ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ!

2019-05-20 10:05 118 Нравится

Податок на додану вартість: коригування податкових зобов’язань

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до відповідної ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Згідно з п. 192.2 ст. 192 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

При цьому ПКУ не передбачено виключень щодо зменшення таких податкових зобов’язань у разі часткового зменшення вартості поставлених неплатнику ПДВ товарів/послуг (незалежно від причин такого зменшення).

За відсутності місць оптової торгівлі пальним, ліцензія отримується

за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

За чотири місяці 2019 року платники Дніпропетровщини

перерахували податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ

понад 41 мільярд 500 мільйонів гривень

За січень – квітень 2019 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) у сумі 36 млрд 493,4 млн грн, що перевищує надходження січня – квітня минулого року майже на 8 млрд 265,2 млн грн, або на 29,3 %. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету протягом поточного року спрямовано 27 млрд 055,7 млн грн (у тому числі по Дніпропетровській митниці ДФС – 7 млрд 329,1 млн грн), що на 6 млрд 120,1 млн грн (або на 29,2 %) більше надходжень відповідного періоду 2018 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 9 млрд 437,7 млн гривень. Це на 2 млрд 145,1 млн грн (або на 29,4 %) більше фактичних надходжень чотирьох місяців 2018 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2019 року в області зібрано 5 млрд 24,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 887,0 млн грн (або на 21,4 %).

До уваги платників ЄСВ!

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), що з 02.05.2019 набрали чинності нові рахунки для сплати ЄСВ.

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями визначаються основні вимоги для платників ЄСВ, а саме:

► ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника;

► обов’язки платників ЄCВ виникають у фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, членів фермерського господарства та осіб які провадять незалежну професійну діяльність з дня їх державної реєстрації/з початку провадження діяльності та припиняються після державної реєстрації закриття (припинення) ФОП/припинення відповідної діяльності. При цьому сплата ЄСВ проводиться за місяць, у якому відбулася така реєстрація/припинення;

► ФОП мають сплачувати ЄСВ за себе на рівні мінімального страхового внеску щоквартально за виключенням пільгової категорії. При цьому, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (з 01.01.2019 – 918,06 гривень).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом;

► юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб;

► у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;

► розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість з ЄСВ не підлягає списанню;

► строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується;

► платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику ЄСВ надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ податкові органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів державної виконавчої служби вимоги про сплату недоїмки.

Повідомлення про прийняття на роботу працівника –

обов’язок роботодавця

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що легалізація робочих місць та заробітної плати – соціальна захищеність кожного працюючого громадянина.

Відповідно до норм Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.

Роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі – Постанова № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками) та контракту.

Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

● засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

● на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють реалізацію

алкогольних напоїв та тютюнових виробів за наявності ліцензій

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, тільки за наявності у них ліцензій.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Оскільки норми Закону № 481 не передбачають жодних винятків щодо придбання ліцензій суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію товарів через магазини безмитної торгівлі, то реалізація такими суб’єктами господарювання алкогольних напоїв та тютюнових виробів товарів через магазини безмитної торгівлі може здійснюватись лише за наявності у них відповідних ліцензій.

Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи: сплата податку на нерухомість

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Норми визначні п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Дніпропетровській області Руслана Іглікова на тему

«Дотримання вимог антикорупційного законодавства»

Запитання: Яка практична ефективність профілактичних заходів, проведених підрозділом з запобігання та виявлення корупції в фіскальній службі області?

Відповідь: У наслідок проведеної роз’яснювальної роботи з діючими співробітниками, забезпечено 100 % дотримання ними вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII в часті своєчасності подання щорічних електронних декларацій. Застосування різноформатного спілкування з суб’єктами декларування у вигляді лекційних виступів і індивідуальних співбесід допомогли розглянути чисельні запитання не тільки загального, а також і індивідуального характеру, розібратися в життєвих ситуаціях і усвідомити пов’язані правові наслідки.

Запитання. Яким чином Вами використовується потенціал засобів масової інформації щодо роз’яснення для громадян і суспільства законотворчих вимог за напрямком запобігання корупції і які результати?

Відповідь: насамперед, формат цільового використання «гарячої телефонної лінії» надає можливість кожній особі висловити любі зауваження або пропозиції щодо удосконалення робочого режиму податкових органів, а також своєчасно відреагувати на повідомлення негативного характеру. З кожним ініціатором дзвінка проводиться пряме спілкування, з’ясування усіх складових виникаючих питань. Слід зазначити, що більшість ситуацій усуваються вже на початковому рівні і тільки окремі з них проходять подальші процедури розгляду.

Використання мережі Internet (суб-сайт ГУ ДФС області) забезпечує своєчасний і загальний зв’язок усіх зацікавлених осіб з уповноваженими працівниками відділу за любими спектрами питань і кожний громадянин має можливість їх визначення, обговорення і розгляду в формі електронного спілкування у тому числі. До речі, електрона адреса відділу: dp.vkoryp@sfs.gov.ua, яка відкрита для кожного без виключення і ми заздалегідь вдячні за взаємодію.

Звертаю увагу, що в усіх адміністративних будівлях податкової служби області розміщені спеціалізовані банери щодо нагадування суб’єктам декларування про обов’язки дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Запитання. Протягом якого строку діють, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави?

Відповідь: відповідно ст. 26 Закону України «Про запобігання корупції» протягом одного року, крім безстрокового обмеження щодо розголошення або використання в іншій спосіб у своїх інтересах інформації, яка стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень.

Запитання. У який строк особа, уповноважена на виконання функцій держави, зобов’язана повідомити керівника або визначений законом державний орган про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів?

Відповідь: відповідно ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Запитання. За сукупністю яких умов застосовується звільнення особи як захід врегулювання конфлікту інтересів?

Відповідь: якщо конфлікт інтересів у діяльності особи має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, особа не згодна позбавлятися приватного інтересу з метою врегулювання конфлікту інтересів.

Запитання. Протягом якого строку зберігається інформація про особу в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави?

Відповідь: відповідно ст. 47 Закону України «Про запобігання корупції» інформація про особу зберігається упродовж всього часу виконання особою функцій держави або місцевого самоврядування, а також упродовж п’яти років після припинення виконання зазначених функцій, крім останньої декларації, яка зберігається безстроково.

Платникам Дніпропетровщини протягом 2019 року

відшкодовано з бюджету 508,8 млн гривень ПДВ

З початку року платниками, які перебувають на податковому обліку в ГУ ДФС у Дніпропетровській області, задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 666,87 млн гривень.

Фахівцями ГУ ДФС проведено 299 камеральних і 38 документальних перевірок з питань достовірності декларування заявленого до відшкодування ПДВ з бюджету. За результатами проведених перевірок підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 381,6 млн грн, упереджено – 6,8 млн гривень.

Протягом 2019 року повернуто бюджетного відшкодування на рахунок платника податку на загальну суму 508,8 млн гривень.

Тривають камеральні, документальні перевірки по заявленому бюджетному відшкодуванню ПДВ на суму 294,09 млн гривень.

Помилково сплачені суми ЄСВ повертаються

у визначеному законодавством порядку

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та надхоженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

Так, у разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум ЄСВ на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Повернення коштів (відповідно до п. 5 Порядку) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/378247.html

Про звільнення від сплати земельного податку

суб’єктів космічної діяльності

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378321.html проінформувала про наступне.

Відповідно до п. 1 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти космічної діяльності протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), звільняються від сплати земельного податку до 1 січня 2023 року. Перелік вищезазначених суб’єктів космічної діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1248 «Про затвердження переліку суб’єктів космічної діяльності, які звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення до 1 січня 2018 року» (далі – Постанова № 1248).

У подальшому, з метою приведення у відповідність із нормами ПКУ, постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 111 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1248» (далі – Постанова № 111) внесено відповідні зміни та продовжено термін дії Постанови № 1248 до 1 січня 2023 року.

Зокрема, п. 1 Постанови № 1248 (у редакції із змінами, внесеними Постановою № 111) було затверджено перелік суб’єктів космічної діяльності, які звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення до 1 січня 2023 року, згідно з додатком.

Дане роз’яснення надано відповідно до листа Міністерства фінансів України від 03.05.2019 № 11230-08-63/12021, який розміщено за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73369.html

До уваги виробників та імпортерів

бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів!

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, з 01 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій з:

1) реалізації (заправлення повітряних суден) бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з діючим сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

2) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;

3) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

4) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву.

Норми визначені п. 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Пеня нараховується без урахування строків давності

Шевченківське управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Норми визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня без урахування строків давності, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.

За інформацією ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

За какую партию вы планируете голосовать на досрочных выборах в ВРУ?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама