11 січня 2018 рік Чечелівська ДПІ інформує

2018-01-11 12:47 327 Нравится

"Сервіс Пульс" Державної фіскальної служби України

За телефоном 0800-501-007 (напрямок "4") Ви маєте можливість цілодобово повідомляти щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

З 1 січня 2018 року збільшено ставки екологічного податку

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

З 1 січня 2018 року платники екологічного податку при визначенні податкових зобов’язань екологічного податку за об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 року застосовують збільшені ставки. Зокрема, відповідно до пунктів 39 – 43 розділу I Закону України від 07.12.2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», які набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладено у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11,2 відсотка ставки екологічного податку, що визначені: - пунктами 243.1-243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставки податку за викиди двоокису вуглецю; - пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ – ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти; - пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ - ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місця чи на об’єктах; - пунктом 247.1 статті 247 ПКУ – ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); - пунктом 248.1 статті 248 ПКУ – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу. Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів; - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку вважаються за: IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку - 19 лютого 2018 року; І квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно; ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно; ПІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно; ІV квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

Змінено критерії відбору великих платників податків

Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни в критерії відбору великих платників податків. Так, з 1 січня 2018 року великий платник податків - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро. Також, Законом №2245-VIII зазначено, що після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків. Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких великих платників податків та переведення їх на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, та його територіальні підрозділи.

Терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

З 1 січня 2018 року триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році. Для окремих категорій фізичних осіб визначено різні граничні строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема:

- для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2017 рік – 09.02.2018;

Фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

- для фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

- для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня 2018 року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

- для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно);

- для фізичних осіб платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Податкова декларація з плати за землю подається за новою формою

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, власників землі та землекористувачів, що наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2017 року №9 внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року N 560 та викладено її в новій редакції. Відповідно платники податків повинні звітувати в 2018 році за оновленою формою. Суб’єкти господарювання самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Фізичним особам нарахування сум податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку.

Податок на нерухомість в 2018 році

У 2018 році податок на нерухомість нараховуватиметься фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за звітний 2017 рік.Так, підпунктом 266.5.1 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 м2 бази оподаткування. Мінімальна заробітна плата на 01.01.2017 р. визначена у розмірі 3 200,00 грн. Отже, граничний розмір ставок, передбачений для розрахунку податку в 2018 р. за звітний 2017 р., не повинен перевищувати 1,5 %, або 48,00 грн за 1 м2 бази оподаткування. Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 статті 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств

У грудні 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, а саме: - змінено визначення безнадійної заборгованості для цілей оподаткування банківських установ; - уточнено вимоги щодо відповідальності релігійних організацій при порушенні законодавства відповідно до якого вони зареєстровані та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; - передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається у 60-ти денний термін; -уточнено різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій; - уточнено норми щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення зазначеної норми не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи; - уточнена редакція норми щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів літакобудування.

Внесено зміни щодо контролю за трансфертним ціноутворенням

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

01.01.2018 набрав чинності (крім окремих положень) Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині трансфертного ціноутворення, а саме: доповнено перелік господарських операцій, які є контрольованими: – господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні; доповнено критерії для визнання операцій контрольованими: – господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; змінено термін надсилання запиту центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, для подання документації щодо контрольованих операцій з 01 травня на 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено; уточнено строки сплати суми податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»; уточнено норми щодо укладання договорів за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер.

Внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який вніс зміни до Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. У переліку платників єдиного внеску з’явилась нова категорія – члени фермерського господарства; платниками, віднесеними до першої групи платників єдиного податку, визначеними у підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, єдиний внесок сплачуватиметься у розмірі не менше мінімального страхового внеску; для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства встановлено нові строки сплати єдиного внеску. Зазначені особи зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Внесено зміни до плати за землю

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), зокрема в частині плати за землю, а саме: встановлено, що річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку: – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки; – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра звертає увагу, що фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу; встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100%.

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує: останні зміни до діючого законодавства

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до:

1. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями, зокрема: тимчасово припинено систему блокування податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; змінено правила безмитного ввезення товарів на територію України, зокрема у міжнародних поштових і експрес-відправленнях; запроваджено надання пільг з податку на додану вартість щодо окремих видів діяльності і на певні види продукції; запроваджено поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби; доповнено нормою, яка зазначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року; створено Єдину базу даних звітів про оцінку нерухомого майна з метою запобігання заниження бази оподаткування (оціночної вартості) при продажу нерухомого майна; встановлено, що якщо податковий орган у визначений Кодексом строк не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу на сплату податку на нерухоме майно, відмінно від земельної ділянки, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання; змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків, а саме обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро; запроваджено облік великих платників податків за неосновним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків або його територіальних підрозділах щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків; збільшено ставки екологічного податку.

Внесено зміни до рентної плати, а саме: збільшено ставки з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; запроваджено ставки рентної плати на видобуток природного газу із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до/понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) у розмірі 12% та 6% відповідно.

Внесено зміни до плати за землю, а саме: встановлено, що річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку: – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки; – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу; встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100%.

Внесено зміни до спрощеної системи оподаткування, а саме:

запроваджено нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Кодексу, платниками єдиного податку, які здійснюють на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України; встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100%.

Внесено зміни по податку на прибуток підприємств, а саме:

змінено визначення безнадійної заборгованості для цілей оподаткування банківських установ; уточнено вимоги щодо відповідальності релігійних організацій при порушенні законодавства відповідно до якого вони зареєстровані та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік, подається у 60-ти денний термін;

уточнено різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), при здійсненні фінансових операцій;

уточнено норми щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення зазначеної норми не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи;

уточнена редакція норми щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів літакобудування.

Внесено зміни до трансфертного ціноутворення, а саме:

доповнено перелік господарських операцій, які є контрольованими:

– господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

доповнено критерії для визнання операцій контрольованими:

– господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

змінено термін надсилання запиту центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, для подання документації щодо контрольованих операцій з 01 травня на 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено;

уточнено строки сплати суми податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»;

уточнено норми щодо укладання договорів за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер.

2. Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які передбачають встановлення заборони, зокрема роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та виноградним дистилятом спиртовим та імпорту та експорту виноградного дистиляту спиртового;

3. Закону України від 04 листопада 1999 року № 1212-XIV «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» із змінами і доповненнями, які передбачають збільшення ставки єдиного збору за здійснення в пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плати за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) і додаткової плати за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Також, з 01.01.2018 пунктом 110 розділу I Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 255 Кодексу в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води та порядку нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води.

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який вніс зміни до Закону України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме:

максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

У переліку платників єдиного внеску з’явилась нова категорія – члени фермерського господарства;

платниками, віднесеними до першої групи платників єдиного податку, визначеними у підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, єдиний внесок сплачуватиметься у розмірі не менше мінімального страхового внеску;

для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства встановлено нові строки сплати єдиного внеску. Зазначені особи зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», яким встановлено такі розміри основних мінімальних соціальних стандартів у 2018 році:

1. Мінімальна заробітна плата:

у місячному розмірі: з 1 січня – 3723 грн;

у погодинному розмірі: з 1 січня – 22,41 грн.

2. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року – 1700 грн, з 1 липня – 1777 грн, з 1 грудня – 1853 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року – 1492 грн, з 1 липня – 1559 грн, з 1 грудня – 1626 грн;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року – 1860 грн, з 1 липня – 1944 грн, з 1 грудня – 2027 грн;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1762 грн, з 1 липня – 1841 грн, з 1 грудня – 1921 грн;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року – 1373 грн, з 1 липня – 1435 грн, з 1 грудня – 1497 грн.

Крім того, 31.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за № 821/30689, який вніс зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2016 № 821) (далі – Наказ № 859) зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743.

Змінами внесеними Наказом № 556 передбачено, що фізичні особи – підприємці у додатку Ф2 до Декларації відображають амортизаційні відрахування за витратами, понесеними на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів та придбання нематеріальних активів.

Також, для фізичних осіб – підприємців, які у звітному (податковому) році припиняють державну реєстрацію підприємницької діяльності за власним рішенням та подають Декларацію у строки, встановлені абзацом другим пункту 177.11 статті 177 Кодексу, передбачено відображення дати прийняття рішення про припинення у рядку 8 «Категорія платника» Декларації

Крім того, розділ ІІ Декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому вказується сума доходу, отриманого у вигляді додаткового блага відповідно до абзаців другого та третього підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит).

Із збільшенням мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму збільшуються податкові відрахування підприємців

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року збільшено мінімальну заробітну плату, яка тепер становитиме 3723 грн. на місяць, та прожитковий мінімум для працездатної особи - до 1762 гривень. Відповідно для підприємців, які перебувають на загальній та спрощеній системах оподаткування, збільшуються суми сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску. Зокрема, починаючи з 2018 року для «спрощенців» І групи, для яких ставка єдиного податку встановлена в розмірі до 10% розміру прожиткового мінімуму, сума податку становить до 176,2 грн. на місяць, для ІІ групи, в яких ставка податку встановлена в розмірі до 20 % від мінімальної заробітної плати – до 744,6 грн. Єдиний соціальний внесок фізичні особи-підприємці зобов’язані сплачувати у розмірі не меншому за 819,06 грн. на місяць.

Система управління ризиками у сфері митного контролю

Уряд схвалив відповідну Стратегію розвитку системи управління ризиками, реалізація якої розрахована на 5 років – до 2022 року. Документ розроблений на основі кращих міжнародних практик і законодавства ЄС, рекомендацій МВФ та експертів проекту Twinning щодо підтримки ДФС у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфер.

Система управління ризиками почала впроваджуватись у роботу митних органів з 2005 року. Наразі аналіз та оцінка ризиків здійснюється у режимі on-line. Автоматизована система (АСАУР) дає змогу електронного відбору документів або переміщень товарів, транспортних засобів, осіб через державний кордон, за якими необхідно посилити митний контроль, визначити перелік митних формальностей, оцінити найбільш ризикові зовнішньоекономічні транзакції. У середньому щомісяця АСАУР забезпечує проведення оцінки ризиків по близько 200 тис митних декларацій, 290 тис переміщень комерційних транспортних засобів та 1,26 млн пасажирських переміщень.

Подальший розвиток системи управління ризиками буде сконцентровано у наступних напрямах: законодавче забезпечення, організаційна структура, процеси управління ризиками, взаємодія з держорганами, ІТ-рішення, ресурсне забезпечення та підготовка персоналу.

Вже у 2018 році запланована низка суттєвих змін, зокрема, в організаційній структурі ДФС та її територіальних органів, що створить підґрунтя для подальшого розвитку системи управління ризиками в Україні. Мова йде про створення окремих структурних підрозділів з питань управління ризиками, розроблення і супроводження автоматизованої системи.

Крім того, з нововведень, передбачених Стратегією вже у цьому році – запровадження системи автоматизованого розподілу суб’єктів господарювання в залежності від їх характеристик та історії діяльності для використання інформації під час проведення автоматизованого аналізу та оцінки ризиків. Така система дозволить автоматизовано формувати пул добропорядних суб’єктів господарювання на базі об’єктивно встановлених критеріїв та надавати їм окремі спрощення під час митного контролю. Прикладом таких спрощень може бути суттєве зменшення частки митних оглядів по зовнішньоекономічних операціях таких суб’єктів господарювання.

Також планується запровадити механізм надання перевізниками попередньої інформації про товари і транспортні засоби, заплановані до переміщення, в обсязі та з дотриманням часових нормативів у рамках міжнародних стандартів. Це дозволить здійснювати аналіз та оцінку ризиків до прибуття таких товарів і транспортних засобів у пункт пропуску.

Щодо посилення роботи за напрямом взаємодії з держорганами, то Стратегія передбачає обмін інформацією в режимі реального часу, що може бути використана для проведення аналізу та оцінки ризиків, а також виявлення та попередження порушень законодавства. Наприклад, мова йде про передачу даних від Держприкордонслужби до ДФС про осіб, які переміщуються через державний кордон.

«Реалізація Стратегії та відповідного плану заходів дозволить досягти основної мети застосування системи управління ризиками. З одного боку буде забезпечений оптимальний баланс між спрощенням та прискоренням митних формальностей для добропорядного бізнесу, а з другого - забезпеченням належного контролю за товарами, транспортними засобами, які переміщуються через митний кордон України. Тобто збережені і інтереси держави, і бізнесу», - вважає в.о. директора Департаменту таргетингу та управління митними ризиками ДФС Сергій Демченко.

Платник податку, який утримує двох і більше дітей до 18 років має право на податкову соціальну пільгу на кожну дитину

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь – який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2018 році складає 881 гривню.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), тобто у 2018 році – в розмірі 881 гривні.

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2470 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1762 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.08.02).

Порядок заповнення табличної частини розрахунку коригування, що складається продавцем у разі повернення ним суми попередньої оплати

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

У разі коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається повернення суми попередньої оплати (авансу)/повернення товарів, постачальник (продавець) на дату такого повернення складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів/постачання товарів.

В табличній частині такого розрахунку коригування , зокрема, в розділі Б зазначаються: в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується; в графі 2 – причина коригування (наприклад: повернення попередньої оплати/повернення товарів); в графі 7 «Коригування кількості, зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)» вказується кількість (об’єм, обсяг) непоставлених/повернутих товарів/послуг зі знаком «-»; графа 9 «Коригування вартості, зміна ціни (-) (+)» та графа 10 «Коригування вартості, кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими.

Показники що зазначались в графах 3, 4.1– 4.3, 5, 6, 8, 11 та 12 залишаються незмінними (п. 25 Порядку № 1307).

У графі 13 вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ) зі знаком «-».

Залежно від того як оподатковувалась ПДВ така операція (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ) продавцем заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101).

Терміни подання податкової декларації платниками єдиного податку першої та другої груп

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п.295.1 ст.295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 49.18.2 та п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Сплата єдиного податку платниками, зокрема першої та другої груп здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107).

Порядок укладання договору про визнання електронних документів

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Наказ № 557).

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено: електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав; електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки; фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Платник створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП (п. 3 розд. ІІІ Порядку).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розд. ІІІ Порядку).

Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається платнику (п. 2 розд. ІІІ Порядку).

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пп. 9 – 11 розд. II Порядку (п. 6 розд. ІІІ Порядку).

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п. 10 розд. ІІІ Порядку).

Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до пункту 5 цього розділу) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі - Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

Операції з постачання медичних виробів, внесених до Державного реєстру, оподатковуються ПДВ за ставкою 7%

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

З 1 січня 2018 року операції з постачання та ввезення на митну територію України всіх медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Украї­ні, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 7% о 2018 року застосовувалась ставка 20%).

Зазначені зміни набули чинності, в зв’язку з прийняттям Закону України від 7 грудня 2017 року№2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Податківці нагадують, на сьогодні податком на додану вартість за ставкою 7% оподатковуються операції з постачання та ввезення на митну територію України лише медичних виробів, включених до переліку, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 року № 410.

До операцій з постачання та ввезення на митну територію України всіх інших медичних виробів застосовується ставка ПДВ в розмірі 20%.

Кампанію декларування доходів за 2017 рік розпочато

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Увага! Декларація подається за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 06.06.2017 р. № 556 (набув чинності 31.12.2017 р.).

З 01.01.2018 р. розпочато кампанію декларування доходів громадян, отриманих протягом 2017 року, яка триватиме до 01.05.2018 р.

Громадяни мають подати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо вони у 2017 р. отримували:

- окремі доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті протягом 2017 р. не утримувався податок на доходи фізичних осіб;

- доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів;

- іноземні доходи;

- інші доходи, декларування яких передбачено чинним законодавством.

Такі громадяни зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 01.05.2018 р. річну податкову декларацію про майновий стан та доходи за наслідками 2017 р., а також нарахувати та сплатити до 01.08.2018 р. податок з таких доходів за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою 1,5 %.

Водночас якщо громадяни бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2017 р., податкову декларацію можна подати впродовж усього 2018 р.

Нові правила ввезення товарів з-за кордону у ручній поклажі

З 1 січня 2018 року набув чинності Закон України № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Відповідно до нього внесені зміни до правил безмитного ввезення товарів на територію України громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

Зокрема, відповідно до підпункту 196.1.18 статті 196 Податкового кодексу України з 1 січня 2018 року не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин, а також ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин.

Згідно з підпунктом 191.2.3 статті 191 ПКУ у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

Щодо запровадження ІТС «Електронний кабінет»

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 серпня 2017 року за № 942/30810, запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».

Створення ІТС «Електронний кабінет» забезпечено на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

Електронний кабінет має функціональні частини:

відкрита (загальнодоступна) частина та приватна частина (особистий кабінет).

Для забезпечення взаємодії засобами Електронного кабінету в приватній частині (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача, платник податків здійснює електронну ідентифікацію з використанням ЕЦП відповідальних осіб платника (директора, бухгалтера, осіб, які мають право підпису), наданого будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких передбачено Податковим кодексом України.

Для забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи Електронного кабінету у розділі «Електронна звітність» офіційного веб-порталу ДФС розміщено перелік тестових платників.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Податкова соціальна пільга у 2018 році

Чечелівська ДПІ інформує, що відповідно до Закону України від 07.12.2017р. №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (у розрахунку на місяць) становить 1762 гривні.

Відповідно розмір податкової соціальної пільги становитиме:

- 100% - 881 грн. (для будь-якого платника податку або платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину).

- 150% - 1321,50 грн. (для платників податку, які є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником (у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років); утримують дитину-інваліда (у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років); які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом; інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

- 200% - 1762 грн. (для платників податку, які є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу"; учасником бойових дій під час Другої світової війни, інвалідом І і ІІ групи, учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Нагадаємо, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу у вигляді зарплати, a також прирівняних до неї виплат, якщо розмір такого доходу не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, помноженого нa коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Тобто максимальний розмір зарплати, до якого може бути застосована звичайна податкова соціальна пільга у 2018 році становитиме 2470 грн. (1762 грн. х 1,4).

Пом’якшено вимоги до процедури переміщення банківських металів через митний кордон

З 28.12.2017 р. набрала чинності постанова Правління Нацбанку України від 26.12.2017 р. № 142, якою затверджено зміни до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, відповідно до яких пом’якшено вимоги до процедури переміщення банківських металів через митний кордон України.

Документом скасовано вимогу щодо наявності індивідуальних ліцензій Нацбанку на вивезення фізичною особою банківських металів вагою, що перевищує 500 г. Дозвіл на вивезення банківських металів у такому обсязі буде можливий за умови письмового декларування митному органу та на підставі документів, що підтверджують придбання цією особою банківських металів в уповноважених банках та/або Нацбанку в повному обсязі.

Водночас скасовується вимога щодо необхідності отримання юридичними особами спеціального дозволу Нацбанку на ввезення банківського металу, виготовленого нерезидентом за договором про перероблення давальницької сировини, якщо ці банківські метали в повному обсязі продаються Нацбанку. Достатньо лише наявності договору, на підставі якого здійснювалась переробка, а також договору на поставку банківських металів Нацбанку.

Підсумки деклараційної кампанії - 2017

«Загальна сума задекларованого громадянами доходу в минулому році за 2016 рік складає 2 млрд. 837,5 млн. грн. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 101,3 млн. грн. Це на 19,8 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Сума військового збору до сплати - 16,4 млн. грн., що перевищує позаминулорічні показники на 2,5 млн. грн.», - повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

200 мільйонерів Дніпропетровщини задекларували 1 млрд. 148,0 млн. грн. Сума сплати до бюджету складає: 27,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 3,6 млн. грн. військового збору. Кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у 2016 році, тривала з 1 січня по 31 грудня 2017 року. За цей період декларацію про майновий стан і доходи надали 47328 громадян. Керівник управління також зазначив, що у минулому році право на податкову знижку використали 8558 громадян області, яким підлягає повернення з бюджету 12,7 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245).

Законом №2245, зокрема, внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами, які передбачають встановлення заборони, зокрема роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим та виноградним дистилятом спиртовим та імпорту і експорту виноградного дистиляту спиртового.

Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за 2017 рік

У 2017 році Дніпропетровською митницею ДФС забезпечено перерахування більше 20 млрд. грн. митних платежів до Державного бюджету України, що складає 102% орієнтовних індикативних показників, доведених Міністерством фінансів України. До бюджету додатково надійшло майже 401,5 млн. грн. Відносно минулого року збільшення надходжень складає 23,1% (+3 млрд. 963 млн. грн.). У рамках проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування на реконструкцію доріг Дніпропетровської області Дніпропетровською митницею ДФС у 2017 році спрямовано кошти у сумі 331,2 млн. грн.

За рахунок проведення заходів контролю за правильністю визначення митної вартості до Держбюджету за 2017 рік додатково забезпечено 302,02 млн. грн.

У 2017 році митницею прийнято 279 рішень про визначення коду товару, за якими класифіковано 380 товарів. Загальна сума збільшення митних платежів внаслідок прийнятих класифікаційних рішень становить 37,39 млн. грн.

Сума додаткових надходжень за результатами контролю правильності визначення країни походження товарів становить 11,23 млн. грн., це на 126,4% більше ніж у минулому році (у 2016 році – 4,96 млн. грн.).

У 2017 році Дніпропетровською митницею ДФС було видано 4 404 сертифікатів форми EUR.1.

Кількість електронних митних декларацій складає майже 99% від загальної кількості митних декларацій, в 21,8% з яких – митне оформлення здійснено за принципом «єдине вікно». Значно поліпшено показники граничного часу митного оформлення у митних режимах імпорту, експорту і транзиту товарів порівняно з 2016 роком.

Позитивні фіскальні результати стали можливими в результаті дій з боку митниці, які спрямовані на спрощення умов зовнішньої торгівлі, створення сприятливих умов для прискорення митного оформлення.

Співробітниками Дніпропетровської митниці ДФС у 2017 році складено 318 протоколів про порушення митних правил на суму 45,35 млн. грн.; направлено 19 повідомлень про протиправне діяння, що містить ознаки злочину на загальну суму 18,03 млн. грн.

Наведені цифри підтверджує факт того, що Дніпропетровська область представляє собою економічно розвинений промисловий центр України.

У свою чергу, Дніпропетровська митниця ДФС докладає зусиль для створення сприятливих умов розвитку зовнішньої торгівлі, наповнення державного бюджету, розвитку вільних конкурентних умов для ведення бізнесу.

Щодо ускладнення роботи пунктів пропуску

За оперативними даними, дороги до трьох пунктів пропуску «Шегині – Медика», «Рава – Руська-Гребенне» та «Краковець –Корчова» у с.Роснівка (близько 10 км до пункту пропуску) Львівської митниці ДФС розблоковані.

Під’їзні шляхи до «Ягодину» Волинської митниці ще й досі залишаються перекритими.

Дороги зранку заблоковані громадянами. Робота пунктів пропуску ускладнена. Орієнтовна кількість учасників акції -130 осіб. Вони невдоволені змінами щодо оподаткування товарів, що ввозяться фізичними особами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, які набули чинності 1 січня 2018 року.

За інформацією на 15 годину, не дивлячись на розблокування доріг до «Шегині» та «Рава-Руської», у черзі знаходилося 130 транспортних засобів, безпосередньо у пунктах пропуску – ще 60. На під’їздах до «Краківця» - 80 транспортних засобів. Тобто наразі ситуація ще досі ускладнена.

Знаючи про організацію мітингів, керівництво Львівської митниці напередодні провело нараду з Держприкордонслужбою та польською стороною, де було прийнято рішення в ніч з 9 на 10 січня оформити максимальну кількість автомобілів. Так, наприклад, на «Шегині» в ніч було оформлено вдвічі більше вантажних транспортних засобів – 86.

Щодо ситуації на «Ягодині». Блокування дороги поки ще триває. В’їзду в Україну чекає близько 20 вантажних транспортних засобів. Крім того, станом на 14 годину, близько 40 вантажівок через перекриття дороги не могли під’їхати до пункту пропуску. Пасажирські автобуси та легкові автомобілі пропускаються мітингувальниками без перешкод.

Звертаємо увагу, що Державна фіскальна служба України є виконавчим органом державної влади, яка позбавлена права законодавчої ініціативи. Всі дії працівниками ДФС здійснюються виключно у рамках діючого законодавства.

Водночас нагадуємо особам, які планують проведення цих акцій, що блокування доріг є протизаконним та неприйнятним. Також такі дії створюють незручності для інших громадян, які перетинають державний кордон України, завдають втрат суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, впливають на зменшення надходжень коштів до Держбюджету України. Будьмо відповідальними!

Державна фіскальна служба України готова до діалогу та вирішення проблемних ситуацій у рамках своєї компетенції.

Одеські митники завадили вивезенню з України ікони минулого століття

Громадянин України намагався незаконно вивезти ікону через пункт пропуску „Кучурган - Первомайськ” митного поста «Кучурган» Одеської митниці ДФС.

Прямуючи до Молдови на власному автомобілі «MERCEDES-BENZ VITO», він обрав для проходження митного контролю «зелений коридор».

Проте під час здійснення прикордонно-митного контролю транспортного засобу в поличці водійських дверцят без ознак приховування було виявлено написану на дошці ікону, приблизно датовану серединою минулого століття.

За попередньою інформацією з відкритих джерел це – копія Смоленської ікони Божої Матері.

Смоленську ікону Божої Матері іменують “Одигітрія”, що означає «Дороговказна».

За церковними переказами вона була написана святим євангелістом Лукою під час земного життя Пресвятої Богородиці.

На початку ХІ століття ікона потрапила до Київської Русі, а згодом до Смоленська.

Наразі складено протокол про порушення митних правил за ознаками статті 471 Митного кодексу України.

Ікону передано на експертизу, за результатами якої буде встановлено її належність до культурних цінностей та вартість.

Довідково:

Відповідно до частини 5 статті 374 Митного кодексу України, культурні цінності за кодами 9701100000 (картини, малюнки та пастелі), 9701900000, 9702000000, 9703000000, 9704000000, 9705000000, 9706000000 (предмети антикваріату віком понад 100 років) згідно з УКТЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

За наявності таких предметів, громадянин при виїзді з митної території України зобов’язаний самостійно обрати канал руху “червоний коридор” та здійснити їх письмове декларування.

Згідно з п. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 ст. 366 передбачено, що громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації.

Проте звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Закарпатські митники вилучили «TOYOTA LAND CRUISER 150» вартістю понад 1 млн грн

Транспортний засіб вилучено в громадянина Угорщини на митному посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС, причина – підроблене ідентифікаційне номерне позначення.

Проходив митний контроль іноземець смугою руху «зелений коридор». До митного оформлення громадянин, як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу, надав контрольний талон для проходження митного контролю, паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, доручення на право керування автомобілем.

На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків транспортний засіб митники вивели із загального потоку для проведення поглибленого огляду. Відтак, залучивши експерта-спеціаліста, працівники митниці встановили, що ідентифікаційне номерне позначення підроблене кустарним способом.

Про цей факт повідомлено Виноградівський ВП ГУНП в Закарпатській області.

Таким чином, громадянин Угорщини вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу з приховуванням від митного контролю, шляхом надання одним товарам вигляду інших.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за протоколом про порушення митних правил транспортний засіб «TOYOTA LAND CRUISER 150» 2015 року випуску, вартістю понад 1 млн грн, вилучено.

ДФС розвиватиме систему управління ризиками у сфері митного контролю

Державна фіскальна служба України розвиватиме та вдосконалюватиме систему управління ризиками у сфері митного контролю. Уряд схвалив відповідну Стратегію розвитку системи управління ризиками, реалізація якої розрахована на 5 років – до 2022 року. Документ розроблений на основі кращих міжнародних практик і законодавства ЄС, рекомендацій МВФ та експертів проекту Twinning щодо підтримки ДФС у розвитку елементів інтегрованого управління кордонами у митній сфер.

Система управління ризиками почала впроваджуватись у роботу митних органів з 2005 року. Наразі аналіз та оцінка ризиків здійснюється у режимі on-line. Автоматизована система (АСАУР) дає змогу електронного відбору документів або переміщень товарів, транспортних засобів, осіб через державний кордон, за якими необхідно посилити митний контроль, визначити перелік митних формальностей, оцінити найбільш ризикові зовнішньоекономічні транзакції. У середньому щомісяця АСАУР забезпечує проведення оцінки ризиків по близько 200 тис митних декларацій, 290 тис переміщень комерційних транспортних засобів та 1,26 млн пасажирських переміщень.

Подальший розвиток системи управління ризиками буде сконцентровано у наступних напрямах: законодавче забезпечення, організаційна структура, процеси управління ризиками, взаємодія з держорганами, ІТ-рішення, ресурсне забезпечення та підготовка персоналу.

Вже у 2018 році запланована низка суттєвих змін, зокрема, в організаційній структурі ДФС та її територіальних органів, що створить підґрунтя для подальшого розвитку системи управління ризиками в Україні. Мова йде про створення окремих структурних підрозділів з питань управління ризиками, розроблення і супроводження автоматизованої системи.

Крім того, з нововведень, передбачених Стратегією вже у цьому році – запровадження системи автоматизованого розподілу суб’єктів господарювання в залежності від їх характеристик та історії діяльності для використання інформації під час проведення автоматизованого аналізу та оцінки ризиків. Така система дозволить автоматизовано формувати пул добропорядних суб’єктів господарювання на базі об’єктивно встановлених критеріїв та надавати їм окремі спрощення під час митного контролю. Прикладом таких спрощень може бути суттєве зменшення частки митних оглядів по зовнішньоекономічних операціях таких суб’єктів господарювання.

Також планується запровадити механізм надання перевізниками попередньої інформації про товари і транспортні засоби, заплановані до переміщення, в обсязі та з дотриманням часових нормативів у рамках міжнародних стандартів. Це дозволить здійснювати аналіз та оцінку ризиків до прибуття таких товарів і транспортних засобів у пункт пропуску.

Щодо посилення роботи за напрямом взаємодії з держорганами, то Стратегія передбачає обмін інформацією в режимі реального часу, що може бути використана для проведення аналізу та оцінки ризиків, а також виявлення та попередження порушень законодавства. Наприклад, мова йде про передачу даних від Держприкордонслужби до ДФС про осіб, які переміщуються через державний кордон.

«Реалізація Стратегії та відповідного плану заходів дозволить досягти основної мети застосування системи управління ризиками. З одного боку буде забезпечений оптимальний баланс між спрощенням та прискоренням митних формальностей для добропорядного бізнесу, а з другого - забезпеченням належного контролю за товарами, транспортними засобами, які переміщуються через митний кордон України. Тобто збережені і інтереси держави, і бізнесу», - вважає в.о. директора Департаменту таргетингу та управління митними ризиками ДФС Сергій Демченко.

На розвиток дорожньої інфраструктури за підсумками 2017 року ДФС спрямовано понад 12,3 млрд. грн.

Завдяки перевиконанню Державною фіскальною службою України індикативів із забезпечення митних надходжень до бюджету за 2017 рік у рамках митного експерименту на розвиток дорожньої інфраструктури має бути направлено 12 млрд. 312 млн. грн.

Зокрема, за результатами минулого року серед лідерів по перерахуванню коштів на реконструкцію доріг - Одеська митниця ДФС, яка спрямувала 2 млрд. 350 млн. грн., Київська – 1 млрд. 884 млн. грн., Львівська – 1 млрд. 115 млн. грн., Київська міська – 1 млрд. 39 млн. грн. та Донецька митниця – 1 млрд. 28 млн. грн.

Експеримент щодо направлення на розбудову доріг коштів, які надходять завдяки перевиконанню митницями ДФС індикативних показників із забезпечення митних платежів до бюджету, подовжено й на 2018 рік.

У 2017 році до зведеного бюджету надійшло 841,1 млрд. гривень

За оперативними даними у січні – грудні 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 841,1 млрд. грн. Це на 177,0 млрд. грн., або на 26,7 відс., більше показника 2016 року. До державного бюджету протягом 2017 року забезпечено 651,6 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 189,5 млрд. гривень.

Збір коштів до зведеного бюджету у 2017 році склав 961,1 млрд. грн., що на 202,7 млрд. грн., або на 26,7 відс., більше 2016 року, у т. ч. до державного бюджету – 771,6 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у 2017 році склали 633,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 100,6 відс., додатково забезпечено 3,7 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 113,2 відс. (+29,3 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 100,2 відс. (+0,1 млрд. грн.), ввізного мита – 102,7 відс. (+0,6 млрд. грн.), екологічного податку – 102,4 відс. (+0,04 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-грудні 2017 року приріст до 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 38,1 відс. (+69,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 25,5 відс. (+15,2 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 17,6 відс. (+9,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 15,7 відс. (+8,6 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 17,4 відс. (+9,4 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 10,5 відс. (+4,2 млрд. грн.), ввізного мита – на 11,3 відс. (+2,3 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 120,1 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 180,8 млрд. грн., що на 49,0 млрд. грн. більше 2016 року.

З початку 2018 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних у минулому році

Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): - особисто або уповноваженою на це особою; - надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; - засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. Граничні строки подання податкової декларації: - для фізичних осіб-підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2017 рік – 09.02.2018;

Важливо! Фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

- для фізичних осіб-підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

- для громадян, які зобов’язані згідно з ПКУ подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;

Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

- для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно);

- для фізичних осіб платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

інвестиційного доходу;

іноземного доходу;

та в інших передбачених ПКУ випадках.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Чернігівські митники вилучили понад 100 шт. старовинних монет

У зону митного контролю м/п «Сеньківка» Чернігівської митниці ДФС по смузі «зелений коридор» у напрямку виїзду з України заїхав легковий автомобіль «Toyota Prado» під керуванням громадянина Молдови з трьома пасажирами.

Під час проведення митного огляду автомобіля та особистих речей водія і пасажирів з використанням металошукача, у кишені верхнього одягу водія було виявлено мідні монети «Речі Посполитої» (приблизно 1700-1800 років) у кількості 110 шт., монети срібні «Речі Посполитої» - 13 шт., злиток з срібла 999 проби (приблизно 2 грами), які мають ознаки культурних цінностей.

Знайдені речі вилучено, направлено повідомлення до Слідчого відділу УСБ України в Чернігівській області.

Створення ІТС «Електронний кабінет» забезпечено на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 серпня 2017 року за № 942/30810, запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет». Електронний кабінет має функціональні частини:

відкрита (загальнодоступна) частина та приватна частина (особистий кабінет).

Для забезпечення взаємодії засобами Електронного кабінету в приватній частині (особистий кабінет), яка є індивідуальною персоніфікованою веб-сторінкою користувача, платник податків здійснює електронну ідентифікацію з використанням ЕЦП відповідальних осіб платника (директора, бухгалтера, осіб, які мають право підпису), наданого будь-яким акредитованим центром сертифікації ключів відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких передбачено Податковим кодексом України.

Для забезпечення можливості незалежної перевірки коректності роботи Електронного кабінету у розділі «Електронна звітність» офіційного веб-порталу ДФС розміщено перелік тестових платників.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Чернівецькі митники вилучили «неноворічні подарунки»

У мікроавтобусі, що перевозив з України до Італії посилки для заробітчан, співробітники пункту пропуску «Порубне» Чернівецької митниці ДФС виявили пакунок із зовсім неноворічним вмістом. У запакованій скотчем картонній коробці було приховано 10 корпусів магазинів автомата Калашникова та планка Пікатіні – система рельсового кріплення прицілів та інших допоміжних пристроїв на вогнепальну зброю.

Наразі співробітники митниці встановлюють факти, що мають значення по справі, та готують до правоохоронних органів повідомлення про вчинення протиправного діяння, що містить ознаки злочину.

Псалтир 1893 року вилучили у пункті пропуску на Чернігівщині

Раритетну книгу намагався вивезти за межі України через автомобільний пункт пропуску 55-річний громадянин Росії. Про це повідомили у Чернігівській митниці ДФС.

Порушення виявили співробітники митниці при проведенні спільного з прикордонниками контролю. Автомобіль, в якому прямував вказаний громадянин, перетинав кордон по смузі «зеленого» коридору. Тобто, користуючись перевагами спрощеного порядку, громадянин намагався уникнути митного контролю.

Псалтир знаходився у багажному відділенні транспортного засобу в картонній коробці поміж інших книжок, які не мають ознак старовини. Натомість Псалтир має явні ознаки історичної цінності – вік його налічує 124 роки. Книга розміром 25х19 см надрукована у видавництві Києво-Печерської Лаври старослов’янською мовою орієнтовно у 1893 році. Має механічні пошкодження.

Співробітники митниці склали протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. Історико-культурну цінність та точний вік видання визначатимуть експерти.

Чернівецькі митники вилучили приховані 6900 пачок сигарет вартістю 138 тисяч гривень

Цієї ночі в пункті пропуску «Порубне» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС під час здійснення митних формальностей щодо транспортного засобу комерційного призначення митниками виявлено сховище із незаконно переміщуваними сигаретами.

Водій вантажівки, що прямував з України до Румунії у службових справах, приховав від митного контролю 6900 пачок тютюнових виробів іноземного виробництва марок «NZ» та «Minsk». Сховище обладнав в спеціально виготовлених порожнинах підлоги напівпричепа. Доступ до сигарет став можливим після вивантаження товару «Банки алюмінієві для безалкогольних напоїв».

За вказаним фактом співробітниками митниці складено протокол про порушення митних правил за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України. Сигарети вартістю 138 000 гривень та напівпричіп марки «KAFFBOHRER», 2007 р.в., оцінений у 120 000 грн., вилучено.

Мирослав Продан: Збір платежів до бюджету порівняно з минулим роком зріс на 140,2 млрд. гривень

У 2017 році по платежах, що контролюються Державною фіскальною службою України, збір до загального фонду державного бюджету складе 752,9 млрд. грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України будуть перевиконані на 3,7 млрд. грн. Такі прогнози на 2017 рік озвучив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час апаратної наради за участі керівників територіальних органів фіскальної служби.

За його словами, збір платежів до загального фонду держбюджету цього року збільшився на 140,2 млрд. грн. порівняно з 2016 роком.

«Це дало можливість Уряду, і всім, хто сьогодні забезпечує фінансову політику держави абсолютно успішно закрити бюджетний рік без додаткових запозичень, і, не дивлячись на те, що черговий транш, на який розраховував Уряд наприкінці року від МВФ, ми не отримали. Тобто сьогодні власними коштами і власними зусиллями забезпечене абсолютне виконання державного бюджету в частині, доведеної до ДФС», - наголосив Мирослав Продан.

Завдяки значному перевиконанню на майже 32 млрд. грн. індикативних показників із забезпечення надходжень по митним платежам вдасться закумулювати фінансові ресурси для оснащення пунктів пропуску сучасними засобами митного контролю. Загалом, порівняно з минулим роком митні находження до бюджету зросли майже на 70 млрд. грн.

«Ми в суді довели, що всі процеси з тендерними процедурами із закупівлі скануючих систем, відбувалися чесно і прозоро, суд підтримав позицію ДФС. Це нам дає абсолютну впевненість у подальших діях у 2018 році: в усіх ключових пунктах пропуску будуть встановлені стаціонарні скануючі системи. У нас готова вся тендерна документація, готові всі процеси, пов’язані з закупівлею, а також є достатнє матеріальне забезпечення», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

ЩОДО ДЕКЛАРУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ-РЕЗИДЕНТІВ

Державна фіскальна служба України листом від 14.12.2017 р. N 16785/К/99-95-42-02-14 роз'яснила питання оподаткування спадщини, отриманої фізичною особою - резидентом за кордоном, і повідомила таке.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об'єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами за межами митної території України, зокрема у вигляді спадщини.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Отже, дохід, отриманий фізичною особою - резидентом з джерел за межами України у вигляді спадщини, включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

ЩОДО ЗМІН У ВИКОРИСТАННІ РРО ПРИ ПРОДАЖУ ГАРАНТІЙНИХ ТОВАРІВ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ – ПЛАТНИКАМИ ЄДИНОГО ПОДАТКУ

Законом України від 20.12.2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (далі - Закон N 1791) внесені зміни до п. 296.10 ст. 296 ПКУ в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - платниками єдиного податку.

Так, з 01.01.2017 у відповідності до п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону N 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У відповідності до п. 6 ст. 9 Закону N 265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, виходячи з норм ПКУ та Закону N 265, з 01.01.2017 фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов'язані застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій.

За недотримання суб'єктами господарювання зазначеної вимоги передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону N 265.

Статтею 2 Закону N 265 визначено, що термін "технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту" для цілей цього Закону вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про захист прав споживачів".

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 16.03.2017 N 231 "Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій", яка набрала чинності 08.05.2017 року, визначений цей перелік.

У відповідності до ст. 1 Закону України від 12.05.91 N 1023-XII "Про захист прав споживачів", із змінами, внесеними Законом N 1791, технічно складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", із змінами і доповненнями (далі - Закон N 265), визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документи щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом N 265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО) або заповнений вручну.

Закон України від 03 вересня 2015 року N 675-VIII "Про електрону комерцію" (далі - Закон N 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, пп. 14 п. 1 ст. 3 Закону N 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом N 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону N 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону N 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 N 705, із змінами і доповненнями (далі - Положення), встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Доставка товарів, придбаних при продажу товарів за допомогою мережі Інтернет у разі проведення розрахунків платіжними картками може здійснюватися, зокрема поштою та як власною кур'єрською службою, так і сторонньою кур'єрською організацією за договором з продавцем.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати з застосування платіжних карт Visa, MasterCard, LiqPay та інших суб'єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку "передоплата товарів" або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем - проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування "погашення кредиту". При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов'язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб'єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб'єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у цьому випадку зобов'язане видавати поштове відділення. Документом, що свідчить про отримання того або іншого товару, буде видаткова накладна продавця, вкладена суб'єктом господарювання (продавцем) у посилку.

У разі доставки товару за допомогою кур'єрської служби за умови передоплати із застосуванням зазначених вище платіжних карт, аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур'єрською службою за умови післяплати, то кур'єр видає розрахунковий документ (чек) покупцю в момент оплати коштів за придбаний товар. При цьому розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Питання щодо з'єднання РРО з платіжними системами, які приймають кошти в безготівковій формі цілодобово за допомогою мережі Інтернет на даний час законодавчо не врегульоване. У зв'язку з цим, пропонуємо Вам проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на Вашу картку у розмірі отриманої оплати.

Враховуючи, що споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосування платіжних систем використовуючи мережу Інтернет, за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон в момент відправки товару покупцю.

Одночасно необхідно зазначити, що у випадку, якщо відсутнє місце проведення розрахунків та оплата здійснюється на підставі рахунків у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб'єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, РРО при наданні послуг за допомогою мережі Інтернет не використовується.

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАТКОВОГО БЛАГА У ВИГЛЯДІ ГРОШОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено Законом України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875).

Відповідно до ст. 1 Закону N 1875 комунальні послуги є результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. При цьому споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, а виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону N 1875 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем таких послуг на основі типового договору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (пп. "г" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, дохід, отриманий платником податку - фізичною особою, як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат такого платника, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

В Одеській області фіскальною службою ліквідовано підпільний цех з виготовлення фальсифікованого алкоголю

В рамках проведення операції «Акциз-2018» та розслідування кримінального провадження за ознаками частини 2 статті 204 Кримінального кодексу України на території домоволодіння виявлено підпільний цех з незаконного масового виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв.

Реалізація алкогольних виробів здійснювалася через мережу Інтернет.

Під час обшуків виявлено та вилучено 964 літра прозорої рідини з характерним запахом спирту на суму 251 тис грн, 24 літра рідини коричневого кольору з характерним запахом спирту на суму майже 3 тис грн.

Також вилучено обладнання для виготовлення фальсифікованих алкогольних напоїв (шланги та фільтри) на суму 20 тис грн.

На вилучені товарно-матеріальні цінності накладено арешт.

Новації у нарахуванні єдиного внеску

З набранням чинності Закону України від 03.10.2017 №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», відповідно до якого пенсійна реформа зазнала суттєвих змін, внесено зміни, зокрема і до Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Запроваджені зміни набрали чинності з 01.01.2018 року та передбачають:

- зміну бази нарахування єдиного внеску, що становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, замість 25 розмірів прожиткового мінімуму;

- категорію платників єдиного внеску доповнили – члени фермерського господарства, за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Раніше зазначена категорія сплачувала внесок на добровільних засадах шляхом укладання договору добровільного страхування;

- звільняються від сплати єдиного внеску за себе фізичні особи – підприємці (в тому числі «спрощенці») та члени фермерського господарства, у випадку отримання ними пенсії за віком, або вони є особами з інвалідністю, чи досягли віку встановленого Законом про пенсійне страхування та отримують пенсію або соціальну допомогу;

- фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску. З 01.01.2018 вони сплачують єдиний внесок у повному мінімальному розмірі, як і інші фізичні особи-підприємці. Відповідно періоди здійснення підприємницької діяльності платників єдиного податку першої групи зараховуватимуться до страхового стажу у повному розмірі;

- змінено строки сплати єдиного внеску – фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують доходи від цієї діяльності, члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок.

Великі платники податків: змінено критерії визначення та оновлено Реєстр

Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни в критерії відбору великих платників податків.

Так, з 1 січня 2018 року великий платник податків - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує еквівалент 1 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тисяч євро.

Також, Законом №2245-VIII зазначено, що після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку у такому контролюючому органі або його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділах, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, приймає рішення про зміну основного та неосновного місця обліку таких великих платників податків та переведення їх на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, та його територіальні підрозділи.

Крім цього, звертаємо увагу, що Реєстр великих платників податків на 2018 рік, затверджений наказом ДФС України від 26.09.2017 №632, зазнав змін, які внесені наказом ДФС України від 29.12.2017 №884.

З 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата становить 3723 гривні

Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у наступному розмірі:

- у місячному - 3723 гривні;

- у погодинному - 22,41 гривні.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року становитиме 1700 гривень, з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Також звертаємо увагу, що розмір мінімальної заробітної плати впливає на розрахунок єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. З 1 січня 2018 року розмір мінімального страхового внеску на місяць складає 819,06 грн. (3723 грн х 22%).

Крім того, змінилася максимальна величина бази нарахування єдиного внеску. З 1 січня 2018 року - 55845 гривень (3723 грн х 15 розмірів мінімальної заробітної плати). Відповідно розмір максимального страхового внеску на місяць становить 12285,90 гривень.

Граничні терміни подання декларацій екологічного податку та сплати податкових зобов'язань з екологічного податку у 2018 році

ДФСУ у листі від 05.01.2018 р. №466/7/99-99-12-03-04-17 повідомляє, що з 01 січня 2018 року п. 3943 р. I Закону №2245-VIII викладені у нових розмірах та порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11,2% ставки екологічного податку.

Такіі ставки повинні застосовуватися платниками податку під час обчислення податкових зобов’язань, що виникли з 01 січня 2018 року.

Граничними строками подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екоподатку вважаються:

  • IV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку — 19 лютого 2018 року;
  • I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;
  • II квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;
  • III квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно;
  • IV квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. У іншому разі платник податку зобов’язаний подавати декларації відповідно до вимог ПКУ.

Отримали подарунок за кордоном - подайте декларацію в Україні

У листі від 05.01.2018 р. №66/Н/99-99-13-02-03-14/ІПК податківці нагадують про загальні правила.

Оподаткування доходів фізосіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізособи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об’єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 ПКУ).

Згідно з пп. 14.1.55 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, зокрема у вигляді подарунку.

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ПКУ. Підпунктом 170.11.1 ПКУ визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18%, визначеною п. 167.1 ПКУ.

А що, як з вартості такого податку фізособа-резидент вже сплатила податок за кордоном? Подвійного оподаткування в цьому випадку не буде. Абзацом першим пп. 170.11.2 ПКУ встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 13.4 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні. Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ПКУ).

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5% об’єкта (а не бази!) оподаткування ПДФО.

Отже, платник податку, що отримує іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів (із правом на зменшення ПДФО на суму податку, сплаченого з цього доходу за кордоном).

Зареєстровано новий законопроект щодо зменшення ставки ПДВ для сільськогосподарських підприємств

03.01.2018 р. у Верховній Раді зареєстровано законопроект №7420-2 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції". Ініціаторами цього законопроекту є нардепи VIII скликання - І. Мірошніченко та В. Давиденко.

Даним законопроектом пропонується знизити ставку ПДВ до 10% з 20% для тваринників, переробників молока, м'яса, овочів, зернових.

На думку авторів законопроекту, прийняття законопроекту забезпечить стримування зростання цін на сільськогосподарську продукцію внаслідок зміни податкового законодавства.

Але зменшення податкового навантаження означає зменшення надходжень податків до бюджету. Як очікують самі автори законопроекту, при введенні ставки ПДВ в 10% на деякі продукти харчування та сировину для їх виробництва можливе зменшення доходів держбюджету на 5,35-5,88 млрд грн. Чи погодиться на це Мінфін та Уряд, наразі сказати важко.

Чи штрафуватиме ДФС за несвоєчасну реєстрацію ПН у разі скасування ключа ЕЦП

ДФСУ у листі від 29.12.2017 р. №3220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначили, що одним із головних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації (пп. 4.1.2 ПКУ).

Далі фіксали навели загальні правила нарахування штрафів за несвоєчасну реєстрації ПН та РК, встановлених п. 120-1.1 ПКУ. Нагадуємо, що порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригуванні до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог ст. 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірах, встановлених у вказаному пункті ПКУ.

На жаль, нормами ПКУ не передбачено будь-яких виключень для окремих платників податку при застосуванні ДФС штрафних санкцій за порушення строків реєстрації ПН та/або РК в ЄРПН. Це стосується й випадку виникнення у платника податку ситуації із скасуванням ключів ЕЦП за заявою платника податку у зв’язку із несанкціонованим доступом до таких ключів з боку сторонніх осіб.

Отже, при скасування ключів ЕЦП на платників ПДВ за неможливість своєчасно зареєструвати ПН та РК буде чекати штраф.

А от у іншому своєму роз’ясненні від 29.12.2017 р. № 3246/6/99-95-42-03-15/ІПК податківці розповіли про те, за якими ПН та РК не застосовуються штрафи. Думка податківців в ньому не змінилася.

Зокрема, штрафи не застосовуються виключно до ПН, що не видаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування та оподаткування за нульовою ставкою.

Враховуючи зазначене, штрафні санкції, визначені п. 120-1.1 та п. 120-1.2 ПКУ, не застосовуються до платників податку за порушення ними граничного строку реєстрації/відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних:

1) що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або

2) що не надаються отримувачу (покупцю), складених на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Нужен ли в Украине пост Президента?

Реклама
Реклама