограм, що може підточувати стійкість фінустанови. Зрештою так і сталося...

Серед двох найбільших держбанків – «Укрексімбанку» та «Ощадбанку» - уряди традиційно (незалежно від політзабарвлення) більш трепетно ставляться до першого. Передусім тому, що «Ексім» історично активніше працює на зовнішніх ринках капіталу, тісніше взаємодіє з міжнародними фінансовими організаціями, більше орієнтується на роботу з корпоративним сектором. Відповідно на нього хоч і вішалися «спецзавдання державної значущості» у вигляді, передусім, підтримки «Нафтогазу», проте не так брутально, як на «Ощад»...

Банк «Надра» опинився в підвішеному стані. Як мінімум, до моменту, поки ЦВК не підведе остаточні підсумки парламентських перегонів. Тоді зрештою стане зрозуміло, чи отримав основний акціонер фінустанови (Д. Фірташ) заповітну «золоту акцію» в парламенті (враховуючи наявність його представників у різних політичних силах) та наскільки активно матиме змогу далі розвивати бізнес в Україні в постмайданних умовах (і, відповідно, підтримувати свій банк). Або ж спонукати державу надати (за потреби) необхідну фінпідтримку...

Ще восени минулого року виконавчий директор UniCredit Федеріко Гіццоні зізнавався, що італійська група вивчає можливість продажу «Укрсоцбанку» (який, нагадаємо, разом з банком «Унікредит» об’єднався в UniCredit Bank). У січні ж поточного року глава UniCredit у країнах Центральної і Східної Європи Джанні Франко Папа запевняв, що переговори про продаж не ведуться. Проте в березні у звітності UniCredit Bank Austria за 2013 рік «Укрсоцбанк» таки класифікувався групою як актив, утримуваний для продажу...

Податківці входять до числа держконтролерів, які найактивніше проводять перевірки бізнесу (у т.ч. позапланові) та накладають різноманітні штрафи. Стверджувати це дає підстави, як мінімум, нещодавнє дослідження Федерації роботодавців. З огляду на складну бюджетну ситуацію в державі, горезвісні «плани» щодо наповнення держказни і т.д., очікувати на суттєві зміни в цьому контексті в короткостроковій перспективі навряд чи доводиться.

Тому не зайвим буде пригадати, як саме підприємці можуть захиститися від зловживань фіскалів – як тих, кому керівництво викручує руки, вимагаючи хай би там що знайти «явні» та «неявні» порушення в роботі суб’єктів господарської діяльності, так і тих, хто користуючись службовим становищем та маючи, до речі, далеко не завжди більш-менш гідну зарплату, вирішує «наколядувати» собі – подекуди не просто на хліб з маслом, але й з ікрою, причому не «баклажанною»...

Нещодавній виступ глави російського «Сбербанку» Германа Грефа на одному з ключових бізнес-форумів Росії мав справжній фурор. І справа не в тому, що банкір озвучив щось конгеніальне. Але він сказав уголос те, що побоюються інші, тим паче, наближені до Кремля.

Хай у досить виваженій формі, але Греф фактично натякнув, що «король – голий». Він розкритикував держуправління по-путінськи, яке руйнує економіку РФ, висмоктує соки з бюджету. Греф наголосив, що СРСР розпався через "приголомшливу некомпетентність радянського керівництва і в першу чергу - в галузі економіки". Більш ніж не двозначний сигнал на фоні рецесії в Росії, різкого охолодження відносин із Заходом через Україну, усіх санкцій-контрсанкцій і т.д...

До числа банків, які опинилися в політичному виграші після Революції гідності, можна віднести «Фінанси та кредит». Так, на поточний момент його «титульний» акціонер К. Жеваго не входить до групи представників великого капіталу, які у владі «керують балом». Проте і для нього, і його бізнес-групи (банку зокрема) позитивом є хоча б те, що зникла загроза держпресингу, яка існувала за В. Януковича (і яка, до слова, час від часу спрацьовувала).

При цьому-всьому навряд можна сказати, що наразі «Фінанси та кредит» в оптимальній формі. Хоча б з огляду на сигнали клієнтів про деякі нюанси з поверненням валютних депозитів (що, однак, мають місце і в інших фінустановах). Подібні виклики зрештою були й під час кризи 2008-2009 рр., як і в багатьох тоді банків з вітчизняним капіталом. У той час навіть поширювалися чутки, що держава може увійти в капітал «фініків». Проте банку зрештою вдалося вишкребтися з непростої ситуації власними силами. Чи вдасться це зробити йому під час нинішньої «чорної смуги» для банківського сектору України?...

