05.07.18 ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

2018-07-05 11:09 28 Нравится

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

11010900 – податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

Податкова звітність з ПДВ за червень п.р. подається за оновленою формою

З 1 червня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381).

Наказом № 381 внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення та подання.

Зокрема, в новій редакції викладені додатки 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними у статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)» податкової декларації з ПДВ. Також внесено відповідні зміни до Порядку № 21 у частині заповнення зазначених форм додатків.

Звертаємо увагу, подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 381, вперше здійснюється за звітний період червень 2018 (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання 10.08.2018 – у серпні 2018 року).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами внесеними Наказом № 381, подається починаючи з 1 червня 2018 року.

Від 02 липня діють нові рахунки для сплати податків і зборів

Згідно з листом Головного управління Державної казначейської служби у Івано-Дніпропетровської області від 05.06.2018 р. та в зв’язку із запровадженням централізованої моделі виконання дохідної частини державного та місцевих бюджетів в Державній казначейській службі України (МФО 899998) з 2 липня 2018 року відкрито нові рахунки для зарахування податків і зборів до державного та місцевих бюджетів.

Перелік рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщено на офіційному порталі Територіальних органів ДФС в Дніпропетровській області в розділі «Бюджетні рахунки».

Сплата єдиного внеску фермерськими господарствами

З 1 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання.

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Нагадуємо, мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску (ЄСВ), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%).

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Такі платники мають право сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів.

Зазначені норми передбачені п. 5 1 частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Сплата єдиного внеску новоствореними підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) нараховується:

для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464) на місяць;

для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Таким чином для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація, та база нарахування єдиного внеску за цей місяць для них визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.04.02).

Платники ПДВ можуть скористатися сервісами Електронного кабінету під час реєстрації податкових накладних

ДФС розширює можливості Електронного кабінету платника. Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Для уникнення помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.

Крім того, платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні розрахунків коригування.

Нагадуємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Податкові зобов’язання з податку на нерухомість, земельному та транспортному податках громадянам необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання повідомлення – рішення

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи, які мають у власності квартири, будинки, об’єкти нежитлової нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби є платниками податку за таке майно.

Нарахування відповідних податків здійснюють органи фіскальної служби та надсилають громадянам податкові повідомлення-рішення із зазначеною сумою податку та реквізитами для сплати. Нараховану суму податку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання повідомлення-рішення.

У разі якщо платник виявив розбіжності між даними, зазначеними в повідомленні – рішенні та даними, зазначеними в документах на право власності на об’єкт, що підлягає оподаткуванню, він може звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення звірки. Для цього громадянину необхідно пред’явити оригінали документів, які підтверджують його право власності на відповідний об’єкт. Якщо розбіжності будуть підтверджені, то контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове повідомлення - рішення. Попереднє повідомлення - рішення вважається скасованим. Громадянин може провести таку звірку протягом 60 днів з дня отримання повідомлення - рішення, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.

Нагадаємо, за несвоєчасну сплату податків фізичній особі нараховується штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу та пеня в залежності від кількості днів затримки сплати.

Крім того, звертаємо увагу громадян, в яких відбулись зміни в реєстраційних даних, зокрема місця проживання, зобов’язані протягом місяця проінформувати про це орган фіскальної служби. Для цього їм необхідно подати до ДПІ за місцем реєстрації заяву за формою № 5ДР.

Для чого це потрібно? Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, громадяни у визначений законодавством термін отримають податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку. Відповідно, вони зможуть своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати та уникнути фінансових санкцій.

Про зміну місця проживання громадянам необхідно повідомити податковий орган протягом місяця

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, зокрема місяця поживання, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Заява за формою № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб громадяни у визначений законодавством термін отримають податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку. Таким чином, своєчасно зможуть виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати, та уникнути фінансових санкцій.

Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкт незавершеного будівництва?

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Затверджено нову форму для подання запиту на отримання публічної інформації

Удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби. Зокрема, передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».

Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» набрав чинності 26.06.2018.

Також наказом визначається порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби.

Так, орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.

Крім того передбачено, що дія цього наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.

Також наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС направляється запит на отримання публічної інформації: publicinfo@sfs.gov.ua, яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Довідково:

Наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 травня 2018 р. за № 643/32095 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Нормативно-правові акти» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/.

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.

До 1 серпня 2018 року необхідно сплатити податок із задекларованих доходів

Громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації.

Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, до платника податків застосовується штраф:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Наголошуємо також, що після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові акцизні марки для тютюнових виробів

З 13.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257), якою затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Відповідно до Постанови № 257 марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 01 липня 2018 року.

Довідково: Постанова № 257 опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 13.04.2018 № 71.

Власники транспортних засобів можуть провести звірку даних по транспортному податку

Відповідно до п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України фізичні особи - платники транспортного податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Мирослав Продан: Сьогодні пріоритет – забезпечення митника у пункті пропуску сучасними засобами митного контролю

Для Державної фіскальної служби України пріоритетом на сьогодні є забезпечення митників, які працюють у пунктах пропуску на державному кордоні, сучасними технологічними засобами митного контролю. Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив в програмі «Подія» на телеканалі «Прямий».

За його словами, без скануючого пристрою митник, яким би грамотним він не був, не зможе виявити контрабанду, яку, наприклад, везуть у паливному баку транспортного засобу. Натомість колеги з сусідньої країни при налагодженому технологічному процесі її виявляють, а це, відповідно, викликає нарікання на роботу українських митників.

«Транспортний засіб, який проїжджає через спеціальну рамку, проходить відповідний контроль. І це не митник виявляє, а скануючий пристрій, який дає меседж митнику: зверніть увагу туди, тому що там є певна проблематика», – розповів Мирослав Продан.

Очільник ДФС переконаний, що майбутнє – за сучасними скануючими системами в пункті пропуску – створення інтелектуальної системи фото- і відеоспостереження, системи зчитування номерних знаків з відповідною фіксацією періодичності перетину митного кордону.

«Якщо проводити певну аналітику, виявляється дещо дивним, коли транспортний засіб нібито пустим перетинає кордон в одному та іншому напрямку. Оскільки система правильно налаштована, то про ці ймовірні ризики вона інформує митника», – підкреслив Мирослав Продан.

Він також розповів, що на ефективність протидії контрабанді впливає і налагоджений обмін інформацією з іншими країнами. Наприклад, наразі ДФС отримує стовідсоткову інформацію від митників Молдови по вантажам, які прибувають в Україну. Що дозволяє українському митнику отримати необхідну інформації про вантаж ще до прибуття його на українську територію.

КМУ реалізує експерементальний проект щодо сттворення умов для попередження ухилення від сплати митних платежів

Кабінет міністрів України з 21 червня по 31 грудня 2018 року реалізує експериментальний проект щодо створення умов для попередження ухилення від сплати митних платежів. Про це йдеться в оприлюдненій на урядовому порталі постанові Кабінету міністрів України №479.

Під час проекту поліцейські отримують право цілодобово перебувати в зонах митного контролю, в яких органи Державної фіскальної служби здійснюють митні формальності, для виявлення фактів порушення митних правил.

Крім того, поліцейські і посадові особи Міністерства внутрішніх справ отримають доступ до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор – 2006».

Постанова Кабінету міністрів України від 20 червня 2018 р. №479:

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-realizaciyu-eksperimentalnogo-proektu-shodo-stvorennya-umov-dlya-unemozhlivlennya-uhilennya-vid-splati-mitnih-platezhiv

Контроль за обігом підакцизних товарів пропонують удосконалити

На офіційному порталі ДФС України оприлюднено законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання існуючих проблемних питань та удосконалення адміністрування акцизного податку».

Документ має на меті створення умов для покращання адміністрування акцизного податку шляхом запровадження відповідного контролю за обігом підакцизних товарів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу, які встановлюють особливості оподаткування пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту, та забезпечать ведення в системі електронного адміністрування реалізації пального окремого обліку реалізації пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для:

скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення;пального, яке відвантажується та/або ввозиться для цілей авіаційного транспорту;пального, яке відвантажується відповідно до ст. 229 Кодексу.

Крім того, законопроектом пропонується удосконалити норми Кодексу у частині електронного адміністрування залишку пального, що перейшло у власність до новостворених підприємств, утворених шляхом реорганізації, приєднання, злиття чи перетворення, та визначити процедури анулювання реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального.

Зауваження та пропозиції до зазначеного законопроекту можуть надсилатися упродовж одного місяця з дати його оприлюднення на такі адреси:

Державна фіскальна служба України — 04655, МПС, м. Київ-53, Львівська площа, 8, е-mail: excise@sfs.gov.ua

Податок на нерухомість: коли сплачувати

До 1 липня поточного року громадянам будуть надіслані податкові повідомлення-рішення із зазначеною до сплати сумою податку на нерухомість. Одночасно з повідомленням надійде і квитанція з платіжними реквізитами для сплати податку, яку необхідно оплатити протягом 60 днів з дня отримання.

У цьому році платники сплачують за нерухомість за звітний 2017 р. за ставками і пільгами, які були визначені органами місцевого самоврядування у цей період. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості.

Водночас законодавчо для платників визначені мінімальні пільгові площі неоподатковуваного майна. Так, для квартир це — 60 м2 незалежно від їх кількості, житлових будинків — 120 м2, різних типів нерухомості (будинок та квартира) — 180 м2.

Електронний кабінет пропонує сервіси платникам як допомогу при реєстрації податкових накладних

ДФС розширює можливості Електронного кабінету платника. Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Для уникнення помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.

Крім того, платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні розрахунків коригування.

Нагадуємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Вводиться реєстр екземплярів РРО

Кабмін спростив порядок реєстрації касової техніки та її технічного обслуговування. Відповідна постанова від 13 червня 2018 року № 496 набуває чинності з дня опублікування.

Документом запроваджується механізм обміну документами між територіальними органами ДФС і центрами сервісного обслуговування в електронній формі як при введенні в експлуатацію реєстраторів, так і надалі їх обслуговуванні. Очікується, що таке рішення дозволить істотно спростити процес реєстрації таких РРО, зменшить вплив людського фактора на прийняття рішень в цій сфері і дасть можливість бізнесу здійснювати їх реєстрацію в один крок за один робочий день на підставі заяви за спрощеною формою.

Зіпсований товар – за рахунок власного доходу

Як відомо, кожен харчовий продукт має свій термін зберігання. Час від часу товар псується. А ще може розбитися або просто випаруватися. Саме для того, аби платник знав що робити, ще в далекому 1987 році наказом Міністерства торгівлі за № 88 було затверджено норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцію з їх застосування. Тож коли товар, приміром під час транспортування, втратив свої якості, то, у визначених даним наказом обсягах, його вартість списується на витрати підприємства. Проте це привило діє лише для юридичних осіб.

Розберемо дану ситуацію. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, передбачений ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не містить витрат, що виникли внаслідок природного убутку. Саме тому, фізичні особи-підприємці не можуть віднести втрати у межах норм природного убутку до складу витрат, а покривають за рахунок власного доходу.

Експорт зернових: особливості оподаткування

Починаючи з 01.01.2016 року операції з постачання зернових та технічних культур на митній території України оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків, а операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур підлягають оподаткуванню за ставкою 0 відсотків.

База оподаткування товарів, що експортуються, визначається за загальними правилами п. 188.1 Податкового кодексу України – у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не нижче:

· ціни придбання – для придбаних товарів;

· звичайної ціни – для самостійно виготовленої продукції;

Наразі актуальним є питання сільськогосподарських товаровиробників, які вивозять або планують вивозити за кордон сільгосппродукцію - на яку дату нараховувати податкові зобов’язання по ПДВ та виписувати податкову накладну – на дату оформлення вантажної митної декларації чи на дату фактичного перетину кордону?

Дійсно, на практиці такі події досить часто припадають на різні дати, а інколи навіть на різні звітні періоди.

Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Таким чином, з метою визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка «07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000». У графі 8 табличної частини розділу Б податкової накладної зазначається код ставки ПДВ - 901. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

При цьому до деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка, зокрема: тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту:

з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД);

з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) (п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Як було вже зазначено, податкова накладна на вивезення товару за межі митної території України виписується на дату виникнення податкових зобов’язань. Тобто якщо першою подією є отримання передоплати від покупця, то така операція не призводить до виникнення податкових зобов’язань і податкова накладна на таку дату не виписується.

Постачальник-платник ПДВ при вивезення товарів за межі митної території України, податкову накладну повинен заповнювати державною мовою. У разі неможливого перекладу платником ПДВ на державну мову найменування нерезидента, в такій податковій накладній заповнення рядка «Отримувач (покупець)» допускається без перекладу на державну мову.

У разі зміни суми компенсації вартості раніше вивезених у митному режимі експорту товарів постачальник повинен скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, а також відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Операції з постачання товарів (в т.ч. і безоплатного постачання) за межі митної території України у митному режимі експорту, за якими ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) оподатковуються за нульовою ставкою.

Необхідність складання окремої податкової накладної на суму перевищення експортованих товарів відсутня.

Для операцій з експорту товарів (послуг) нормами Податкового кодексу України не передбачено сплати ПДВ суб’єктом господарювання, який не є платником ПДВ.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції - її власник (комітент).

Комісійна винагорода, отримана комісіонером - експортером від комітента, включається до бази оподаткування за основною ставкою та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

У разі зміни суми компенсації вартості раніше вивезених у митному режимі експорту товарів постачальник повинен скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної, а також відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

Якщо у громадян реєстраційні дані зазнали змін

Якщо у вас змінились реєстраційні дані, зокрема місце проживання, у такому випадку, згідно з вимогами ст.70 Податкового кодексу України, громадяни зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних оновлених даних у Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.

Роз’яснимо, чому цей момент є досить важливим для кожного, у кого відбулись такі зміни? Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку, адресати обов’язково отримають у визначений законодавством термін. Таким чином, своєчасно отримавши повідомлення-рішення, зможуть виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати, та уникнути фінансових санкцій.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників радимо не баритись та у разі зміни своїх реєстраційних даних, зокрема прізвища, імені, по батькові або місця проживання (реєстрації), невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

Коли і як сплачують земельний податок члени садівницького товариства

Якщо земельні ділянки у садівничому товаристві приватизовані громадянами (членами садівничого товариства) і кожен з них отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то у цьому випадку платником плати за землю є власники земельних ділянок-громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України.

Садівниче ж товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи землі загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва, і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

Нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних

Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:

- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;

- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;

- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу.

Довідково.

Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339311.html

До уваги платників податків

Відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», Таблиця даних платника податку на додану вартість подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, за встановленою формою згідно з додатком 3 даного Порядку.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

У відповідності до п. 31 Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Чи обов’язково щороку проводити грошову оцінку землі для нарахування податку за землю, чи можна брати для розрахунку грошову оцінку землі початкової декларації?

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

З 17.07.2018 набере чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 №162 «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів». Коли слід подати уточнюючу декларацію по земельному податку?

Відповідно до п.п.271.1.1. п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України.

При цьому, згідно з п.286.4. ст.286 ПКУ у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Чи можна перебувати на спрощеній системі оподаткування юридичній особі за ставкою 5 відсотків до кінця звітного року, якщо обсяг послуг станом на 30.09.2018 р. складе 4900000,00 гривень?

Відповідно до абз. другого п.п.3 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ (юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень), до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п.293.3 ст.293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Враховуючи зазначене, у разі, якщо обсяг доходу буде перевищено у четвертому кварталі 2018 року, необхідно буде подати заяву про перехід на загальну систему оподаткування не пізніше 20 січня 2019 року.

Чи може засновник фірми, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група за ставкою 5 відсотків), надати їй безповоротну фінансову допомогу або благодійну допомогу на погашення збитків минулих періодів?

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.

Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив реалізує продукцію своїх членів через власний фермерський магазин. Також продає продукцію не членів кооперативу. Чи може кооператив мати статус неприбуткового?

Частиною другою ст.5 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV ,,Про кооперацію” (із змінами і доповненнями, далі – Закон № 1087) встановлено, що особливості функціонування сільськогосподарської кооперації визначаються Законом України від 17 липня 1997 року № 469/97-ВР ,,Про сільськогосподарську кооперацію” (із змінами і доповненнями, далі – Закон № 469).

Згідно зі ст. 9 Закону № 469 сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів - виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями. Неприбутковість діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначається виходячи із сукупності таких ознак: кооператив надає послуги тільки своїм членам; члени кооперативу несуть відповідальність за зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі у господарській діяльності кооперативу; послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів кооперативу.

Частиною п’ятою ст. 9 Закону № 469 встановлено, що після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.

Водночас, однією із обов’язкових вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, за яких неприбуткова організація не є платником податку на прибуток є, зокрема, заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу) та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Отже, у разі утворення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу в порядку, визначеному Законом № 1087 та Законом № 469, таким кооперативом не можуть бути дотримані вимоги, встановлені пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення організації в порядку, що регулює діяльність такої організації та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Зазначаємо, що здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.

Отже, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні Кодексу та перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, і тому зобов’язані нараховувати і сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III ,,Податок на прибуток підприємств” та підрозділом 4 ,,Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу XX ,,Перехідні положення” Кодексу.

Як подається звіт про суми податкових пільг платником податку, який має пільги з податку на прибуток та подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств лише раз на рік

Відповідно до п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 30.6 ст. 30 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).

Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).

Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).

Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Роз’яснення з цього приводу розміщено в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в категорії 102.23.

Внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні

01.06.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54), якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Постанова №148). Постанову №54 опубліковано 31.05.2018 в Офіційному інтернет-представництві НБУ.

Постановою №54 врегульовано наступні питання:

для суб’єктів господарювання передбачений перехідний адаптаційний період (до 30 червня 2018 року), протягом якого суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності форми відомостей на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Постановою № 148;

суб’єкти господарювання мають розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси. Протягом цього періоду суб’єкти господарювання можуть користуватися лімітами каси раніше розрахованими, установленими та затвердженими.

Також враховуються особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання та уточнюється порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн. фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Постанови № 148 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Складання розрахунку коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ

Суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в єдиному реєстрі податкових накладних, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарівпослуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадках виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних їх зміною суми компенсації вартості товарів послуг.

Особа, яка здійснює реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, визначена пп. 192.1.1. та 192.1.2 пп 192.1 ст 192 розділу V Податкового кодексу України.

Реєстрація розрахунку коригування в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст..102 Податкового кодексу.

Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, виправленню не підлягають (шостий абзац п 21 Порядку).

Причини коригування, які можуть бути вказані в розрахунку коригування:

- повернення товару або авансових платежів – після складання податкової накладної відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлення товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлення товарів;

- зміна кількості – після складання податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);

- зміна ціни – після складання податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів);

- зміна номенклатури – після складання податкової накладної відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг.

У розрахунку коригування, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань податкової накладної, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, вказується одна з причин коригування:

- усунення неоднозначностей;

- зменшення обсягу при нульовій кількості;

- зменшення кількості при нульовому обсязі.

Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та ж сама причина коригування вказується в двох і більше рядках розрахунку коригування, запис в графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.

Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень.

Детальніше про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям платникам ПДВ у листі ДФС №18983/7/99-99-15-03-02-17 від 22.06.2018.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

При неподанні до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою штраф в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – передбачають штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Чи є благодійна організація платником податку на нерухомість?

Повідомляємо, що відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість, визначено пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Особливостей для благодійних організацій щодо сплати податку на нерухомість нормами ПКУ не встановлено.

Отже, якщо благодійна організація згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у власності об’єкти нерухомості, що використовуються такою організацією згідно із статутом, то така організація відповідно до норм ПКУ є платником податку на нерухомість.

Послуги з видалення відходів та сплата екологічного податку

Підприємство має у власності об’єкт нерухомого майна – поле фільтрації, яке як місце видалення відходів призначено для надання послуг в операціях з видалення рідких відходів, зокрема, у складі стічних вод (далі – споруда). До споруди здійснюється скид стічних вод іншими суб’єктами господарювання. Чи є таке підприємство платником екологічного податку?

Платником екологічного податку відповідно до п.240.1 ст.240 Податкового кодексу є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.

Операції з прийняття (скидання) у поверхневі водойми (наприклад, скидання рідких або мулистих відходів у котловани, ставки чи відстійні басейни тощо) додатком 2 до Порядку № 1216 віднесено до операцій із видалення відходів. При цьому в межах споруди відбувається акумулювання (осадження) шкідливих речовин з можливими подальшими процесами утилізації, знешкодження або захоронення осадів.

Вищезазначеним Порядком передбачено, що споруда підлягає реєстрації як місце видалення відходів з відповідною паспортизацією об’єкта, у якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації.

Суб’єкти господарювання, що є власниками місць видалення відходів і діяльність яких пов’язана із поводженням із відходами, у тому числі з їх видаленням, зобов’язані сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів (п. «і» ст. 17 Закону про відходи).

Отже, враховуючи вищезазначене, підприємство, яке фактично надає послуги із видалення відходів на власному полі фільтрації, при калькулюванні вартості послуг з прийняття до споруди стічних вод має враховувати й витрати на сплату ним екологічного податку за видалення відходів згідно із матеріалами паспорта місця видалення відходів та обсягів стічних вод за договором. Тобто підприємство є платником екологічного податку.

Задекларували доходи – до 1 серпня 2018 року сплатіть податок!

Нагадуємо громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (далі - декларація), про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації.

Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Наголошуємо також, що після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

До уваги платників ПДВ щодо роботи Єдиного реєстру податкових накладних!

ДФС відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2018 році» від 11.01.2018 № 1-р, інформує про роботу Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) у червні 2018 року.

23 червня (субота) та 30 червня (субота) 2018 року вважаються операційними днями, протягом яких здійснюватиметься прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування для реєстрації в ЄРПН. Операційний день триває з 8-ї до 20-ї год. Підтвердженням про прийняття податкової накладної до ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у квитанції є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДФС.

28 червня (четвер), 29 червня (п’ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, які не вважаються операційними днями та протягом яких ЄРПН не функціонуватиме.

Беручи до уваги граничні терміни для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, визначені Податковим кодексом України, без застосування штрафних санкцій, рекомендуємо завчасно надсилати податкові накладні, розрахунки коригування для реєстрації в такому реєстрі з урахуванням вихідних, святкових та неробочих днів у червні 2018 року, а також тривалості операційного дня.

Змінили основне місце обліку - необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України від 29.11.2017 № 150, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа та/або реєстраційній картці.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Що треба знати закарпатцям про оподаткування спадщини та подарунків

Фахівці органів ДФС інформують, що відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спадщина та подарунки є доходом, який підлягає оподаткуванню і з якого сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Платниками цього податку відповідно до ПКУ є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Зазначимо при цьому, що ПКУ визначає резидента як особу, яка має місце проживання в Україні (в тому числі постійне – якщо проживає в декількох країнах), або має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Тож, ПКУ передбачає, що при спадкуванні та даруванні оподаткуванню підлягають:

а) об'єкти нерухомості;

б) об'єкти рухомого майна, зокрема:

- предмети антикваріату або витвори мистецтва;

- природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

- будь-які транспортні засоби та приладдя до нього;

- інші види рухомого майна;

в) об'єкти комерційної власності, а саме: цінні папери, корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права. Виключення становлять депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати;

г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Існує три ставки податку на доходи фізичних осіб, за яким оподатковуються спадщина та подарунки – 0%, 5% та 18%.

Так, за нульовою ставкою оподатковується:

а) об’єкти спадщини (подарунки), що успадковується (отримуються) членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення. При цьому, відповідно до ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені, а членами сім’ї другого ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Важливо! Члени сім'ї спадкодавця (дарувальника) другого ступеня споріднення були включені до переліку осіб, для яких оподаткування відбувається за нульовою ставкою лише у 2017 році, і на них правило нульової ставки розповсюджується лише у тому випадку, якщо спадщину вони отримали після 01.01.2017 року.

б) нерухоме і рухоме майно, а також готівка, що зберігається на банківських рахунках спадкодавця – якщо спадкоємець є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також нерухоме і рухоме майно - якщо спадкоємець є дитиною-інвалідом;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Слід також звернути увагу, що у випадках отримання спадщини чи подарунків, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини або дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів, визначена згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

За ставкою 5% оподатковуються спадщина та подарунки, які успадковуються (отримуються) спадкоємцями (обдаровуваними), що не підпадають під категорії тих, хто оподатковується за нульовою ставкою.

За ставкою 18% оподатковується спадщина та подарунки, що отримуються від спадкодавця або дарувальника – нерезидента (наприклад, якщо спадкодавець є громадянином іншої країни і не проживає на території України), та для будь-якого об'єкта спадщини чи подарунку, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Загалом правила щодо оподаткування спадщини та подарунків ідентичні, проте для подарунків існують деякі особливості. Так, згідно з ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених для оподаткування додаткового блага, тобто за ставкою вісімнадцять відсотків.

Також, відповідно до п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Оподаткування військовим збором здійснюється за тими ж правилами, що визначені для податку на доходи фізичних осіб - тобто, спадщина та подарунки є об'єктом оподаткування військового збору, і за загальним правилом оподатковуються за ставкою 1,5 %. Також на військовий збір розповсюджуються правила оподаткування за нульовою ставкою – тобто ті спадщина і подарунки, що згідно з положеннями ПК України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою, так само за нульовою ставкою оподатковуються і військовим збором.

Яким чином здійснюється оподаткування? Нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому ПК України для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування. На підставі отриманої інформації органами державної фіскальної служби здійснюється обрахування конкретних розмірів податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які має сплатити спадкоємець або обдаровуваний.

При цьому ПКУ передбачено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини. Така декларація має бути подана до 1 травня року, що настає за звітним (тобто у році, наступному за роком у якому було здійснене прийняття спадщини або отримання подарунку).

Нагадаємо, що відповідно до податкового законодавства сплата податку має бути здійснена до 1 серпня року, що настає за звітним.

Актуальні запитання-відповіді для платників транспортного податку

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Яка ставка транспортного податку?

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Яким чином ФО обчислюють та сплачують транспортний податок?

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Щодо нарахування ЄСВ на доходи працівника

Працівник на підприємстві отримує одночасно заробітну плату за трудовим договором та винагороду за виконану роботу згідно з договором цивільно-правового характеру. Як нараховується ЄСВ у такому разі?

Платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 цього Закону визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру 22 % на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів: що слід знати про обмеження

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями.

Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) з торгових автоматів;

7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

10) з рук;

11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

При цьому сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків

Інформуємо, що ДФС України листом від 07.06.2018 № 17208/7/99-99-12-02-03-17 «Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків» далі - Лист ДФС № 17208) повідомила наступне.

Питання оприлюднення інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, у тому числі й з місцевих податків врегульовано п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з дотриманням вимог Порядку формування і оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 «Про затвердження форм інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку їх оприлюднення».

Відповідно до вимог п. 35.4 ст. 35 Кодексу, згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, ДФС України як розпорядник інформації забезпечує оприлюднення, зокрема, інформації про суб’єктів господарювання, в тому числі фізичнихосіб-підприємців, які мають податковий борг. Вказана інформація із зазначенням сум боргу окремо до державного та місцевого бюджетів розміщується щомісячно в сервісі «Відкриті дані» на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua) та рубриці «Податки» Єдиного державного веб порталу відкритих даних (www.data.gov.ua).

Повна інформація із зазначеного питання розміщена на офіційному сайті (веб-порталі) Державної фіскальної служби України на Головному порталі у розділі «Довідники, реєстри, переліки» підрозділі «Переліки» за адресою:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/

Детальна інформація у Листі ДФС № 17208, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72929.html

Практиканти на підприємстві: чи оформлювати трудовий договір

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу працівником є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Порядок оформлення трудових відносин із працівниками визначено законодавством про працю України.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник може бути допущений до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів Державної фіскальної служби.

Практика студентів вищих навчальних закладів

Практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у їх структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

Порядок проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затверджено наказом Міносвіти України від 08.04.93 р. № 93. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання і творчо їх застосовувати у практичній діяльності.

Практика студентів є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів. За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50 % часу відводиться на загальнопрофесійну підготовку за програмою практики. Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати за студентами (учнями) зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю.

Таким чином, у разі проходження практики студентами вищих навчальних закладів без зарахування їх на штатні посади трудові відносини між практикантом і підприємством, установою, організацією не виникають. У разі зарахування студента на штатну посаду з ним укладається трудовий договір шляхом оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та з повідомленням органів ДФС.

За фіскальним чеком покупець може перевірити легальність касового апарату продавця

Державна фіскальна служба України запровадила новий електронний сервіс, за допомогою якого громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний реєстратор розрахункових операцій (РРО) в органах ДФС. Так, наприклад, будь-який громадянин, придбавши товар в магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек. У свою чергу, суб’єкт господарювання завдяки сервісу, зокрема, може отримати дані щодо фіскальних номерів РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації тощо.

Запроваджений електронний сервіс також містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій. Окрім цього, користувач сервісу може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи органів ДФС.

Сервісом можна скористатися на офіційному порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi/elektronni-servisi-/ у розділах «Інформація про РРО» та «Інформація про книги ОРО».

Щодо удосконалення форми для подання запиту на отримання публічної інформації

Наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» (далі наказ Мінфіну № 468), який набрав чинності 26.06.2018, визначено нову форму для подання запиту на отримання публічної інформації.

Згідно до закону про доступ до публічної інформації, кожний громадянин України може звернутися до влади із запитом і отримати необхідну йому інформацію.

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні (наприклад, інформація щодо використання бюджетних коштів або копія рішення сесії міської ради). Тобто йдеться про раніше створену інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник не повинен створювати нову інформацію (готувати аналітику, надавати роз’яснення тощо.

Відповідним наказом Мінфіну № 468 удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби. Зокрема, передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».

Також наказом передбачено, що орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.

Наголошуємо, що дія цього наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.

Наказ Мінфіну № 468 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Нормативно-правові акти» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/.

Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.

НАРАХУВАННЯ ЄСВ ЗА ТРУДОВИМИ ТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №24б4-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про ЄСВ), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують на­йману працю фізичних осіб на умовах трудо­вого договору (контракту) або на інших умо­вах, передбачених законодавством, чи за ци­вільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 цього За­кону визначено, що базою нарахування єди­ного внеску для роботодавців є сума нарахо­ваної кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають осно­вну та додаткову заробітну плату, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та су­ма винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-право­вими договорами.

Згідно з нормами частини п'ятої ст. 8 За­кону про ЄСВ єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єди­ного внеску розраховується як добуток роз­міру мінімальної заробітної плати, встанов­леної законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (дохо­дів) фізичним особам із джерел не за основ­ним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нараху­вання незалежно від її розміру.

Отже, якщо працівник підприємства, пе­ребуваючи у трудових відносинах з робото­давцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нараху­вання єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база на­рахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактич­но нараховану винагороду за договором цивільно-правового харак­теру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної ве­личини бази нарахування.

До уваги платників ПДВ щодо роботи Єдиного реєстру податкових накладних!

Відповідно до повідомлення ДФС України у зв'язку з перенесенням робочих днів графік роботи Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) у червні 2018 року наступний:

30 червня (субота) 2018 року вважається операційним днем, протягом якого здійснюватиметься прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування для реєстрації в ЄРПН. Операційний день триває з 8-ї до 20-ї год. Підтвердженням про прийняття податкової накладної до ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у квитанції є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДФС.

28 червня (четвер), 29 червня (п’ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, які не вважаються операційними днями та протягом яких ЄРПН не функціонуватиме.

Беручи до уваги граничні терміни для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, визначені Податковим кодексом України, без застосування штрафних санкцій, рекомендуємо завчасно надсилати податкові накладні, розрахунки коригування для реєстрації в такому реєстрі з урахуванням вихідних, святкових та неробочих днів у червні 2018 року, а також тривалості операційного дня.

ЗМІНЮЮТЬСЯ РОЗМІРИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ

Відповідно до Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 липня - 1777 грн., з 1 грудня - 1853 грн.

Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються наступні показники: - для дітей у віці до 6 років: з 1 липня - 1559 грн.; з 1 грудня - 1626 грн.; - для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 липня - 1944 грн.; з 1 грудня - 2027 грн.; - для працездатних осіб: з 1 липня - 1841 грн.; з 1 грудня - 1921 грн.; - для осіб, що втратили працездатність: з 1 липня - 1435 грн.; з 1 грудня - 1497 грн.

До уваги громадян – власників земельних ділянок!

Відповідно до норм Податкового Кодексу України нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами.

До 1 липня власники земельних ділянок, отримують податкове повідомлення – рішення, в якому буде зазначена сума та реквізити для сплати податку.

Сплачується земельний податок протягом 60 днів з дня вручення документу. У 2018 році граничний строк сплати зобов'язання - 29 серпня.

Податковим кодексом також визначено, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років.

Громадян, на яких не поширюється право на пільгу та мають у власності чи користуванні земельну ділянку, запрошуємо до 1 липня поточного року відвідати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві за адресою вул. Європейська, 155, каб. 403 та отримати податкове повідомлення-рішення по сплаті податку. За додатковою інформацією звертайтеся за телефоном: 68 38 32, 63 32 41.

ПОДАТКОВА ЗНИЖКА ЗА ДОГОВОРАМИ СТРАХУВАННЯ

Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 По­даткового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податко­вого року витрати, зокрема суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених таким платником страховику-резиденту, недержавному пенсій­ному фонду, банківській установі за дого­ворами довгострокового страхування жит­тя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на бан­ківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як самого платника, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

• при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу (у 2017 році – 2240 грн. у розрахунку на місяць);

• при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю — 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2017 році – 1120 грн. у розрахунку на місяць).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу).

Якщо платник податку до кінця податкового року, що настає за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4 п. 166.4 цієї статті).

ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТА ОПОДАТКУВАННЯ ТА ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ З РЕНТНОЇ ПЛАТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ

Державна фіскальна служба України листом від 08.05.2018 N 1388/4/99-99-12-02-03-13 надала роз’яснення щодо визначення об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) та повідомила таке.

Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Кодексу, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 N 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за N 593/28723 (далі - Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю ("з" або "без" урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об'єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі - Задоволення питних потреб), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб - рядок 8, оскільки податкове зобов'язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина "0" (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі - Власні технологічні потреби), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб - рядок 8,

коефіцієнта 0,3 - рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу), ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9;

обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі - Потреби вторинних споживачів), податкові зобов'язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів - рядок 8,

оскільки податкове зобов'язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина "1" (один),

ставки Рентної плати для відповідного водного об'єкта - рядок 9.

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ – НЕРЕЗИДЕНТІВ

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації від 08.05.2018 р. N 2046/6/99-99-15-02-02-15/ІПК роз’яснила порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентом - фізичною особою за договором про надання рекламно-інформаційних послуг резиденту - юридичній особі та повідомила наступне.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Виплати нерезидентам з виробництва та/або розповсюдження реклами оподатковуються відповідно до пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Зокрема, згідно з пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.

При цьому платниками податку на прибуток з числа нерезидентів відповідно п. 133.2 ст. 133 Кодексу є:

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі - нерезиденту резидентом - юридичною особою, податок, передбачений пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не утримується, але такі доходи оподатковуються згідно із нормами п. 170.10 ст. 170 Кодексу, податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Так, згідно із пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами Кодексу для нерезидентів).

Відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Що стосується відображення доходів, нарахованих (виплачених) нерезиденту, то відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 29 вересня 2017 року N 822 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків" та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 р. за N 1306/31174, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою N 1ДР (далі - Облікова картка), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство). Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, у тому числі установами Національного банку України, банками та іншими фінансовими установами, біржами, громадськими формуваннями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок 1-ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Тобто у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь нерезидентів.

Отже, доходи, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі - нерезиденту резидентом - юридичною особою, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Суму доходу, яка нарахована (виплачена) нерезиденту, податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку 1-ДФ.

ПРО ТЕРМІНИ ПОДАННЯ РОЗРАХУНКУ ТА ВНЕСЕНИХ ПЛАТЕЖІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ РИБНИХ ТА ІНШИХ ВОДНИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ

Державна фіскальна служба України листом від 23.05.2018 р. N 2377/7/99-99-12-03-04-17 повідомляє таке.

Відповідно до бюджетної класифікації, визначеної наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 N 11 "Про бюджетну класифікацію", до доходів бюджету належить "Плата за використання інших природних ресурсів" (код 13070000) з підкодом 13070200 "Плата за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів" (далі - плата).

Статтею 18 Закону України від 13 грудня 2001 року N 2894-III "Про тваринний світ" встановлено, що за спеціальне використання об'єктів тваринного світу (в тому числі рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин) справляється плата у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок справляння збору (плати) за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року N 449 "Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання".

Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі - Інструкція), затвердженою спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.99 N 167/156/299/300/650, зареєстрованим у Мін'юсті 14.01.2000 за N 17/4238.

На підставі пункту 2.2 Інструкції користувач зобов'язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб'єкта господарської діяльності, другий - органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

ДФС інформує про можливість подання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації в електронному вигляді

У Державній фіскальній службі України на виконання вимог Законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» функціонують електронні адреси для подання звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації.

Електронні звернення громадяни можуть надсилати до ДФС на електронну адресу zvernennya@sfs.gov.ua у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника.

Запит на отримання публічної інформації, розпорядником якої є ДФС, заявники можуть надсилати на електронну адресу: publicinfo@sfs.gov.ua.

Довідково:

Відомості про електронні адреси zvernennya@sfs.gov.ua та publicinfo@sfs.gov.ua розміщені на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у розділах:

«Контакти» за посиланням http://sfs.gov.ua/others/kontakti/;

«Публічна інформація»-«Відправити запит» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/vyidpraviti-zapit/;

«Діяльність»-«Звернення громадян»-«Реєстрація звернень» за посиланням http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/zvernennya-gromadyan/reestratsiya/.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

ЩОДО СПЛАТИ ТУРИСТИЧНОГО ЗБОРУ

Відповідно до ст. 268 Податкового кодексу України платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк (пп.268.2.1 п. 268.2 ст.268 ПКУ).

Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання (пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Перелік податкових агентів визначений пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Відповідно до рішення сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б)квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Мирослав Продан: Процес закупівлі скануючих систем для митниці розблокований

Антимонопольний комітет України 2 липня відхилив усі скарги учасників торгів із закупівель скануючих систем для митниць. Процес закупівель розблокований та ДФС розраховує на проведення аукціону вже наступного тижня. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, вже цього року митниця повинна отримати перші десять стаціонарних скануючих систем. Мова йде про обладнання провідних світових виробників Rapiscan Systems Limited, Smiths Detection та Nuctech Company Limited.

«Старт аукціону – це перемога нашої команди, адже торік ДФС чотири рази намагалась провести закупівлі. І щоразу супротивники знаходили привід зірвати тендерні процедури. Але тепер завдяки нашій принциповій позиції та позиції Уряду торги відбудуться. Ми зробили все, щоби конкурс був максимально відкритим і прозорим. ДФС виважено підійшла до підготовки документів, обравши для цього закупівлю за принципом «під ключ» - від закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування», – підкреслив Мирослав Продан.

Очільник ДФС зазначив, що на закупівлю скануючих систем Урядом виділено 1,3 млрд грн, але ці кошти дуже швидко повернуться у державну скарбницю.

«Адже щось приховати від митного контролю стане фактично неможливо – митники отримають інструмент, що дозволить миттєво виявляти будь-які схованки контрабандистів та отримувати повну інформацію про вантаж, що перетинає пункти пропуску», – наголосив Мирослав Продан.

Нагадаємо, Державна фіскальна служба 20 квітня 2018 року розпочала тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу для оснащення пунктів пропуску. Кошти, передбачені на закупівлю цих 10 скануючих систем (1,3 млрд грн), ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

Чернівецькі митники вилучили понад 853 тис. упаковок лікарських засобів через неправдиві відомості щодо митної вартості

Чернівецькі митники попередили чергову спробу незаконного ввезення в Україну значної партії товару лікарських засобів. Цього разу у пункті пропуску «Порубне» Чернівецької митниці ДФС вилучено 243 коробки лікарських препаратів, що слідували з Румунії до однієї зі столичних фірм.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності представника львівського перевізника стала інформація баз даних митниці, що засвідчувала значене заниження вартості товару в поданих для здійснення митних формальностей товаросупровідних документах. Під час догляду кабіни вантажного транспортного засобу було виявлено INVOICE, який не подавався до митного контролю та відповідно до якого вартість імпортованих ліків становила не 80,6 тис. дол. США, а 200,8 тис. дол. США.

Відтак за протоколом про порушення митних правил, складеним за ч.1 статті 483 Митного кодексу України (подання митному органу як підстави для здійснення митних формальностей документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару), вилучено 853 350 упаковок лікарських засобів вартістю майже 2,2 млн грн.

Виробниками та імпортерами тютюнових виробів на липень замовлено понад 15 млн акцизних марок нового зразка

З 1 липня 2018 року запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва. Нововведення не стосуватимуться маркування сигарет з фільтром та без фільтра, а також цигарок. Тобто даними марками будуть маркуватися сигарили, сигари, тютюн кальянний, жувальний тощо.

Тепер розпізнати тютюнові вироби за видами можна буде наступним чином:

- тютюнові вироби вітчизняного виробництва (сигарети з фільтром та сигарети без фільтра, цигарки) маркуватимуться маркою акцизного податку виготовленою у зеленій кольоровій гамі;

- імпортного виробництва (сигарети з фільтром та сигарети без фільтра, цигарки) – у синій;

- тютюнові виробів вітчизняного виробництва (інші тютюнові вироби – сигари, сигарили, тютюн кальяний, жувальний тощо) – помаранчевій;

- імпортного виробництва – бордовій.

Введення марок нового зразка дасть змогу уникнути маніпулювання з наклейкою марок акцизного податку призначених для одного виду тютюнових виробів (сигари, сигарили) на інші, з більшою ставкою податку (сигарети).

Наразі виробниками та імпортерами тютюнових виробів замовлено на липень 15 355 440 шт марок акцизного податку нового зразка, з яких 11 000 160 шт для маркування вітчизняної продукції, 4 355 280 шт. – імпортної.

Нагадаємо, при зміні зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання. Марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Таким чином, закуплені до 1 липня 2018 суб’єктами господарювання марки попереднього зразка застосовуються у виробництві до їх повного використання.

Тютюнові вироби (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок), марковані марками попереднього зразка, які виготовлені до 1 липня 2018 року допускаються до митного оформлення та перебуватимуть в обігу до їх повної реалізації.

Харківські митники завадили переміщенню холодної зброї та старовинних банкнот

02.07.2018 - Прес-служба Державної фіскальної служби України Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники спільно зі співробітниками УСБУ в Харківській області завадили ввезенню в Україну холодної зброї та старовинних грошових банкнот.

Під час митного контролю громадянин України, водій автомобіля, що рухався з Росії в Україну, заявив про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення. Але під час подальшого огляду у багажному відділенні авто у валізі була виявлена картонна коробка з-під цукерок, в якій знаходились паперові грошові банкноти з ознаками старовини. Також під валізою був прихований кортик з ознаками холодної зброї.

http://sfs.gov.ua/data/material/000/261/342220/img/5b3a241224345.jpgВідносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

За результатами перевірок до інтернет-магазинів застосовано понад 0,5 млн грн штрафних санкцій

Робота органів ДФС у напрямку контролю за дотриманням вимог чинного законодавства з питань застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, триває.

З початку року ДФС проведено 1 434 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. За результатами проведених перевірок застосовано 6,1 млн. грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, завдяки заходам, проведеним регіональними підрозділами ДФС, суб’єктами господарювання зареєстровано 1 353 реєстратори розрахункових операцій.

На сьогодні регіональними підрозділами проведено 28 перевірок 12-ти суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, за допомогою інтернет-магазинів.

За результатами проведених перевірок до суб’єктів господарювання застосовано 519,1 тис. грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Основною перепоною до виконання суб’єктами господарювання вимог щодо обов’язкового застосування РРО при здійсненні торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, є небажання окремих несумлінних платників виконувати такі вимоги, а також незначний розмір відповідальності. Вона наразі складає 1 гривню за допущене вперше порушення.

Крім того, окремими торговими мережами після проведення перевірки змінюється суб’єкт господарювання, який здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, що дозволяє уникати застосування повторних штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100 відс. вартості реалізованих товарів.

Нагадаємо, що ДФС розпочала роботу щодо реалізації пілотного проекту із застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій. Це дозволить спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.

Мова йде про запровадження альтернативи касовим апаратам. Замість традиційних РРО бізнес зможе використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації. Наразі йде розробка програмного забезпечення.

На 3,3 млн євро та 757,4 тис. дол. США надано підприємствам розстрочення зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання

Державною фіскальною службою України (станом на 01.07.2018) прийнято 30 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 3,3 млн євро та 757,4 тис. дол. США.

З них по 21 заяві рішення прийнято за погодженням з Головою ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. грн.

Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС - 1,2 млн євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту).

Здійснено 21 митне оформлення імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 66,4 млн грн.

Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання.

Загалом платниками до митниць ДФС подано 85 заяв про надання розстрочення зі сплати ПДВ. Митницями розглянуто 84 заяви, з яких по 37 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.

Відкликано платниками 17 заяв, адже прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.

Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходяться 1 заява.

Нагадаємо, що 21 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, якою визначено порядок надання розстрочень та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва. Наприкінці 2017 року Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких відтермінування по сплаті ПДВ надається у строк не більше 24 календарних місяців без нарахування процентів, пені та штрафів.

Розстрочення не надається, якщо обладнання має походження з країни, визнаної Україною державою-окупантом та/або державою-агресором по відношенню до України, ввозиться з території такої країни та/або з тимчасово окупованої території України.

До загального фонду держбюджету зібрано на 47,3 млрд грн більше, ніж минулого року

У січні-червні 2018 року по платежах, що контролюються ДФС, до загального фонду державного бюджету зібрано 404,7 млрд грн. Це на 13,2%, або на 47,3 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

До загального фонду держбюджету з початку 2018 року забезпечено 254,7 млрд грн податкових платежів, що на 16,1%, або на 35,4 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Надходження митних платежів у січні-червні до загального фонду держбюджету склали 150,1 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 8,7%, або на 11,9 млрд грн.

У червні цього року до загального фонду держбюджету зібрано 59,8 млрд грн. Це на 12,3%, або на 6,5 млрд грн перевищує надходження червня минулого року.

Збір податкових платежів у червні склав 35,3 млрд грн та перевищив минулорічний на 18,6%, або на 5,5 млрд грн.

До загального фонду держбюджету у червні надійшло 24,4 млрд грн митних платежів, що на 4,2%, або на 1 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Середньоденні надходження митних платежів у червні цього року збільшилися до 1,4 млрд грн. У червні минулого року цей показник становив 1,2 млрд грн.

За матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки до суду направлено 20 обвинувальних актів щодо працівників органів ДФС

Протягом січня – травня 2018 року за фактами вчинення посадовими особами фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, правоохоронними органами розпочато 188 кримінальних проваджень. З них за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС – 169.

У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, працівникам органів Державної фіскальної служби України оголошено 44 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів. До суду направлено 20 обвинувальних актів та 11 осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.

За вказаний період за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 76 адміністративних протоколів про скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими 12 осіб визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень.

Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами Державної фіскальної служби України правопорушень у сфері службової діяльності проведено 1067 службових розслідувань та перевірок, у тому числі:

- за зверненнями фізичних та юридичних осіб – 317;

- за повідомленнями про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на сервіс «Пульс», – 72.

За результатами зазначених перевірочних заходів 293 працівникам органів ДФС винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки. До дисциплінарної відповідальності притягнуто149 працівників.

Чернівецькі митники вилучили 20 тонн фруктів із Греції через неправдиві відомості в документах

За протоколом про порушення митних правил, складеним за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, у пункті пропуску «Порубне» Чернівецької митниці ДФС вилучено понад 20 тонн персиків, нектаринів та абрикосів вартістю понад 607 тис. грн.

Факт адміністративного правопорушення встановлено у результаті заходів, вжитих співробітниками митниці на підставі наявної інформації щодо подання до митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача товару – товариства з обмеженою відповідальністю, що зареєстроване у м. Івано-Франківськ.

Перевізник даного товару – транспортна фірма з м. Львова.

Мирослав Продан: Сьогодні необхідно об’єднати зусилля правоохоронних органів у протидії контрабанді

Для забезпечення контролю та допомоги громадськості у боротьбі з контрабандою ДФС готова у межах законодавства відкрити митні базі. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі програми «Свобода слова» телеканалу ІСТV.

«Це питання було предметом дискусій на останній зустрічі в Міністерстві внутрішніх справ. Ми обговорювали ці процеси і сьогодні Державна фіскальна служба України абсолютно готова, при умові що ми не будемо публікувати назви суб’єктів господарювання, які безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, оскільки це є комерційною таємницею. Я уже дав відповідні доручення і фіскальна служба розробляє механізм в який спосіб це зробити», - зазначив очільник ДФС.

Щодо заходів ДФС у боротьбі з контрабандою у податковому напрямі, за словами Мирослава Продана, завдяки роботі Електронного кабінету платника фактично 90% усіх взаємовідносин між фіскальною службою і бізнесом переведено в режим он-лайн, впроваджено абсолютно прозорий процес електронного адміністрування та відшкодування ПДВ тощо.

«Нам залишилося ще декілька кроків і питання Електронного кабінету абсолютно замінить комунікацію, не потрібно буде ходити платникам податків до центрів обслуговування платників, безпосередньо до податкових органів, все можна буде робити в режимі он-лайн», - підкреслив в.о. Голови ДФС.

На митниці для максимальної мінімізації контактів між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і безпосередньо митниками впроваджено оформлення товарів за принципом «єдиного вікна». Ця система отримала достатньо високі оцінки міжнародних партнерів.

«У нас сьогодні 83% митних декларацій, які подаються до оформлення, оформлюються за принципом «єдиного вікна», що дає можливість суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, знову ж таки, взаємовідносини з контролюючими органами перевести в режим он-лайн», - зазначив Мирослав Продан.

Система наразі доопрацьовується ДФС і, за словами очільника ДФС, найближчим часом планується стовідсоткове оформлення декларацій за принципом «єдиного вікна».

Акцент у роботі ДФС щодо протидії митним правопорушенням зроблено на аналітичну складову – на українській митниці працює ризикоорієнтована система. Але питання контрабанди стосується не тільки пунктів пропуску, оскільки товари часто нелегально перевозяться поза зоною митного контролю.

«Сьогодні є ряд процесів, які відбуваються поза межами пункту пропуску, і тут нам, як ніколи, потрібна допомога Нацполіції, особливо оперативна складова. Ми знаємо, що в тунелях їздять вагонетки, які туди везуть цигарки, а в зворотному шляху їде брендовий одяг. На минулому тижні наші польські колеги затримали дельтаплан, який літав і перевозив цигарки, знайдено трубопроводи зі спиртом на кордоні з Молдовою. Це ж не питання аналітики, це не питання митниці, хоча це питання контрабанди», - підкреслив Мирослав Продан.

Він зазначив, що ввезення товарів без сплати митних платежів дуже негативно впливає на чесний бізнес, який сьогодні функціонує в Україні, і тому сьогодні необхідний комплекс спільних заходів правоохоронних органів для ефективної боротьби з контрабандою.

Мирослав Продан: Ми зробили вимушений крок для убезпечення кожного митника, який працює на державному кордоні

Напередодні святкування Дня Конституції України в.о. Голови ДФС Мирослав Продан привітав фахівців, відповідальних за митний напрям роботи служби, з 27-ю річницею прийняття Закону України «Про митну справу в Україні». Саме ухвалення 25 червня 1991 року Верховною Радою України цього закону стало підставою виконання митникам своїх професійних обов’язків перед державою.

Очільник ДФС наголосив, що сьогодні Державна фіскальна служба України забезпечує 90% відсотків надходжень до державного бюджету, з яких 43% - українська митниця. Від злагодженої роботи відомства за податковим та митним напрямами залежить економічна безпека та спроможність держави виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами.

«Виключно спільними зусиллями ми зможемо виконати всі визначені Урядом завдання, забезпечити надійний захист економічних інтересів держави і чесного бізнесу, підняти роботу митниць до європейського рівня. Для цього потрібно максимально використати потужний кадровий потенціал відомства, привести у відповідність до світових стандартів пункти пропуску, забезпечити їх сучасними засобами технічного контролю, забезпечити митників форменим одягом і для цього всі підготовчі заходи вже зроблені», - зазначив Мирослав Продан.

Він також підкреслив, що сьогодні українська митниця поступово повертає свій міжнародний статус, активно долучається до роботи у складі Всесвітньої митної організації, де за багатьма напрямами займає лідируючі позиції, розбудовує співпрацю з митними органами багатьох країни.

Реалізація ж експериментального проекту щодо створення умов з унеможливлення ухилення від сплати митних платежів, ухваленого Урядом минулого тижня, за словами Мирослава Продана, разом з перекриттям контрабандних схем також сприятиме виключенню безпідставних звинувачень на адресу митників та претензій до їх роботи.

«Я знаю, що останні події по-різному вами сприймаються, але, повірте, це вимушений крок, на який ми пішли виключно з тією метою, щоб убезпечити кожного з вас, кожного митника, який сьогодні працює безпосередньо в пункті пропуску на державному кордоні. Для того, щоб в перспективі, всі ті, хто сьогодні «паразитує» на державному бюджеті і в тому числі на митниці не залишили винним простого митника. Ви всі пройшли величезний шлях і тепер нам треба певний час, щоб підвищити статус служби, статус митника і сприяти створенню найкращих умов для бізнесу. Ми пройдемо цей шлях разом!» - наголосив Мирослав Продан.

У Дніпрі припинено незаконне виробництво фальсифікованого алкоголю

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, припинили діяльність підпільного цеху з незаконного виробництва алкогольної продукції – сидру та елю.

В рамках проведення операції «Акциз-2018» та розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 204 КК України, під процесуальним керівництвом прокуратури Дніпропетровської області, встановлено громадянина, який налагодив у промисловому приміщенні незаконне виготовлення, з недоброякісної сировини, та подальший збут зазначеної продукції.

Обладнання, яке використовувалось у виробництві, дозволяло виготовляти понад 2000 літрів продукції на добу. Збут фальсифікату був налагоджений через оптові склади та мережу продовольчих магазинів на території міста Дніпро.

За результатами проведених заходів всього з незаконного обігу вилучено спирту, готової продукції та обладнання на загальну суму близько 2,5 млн. грн.

Наразі проводяться відповідні експертизи відібраної рідини, триває слідство.

Протягом І півріччя 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ понад 52-х мільярдів гривень

З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 45 млрд. 610,9 млн. грн., що на 10 млрд. 845,3 млн. грн. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж шести місяців 2018 року спрямовано 34 млрд. 52,6 млн. грн., що на 8 млрд. 862,3 млн. грн. (або на 35,2%) більше надходжень січня - червня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період забезпечено 11 млрд. 558,3 млн. грн. Це на 1 млрд. 983,0 млн. грн. (або на 20,7%) більше фактичних надходжень І півріччя 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у першій половині поточного року зібрано 6 млрд. 500,5 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 175,0 млн. грн. (або на 22,1%).

«Огляд судової практики з розгляду судових спорів» - тема прес-конференції в ІА «Мост-Днепр»

Днями в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Огляд судової практики з розгляду судових спорів» за участі начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана.

У ході прес-конференції Олег Басан розглянув питання, що стосуються визнання недійсними податкових повідомлень - рішень про застосування штрафних санкцій: за порушення митного, валютного законодавства, законодавства про РРО, обіг готівки; про застосування штрафних фінансових санкцій або донарахування плати за землю, транспортного податку та податку на нерухомість.

«У порівнянні з 2017 роком, кількість справ, які перебувають на розгляді у судових інстанціях у 2018 році зменшилися - по кількості на 1282 справи та на суму 2,6 млрд. гривень. Із загальної кількості справ більшу частину, а саме 81% від кількості та 77,4% від суми складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень – рішень. Всього подано до суду станом на 01.06.2018 таких справ 304 на суму 322,6 млрд. гривень.

Найбільша питома вага спорів, які розглядає суд щодо визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, є встановлення контролюючим органом факту нереальності господарських операцій», - підсумував начальник юридичного управління ГУ ДФС області.

Заходи Дніпропетровської митниці ДФС щодо запобігання корупції

В рамках повноважень сектору з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Сектор) впродовж І півріччя 2018 року в структурних підрозділах Дніпропетровської митниці ДФС постійно проводяться додаткові навчання щодо профілактики й попередження корупційних проявів та правопорушень.

Актуальні теми розглянуті серед особового складу:

- «Фінансовий контроль»;

- «Дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність за порушення вимог антикорупційного законодавства»;

- «Обмеження щодо одержання подарунків»;

- «Додаткові заходи здійснення фінансового контролю».

З червня 2018 року Сектором проводиться:

- службове розслідування для виявлення причин та умов, що можливо призвели до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;

- тематична перевірка дотримання посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС вимог Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Відкрито дисциплінарне провадження по факту щодо виникнення потенційного конфлікту інтересів.

На звернення посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС надається методична та консультаційної допомоги з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Какую марку автомобиля вы предпочитаете?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама