Блог Анна Васильева

Перед введенням тимчасової адміністрації ВіЕйБі Банк гіперактивно повертав вклади юрособам

http://finbalance.com.ua/news/Pered-vvedennyam-timchasovo-administratsi-ViEyBi-Bank-hiperaktivno-povertav-vkladi-yurosobam

Платинум Банк: кредитно-депозитна загадка на загадці

http://finbalance.com.ua/news/Platinum-Bank-kreditno-depozitna-zahadka-na-zahadtsi

Чи витримають банки трикратну девальвацію гривні

«Долар по 20-25 гривень [що означає фактично трикратне здорожчання долара з початку року, - ред.] - це трагедія для 50% банківської системи, це дефолт». Таку думку в коментарях FINBALANCE...

Продовження читайте тут

Джерело: finbalance.com.ua

Спецобладнання дозволяє банкам відрізнити справжні гривневі банкноти від підробок. «Мова йде про детектори валют, якими забезпечені каси банків. Вони дозволяють перевірити більш складні захисні елементи національної валюти - інфрачервоні точки, невидимі ворсинки, флюорісцентні елементи дизайну, магнітний захист тощо. Крім того, при прийомі готівки в великих обсягах банки використовують сучасну касову сортувальну техніку, яка здійснює ретельну детекцію банкнот», - пояснює Світлана Плужник, керівник відділу підтримки, управління координації роботи з готівкою та надання послуг інкасації UniCredit Bank...

За даними НБУ, в жовтні обсяг гривневих кредитів, виданих банками, збільшився на 2,46 млрд грн. (+0,5%), але за 10 місяців поточного року він скоротився на 47,9 млрд грн. (-8%). Падіння портфелю валютних позик було ще суттєвішим: за січень-жовтень воно склало 5,23 млрд дол (-13,6%), причому в минулому місяці – на 647 млн дол (-1,9%). На фоні війни, девальвації, спаду економіки загалом нічого дивного в таких результатах роботи кредитного ринку...

Продовження читайте тут.

Джерело: finbalance.com.ua...

Серед банків з І та ІІ групи класифікації НБУ (найбільші та великі), які входять до великих європейських банківських груп, «Креді Агріколь Банк» - єдиний, який зафіксував прибуток за підсумками 9 місяців поточного року. Причому значний: його 383 млн грн – 6-ий показник на ринку. Нагадаємо, що решта ТОП-банків з європейським «корінням» - серед лідерів по збиткам в Україні («мінус» в UniCredit Bank становив 1,55 млрд грн., в «Райффайзен банку Аваль» - 1,37 млрд грн., в ОТП Банку – 1,3 млрд грн., в Укрсиббанку – 732 млн грн. і т.д.)...

Згідно з даними фінансової звітності ОТП Банку, його позитивний результат від операцій з іноземною валютою за 9 місяців поточного року становив 980,8 млн грн. (у ІІІ кварталі – 796,1 млн грн), що є третім показником у банківській системі.

Водночас результат банку від переоцінки іноземної валюти за три квартали становив 721,9 млн грн (у ІІІ кварталі – 715,8 млн грн). Очевидно, що однією з причин цього стала коротка валютна позиція цієї кредитно-фінансової установи: на 01 жовтня його валютні зобов’язання перевищували валютні активи на 1,74 млрд грн...

Під час економічної кризи банки, які займаються кредитуванням фізосіб, опиняються в делікатному становищі. З одного боку, на фоні падіння доходів населення попит на позики може зростати. З іншого боку, загальне зниження рівня платоспроможності потенційних позичальників спонукає фінустанови обережніше підходити до задоволення кредитних заявок.

Враховуючи непевність ситуації, а також маючи дюжину інших проблем, які супроводжують падіння економіки, чимало банків згортають програми кредитування населення. Проте є й такі, які лишаються працювати на цьому ринку. Причому деякі з фінустанов сьогодні наважуються видавати позики на придбання автомобілів і навіть нерухомості...

Війна на Донбасі, падіння економіки й девальвація хоч і більш ніж відчутно загальмували кредитування бізнесу, але не повністю його заморозили. Частина банків продовжує фінансувати як великі підприємства, так і малий та середній бізнес. Чому фінустанови готові брати на себе підвищені ризики за нинішніх умов? Питання риторичне – їм потрібно генерувати доходи, аби хоча б частково покрити свої витрати і збитки (поточні чи потенційні) через доформування резервів під проблемні активи, переоцінку валютних позик і т.д...

У період між кризами 2008-2009 рр. та 2014 р. Укрсиббанк активно «сватали» Сбербанку Росії. За деякими даними російська держфінустанова проводила due diligence української «дочки» французького BNP Paribas. Відповідні чутки на ринку підживлювало в т.ч. створення Сбербанком і BNP Paribas Personal Finance France спільного банку в Росії під «вивіскою» Cetelem для роботи на роздрібному ринку кредитування.

Хоча угода в Україні реалізована не була, ймовірним свідченням підготовки подібної "операції" могло бути в т.ч. переведення Укрсиббанку на «самозабезпечення». На відміну від тих-таки банків з російським капіталом, які на вітчизняному ринку активно працюють на фондуванні материнських та пов’язаних структур, на початок 2014-го обсяг валютних позик від банків в портфелі «Укрсиба» становив символічні 3,5 млн дол. І попри кризову хвилю в Україні в 2014 році, ця заборгованість суттєво не зросла. На 01 жовтня її обсяг склав біля 10,8 млн дол., що може означати, що банк обійшовся без значних екстрених кредитів від «мами» для, наприклад, компенсації відтоку вкладів...

До кризи 2014 року «Альфа-банк» був одним з найагресивніших учасників банківського ринку України. Зокрема, він регулярно був у списках претендентів на поглинання різних банків, у т.ч. таких велетнів, як «Райффайзен Банк Аваль». У поточному ж році він планував купувати частину активів і пасивів такої теж чималої «рибини», як банк «Форум». Водночас серед реалізованих «свіжих» угод – лише придбання Банку Кіпра (перейменований у Неос Банк)...

Хоча в «просторіччі» Укргазбанк називають держбанком, однак він таким не є. Оскільки уряду в цій фінустанові належить лише біля 93% акцій, а згідно з законом «Про банки і банківську діяльність», держбанком є та банківська структура, в якій держава володіє 100% акцій.

Водночас, зрозуміло, з практичної точки зору більш важливе інше. Укргазбанк вважається чи не єдиним прикладом досить успішного проведення рекапіталізації державою комерційного банку за наслідками кризи 2008-2009 рр. Принаймні, як доказ цього часто-густо наводиться те, що в 2012 році фінустанова заробила 1,15 млрд грн., а в 2013 – ще 1 млрд грн. Що помітно відрізняться від результатів хронічно неефективних «Родовід-банку» та банку «Київ»...

31 грудня банк ПУМБ має погасити євробонди на 252 млн дол. На фоні бойових дій на Донбасі, суттєвого скорочення виробництва метпідприємствами акціонера фінустанови Р. Ахметова та економічних катаклізмів у цілому в Україні ці цінні папери банку з початку року здешевшали майже на третину, а можлива дохідність сягнула за 250%. Інвестори не впевнені, що банк зможе своєчасно в повному обсязі розрахуватися по зобов`язаннях, не виключається варіант реструктуризації.

Олії у вогонь підливає намір «спорідненої» компанії «Метінвест» реструктуризувати євробонди на 500 млн дол. (відразу їх погашення планувалося на травень-2015). Вже не кажучи, про нещодавно проведені реструктуризації євробондів банками «Надра» та VAB, що в цілому характеризує непросту ситуацію на вітчизняному ринку...

За підсумками жовтня золотовалютні резерви Нацбанку скоротилися до 12,5 млрд дол., констатують експерти української «дочки» Сбербанку Росії. При цьому за їх оцінками в найближчі 14 місяців (тобто до початку 2016 року) Кабміну необхідно буде сплатити практично співмірну суму (12,2 млрд дол) по зовнішнім боргам та валютним ОВДП, що становить близько 31% від поточного обсягу боргу в іноземній валюті.

«Якщо офіційний курс гривні до долару США збережеться на позначці 12,95 грн/дол, то суверенний борг за нашими оцінками складе 62,8% від ВВП станом на кінець 2014 року. Якщо курс зросте до 16,00 грн/дол, то обсяг суверенного боргу перевищить 1 трлн. грн. в екв., а показник держборг/ВВП складе 70,5%», - констатують експерти...

Російський банк ВТБ у Москві негласно називають «банком Путіна», з огляду на особливо трепетне ставлення кремлівського резидента до цієї держфінустанови. І тим парадоксальніше виглядає, що через військову агресію російського президента проти України саме українська «дочка» ВТБ сильно постраждала, зіткнувшись, принаймні, з одним з найбільших відтоків депозитів у банківській системі, що суттєво перевищив середньоринкові параметри.

Водночас не слід ігнорувати, що це могло бути пов’язано не лише з намаганням населення та бізнесу хоч таким чином висловити свій протест проти агресивної політики Путіна, але й частково з ризиками негативного впливу західних санкцій проти материнської структури банку, а також загальним погіршенням фінансово-економічного становища в Україні, через що і підприємствам, і громадянам могли знадобитися кошти, щоб пройти складні часи на тлі падіння доходів...