Якщо якийсь банк в Україні і може претендувати на пафосний статус «to big to fail», то це, передусім, «Приватбанк». За підсумками першого півріччя, частка його активів у банківській системі сягала 15,6%, а в депозитному портфелі фізосіб – 24,2%. Так, до показників, скажімо, Сбербанку Росії, який контролює фактично половину російського банківського ринку, ще далекувато, однак враховуючи високе конкурентне середовище в Україні й недержавне походження, рівень концентрації «Приватом» активів і пасивів видається більш ніж значним. І далеко не факт, що позитивною тенденцією було б дуже подальше активне нарощування цим банком своєї частки на ринку...

14 жовтня Верховна Рада ухвалила президентський законопроект «Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції», ключовим положенням якого є створення Національного антикорупційного бюро. Цей орган став третім серед створених на цьому тижні і покликаних боротися з корупцією. Інші два – це Нацкомісія із запобігання корупції (детальніше див. тут) та Нацрада з питань антикорупційної політики (консультативно-дорадчий орган при Президенті).

Антикорупційне бюро стане ще одним слідчим органом в Україні (поряд з МВС, Державною фіскальною службою, СБУ, прокуратурою) і отримає повноваження щодо розслідування корупційних злочинів, вчинених представниками вищих ешелонів влади (народними депутатами, депутатами обласних рад, членами уряду, держслужбовцями 1-2 категорії, суддями, вищими офіцерськими чинами в ЗСУ та МВС тощо) або вчинених службовими особами, якщо сума збитків, завданих державі, перевищує 609 тис. грн...

Через наростання економічних проблем в РФ Кремлю доведеться піти на заборону вільного обігу валюти. Таку думку висловила російський журналіст Юлія Латиніна в ефірі радіостанції «Эхо Москвы».

«Мені здається, що Путін дуже добре розуміємо, якою це буде катастрофою, але варіантів у них просто не буде. Вони в такій економічній ситуації з таким падінням рубля і з таким падінням ціни на нафту, і стратегічними наслідками змушені будуть піти шляхом Аргентини, Венесуели і Туркменістану: заборона вільного обігу валюти з негайним поділом жителів Росії на дві категорії, одна з яких, привілейована, отримає можливість обмінювати валюту за офіційним курсом і матиме, відповідно, заробіток в 10 разів вище, ніж яка-небудь баба Даша, яка буде платити в магазині за кефір, який все одно привезуть з-за кордону або зроблять в Росії, але погодившись з закордонними цінами. І відповідно, баба Даша буде автоматично в 10 разів [більше платити] <…> От як тільки ЛДПР внесло той законопроект про заборону валюти, я, якщо пам`ятаєте, сказала: «Все, треба забирати гроші з російських банків, якщо у кого є іноземні», - зазначила Ю. Латиніна...

Учора Верховна Рада прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних осіб», згідно з яким усі юрособи повинні будуть надавати інформацію про структуру власності й кінцевих бенефіціарів. Відповідні дані будуть публікуватися в Єдиному держреєстрі юросіб та фізосіб-підприємців. Окрім цього, будь-яка особа зможе отримати інформацію із Реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Щоб дізнатися, хто є власником чи орендарем будівлі, земельної ділянки тощо, невдовзі достатньо буде письмово звернутися в Реєстраційну службу...

Погашення єврооблігацій Нафтогазу на суму 1,6 млрд. дол. поставило крапку в дискусіях з приводу того, чи є в уряду намір уникнути реструктуризації суверенного боргу. Графік погашення суверенного боргу до листопада 2015 року досить напружений, але може бути виконаний. Таку думку озвучили експерти інвестиційної компанії SP Advisors.

«Загальна сума погашень складе за цей період 6,3 млрд. дол., однак погашення «російських» єврооблігацій на суму 3 млрд. дол. в грудні 2015 року буде складним кроком. Якщо не буде подальшої ескалації конфлікту і пов`язаного з цим погіршення ситуації в економіці, уряд не відступить від наміру погасити єврооблігації. При цьому, можливе порушення однієї з ковенант внаслідок зростання співвідношення державного боргу до ВВП понад 60% практично не міняє ситуації. Уряд в такому випадку поверне борг, але змушене буде рефінансувати його шляхом залучення боргу від США чи ЄС», - констатують фахівці...