Блог Іванна Іванова

Повість Ольги Кобилянської "Царівна" - дуже хороша і гарна річ, яка не залишить людину байдужою. В ній розкриваються ідеї формування власної, цілісної особистості. Головна героїня Наталка змогла побороти життєві труднощі на своєму шляху . Вона хотіла "бути собі ціллю", дочекатися свого"полудня", і її мрії здійснилися, завдяки наполегливій праці .Чимало прекрасних епізодів зустрічається в творі, де письменниця майстрерно показує внутрішній стан героїні. Багато вдалих цитат та влучних висловів: " Що я люблю, любля вже на віки", "Орли літають без товариства", "Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!..", "Я одна не зношу співчуття. Я переконалася, що через те дух дрібніє. Подумайте лише, чути вічний плач і жалі над собою, гу! Немов каліка без рук і ніг або без очей!.. І це має бути якимсь доказом "любові ближнього?" , "Мати таку свободу, щоби бути собі ціллю!...

Боляче буває дуже часто

Радість просто залишає нас, 

Проте мрії пам'ятати варто

На усе у світі є свій час

А коли тривоги в душу линуть,

Неба закривається блакить

Сум і розпач варто нам покинуть, 

Вірячи, що щастя прибіжить.

     Тихий зимовий вечір. Сім’я за родинним столом. Батько розповідає веселу історію, діти уважно слухають і регочуть. Щоденні турботи миттю забуваються, коли вся сім’я разом. Але так буває не часто, зазвичай в тут панує інша ідилія. 

  Батьки заклопотанні свою роботою, мало уваги приділяють дітям. Вони наче не розуміють, що гроші ніколи не замінять батьківського тепла та материної поради. Завжди в усьому повинна бути міра. Коли дитині важко і вона не в силі сама впоратися з проблемою, тоді обов’язок батьків допомогти їй, а не говорити про свою зайнятість. ...

Часто люди не бачать головного, хоч воно у них перед очима. Вони метушаться, кудись біжать, йдуть, їдуть, поспішають, але насправді все це ілюзія, яку створюємо ми самі. Багато важливого проходить повз наші очі, мимохідь ми губимо найдорожче - почуття нашого серця. Життя так влаштовано, що іноді приходиться не зважати на емоції, відступати від своїх принципів, керуватися голосом розуму. Досить часто такі рішення мають успіх, проте є випадки, коли людина, не слухаючи свого серця, робить велику помилку. Дуже боляче якщо від цього вибору багато залежить, а він зроблений помилково. Тому, які б не були ситуації потрібно шукати вірні рішення у своєму серці...