ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра

2018-08-02 11:09 62 Нравится

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра інформує платникі податків:

Власники нерухомості мають право на проведення звірки даних щодо об’єктів майна

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Сплата державного мита при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу при відчуженні нерухомого майна

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).

Згідно з ст. 55 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та доповненнями посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, згідно з п.п. «а» п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» із змінами і доповненнями (далі – Декрет) сплачується державне мито у розмірі 1 відс. суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст. 1 Декрету).

Договір купівлі-продажу належить до типових двосторонніх договорів. З укладенням такого договору продавець, зокрема приймає на себе обов’язок передати покупцеві нерухоме майно і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець у свою чергу зобов’язаний здійснити оплату такого майна і водночас набуває права вимагати від покупця його передачі.

Відповідно до ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Враховуючи вищезазначене, при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу при відчуженні житла та іншого нерухомого майна державне мито сплачується особою, в інтересах якої здійснюються дії. За домовленістю сторін сума державного мита ділиться між покупцем і продавцем.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 117.05).

Контролюючі органи надають інформацію на адвокатський запит протягом п’яти робочих днів

Порядок розгляду адвокатських запитів у контролюючих органах передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Контролюючі органи, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Термін розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, якщо запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Про це письмово повідомляється адвокату не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

Перелік документів, які зобов’язані пред’явити податківці перед початком перевірки

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Джерела погашення податкового боргу платника податків визначено Податковим кодексом України

Згідно з п. 87.2 ст.87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.01).

Що відноситься до особистих речей відповідно до Митного кодексу України?

Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) до особистих речей належать товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;

Частиною першою ст. 369 МКУ встановлено, що особисті речі, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу контролюючого органу, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою ст. 319 МКУ.

Згідно з частиною першою ст. 370 МКУ до особистих речей відносяться:

1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;

2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;

3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;

4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;

5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;

6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;

7) бінокль;

8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;

9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;

10) один переносний радіоприймач;

11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;

12) один переносний телевізор;

13) переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;

14) одна переносна друкарська машина;

15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;

16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;

17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;

18) одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;

19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

20) годинники у кількості не більше двох штук;

21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;

22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;

23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.

У разі ввезення на митну територію України громадянами особистих речей в обсягах, що перевищують критерії, встановлені ст. 370 МКУ, їх митне оформлення здійснюється у відповідності до

ст. 374 МКУ зі сплатою передбачених законодавством податків, а у разі їх вивезення – відповідно до норм

ст. 371 МКУ зі сплатою вивізного мита у випадках, передбачених законодавством.

Також, у міжнародних поштових та експрес-відправленнях особисті речі переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів (частина друга ст. 369 МКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.01).

Нарахування пені у разі самостійного виявлення платником податків заниження суми податкового зобов’язання

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).

Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.

Так, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ). З урахуванням абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ, що діє з 01.01.2017, на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», що набрав чинності з 01 січня 2017 року.

У разі самостійного виявлення платником податків або податковим агентом заниження податкового зобов’язання нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення грошового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Платник податків має право повернути помилково сплачені суми грошового зобов’язання

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі ПКУ) та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

Згідно п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичної особи

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 106).

Верховна Рада скасувала оподаткування аліментів від нерезидентів, сплату ПДВ при імпортуванні обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел та надала можливість компенсації витрат сплачених на користь закладів дошкільної, позашкільної освіти

Парламент підтримав у другому читанні законопроект №8295 "Про внесення змін до статті 165 і 166 Податкового кодексу України", яким скасовується оподаткування аліментів від нерезидентів. Зокрема, проектом скасовується норма про включення в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку доходів у вигляді аліментів від нерезидента (юридичні, фізичні особи, що діють в одній державі, але постійно зареєстровані та проживають в іншій).

Зазначимо, одна з поправок законопроекту передбачає звільнення від податку операції з ввезенням обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел. Зокрема, згідно із текстом закону тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, устаткування, комплектуючих, які призначені для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії платником податку, який у встановленому чинним законодавством України порядку отримав технічні умови на підключення до електричних мереж.

Також документом розширюється перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, а саме: з 1 січня 2019 року платник податку на доходи фізичних осіб матиме право включати до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Крім того, до податкової знижки можна буде включити суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

-не мають у власності придатну для проживання житлову нерухомість, розташовану поза межами тимчасово окупованої території України;

-не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року”.

Податкова декларація з плати за землю подається контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки

Відповідно до ст. 10 та ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9), передбачає заповнення коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної(их) ділянки(ок) за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ). Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами і доповненнями (п. 10.5 ст. 10 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – третім частини дев’ятої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) бюджети територіальних громад, що об’єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених частиною дев’ятою ст. 8 Закону № 157.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті сільськими, селищними, міськими радами, обраними територіальними громадами, що об’єдналися.

До завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об’єдналися, функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів територіальних громад, що об’єдналися, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного об’єднаною територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ.

Відкриття рахунків для зарахування надходжень до бюджетів здійснюється згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 (далі – Порядок).

Пунктом 1.3 розд. І Порядку визначено, що бюджетні рахунки відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до закону про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети. У разі неприйняття або несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України відкриваються рахунки попереднього бюджетного періоду. Спеціальні реєстраційні рахунки, на яких зберігаються залишки коштів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, відкриваються у наступному бюджетному періоді відповідно до законодавства.

Згідно з абзацами першим та третім п. 2.1 розд. ІІ Порядку щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, в органах Казначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (крім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ).

У разі внесення змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік надходжень, що зараховуються до відповідних бюджетів, та/або порядок їх зарахування, а також код та назва території, Казначейство централізовано відкриває/закриває рахунки за надходженнями згідно із внесеними змінами. Інформація про відкриті/закриті рахунки доводиться до органів Казначейства для подальшого інформування органів, що контролюють справляння надходжень бюджету згідно із встановленими порядками взаємодії, та місцевих фінансових органів.

Отже, якщо населені пункти, які входять до об’єднаної територіальної громади відносяться до різних контролюючих органів, податкова(і) декларація(ї) подається(ються) до контролюючого(их) органу(ів) до якого(их) відноситься(яться) земельна(і) ділянка(и) щодо кожного коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.

У рік створення об’єднаної територіальної громади плата за землю (земельний податок або орендна плата за землі державної і комунальної власності) сплачується на відкриті Державною казначейською службою України рахунки по сільських, селищних, міських радах (за місцезнаходженням земельної ділянки), а починаючи з нового бюджетного року на відкриті рахунки для зарахування надходжень з плати за землю до бюджету об’єднаної територіальної громади.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.05)

Президент підписав Закон "Про валюту та валютні операції"

Основною метою Закону України «Про валюту і валютні операції», ухваленого Парламентом 21 червня цього року, є запровадження повної лібералізації на валютному ринку України, вільного руху капіталу та інших валютних цінностей, правового забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій на території нашої держави.

Запропонована модель валютного регулювання відповідає міжнародній практиці, зокрема вимогам директиви ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Запроваджується принцип «дозволено все, що не заборонено». Впроваджується принцип інформування НБУ про здійснені валютних операцій замість обов’язку отримання резидентами/нерезидентами індивідуальних ліцензій/дозволів на здійснення разової валютної операції.

Скасовується можливість зупинення зовнішньоекономічної діяльності та запровадження індивідуального ліцензування до порушників, залишивши лише можливість штрафних санкцій ДФС.

Замість валютного контролю здійснюватиметься валютний нагляд. При цьому, валютному нагляду підлягатимуть операції на предмет відповідності вимогам валютного законодавства на суму від 150 тис. гривень, як того вимагає законодавство про запобігання відмиванню доходів для здійснення обов’язкового фінансового моніторингу.

Закріплюються повноваження Національного банку запроваджувати заходи захисту на валютному ринку за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності та/або фінансової системи держави.

Закон "Про валюту" стане єдиним законодавчим актом, що визначає порядок організації валютного регулювання та здійснення валютного нагляду в країні.

До нього основним нормативно-правовим актом, що регулює сферу валютного ринку, був декрет Кабінету міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності.

Тобто, шість місяців перехідного періоду триватиме доопрацювання нормативно-правових актів Національного банку, після чого регулятор оприлюднить їх. А сам закон буде введено в дію через 30 днів після оприлюднення відповідних нормативно-правових актів.

Фізичні особи – платники єдиного податку не звільняються від сплати єдиного внеску за себе за періоди, в яких не отримували дохід

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи - підприємці, в тому числі фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичні особи - підприємці - платників єдиного податку єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Також не звільняються від сплати єдиного внеску платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб на час відпустки або у випадку хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

На період операції Об’єднаних сил продовжено дію податкових та митних пільг

4 липня п.р. набрали чинності Закон України від 19.06.2018 № 2463-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» (далі – Закон № 2463), та Закон України від 19.06.2018 р. № 2464-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уточнення деяких положень» (далі – Закон № 2464.

Законом № 2463 продовжено застосування податкових пільги із оподаткування ПДВ операцій із постачання спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів та медичних виробів для потреб військових формувань на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил.

Також на період проведення операції Об’єднаних сил відповідно до Закону № 2464 звільняються від оподаткування ввізним митом спеціальні засоби індивідуального захисту та лікарські засоби та медичні вироби для потреб військових формувань.

Положення вищевказаних Законів застосовуються з 1 травня 2018 року.

Про сплату земельного податку за земельні ділянки під багатоквартирним будинком

Актуальні питання щодо оподаткування землі під багатоквартирним будинком роз'яснено в узагальнюючих податкових консультаціях, що затверджені наказом Мінфіну від 6 липня 2018 року № 602.

Документ роз'яснює про справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку, про сплату земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, та щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку.

Зокрема, визначається, що безпосереднім платником плати за землю під багатоквартирним будинком виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників).

Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 Податкового кодексу України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом.

Щодо фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності, визначено, що при оформленні відповідно до вимог законодавства своїх права на земельну ділянку під такими об'єктами земельний податок не повинен сплачуватися. Разом з тим, ПКУ не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок по сплаті податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління.

Детальніше з документом можна ознайомитися за посиланням наказ № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування плати за землю»,

ДФС України: ТОП-порушень, які виявлені під час перевірок фізичних осіб

Зволікання громадянами із декларуванням своїх доходів

За зволікання із декларуванням своїх доходів два киянина поплатилися великими штрафами.

Так, двом фізичним особам у м. Києві у 2015 році банки – кредитори анулювали борг на загальну суму майже 30 млн. гривень.

Впродовж 2016-2018 років ці фізичні особи не виконали свій обов’язок задекларувати доходи, отримані у вигляді додаткового блага внаслідок прощення банками основної суми боргу, та сплатити відповідні податки.

Результати перевірок показали, що сума бюджетних втрат становить 4,8 млн. грн., за що нараховано штрафні санкції у розмірі 1,2 млн. грн.

Ухиляння від сплати податків при виплаті заробітної плати

Завдяки ефективним контрольно-перевірочним заходам підрозділів податків і зборів з фізичних осіб фіскальних служб Донецької, Вінницької, Тернопільської та Чернівецької областей викрито боржників, які впродовж кількох років ухилялися від перерахування до бюджету податків, утриманих під час нарахування і виплати заробітної плати працівникам.

Так, якісний ризикоорієнтований підхід до формування плану-графіка проведення документальних перевірок на 2018 рік дав позитивні результати, а бюджети вказаних регіонів збагатяться на додаткові 11 млн. гривень.

Зокрема, документальними перевірками зафіксовано факти тривалої затримки шести підприємствами внесення на бюджетні рахунки утриманих із фонду заробітної плати податку на доходи фізичних осіб в сумі 7,2 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3,6 млн. грн., та військового збору у розмірі 0,5 млн. гривень.

Недотримання умов спрощеної системи оподаткування

Фіскальними службами Вінниччини та Рівненщини виявлено ряд недобросовісних фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які через зловживання правилами застосування спрощеної системи оподаткування попали у списки боржників.

Серед таких зловживань - перевищення граничного обсягу доходу, встановленого для ІІІ групи платників єдиного податку, виявлено у ФОП «О» (вид діяльності – лісопильне та стругальне виробництво), ФОП «О» (вид діяльності – оптова торгівля), ФОП «Р» та ФОП «Ю» (вид діяльності – вантажні перевезення).

Одночасно, здійснення забороненого виду діяльності допущено підприємцем м. Києва (ФОП «О»), який перебуваючи на ІІ групі єдиного податку, систематично надавав послуги юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Зібрані у ході перевірок матеріали (договори, банківські документи, пояснення контрагентів та ін.) засвідчили правильність відбору платників податків до плану – графіка проведення документальних перевірок.

У зв’язку з анулюванням цим суб’єктам господарювання реєстрації платником єдиного податку визначено грошових зобов’язань на загальну суму 5,4 млн. гривень.

Приховування доходів, що надійшли на розрахункові рахунки

Під час проведення документальної перевірки, призначеної у рамках кримінального провадження, ревізорами ГУ ДФС у Київській області встановлено, що громадянин «О», діючи за попередньою змовою із спільниками, здійснював фінансові операції, пов’язані із зарахуванням та перерахуванням безготівкових коштів з/на власні рахунки, відкриті в одному з комерційних банків.

Дані про рух коштів на особистих рахунках фізичної особи «О» свідчать про отримання ним у 2014-2016 роках доходу на загальну суму близько 5 млн. гривень.

Задекларувати свої доходи «бізнесмен» не поспішав, внаслідок чого отримав акт перевірки та податкові повідомлення – рішення на суму 1,6 млн. гривень.

Також виявили незадекларовані доходи, що надійшли на «підприємницькі» розрахункові рахунки, посадовці ГУ ДФС у м. Києві під час перевірки фізичних осіб – підприємців «Г», «М» та ГУ ДФС у Рівненській області у ході перевірки підприємця – експортера «В».

Умисне ухилення порушниками від оподаткування доходів призвело до нарахування 2,8 млн. грн. грошових зобов’язань.

Завдяки АСАУР вдається забезпечувати оптимальний баланс між спрощенням митних процедур та контролем дотримання законодавства

З 2006 року на митницях почали застосовувати автоматизовану систему аналізу та управління ризиками (АСАУР). Основна її мета – здійснення автоматизованого аналізу та оцінки ризиків недотримання митного та податкового законодавства під час митного оформлення та пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України, а також зменшення людського фактору при проведенні митного оформлення.

На Вінниччині з початку 2018 року для проведення додаткових митних формальностей автоматизованою системою було відібрано 5560 митних декларацій. Це становить 26% від поданих до митного оформлення декларацій в митних режимах імпорту, експорту і транзиту. При цьому частка декларацій, відібраних для проведення митного огляду, складає лише 6%.

За словами начальника Вінницької митниці ДФС Валентина Калашнікова, результативність виконання митних формальностей при оформленні митних декларацій, згенерованих АСАУР, наразі становить 2,1%, тобто в 118 випадках за результатами проведення митного контролю були виявлені розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

Окрім цього, говорить очільник Вінницької митниці, в рамках застосування системи управління ризиками посадовими особами митниці було самостійно ініційовано проведення митного огляду лише по 0,4% декларацій. Результативність виконання митних формальностей під час пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України становила 8% (по 16121 переміщенню було згенеровано 29555 форм контролю, 2215 з яких були результативні). Завдяки застосуванню АСАУР стало можливим виявлення та припинення 235 порушень митних правил.

Отже, зауважує Валентин Калашніков, автоматизована система аналізу та управління ризиками є одним із важливих інструментів, який дозволяє здійснювати вибірковий митний контроль. Посадовець запевняє, що українська система управління ризиками цілком відповідає міжнародним стандартам побудови аналогічних систем та неодноразово отримувала схвальні відгуки колег з усього світу. Разом з цим, служба постійно працює над вдосконаленням автоматизованої системи. Зокрема, розроблено Стратегію розвитку системи управління ризиками у сфері митного контролю на період до 2022 року, яку було затверджено урядовим розпорядженням від 27 грудня 2017 р. № 978-р.

Вводиться реєстр екземплярів РРО

Кабмін спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування. Відповідна постанова від 13 червня 2018 року № 496 набуває чинності з дня опублікування.

Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.

Зіпсований товар – за рахунок власного доходу

Як відомо, кожен харчовий продукт має свій термін зберігання. Час від часу товар псується. А ще може розбитися або просто випаруватися. Саме для того, аби платник знав що робити, ще в далекому 1987 році наказом Міністерства торгівлі за № 88 було затверджено норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцію з їх застосування. Тож коли товар, приміром під час транспортування, втратив свої якості, то, у визначених даним наказом обсягах, його вартість списується на витрати підприємства. Проте це привило діє лише для юридичних осіб.

Розберемо дану ситуацію. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачений ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, що виникли внаслідок природного убутку. Саме тому, фізичні особи-підприємці не можуть віднести втрати у межах норм природного убутку до складу витрат, а покривають за рахунок власного доходу.

Якщо у громадян реєстраційні дані зазнали змін

Якщо у вас змінились реєстраційні дані, зокрема місце проживання, у такому випадку, згідно з вимогами ст.70 Податкового кодексу України, громадяни зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних оновлених даних у Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.

Роз’яснимо, чому цей момент є досить важливим для кожного, у кого відбулись такі зміни? Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку, адресати обов’язково отримають у визначений законодавством термін. Таким чином, своєчасно отримавши повідомлення-рішення, зможуть виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати, та уникнути фінансових санкцій.

До відома усіх платників податків

З 02 липня 2018 року бюджетні рахунки, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі до державного та місцевих бюджетів, будуть повністю змінені. Причина – запровадження Державною казначейською службою України централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів.

Відтак, з метою подальшого забезпечення надходжень бюджетних платежів, недопущення втрат бюджетів та упередження виникнення у платників податкового боргу, наголошуємо, що рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів, які наразі відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998) в розрізі кодів бюджетної класифікації, бюджетів та адміністративно-територіальних одиниць України, стануть активними (розпочнуть діяти і їх можна буде застосовувати платникам податків регіону) тільки з 02 липня 2018 року.

Коли і як сплачують земельний податок члени садівницького товариства

Зважаючи на те, що до 1 липня поточного року кожному платнику плати за землю податку буде надіслано податкове повідомлення-рішення про його сплату, якщо земельні ділянки у садівничому товаристві приватизовані громадянами (членами садівничого товариства) і кожен з них отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то у цьому випадку платником плати за землю є власники земельних ділянок-громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України.

Садівниче ж товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи землі загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва, і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Додамо, що нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Мирослав Продан: Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО

Нову інформаційну систему реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) презентував сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з бізнесом за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

«Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

«Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Мирослав Продан.

За словами очільника ДФС, існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.

До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

«Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив в.о. Голови ДФС.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розглянути запропоновану модель системи e-Receipt на найближчому засіданні Уряду. За його словами, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.

Представники бізнесу також підтримали ідею з впровадженням електронних чеків.

Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:

► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;

► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;

► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.

Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».

Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.

Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011

Практична реалізація принципу «єдиного вікна»

Важливим кроком у напрямку створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та боротьби з корупцією стало запровадження в Україні принципу «єдиного вікна».

«Єдине вікно» має на меті пришвидшення оформлення експортно-імпортних операцій та є повністю автоматизованим інформаційним комплексом. Ця система приймає інформацію, обробляє її та автоматично формує відповідні повідомлення для усіх задіяних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та суміжних служб.

Після пропуску товарів через митний кордон України, для переміщення у митницю призначення, система надсилає підприємству електронне повідомлення, у якому зазначаються види державного контролю, які завершено в пункті пропуску та які необхідно завершити у зонах митного контролю на митній території України, а також вичерпний перелік документів, необхідних для подачі відповідному контролюючому органу.

Після надсилання документів до контролюючого органу, уповноважена особа цього органу приймає рішення про завершення відповідного виду контролю, проведення огляду чи додаткової обробки товарів або повернення товару за межі митної території України та вносить повідомлення про прийняте рішення до інформаційної системи, яка в свою чергу повідомляє підприємство.

Звертаємо увагу, що при цьому проставлення відбитків штампів на паперових примірниках товаросупровідних документів не вимагається, проходження відповідних видів контролю фіксується суміжними службами в електронному вигляді.

Системою передбачено можливість випуску товарів у вільний обіг за принципом «мовчазної згоди», якщо протягом чотирьох робочих годин з моменту отримання електронного повідомлення і документів від підприємства уповноважена особа контролюючого органу не внесла до інформаційної системи рішення за результатами проведення відповідного виду контролю.

Принцип «єдиного вікна» спрощує для учасників зовнішньоекономічної діяльності умови подання документів для проведення відповідних видів контролю та дозволяє мінімізувати участь посадових осіб у їх здійсненні.

ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ

Для платників податку на додану вартість ДФС України запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»; «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Зіпсований товар – за рахунок власного доходу

Як відомо, кожен харчовий продукт має свій термін зберігання. Час від часу товар псується. А ще може розбитися або просто випаруватися. Саме для того, аби платник знав що робити, ще в далекому 1987 році наказом Міністерства торгівлі за № 88 було затверджено норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцію з їх застосування. Тож коли товар, приміром під час транспортування, втратив свої якості, то, у визначених даним наказом обсягах, його вартість списується на витрати підприємства. Проте це привило діє лише для юридичних осіб.

Розберемо дану ситуацію. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачений ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, що виникли внаслідок природного убутку. Саме тому, фізичні особи-підприємці не можуть віднести втрати у межах норм природного убутку до складу витрат, а покривають за рахунок власного доходу.

Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування

Оновлений довідник типів об’єктів оподаткування станом на 25.06.2018 оприлюднено на офіційному порталі ДФС у розділі «Довідники» 26.06.2018 року.

Перелік доповнено такими об’єктами оподаткування:

«703» - «Трактор колісний»;

«704» - «Прес гідравлічний монтажно-запресовочний».

Повідомлення про об'єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які здійснюється діяльність за формою №20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення або відкриття в контролюючому органі за основним місцем обліку платника податків.

Формою згаданого повідомлення передбачено заповнення типу об'єкта оподаткування.

Як дізнатись реквізити банківських рахунків для сплати єдиного соціального внеску

Інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати єдиного соціального внеску можна отримати звернувшись на офіційний веб-портал ДФС України у розділ «Реєстри» за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/214641.html або до контролюючого органу за основним місцем реєстрації платника.

При цьому слід зазначити, що рахунки для сплати єдиного соціального внеску з 02.07.2018 року не змінювались.

Як провести звірку даних в податковій власнику нерухомості, що знаходиться в різних населених пунктах

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Щодо правомірності включення платників до плану-графіку проведення планових перевірок

До Державної фіскальної служби України останнім часом надходить значна кількість запитів від платників податків щодо правомірності включення їх до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік та порядку його оприлюднення на офіційному веб-порталі ДФС.

Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.

Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарні роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Згідно з Податковим кодексом України порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто Міністерством фінансів України.

Тому наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, зі змінами, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний).

Останні зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків внесено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, та опублікованим в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.

Податковим кодексом також передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Враховуючи це, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було сформовано та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2017.

Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування. План-графік з урахуванням коригувань розміщується на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Плани та звіти роботи» (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/).

За матеріалами прес-служби Державної фіскальної служби України.

Затверджено нову форму для подання запиту на отримання публічної інформації

Удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби. Зокрема, передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».

Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» набрав чинності 26.06.2018.

Також наказом визначається порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби.

Так, орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.

Крім того передбачено, що дія цього наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.

Також наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС направляється запит на отримання публічної інформації: publicinfo@sfs.gov.ua, яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Довідково:

Наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 травня 2018 р. за № 643/32095 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Нормативно-правові акти» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/.

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.

За матеріалами прес-служби Державної фіскальної служби України.

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

У зв’язку із численними зверненнями фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно щодо відмов банківських установ в зарахуванні сум податкових зобов’язань згідно з реквізитами, зазначеними в податкових повідомленнях – рішеннях повідомляє, що відповідно до листа Державної казначейської служби України від 23.06.2018 року №12-08/288-10407 (вх. ДФС №27557/5 від 25.06.2018 року) (додається) на час перехідного періоду, до 10.09.2018 року одночасно із новими рахунками місцевих бюджетів можна використовувати рахунки місцевих бюджетів, що діяли до 02.07.2018 року і які зазначені в ППР, по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельному податку та орендній платі та транспортному податку.

До уваги платників податків

Відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», Таблиця даних платника податку на додану вартість подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, за встановленою формою згідно з додатком 3 даного Порядку.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

У відповідності до п. 31 Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

До уваги закарпатських платників податку за землю: затверджено узагальнюючі податкові консультації

Міністерство фінансів України 6 липня 2018 року затвердило наказом № 602 узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування плати за землю.

Зокрема, затверджено три узагальнюючі податкові консультації (УПК):

про справляння плати за землю у разі оренди площі у багатоквартирному будинку, яка визначає, що безпосереднім платником плати за землю виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на земельну ділянку під будинком та прибудинкову територію (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників);

про сплату земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, яка визначає, що особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні статті 269 Податкового кодексу України до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок;

- щодо справляння земельного податку з фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку. Консультація визначає, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об'єктами, не повинен сплачувати земельний податок; абзац 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України не передбачає звільнення від земельного податку для фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у випадку, коли обов’язок по сплаті податку виникає у нього як у співвласника багатоквартирного будинку у складі витрат на управління.

Слід нагадати, що відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України передбачено що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом.

Порядок заповнення оновленої форми декларації з ПДВ

З 1 червня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381).

Подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №381, вперше здійснюється за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20 липня 2018р.), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання 9 серпня 2018р.)

Наказом № 381 внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та форми податкової декларації з ПДВ. Зокрема, зміни внесено до Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та до Додатку 9 (Д9) та визначено особливості їх заповнення.

З детальним роз’яснення щодо заповнення оновленої форми декларації можна в листі ДФСУ №21051/7/99-99-15-03-02-17 від 11.07.2018.

З 07.05.2018 р. фізична особа – підприємець набув статусу пенсіонер за віком та/або особи з інвалідністю. З якого місяця такий підприємець звільняється від сплати ЄСВ за себе?

Фізичні особи – підприємці незалежно від обраної системи оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. Закону про ЄСВ).

Фізична особа – підприємець, яка набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю й отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу, оскільки пропорційного розрахунку бази нарахування єдиного внеску для цієї категорії платників Законом про ЄСВ не передбачено. Місяць, у якому така особа набула право на пенсію за віком або статус особи з інвалідністю, належить до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Тобто з 01.06.2018 р. на зазначену фізичну особу – підприємця поширюється дія частини ст. 4 Закону про ЄСВ і вона звільняється від сплати єдиного внеску.

При цьому єдиний внесок потрібно сплатити за період із січня по травень 2018 р. включно у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок (819,06 грн) за кожен місяць.

Крім цього, зазначені місяці потрібно буде відобразити у звіті за формою № Д5 (додаток 5 до Порядку № 435) за 2018 р. і подати такий звіт до 10.02.2019 р.

Зняття з обліку ФОП як «незалежника»

Фізична особа – підприємець одночасно провадить незалежну професійну діяльність, яку планує припинити. Яким чином це здійснити.

Якщо фізичну особу зареєстровано як підприємця і при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, вона обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (пп. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку № 1588).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 4 Закону про ЄСВ).

Взяття на облік платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей, наданих держреєстратором згідно із Законом про держреєстрацію, а платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – на підставі заяви, що подається протягом 10 календарних днів після держреєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Якщо фізична особа – підприємець, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та при цьому не припиняється державна реєстрація фізичної особи – підприємця, то потрібно внести зміни до облікових даних платника.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених у п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію (осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), здійснюються контролюючими органами на підставі їхньої заяви після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої ст. 5 Закону про ЄСВ).

Сплата податку гаражно-будівельним кооперативом

Фізична особа, ветеран війни, є членом гаражно-будівельного кооперативу (далі ГБК). Чи розповсюджується на неї пільга ст. 281 Податкового кодексу, щодо звільнення від сплати земельного податку на земельну ділянку, на якій знаходиться гараж? Та чи має право ГБК не сплачувати земельний податок за цю земельну ділянку у зв’язку з пільгою її власника?

Плата за землю – обов’язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).

Статтею 270 цього Кодексу визначено, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які побувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки, зокрема, для гаражного будівництва в межах норм, визначених Земельним кодексом (ст. 40 цього Кодексу).

Статтею 41 Земельного кодексу визначено, зокрема, що ГБК за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах повноважень або за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу).

Право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону № 1952 (ст. 126 цього Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Від сплати земельного податку з фізичних осіб звільняються, зокрема, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551 (пп. 4 п. 1 ст. 281 Податкового кодексу).

Отже, якщо фізична особа має у власності земельну ділянку, яка надана для будівництва індивідуального гаража, і ця ділянка посвідчується свідоцтвом про право власності (державний акт на право власності), тільки в цьому випадку зазначені особи мають пільги щодо земельного податку відповідно до ст. 281 Податкового кодексу.

Статтею 282 цього Кодексу визначено перелік юридичних осіб – власників земельних ділянок та землекористувачів, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку. Звільнення ГБК від сплати земельного податку не передбачено.

Таким чином, пільга, передбачена ст. 281 Податкового кодексу для власників земельних ділянок або землекористувачів – фізичних осіб, не розповсюджується на гаражні кооперативи – юридичних осіб, навіть якщо власники гаражів належать до пільгової категорії і звільняються від земельного податку, тобто ГБК має сплачувати податок на земельну ділянку на загальних підставах.

Сплата податку для будівель сільгосппризначення

Дія пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу поширюється на об’єкти нерухомості, що належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» ДК 018-2000 та використовуються власником (підприємством) для провадження власної задекларованої господарської діяльності.

Тобто податок на нерухомість за такі об’єкти не сплачуються.

Щодо об’єктів нерухомості, переданих в оренду іншому сільськогосподарському підприємству, у тому числі для використання їх у сільськогосподарській діяльності, то вони не підпадають під дію пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, і за такі об’єкти потрібно сплачувати податок на нерухомість.

Коли батьки студента не мають права на податкову знижку

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначено ст. 166 Податкового кодексу.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Тобто платники податку мають право на отримання знижки за навчання, яке оплачено ними у 2017 р., за результатами річної податкової декларації за звітний 2017 р., поданої до 31.12.2018 р.

З 01.01.2017 р. набрав чинності Закон № 1797, яким внесено зміни до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Податкового кодексу вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Варто зазначити, що Законом № 1797 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати, як це було визначено до 01.01.2017 р.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу).

Відповідно до Закону № 2346 платник — це особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону № 2346). Отже, якщо в документах на переказ коштів у даних платника зазначено дані дитини, то вона є ініціатором переказу коштів.

Таким чином, незалежно від того, працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають права на податкову знижку.

Земельна ділянка в садівничому товаристві, чи повинні пенсіонери за неї сплачувати земельний податок?

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.269, 270 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Варто зазначити, що у Податковому кодексі передбачені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Так, зокрема, пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема для ведення садівництва – не більше як 0,12 га.

Таким чином, у разі наявності у фізичних осіб – членів садівницького товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтво на право власності) земельний податок самостійно сплачується власниками на загальних підставах або використовується пільга зі сплати податку відповідно до вимог ст. 281 Податкового кодексу.

Якщо фізичними особами – землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності відповідно до чинного законодавства, то садівницьке товариство є платником земельного податку до бюджету за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).

Отже, пенсіонери за віком не є платником земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га та за земельні ділянки загального користування садівницького товариства.

Як нараховують та коли сплачують ЄСВ підприємці, які обрали загальну систему оподаткування?

Єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибуток), отриманого від діяльності фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, Законом про ЄСВ визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розрізі, не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу.

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначене ними в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування визначено ст. 177 Податкового кодексу. Зокрема, об’єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця.

Крім того підприємці зобов’язані вести Книгу доходів та витрат, на підставі якої здійснюється заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Нагадуємо, що для фізичних осіб – підприємців, які обрали загальну систему оподаткування гранична дата сплати ЄСВ за ІІ квартал – 19 липня. Мінімальна сума сплати єдиного соціального внеску у 2018 році становить 819, 06 грн на місць. Максимальна сума сплати єдиного соціального внеску у 2018 році становить 12285,9 грн на місць.

Складання розрахунку коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ

Суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в єдиному реєстрі податкових накладних, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарівпослуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадках виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних їх зміною суми компенсації вартості товарів послуг.

Особа, яка здійснює реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, визначена пп. 192.1.1. та 192.1.2 пп 192.1 ст 192 розділу V Податкового кодексу України.

Реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст..102 Податкового кодексу.

Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, виправленню не підлягають (шостий абзац п 21 Порядку).

Причини коригування, які можуть бути вказані в розрахунку коригування: - повернення товару або авансових платежів – після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлення товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлення товарів; - зміна кількості – після складання податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів); - зміна ціни – після складання податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів); - зміна номенклатури – після складання податкової накладної відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг.

У розрахунку коригування, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань податкової накладної, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, вказується одна з причин коригування: усунення неоднозначностей; зменшення обсягу при нульовій кількості; зменшення кількості при нульовому обсязі.

Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та ж сама причина коригування вказується в двох і більше рядках розрахунку коригування, запис в графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень.

Детальніше про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям платникам ПДВ у листі ДФС №18983/7/99-99-15-03-02-17 від 22.06.2018.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – передбачають штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Чи є благодійна організація платником податку на нерухомість?

Повідомляємо, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість, визначено пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Особливостей для благодійних організацій щодо сплати податку на нерухомість нормами ПКУ не встановлено.

Якщо благодійна організація згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у власності об’єкти нерухомості, що використовуються такою організацією згідно із статутом, то така організація відповідно до норм ПКУ є платником податку на нерухомість.

Послуги з видалення відходів та сплата екологічного податку

Платником екологічного податку відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Операції з прийняття (скидання) у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо) додатком 2 до Порядку № 1216 віднесено до операцій із видалення відходів. При цьому в межах споруди відбувається акумулювання (осадження) шкідливих речовин з можливими подальшими процесами утилізації, знешкодження або захоронення осадів.

Вищезазначеним Порядком передбачено, що споруда підлягає реєстрації як місце видалення відходів з відповідною паспортизацією об’єкта, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації.

Суб’єкти господарювання, що є власниками місць видалення відходів і діяльність яких пов’язана із поводженням із відходами, у тому числі з їх видаленням, зобов’язані сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів (п. «і» ст. 17 Закону про відходи).

Враховуючи вищезазначене, підприємство, яке фактично надає послуги із видалення відходів на власному полі фільтрації, при калькулюванні вартості послуг з прийняття до споруди стічних вод має враховувати й витрати на сплату ним екологічного податку за видалення відходів згідно із матеріалами паспорта місця видалення відходів та обсягів стічних вод за договором. Тобто підприємство є платником екологічного податку.

Дніпропетровською митницею ДФС з початку 2018 року оформлено 49 електромобілів

У зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС з початку 2018 року імпортовано 49 електромобілів торгівельних марок NISSAN, FIAT, TESLA, MERCEDES-BENZ, CHEVROLET, VOLKSWAGEN, CITROEN, FORD, RENAULT. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року імпорт зріс на 48% (у 2017 році 33 електромобіля). Всі авто ввезено фізичними особами.

Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» тимчасово звільнено від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами.

З урахуванням вищезазначених змін в оподаткуванні, у 2018 році при ввезенні електрокарів імпортери економлять понад 20% коштів за рахунок відсутності митних платежів.

З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами

У зв’язку з набранням чинності з 01.06.2018 наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903, додатоки 1, 5 та 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Підсумки кампанії декларування – 2018 на Дніпропетровщині: бюджет отримає понад 100 мільйонів гривень

За результатами цьогорічної деклараційної кампанії громадянами та фізичними особами Дніпропетровщини, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 42 246 декларацій про майновий стан і доходи, що на 458 декларацій більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 2 млрд 793,1 млн грн, що на 361,2 млн грн більше, ніж у минулому році. До сплати нараховано 91,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 12,2 млн грн військового збору.

Серед декларантів є й мільйонери. Доходи в розмірі понад 1 мільйон гривень задекларували 238 громадян з загальною сумою задекларованих доходів 1 млрд 342,7 млн гривень. Суми задекларованих ними зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору складають відповідно 32,9 млн грн та 3,6 млн гривень.

На сьогодні до бюджету вже надійшло 46,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 7,6 млн грн військового збору.

Також нагадуємо платникам податків, що суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій річній декларації, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року.

Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2017 року. На сьогодні вже 5 663 мешканці Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, склала 10,3 млн гривень.

Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску збільшились майже на 1,2 млрд. грн.

У І півріччі 2018 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 6 млрд. 500,5 млн. грн. Це на 22%, або на 1 млрд. 175,1 млн. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

У червні платниками Дніпропетровщини сплачено 1 млрд. 272,8 млн. грн. єдиного внеску. Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 23%, або на 242,9 млн. грн.

В середньому щомісяця в січні – червні поточного року страхувальники Дніпропетровщини сплачували майже 1,1 млрд. грн. єдиного внеску.

Дніпропетровська митниця ДФС: 10 млрд. 160,5 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом І півріччя 2018 року

У І півріччі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 10 160,5 млн. грн., що на 12,5%, або на 1 127,9 млн. грн. більше, ніж у І півріччі 2017 року.

Показник середньоденних надходжень становив 84,1 млн. грн., що на 12,5%, або на 9,3 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-червня минулого року.

На надходження платежів у січні-червні 2018 року вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, полі ацетатів, уранового оксидного концентрату.

За порушення законодавства при виплаті заробітної плати суб’єктам господарювання донараховано 334 млн грн податків

З початку року за наслідками перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам з порушенням чинного законодавства, органами ДФС донараховано понад 334 млн грн податку на доходи фізичних осіб, майже 62 млн грн єдиного внеску та понад 19 млн грн військового збору. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

Він зазначив, що боротьба з виплатою зарплати та інших доходів громадянам без оподаткування на сьогодні одним із пріоритетних напрямів роботи ДФС. Адже податковий агент, який виплачує таким чином доходи фізичним особам, свідомо порушує законодавство та досить вагомо не доплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок.

«Нажаль, негативне явище виплати суб’єктами господарювання доходів, у т.ч. зарплати, фізичним особам повністю, або частково без оподаткування характерне для всіх регіонів країни, різних галузей економіки та сфер діяльності незалежно від правової форми здійснення платником податків господарської діяльності», – зазначив Павло Дроняк.

За його словами, керівники підприємств з метою ухилення від сплати до бюджетів належних сум податків вдаються до різних, так званих, «схем». Як приклад, отримують з банківських рахунків підприємств значні суми готівки під звіт нібито для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, сільгосппродукції, металобрухту тощо, проте про її використання не звітують, або ж у якості підтверджуючих документів надають документи, які в результаті перевірок не знаходять свого підтвердження.

Так, свідоме ухилення від сплати податків посадовою особою ТОВ «С» (вид діяльності – оптова торгiвля фруктами й овочами) виявлено фахівцями ГУ ДФС у Харківській області в ході перевірки, проведеної на виконання постанови суду. Керівником з розрахункових рахунків товариства знімались кошти нібито для закупівлі товарів. Однак, первинні документи, які б підтверджували факт придбання товарів або повернення коштів у касу підприємства до перевірки не було надано. Всього директором отримано 162,9 млн грн без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

За результатами перевірки донараховано 50,5 млн грн, у т.ч. 46,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 3,6 млн. грн. військового збору.

Такі ж порушення податкового законодавства встановлено податківцями Кіровоградській області у ході перевірки фермерського господарства «Х», проведеної на виконання ухвали суду. Керівником нібито для закупівлі товарів з розрахункових рахунків підприємства було знято 22,5 млн грн.

За результатами перевірки донараховано 9,5 млн грн, у тому числі 8,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,6 млн. грн. військового збору.

Фахівцями ГУ ДФС у Вінницькій області на виконання постанови суду проведено перевірку ТОВ «Р» (вид діяльності – оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин).

За результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження встановлено, що на підприємстві працевлаштована 1 особа – директор, а фактично підприємством господарська діяльність не здійснювалась.

При цьому, керівником з розрахункових рахунків товариства отримано нібито для закупівлі товарів 15,7 млн грн. Однак, первинні документи, які б підтверджували факт придбання товарів або повернення коштів підприємству, до перевірки не надано.

За результатами перевірки донараховано 7,0 млн грн, у тому числі 6,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,4 млн грн військового збору.

На виконання постанови суду фахівцями ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено і перевірку ТОВ «Л» (вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля, фактично господарська діяльність не здійснювалась, директор і бухгалтер в одній особі).

При опрацюванні матеріалів кримінального провадження встановлено, що керівником з використанням банківської пластикової карти з розрахункових рахунків товариства знято 8,7 млн грн нібито для закупівлі сільгосппродукції. Підтверджуючі документи про цільове використання цих коштів до перевірки не надано. Крім цього директору підприємства заробітна плата офіційно не нараховувалась, звітність до фіскальних органів не подавалась.

За результатами перевірки донараховано 3,4 млн грн, у т.ч. 3,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,3 млн грн військового збору.

«Одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі його порушення», - підкреслив Павло Дроняк.

Відбувся аукціон із закупівлі скануючих систем для митниці

На офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України ProZorro 9 липня 2018 року відбувся аукціон із закупівлі скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних транспортних засобів та контейнерів для оснащення пунктів пропуску.

У першому лоті з придбання трьох скануючих систем з очікуваною вартістю 390 млн грн перемогу отримала компанія Arempa International Ltd FZC. Остаточна пропозиція по лоту склала 219 млн грн.

Перемогу у другому лоті з придбання ще трьох скануючих систем отримала компанія NUCTECH COMPANI LIMITED з остаточною пропозицією 217,999 млн грн. Очікувана вартість лоту складала 390 млн грн.

У третьому лоті з придбання чотирьох скануючих систем перемогу також отримала NUCTECH COMPANI LIMITED. Очікувана вартість лоту становила 520 млн грн, остаточна пропозиція – 264,4 млн грн.

Загальна економія коштів, призначених на закупівлю скануючих систем для оснащення пунктів пропуску на державному кордоні, становить 598,601 млн грн.

«Конкурс був максимально відкритим, ми залучили лідерів ринку, тому не дивно, що конкуренція під час торгів виявилась дуже жорсткою. Переможна ціна Nuctech у другому лоті склала лише на 999 грн менше, ніж пропозиція Rapiscan, – зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. – Учасники були вимушені дуже суттєво знижувати ціни у порівнянні з власними початковими пропозиціями. Як результат, ми отримали економію для держбюджету в розмірі майже 600 млн грн. Це ресурс для того, аби закупити додаткові технічні засоби контролю».

З результатами аукціону можна ознайомитися за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-20-001560-b?lot_id=ad6da2a266c011be5ca4648b9ff90e9b#lots

Нагадаємо, Державна фіскальна служба України 20 квітня 2018 року розпочала тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу для оснащення пунктів пропуску. Кошти, передбачені на закупівлю цих 10 скануючих систем (1,3 млрд грн), ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

ДФС запровадить «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»

Процедури митного контролю та оформлення будуть ще простішими та швидшими. Верховною Радою України прийнято закон, який передбачає удосконалення механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при митному оформленні товарів.

Відповідно до цього закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання й по його адмініструванню.

Таким чином, скасовуються необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документу, виданого одним державним органом – іншому. Але паперовий документообіг застосовуватиметься, як альтернатива електронному.

Крім того, для спрощення процедур контролю товарів на кордоні законом скорочується кількість контролюючих органів на кордоні:

- посадові особи митниць перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;

- посадові особи Державної прикордонної служби України перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України. Ці перевірки на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції.

Також зміни передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації із державних реєстрів про товари, які контролюються, та дозвільних документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, розміщених на веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

До обов`язків Державної фіскальної служби України також буде віднесене визначення кодів УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та ведення та оприлюднення на сайті ДФС переліків таких заборон або обмежень.

Запровадження «єдиного вікна» в повному обсязі є одним із пріоритетів ДФС. Нагадаємо, у 2017 році частка вантажів, що оформлювались через «єдине вікно» складала близько 20%, а на сьогодні цей показник в середньому складає 85%, у 15 митницях ДФС при імпорті товарів наближується до 100%.

На сьогодні принцип «єдиного вікна» у повному обсязі застосовується при переміщенні товарів через митний кордон автомобільним транспортом. Винятком є переміщення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях та вивезення товарів з України іншими видами транспорту, щодо яких повний перехід на митне оформлення за цим принципом відбудеться з 1 лютого 2019 року.

Майже півтора мільйона разів платники скористались Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом ДФС

Протягом І півріччя 2018 року платники податків скористались Загальнодоступним інформаціно-довідковим ресурсом (ЗІР) 1,4 млн разів та самостійно у зручний для себе час отримали необхідну інформацію за допомогою цього електронного сервісу ДФС.

На сьогоднішній день у ЗІР функціонують 13 розділів, серед яких:

- «Запитання-відповіді з Бази знань»,

- «Необхідно знати»,

- «Актуальні запитання»,

- «Останні зміни в законодавстві»,

- «Інтерактивна мапа»,

- «Ставки податків та зборів»,

- «Інформація з питань митної справи» тощо.

Користувачам ресурсу мають змогу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних, місцевих податків і зборів та єдиного внеску, а також оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Крім того, для користувачів ресурсу в тестовому режимі працює система фіксації задоволеності платників податків інформаційно-довідковими послугами, яка дає можливість оцінити якість уніфікованих відповідей, розміщених у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань».

Станом на 1 липня 2018 року користувачами ЗІР оцінено 111 актуальних відповідей. Рівень задоволеності їх якістю склав 73,6 відсотка.

Також користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру ДФС, а саме: у розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з автовідповідачем Контакт-центру ДФС.

Нагадуємо, що інформація, розміщена в ЗІР, щоденно актуалізується. Доступ до інформації обмежень не має.

Скористатись ЗІР можна через офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо через пошукову систему в Інтернет мережі, зазначивши назву ресурсу (докладно про користування ЗІР у розділі «Про ресурс»).

Василь Поїзд: Кількість протоколів про порушення митних правил збільшилась на 58 відсотків

Понад 22,4 тис порушень митних правил виявлено митницям ДФС протягом І півріччя 2018 року. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.

За його словами, вартість предметів цих правопорушень становила 985 млн гривень.

«Кількість складених протоколів про порушення митних правил у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилась на 58 відсотків або на 8,2 тис. справ. У понад 2,6 тис. справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму 389 млн грн», - зазначив Василь Поїзд.

Середня вартість реально вилучених предметів правопорушення у 1 справі склала 149 тис. грн та збільшилась на 12% порівняно з минулим роком.

Безпосередньо митницями ДФС розглянуто понад 17 тис. справ про порушення митних правил. Це у 2,1 рази більше, ніж за 6 місяців 2017 року.

Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 9,27 млрд грн, з яких стягнуто до Держбюджету на суму 53 млн грн. Це у 2,7 рази перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

На розгляд до суду митницями передано понад 2,8 тис. справ про порушення митних правил на суму 702 млн грн.

За результатами розгляду справ про порушення митних правил судом прийнято рішення про накладення стягнень у вигляді штрафу та конфіскації на суму 210 млн грн. Сума конфіскованих товарів склала 117 млн грн.

Також за січень – червень 2016 року судом накладено стягнень у вигляді штрафу на суму 92 млн. грн.

У той же час, судами закрито провадження у 377 справах про порушення митних правил на суму 231 млн грн, що на 21% менше по кількості, та на 25% - по вартості предметів правопорушень порівняно з відповідним періодом минулого року.

З порушенням терміну на території України знаходиться 57,9 тис авто з іноземною реєстрацію, ввезених у 2018 році в режимі «транзит»

З початку 2018 року в Україну було ввезено 146,8 тис. транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією в режимі «транзит», 465,9 тис. – у режимі «тимчасового ввезення».

З авто, ввезених цього року в режимі «транзит», 57,9 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією знаходяться в Україні з порушенням терміну. Наразі немає статистики з «тимчасового ввезення», оскільки термін перебування цих авто ще не завершився.

Звертаємо увагу, що в той же час основними імпортерами нових легкових автомобілів в Україну у січні – червні 2018 року ввезено 35,5 тис. автомобілів, з яких сплачено майже 7 млрд грн митних платежів.

Протягом 2017 року основними імпортерами в Україну було ввезено 79,5 тис. нових легкових автомобілів, з яких сплачено 15,6 млрд грн митних платежів.

Наразі ДФС готова підтримати зміни до законодавства, які забезпечать врегулювання ситуації з автомобілями з іноземною реєстрацією в Україні.

Нагадаємо, що порядок тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України визначено статтею 380 Митного кодексу України.

Відповідальність за перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування встановлено ст. 481 Митного кодексу України.

Крім цього, у випадках перевищення встановлених ст. 95 Митного кодексу України строків транзитних перевезень автомобілів, митницями розглядається питання щодо складання у відношення особи, яка везла автомобіль, протоколу про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст.470 Митного кодексу України.

Загалом протягом січня-червня 2018 року митницями ДФС у відношенні фізичних осіб за ст. 470 Митного кодексу України (порушення термінів транзиту) складено 14 223 протоколи про порушення митних правил. За цими протоколами митницями ДФС накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів на суму майже 92 млн грн.

За ст. 481 Митного кодексу України (порушення термінів тимчасового ввезення) – складено 3 749 протоколів з сумою штрафів 49 млн гривень.

Працівники Львівської митниці ДФС вилучили понад 8 кілограмів бурштину

У пункті пропуску «Рава-Руська» працівники Львівської митниці ДФС вилучили понад 8 кілограмів бурштину. Його намагався вивезти з України до Республіки Польщі громадянин України, 45-річний мешканець Львівщини, автомобілем “Volkswagen Sharan ” на іноземній реєстрації.

Для перетину кордону він обрав смугу руху «зелений коридор». Під час митного контролю цього автомобіля у працівників управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Львівської митниці ДФС виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, що переміщуються з приховуванням від митного контролю. Автомобіль було скеровано у бокс поглибленого огляду транспортних засобів. Там у спеціально виготовленій порожнині, в системі кондиціонування повітря автомобіля, митники знайшли розфасовані в поліетиленові пакети тверді предмети у вигляді кульок різного діаметру, неправильної форми, жовтого кольору різних відтінків, загальною вагою 8,5 кг.

Так, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Його дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.http://sfs.gov.ua/data/material/000/262/343446/img/5b45f140190a2.jpg

За цим фактом працівники митниці склали протокол. Товар та автомобіль 1997 року випуску вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.

97 блоків тютюнововмісних виробів для вейпів вилучено працівниками Київської митниці ДФС

Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС зафіксовано спробу незаконного ввезення на територію України партії тютюнововмісних виробів «HEETS AMBER LABEL» TM “Parliament” для електричного нагрівання, призначений для використання виключно з IQOS.

97 блоків тютюнововмісних виробів знаходилися у громадянина Китаю, який прилетів в аеропорт «Бориспіль» і прямував трансфером до м. Дніпра.

Для проходження митного контролю громадянин самостійно обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчив, що переміщувані ним через митний кордон України товари (предмети) не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин не оформлював та не подавав, з приводу декларування переміщуваних ним товарів до інспекторів митниці не звертався.

Однак, під час проведення митного огляду багажу - двох валіз, які належали громадянину, було виявлено 101 блок тютюновмісних виробів.

Згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів

Таким чином, відповідно до вітчизняного законодавства, з загальної кількості тютюнових виробів пасажиру було пропущено 4 блоки тютюновмісних виробів марки «HEETS AMBER LABEL» TM “Parliament”, що містять 244 г тютюну.

Вилучено до винесення судом рішення у справі за протоколом про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України 97 блоків тютюнововмісних виробів.

Довідково: всього з початку року Київською митницею ДФС складено 9 протоколів про порушення митних правил, де фігурували тютюновмісні вироби для вейпів.

За І півріччя платникам відшкодовано 64,4 млрд грн податку на додану вартість

У І півріччя 2018 року до бюджету зібрано 108,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що на 19,8%, або на 17,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Надходження до бюджету ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування протягом січня-червня 2018 року склали 43,7 млрд грн. Це на 31,2%, або на 10,4 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року.

На рахунки платників протягом І півріччя 2018 року відшкодовано 64,4 млрд грн податку на додану вартість. Це на 13,1%, або на 7,5 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. У січні-червні 2017 року платникам було повернуто 57 млрд грн.

У червні до бюджету зібрано 15,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що на 16,8%, або на 2,2 млрд грн більше, ніж у червні минулого року.

Надходження до бюджету ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування протягом червня 2018 року склали 5,6 млрд грн. Це на 42,4%, або на 1,7 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року.

На рахунки платників у червні 2018 року відшкодовано понад 9,6 млрд грн податку на додану вартість. Це на 6%, або на 0,5 млрд грн більше, ніж у червні минулого року.

Мирослав Продан: Правоохоронний блок – основний напрям взаємодії України та Італії у митній сфері

Державна фіскальна служба України та Агентство митниці та монополій (АММ) Італійської Республіки від попередніх домовленостей, які були досягнуті керівниками обох відомств Мирославом Проданом і Джованні Кеслером у середині травня в Римі, перейшли до активної фази взаємодії.

Нещодавно у Кишиневі (Молдова) в.о. Голови ДФС та генеральний директор АММ підписали ряд двосторонніх заяв, які стимулюватимуть українську та італійську сторони до спільної роботи у правоохоронній сфері.

Мирослав Проданом і Джованні Кеслер домовились про співпрацю у таких напрямах:

- налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів;

- обмін оперативною попереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства відносно товарів, у першу чергу, тих, що переміщуються авіаційним транспортом;

- проведення, з можливим залученням EUBAM та OLAF, спільних спеціальних операцій у правоохоронній сфері, зокрема, спрямованих на протидію контрабанді підакцизних товарів, наркотиків та прекурсорів, зброї.

За словами очільника ДФС, правоохоронний блок є основним напрямом України та Італії у митній сфері.

«Прем'єр-міністр та Уряд приділяє велику увагу посиленню протидії митним правопорушенням. Контрабанда товарів суттєво впливає на бізнес-середу в Україні, коли українській продукції важко конкурувати з товарами, що ввезені контрабандним шляхом без сплати необхідних мит і зборів. Відповідно страждаюnь українські виробники, скорочуються робочі місця та знижуються надходження до бюджету», - зазначив Мирослав Продан.

Він додав, що саме тому, цього тижня Кабінет міністрів вніс до парламенту законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за переміщення товарів через кордон поза митним контролем у великих розмірах.

Про актуальність цієї міри говорять факти. Тільки з початку 2018 року відкрито 18,5 тис проваджень про порушення митних правил на суму близько 40 млн доларів.

А, оскільки Італія входить в ТОП-5 країн - найбільших торгівельних партнерів України (товарообіг за 5 місяців 2018 року – 1,9 млрд доларів, що на 24% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року), то взаємодія у правоохоронній сфері надзвичайно важлива. Зокрема, мова йде про інформування митних підрозділів ДФС щодо зовнішньоекономічних операцій та забезпечення дотримання законодавства.

Наприклад, з початку 2018 року до митної адміністрації Італії направлено 20 запитів про взаємну адміністративну допомогу у проведенні перевірок та розслідувань. За результатами 10 відповідей встановлено 9 фактів порушень митного законодавства по незаконному переміщенню товарів вартістю понад 10,5 млн грн.

Крім того, Мирослав Продан і Джованні Кеслер домовились про обмін досвідом щодо спрощення та прискорення митних процедур у морських портах, у тому числі із застосуванням технічних засобів митного контролю, включно із скануючими системами.

«ДФС розуміє значення застосування сканерів у контексті прискорення митних процедур і попередження митних правопорушень. Ми отримали відповідне фінансування та плануємо закупити 10 скануючих систем для розміщення в найбільших і завантажених пунктах пропуску по всьому периметру державного кордону України. Ми чотири рази намагалися провести торги і кожен раз вони навмисно блокувалися надуманими скаргами. Але 2 липня завдяки нашій позиції та увазі до процесу уряду, Антимонопольний комітет відхилив всі скарги і розблокував процес закупівель. Розраховуємо провести аукціон вже наступного тижня», - поінформував свого італійського колегу Мирослав Продан.

Також у планах співробітництва між ДФС та АММ - обмін досвідом із застосування автоматизованого аналізу та управління ризиками, електронних сервісів, що є важливою складовою для забезпечення безпеки міжнародного ланцюга поставок товарів, спрощуючи та прискорюючи процедури торгівлі.

Крім того, погодилися зміцнювати взаємодію в сфері митних експертиз для ознайомлення українських фахівців з підходами щодо ідентифікації та визначення фальсифікації алкогольних напоїв під час здійснення митних процедур, а також досвідом досліджень деяких груп товарів - тютюнових виробів, меблевих тканин, взуття, хутра та виробів з нього. Зокрема, спеціалістам департаменту податкових та митних експертиз ДФС цінним би був досвід у застосуванні підходів та методик досліджень, які використовують митні лабораторії Італії (АММ має 15 хімічних лабораторій), що входять до Європейської мережі митних лабораторій CLEN.

Волинські митники на посту Ягодин вилучили у громадянина Росії електроскутер SWAROVSKI

На митному посту Ягодин припинено спробу громадянина Росії скористатись пільгами «зеленого коридору» під час переміщення електроскутера SWAROVSKI.

Мешканець Москви в’їжджав в Україну з Республіки Польща і обрав смугу руху «зелений коридор» як спрощену форму митного контролю. Відповідно до статті 366 Митного Кодексу України обрання цієї смуги є заявою громадянина про те, що переміщувані ним товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони чи обмеження.

http://sfs.gov.ua/data/material/000/261/342698/img/5b3dcc5c392a4.jpgПроте у багажному відсіку автомобіля громадянина митники виявили електроскутер вагою 100 кг та вартістю 22 тисячі фунтів стерлінгів, що відповідно до курсу Нацбанку України становить понад 760 тисяч гривень. Такий товар підлягає обов’язковому письмовому декларуванню.

Дії росіянина, відповідно до ст. 472 Митного Кодексу України, тягнуть за собою штраф у розмірі 100 відсотків вартості предмету порушення з його конфіскацією.

Електроскутер тимчасово вилучено на склад митниці до рішення суду про притягнення іноземця до відповідальності.

Викрито схему по завищенню митної вартості фармацевтичних засобів на мільйони гривень

Фахівцями Закарпатської митниці ДФС припинено незаконне ввезення на територію України товарів фармацевтичного призначення із завищенням митної вартості.

Незаконно ввозив товари через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС громадянин України на вантажному автомобілі «RENAULT MAGNUM» з напівпричепом «KOGEL».

http://sfs.gov.ua/data/material/000/261/342678/img/5b3dc2f84f348.jpegЗгідно з поданими до митного контролю водієм товаросупровідних документів, зокрема CMR та інвойсів через митний кордон України в митному режимі «імпорт» переміщувались 1907 кг «L-Глутамінової кислоти» вартістю понад 2 млн грн та 2487 кг «L-аргініну» вартістю 4,6 млн грн. Продавцем значилось підприємство зареєстроване у Великій Британії, у Лондоні, а покупцем та одержувачем українське з м. Харків.

Водночас, серед поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, працівники митниці виявили експортні декларації митних органів Італії. У цих документах зазначалось, що ціна товарів на 4,7 млн грн менша ніж в інвойсі поданому до митного контрою.

Враховуючи це митники спрямували запит на адресу італійського підприємства з метою підтвердження експортної операції та отримання копій підтверджуючих документів.

Відтак, в отриманій відповіді йшлося, що італійське підприємство продало товар словенській фірмі, та за її інструкцією відправило його одержувачу, тобто українському ТОВ.

Таким чином, громадянин України перемістив через митний кордон товари, з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві дані щодо відправника та митної вартості товару.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Наразі складено протокол про порушення митних правил, товари загальною вартістю понад 2 млн грн вилучено до рішення суду.

Надходження до місцевих бюджетів збільшились на 19,7 млрд гривень

У І півріччі 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 106,2 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,7%, або на 19,7 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.

У червні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 17,5 млрд грн. Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 23,2%, або на 3,3 млрд грн.

З початку року до зведеного бюджету надійшло 105,6 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,8%, або на 21 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у червні склали 20,7 млрд грн. Порівняно з червнем минулого року ці надходження зросли на 24%, або на 4 млрд грн.

На 3,3 млн євро та 757,4 тис. дол. США надано підприємствам розстрочення зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання

Державною фіскальною службою України (станом на 01.07.2018) прийнято 30 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 3,3 млн євро та 757,4 тис. дол. США.

З них по 21 заяві рішення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. грн.

Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС - 1,2 млн євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).

Здійснено 21 митне оформлення імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 66,4 млн грн.

Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.

Загалом платниками до митниць ДФС подано 85 заяв про надання розстрочення зі сплати ПДВ. Митницями розглянуто 84 заяви, з яких по 37 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.

Відкликано платниками 17 заяв, адже прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.

Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться 1 заява.

Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.

Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.

До загального фонду держбюджету зібрано на 47,3 млрд грн більше, ніж минулого року

У січні-червні 2018 року по платежах, що контролюються ДФС, до загального фонду державного бюджету зібрано 404,7 млрд грн. Це на 13,2%, або на 47,3 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

До загального фонду держбюджету з початку 2018 року забезпечено 254,7 млрд грн податкових платежів, що на 16,1%, або на 35,4 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Надходження митних платежів у січні-червні до загального фонду держбюджету склали 150,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 8,7%, або на 11,9 млрд грн.

У червні цього року до загального фонду держбюджету зібрано 59,8 млрд грн. Це на 12,3%, або на 6,5 млрд грн перевищує надходження червня минулого року.

Збір податкових платежів у червні склав 35,3 млрд грн та перевищив минулорічний на 18,6%, або на 5,5 млрд грн.

До загального фонду держбюджету у червні надійшло 24,4 млрд грн митних платежів, що на 4,2%, або на 1 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Середньоденні надходження митних платежів у червні цього року збільшилися до 1,4 млрд грн. У червні минулого року цей показник становив 1,2 млрд грн.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

После получения Томоса какую церковь вы будете посещать?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама