25/04/2018р ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області :

2018-04-26 09:34 339 Нравится

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує платників податків

Декларування – 2018: основні випадки подання податкової декларації

про майновий стан і доходи

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПКУ);

- у вигляді іноземних доходів (п.п. п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 ПКУ (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 ПКУ);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 ПКУ (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку, встановленому п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ);

- у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п.165.1 ст.165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст.170 ПКУ);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ).

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 ПКУ);

- від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 ПКУ).

Випадки коли фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV Податкового кодексу України (далі –ПКУ).

Відповідно до п. 179.2 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.

Для отримання податкової знижки необхідно подати декларацію до 31 грудня.

За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.

– дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності податкового обов’язку з декларування інших доходів – до 1 травня), наступного за звітним року.

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2018 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу України.

Отримали іноземний дохід – подайте податкову декларацію

про майновий стан і доходи.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платниками податку на доходи фізичних осіб.

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію з оподаткуванням такої суми за ставкою 18%.

Також зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Отже, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556) до 1 травня 2018 року.

При цьому, згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.

Сума такого зменшення визначається у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Зазначена норма передбачена п.13.5 ст. 13, пп. 162.1.1 ст. 162, п.п 170.11.1, п.п. 170.11.2 ст. 170, пп. 1.2 п. 16 1 пп. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Право на податкову знижку

Для отримання податкової знижки до фіскального органу за місцем реєстрації до 31 грудня 2018 року необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556).

Зазначена норма визначена ст. 166 Податкового кодексу.

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку.

Це такі умови:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році.

– дотримання вимог щодо порядку подачі та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності податкового обов’язку з декларування інших доходів – до 1 травня), наступного за звітним року.

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання).

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку.

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

«Пульс» – на захисті інтересів платників

Кожен громадянин мае право звернутись до Сервісу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс», що приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.

Право громадян на отримання податкової консультації у 2018 році

Враховуючи те, що у 2017 році, а саме 1 квітня, набрали чинності положення Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо порядку надання індивідуальних податкових консультацій, слід нагадати, які саме і як у 2018 році отримати таку консультацію в органі фіскальної служби. З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню. Крім цього, нагадуємо, що в 2018 році Наказом Міністерства фінансів України від 01 лютого 2018 року N 77 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб» затверджено ряд узагальнюючих податкових консультацій для банківських установ. В статтях 52 та 53 ПКУ встановлено строки та порядок надання індивідуальних податкових консультацій, встановлено вимоги як до форми запиту на отримання консультацій, так і форму надання консультації, запроваджено Єдиний реєстр консультацій. Податкова консультація – допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган. Податкові консультації згідно з п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ бувають двох видів: індивідуальні та узагальнюючі. Індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства; Індивідуальну податкову консультацію платник податку може отримати лише на підставі звернення платника податків до контролюючого органу. Відповідно до пп. 52.1 та 52.2 ст. 52 ПКУ, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Перелік всіх реквізитів звернення для отримання індивідуальної податкової консультації наведено в п. 52.1 ст. 52 ПКУ. Індивідуальна податкова консультація надається як в усній, так і в письмовій формі. В усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Строк надання консультації може бути продовжений не більш, ніж на 10 календарних днів з обов’язковим повідомленням про це платника податків. Консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити: 1. назву – податкова консультація; 2. реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій; 3. опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків; 4. обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Відповідно до п. 53.1 ст. 53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована. Зазначені положення застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій. Також відповідно до п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Слід нагадати, що податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків від відповідальності (включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

Граничні строки подання податкової декларації

Для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2017 рік – 09.02.2018; Фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Для фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності; У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним; Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно); для фізичних осіб платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні: доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо; від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; інвестиційного доходу; іноземного доходу; та в інших передбачених ПКУ випадках. Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ; у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Декларування 2018

Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): - особисто або уповноваженою на це особою; - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Хто повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи та які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

У 2018 році податкову декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подати громадяни, які протягом звітного 2017 року, зокрема, отримували:

- доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

- іноземні доходи;

- доходи, отримані орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання;

- доходи, отримані орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання;

- доходи у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини).

- доходи, які згідно з нормами розділу ІV Податкового Кодексуне підлягали оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

Який термін та за якою формою подається декларація про майновий стан та доходи? В який термін треба сплатити податок?

Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2017 році, подається до 1 травня 2018року.

З 01 січня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859.

Фізичні особи, які відповідно до норм Податкового Кодексу зобов’язані та/або мають право подати декларацію про доходи, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітуватись за новою формою звітності.

Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, зазначені в поданій річній декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

Коли фізична особа може звільнятися від обов’язкового подання декларації про майновий стан і доходи?

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи у випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які:

- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ; - такі випадки звільнення від обов’язку подання податкової декларації передбачені п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України.

Крім того, декларація не подається і обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним (це передбачено п.179.2 ст.179 ПКУ), якщо такий платник податку отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ; - відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

За якою податковою адресою подається річна податкова декларація про майновий стан і доходи, якщо фізична особа прописана в одному місці,

а дохід отримує в іншому?

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.45.1 ст.45 ПКУ, платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Отже, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати податкову декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Якщо продано один автомобіль чи мотоцикл , декларацію подавати не потрібно

Щодо подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік, Чечелівська ДПІ нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно. Згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 - 173 ПКУ. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ. Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 ПКУ). Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.

Способи подання декларації про майновий стан і доходи

Чечелівська ДПІ нагадує, триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб за вибором платника: - особисто або уповноваженою на це особою; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника податків на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів; - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триває до 2 травня поточного року. Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати декларацію про доходи до 31грудня 2018 року.

Декларування 2018:Чи необхідно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи ФО, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік?

Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Декларування 2018:Граничні строки подання податкової декларації:

Для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2017 рік – 09.02.2018; Фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Для фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності; У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним; Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно); для фізичних осіб платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні: доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо; від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; інвестиційного доходу; іноземного доходу; та в інших передбачених ПКУ випадках. Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ; у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Шановні громадяни !

«ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області запршує платників податків подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2017 році. Довідки щодо кампанії декларування платник може отримати за телефоном 34-28-66 або за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна 1-А, каб.212»

Шановні платники податків!

«ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує , що Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триває до 2 травня поточного року. Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати декларацію про доходи до 31грудня 2018 року. Довідки щодо кампанії декларування платник може отримати за телефоном 34-28-66 або за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна 1-А, каб.212»

Кампанія декларування - 2018

«ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що детальну інформацію щодо того, до якого органу ДФС переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку, можна переглянути на офіційному сайті ГУ ДФС у Дніпропетровській області за посиланням: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/266569.html»

В Електронному кабінеті запроваджено новий сервіс

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс в Електронному кабінеті - окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.

Реєстр розміщено у відкритій частині Електронного кабінету.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.

Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку.

У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру Електронний кабінет доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Затверджено Порядок обчислення ЄСВ, недоотриманого від застосування пільгової ставки для працівників-інвалідів

Песійний фонд постановою від 21.02.2018 р. №4-2 (зареєстрований в Мін'юсті 19.03.2018 р. за №334/31786) затвердив Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Встановлено, що Пенсійний фонд визначатиме недоотримані суми коштів від застосування пільгового розміру ЄСВ у період до внесення змін до звіту з ЄСВ (додаток 4). Таке визначення буде здійснюватися з використанням показників звіту щодо нарахування єдиного внеску за пільговими розмірами.

Для розрахунку будуть використовуватися такі дані звітів з ЄСВ:

- про суму нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за ЦПД, оплати допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується ЄСВ:

  • підприємствами, установами і організаціями працюючим особам з інвалідністю (у розмірі 8,41%);
  • підприємствами та організаціями всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариствами УТОГ та УТОС (у розмірі 5,3%);
  • підприємствами та організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, працюючим особам з інвалідністю (у розмірі 5,5 %);

- про нарахований ЄСВ платниками, зазначеними в попередньому абзаці, у розмірах 8,41%, 5,3%, 5,5%;

- про донарахований та зменшені нарахування єдиного внеску за попередні звітні періоди у розмірах 8,41 відсотка, 5,3 відсотка, 5,5 відсотка;

- ЄСВ, розрахований та відображений у звіті з ЄСВ у розмірі, встановленому частиною п’ятою статті 8 Закону, на заробітну плату, нараховану цими платниками, на яку нараховується пільговий розмір єдиного внеску.

Пенсійний фонд на підставі цих даних щомісяця до 5 числа місяця, наступного за місяцем подання звіту з ЄСВ, здійснюватиме розрахунок обсягів недоотриманих коштів як різницю між коштами, сплаченими за пільговим розміром ЄСВ, та коштами, які були б сплачені цими платниками при застосуванні розміру ЄСВ, визначеного частиною п’ятою статті 8 Закону, за місяць та наростаючим підсумком з початку року.

Постанова набере чинності з дня її офіційного опублікування. Станом на 25.04. 2018 р. не опублікована.

Уряд схвалив проект Антикорупційної стратегії на 2018-2020 роки

Як повідомляють у НАЗК, підготовлений на основі аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої Антикорупційної стратегії, проект Закону спрямований на досягнення таких результатів:

1) забезпечення здійснення результативної антикорупційної політики шляхом удосконалення правового регулювання питань запобігання, виявлення та протидії корупції, виявлення та усунення причин та умов, що сприяють її проявам, формування в суспільстві нетерпимого ставлення до корупції в усіх сферах суспільного життя та у приватному секторі;

2) підвищення рівня прозорості в діяльності представницьких органів, посилення фінансової дисципліни політичних партій, дотримання встановленого порядку отримання внесків від фізичних та юридичних осіб, запровадження електронної системи звітності політичних партій;

3) проведення необхідних антикорупційних заходів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, забезпечення прозорості в їх діяльності та істотне зниження рівня їх корумпованості;

4) завершення реформування судової влади та органів кримінальної юстиції в Україні, забезпечення доброчесної поведінки прокурорів, істотне зниження рівня корупції в діяльності органів прокуратури та усунення корупційних ризиків у судочинстві;

5) протидія корупції в процесі приватизації та управлінні публічними ресурсами;

6) усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційної практики бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції;

7) посилення системи виявлення та розслідування корупційних злочинів і пов’язаних з корупцією правопорушень, конфіскації майна, яке було предметом або доходом від злочинної діяльності, повернення конфіскованих доходів, здобутих злочинним шляхом, із-за кордону, забезпечення невідворотності притягнення до відповідальності осіб, що вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

8) формування в суспільстві атмосфери нетерпимості до проявів корупції, формування у населення довіри до антикорупційної політики держави і позитивного ставлення до викривачів, а також системне залучення державою активної частини населення, громадських об’єднань, представників бізнесу до антикорупційних заходів.

Після прийняття Антикорупційної стратегії Верховною Радою України, у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом Уряд затвердить Державну програму щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2018-2020 роки.

Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжки на сплату ЄСВ?

ДФСУ у підкатегорії 301.04 ресурсу "ЗІР" зазначила, що вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ визначені Порядком № 666.

Так, відповідно до п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

  • у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
  • у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
  • у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
  • у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
  • у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
  • у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 15 додатка 7 до Інструкції №22, при заповненні реквізита «Отримувач»:

- зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

- зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів;

- під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Таким чином, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

Правом засвідчувати паперові копії електронних доказів пропонують наділити нотаріусів

17 квітня 2018 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №8281 "Про внесення змін до статті 100 Цивільного процесуального кодексу України (щодо засвідчення копій електронних доказів)".

Пропонується правом засвідчувати паперові копії електронних доказів наділити нотаріусів. Адже Цивільний процесуальний кодекс узагалі не регулює цього питання - пише "ЗіБ".

Як наголошено в пояснювальній записці, існуюча прогалина позбавляє можливості подавати електронні докази в паперових копіях. Адже ЦПК не передбачає порядку, в якому їх слід засвідчувати.

Натомість у ст. 100 ЦПКУ зазначається, що письмова копія електронного доказу не є письмовим доказом. Тож одні судді відмовляють у приєднанні до матеріалів справи паперових копій електронних доказів, завірених, наприклад, підписом учасника процесу, інші, навпаки, долучають усупереч закону.

Автор проекту вважає, що логічно надати право робити паперові копії електронних доказів та їх засвідчення нотаріусу. Така особа зможе гарантувати, що саме ця чи інша паперова копія знята з певного електронного доказу. Крім того, в нотаріуса є технічна можливість це зробити та доступ до всіх необхідних реєстрів.

Куди звернутися для припинення діяльності ФОП? Консультація від міністра юстиції

«Cудово-юридична газета»

Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :

1) виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);

2) нотаріуси;

3) акредитовані суб'єкти.

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Які підстави для проведення державної реєстрації?

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, які подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, які набрали чинності та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;

3) ішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

Яка форма подання документів для державної реєстрації?

Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).

Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів.

Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням та виконати вказані на сайті дії.

Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Які документи потрібно?

1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою — у разі припинення у зв’язку зі смертю;

3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб — підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток — вихідні та святкові дні.

Що робити після реєстрації?

Наступний крок — здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи — платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

Які помилки допускають підприємці- «єдинники» при заповненні декларації?

Так, поширеною помилкою є подання декларацій, у яких неправильно зазначається звітний податковий період, за який подається податкова декларація.

Наприклад, якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку третьої групи (ставка 5%) подає декларацію за місяць, а не за квартал, як це визначено п. 294.1 ПКУ, то така декларація не вважається поданою, оскільки не відповідає звітному періоду.

Слід зазначити, що податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ПКУ (п. 296.7 ПКУ).

Якщо при поданні наступної декларації платник єдиного податку в рядку «13» розділу VI Декларації визначає суму єдиного податку нарахованого за попередній звітний період (визначеної в декларації за місяць), це призводить до заниження суми податкового зобов’язання по єдиному податку, оскільки попередня декларація не вважається поданою.

У зв’язку з чим, під час проведення камеральної перевірки декларації контролюючим органом буде встановлено порушення п. 293.3 та п. 296.7 ПКУ, донараховано податкове зобов’язання та застосовано штрафні санкції.

З метою уникнення випадків неврахування контролюючим органом податкової звітності, слід уважно перевіряти правильність заповнення всіх обов’язкових реквізитів декларації.

З 25 квітня місцева влада зможе обмежувати продаж алкоголю

23 квітня 2018 року Президент Петро Порошенко підписав Закон від 22.03.2018 р. № 2376-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових". Про це йдеться у карточці законопроекту №3149 на сайті Верховної Ради.

Цим законом встановлено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби. Щоправда, уточнено, що це не стосується ресторанних господарств.

За порушення цієї заборони передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 н.м.д.г. (510-1700 грн).

Цей Закон набере чинності 25 квітня 2018 року (з дня, наступного за днем його опублікування. Опублікований в "Голосі України" 24.04.2018 р. № 76).

Оперативним управлінням ГУ ДФС припинена діяльність щодо незаконного розповсюдження фальсифікованих цигарок

В рамках проведення операції «Акциз» та «Рубіж» 2018 встановлена та припинена незаконна діяльність групи осіб, які здійснювали массове незаконне розповсюдження фальсифікованих цигарок імпортного походження без марок акцизного податку.

Злочинна діяльність здійснюлувась на території м. Кам’янського, саме там зберігалася, транспортувалася та збувалась тютюнова продукції без марок акцизного податку встановленого зразку. Контрабандним шляхом цигарки завозили з Росії, Білорусі та Молдови.

Збут зазначеної тютюнової продукції здійснюється через мережу торгівельних павільйонів (кіосків), які були розташовані в різних частинах міста Кам'янське, крім того, встановлено також факти збуту через мережу ІНТЕРНЕТ.

За результатами проведених обшуків з незаконного обігу вилучено товарів на загальну суму майже 3 млн. грн., серед них готівка, підакцизні ТМЦ у тому числі і фальсифіковані алкогольні напої, спирт та тютюнові вироби, а також автомобіль «Lexus» який також був задіяний у незаконному транспортуванні з метою збуту контрабандних цигарок.

Всі вилучені ТМЦ знаходяться на відповідальному зберіганні.

На теперішній час проведення слідчих дій триває.

Слідчі органів ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування понад 2 млн. грн. збитків, завданих державі

Протягом січня – березня 2018 року в провадженні слідчих підрозділів органів ДФС у Дніпропетровській області перебувало 335 кримінальних проваджень, з яких 217 - прийнято до провадження у поточному році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління, закінчено 53 кримінальних проваджень, з яких: направлено до суду з обвинувальним актом – 28; направлено до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності – 2; закрито у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - 23.

Крім того, у І кварталі поточного року за підслідністю направлено 111 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 36.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж поточного року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 2 мільйон 217 тисяч гривень.

У І кварталі 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 запитів на публічну інформацію

Протягом січня - березня 2018 року до органів ДФС у Дніпропетровській області надійшло 56 письмових запитів на публічну інформацію, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року кількість запитів зросла на 18.

Із загальної кількості письмових запитів, від юридичних осіб надійшло 6 запитів, від громадян - 50.

Безпосередньо до ГУ ДФС у Дніпропетровській області за січень-березень 2018 року надійшло 20 запитів

За наслідками розгляду запитів: задоволено – 40, надано роз’яснення - 15, запит на виконанні - 1.

Інтернет-конференція в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксани Томчук на тему «Правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

Питання 1. Доброго дня!

Скажіть, будь ласка, що передбачає проект «Я маю право!»?

Відповідь. Доброго дня!

Міністерство юстиції України у 2017 році звернулось з пропозицією до Кабінету Міністрів України стосовно реалізації у 2017-2019 роках правопросвітницького проекту «Я маю право!».

Мета цього проекту – формування нової правової культури та правової свідомості у суспільстві, підвищення рівня знань громадян щодо гарантованих їм Конституцією та законами України прав у різних сферах життя та навчання громадян знати, реалізовувати та захищати свої права у повсякденному житті. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я маю право!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги.

Це, у свою чергу, дозволить консолідувати зусилля та поєднати цілі державних органів, приватних та громадських інституцій у напрямі утвердження та забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави.

Гасло проекту: «Знаю! Дію! Захищаю!», тобто:

- «Знаю свої права»,

- «Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують»,

- «Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права».

Уряд підтримав ініціативу Мінюсту та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №155-р затвердив План заходів на 2018 рік щодо реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!».

Із зазначеним документом Ви можете ознайомитись, зокрема, на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» (kmu.gov.ua).

У поточному році планується, наприклад, надання методичної допомоги громадянам у консультуванні населення з правових питань, проведення роз’яснювальної роботи у засобах масової інформації, на офіційних сайтах центральних та місцевих органів виконавчої влади, у соціальних мережах щодо гарантованих Конституцією та законами України громадянам прав.

Органи фіскальної служби України усіх рівнів, у межах своїх повноважень, також приймають активну участь і вносять свою лепту в реалізацію правопросвітницького проекту «Я маю право!».

Питання 2. Де можна ознайомитись з матеріалами щодо проекту «Я маю право!» за напрямком оподаткування громадян?

Відповідь. З матеріалами стосовно проекту «Я маю право!» у частині оподаткування громадян можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (sfs.gov.ua) та, зокрема, на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» (dp.sfs.gov.ua) офіційного веб-порталу ДФС України (субсайт).

На теперішній час на офіційному веб-порталі ДФС України та на субсайті у розділі «Діяльність» створено підрозділ «Я маю право!», який містить актуальну важливу та цікаву інформацію для громадян у рамках правопросвітницького проекту «Я маю право!» з питань оподаткування.

Питання 3. Доброго дня!

Скажіть, будь ласка, які права для громадян передбачені Законом України «Про звернення громадян»?

Відповідь. Доброго дня!

Слід зазначити, що Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (Закон №393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон № 393 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Законом №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, у тому числі до органів фіскальної служби; місцевого самоврядування; об’єднань громадян; підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності; засобів масової інформації; посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, надісланих поштою або переданих ним до відповідного органу, установи; звернень, надісланих з

використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення); усних звернень, викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку.

З метою ознайомлення громадян з діяльністю органів ДФС стосовно роботи зі зверненнями громадян на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України та субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» на постійній основі розміщується інформація щодо порядку розгляду звернень та організації особистих прийомів громадян керівництвом і посадовими особами, аналітичних довідок щодо роботи зі зверненнями громадян тощо.

Питання 4. Хочу запитати, які права згідно з Податковим кодексом України мають громадяни при оподаткуванні отриманої ними заробітної плати?

Відповідь. Статтею 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (Кодекс) громадянину України надано право на податкову знижку за наслідками звітного року.

Згідно з підпунктом 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу.

Крім того, відповідно до статті 169 Кодексу громадянин – платник податку на доходи фізичних осіб, за певних умов, має право на податкову соціальну пільгу, на яку зменшується отримувана від одного роботодавця сума заробітної плати, що підлягає оподаткуванню. У залежності від розміру податкова соціальна пільга може бути звичайною та підвищеною.

Для її отримання громадянин повинен надати до роботодавця заяву про застосування податкової соціальної пільги та документи, що підтверджують право на таку пільгу. Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги та їх перелік визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227.

Питання 5. Доброго дня!

Чи має громадянин право доступу до інформації про себе, якою володіє розпорядник інформації, та в який термін такий розпорядник зобов’язаний надати відповідь на запит на інформацію?

Відповідь. Добрий день!

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України від 13 січня 2011 року №2939-VI зі змінами (Закон №2939).

Так, пунктом 1 статті 10 цього Закону встановлено, що кожна особа має право:

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;

5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Таким чином, Законом №2939 надано право кожній особі мати доступ до інформації про неї, яка збирається та зберігається розпорядниками інформації.

Строк розгляду запитів на інформацію визначено статтею 20 Закону №2939, відповідно до якої:

1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У Хмельницькому міжнародні експерти обговорили проблему контролю за транскордонним переміщенням хімічних речовин

У рамках співпраці з Координатором проектів ОБСЄ в Україні у Хмельницькому на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС відбувся семінар-практикум щодо посилення контролю за транскордонним переміщенням контрольованих та токсичних хімічних речовин.

Захід зібрав представників низки міністерств та відомств нашої країни, зокрема, Державної фіскальної служби, Державної прикордонної служби та їхніх навчальних установ, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної екологічної інспекції, Національної академії прокуратури, Союзу хіміків України, Тернопільського національного економічного університету, а також Посольства Сполучених штатів Америки в Україні, міжнародних експертів.

Учасники «круглого столу» виступили з презентаціями за темою проекту та провели обговорення результатів роботи експертів та проблемних питань, з якими стикаються державні органи влади при здійсненні контролю за переміщенням небезпечних хімічних речовин через кордон, а також розглянули питання підготовки фахівців митних та прикордонних органів.

Представники ДФС та ДПСУ ознайомили присутніх з досвідом затримань хімічних речовин на кордоні, фахівці Департаменту СПКЗ ДФС та Національної академії ДПСУ розповіли про навчальні програми з цього напрямку.

«Якщо раніше головний акцент робився на виконанні митницями фіскальної функції та забезпеченні виконання планових показників надходження податків і зборів до бюджету, то зараз в пріоритеті захист громадян та їхніх інтересів, сприяння законній торгівлі, зменшення загроз національній безпеці, в тому числі здійснення контролю за переміщенням небезпечних хімічних речовин», - зазначив начальник управління заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності ДФС Леонід Муромцев.

Міжнародний експерт ОБСЄ Джон Трамбл акцентував увагу на небезпеці, яку може спричинити використання хімічних речовин та прекурсорів при виготовленні саморобних вибухових пристроїв та необхідності посилення контролю за їх переміщенням через кордон. У зв‘язку з цим нагальним питанням є широке впровадження в процедури митного контролю та митного оформлення таких інструментів як система управління ризиками та електронна система «єдине вікно».

Представники українських відомств зробили акцент на проблемі відсутності приладів-ідентифікаторів хімічних речовин. Адже посадові особи у пунктах пропуску вимушені проводити лише роботу з документацією. Також було підкреслено необхідність модернізації законодавчої бази з метою чіткого розмежування функціональних обов’язків між контролюючими органами.

«Захід сприятиме оптимізації зусиль у галузі хімічної безпеки та захисту, відкриє можливості для нових партнерських відносин у сфері хімічної безпеки та захищеності. Важливо, що цей проект підтримується Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки і передбачає розробку комплексної програми підготовки фахівців митних та прикордонних служб щодо контролю за обігом токсичних хімічних речовин», - підсумував результати роботи директор Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС Андрій Войцещук.

На Харківщині намагалися незаконно ввезти тютюн для кальянів

У пункті пропуску «Гоптівка» харківськими митниками спільно зі співробітниками УВБ ТО ДФС у Харківській області припинено спробу незаконного переміщення тютюну для кальянів.

Громадянин України намагався ввезти з Росії у власному авто 548 пачок тютюну для кальянів загальною вартістю майже 220 тисяч гривень, не задекларувавши товар.

Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України.

За три місяці 2018 року до бюджетів надійшло 670,9 млн грн податку на нерухомість

Протягом січня-березня поточного року власники нерухомості перерахували до місцевих бюджетів 670,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Найбільша частина сплаченого податку надійшла від юридичних осіб. Так, за три місяці цього року вони сплатили 612,7 млн грн податку на нерухомість, що складає 91% від загальної суми.

З цих коштів власники об’єктів нежитлової нерухомості перерахували майже 584,9 млн грн, житлової – 27,8 млн гривень.

Фізичні особи-власники нерухомості сплатили 58,2 млн. грн., з яких 33 млн грн – за об’єкти житлової нерухомості, майже 25,2 млн грн – за об’єкти нежитлової нерухомості.

Нагадаємо, що цього року податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період. Податок нараховується на загальну площу об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад.

Загалом у 2017 році до місцевих бюджетів від юридичних та фізичних осіб надійшло понад 2,4 млрд. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, юридичні особи – власники об’єктів нежитлової нерухомості у 2017 році сплатили до бюджету майже 1,9 млрд грн цього податку, житлової –86,1 млн гривень.

Від фізичних осіб – власників об'єктів нежитлової нерухомості у минулому році надійшло понад 212,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Фізичні особи – власники об’єктів житлової нерухомості сплатили 232,1 млн грн такого податку.

Сумські митники викрили українців, які перевозили контрабандні тютюнові вироби та алкогольні напої

На митному посту 24 .04. 2018 року «Конотоп» Сумської митниці ДФС митники разом з працівниками управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Сумській області виявили товар «для продажу в безмитній торгівлі», який українці намагались вивезти до Російської Федерації для продажу на ринку.

Під час проведення митного контролю на станції Конотоп Південно-Західної залізниці одного з вагонів потягу сполученням «Одеса – Москва» двоє громадян України заявили усно та зазначили у митній декларації, що вони переміщують 350 кг текстилю (одяг), 425 блоків електронних сигарет, 167 блоків тютюнових виробів (сигарети) та 8 коробок алкогольних напоїв. Згідно з поясненнями, зазначені товари були придбані ними на території України в Одесі на ринку для перепродажу в Москві.

У результаті митного огляду встановлено відсутність наклеєних в установленому порядку марок акцизного збору на пачках сигарет та пляшках алкогольних напоїв іноземного виробництва.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці алкогольного напою та пачці тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Таким чином, громадяни України придбали та перевозили сигарети в кількості 167 блоків та 8 коробок алкогольних напоїв, ввезені на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 484 Митного кодексу України.

Мирослав Продан: Ми створили систему критеріїв для блокування податкових накладних, які не перешкоджають легальному бізнесу

Завдяки новому механізму системи блокування податкових накладних всі суб’єкти, які намагаються маніпулювати «схемно-податковим кредитом», блокуються. Для легального бізнесу нова система загроз не несе. Про це в інтерв’ю виданню «Деловая столица» заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

«Цього року ДФС отримала відповідні повноваження, і нам вдалося створити систему критеріїв, які блокують схемні податкові кредити, не створюючи перешкод легальному бізнесу, який чесно сплачує податки. Впродовж останніх тижнів я особливих нарікань від бізнесу на СМКОР не чув», – підкреслив Мирослав Продан.

За його словами, ДФС створено ефективний механізм оскарження помилково заблокованих накладних. Якщо раніше всі скарги подавалися на рівень центрального апарату, що значно ускладнювало процедурні моменти, то сьогодні вони розглядаються у регіональних територіальних підрозділах.

«Якщо скарга не розглянута у певний термін - накладна автоматично розблоковується і реєструється. Усі ці механізми ми неодноразово проговорювали з представниками бізнес-асоціацій, експертами. На мій погляд, спільно ми знайшли компроміс, який задовольняє і державу, і бізнес», – зазначив очільник ДФС.

За три тижні роботи нового механізму СМКОР оброблено понад 11 млн. податкових накладних, із яких система зупинила 18 тис. документів. Це лише 0,16% загальної кількості податкових накладних.

З 23 березня, моменту перезапуску СМКОР, проблема «схемних кредитів» практично вирішена.

Крім того, за словами в.о. Голови ДФС, нові критерії розробляє центральний апарат ДФС, а рішення про блокування у більшості випадків приймаються автоматично. Тобто одна людина на ці процеси зараз впливати не може, а отже і домовлятися зі співробітниками ДФС про розблокування фіктивних накладних не має сенсу.

ДФС розробляє механізм контролю за поставками через поштові та експрес-відправлення

ДФС розробляє програмний продукт, за допомогою якого буде здійснюватися контроль за поставками через поштові та експрес-відправлення. Так в інтерв’ю виданню «Деловая столица» в.о. Голови ДФС Мирослав Продан прокоментував підготовку ДФС до введення в дію норми щодо обмеження кількості поштових пересилань, які людина має право отримувати без сплати податків.

Він також зазначив, що змінюватиметься і механізм отримання поштових відправлень.

«Сьогодні в одному пакуванні може бути тисяча одиниць товару, який нібито приходить сотні різним людям. А фактично весь товар отримує одна фірма-імпортер. Її представник приходить у відділення з дорученнями від ста людей й бере товар без сплати податків. Поштовому оператору не принципово, хто отримує відправлення», – підкреслив Мирослав Продан.

За його словами, ця схема досить масштабна, через неї держава втрачає мільярди гривень і ДФС вживатиме всіх заходів для її руйнування.

Щодо інших схем, якими користувалися порушники митного законодавства, то, як відзначив Мирослав Продан, на сьогодні завдяки законодавчим змінам вже знято питання «піджаків», в процесі рішення щодо ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією.

«Ми бачимо зростання обсягів легальних поставок, наприклад, побутової техніки. Бюджет від цього виграв. Практика, коли фуру перед кордоном розвантажували, фактично в руках переносили імпортний товар через пункт пропуску без розмитнення, а потім знову завантажували, відійшла у минуле», – розповів очільник ДФС.

Крім того, після встановлення скануючих систем на пунктах пропуску, над чим сьогодні активно працює ДФС, практично неможливим стане процес контрабанди товарів.

Виявлено 1,4 тис. найманих осіб, які працювали нелегально

Завдяки заходам податкового контролю з початку 2018 року виявлено 1,4 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, інформація про виявлені в ході перевірок факти порушень законодавства про працю передається органами ДФС до територіальних органів Держпраці для вжиття відповідних заходів.

Він зазначив, що з початку цього року за результатами документальних перевірок до бюджетів донараховано понад 175 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, майже 34 млн. грн. єдиного внеску та понад 11 млн. грн. військового збору.

Крім цього за результатами роботи робочих груп з питань легалізації зарплати та зайнятості населення, роз’яснювальної роботи роботодавцями додатково укладено понад 4 тис. трудових угод з найманими працівниками.

«Нажаль, негативне явище використання праці найманих осіб без оформлення трудових відносин, виплати зарплати повністю, або частково без оподаткування характерне для всіх регіонів країни, різних галузей економіки та сфер діяльності роботодавців незалежно від правової форми здійснення платником податків господарської діяльності», - підкреслив Павло Дроняк.

Як приклад цього, свідоме ухилення від сплати податків одного з підприємств, яке за рахунок готівкових коштів виплатило 31,6 млн. грн. зарплати своїм працівникам без оподаткування та перерахування до бюджетів належних сум податків, зборів та внесків, встановлено податківцями Запорізької області. За результатами перевірки донараховано майже 17 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

Податківцями Одещини при перевірці підприємця, який надавав транспортні послуги, виявлено факт використання праці 463 найманих осіб без документального оформлення трудових відносин, яким виплачено близько 619 тис. грн. доходу без оподаткування. За її результатами донараховано 488 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску. Матеріали перевірки передано до територіальних органів Держпраці, на підставі яких застосовано штрафні санкції на суму 43,3 млн. гривень.

Використання праці 288 неоформлених працівників, яким виплачувалась зарплата без оподаткування, встановлено і податківцями Київської області в ході перевірки підприємця «І», який вирощує гриби та звітував про використання праці лише 1 найманої особи. При цьому на постійній основі щотижня до роботи додатково залучались ще два працівники. Це були різні особи, які винаймались на залізничному вокзалі столиці. Загалом, без укладання трудових угод було залучено до роботи 288 найманих осіб. Матеріали перевірки направлено до управління Держпраці у Київській області для вжиття відповідних заходів.

Працю 22 найманих осіб легалізовано податківцями Харківщини при перевірці підприємства, яке здійснює роздрібну торгівлю пивом у м. Харкові.

Як зазначив Павло Дроняк, на сьогодні одним із пріоритетних напрямів роботи ДФС є боротьба з «тіньовою» економікою та виплатою зарплати без оподаткування. Роботодавець, який виплачує таким чином зарплату, свідомо порушує законодавство та досить вагомо не доплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок. І одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі його порушення.

Чергову партію - 369 блоків тютюновмісних виробів для вейпів -- вилучено в пункті пропуску «Бориспіль»

Працівниками Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» зафіксовано чергову спробу незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон України.

Наш співвітчизник-студент та громадянка Китаю з тимчасовою посвідкою на проживання в нашій країні намагалися ввезти на територію України з порушенням митних правил 377 блоків тютюновмісних виробів «HEETS YELLOW LABEL» TM «Parliament» для електричного нагрівання, призначених для використання виключно з IQOS. Порушники прибули одним авіарейсом із Китаю.

Обоє громадян для проходження митного контролю обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчили, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

На момент проходження митного контролю ці авіапасажири не подавали належним чином оформленої митної декларації та не зверталися до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних ними товарів (предметів).

Вказані тютюновмісні вироби було виявлено під час проведення вибіркового митного контролю багажу на рентген-апараті, після перетину громадянами «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор». Вони знаходилися у шести дорожніх валізах обох громадян та переміщувались без ознак приховування.

Загалом до винесення судом рішення у справі за протоколом про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України вилучено 369 блоків тютюновмісних виробів різного кольору по 10 пачок у кожному (вага тютюну в блоці - 61г).

Довідково: згідно ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.

Одеські митники виявили 4 кг кокаїну на загальну суму 400 тис. доларів

Одеськими митниками у взаємодії з УСБУ в Одеській області припинено спробу незаконного переміщення 4 кг кокаїну. Орієнтовна вартість виявленого наркотику складає 400 тисяч доларів.

Оперативну інформацію щодо можливого переміщення наркотиків з Бразилії в Об’єднані Арабські Емірати (Дубаї) з ймовірним перельотом до одного з аеропортів України було отримано Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС від іноземних колег у рамках міжнародного співробітництва.

Отримавши інформацію, що наркокур’єр прямує до аеропорту Одеси, департаментом було надано відповідне доручення Одеській митниці ДФС.

Завдяки організованому комплексу заходів наркокур’єра було викрито. Ним виявився громадянин Туреччини. Під час огляду його валізи було виявлено спеціальний тайник, зроблений між стінкою та обшивкою. Саме там знаходилися 2 пакети з порошком білого кольору. Експрес-тест дав позитивну реакцію на кокаїн.

За виявленим фактом до слідчих органів УСБУ у Одеській області направлено відповідне повідомлення та передано вилучений кокаїн. Наркокур’єра затримано правоохоронцями.

Волинські митники вилучили незадекларовану товарну партію кави майже на півмільйона гривень

Волинські митники на посту Ягодин у причепі вантажного автомобіля, який в’їжджав в Україну, виявили незадекларовану товарну партію кави. Водій транспортного засобу, працівник автопідприємства з Хмельниччини, обрав смугу руху «червоний коридор» і подав до оформлення консолідований вантаж на 31 місце (палета).

Під час митного огляду після зняття митного забезпечення та розкриття усіх вантажних місць серед заявленого товару було виявлено 3127 пачок кави торгової марки «Tomassa» в різному фасуванні (по 250, 453, 1000 г), загальною вартістю 414 422,40 гривень.

Такими діями працівник підприємства-перевізника порушив митні правила, адже намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю комерційну партію товару.

Відповідальність за порушення передбачена у ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України і передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару з його конфіскацією.

Кава тимчасово вилучена до рішення суду.

Сумські митники виявили зброю на кордоні

На митному посту «Бачівськ» Сумської митниці ДФС митники затримали громадянина України, який намагався перевезти через кордон зброю.

Правопорушник прямував на рейсовому автобусі сполученням «Херсон-Москва». При виїзді з території України до Росії, обрав формою проходження митного контролю «Червоний коридор».

Під час проведення митного огляду транспортного засобу та особистих речей пасажира було виявлено не вказані, за встановленою формою, в митній декларації та не заявлені при усному опитуванні 24 (двадцять чотири) набої марки «GFS» калібру 9 мм Р.А.К. та пістолет марки «RETAY» MOD92, які обмежені до переміщення відповідно наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року N 622.

З метою проведення експертизи, оцінювання та прийняття правового рішення усі зазначені предмети було вилучено.

Волинські митники виявили унікальну старовинну книгу литовською мовою

До Волинської митниці ДФС надійшов експертний висновок комісії Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки щодо вилученої на «Ягодині» друкованої продукції. Старовинну книгу у березні цього року намагався приховано вивезти з України громадянин Литви.

Як з’ясували експерти, видання 1816 року надруковане у Вільнюсі і є першим перекладом Нового Завіту литовською мовою. Книгу переклав єпископ Самогітянин Йозапас Арнульпас Гідраітіс. Переклад його авторства зробив важливий внесок у формування сучасної литовської мови. Примірник з цього видання представлений на виставці Ордену святого Станіслава, що проводиться Національним музеєм у палаці Великих князів Литовських.

Книга поділена на Євангелії Святих Апостолів, які в свою чергу поділяються на розділи та окремі вірші. Стан збереження примірника, вилученого на Ягодині, задовільний. Хоча втрачена передня частина обкладинки і пошкоджений корінець, рівень забрудненості книги – лише 30%.

За висновком експертної комісії, книга є предметом старовини, має історичну та культурну цінність. Отже, її переміщення за межі митної території України кваліфікується за статтею 201 Кримінального кодексу України як «контрабанда». Саме тому її подальшу долю будуть вирішувати правоохоронні органи, яким надіслано повідомлення про злочин.

З початку року за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС розпочато 102 кримінальних провадження

У січні – березні 2018 року за фактами вчинення посадовими особами органів фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, правоохоронними органами розпочато 110 кримінальних проваджень, з них 102 – за матеріалами підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.

У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 29 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів.

До суду направлено 11 обвинувальних актів та 7 осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.

За вказаний період за матеріалами підрозділів ГУВБ спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 45 адміністративних протоколів про скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими 5 осіб визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень.

Протягом трьох місяців поточного року підрозділами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС проведено 569 службових розслідувань та перевірок, у тому числі:

- за зверненнями фізичних та юридичних осіб – 196;

- за повідомленнями про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на сервіс «Пульс» – 42.

За результатами зазначених перевірочних заходів 149 працівникам ДФС винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 82 працівники.

Мирослав Продан: З початку 2018 року переплату з податку на прибуток скорочено до 13,3 млрд грн

ДФС скорочує борги перед бізнесом. Так, з 16 млрд. грн. борг скоротився до 13,3 млрд. грн. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю виданню «Деловая столица».

За його словами, це вражаючий результат, адже за весь 2017 рік повернуто близько 2,3 млрд. грн.

«Ви повинні розуміти, що в бюджеті на ці витрати кошти не закладені. Ми повертаємо борги за рахунок збільшення обсягу надходжень. Ми надаємо цьому процесу великого значення, бо повернення боргів - це відновлення довіри між державою та бізнесом. А довіра - це одна з складових інвестиційного клімату», – наголосив Мирослав Продан.

Він також підкреслив, що в ДФС повністю відмовилися від практики сплати податків «наперед» і яскравим прикладом цьому є цифри.

Загалом, за словами очільника ДФС, у першому кварталі 2018 року ДФС перераховано до загального фонду бюджету 201 млрд грн. Це на понад 16 млрд грн більше, ніж торік.

Харківські митники викрили громадянку, яка намагалася вивезти на спині старовинний фоліант

Напередодні на митному посту «Харків-пасажирський» харківські митники виявили старовинну книгу «Епоха Николая 1» 1910 року видання.

У потязі сполученням «Харків-Москва» громадянка України переміщувала книгу з приховуванням від митного контролю, примотавши її до спини, але при усному декларуванні заявила, що заборонених або обмежених до переміщення предметів у неї не має.

Відносно правопорушниці складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Нагадуємо, що предмети, що виготовлені до 1950 року, та твори друку, які видані до 1945 року, при переміщенні потребують подання дозволу Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України або експертного висновку, виданого державними установами, закладами культури, іншими організаціями, уповноваженими на проведення державної експертизи культурних цінностей.

Одеські митники завадили переміщенню прекурсорів у поштовому відправленні

Препарати, які містять у своєму складі психотропні речовини, були виявлені співробітниками митного поста «Спеціалізований» спільно з управлінням протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії.

Під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке надійшло з Ізраїлю на адресу громадянина України, увагу митників привернуло зображення на моніторі ренгенапарата, яке зовні нагадувало таблетки.

Підозра справдилася: у відправленні, в середині напівчобота, знаходилося 6 упаковок медпрепаратів загальною кількістю 90 таблеток, до складу яких входять психотропні речовини. Переміщувати такі препарати через митний кордон можна тільки за наявності відповідних дозвільних документів.

За виявленим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками статті 473 Митного кодексу України.

Загалом протягом І кварталу 2018 року на митному посту «Спеціалізований» було складено 4 аналогічні протоколи, за якими вилучено майже 400 таблеток.

За 2017 рік у цілому у зоні діяльності зазначеного митного поста упереджено незаконне переміщення понад 1150 таблеток медпрепаратів, які містили у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовин та прекурсори.

Мирослав Продан: Стартували тендерні процедури із закупівлі 10 стаціонарних скануючих систем

Державна фіскальна служба, як і було обіцяно минулої п‘ятниці, розпочала тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу для оснащення пунктів пропуску (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-20-001560-b). Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його словами, загальна вартість цих закупівель складає близько 1,3 млрд грн.

«Закупівлі здійснюватимуться за принципом «під ключ», тобто забезпечуватиметься весь комплекс заходів: від закупівлі самого обладнання до введення його в експлуатацію та подальшого гарантійного обслуговування», - зазначив очільник ДФС.

Кошти, передбачені на закупівлю цих 10 скануючих систем, ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

Мирослав Продан підкреслив, що з метою уникнення оскаржень тендерів, ДФС виважено підійшла до підготовки документів, саме обравши для цього закупівлю за принципом «під ключ». Крім того, весь процес проведення тендеру буде максимально прозорим і відкритим: вже від сьогодні громадськість може слідкувати за усім процесом.

«Встановлення цих скануючих систем в пунктах пропуску дозволить ефективно протидіяти проникненню контрабандних вантажів на митну територію України. У той же час, сканування вантажних транспортних засобів прискорить процедури митного контролю для сумлінного бізнесу. Пройшов сканування, питань немає - їдеш далі, бо фізичний огляд транспортного засобу не здійснюватиметься. Ускладнення, унеможливлення, я б сказав, перевезення поза митним контролем буде для ділків, контрабандистів, які роками будували ці схеми, спотворювали конкуренцію та заважали економічному росту», - наголосив в.о. Голови ДФС.

Службовий собака харківських митників виявив марихуану в несподіваній схованці

Напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили «травичку» (вагою 26 грамів), яку винахідлива жінка приховала в спідній білизні.

Під час митного контролю автобусу «Костянтинівка - Москва» одна з пасажирів, громадянка України, заявила про відсутність будь-яких заборонених предметів. Але ж, коли на її одяг спрацював службовий собака митників Ів Сент Лоран, жінка зізналась, що приховала пакунок з марихуаною у бюстгальтері.

Відносно правопорушниці складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

ДФС активізує міжнародні контакти у митній сфері

Державна фіскальна служба України розширює міжнародні контакти та вивчає європейський досвід боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Директор департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Василь Поїзд у Будапешті зустрівся із заступником Державного секретаря, Генеральним директором з митних та міжнародних справ Національної податкової та митної адміністрації Угорщини (NTCA) Тамашом Молнаром.

Українська делегація домовилася про ряд важливих напрямів взаємодії, що дозволить більш ефективно попереджати, виявляти та розслідувати митні правопорушення, пов'язані з незаконним переміщенням через українсько-угорську ділянку кордону високоліквідних товарів, тютюнових виробів, енергоносіїв та нафтопродуктів.

Перш за все, мова йде про обмін оперативною інформацією щодо ризикових та сумнівних зовнішньоекономічних операцій, спільне виявлення каналів незаконного переміщення товарів та транспортних засобів через українсько-угорську ділянку кордону.

«Державна фіскальна служба приділяє особливу увагу діяльності, направленій на попередження та виявлення спроб незаконного переміщення тютюну та тютюнових виробів до Європейського Союзу, усвідомлюючи той факт, що митне шахрайство у цій сфері наносить значний збиток як європейському співтовариству в цілому, так і, зокрема, Угорщині, через несплату необхідних податків та платежів, - зазначив на двосторонній зустрічі Василь Поїзд. - Ми солідарні з угорськими колегами і там, де можемо попередити спроби незаконного переміщення підакцизних товарів, обов’язково це робимо. Але ми звертаємося і до NTCA з проханням надавати нам оперативну інформацію щодо товарів, зокрема, широкого вжитку, які постачаються на митні склади Угорщини з Європи для подальшого переміщення в Україну. Саме тут відбувається зміна власника товару та його вартість. А це у подальшому не дозволяє забезпечити сплату обов’язкових митних платежів».

За словами Тамаш Молнара, Національна податкова та митна адміністрація Угорщини, враховуючи довготривалий позитивний досвід співробітництва з ДФС України, готова і в подальшому забезпечувати ефективну взаємодію та координацію всіх заходів, направлених на забезпечення економічних та фінансових інтересів обох країн.

Тому сторони домовились про проведення на українсько-угорському кордоні скоординованих спільних заходів та спеціальних операцій для попередження та виявлення митних правопорушень.

Крім того, угорські колеги ознайомили представників ДФС з функціонуванням мобільних груп по протидії порушенням митного та податкового законодавства, а також виявленню та припиненню фінансових порушень. Мобільні групи діють на території країни з 2011 року. Вони сформовані з 300 посадових осіб NTCA, 120 з яких є оперативними співробітниками. На чергуванні постійно знаходяться 12 мобільних груп для оперативного реагування на можливі порушення. Вказані підрозділи забезпечені високотехнологічним обладнанням, транспортними засобами, зброєю, програмно-інформаційними комплексами та засобами зв’язку, що дозволяє ефективно виконувати обов’язки по захисту національних інтересів Угорської Республіки.

У свою чергу, Василь Поїзд розказав і про результати ДФС у сфері протидії митним правопорушенням у 2017-2018 роках, в тому числі про попередження фактів незаконного переміщення тютюну та тютюнових виробів, наркотичних засобів, валютних цінностей, дорогоцінного каміння з використанням спеціально виготовлених схованок.

Так, протягом 2017 року митницями ДФС було вилучено понад 34 млн. шт. сигарет під час спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон України. Лише за І квартал 2018 року припинені спроби нелегального перевезення 17 млн. шт. сигарет, що складає понад 50% від загальної кількості сигарет, вилучених у 2017 році.

Крім того, минулого року митницями ДФС виявлено майже 1250 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, в тому числі попереджено 60 спроб незаконного переміщення таких засобів і речовин на кордоні з Угорщиною.

Фізичні особи-підприємці з початку року сплатили майже 5 млрд грн єдиного податку

Фізичні особи-підприємці збільшують обсяги сплати єдиного податку. У січні – березні 2018 року забезпечено надходження у сумі понад 4,9 млрд грн. Це на 1,1 млрд грн або на 27,8% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Спрощену систему оподаткування (станом на 01.01.2018) застосовують 1,292 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість зареєстрованих платників єдиного податку збільшилась майже на 138,3 тис. осіб (на 01.01.2017 – кількість платників єдиного податку становила 1,153 млн. осіб).

Кількість платників єдиного податку по групах:

перша група – 223 тис. осіб (17,3 відс.);

друга група – 625,5 тис. осіб (48,4 відс.);

третя група – 443,5 тис. осіб ( 34,3 відс.).

Протягом минулого року до бюджету від фізичних осіб-підприємців надійшло близько 15,4 млрд грн єдиного податку. Це на понад 5,1 млрд грн більше, ніж за 2016 рік, темп росту надходжень становив 149,6%.

Довідково.

Фізичні особи-підприємці на офіційному веб-порталі ДФС можуть отримати інформацію щодо бюджетних рахунків з усіх податків і зборів за посиланням: http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС для платників в електронному сервісі «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua) у приватній частині (особистому кабінеті) з використанням електронного цифрового підпису доступний розділ "Стан розрахунків з бюджетом", який дає можливість переглянути дані щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки.

Волинські митники виявили не задекларовану мобільну техніку на понад 376 тис. грн.

У рейсовому автобусі «Варшава-Київ» волинські митники виявили не задекларований і не заявлений під час усного опитування товар, а саме: 16 мобільних телефонів марки «iPhone», 3 комплекти навушників Apple, 4 розумних годинники AppleWatch, ноутбук та планшет.

Товар із супровідними документами знаходився у спальному відділенні автобуса у рюкзаку і був виявлений під час митного огляду на оглядовому майданчику поста «Ягодин». Як з`ясувалося, техніка, загальною вартістю 376 500 гривень, належала водію автобуса громадянину України.

За недекларування товарів комерційного призначення йому загрожує притягнення до відповідальності за ст. 472 Митного Кодексу України, що передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару з його конфіскацією. Мобільна техніка тимчасово вилучена до рішення суду.

На українсько-румунському кордоні вилучено взуття майже на 4 млн грн

За фактом подання до митного контролю підроблених документів співробітники Чернівецької митниці ДФС запровадили чергову справу про порушення митних правил.

До адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 притягнуто громадянина Білорусі, що здійснював перевезення з Туреччини взуття у кількості 11 540 пар.

Під час здійснення митного контролю у пункті пропуску «Порубне», а саме огляду поданих товаросупровідних документів, встановлено, що підпис та зображення печатки на інвойсі та упаковочном листі зроблено за допомогою копіювально-печатного обладнання.

Взуття жіноче та чоловіче, а також заготовки взуття загальною вартістю 3 964 200 грн вилучено.

Закарпатська митниця ДФС: порушник митних правил сплатив у бюджет понад 4 млн грн штрафу

Працівники Закарпатської митниці ДФС відстояли інтереси держави у суді. Зокрема, завдяки їхнім професійним діям, суд прийняв рішення щодо посадової особи румунського підприємства і зобов’язав її сплатити штраф – понад 4 млн грн до Державного бюджету України, а товар, який незаконно ввозився – конфіскувати.

Як повідомлялось раніше, в липні минулого року працівниками Закарпатської митниці ДФС на митному посту «Дяково» припинено спробу ввезення на митну територію України з порушенням митного законодавства товару, шляхом подання документів, оформлених посадовою особою румунського підприємства, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів (асортименту), їх ваги, кількості, маркування та номерів. Заявлялось, що в Україну ввозиться давальницька сировина – кабелі, електропроводи намотані на пластикові котушки, арматура, інше.

За порушенням митних правил, стосовно посадової особи румунського підприємства було складено протокол, за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, яким тимчасово було вилучено товар на суму понад 4 млн. грн.

За результатами розгляду справи про порушення митних правил в Ужгородському міськрайонному суді посадову особу румунського підприємства визнано винною у вчиненні правопорушення та накладено адміністративне стягнення згідно з санкцією ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, а це штраф в розмірі 4 231 738 грн та конфіскація товару на таку ж суму.

Оскільки з таким рішенням представники порушника були не згодні, рішення суду було оскаржено в апеляційному суді Закарпатської області.

За результатами розгляду Апеляційним судом Закарпатської області, апеляційну скаргу повернуто представнику, а постанову суду першої інстанції залишено в силі.

За принципом «єдиного вікна» здійснюється 75,8% митних оформлень товарів

Все більшої популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності набуває оформлення товарів у митницях ДФС за принципом «єдиного вікна». Так, з 1 лютого 2018 року з 432,4 тис. поданих митних декларацій (станом на 15.04.2018), згідно з якими товари підлягали тим чи іншим видам державного контролю, понад 327,7 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 75,8% від загального обсягу оформлених декларацій.

Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Чернівецька – 98,3%, Луганська – 97,2%, Волинська – 97%, Рівненська – 96,4%, Львівська – 95,7%.

Нагадаємо, що для удосконалення процедури здійснення митного та інших державних видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за принципом «єдиного вікна» Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято постанову №44, якою було переглянуто порядок інформаційного обміну.

Зокрема, до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України.

Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор».

Викрито посадовців приватного підприємства Дніпропетровщини, які здійснювали махінації з бюджетними коштами

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласною прокуратурою встановлені факти можливого привласнення бюджетних коштів.

Так, посадові особи одного з приватних підприємств Дніпропетровської області протягом 2016-2017 років уклали низку договорів на проведення ремонту доріг з бюджетними організаціями Дніпропетровської, Черкаської, Рівненської та Харківської областей, в рамках яких отримали державні кошти в сумі близько 95 млн. грн.

У ході проведеного дослідження встановлено, що зазначене приватне підприємство не задекларувало у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість операції із отримання бюджетних грошових коштів в розмірі 13,2 млн. грн.

У подальшому, діючи з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, посадові особи приватного підприємства здійснили фінансові операції зі зняття готівкових коштів з рахунку підприємства за угодами надання фінансової допомоги.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Чи необхідно підприємцям – платникам єдиного податку І та ІІ групи подавати заяву у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку на підставі рішення сільської, селищної або міської ради?

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Згідно з п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Водночас, п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги, зокрема п.п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.5 ст. 12 ПКУ.

Крім того, нормами Податкового кодексу для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку передбачено подання заяви у разі:

самостійного переходу на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298. 1 ст. 298 ПКУ);

у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності (п. 298.5 ст. 298 ПКУ);

у випадках, передбачених п. 293.8 ст. 293 та п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, нормами Податкового кодексу не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.05).

Фізична особа – підприємець - платник єдиного податку має право отримати витяг з реєстру платників єдиного податку

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наразі форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку не встановлена. До затвердження відповідних форм запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку, подається запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку в довільній формі, на підставі якого видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

При цьому відповідно до п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі шляхом, зокрема отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Слід зазначити, що меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДФС; орган ДФС, до якого відправляється лист; тип документа; тематика звернення; короткий зміст листа; сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).

Зберегти проект листа можна натиснувши кнопку «Зберегти чернетку», підписати та надіслати до органу ДФС – натиснувши кнопку «Підписати і надіслати».

На протязі одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Відповіді на запити та квитанції щодо обробки заяв і запитів платник може переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабiнету.

Крім того, в меню «Заяви, запити для отримання інформації» платник також має можливість створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку через меню «Листування з ДФС» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету має право завантажити лист до органу ДФС, зокрема запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку у довільній формі, підписати електронним цифровим підписом та надіслати.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.09).

За яких умов фізичні особи - підприємці можуть бути платниками єдиного податку?

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи - нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107).

Які документи повинна надати до контролюючого органу фізична особа для отримання пільги по земельному податку?

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено абзац п’ятий частини другої ст. 2 Закону України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), та виключено ст. 23 Закону № 796, якою були визначені компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Тобто пільги щодо сплати земельного податку фізичним особам, які віднесені до осіб категорії 4, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не надаються.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). Тобто фізичні особи, визначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, за земельні паї сплачують земельний податок на загальних підставах.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 112.04).

Ставки податку на доходи фізичних осіб для оподаткування об’єктів спадщини

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Форму податкової декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Податкова декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником податку, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО):

нульова;

-визначена п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), та

-визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Згідно з п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 податкової декларації.

Враховуючи вищевикладене, платник податку у разі наявності підстав для подання податкової декларації відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, у рядку 10.5 податкової декларації.

Додатково зазначаємо, що п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.24).

Заповнення розрахунку коригування до податкової накладної у разі зміни кількісних або вартісних показників

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН),

Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, яка передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому:

у першому рядку:

у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;

у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;

значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 7 зі знаком «-» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

графи 9-10 не заповнюються;

значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується; у графі 13 зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.

у другому рядку:

у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11).

у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»; І

значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 7 зазначається правильне значення кількості товарів/послуг:

у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

графи 9-10 не заповнюються;

значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;

у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, який заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:

в обох рядках у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»;

в обох рядках графи 7-8 не заповнюються;

у першому рядку у графі 9 зі знаком «-» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;

у другому рядку у графі 9 зазначається правильне значення ціни товарів/послуг;

в обох рядках у графі 10 зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;

Таким чином, у розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок, ціна або кількість по якому змінюється; у другому – зазначаються правильні показники.

У разі зміни ціни частини товарів/послуг, зазначених у податковій накладній (рядку податкової накладної), а також у разі одночасної зміни і кількості, і ціни товарів/послуг, яка відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається у порядку, передбаченому при зміні номенклатури товарів/послуг.

Якщо внаслідок зміни (зменшення/збільшення) кількості або ціни товарів/послуг відбувається повернення частини суми отриманого авансу/доплата, то в такому випадку складається лише один розрахунок коригування з урахуванням вищенаведених особливостей, та інший розрахунок коригування на суму зменшення/збільшення компенсації не складається.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

Нововведення в Електронному кабінеті платника податків

ДФС України запровадила у Електронному кабінеті платника податків окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. У Реєстрі відображається інформація щодо ПК/РК, реєстрація яких зупинена та за якими прийняті рішення відповідними комісіями ДФСУ, а також розпочато платником процедури адміністративного та судового оскарження.

Також в Електронному кабінеті платника податків з`явився новий підрозділ «Показники СМКОР». В ньому платник ПДВ може дізнатися значення його показників D та P (на потрібну дату), які використовуються ДФС для моніторингу ПН/РК.

Ще один сервіс від ДФС – подання скарги через Електронний кабінет на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних. Новий сервіс передбачає як можливість подання Скарги (за зразком), так і можливість подання Заяви про відмову від поданої Скарги.

Порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за формою 1ДФ

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку).

Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розд. I:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

Коригування показників розд. II:

підрозд. «Оподаткування процентів»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Військовий збір»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103).

В Електронному кабінеті запроваджено сервіс з подання скарги на рішення комісій щодо відмови у реєстрації податкових накладних

Державна фіскальна служба запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.

Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – Заява) платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

Новий сервіс подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Для застосування пільг по земельному податку громадянам варто подати заяву до 1 травня

Статтею 281 Податкового кодексу визначено категорії фізичних осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатися пільгами.

Податківці звертають увагу, що до цієї статті внесено зміни щодо вибору пільги щодо сплати земельного податку фізичною особою, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання. Так, якщо громадянин, який має право на пільгу, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то йому до 1 травня поточного року необхідно подати письмову заяву до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня п.р. фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то оподатковуватимуться всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подана заява у 2017 році.

Від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

На запити яких установ контролюючі органи мають право надавати інформацію щодо персональних даних фізичної особи?

Згідно із ст. 32 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами (далі – Конституція України) не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою встановлення загальних вимог до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО), який формує та веде Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) (п. 1 розд. І Порядку).

Відповідно до п. 1 розд. VІІ Порядку персональні дані з ДРФО третій особі не надаються, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання вимог Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2297) або неспроможна їх забезпечити.

Пунктом 2 розд. VІІ Порядку визначено, що без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини:

органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО за конкретний проміжок часу;

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо персональних даних з ДРФО;

органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями, щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО;

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

В інших випадках, ніж зазначені у п. 2 розд. VІІ Порядку, доступ до персональних даних надається третім особам лише за письмової згоди фізичної особи - платника податків за кожним запитом окремо у порядку, визначеному ст. 16 Закону № 2297 (п. 2 розд. VІІ Порядку).

Крім того Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного антикорупційного бюро України, затверджений наказом Міністерства фінансів України, Національного антикорупційного бюро України від 08.09.2016 № 815/250, регламентує обмін інформацією між ДФС та Національним антикорупційним бюро України (далі – Національне бюро), правила складання та подання Національним бюро до ДФС запитів на отримання з ДРФО інформації, необхідної для попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, та формування і надання ДФС відповідей на такі запити.

Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.10.2016 № 911, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.10.2016 № 101, регламентує обмін інформацією між ДФС та Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) правила складання та подання Національним агентством до ДФС запитів на отримання з ДРФО інформації, необхідної для контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.05).

Правила застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України

Статтею 366 Митного кодексу України від 13 березня 2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями затверджено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Згідно з положеннями цієї статті:

1. Двоканальна система – це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

2. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

3. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.

4. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

5. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

6. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214).

Модні контрабандисти

Упродовж останніх вихідних працівники Львівської митниці ДФС запобігли двом випадкам незаконного ввезення на митну територію Україну понад 6 тис. одиниць різного одягу вартістю більш ніж півмільйона гривень.

Так, 22 квітня в МАПП «Шегині» митного поста Мостиська з Республіки Польщі прибуло два мікроавтобуси, водіями яких були брат та сестра з прикордоння (Львівщина). Для перетину кордону вони обрали смугу руху спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим засвідчили про відсутність товару, обов’язкового до декларування.

Але під час здійснення митного контролю у працівників митниці виникла підозра про можливе перевезення товарів, що є обмеженими для переміщення через митний кордон України, або підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню. У зв’язку з цим автомобілі було виведено зі смуги спрощеного митного контролю в спеціально відведене місце. У багажних відділеннях та салонах автомобілів було виявлено товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. В одному з них були жіночі та чоловічі футболки, чоловічі джинсові шорти, жіночі спортивні костюми – загалом 3 498 шт. В іншому – 2 688 шт. жіночих футболок.

Таким чином громадяни порушили встановлений порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю. Їхні дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучено. Справу про порушення митних правил для розгляду скерують до суду.

У Львові податкова міліція розкрила схему незаконного імпорту лікарських препаратів

В рамках операції ,,Рубіж-2018” і розслідування кримінального провадження за ч.1 ст.212 КК України встановлено групу осіб, які організували незаконне ввезення на територію України лікарських засобів та медичних препаратів, які в подальшому реалізовували споживачам через мережу Інтернет, використовуючи послуги кур’єрів.

Продукція іноземного виробництва ввозилася на територію України малими партіями без сплати митних платежів, без реєстрації в Міністерстві охорони здоров’я у відповідності до чинного законодавства України та без отримання відповідних ліцензій на даний вид діяльності.

Реалізовували лікарські засоби через веб-сторінку в мережі Інтернет, шляхом отримання замовлення операторами та доставки товарів кур’єрами. Оплата препаратів здійснювалась готівкою без застосування касових апаратів, відображення у бухгалтерській та податкових звітностях, та відповідно, без сплати податків.

При цьому, з метою створення вигляду реальності та законності здійснення своєї діяльності, для потенційних покупців на зазначеній Інтернет сторінці, правопорушники розмістили фото ніби-то діючої аптеки, за адресою якої, знаходиться закинуте приміщення, та не здійснюється жодної діяльності.

За результатами проведених обшуків з незаконного обігу було вилучено сотні найменувань лікарських препаратів, з яких практично половина не зареєстрована в Державному реєстрі лікарських засобів. Загальна орієнтовна вартість медикаментів складає близько 850 тис.грн. Крім того, вилучено чорнову бухгалтерію, первинну документацію та інформацію з реалізації лікарських засобів на магнітних носіях. Слідчі дії продовжуються.

Службовий собака викрив контрабандиста сигарет

Кокер-спанієль Джанго допоміг працівникам Львівської митниці ДФС виявити майже 1000 пачок контрабандних сигарет.

Так, учора 19.04.2018, в зону митного контролю пункту пропуску «Краківець – Корчова» смугою руху «червоний коридор»» заїхав вантажний транспортний засіб під керуванням 60-річного громадянина Польщі. Він перевозив з Івано-Франківщини на адресу підприємства в Польщі «ПАЛИВНІ ГРАНУЛИ (ПЕЛЕТИ)» загальною вагою 23152 кг та вартістю 2656.5 євро.

До проведення митного огляду було залучено службового собаку «Джанго» кінологічної команди митниці. Після того, як він своїми діями вказав на місця приховування, оглядова група з використанням технічних засобів митного контролю виявила 920 пачок сигарет з фільтром без акцизних марок України. Вони містились в конструктивній порожнині підлоги передньої частини вантажного відсіку напівпричепа. Про наявність вказаного товару громадянин Польщі під час усного опитування не заявив, у митній декларації не вказав.

Таким чином, громадянин Польщі вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів і способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Стосовного нього, за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України складено протокол. Сигарети вилучено. Справу скерують до суду.

Працівники Львівської митниці ДФС припинили тютюновий вояж контрабандистів

Упродовж доби працівники митниці викрили три спроби незаконного переміщення сигарет.

Так, у пункті пропуску «Рава-Руська – Гребенне» у двох випадках вилучено понад 650 пачок сигарет. Їх намагались вивезти з України мешканці Тернопільщини. В одному випадку 30-річний чоловік приховав цигарки в задніх дверях автомобіля «Ford Transit Connect», в іншому – 40-річний громадянин для переміщення майже 500 пачок змайстрував тайник у плитах з полістиролу, які перевозив автомобілем «Volkswagen LT28».

Ще понад 200 пачок сигарет митники знайшли у конструктивній порожнині автомобіля «RENAULT TRAFIC». Їх намагався перемістити 36-річний мешканець Рівненщини через пункті пропуску «Краковець – Корчова».

Отже, громадяни України намагались перемістити сигарети через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способів та засобів, що утруднюють виявлення товарів та з використанням спеціально виготовлених сховищ.

Такі їх дії мають ознаки порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Сигарети вилучено. Справи скерують до суду.

Працівники Львівської митниці ДФС запобігли незаконному ввезенню в Україну понад 1200 одиниць одягу

Товар намагались ввезти мешканці Львівщини легковими автомобілями смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор».

Так, у ніч проти 18 квітня у пункті пропуску «Шегині – Медика» працівники Львівської митниці ДФС зафіксували два випадки незаконного переміщення товару. В одному з них громадянин України 1988 року народження як пасажир автомобіля намагався ввезти 605 шт. різного одягу: шкарпетки, натільну білизну тощо.

В іншому випадку наш 19-річний співвітчизник як пасажир перевозив 600 одиниць одягу, серед них жіночі піжами, білизну, плаття, футболки, джинси, а також чоловічу нижню білизну.

Обравши смугу руху «зелений коридор», вони заявили про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню або належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.

Однак під час митного огляду в салонах автомобілів митники виявили товар, який відповідно до ст. 374 МК України перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Отже, громадяни порушили встановлений порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю. Ці дії мають ознаки порушення митних правил. Предмети правопорушення вилучено, їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.

Громадянину, який отримував у 2017 році грошове утримання від фізичної особи, згідно з договором про довічне утримання, необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 02 травня 2018 року

Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до пп. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 02 травня 2018 року за наслідками 2017 року, а також сплатити податок з таких доходів не пізніше 31 липня 2018 року.

При яких умовах застосовується РРО ФОП-єдинщиками

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Разом з тим, наголошуємо, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

Про особливості формування податкового кредиту

Узв’язкуіззмінамидоПодатковогокодексу, яківступилиудіюз 01 січня 2018 року, платникиподаткуможутьвключитидоскладуподатковогокредитууподатковійзвітностізПДВзагрудень 2017 рокуабозабудь-якийнаступнийзвітний (податковий) періодпротягом 1095 календарнихднівздатискладенняПН/РК, сумиПДВзазначеніуПН/РК, реєстраціюякихуЄРПНбулозупиненовідповіднодопункту 201.16 статті 201 Кодексутаяківідповіднодопункту 571 підрозділу 2розділу XX "Перехідніположення" КодексубулизареєстрованіуЄРПН 2 січня 2018 року.

Нагадаймо, щовідповіднодопункту 201.16 статті 201 Кодексувредакції, чиннійдо 31.12.2017, реєстраціяПН/РКвЄРПНмоглабутизупиненаупорядку, визначеномуКабінетомМіністрівУкраїни, уразівідповідностітакоїПН/РКсукупностікритеріївоцінкиступеняризиків, достатніхдлязупиненняреєстраціїПН/РКвЄРПН, встановленихвідповіднодопункту 74.2 статті 74 Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Кодексу в редакції, чинній до 31.12.2017, та пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Відповідно до підпункту 2 пункту 31 Закону № 2245 змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 56 Закону № 2245 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 571, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 2001.3 та 2001.9 статті 2001 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245-VІІІ та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Лист ДФС України від 03.03.2018р. №6443/7/99-99-15-03-02-17

СУБОРЕНДА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ: ХТО Є ПЛАТНИКОМ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ?

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата_за_землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі – орендна_плата).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду (підпункти 288.2, 288.3 ст.288 ПКУ).

Згідно зі ст.8 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Відповідно до п.288.6 ст.288 ПКУ плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Оскільки плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено), а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа, що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

Повідомлення про оприлюднення проекту Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117»

Державна фіскальна служба України представляє проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117» (далі – проект Постанови).

Проект Постанови розроблено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Основною метою розробки проекту Постанови є удосконалення порядку моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Проектом Постанови внесено зміни до ознак, у разі відповідності яким податкові накладні / розрахунки коригування не підлягають моніторингу.

Розробником проекту Постанови є Державна фіскальна служба України.

Зауваження та пропозиції стосовно проекту Постанови надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами:

Державна фіскальна служба України: 04655, МПС, м. Київ - 53, Львівська площа, 8., e-mail: monitoringsfs@sfs.gov.ua.

Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail: infomf@minfin.gov.ua

Пропозиції та зауваження також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, e-mail: inform@dkrp.gov.ua.

Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зміни що додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від ___________ 2018 р. № _____

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України

від 21 лютого 2018 року № 117

1. У Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) пункти 3 та 4 виключити та привести нумерацію у відповідність;

2) пункт 3 викласти в новій редакції:

«3. Всі податкові накладні / розрахунки коригування (крім податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю) та/або складені за операціями, що є звільненими від оподаткування) підлягають моніторингу та перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.»;

3) абзац другий пункту 33 викласти в новій редакції:

«платниками податку, у яких значення показників D і P мають такі розміри: D > 0,02, P < Pмх1,4 та обсяг постачання товарів/послуг у податкових накладних та/або розрахунках коригування, складених за останні 12 календарних місяців в Реєстрі, зазначених в таблиці даних платника податку, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців, де:

D — розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S — загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T — загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P — сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм — найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.».

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы поддерживаете автокефалию Украинской церкви?

Реклама
Реклама