14.11.2018 ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

2018-11-06 17:10 207 Нравится

До уваги платників ПДВ!

Якщо на дату повернення суми попередньої оплати (авансу)/ поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни постачальник (продавець) – платник ПДВ складає розрахунок коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, то у першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:

■ у графі 1 зазначається порядковий номер рядка ПН, який коригується;

■ у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;

■ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка ПН, що коригується;

■ у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;

■ у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;знак «–»у цій графі не вказується;

■ графи 9–10 «Коригування вартості» не заповнюються;

■ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;

■ у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:

¨ у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (наприклад, якщо в ПН, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1 зазначається номер 11).

¨ у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості». Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Запис у графі 2 першого і другого рядків не повинен відрізнятися;

¨ значення граф 3–6 відповідає значенню відповідно граф 2–5 рядка податкової накладної, що коригується;

¨ у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)» зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг;

¨ у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;

¨ графи 9–10 не заповнюються;

¨ значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;

¨ у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

Виграш у лотерею: оподаткування у фізичної особи

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включаються, зокрема доходи у вигляді виграшів, призів (пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюються п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з пп. 170.6.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (пп. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (пп 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Крім того, відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Отже, дохід у вигляді виграшів у лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Оновлено Державний реєстр РРО

ДФС України наказом від 22 жовтня 2018 року № 688 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).

Оновлений Реєстр РРО містить перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, в кількості 165 моделей (раніше було 167).

Слід зазначити, що окремо наведено перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016-2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Довідково: таких РРО у переліку 7 (у попередньому переліку було 5).

Крім того, звертаємо увагу, що втратив чинність наказ ДФС України від 06 червня 2018 року № 362.

Оновлений Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Підприємці – платники єдиного податку зобов’язані вести книги обліку доходів та надавати товарні чеки покупцю за його вимогою

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Форми книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення (далі – Порядки) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Згідно з п. 1 Порядків фізичні особи –- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи; фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи та понесені витрати.

Водночас, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), передбачено, що підприємства та підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п.п. 13 п. 3 розд. І Положення № 148 книга обліку, зокрема це книга обліку доходів і витрат.

Книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат / книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог ПКУ (п.п. 14 п. 3 розд. І Положення № 148).

Згідно з п. 11 розд. ІІ Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Керівники суб’єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (абзац другий п. 47 розд. ІV Положення № 148).

Отже, для оприбуткування в день одержання готівки в повній сумі її фактичних надходжень записи у книзі обліку доходів / книзі обліку доходів і витрат виконуються фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп щоденно за підсумками робочого дня, протягом якого отримані доходи або отримані доходи та понесені витрати, на підставі товарних чеків (квитанцій).

При цьому, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані оформляти товарні чеки (квитанції) та відповідно до п. 15 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надавати їх покупцю товарів (послуг) за його вимогою.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.11).

З 7 листопада змінюється порядок надання довідки про відсутність заборгованості

Міністерство Фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи .

Цей Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка)

Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», тобто 07.11.2018 року.

Неприбуткові організації можуть надіслати реєстраційну заяву за формою 1-РН засобами електронного зв’язку

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (зі змінами) (далі – Порядок № 440).

Відповідно до п. 6 Порядку № 440 реєстраційна заява за формою 1-РН може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками податків відповідно до норм законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22 травня 2003 № 852-ІV «Про електронний цифровий підпис» (далі – Закон № 852), Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 557 електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Відповідно до абзацу четвертого п. 3 розд. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 10 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду реєстраційної заяви за формою 1-РН та прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості. Відповідно до пункту 8 Порядку № 440, таке рішення приймається контролюючим органом протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.

Відповідно і друга квитанція направляється платнику податків протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН.

В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого контролюючим органом рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості або зазначаються причини не прийняття реєстраційної заяви за формою 1-РН в контролюючому органі.

Згідно з п. 1 розд. ІІ Додатку 1 до Порядку № 557 автор зобов’язаний вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них ЕЦП автора та отриманих електронних документів з ЕЦП контролюючого органу, а також зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

Платники податків можуть повернути помилково або надміру сплачені суми грошового зобов’язання

Помилково або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково чи надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку проводиться лише після повного погашення податкового боргу.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково чи надміру сплаченої суми.

Заява про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені подається у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Щодо удосконалення інформаційної взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції

16 жовтня 2018 набрали чинності Зміни до Порядку надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2018 № 727, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 31.08.2018 № 1897.

Основною метою змін до Порядку є удосконалення механізму надання Національним агентством до ДФС запитів на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Державний реєстр) про доходи фізичних осіб шляхом автоматизації процесу взаємодії між інформаційно-телекомунікаційною системою «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (ІТС Реєстр) та Державним реєстром.

Для забезпечення належного захисту інформації відповідно до законодавства взаємодія ІТС Реєстр та Державного реєстру здійснюватиметься каналами конфіденційного зв’язку спеціальної інформаційної телекомунікаційної системи органів виконавчої влади Національної системи конфіденційного зв’язку.

Платник податків у приватній частині Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податкових платежів

Банківські реквізити для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, митних та інших платежів до бюджету визначаються Казначейством і повідомляються територіальному органу ДФС, а тому для їх отримання платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу ДФС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

Крім того, платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Як здійснюється розрахунок мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?

Згідно із ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) до мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої відносяться ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки, а до мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої – ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Відповідно до ст. 18 Закону № 481 постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 957) встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, в тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків (примітка 1 додатка до Постанови № 957).

Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7 (примітка 2 додатка до Постанови № 957).

В свою чергу мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додавання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари (примітка 3 додатка до Постанови № 957).

При цьому мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1 – 3 додатка до Постанови № 957, заокруглюються: у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Наприклад, розрахунок розміру мінімальних роздрібних цін на вина виноградні натуральні у тарі місткістю 3 літра здійснюється наступним чином:

відповідно до примітки 2 додатка до Постанови № 957 мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менше як 1 літр та більше як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна на вина виноградні натуральні місткістю у тарі 3 літра складає:

42 грн.* 3 літра/0,7 = 180 грн.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 115.05).

До уваги платників податків!

З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 01.11.2018:

- підписання повідомлень ДФС (квитанцій, інформаційних розсилок, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису: SFS_2018_1.cer

- зашифрування повідомлень на ДФС (звітність, тощо) здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування: SFS_2018_2.cer.

Cервіс «Пульс» ДФС України приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання за телефоном 0800-501-007(напрямок «4»)

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.

За заявою суб’єкта господарювання органи ДФС видають акт звірки розрахунків за податковими платежами та єдиним внеском

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Громадяни можуть надсилати до ДФС електронне звернення виключно на електронну адресу

Відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» громадяни можуть надсилати до ДФС електронне звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги) виключно на електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua зі своїм підписом, який може бути відсканованим, сфотографованим.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, відповідно до частини восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження.

Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані із застосуванням електронного цифрового підпису.

Довідково: відомості про електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у розділах:

«Контакти» за посиланням http://sfs.gov.ua/others/kontakti/kontakti-dlya-podannya-zvernen;

«Діяльність»-«Звернення громадян»-«Реєстрація звернень» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/zvernennya-gromadyan/reestratsiya/.

ДФС: Пріоритет – електронізація процесів та 100-відсоткова Е-готовність в роботі

Одним із пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби є електронізація процесів оподаткування та забезпечення 100-відсоткової Е-готовності в роботі (E-readiness) в роботі контролюючих органів.

Вже на сьогодні платникам надано можливість в режимі 24/7/365 подавати будь-які електронні документи (звітність, податкові накладні, сервісні запити, листи тощо).

За 1 секунду в ДФС приймається та обробляється близько 50 електронних документів, в день - від 1,5 млн до 2 млн.

Найбільш запитуваними серед платників є сервіси он-лайн доступу до особистих даних, доступу та контролю за станом розрахунків з бюджетом, до систем електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального, Єдиного реєстру податкових накладних.

Саме он-лайн сервіси дали змогу зменшити кількість запитів до контролюючих органів в паперовому та електронному вигляді.

Крім сервісів, які надають платникам можливість в повному обсязі реалізувати свої права та обов’язки відповідно до норм чинного законодавства, впроваджено додаткові аналітичні сервіси. Це – автозаповнення декларації з податку на додану вартість, відображення повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків-коригування, розрахунок суми перевищення та результат порівняння даних податкової звітності з податку на додану вартість та Єдиного реєстру податкових накладних, доступ до даних ЄРПН щодо складених платником чи його контрагентами податкових накладних у розрізі статусів (зареєстровано/реєстрацію зупинено/прийнято рішення про реєстрацію/відмова в реєстрації).

Скористатися он-лайн сервісами користувачі можуть в Електронному кабінеті платника податків. На сьогодні Електронним кабінетом користується понад 9 млн. користувачів, з яких 1,2 млн осіб ідентифікованих в приватній частині, а це – весь активний бізнес.

Враховуючи потреби бізнесу в ДФС постійно впроваджуються нові та вдосконалюються діючі електронні сервіси.

Зокрема, ДФС запроваджено систему E-Receipt у тестовому режимі. Користувачі електронного сервісу «Пошук фіскального чека» вже відзначили простоту отримання, оперативність та достовірність інформації про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.

Також у планах впровадження електронної акцизної марки, що дозволить значно якісніше контролювати підакцизний товар (спирт, алкогольні та тютюнові вироби), унеможливить його тіньовий обіг. Крім того, це сприятиме створенню справедливих конкурентних умов для всіх учасників ринку.

Запровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів здійснюватиметься у декілька етапів. На першому етапі заплановано запровадити електронний документообіг в процесі замовлення та обліку акцизних марок. Наразі вже проводиться робота для переходу до кінця цього року на електронний документообіг з державним підприємством – виробником акцизних марок в автоматизованому режимі.

На наступних етапах будуть вирішуватись питання, пов’язані з подальшим удосконаленням процесу обліку акцизних марок та обігу підакцизних товарів.

Ще одним важливим сервісом, який дозволить суттєво підвищити рівень та якість адміністрування податків, є запровадження електронного аудиту шляхом застосування відповідного програмного забезпечення. Це дасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки, значно прискорить та спростить процедури аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків.

E-Receipt: споживачі можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чека, який викликає сумнів

ДФС України впроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, яка викликала великий інтерес з боку платників податків та громадян.

Завдяки електронному сервісу «Пошук фіскального чека» платники мають змогу оперативно отримати інформацію про здійснені розрахункові операції у будь-якій торгівельній точці будь-якого населеного пункту країни.

Споживачі можуть направляти до ДФС письмові звернення у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу. Крім того, якщо розрахунковий документ викликав сумнів, покупці можуть надіслати електронний лист із прикріпленою фотокопією чека на адресу infozvit@sfs.gov.ua. Причини невідповідності даних чеків будуть з'ясовані при контрольно-перевірочних заходах.

Нагадаємо, що сервіс знаходиться у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.

Постанова Верховного Суду України не привід для власників автомобілів з європейською реєстрацією не виконувати вимоги митного законодавства

Верховним Судом України 01.10.2018 в справі № 689/1980/16-а винесене рішення, яким залишено без змін постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 14.12.2016 про закриття провадження в адміністративній справі, заведеній Хмельницькою митницею ДФС за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 469 Митного кодексу України «Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем».

Своїм рішенням Верховний Суд України констатував відсутність підстав для притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України. А саме за користування автомобілем, ввезеним у митному режимі "транзит" та митне оформлення якого не завершене.

Вказана постанова Верховного Суду України стосується одного конкретного факту притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 469 МК України.

Ніяким чином це рішення не може бути підставою для звільнення від відповідальності інших осіб за порушення строків транзитного ввезення транспортних засобів, передбаченої статтею 470 МК України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата».

Крім того, у разі встановлення факту використання автомобіля, ввезеного в режимі «транзит», є всі підстави для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та складання протоколу про порушення митних правил.

Так, санкцією статті 485 МК України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, передбачено накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто постанова Верховного Суду України не звільняє власників автомобілів з європейськими реєстраційними номерами від обов’язку дотримуватись вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів особистого користування в режимах «транзит» та «тимчасове ввезення». У разі встановлення фактів недотримання цих вимог органи доходів та зборів, уповноважені на розгляд питання щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення строків транзитних перевезень (ст. 470 МК України), перевищення строку тимчасового ввезення (ст. 481 МК України) та використання товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування), стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги (ст. 485 МК України).

Особливості оподаткування доходів громадян від продажу власної сільськогосподарської продукції

Відповідно до норм статті 165 Податкового кодексу України (далі —Кодекс) не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва, або для будівництва і обслуговування житлового будинку; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ. Порядок її видачі затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 року № 32. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію довідки про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.

Однак, слід зауважити, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотків.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 16 та 41 УКТ ЗЕД, затвердженої Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф України», отримані від такого продажу доходи не оподатковуються, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року ( у 2018 році – не більше 186 150 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж вказаної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує 186150 грн., фізична особа зобов’язана надати органу державної податкової служби довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186150 грн. Якщо платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором.

Як перевірити статус сертифіката електронного цифрового підпису?

Перевірити статус посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна завантажити на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Надійні засоби електронного цифрового підпису».

В меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката слід натиснути «Перевірити». Детальну інформацію про посилений сертифікат можна переглянути обравши пункт «Сертифікат».

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 401).

Суб’єкти господарювання мають доступ до сервісу «Реєстр платників єдиного податку» в Електронному кабiнеті

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб’єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС (https://cabinet.sfs.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДФС.

Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному веб-порталі ДФС: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС у режимі реального часу.

У разі переходу із загальної на спрощену систему оподаткування підприємці подають податкову декларацію про доходи за квартал

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 49 ПКУ фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Порядок заповнення декларації регламентується Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02.10.2015 № 859 зі змінами (далі - Інструкція).

Зокрема, фізичні особи - підприємці, які подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу у рядку 2 вказують арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік) та номер відповідного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування арабською цифрою від 1 до 3 (п.п. 3 п. 1 розд. II Інструкції).

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем.

Таким чином, фізичні особи – підприємці подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для фізичних осіб – підприємців, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування подання податкової декларації за квартал не передбачено.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 104.09).

ДФС: До планових перевірок відбираються тільки платники, які мають ризики щодо несплати податків

ДФС підтримує курс Уряду щодо уникнення необґрунтованих перевірок, зменшення тиску на бізнес та стимулювання розвитку підприємництва шляхом впровадження прозорої ризикоорієнтованої системи контролю. Так, працівники фіскальної служби працюють над запровадженням електронного аудиту, який планується запустити у повному обсязі до 2020 року.

«Електронний аудит дасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до перевірки, значно прискорить та спростить процедури аналізу даних, суттєво зменшить витрати робочого часу на проведення перевірки як посадових осіб, так і платників податків. І як наслідок ми отримаємо ефективний аудит через зменшення людського втручання у відбір ризиків для перевірки та поглибленого дослідження», - повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.

Із запровадженням Е-аудиту отримання від платника податків первинних документів у паперовому вигляді буде необхідним лише по відібраних ризиках з метою перевірки можливих махінацій.

«ДФС вже використовує ризикоорієнтовану систему відбору до планових перевірок. Перевіряються лише суб’єкти господарювання, які мають ризики щодо несплати податків та зборів. І чим менші ці ризики у платників – тим рідшими будуть візити податківців», - зазначив в.о. Голови Олександр Власов.

ДФС також у рамках Податкового кодексу України та відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності» оприлюднює всю інформацію, яка стосується перевірок суб’єктів господарювання.

На сьогодні платники мають можливість самостійно оцінювати ризиковість ведення власної діяльності та ймовірність потрапляння до заходів планового аудиту. Так, порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та критерії ризиків від провадження діяльності суб’єктів господарювання, є відкритою інформацією. А річні плани-графіки документальних планових перевірок оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html).

«Система ризиків постійно вдосконалюється, а ризики - переглядаються. Тому саме у плановому контролі ми продовжуємо курс на зниження тиску на бізнес. З початку поточного року порівняно з минулим кількість зустрічних звірок зменшалась на 46 відсотків, тобто майже уполовину», - зазначив Олександр Власов.

Завдяки уточненню ризиків несплати податків донарахування за наслідками перевірок збільшилися на 44% – з 20,5 млрд грн за січень-вересень 2017 року до 29,6 млрд грн за січень-вересень поточного року. Зокрема, за наслідками планових перевірок донараховані суми зросли на 82%: з 8,6 млрд грн до 15,6 млрд гривень.

Також очільник ДФС підкреслив, що акцент у контрольно-перевірочній роботі робиться на великий бізнес. За 9 місяців поточного року перевірялося 46% суб’єктів великого підприємництва, 4,6% середнього та тільки 1% малого підприємництва.

Олександр Власов: Всі новації та розробки ДФС здійснює для бізнесу, тому дуже важливий зворотній зв’язок

У Державній фіскальній службі України продовжується курс на відкритість та конструктивний діалог з бізнесом, адже лише в такій співпраці можна знайти оптимальні рішення для спірних питань та уникнути неоднозначного розуміння законодавчих норм. Відшкодування податку на додану вартість, робота Електронного кабінету платника податків та застосування механізму «єдиного вікна» – ці та інші питання стали темами чергової зустрічі представників ДФС з членами Американської торговельної палати в Україні.

«Голос бізнесу, думка компаній важливі для нас, адже ми будуємо відкриту, прогресивну службу, швидку, ефективну, з розумними та простими рішеннями митницю, автоматизовану та європейського типу – податкову та непомітну для «білого» бізнесу – податкову міліцію», – підкреслив в.о. Голови ДФС Олександр Власов, відзначаючи важливість для фіскальної служби співпраці з бізнесом. Адже всі новації, розробки та удосконалення ДФС здійснює для полегшення ведення бізнесу в Україні, для залучення інвестицій, спрощення податкових та митних процедур для платників податків, а тому дуже важливим є зворотній зв’язок з підприємництвом та його підтримка фіскальної служби в цих кроках.

Одним з питань, над ефективним вирішенням якого працювали і бізнес, і ДФС, стало врегулювання відшкодування податку на додану вартість. Так, завдяки електронному реєстру на сьогодні практично відсутні скарги на несвоєчасне повернення ПДВ, що підтверджують самі платники податків. Крім того, уникнути маніпуляцій з цим податком дозволяє і система СМКОР, яка блокує ризикові податкові накладні, що не дає можливості махінаторам формувати фіктивний податковий кредит, а отже і подавати неправомірні заявки на повернення ПДВ.

За словами в.о. заступника Голови ДФС Євгена Бамбізова, на сьогодні в середньому місячна сума заявленого до відшкодування платникам податків ПДВ зросла з 10-11 млрд грн. до 13,5 млрд грн.

«Ріст заявок на відшкодування досить суттєвий. Але всі підприємства отримують відшкодування протягом законодавчо встановлених термінів. Це місяць на камеральну перевірку, місяць на документальну перевірку. Тобто на сьогодні ДФС діє виключно в межах Кодексу і в межах тих строків, що обумовлюються Податковим кодексом України», – підкреслив Євген Бамбізов.

Він також відзначив, що на сьогодні зросла кількість транзакцій, які проводять підприємства з контрагентами. Так, наприклад, кількість контрагентів по основним трейдерам збільшилася на 30-50% і сягає від 500 до кількох тисяч протягом місяця. Враховуючи велику кількість нових контрагентів ДФС змушена в окремих випадках здійснювати документальні перевірки, однак все проводиться у рамках законодавства і підприємства не отримують відшкодування поза меж тих строків, які встановлені Податковим кодексом.

Значним досягненням у митному напрямі представники і ДФС, і бізнесу назвали впровадження механізму «Єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, на сьогодні майже 90% митних декларацій оформлюються за цим принципом.

Водночас представники бізнесу наголошували на певній нескоординованості дій суміжних служб, які разом з митниками здійснюють контроль на кордоні. У свою чергу представники ДФС заявили, що всі проблеми, які виникають у бізнесу із впровадженням цієї системи оперативно вирішуються в межах компетенції служби.

Важливою темою обговорення між представниками ДФС та бізнесу стало і застосування електронних сервісів. Так, за словами очільника ДФС у відомстві на сьогодні цьому питанню приділяють велику увагу.

«Приємно відзначити, що Україна увійшла в ТОП-10 країн, які використовують електронні кабінети платників. До цього переліку також входять США, Великобританія, Нідерланди, Мексика. Нашим Електронним кабінетом користуються платники з 80 країн світу», – розповів Олександр Власов.

Електронний кабінет платника досить зручний, оскільки в ньому сконцентровані послуги для фізичних та юридичних осіб. Фізособи мають вже 100-відсоткову електронізацію послуг, для юридичних осіб це буде зроблено вже до кінця цього року.

Враховуючи те, що ДФС постійно працює над удосконаленням роботи Електронного кабінету, представники АТП запропонували свою допомогу у цьому питанні, зокрема, удосконаленні інтерфейсу цього сервісу.

Ефективність сервісної складової служби залежить і від можливості живого спілкування з платниками податків. Так, представники АТП відзначили готовність фіскальної служби до діалогу.

«Ми зацікавлені в співпраці з бізнес-спільнотою та громадськістю, оперативному вирішенні спірних питань, які виникають в процесі зовнішньоекономічної діяльності. Тому вирішили підвищити комунікацію та надати можливість швидко повідомляти про проблемні ситуації, які виникають під час митного оформлення товарів. Для цього в ДФС будуть визначені за напрямами посадові особи, контакти яких будуть розміщені на веб-порталі ДФС», – розповів в.о. заступника Голови ДФС Віктор Кривіцький.

Учасники зустрічі також розглянули питання приєднання України до транзитної системи NCTS, на що давно очікує і бізнес, і держава, однак відповідний законопроект знаходять ще на розгляді. Крім того, у порядку денному ДФС - впровадження електронного аудиту, який надасть можливість виявляти переважну частину ризиків ще до проведення перевірки тощо.

Враховуючи важливість прямої комунікації бізнесу з ДФС учасники зустрічі домовилися про низку наступних зустрічей за секторальним розподілом для більш детального розгляду актуальних питань для окремих галузей.

Затверджено Порядок взаємодії Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Наказом ДФС України від 03 серпня 2018 року № 523 (далі – Наказ № 523) затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Комісія Державної фіскальної служби України (далі – Комісія ДФС) здійснює:

- аналіз прийнятих комісіями регіонального рівня рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішень щодо врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ;

- прийняття рішень про неврахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 36 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117;

- прийняття рішень про врахування наданих пропозицій щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків та критеріїв ризиковості платника ПДВ, критеріїв ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника ПДВ.

Комісії регіонального рівня здійснюють:

- розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку;

- розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення – виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

В этом году планируете посетить море?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама