ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра інформує

2018-06-05 18:06 115 Нравится

Які основні переваги у користуванні сервісом «Електронний кабінет платника податків?

«Електронний кабінет платника податків» має безліч переваг у роботі, а саме:

- унеможливлення помилок в обов’язкових реквізитах поданої декларації, оскільки при створенні податкової звітності ці реквізити заповнюються автоматично даними платника податків, які наявні у базі даних органів фіскальної служби;

- унеможливлення випадків подання звітності не в повному обсязі, оскільки звітність приймається пакетом (декларація з усіма додатками);

- можливість здійснення перевірки складеного звіту на наявність арифметичних помилок;

- можливість збереження заповненої форми звіту у режимі «Чернетки» та використання її при створенні наступних звітів;

- можливість імпорту з бухгалтерських програм (наприклад, 1-С) сформованої електронної звітності, перетворення її у пакет документів з послідуючим направленням до органів фіскальної служби;

- отримання квитанції про прийняття органами фіскальної служби надісланого звіту на протязі декількох хвилин;

- можливість перегляду всієї інформації щодо своїх розрахунків з бюджетом, у тому числі з урахуванням філій, відокремлених підрозділів, які знаходяться на території України, а також зобов’язань по сплаті певних податків, зборів, які, відповідно до чинного законодавства України, мають сплачуватися за місцем розташування об’єкта оподаткування (наприклад, плата за землю);

- наявність податкового календаря, який забезпечує нагадування строків подання звітності та сплати податків, зборів;

- отримання оперативної інформації щодо особистих реєстраційних даних, які наявні в базі даних органів фіскальної служби на час сеансу;

- можливість подавати заяви та отримувати в електронному вигляді довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами фіскальної служби.

Як отримати для неповнолітньої доньки ідентифікаційний код та які документи необхідно надати до податкової?

Фізична особа незалежно від віку має право особисто або через уповноважену особу подати відповідному фіскальному органу за місцем проживання заповнену Облікову картку за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі. При цьому необхідно пред’явити документ, який посвідчує особу.

Облікові картки фізичних осіб віком до 16 років або неповнолітніх осіб, які ще не мають паспорт, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення до ДПІ за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

У випадку, коли негайно потрібна податкова консультація у вихіний день, яким чином її можна отримати?

Ви можете скористатися послугою, що надається Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом «ЗІР» (idd@sfs.gov.ua), доступ до якого здійснюється з офіційного веб-порталу ДФС України, у якому для зручності суб’єктів господарювання та громадян розміщено Базу знань у розділі «Запитання-відповіді».

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі «ЗІР») створено у рамках Електронного Уряду з урахуванням тенденцій розвитку інформаційних технологій у сфері побудови веб-ресурсу та розглядається як інтегрований ресурс в інформаційне середовище органів ДФС, у якому уся направленість діяльності Державної фіскальної служби України, як внутрішня так і зовнішня, а також усі відповідні процеси інформаційно-довідкових ресурсів підтримуються та забезпечуються відповідними інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Мирослав Продан: Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО

Нову інформаційну систему реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) презентував сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з бізнесом за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

«Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

«Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Мирослав Продан.

За словами очільника ДФС, існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.

До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

«Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив в.о. Голови ДФС.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розглянути запропоновану модель системи e-Receipt на найближчому засіданні Уряду. За його словами, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.

Представники бізнесу також підтримали ідею з впровадженням електронних чеків.

Довідково:

На теперішній час у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій 109 тисячами суб’єктами господарювання зареєстровано 283 тис. РРО.

Прес-служба Державної фіскальної служби України

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО УКЛАДАННЯ ТУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПРАЦІВНИКАМИ

Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).

У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ.

Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

Мирослав Продан: ДФС виходить на новий рівень взаємодії з іноземними колегами щодо протидії контрабанді

Для Державної фіскальної служби України одним з важливих питань є проведення ефективних заходів з протидії митним правопорушенням, у тому числі контрабанди, із залученням колег з інших держав. Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Першим заступником Міністра фінансів, Начальником Служби доходів Грузії Георгієм Табуашвілі та Генеральним директором при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє, яка відбулася в м. Ірпінь на базі Національного університету ДФС.

«Митниця будь-якої країни не може функціонувати одноосібно. Необхідна налагоджена взаємодія як з суміжними країнами, що дуже важливо для захисту митного кордону, так і з митниками інших країн. Адже контрабанда – явище, яке існує в усьому світі і з яким здійснюється активна боротьба. І зробити цю боротьбу дієвою та результативною можна лише за рахунок спільних заходів та запровадження обміну інформацією. А це, у свою чергу, сприятиме детінізації економіки країни та руйнуванню схем ухилення від сплати митних платежів, що дозволить залучити до бюджету додаткові кошти», – наголосив Мирослав Продан.

За його словами, в ДФС докладають максимум зусиль для того, щоб відновити співпрацю з колегами з інших країн та вивести її на новий рівень. Так, фіскальна служба долучилася до роботи міжнародних організацій по боротьбі з контрабандою, стала учасником програми ООН по контролю за контейнерними перевезеннями.

Вже працюють портові групи в Одеському порту та в міжнародному пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт», які націлені на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності.

Очільник ДФС також підкреслив, що на сьогодні до перевірки відбираються лише ризикові вантажі. Зокрема, завдяки обміну інформацією з іноземними колегами викриваються схеми незаконного переміщення товарів.

Однак, за його словами, повністю перекрити всі нелегальні канали можна лише за умови повної технічної модернізації митниці. Саме над цим в ДФС активно працюють ще з минулого року.

«Сьогодні для фіскальної служби одним з надзвичайно важливих та актуальних питань є облаштування митних постів сучасними технічними засобами контролю, які дозволять упередити переміщення контрабанди. Закупівля сканерів, встановлення вагових комплексів та GPS-замків – це те оснащення, якої потребує митниця для ефективної протидії контрабанді та митним правопорушенням», – підкреслив Мирослав Продан.

Так, фіскальною службою вже розпочато процес технічної модернізації митниці. Наразі закуплені і встановлюються вагові комплекси, триває процес проведення тендерної закупівлі перших 10 стаціонарних скануючих систем.

Це технічне оснащення дозволить як упередити незаконні перевезення вантажів, так і спростити та прискорити митне оформлення, що є важливим як для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, так і для держави.

Мирослав Продан, зокрема, відзначив, що одним з кроків спрощення митних процедур також стало і запровадження з 1 лютого поточного року принципу «Єдиного вікна» при оформленні декларацій.

Так, з 4 травня 100% митних декларацій у режимі «експорт» та «імпорт» оформлюються за принципом «єдиного вікна». Минулого року частка вантажів, що оформлювались через «єдине вікно», складала близько 20%, вже на сьогодні цей показник складає 85%.

У подальшому, за словами в.о Голови ДФС, фіскальною службою планується забезпечити передачу дозвільних документів, що видаються державними органами через систему «єдиного вікна».

Під час зустрічі Мирослав Продан також звернув увагу присутніх на результати, яких ДФС досягла за рахунок запроваджених з цього року законодавчих новацій. Завдяки ним у 2018 році зменшено ризики ввезення громадянами у спрощеному порядку та без оподаткування товарів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

«Наразі у 40 пунктах пропуску відбувається інформаційний обмін з Держприкордонслужбою, що забезпечило нам повний контроль ситуації щодо переміщення фізичних осіб. Ще рік тому такої можливості у ДФС не було, навіть щодо контролю переміщення протягом доби», – розповів очільник ДФС.

Товари, які переміщувалися в Україну таким чином: електротехніка, одяг, взуття, товари побутової хімії. Саме такі зміни дозволили створити рівні умови роботи для легальних імпортерів.

Більше того, ліквідація схеми заниження митної вартості, яка існувала тривалий час і якою користувалися більше двох десятків підприємств-імпортерів, дозволила залучити в бюджет понад 1 млрд. грн. без можливості оскарження в судах та повернення на рахунки суб’єктів.

«Така результативність нашої роботи якнайкраще свідчить про готовність ДФС до впровадження нових заходів з детінізації економіки та протидії контрабанді за участі наших іноземних колег. Впевнений, що спільно ми зможемо досягти ще більшої результативності та ефективності у цьому напрямі нашої діяльності, - зазначив Мирослав Продан.

ДФС запровадила новий сервіс для платників ПДВ

Для платників податку на додану вартість ДФС запроваджено новий електронний сервіс – візуалізація повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»; «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Особливості митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України

Митне оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (у тому числі й автомобілів з литовською реєстрацією) здійснюється відповідно до норм Митного кодексу України. Цим документом визначено порядок та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України (у тому числі тих, що ввозяться тимчасово чи з метою транзиту), їх митного контролю та митного оформлення.

При тимчасовому ввезенні товарів і транспортних засобів застосовується також Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-ІV і яка набула чинності з 22.09.2004.

І посадові особи митниць ДФС, і громадяни мають дотримуватися вимог українського законодавства з питань державної митної справи.

Зауважимо, що наразі Міністерством закордонних справ України не запроваджено нових правил ввезення в Україну автомобілів з литовською реєстрацією.

Інформація, яка була викладена в листі МЗС „Щодо контролю за ввезенням в Україну автомобілів з литовською реєстрацією”, лише стимулює до правильного застосування законодавства, упереджує громадян від порушення законодавства, адже статтею 68 Конституції України встановлено обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Також звертаємо увагу на таке:

1) статтею 1 Конвенції та пунктом 35 статті 4 Кодексу встановлено, що поняття „особа” означає як юридичну, так і фізичну особу;

2) відповідно до статті 4 Кодексу:

декларант – особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування;

уповноважена особа (представник) – особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

Загальні поняття про декларанта надані статтею 265 Кодексу, якою, у тому числі, встановлено, що:

декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.

3) обов’язки декларанта (уповноваженої ним особи) щодо декларування товарів, а також повноваження органів доходів і зборів щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення чітко визначені Кодексом.

При цьому статтею 257 „Процедура декларування” Кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно зі статтею 369 Кодексу особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово.

ЩОДО ВИТРАТ АДВОКАТА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТИ.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:

- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

- обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

- сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

- оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

- витрати на користування електронною базою законодавства;

- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- придбання канцелярського приладдя;

- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- програмне забезпечення;

- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 (далі – Постанова № 465).

При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 885.

При визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);

витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ ЗА НЕВЕДЕННЯ (НЕНАЛЕЖНЕ ВЕДЕННЯ) КНИГИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ

Відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Крім того, статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В Астані відбулася перша офіційна зустріч на рівні керівників фіскальних органів України та Казахстана

Державна фіскальна служба України налагоджує партнерські зв’язки з міжнародними колегами. Днями в.о. Голови ДФС Мирослав Продан взяв участь у двосторонніх переговорах з головою Комітету державних доходів Міністерства фінансів Республіки Казахстан Ардаком Тенгебаєвим. Це перша зустріч на рівні керівництва фіскальних органів.

«Вона стане новим імпульсом та сприятиме активізації співробітництва між Україною та Казахстаном у податковій та митній сферах, а також розвитку торгівельно-економічних відносин між нашими країнами», - відзначив Мирослав Продан.

Очільник ДФС поінформував свого колегу про реформування фіскальної служби України, відзначивши, що одним з пріоритетів є повна автоматизація всіх процесів адміністрування та спілкування з платниками податків. Це дозволить мінімізувати контакт між співробітниками ДФС та бізнесом і фізичними особами, а також прискорити всі процедури – від подання звітності до митного оформлення.

Так, зокрема, з липня 2015 року працює система електронного адміністрування ПДВ, з 1 квітня 2017 року – автоматичний реєстр відшкодування податку, а з липня – ще й механізм моніторингу ризиків господарських операцій. Реформування системи адміністрування ПДВ дало можливість знизити частку «тіньового» сектора, попереджати спроби формування фіктивного кредиту для неправомірного відшкодування ПДВ, знизити кількість перевірок бізнесу та ліквідувати корупційну складову. У результаті – майже в 1,7 раза збільшився збір ПДВ: з 107,4 млрд грн у 2015 році до 183,5 млрд грн у 2017 році. За перші чотири місяці поточного року ДФС проадмініструвала майже половину від показника минулого року – 77,5 млрд грн.

Найпопулярнішим сервісом серед платників є Електронний кабінет. Його послугами користуються більш ніж 70 країн світу. Сервіси для фізичних осіб у ньому реалізовані на 100%, для юросіб – в динамічному стані розвитку. Передбачені сервіси для платників ПДВ, акцизного податку, є можливість в режимі он-лайн отримувати довідки про відсутність податкової заборгованості тощо.

Що стосується митного напрямку, то ДФС знаходиться на етапі повного втілення оформлення вантажів за принципом «Єдиного вікна». З 1 серпня 2016 року цей механізм працював як пілотний, з 4 травня 2018 року – 100% митних декларацій у режимі «імпорту» та «експорту» оформлюються в «Єдиному вікні».

«Ефект колосальний. Корупційна складова – прибрана, спілкування між бізнесом та контролюючими органами, що працюють на короні, немає. Крім того, ДФС може робити будь-яку аналітику за цими даними, зокрема, скільки декларацій оформляється за 10 хвилин, годину і так далі до кількості документів у різних митних режимах», - розказав Мирослав Продан.

Крім того, з жовтня 2017 року розпочатий інформаційний обмін між ДФС та Держприкордонслужбою. До 20 червня 2018 року такий обмін має бути на всіх пунктах пропуску. Також Україна відпрацьовує і механізм «Однієї зупинки», суть якої – спрощення порядку оформлення громадян і транспортних засобів, адже митний та прикордонний контроль відбувається одночасно. Такий принцип працює на пункті пропуску на кордоні з Білоруссю. У планах розповсюдити практику на 12 пунктах пропуску. Ще на 6 пунктах відбувається спільний контроль з суміжними країнами.

Ардак Тенгебаєв у свою чергу розповів також про те, що Казахстан рухається в напрямку повної інформатизації. Зокрема, до кінця року планується реалізувати і механізм «Єдиного вікна». Також з 1 квітня 2018 року запущений пілотний проект «Віртуальний склад» - програма, що відслідковує залишки товарів на складах. Поки що це відпрацьовується на автомобілях, до кінця року буде розповсюджена на всі товари.

Українська та казахстанська сторони домовилися найближчим часом підписати Меморандум про взаємодію між ДФС України та Комітетом державних доходів Міністерства фінансів Казахстану. Мова йде про розвиток та активізацію відносин у сфері обміну інформацією про переміщення товарів і транспортних засобів між територіями обох держав, у тому числі й авіатранспортом. Останнім часом фіксуються випадки переміщення громадянами в Казахстан авіаційними каналами партій тютюнових виробів. Україна також зацікавлена і в отриманні інформації відносно переміщення партій товарів широкого вжитку з Китаю.

Також керівництво фіскальних відомств домовились розглянути питання взаємодії в правоохоронному напрямку щодо проведення спільних розслідувань (тютюнові вироби), обміну досвідом по боротьбі з контрабандою наркотиків (виявлення каналів та схем, маршрутів переміщення).

Для довідки: в 2017 році товарообіг між Україною та Казахстаном склав 682 млн доларів. У січні-квітні 2018 року показник склав 241 млн доларів. Україна експортує до РК продукти харчування та напої, промислові товари та засоби виробництва, Казахстан – промтовари та паливно-мастильні матеріали.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦЕДАВЦІВ ЗА НЕДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА СТОСОВНО УКЛАДАННЯ ТУДОВОГО ДОГОВОРУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН З ПРАЦІВНИКАМИ

Відповідно до п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.176.2 ст.176 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.110.1 ст.110 ПКУ).

У разі виявлення під час перевірки фактів не дотримання працедавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, не оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), якщо ці дії призвели до порушення таким працедавцем правил нарахування, утримання та сплати в бюджет податку на доходи фізичних осіб, до такого працедавця застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.123 ПКУ. Так, коли сума податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб при перевірці визначається конторлюючим органом, на таку особу накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.

У разі порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків, до таких працедавців (податкових агентів) застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст.119 ПКУ.

Згідно з ст.163 прим.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, статтею 212 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ) встановлена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування.

З початку року до бюджету надійшло 66,8 млрд грн податку та збору на доходи фізичних осіб

У січні - квітні 2018 року до зведеного бюджету надійшло 66,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, це на 24,3%, або на 13,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали 53,7 млрд грн.

«Основний показник, який вплинув на зростання надходжень податку на доходи фізичних осіб – це зростання фонду оплати праці. Так, за оперативними даними загальна сума нарахованої заробітної плати та грошового забезпечення за січень – березень 2018 року склала 234 млрд грн, що на 47 млрд грн, або на 25,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року», - зазначив Павло Дроняк.

У квітні податку на доходи фізичних осіб та військового збору було сплачено 17,9 млрд грн. Цей показник на 21%, або на 3,1 млрд грн перевищує аналогічний період минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2018 року забезпечено у сумі 68,4 млрд грн. Цей показник на 27,3%, або на 14,7 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У квітні єдиного внеску було сплачено у сумі 18,6 млрд грн, або на 3,7 млрд грн більше квітня минулого року.

ЩОДО ВИТРАТ АДВОКАТА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ НЕЗАЛЕЖНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме:

- орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

- технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

- обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

- витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

- сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

- відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

- оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

- проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

- витрати на користування електронною базою законодавства;

- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

- виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- придбання канцелярського приладдя;

- сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- програмне забезпечення;

- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 (далі – Постанова № 465).

При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 885.

При визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);

витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

ДФС ділиться досвідом у сфері адміністрування ПДВ на міжнародному рівні

Досвід Державної фіскальної служби України щодо електронного адміністрування та відшкодування ПДВ, а також впровадження системи аналізу ризиків був представлений на глобальному рівні.

У рамках міжнародної конференції «Один пояс-один шлях» в Астані (Казахстан), де взяли участь понад 30 керівників податкових та митних органів із близько 50 країн світу, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан розповів про методи боротьби з ПДВ-шахрайством в Україні.

«Ми знаходимося на майданчику для обміну досвідом та напрацювання спільних кроків у податковій сфері, що буде сприяти розвитку бізнесу, забезпеченню економічних інтересів держав та дотримання верховенства права. Крім того, учасники внесуть свій внесок у розвиток ініціативи «Один пояс-один шлях». Тому давайте активно ділитися своїм досвідом, адже тільки спільними зусиллями ми зможемо суттєво прискорити розвиток та досягнути успіхів, попередивши помилки», - зазначив Мирослав Продан на конференції.

За його словами, наразі понад половину доходів бюджету, які забезпечує ДФС, становлять надходження податку на додану вартість. Тому декларування ПДВ знаходиться під особливим контролем фіскальної служби, адже масштаби ухилень від сплати цього податку на початковому етапі масштабного реформування системи адміністрування ПДВ у 2015 році становили близько 30% від задекларованих сум.

У результаті із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ обсяги ухилення від оподаткування скоротилися до 17%, а після введення в дію системи автоматизованого контролю господарських операцій (система моніторингу та аналізу ризиків), яка унеможливила формування ПДВ по ризикових угодах – до 0,9%.

«Процес адміністрування ПДВ та контроль за формуванням податкових зобов'язань та сплатою цього податку повністю автоматизовані. Завдяки зниженню обсягів ухилення від сплати податку стало можливим впровадження Електронного відшкодування ПДВ. Його перевагами стало скасування ручного режиму повернення податку, повна автоматизація процесу. Відкритий та прозорий реєстр дає можливість як бізнесу, так і громадськості відслідковувати абсолютно всі етапи проходження заявки на відшкодування: від подачі заявки до отримання коштів», - поінформував керівник ДФС. Крім того, нова система дала можливість ліквідувати корупційні ризики, адже реформування всієї системи адміністрування ПДВ поставила всіх учасників бізнес-процесів у рівні умови, підвищила довіру платників до податкових органів.

Мирослав Продан додав, що реформування системи було позитивно оцінене і міжнародними партнерами та експертами. Так, у рейтингу Doing Business в частині адміністрування Україна за рік піднялась на 42 позиції, а за результатами діагностики податкового блоку експертами місії TADAT (інструмент МВФ) ДФС отримала позитивну оцінку в цілому щодо реформування податкової системи.

НАБУЛИ ЧИННОСТІ НОВІ ЗАКОНИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ, ПОДАТКОМ НА ПРИБУТОК, ВВІЗНИМ МИТОМ ТА ВІД СПЛАТИ ЄСВ У ЗВ’ЯЗКУ З ПІДГОТОВКОЮ ТА ПРОВЕДЕННЯМ В УКРАЇНІ ФІНАЛЬНИХ МАТЧІВ ЛІГИ ЧЕМПІОНІВ УЄФА

З 19.04.2018 набрали чинності Закони України: від 22.03.2018:

► № 2373-VIII «Про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2373;

► № 2374-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2374);

► від 23.03.2018 № 2375-VIII «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку з організацією та проведенням фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018» (далі – Закон № 2375).

Змінами, внесеними Законом № 2374, зокрема, передбачено: тимчасово, до 26.05.2018 включно, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (надання) Союзом європейських футбольних асоціацій (далі – УЄФА) або юридичними особами, уповноваженими УЄФА на здійснення організаційних заходів та/або проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, квитків та послуг, що є їх невід’ємною частиною.

Також звільняється від оподаткування прибуток, отриманий до 26.05.2018 включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/або використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Законом № 2373 передбачено, що тимчасово, до 01.06.2018, не є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виплати, що здійснюються за виконання робіт та/або надання послуг на території України або за її межами у період підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб (крім резидентів України у розумінні пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу I Податкового кодексу України), незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів:

● представникам або посадовим особам асоціацій – членів УЄФА;

● членам делегацій, що беруть участь у фінальних матчах, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у фінальних матчах;

● фізичним особам, акредитованим УЄФА, зокрема працівникам та тимчасовим працівникам, представникам засобів масової інформації, партнерам УЄФА, представникам спонсорів.

Дохід інших нерезидентів, отриманий у період підготовки та проведення фінальних матчів, є об’єктом нарахування та сплати ЄСВ на загальних підставах.

Законом № 2375, зокрема, передбачено, що тимчасово, до 26.05.2018, звільняються від оподаткування ввізним митом товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту УЄФА, уповноваженими УЄФА особами, футбольними клубами/командами, які беруть участь у фінальних матчах Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, необхідні для забезпечення організації та проведення зазначених заходів. Продаж таких товарів на території України забороняється.

У ДФС буде створений новий департамент з питань стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва

У центральному апараті ДФС плануються зміни в організаційній структурі. Найближчим часом буде створений новий департамент, який координуватиме питання стратегічного розвитку та міжнародного співробітництва ДФС. Крім розбудови якісної співпраці, відновлення контактів з митними та податковими адміністраціями інших держав і міжнародними інституціями, новий підрозділ буде контролювати та відповідати за реалізацію реформ у ДФС.

Перш за все, мова йде про виконання Стратегічних напрямів діяльності служби до 2020 року, розроблених у ДФС та підтриманих міжнародними партнерами, бізнесом, громадськістю та профільними асоціаціями.

«Новий департамент стане центром змін та перетворень з потужними аналітичними, прогнозними функціями та необхідними повноваженнями. У підрозділ увійдуть люди, які будуть здатні реалізовувати реформи, розвивати такі складні напрямки, як міжнародна співпраця та проектний менеджмент. Володіння іноземними мовами, потужні аналітичні здібності і у той же час досконалі знання податкового і митного законодавства та базових світових трендів – головні вимоги до підбору кадрів», – зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Організаційна структура нового департаменту буде побудована за функціональним принципом з чітким розподілом повноважень та відповідальності співробітників. Тобто за кожним з фахівців буде закріплений відповідний напрямок та міжнародні партнери, а робота менеджера побудована за принципом «реалізація проекту під ключ». Кожен стратегічний блок реформ буде систематизовано, зокрема, за строками реалізації, фінансового та законодавчого навантаження, а також можливими ризиками.

Додамо, що всі без виключення міжнародні партнери ДФС підтримали заснування нового структурного підрозділу.

Нагадаємо, ДФС визначено 9 базових стратегічних напрямів:

• сервіси;

• ІТ та інфраструктура;

• митниця та прикордонне співробітництво;

• міжнародні зобов’язання та співробітництво;

• управління ризиками, податковий контроль та борг;

• ефективне адміністрування податків, зборів, митних платежів;

• добровільна сплата;

• персонал;

• формування іміджу та прозорість діяльності.

Платіжне доручення на сплату податків: заповнюємо реквізити

При сплаті, зокрема, податків, зборів до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

- поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

- поле №3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

- поле №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.

При сплаті платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

При здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля №5 та №6 заповнюються таким чином:

- поле №5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

- поле №6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле №6 не заповнюється;

- поле №7 – друкується розділовий знак «;».

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку). Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку). При наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку). В залежності від виду сплати в полі №2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.

У реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зміни у звітності з ПДВ: нова форма додатків 1,5,9

Доводимо до відома платників ПДВ, що з 1 червня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381).

Наказом № 381 затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення та подання.

А саме, в новій редакції внесено зміни до форм додатків 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» (далі – Додаток 1), 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі - Додаток 5) та 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними у статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877) та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)» (далі - Додаток 9) податкової декларації з ПДВ і викладено їх у нових редакціях. Також внесено відповідні зміни до Порядку № 21 у частині заповнення зазначених форм додатків.

Зміни насамперед стосуються платників податку, які декларують або вже задекларували в попередніх періодах податкові зобов’язання, за якими не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та сільськогосподарських товаровиробників, внесених або тих, хто претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Зміни до додатка 1.

У таблиці 1, яка містить дані щодо коригування податкових зобов’язань згідно зі ст. 192 та п. 199.1 ст. 199 розділу V Податкового кодексу України, рядок «600000000000 (переноситься до рядків 4.1, 4.2 декларації)» розділено на два окремі рядки: «600000000000 (переноситься до рядка 4.1 декларації)» та «600000000000 (переноситься до рядка 4.2 декларації)».

Водночас додаток 1 доповнено двома новими таблицями:

- таблицею 1.1, що містить відомості з таблиці 1 цього додатка про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ (у декларації з ПДВ за червень 2018 р., поданій до 20.07.2018 р. За новою формою, у таблиці 1.1 підлягають відображенню розрахунки коригування, складені в період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р., не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ);

- таблицею 1.2, яка містить аналогічного таблиці 1.1 змісту, але минулих звітних (податкових) періодів з 01.07.2015 р. по 31.05.2018 р.). Тобто до цієї таблиці не включаються розрахунки коригування, складені у звітному (податковому) періоді, за який подається податкова декларація з ПДВ, та не зареєстровані у ЄРПН, відомості про які зазначаються у таблиці 1.1 (у декларації з ПДВ за червень 2018 р., поданій до 20.07.2018 р. за новою формою, у таблиці 1.2 підлягають відображенню розрахунки коригування, складені в період з 01.07.2015 р. по 31.05.2018 р., та не зареєстровані у ЄРПН).

Відомості до таблиці 1.2 вносяться платниками податку одноразово:

- платниками, які обрали місячний звітний (податковий) період, - при звітуванні за червень 2018 р.;

- платниками, які обрали квартальний звітний (податковий) період, - ІІ квартал 2018 р.

Зміни до додатка 5.

Цей додаток також доповнено двома аналогічними додатку 1 таблицями 1.1 та 1.2,які містять відомості щодо суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) та минулі звітні (податкові) періоди, за якими в ЄРПН не зареєстровані податкові накладні. Відомості таблиці 1.2 також заповнюються платниками одноразово.

Зміни до додатка 9.

Згідно з оновленою з початку року редакцією п. 51 розділу ХХ Податкового кодексу та з урахуванням змін, внесених наказом № 381 до додатка 9 декларації з ПДВ, сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону № 1877, мають зазначати у додатку 9 до декларації з ПДВ обсяг податкових зобов’язань з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16¹.3 ст. 16¹ цього Закону, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН. Також у цьому додатку платники мають відображати розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних (податкових) періодів (місяців) (для новоствореного платника – послідовно попередні та поточний звітні (податкові) періоди).

Так, у таблиці 1 замість позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з ПДВ за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16¹.3 ст. 16¹ Закону № 1877, та сумами податкових зобов’язань і податкового кредиту за такими операціями в оновленій формі зазначаються обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за цими операціями та сума ПДВ, нарахована за вищезазначеними операціями.

Також таблицю 2 доповнено рядком, що передбачає заповнення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених новоствореним сільськогосподарським підприємством. Тобто таке підприємство цей рядок заповнюватиме лише за результатами першого звітного (податкового) періоду.

Звертаємо увагу, відповідно до норм п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення. Оскільки офіційне опублікування Наказу № 381 відбулося 04.05.2018 р. в «Офіційному віснику України» за № 35, оновлені форми додатків платники ПДВ мають застосовувати при звітуванні за червень 2018 р. (для платників, що застосовують квартальний звітний (податковий) період, - за ІІ квартал 2018 р.

До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами

У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Продавцям алкоголю та тютюну слід подбати про придбання ліцензій

Розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами не змінено.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування. Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст 250 гривень – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Прийом документів та отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, здійснюється як Головним управлінням ДФС у Закарпатській області, так і Центрами обслуговування платників, що діють на районному рівні.

Кожен громадянин може перевірити наявність ліцензії у продавців алкоголю та тютюну фактично або на офіційному порталі територіальних органів ДФС у Закарпатській області у розділі «Реєстр виданих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами».

Нюанси надання приміщення в оренду підприємцями-єдинниками

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Поняття «населення» у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не є специфічним, а використовується у загальному значенні. Населення – це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (Український юридичний термінологічний словник, термінологічний словник «Ліга-Закон»).

Крім того, п. 291.7 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку першої та другої груп.

Самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п 14.1 ст. 14 ПКУ).

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності застосовується виключно юридичними або фізичними особами-підприємцями. Застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.

Таким чином, оскільки фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не є платником єдиного податку та/або населенням у розумінні пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, фізична особа-підприємець-платник єдиного податку другої групи не має права надавати в оренду приміщення фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Продаєте алкогольні коктейлі – сплачуйте акцизний податок!

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання підакцизних товарів у роздріб. До підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Згідно з нормами ПКУ алкогольні напої – продукти, виготовлені шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначено у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, до товарної позиції 2208, згідно з УКТ ЗЕД, відносяться спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 відс. об’ємних одиниць, спиртові дистиляти та спиртні напої, виготовлені шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт.

Відповідно до п.23 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» (далі - Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями) забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Відповідно до п.25 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мл. напою у грошовій одиниці України.

У разі обчислення податку із застосуванням фіксованих ставок, базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість (далі – ПДВ) та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПКУ.

Таким чином, акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються операції з реалізації коктейлів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, якщо вміст спирту етилового у таких напоях перевищує 0,5 відс. об’ємних одиниць. Базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів. Тобто, при визначенні бази оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зокрема коктейлів, ціну реалізованого товару необхідно розділити на 105 та помножити на 100 (ціна коктейлю – 105 відс. складається з вартості товару з ПДВ – 100 відс. та акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 5 відсотків).

Нагадуємо платникам акцизного податку, що не пізніше 30 травня 2018 року необхідно сплатити акцизний податок за місячний податковий період.

До уваги платників ПДВ: запроваджено новий сервіс від ДФС

Новий сервіс створений з метою недопущення платниками податку помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахування всіх послідуючих зареєстрованих до неї розрахунків коригування по таким параметрам:

«Реєстраційний номер»; «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»; «Номер документа»; «Дата складання документа»; «Причина коригування (РК)»; «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»; «Номер рядка в xml файлі»; «Обсяги постачання без ПДВ»; «Кількість (ПН, гр.6)»; «Ціна (ПН, гр.7)»; «Зміна кількості (РК, гр.7)»; «Ціна зазначена в гр. 8 РК»; «Зміна ціни (РК гр.9)»; «Кількість зазначена в гр.10 РК»; «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»; «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»; «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»; «Код ставки (ПН/РК)»; «Код одиниці виміру (ПН/РК)»; «Назва одиниці виміру»; «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»; «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»; «Опис товару/послуги».

Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

Отримання податкової знижки на навчання: нюанси

Договір з навчальним закладом укладено з батьком студента, а квитанцію на оплату за навчання оформлено на студента, який не працює. Чи має право батько на податкову знижку на навчання?

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування, визначені ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797), яким внесено зміни до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ та визначено, що платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Слід зазначити, що Законом № 1797 скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.

При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). При цьому у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.

Враховуючи вищевикладене, не залежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.

До уваги платників податків на додану вартість!

З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається в електронному вигляді.

Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги.

Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

Туристичний збір. Платники, ставки податку, звітність

Туристичний збір — це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Туристичний збір встановлюється відповідно до вимог ст. 268 ПК.

Платниками цього збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які перебувають на території відповідної ради та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Водночас не можуть бути платниками туристичного збору особи, які:

а)

постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму

б)

особи, які прибули у відрядження

в)

інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого)

г)

ветерани війни

ґ)

учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

д)

особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику

е)

діти віком до 18 років

є)

дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади

Згідно з рішенням ради справляння збору може здійснюватися:

1

адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами

2

квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму

3

юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, уповноваженими радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою

Такі суб’єкти господарювання виступають у ролі податкових агентів.
Базою справляннятуристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, згаданих вище, за вирахуванням ПДВ.

При цьому до вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 % до бази справляння збору.

Особливість справляння цього збору полягає в тому, що це роблять податкові агенти під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Базовий податковий (звітний) період для туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується податковими агентами до відповідного бюджету щоквартально у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк за місцезнаходженням податкових агентів.

Податкова декларація з туристичного збору подається до контролюючих органів щокварталу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Фізособи-підприємці є податковими агентами з туристичного збору

Перелік податкових агентів, якими згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, здійснюється справляння туристичного збору, визначений п. 268.5 ПКУ, а саме:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юрособами або фізособами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Базовий податковий (звітний) період для справляння туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Нагадуємо, що пп. 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Мінфіну від 09.07.2015 р. №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору».

Відповідно до ст. 268 ПКУ податкові агенти справляють туристичний збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Які типові помилки допускають платники туристичного збору під час заповнення декларації?

За результатами аналізу поданих декларацій туристичного збору встановлено випадки незаповнення значною кількістю платників всіх реквізитів, передбачених її формою, зокрема:

- у рядку 1 (Нарахована сума збору з початку року, усього (р. 1.1 + р. 1.2 + р. 1.3), у тому числі в розрізі об’єктів оподаткування) не зазначаються об’єкти оподаткування;

- відсутні суми нарахувань збору в окремих рядках, що приводить до арифметичних помилок.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 268.2.1 ПКУ платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Ставка туристичного збору - від 0,5 до 1% до бази справляння збору, визначеної п. 268.4 ПКУ.

Працівнику компенсовано туристичний збір, включений до вартості проживання у відрядженні: що з ПДФО?

ДФСУ у підкатегорії 103.17 ресурсу "ЗІР" нагадує, що порядок справляння туристичного збору (далі – збір) визначено ст. 268 ПКУ. Згідно з пп. 268.2.1 ПКУ платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Водночас не можуть бути платниками збору особи, які прибули у відрядження (пп. 268.2.2 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до пп. 165.1.11 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ.

Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, зокрема на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому пп. 170.9.1 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема у вигляді рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання тощо.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція №59. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до п. 5 розд. II Інструкції № 59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 98 (далі - Постанова № 98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат. Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.

Згідно з п. 8 розд. II Інструкції № 59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Чи потрібно платити туристичний збір під час відрядження

Платниками туристичного збору (далі - збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Відповідно до пп. 268.2.2 ПКУ не можуть бути платниками туристичного збору особи, які прибули у відрядження.

Отже, якщо працівники суб'єктів господарювання, яким надаються послуги з тимчасового проживання, прибули у відрядження та мають підтверджуючі документи, то такі громадяни не є платниками туристичного збору, тому збір їм не нараховується.

Документами, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно):

  • запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження;
  • укладений договір чи контракт;
  • інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
  • документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Отримували інвестиційні прибутки? Не забудьте їх задекларувати

Якщо 2017 рік став для реалізації ваших планів вдалим і ви отримали інвестиційний прибуток, слід попіклуватися про своєчасне виконання свого конституційного обов‘язку – сплатити податок. Для цього потрібно подати до органів фіскальної служби декларацію про майновий стан і доходи.

Нагадаємо, що Податковий кодекс України передбачає обов‘язок кожного громадянина самостійно вести облік отриманих доходів. При цьому облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Якщо ж платник скористається послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укладе договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента, то всі обов‘язки перед державою по своєчасній сплаті податків виконуватиме такий податковий агент, проте декларацію все ж слід подати самому громадянину.

Однак це правило має виключення. Якщо отриманий протягом 2017 року дохід від продажу інвестиційних активів не перевищує 2240 грн, то такий дохід не підлягає декларуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу. Також не включається до оподатковуваного доходу та не декларується дохід від операцій з акціями (іншими корпоративними правами) отриманих платником в процесі приватизації та інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов‘язаннями Національного банку України (пп.165.1.40 та 165.1.52 ПКУ).

Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, що настає за звітним. Натомість, щоб уникнути черг, радимо не відкладати процедуру подання декларації на останні дні. У разі виникнення запитань, можна звертатися до Центрів обслуговування платників.

Учасникам грантів про оподаткування

Якщо учасник програми є платником єдиного податку, то відповідно до п.4) пп.292.11 статті 292 ПКУ не включаються до складу доходу платника єдиного податку суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов‘язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм. Разом з тим, відповідно до п.2 пп. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків для платників єдиного податку 1-ї та 3-ї груп до доходу від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку.

Якщо отримувач гранту є підприємцем на загальній системі оподаткування, то слід керуватися пп.177.2 ст.177 ПКУ, відповідно до якої об‘єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов‘язаними з господарською діяльністю. У випадку коли фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами встановленими для фізичних осіб.

Фізичні особи, у випадку отримання доходів, з яких при їх виплаті не було утримано податок з доходів фізичних осіб, зобов‘язані до 1 травня року наступного за роком, в якому були отримані такі доходи, подати до органу фіскальної служби відповідну декларацію.

ПДВ при сплаті штрафів

Коли між контрагентами укладаються угоди, то в договорах, як правило, зазначається відповідальність за порушення договірних умов у вигляді сплати штрафних санкцій та пені. Враховуючи що такі умови фігурують і в договорах між платниками податку на додану вартість, спробуємо розібратися, чи необхідно сплачувати ПДВ із таких сум.

Щодо визначення об‘єкту оподаткування податком на додану вартість слід керуватися нормами ст.185 Податкового кодексу України відповідно до якої об‘єктом оподаткування є операції з постачання товарів, робіт, послуг. Статті 188-191 ПКУ містять порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Так, відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ базою оподаткування товарів/послу є договірна вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості. Тож у випадку, коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, дані суми не є об‘єктом оподаткування податком на додану вартість і на них не виписується податкова накладна.

Увага платникам ПДВ: змінено термін для реєстрації податкових накладних

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за № 204 внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Зазначена постанова опублікована в «Урядовому кур»єрі» від 24 березня 2018 року № 57, тож набирає чинності саме із 24 березня. Відповідно до внесених змін встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Тож платникам ПДВ, які раніше реєстрували податкові накладні в останні дні місяця або 15 числа у вечірній час, слід змінити таку практику та забезпечити здійснення реєстрації податкових накладних до 20 години.

Чи зобов’язаний підприємець - платник єдиного податку вести книгу обліку доходів?

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансівУкраїни від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ЄСВ?

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України від 08.07.2010 №2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон про ЄСВ), є недоїмкою (п.6 частини першої ст.1 Закону про ЄСВ).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя ст.25 Закону про ЄСВ).

Статтею 25 Закону про ЄСВ та ст.165-1 КпАП передбачено фінансову та адміністративну відповідальність фізичних осіб - підприємців, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Так, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п.2 частини 11 ст.25 Закону про ЄСВ).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 ст.25 Закону про ЄСВ).

Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?

Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».

Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.

Які є способи подання платником податкової декларації?

Відповідно до норм Податкового кодексу України податкова декларація за вибором платника податків подається в один із таких способів:

- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Скориставшись такою послугою як подання звітності в електронному вигляді платники податків отримують:

- економію робочого часу платників податків, а також власних коштів на придбання бланків звітних документів (немає необхідності відвідувати податкову інспекцію, купувати бланки звітності);

- звітність, надіслана до податкового органу електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання;

- уникнення витрачання часу у чергах до податкового інспектора або «вікна» прийому звітності при поданні звітності, оскільки достатньо її лише сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм та подати через мережу Інтернет до податкового органу;

- гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок;

- суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку.

Чи є змога відображати доходи, отримані фізичною особою-нерезидентом, в формі №1ДФ без ідентифікаційного коду?

Фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу (п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Про одержані фізичними особами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за формою №1ДФ.

У графі 2 форми №1ДФ «Податковий номер або серія та номер паспорта» обов’язково відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи.

Отже, податковий агент має право виплачувати дохід фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, і громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Нагадую, що неподання, подання з порушенням строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками звітності про суми доходів (якщо ці дані або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань) тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень, за повторні дні протягом року – 1020 гривень.

Донарахування єдиного соціального внеску (даліЄСВ) до мінімального за попередній період (після подання лікарняного за попередні місяці). Як показати в звіті ЄСВ?

Для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок, у місяці початку лікарняного, нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Щодо питання заповнення таблиці 6 додатку 4, то відповідно до спільного листа Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 №21052/5/99-99-17-03-01-16, від 27.12.2013 №36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску» ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, питання заповнення таблиць 5 - 9 додатку 4 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в компетенції органів Пенсійного фонду України.

У разі отримання паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, мати в наявності реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Згідно з абз.15 п.7 ст.21 Закону України від 20.11.2012 №5492–VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово «відмова».

Які документи потрібні для оформлення податкової знижки на навчання?

Згідно з пп.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова знижка на навчання для фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання - це сума, підтверджена відповідними документами про витрати платника податку, які він поніс у минулому звітному році на оплату навчання в середньо-спеціальних та вищих навчальних закладах.

Дану суму може отримати сам студент або його родич першої лінії споріднення, який отримує офіційну заробітну плату і є платником податків.

Перелік документів для оформлення податкової знижки на навчання:

- копія паспорта (1, 2 і сторінка реєстрації);

- копія ІПН;

- копія свідоцтва про вступ у шлюб/копія свідоцтва про народження дитини в тому випадку, якщо податкова декларація подається чоловіком або родичами;

- довідку від навчального закладу з відомостями, з яких слідують дані про період навчання студента;

- копія всіх квитанцій, які свідчать про сплату внесків/платежів;

- довідку про доходи (оригінал) за звітний рік за спеціальною формою для оформлення податкової знижки. Якщо платник працював у звітному році в декількох компаніях (одночасно або в різні періоди), то довідки про доходи необхідно взяти в кожній з них;

- номер поточного рахунку в банку (номер картки);

- декларацію про доходи та майновий стан разом з розрахунком суми податкової знижки (додаток №6 до декларації).

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

После получения Томоса какую церковь вы будете посещать?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама