16_11_17 ЧЕЧЕЛІВСЬКА ДПІ інформує платників податків

2017-11-16 17:58 72 Нравится

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області надає інформаційний матеріал для

Оприлюднення

Чечелівська ДПІ повідомляє: Про оголошення конкурсу

ГУ ДФС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2018 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави (далі – Єдиний реєстр).

Заява для участі у конкурсі приймається ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою : м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а.

Інформація про документи , які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі розміщено на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» посилання http://dp.sfs.gov.ua\.

Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР !

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562)34-28-74 понеділок-четвер 14.00-17.00; п’ятниця 13.45-16.45

Чечелівська ДПІ інформує: Увага! ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає про активізацію шахраїв, які діють під виглядом працівників фіскальної служби

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що останнім часом збільшилась кількість випадків шахрайських дій, здійснених невідомими особами від імені керівництва ГУ ДФС.

Зловмисники телефонують на мобільні і службові телефони посадовим особам підприємств, фізичним особам – підприємцям та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

Тож, у разі отримання такої інформації та недопущення у майбутньому подібних випадків шахрайства просимо інформувати ГУ ДФС у Дніпропетровській області за номерами телефонів: (056)374-31-64, (0562)47-59-49, а також особисто звертатись за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Звертаємося до всіх з проханням максимально поширити дану інформацію, щоб не потрапити на «гачок» шахраїв!

Щодо роботи за січень - жовтень ЦОП ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра

За січень - жовтень Центром обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра надано 7856 адміністративних послуг

За січень - жовтень 2017 року фахівцями Центру обслуговування платників ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра надано понад 173 тисячі адміністративних, інформаційних та консультаційних послуг.

Із загальної кількості наданих у жовтні послуг 962 - це адміністративні послуги, серед яких найбільш популярною залишається видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. За цією послугою протягом жовтня місяця п.р. звернулося 248 громадянин.

Водночас 130 суб’єктів підприємництва зареєструвалися платниками єдиного податку, 144 суб’єктів господарювання зареєстрували книги обліку розрахункових операцій. За цей же час 139 підприємців – спрощенців звернулися до фахівців ДПІ у Чечелівському районі за витягами з реєстру платників єдиного податку, 128 підприємця звернулися за реєстрацією книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат.

Нагадуємо, що у Центрі обслуговування платників оформлено інформаційні та тематичні стенди з необхідною інформацією. Ознайомитись з останніми змінами до податкового законодавства можна з екрана монітора, розміщеного у ЦОПі. Для зручності платників забезпечено доступ до мережі Інтернет, обладнані місця для заповнення звітності та очікування.

«У нашому Центрі обслуговування платників громадяни і представники бізнесу можуть отримати безоплатні адміністративні послуги. Окрім того, фахівці ЦОП завжди допоможуть у заповненні звітів і проконсультують з найактуальніших питань податкового законодавства», - зазначає начальник відділу електронних сервісів і звітності, організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників ДПІ Світлана Пономарьова.

Начальник відділу нагадала, що у випадку неякісного обслуговування або ж наявності корупційних ризиків платники податків можуть поскаржитися на дії чи бездіяльність посадових осіб органів ДФС на антикорупційний сервіс «Пульс». Телефон цілодобової лінії сервісу 0-800-501-007 (за напрямком «4»).

Оподаткування товарів, які надходять в Україну на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях

Відповідно до ст. 236 Митного кодексу України (далі – МКУ) декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях (далі – МПВ), здійснюється оператором поштового зв’язку, декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об’єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у МПВ, підлягають письмовому декларуванню. Згідно з частиною шостою ст. 374 МКУ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у МПВ, підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами. Товари (крім підакцизних), що переміщуються (пересилаються) у МПВ, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, але не перевищує еквівалент 10000 євро, або переміщуються (пересилаються) без дотримання умов, передбачених частиною п’ятою ст. 374 МКУ, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро (частина сьома ст. 374 МКУ). Відповідно до частини восьмої ст. 374 МКУ товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в МПВ підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ.

Право на податкову знижку для платника податку, який навчається в аспірантурі

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, відповідно до якого платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Однак, з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ чинні у 2016 році. Так, згідно з редакцією п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, яка діяла до 01 січня 2017 року, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1930 гривень). Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлено Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556).

Згідно з пп. 1, 2 та 6 ст. 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобуваються на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (пп. 1 та 2 ст. 61 Закону № 1556). Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2016 році на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.03).

Відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289. До податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку). Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. ІІІ Порядку). Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.23).

Зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, місцем проживання якої залишилась територія проведення АТО

Нормами п.п. 67.1.2 п. 67.1 ст. 67 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставою для зняття з обліку в контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є документально підтверджена інформація відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо) про реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі. Процедури зняття з обліку платників податків в контролюючих органах регламентуються розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами (далі – Порядок). Відповідно до п 11.22 розд. ХІ Порядку, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП. Процедура зняття з обліку осіб, які здійснювали незалежну професійну діяльність, місцем проживання яких залишилась територія проведення АТО (Луганськ, Донецьк тощо) проводиться контролюючим органом за основним місцем обліку платника. Дані про взяття на облік платників податків з зазначенням найменування та коду ДПІ за основним місцем обліку оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС в електронному сервісі «Електронний кабінет платника». Після державної реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення антитерористичної операції, процедури та дії по зняттю з обліку самозайнятих осіб можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування (п.п. 6 п. 11. 22 розд. ХІ Порядку). Державна реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 ПКУ та п.п. 4 п. 11. 22 розд. ХІ Порядку). Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території та які отримали в органах Державної міграційної служби довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи, які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зобов’язані визначити свою податкову адресу та подати відповідному контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (заяву за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП), пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та зазначені довідки. При пред’явленні довідок до заяв за ф. № 5ДР або за ф. 5ДРП вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи та повна поштова адреса громадянина, за якою йому може бути вручена офіційна кореспонденція, або адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідках. Таким чином, зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, місцем проживання якої залишилась територія проведення АТО (Луганськ, Донецьк тощо) проводиться контролюючим органом за основним місцем обліку платника. Зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, та переселилась з території проведення АТО (Луганськ, Донецьк тощо) проводиться контролюючим органом за адресою фактичного місця проживання/перебування особи у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.14).

Податкові міліціонери Івано-Франківщини вилучили підакцизних товарів на суму майже 1,5 мільйона гривень

В рамках операції «Акциз-2017» працівниками податкової міліції Івано-Франківщини спільно з оперативними підрозділами Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України під процесуальним керівництвом прокуратури Івано-Франківської області вилучено підакцизні товари на суму майже 1,5 млн. гривень. Вилучення проведено на території Чернівецької області на підставі рішення суду та в рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 статті 204 Кримінального кодексу України.Так, правоохоронці виявили та вилучили більше 23,5 тис. пачок сигарет різних торгових марок, понад 800 літрів спирту, близько 900 пляшок горілки різних торгових марок та 39 кг тютюну для кальяну. Також припинено діяльність двох підпільних автозаправних станцій, за результатами яких вилучено 18,5 тис. літрів дизельного пального. На даний час вирішується питання про надання вилученим товарно-матеріальним цінностям статусу речових доказів. Досудове слідство триває. Нагадаємо, операція«Акциз-2017» проводиться з метою попередження схем та припинення каналів незаконного переміщення товарів через державний кордон України, протидії незаконному виготовленню та обігу підакцизних товарів, а також посилення державного контролю у вказаній сфері.

Порядок виправлення самостійно виявленої помилки у звітній декларації акцизного податку

Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/2655 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2016 за № 1365/29495) (далі – Порядок № 14). Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку. Відповідно до п. 16 розд. ІІІ Порядку № 14 платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати - заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати:

або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації; або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах, у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації. Відповідно до п. 9 розд. V Порядку № 14 Додаток 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» (далі – Додаток 8) подається до уточнюючої Декларації і заповнюється в такому порядку: у рядку 1 вказуються суми податку, зазначені в Декларації, показники за період, у якому виявлено помилку; у рядку 2, що заповнюється в такому самому порядку, що й рядок 1, зазначаються виправлені суми податку, зазначені в уточнюючій Декларації у звітному періоді; у рядку 3 зазначаються суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється; у рядку 4 зазначаються суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється; у рядку 5 зазначається нарахована сума штрафу у розмірі 3 відсотків відповідно до п.п. «а» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі, якщо у рядку 3 зазначається збільшення податкових зобов’язань за рахунок уточнення; у рядку 6 зазначається сума штрафу в розмірі 5 відсотків суми недоплати відповідно до п.п. «б» абзацу третього п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі подання звітної Декларації, що визначається у розмірі 5 відсотків числового значення рядка 3; у рядку 7 зазначається сума пені, що нараховується платником самостійно у порядку, встановленому відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, у разі, якщо у рядку 3 розрахунку зазначається збільшення податкових зобов’язань за рахунок уточнення. у рядку 8 стисло викладається суть помилки, чисельні показники якої відображаються у рядках 1 – 4 відповідної колонки Додатка 8.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 116.07).

Внутрішньою безпекою ДФС затримано посадовця Дрогобицької ОДПІ

Співробітниками внутрішньої безпеки ДФС спільно зі слідчими прокуратури Львівської області під час проведення слідчо-оперативних заходів у досудовому розслідуванні кримінального провадження, відкритого за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України, затримано на «гарячому» начальника відділу Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

Вказана особа затримана під час отримання неправомірної вигоди у сумі 4 тис. грн. за не нарахування штрафних санкцій під час проведення перевірки.

Мирослав Продан: ДФС використовує досвід іноземних колег при розбудові митної системи

Державна фіскальна служба України зацікавлена у посиленні співпраці з державами-членами ГУАМ у напрямі спрощення митних процедур та протидії митними правопорушенням. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час 27-го засідання Керівного комітету Проекту із сприяння торгівлі та транспортуванню ГУАМ, яке відбулося в м. Боржомі (Грузія). «Усі наші зусилля останніми роками спрямовані на спрощення та прискорення митних процедур і, таким чином, підвищення привабливості наших держав для транзиту, у тому числі і у рамках «Шовкового шляху». Приємно, що проекти, які ми обговорюємо, і рішення, які приймаємо, є інноваційними в митній справі і у більшості випадків базуються на ІТ-складовій», – підкреслив Мирослав Продан. За його словами, українська митниця сьогодні активно реформується, впроваджуючи інформаційні технології, які дозволяють автоматизувати роботу митників та, відповідно, уникнути корупційної складової. Тому всі напрацювання у рамках міжнародних проектів та досвід іноземних колег активно використовуються при розбудові української митної системи. Водночас Мирослав Продан відзначив, що співпраця між країнами-членами ГУАМ у напрямі протидії митним правопорушенням має стати більш динамічною. Так, давно вже на часі підписання Протоколу про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним шляхом через державні кордони держав-членів ГУАМ. Підписання такого документу дозволить членам організації обмінюватися інформацією про осіб, які готують, здійснюють або здійснили правопорушення або злочини, пов’язані з незаконним переміщенням товарів повітряним шляхом, а також інформацією про товари, які переміщуються фізичними або юридичними особам у такий спосіб. Обговорили під час засідання і проект Угоди між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про сприяння транзиту товарів та транспортних засобів через їх території. Впровадження Угоди не лише створить комфортні умови для транзиту, але й сприятиме зміцненню та розвитку транспортних зв’язків між державами-членами ГУАМ. Українська сторона ще у серпні минулого року направила свої пропозиції та зауваження щодо Угоди до Секретаріату ГУАМ. «ДФС чекає кінцевий варіант проекту Угоди для його остаточного ухвалення. Впевнений, що цей документ відкриє нові можливості для розвитку економічних та торгівельних відносин наших країн», – наголосив Мирослав Продан. Він також акцентував увагу присутніх на ще одному важливому напрямі – впровадженню Протоколу про обмін попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через кордони держав-членів ГУАМ. За його словами, Протокол працює лише між Україною та Азербайджаном, а тому іншим учасникам варто завершити роботу щодо його практичної реалізації. Крім того, Мирослав Продан висловив зацікавленість щодо приєднання ДФС до Програми з контролю за контейнерами, виконавцем якої є Управління по наркотикам та злочинності ООН. «Враховуючи значний транзитний потенціал території України, зокрема, її морських портів, приєднання нашої країни до Програми ООН з контролю за контейнерами могло б стати дієвим інструментом підвищення безпеки контейнерних перевезень територією української держави», – наголосив Мирослав Продан. На сьогодні здійснюються заходи щодо приєднання України до зазначеної Програми. У рамках її реалізації планується впровадження Програми з контролю за контейнерами у зонах діяльності Одеської та Київської митниць ДФС та відповідних територіальних підрозділів Державної прикордонної служби України. Українська сторона пропонує створення підрозділів припортового контролю в пунктах пропуску через державний кордон «Одеський морський торговий порт» і «Бориспіль», а також надання ДФС доступу до інформаційно-комунікаційної системи Інтерполу 24/7. Під час засідання Керівного комітету учасникам також було презентовано концепцію проекту щодо застосування та взаємного визнання мобільних електронно-цифрових підписів при митному оформленні товарів та транспортних засобів та проект «Цифровий торговий вузол ГУАМ». Детальне обговорення цих ініціатив заплановане на наступне засідання, яке відбудеться у першій половині 2018 року в Молдові.

Довідково: Організація за демократію і економічний розвиток – ГУАМ – регіональна організація, створена в 1997 році Азербайджаном, Грузією, Молдовою та Україною (з 1999 по 2005 роки в ГУАМ входив Узбекистан). До складу Керівного комітету Проекту із сприяння торгівлі і транспортуванню входять представники митних та прикордонних служб держав-учасниць ГУАМ.

Умови ввезення громадянами харчових продуктів на митну територію України

Відповідно до частини першої ст. 365 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) громадяни за умови дотримання вимог МКУ та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Згідно зі ст. 4 МКУ, товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Загальні умови ввезення товарів на митну територію України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, визначені ст. 374 МКУ, згідно з якою громадянам дозволяється ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для автомобільного сполучення товари (крім підакцизних), у тому числі харчові продукти, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг без письмового декларування та без оподаткування митними платежами. Ця норма застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. Разом з цим, МКУ визначає обмеження щодо ввезення громадянами окремих товарів на митну територію України. Зокрема, ст. 378 МКУ встановлено, що пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється, крім харчових продуктів для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» (далі – Постанова № 434) громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу; Отже, у разі перевищення встановлених обсягів та недотримання громадянами вищезазначених умов, пропуск на митну територію України харчових продуктів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД, заборонено. Підпунктом 2 п. 1 Постанови № 434 встановлено, що під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених вище харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці). Відповідно до п. 2 частини першої ст. 196 МКУ пропуск через митний кордон України харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановленими частиною другою ст. 378 МКУ, здійснюється без дозволів інших державних органів. Водночас відповідно до ст. 52 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в редакції Закону України від 22 липня 2014 року № 1602-VII (далі – Закон № 771) забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника. Відповідно до п. 95 частини першої ст. 1 Закону № 771 до харчових продуктів тваринного походження відносяться молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214).

Платник податку не має права на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій

Згідно з п. 1 ст. 248 Митного кодексу України (далі – Митний кодекс) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 Митного кодексу). У разі подання відповідно до ст. 260 Митного кодексу тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до Митного кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 Митного кодексу). Таким чином, нормами та положеннями Митного кодексу тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. Пунктом 201.12 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу. Таким чином, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.13).

Чотирилапий митник виявив у пасажира автівки вісім шприців з «травичкою»

В пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили 320 грамів марихуани. У ході митного контролю автівки, яка рухалась в напрямку Росії, службовий собака спрацював на особисті речі одного з пасажирів. При подальшому огляді в сумці-барсетці громадянина був виявлений пакунок, перемотаний ізоляційною стрічкою, з вісьмома шприцями, які були наповнені «травичкою». Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 до країн Європейського Союзу

Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1. Загалом протягом 2016 – 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження. Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії. Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 28957 шт., або 29%, Німеччини – 13643 шт., або13%, Румунії – 8042 шт., або 8%, Італії – 5319 шт., або 5 %, Нідерландів – 4159 шт., Литви – 3903 шт., Болгарії – 3348 штук.

ДФС та Держприкордонслужба обмінюватимуться інформацією про фізичних осіб та транспортні засоби, які перетинають кордон

Державна фіскальна служба України та Державна прикордонна служба започатковують обмін інформацією, необхідною для здійснення митного та прикордонного контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим». Порядок взаємодії інформаційних систем двох відомств затверджено спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства внутрішніх справ України. Так, ДФС та Держприкордонслужба обмінюватимуться в он-лайн режимі інформацією про фізичних осіб (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), серія, номер паспортного документа (за наявності)) та транспортні засоби (державний реєстраційний номер, державна належність, тип, марка, номер кузова транспортного засобу (за наявності)), які перетинають митний кордон України та/або адміністративний кордон ВЕЗ «Крим». Така взаємодія сприятиме скороченню часу проходження подорожуючими контрольних процедур в автомобільних пунктах пропуску. Крім того, це вперше дозволить усунути дублювання у внесенні інформації до баз даних ДПСУ та ДФС, що, у свою чергу, зменшить фактор людського впливу під час проведення контрольних процедур та, як наслідок, приведе до мінімізації корупційних ризиків. Пілотний проект щодо взаємодії інформаційних систем вже протягом цього року стартуватиме у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Нові Яриловичі" та "Краківець".

Оподаткування операцій з реалізації конфіскованих транспортних засобів, вилучених митницями ДФС за порушення митного законодавства

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України (МКУ) відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Пунктом 1 частини першої статті 289 МКУ визначено, що обов’язок зі сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Водночас, згідно з пунктом 4 частини першої статті 290 МКУ обов’язок із сплати митних платежів припиняється якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу. Частиною другою статті 243 МКУ передбачено, що товари, транспортні засоби, зазначені у пункті 3 статті 461 МКУ, конфісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень. Відповідно до частини дев’ятої статті 243 МКУ товари, зазначені у частині другій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України. Об'єктами оподаткування митом є товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 МКУ (пункт 3 частини першої

статті 277 МКУ). Відповідно до пункту 6 частини першої статті 276 МКУ особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 МКУ, є платником мита. Пунктом «а» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України

(далі – ПКУ) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. При цьому, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 МКУ, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (підпункт 6 пункту 180.1 статті 180 ПКУ). Крім того, згідно з підпунктом 213.1.4 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів, до яких належать зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів. Платником акцизного податку є особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (підпункт 212.1.4 пункту 212.1 статті 212 ПКУ). Згідно з частиною першою статті 541 МКУ постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. Також частинами першою та другою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) передбачено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з положеннями статті 61 Закону реалізація арештованих (конфіскованих) транспортних засобів здійснюється шляхом електронних торгів, порядок проведення яких визначається Міністерством юстиції України. Наразі організатором відповідних електронних торгів є державне підприємство «СЕТАМ», яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 року № 1724 (далі – постанова № 1724) затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним (далі – Порядок). Порядком передбачено, що державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження про конфіскацію майна призначає суб'єкта оціночної діяльності, про що повідомляє митницю ДФС для підготовки за встановленою формою довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний кордон України (пункт 8 Порядку). Зазначена довідка передається суб’єкту оціночної діяльності для врахування під час оцінки майна розміру податків і зборів, що підлягають сплаті під час переміщення майна через митний кордон України. У подальшому звіт про оцінку майна перевіряється митницею ДФС в частині правильності врахування розміру податків і зборів при визначенні ринкової вартості майна. У разі неврахування чи врахування не в повному обсязі розміру податків і зборів при визначенні ринкової вартості майна приймається рішення про проведення повторної оцінки (пункт 9 Порядку). Також абзацом четвертим пункту 11 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12.10.2009 № 1833/5/943, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2009 за № 978/16994, наголошено про заборону передання на реалізацію конфіскованого майна до повного узгодження оцінки такого майна державним виконавцем та митницею. Враховуючи вищезазначене, реалізація конфіскованих за матеріалами митниць ДФС транспортних засобів можлива виключно за умови врахування в їх оціночній вартості розміру визначених законодавством податків. Факт зарахування до державного бюджету податків від реалізації конфіскованого транспортного засобу, зокрема для цілей його державної реєстрації, може бути підтверджено митницею ДФС, за матеріалами якої такий транспортний засіб було конфісковано.

Українські та грузинські митники співпрацюватимуть у правоохоронній сфері

Україна та Грузія планують посилити взаємодію у правоохоронній сфері та налагодити обмін інформацією про товари та транспорті засоби, які перетинають державний кордон. За словами Мирослава Продана, перспективним напрямом є спільна робота українських та грузинських митників у рамках Програми з контролю за контейнерами, що реалізується Управлінням по наркотикам та злочинності ООН. Грузія вже є учасником цього проекту, а Україна - завершує узгодження Меморандуму про участь країни у зазначеній програмі зі структурами ООН та міністерствами і відомствами. Державна фіскальна служба розширює міжнародні контакти для більш динамічного реформування та побудови сучасної ДФС. Напередодні засідання комітету по реалізації Проекту зі сприяння торгівлі та транспортуванню в державах-членах ГУАМ, що 13-14 листопада проходить у м. Боржомі, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з першим заступником Міністра фінансів, Генеральним директором Служби доходів Грузії Гіоргі Табуашвілі. «Перед нашими службами з кожним роком виникають нові виклики. Вони пов’язані з розвитком національних економік, посиленням торгово-економічних зв’язків та необхідністю забезпечення економічної безпеки. Тому обмін досвідом наших служб, кращими практиками і можливими помилками, буде сприяти становленню та розвитку ДФС та Служби доходів Грузії, як сучасних та динамічних служб», - підкреслив Мирослав Продан. У той же час, він зазначив, що незважаючи на існування двосторонніх документів та угоди у рамках ГУАМ на сьогодні ще так і не запрацював обмін попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які перетинають державний кордон країн. Причина у технічних проблемах, тому сьогодні важливо активізувати процес по їх вирішенню, що особливо важливо в контексті реалізації проекту «Новий шовковий шлях». Ця тема буде обговорюватися, зокрема, і під час візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана наприкінці листопада, який братиме участь у тбіліському форумі «Один пояс – один шлях». Під час зустрічі з Гіоргі Табуашвілі також обговорювалися заходи щодо приєднання України та Грузії до пан-євро-середземноморської Конвенції щодо преференційних правил походження (Пан-Євро-Мєд), законопроект щодо ратифікації якої 10 листопада було ухвалено Верховною Радою України. Після приєднання країн до цієї Конвенції мають відбутися двосторонні переговори щодо застосування преференціальних правил походження товарів Конвенції. Мирослав Продан також наголосив на нових можливостях для обміну досвідом та підвищення кваліфікації митників, які надаються Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ГФС у м. Хмельницькому. «Теоретична та практична база Департаменту у м. Хмельницькому, якому минулого року було надано статус Регіонального учбового центру Всесвітньої митної організації та Регіонального кінологічного учбового центру ВМО, надає унікальну можливість для спільного обміну досвідом та підвищення кваліфікації українських та грузинських митників, а також кінологічних команд наших служб», - зазначив Мирослав Продан. Для довідки: обсяг торгівлі між Україною та Грузією за 10 місяців 2017 року склав майже 400 млн. дол. США. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року товарообіг збільшився на 11% або 38 млн. дол. США.

Обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 6 разів

За 10 місяців 2017 року на митну територію України імпортовано 123 тис. автомобілів та сплачено до бюджету 17,4 млрд. грн. митних платежів. З них 56 тис. – вживаних транспортних засобів, з імпорту яких сплачено 4,3 млрд. грн. митних платежів. За січень-жовтень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 6 разів. Якщо раніше в середньому за місяць ввозилося близько 1 тисячі вживаних авто, то у поточному році – майже 6 тисяч авто щомісячно, а у жовтні ввезено понад 7 тисяч таких автомобілів. Такому зростанню сприяли внесені зміни до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів, якими знижено ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що були у використанні в 10-20 разів. Це сприяло зменшенню загального податкового навантаження, яке на сьогодні складає приблизно 35-40% до вартості автомобіля. До набрання чинності закону акцизний податок був настільки великий, що податкове навантаження на вживаний транспортний засіб сягало 90% – майже стільки, скільки коштував цей автомобіль. Зазначена норма діє з 1 серпня 2016 року (часу набуття чинності Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів») до 31 грудня 2018 року. Скористатися можливістю ввезення транспортних засобів за зниженими ставками акцизного податку можуть як фізичні так і юридичні особи.

Майже 236,6 тис. автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України незаконно

За 10 місяців поточного року в Україну було ввезено 865 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них майже 681,6 тис. авто ввезено у режимі «транзиту» та майже 183,4 тис. автомобілів – у режимі «тимчасового ввезення». Станом на 1 листопада 2017 року на території України загалом перебуває понад 383,3 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них з порушенням терміну – майже 236,6 тис. автомобілів. Так, з ввезених в режимі «транзиту» 100,8 тис. авто, понад 67 тис. перебувають на території України з порушенням терміну. Із понад 282,5 тис. транспортних засобів, ввезених в режимі «тимчасового ввезення», майже 169,5 тис. – з порушенням терміну. ТОП-5 країн-членів ЄС, з яких були завезені транспортні засоби (станом на 1.10.2017): - Польща – 118 тис. авто - Литва – 54,7 тис. - Німеччина – 19,9 тис. - Чехія –14,2 тис. - Болгарія – 12,4 тис. Загалом, протягом січня-жовтня 2017 року митниками було складено 17,9 тис. протоколів про порушення митних правил при ввезенні автомобілів, за результатами яких порушникам нараховано 127,7 млн. грн. штрафів. Так, за ст. 470 Митного кодексу України (порушення термінів транзиту) складено 14544 протоколи, за якими застосовано 84,8 млн. грн. штрафів. За ст.481 Митного кодексу України (порушення термінів тимчасового ввезення) – 3356 протоколів із сумою штрафів на 42,9 млн. гривень.

Співробітниками внутрішньої безпеки ДФС спільно зі слідчими прокуратури Одеської області затримано під час отримання неправомірної вигоди

Співробітниками внутрішньої безпеки ДФС спільно зі слідчими прокуратури Одеської області під час проведення слідчо-оперативних заходів у кримінальному провадженні, відкритому за ознаками ч.3 ст. 368 КК України, затримано на «гарячому» головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у Одеській області. Вказана особа отримала неправомірну вигоду в сумі 10 тис. грн. за не нарахування штрафних санкцій під час проведення фактичної перевірки.

ЩОДО ВИМОГ ГО «ВСЕУКРАЇНСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «АВТО ЄВРО СИЛА»

ГО «Всеукраїнська організація «Авто Євро Сила» анонсує про проведення мітингу щодо розмитнення #транспортних_засобів_з_іноземною_реєстрацією.

Враховуючи це, повідомляємо, що у своїй діяльності ДФС керується податковим та митним законодавством.

Всі вимоги, які висувають представники громадських організацій щодо розмитнення транспортних засобів з іноземною реєстрацію, потребують законодавчого врегулювання. Оскільки ДФС позбавлено законотворчої функції, всі пропозиції та вимоги необхідно адресовувати до Міністерства фінансів України, народних депутатів та відповідних комітетів #Верховної_Ради які займаються законотворчою діяльністю.

У разі ухвалення відповідного рішення #ДФС виконуватиме його на законних підставах.

ЩОДО ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ З ПРИДБАННЯ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 17.10.2017 р. N 2253/C/99-99-13-01-02-14/ІПК з питань практичного застосування деяких норм податкового законодавства, зокрема щодо формування податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання вантажного автомобіля. Розділом V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено загальний порядок адміністрування ПДВ для всіх платників ПДВ. Відповідно до пп. "б" п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Кодексу). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Кодексу). Разом з цим звертаємо увагу на наступне. Відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України та Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ). Суб'єктами права власності за ЦКУ є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ, тобто, фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (статті 2 та 318). Отже, серед цього переліку відсутній такий суб'єкт права власності, як фізична особа - підприємець. Крім того, Конституція України та ЦКУ закріпили право приватної власності (статті 41 та 325 відповідно). Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи (стаття 325 ЦКУ). Таким чином, суб'єктом права власності законодавством визнаються фізичні особи (громадяни), які можуть бути власниками будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичних осіб, і, водночас, не виокремлюється такий суб'єкт права власності як фізична особа - підприємець. Статтею 2 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, у свою чергу суб'єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. При цьому власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (п. 1 ст. 320 ЦКУ). Незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності, у т. ч. і підприємницької, суб'єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа - підприємець. Враховуючи те, що суб'єктом права власності на придбані вантажного автомобіля є фізична особа (громадянин), а не фізична особа - підприємець, яка здійснювала оплату за його придбання, то таким чином фактично здійснюється передача вантажного автомобіля від фізичної особи - підприємця у приватну власність фізичної особи. Відповідно до пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню). Разом з цим, чинними нормами Кодексу надано визначення основних засобів подвійного призначення, до яких належать земельні ділянки, об'єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу). Не включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Кодексу (пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу). З огляду на зазначене, фізична особа - підприємець при придбанні вантажного автомобіля має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ з вартості вантажного автомобіля при наявності належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної. При цьому фізична особа - підприємець зобов'язана нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу, та скласти податкову накладну на дату набуття права приватної власності на вантажний автомобіль фізичною особою (громадянином) і зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.

ЩОДО ЗМІН В АДМІНІСТРУВАННІ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

З метою належного адміністрування акцизного податку Державна фіскальна служба України листом від 23.10.2017 р. N 1528/99-99-15-03-03-17 поінформувала про приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1215 "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану для використання як сировини для виробництва етилену". Відповідно до п. 226.12 ст. 226, пп. 229.2 та 229.3 ст. 229, ст. 41 Кодексу Міністерством фінансів України видано накази: від 21.08.2017 N 708 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року N 50", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за N 1135/31003 (далі - наказ N 708); від 21.08.2017 N 709 "Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за N 1134/31002 (далі - наказ N 709). На сьогодні дія зазначених наказів поширена на такі групи підакцизних товарів, як скраплений газ, бутан і ізобутан, які ввозяться в Україну як сировина для виробництва етилену без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя. Одночасно у зазначених нормативно-правових актах приведена у відповідність до ст. 41 Кодексу назва центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Наказом N 708 внесено зміни до Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб'єктів господарювання, які використовують легкі та важкі дистиляти за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку для виробництва етилену та до заголовка і п. 1 наказу в частині розширення груп підакцизних товарів (скраплений газ, бутан і ізобутан), а також у тексті Порядку у всіх відмінках слова "органи ДФС" замінено словами "контролюючі органи", згідно зі ст. 41 Кодексу. Наказом N 709 визнано таким, що втратив чинність, наказ Мінфіну від 17.02.2012 N 196 та внесено зміни до форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію та Журналу обліку погашення податкових векселів. Відтепер у нових формах Довідки та Журналу, крім назви нафтопродуктів, які отримані або ввезені виробником етилену на митну територію України у межах квот, зазначається також їх код згідно з УКТ ЗЕД. Крім цього, уточнено визначення осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та враховано, що номер паспорта громадянина України, який виготовлено у формі картки, містить дев'ять цифр і не містить серію. Дія виданих наказів поширюється на всіх суб'єктів господарювання, які в межах квот отримують та/або ввозять в Україну нафтопродукти та використовують їх як сировину для виробництва етилену без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя, як гарантії її цільового використання. Звертаємо увагу, що виданими наказами не змінюються порядок погашення податкових векселів, порядок підтвердження цільового використання сировини для виробництва етилену, порядок контролю за цільовим використанням нафтопродуктів, реалізованих за нульовою ставкою акцизного податку або ввезених на митну територію України без сплати акцизного податку, що використовуються виробниками етилену для виробництва етилену. Накази набули чинності з дня їх офіційного опублікування, тобто з 20.10.2017 (опубліковано 20.10.2017 в "Офіційний вісник України" N 82). Починаючи з 20.10.2017 Довідка про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, Довідка про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, формуються та подаються відповідними суб'єктами господарювання до контролюючих органів за формами, затвердженими наказом N 709.

ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ВНЕСКУ НА КОРИСТЬ КВАЛІФІУКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНОЇ КОМІСІЇ АДВОКАТУРИ

Відповідно до ст. 18 Закону України від 5 вересня 2017 року N 2145-VIII "Про освіту" освіта дорослих, що є складовою освіти впродовж життя, спрямована на реалізацію права кожної повнолітньої особи на безперервне навчання з урахуванням її особистих потреб, пріоритетів суспільного розвитку та потреб економіки. Складниками освіти дорослих є, зокрема, післядипломна освіта, професійне навчання працівників та курси перепідготовки та/або підвищення кваліфікації. Післядипломна освіта передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої, професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти та практичного досвіду. Післядипломна освіта включає, зокрема, перепідготовку - це освіту дорослих, спрямовану на професійне навчання з метою оволодіння іншою (іншими) професією (професіями) та підвищення кваліфікації - це набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань. асади професійного навчання працівників визначаються законом. Курси підвищення кваліфікації проводяться для набуття здобувачем освіти нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань. Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 січня 2012 року N 4312-VI "Про професійний розвиток працівників" професійне навчання працівників - це процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов'язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва. Разом з тим ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076) передбачено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до ст. 8 Закону N 5076 особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої ст. 6 Закону N 5076, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. При цьому кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону (ст. 9 Закону N 5076). Відповідно до ст. 10 Закону N 5076 стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається, зокрема, сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом (пп. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу. Враховуючи викладене, оскільки проходження кваліфікаційного іспиту та стажування фізичною особою, яка виявила бажання стати адвокатом, полягає у виявленні її теоретичних знань у галузі права, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність, а не набуття такою особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності (підвищення кваліфікації), то сума внесків, яка сплачується юридичною особою на користь кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Майже 236,6 тис. автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України незаконно

За 10 місяців поточного року в Україну було ввезено 865 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них майже 681,6 тис. авто ввезено у режимі «транзиту» та майже 183,4 тис. автомобілів – у режимі «тимчасового ввезення». Станом на 1 листопада 2017 року на території України загалом перебуває понад 383,3 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них з порушенням терміну – майже 236,6 тис. автомобілів. Так, з ввезених в режимі «транзиту» 100,8 тис. авто, понад 67 тис. перебувають на території України з порушенням терміну. Із понад 282,5 тис. транспортних засобів, ввезених в режимі «тимчасового ввезення», майже 169,5 тис. – з порушенням терміну. ТОП-5 країн-членів ЄС, з яких були завезені транспортні засоби (станом на 1.10.2017): - Польща – 118 тис. авто - Литва – 54,7 тис. - Німеччина – 19,9 тис. - Чехія –14,2 тис. - Болгарія – 12,4 тис. Загалом, протягом січня-жовтня 2017 року митниками було складено 17,9 тис. протоколів про порушення митних правил при ввезенні автомобілів, за результатами яких порушникам нараховано 127,7 млн. грн. штрафів. Так, за ст. 470 Митного кодексу України (порушення термінів транзиту) складено 14544 протоколи, за якими застосовано 84,8 млн. грн. штрафів. За ст.481 Митного кодексу України (порушення термінів тимчасового ввезення) – 3356 протоколів із сумою штрафів на 42,9 млн. гривень.

Ліцензія – право підприємця на тимчасову виїзну роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Згідно зі ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку. Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями, (далі – Тимчасовий порядок) місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії. Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Тимчасового порядку). Враховуючи зазначене, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється.

Застосування штрафу при порушенні порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень. Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених ПКУ, штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення складається за формою «Р» (додаток 2 до Порядку).

Закарпатські митники знайшли тайник з прихованими цигарками, облаштований за принципом «матрьошки»

Щоб отримати доступ до прихованих цигарок, закарпатським митникам довелось потрудитись. Спочатку вони демонтували сидіння водія та пасажирів. Це дало їм доступ до двох плит ДСП, які були прикріплені до підлоги металевими заклепками. Зрізавши заклепки, митники зіткнулися із іншою перепоною – двома металевими кришками розміром 100х95 см, які були зафіксовані металевими гвинтами. Викрутивши ці гвинти, вони отримали доступ до двох тайників розміром 45х35 см, які були закриті двома металевими пластинами і також закріплені гвинтами. Відтак, у цих двох спеціально виготовлених кустарним способом сховищах, митники виявили 2450 пачок цигарок «ROTMANS» та 100 пачок «GLAMOUR». Передувала цьому виявленню на митному посту «Лужанка» і припиненню незаконного переміщення тютюнових виробів через митний кордон України проведена митниками аналітична робота. На підставі системи управління ризиками, зокрема наявності ознак облаштування транспортного засобу сховищами, митники прияли рішення вивести авто із «зеленого коридору», яким рухався українець, і направити транспортний засіб на поглиблений митний огляд. Як результат – підозри підтвердились, і приховані цигарки було знайдено. Таким чином, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України тютюнових виробів з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 статті 483 Митного кодексу України. Цигарки та транспортний засіб вилучено. Вартість тютюнових виробів, які незаконно переміщував українець, понад 60 тис. грн, вартість автомобіля «CITROEN JUMPY», 2008 року випуску – майже 220 тис. грн. Наразі складено протокол про порушення митних правил, Справа буде скерована до суду, який і визначить покарання. Тютюнові вироби та автомобіль вилучено.

Актуальна інформація для новостворених підприємців

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. При цьому, податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб - підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації. Враховуючи викладене вище, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року та самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

Податкові міліціонери виявили чергову незареєстровану АЗС

10.11.2017 у м.Самбір працівниками податкової міліції Львівській області в ході операції «Акциз-2017» виявлено чергову незареєстровану АЗС, на якій здійснювалась незаконна реалізація не облікованих паливно-мастильних матеріалів, нафтопродуктів сумнівного походження без відповідних дозвільних документів. В результаті проведених заходів описано та вилучено автозаправний комплекс орієнтовною вартістю 150 тис.грн. та дизельне паливо, яке зберігалось в резервуарі об’ємом 10 т, орієнтовною вартістю 250 тис.гривень. По даному факту складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, який скеровано до суду.

Упродовж тижня працівники Львівської митниці ДФС вилучили товарів на суму майже 80 тис. гривень

У період з 06.11.2017 по 12.11.2017 працівники Львівської митниці ДФС склали 91 протокол про порушення митних правил на суму майже 80 тис. гривень. За 12 протоколами про порушення митних правил вартість предметів правопорушення встановлюється. Під час в’їзду в Україну вилучено майже 900 кг продуктів харчування, з яких понад 300 кг кави в асортименті, також у шести випадках вилучено промислові товари, вартість яких встановлюється. На виїзд з України припинено 4 спроби переміщення понад тисячі пачок сигарет з фільтром з марками акцизного збору України та без них на загальну суму 20,5 тис. грн., затримано один транспортний засіб, в якому приховували сигарети. В основному правопорушниками були громадяни України, мешканці прикордоння. Ввезти товари вони намагались легковими автомобілями смугою спрощеною митного контролю «зелений коридор». В окремих випадках товари приховували у конструктивних порожнинах автомобілів. Загалом з початку 2017 року складено 5 780 протоколів про порушення митних правил на суму понад 103,8 млн. гривень.

База нарахування єдиного соціального внеску для СПД – формуємо без помилок

Реєструючись суб‘єктом підприємницької діяльності слід пам‘ятати, що відповідно до Закону України від 8.06.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» ви стаєте платниками єдиного внеску. Обрана платником спрощена система оподаткування також не звільняє від сплати даного виду платежу. Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати відповідну суму. Для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Суб‘єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно визначають базу оподаткування, але вона не може бути більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Впродовж 2017 року її розмір становив: з 01 січня 2017 року – 40000 грн (1600 х 25); з 01 травня 2017 року – 42100 грн (1684 х 25); з 01 грудня 2017 року – 44050 грн (1762 х 25). За умови, що сума отриманого місячного доходу більша зазначених величин, то єдиний внесок все ж сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме: з 01 січня 2017 року – 8800 грн (40000 х 22 відс.); з 01 травня 2017 року – 9262грн (42100 х 22 відс.); з 01 грудня 2017 року – 9691 грн (44050 х 22 відсотки). Разом з тим слід пам‘ятати, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску для платників незалежно від обраної системи оподаткування. Враховуючи, що ставку єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відс. від бази нарахування єдиного внеску, необхідно слідкувати і за зміною розміру мінімальної заробітної плати. Приміром впродовж 2017 року мінімальний єдиний внесок становить 704 грн. (мін.з/пл. 3200 х 22%). Виключення становлять лише фізичні особи – підприємці віднесених до першої групи платників єдиного податку. Для них мінімальна сума єдиного внеску у 2017 році складає 352грн (3200 х 0,5 х 22 відсотки). Проте страховий стаж таким особам буде зараховуватись пропорційно сплаченому єдиному внеску. Слід пам‘ятати, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Тож, навіть якщо ви впродовж місяця не здійснювали діяльність або ж не отримували дохід – маєте сплатити до бюджету суму мінімального страхового внеску. Додатково інформуємо, що станом на 1 жовтня 2017 року середньомісячна кількість застрахованих осіб в області становить майже 340 тисяч чоловік. За 10 місяців поточного року до бюджету надійшло 3963 млн. грн. єдиного соціального внеску.

Для торговців вживаними побутовими товарами

Останнім часом збільшилася кількість суб‘єктів господарювання, яка здійснює торгівлю вживаними товарами. При цьому, як правило, такі суб‘єкти перебувають на спрощеній системі оподаткування. Не рідко серед асортименту можна зустріти як одяг, так і побутову техніку та музичні інструменти. Саме тому Чечелівська ДПІ хоче ще раз нагадати таким платникам про необхідність дотримання вимог чинного законодавства. Зокрема, пунктом 296.10 ст. 296 Податкового Кодексу України встановлено право для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп не застосовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обраного виду діяльності, за умови, що обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищуватиме 1 000 000 гривень. Проте норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (п. 6 ст. 9 Закону України від 6.06.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями)). Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року № 231. У даному Переліку зазначаються коди УКТ ЗЕД товарів а не види економічної діяльності суб‘єктів господарювання. Якщо у суб‘єкта господарювання виникають питання чи відносить товар до технічно складних побутових товарів, слід звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень), або ж Науково-дослідного інституту судових експертиз або Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Тож акцентуємо увагу суб‘єктів господарювання, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено. А тому, здійснюючи торгівлю вживаними товарами, які зазначені в Переліку груп технічно складних побутових товарів і які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, слід використовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.

Чи всі неприбуткові організації зберегли свій статус неприбутковості?

Згідно з оновленими нормами Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, яка одночасно має відповідати певним вимогам. Насамперед така установа має бути зареєстрована саме як неприбуткова. Така установа не має права розподіляти отримані доходи серед засновників та її членів (за виключенням фінансування видатків визначених пп.133.4.2 Податкового кодексу України). А ще така установа у випадку припинення діяльності, в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення, зобов‘язана передати активи іншій неприбутковій установі або ж зарахувати їх до доходу бюджету. Не менш важливим фактором є перебування такої установи в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, який формується контролюючим органом. Тож якщо ваша установа, організація чи підприємство відповідає всім перерахованим вимогам – то ви залишилися в категорії юридичних осіб зі статусом неприбутковості. Додатково повідомляємо, що станом на 1 січня 2017 року на обліку у фіскальних органах Вінниччини перебувало 8324 неприбуткових установ, підприємств та організацій. На кінець 2017 року прогнозована кількість таких підприємств очікується в межах 7 тисяч.

Щодо декларування товарів за кодами згідно з УКТЗЕД (пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ)

З метою впорядкування питання декларування товарів за кодами згідно з УКТЗЕД вказаними в пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі ‑ пальне) повідомляємо наступне. Відповідно до Податкового кодексу України обсяги пального, з якого сплачено акцизний податок, при ввезенні та реалізації на митній території України обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД. Згідно з абзацом другим пп. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 ПКУ не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками. У зв'язку з цим з 01.12.2017 при декларуванні пального за митними деклараціями типів «ІМХХУУ» (де «XX» ‑ код відповідного митного режиму «40» або «41», а «УУ» ‑ один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») в полях «електронного інвойсу» по кожному найменуванню товару необхідно вказувати відомості про об'єм переміщуваного пального шляхом зазначення інформації про місткість (об'єм) тари (код виду інформації згідно з наказом Мінфіну від 17.09.2012 № 998 ‑ «62» (можливі значення характеристики ‑ «1», «74» ‑ «79») та кількість в одиниці вимірювання «1000 літрів у літрах, приведених до температури 15° С».

Бути ПДВ чи не бути: коли між наданням послуги та отриманням коштів відбувається зміна статусу платника

Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів або ж дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тобто, виникнення податкових зобов'язань з ПДВ відбувається за правилом першої події. У даному випадку першою подією є фактична дата надання послуг покупцю. При цьому підприємство, яке надавало послугу, на дату її надання не мало статусу платника ПДВ. Тож надходження від покупців оплати за послуги після реєстрації особи, що надавала такі послуги, платником ПДВ, не є об‘єктом оподаткування ПДВ.

До уваги уповноважених (схвалених) експортерів!

Відповідно до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2014 року за №1529/26306 (далі ‑ Порядок), з метою отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера підприємство ‑ експортер подає до митниці ДФС заяву, заповнену за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку (далі ‑ Заява). Статус уповноваженого (схваленого) експортера підтверджується інформаційним аркушем, який оформлюється митницею ДФС за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку та видається митницею ДФС на товар в межах товарної позиції УКТ ЗЕД, що експортується уповноваженим (схваленим) експортером, без зміни номера авторизації уповноваженого (схваленого) експортера (далі ‑ номер авторизації). Згідно пунктів 3, 5 розділу IV «Права та обов'язки уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку уповноважений (схвалений) експортер зобов'язаний: оформлювати декларацію тільки на товар, який відповідає правилам визначення преференційного походження товарів, встановленим угодами; інформувати митницю про зміну умов технологічного процесу виробництва товару, що впливає на преференційне походження експортованих товарів з України, не пізніше дня, що настає за днем зміни таких умов. З урахуванням викладеного, у разі необхідності експорту товарів з новою назвою або комерційним найменуванням, які класифікуються з товарами в межах товарної позиції УКТЗЕД, на які отримано інформаційний аркуш, уповноважений (схвалений) експортер подає до митниці ДФС Заяву без документів, зазначених у пункті 2 розділу II «Порядок надання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку за умови, що вказані товари відповідають інформації, яка внесена у графу 15 Заяви, за якою отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера. При цьому у графі 15 Заяви зазначаються реквізити Заяви (дата, номер), з якою подано документи, які підтверджують преференційне походження товарів. Вказана Заява уповноваженого (схваленого) експортера зберігається в митниці ДФС та долучається до примірника інформаційного аркуша без внесення до нього доповнень, при цьому митниця ДФС вносить додаткову інформацію про преференційні товари з новою назвою або комерційним найменуванням у Реєстр, з інформуванням про це уповноваженого (схваленого) експортера.

У разі, якщо товари преференційного походження з України, які експортуватимуться на умовах угод(и), на які не отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера (у графі 4 Заяви не відмічено угоду(и) про вільну торгівлю), то для права на оформлення декларації інвойс на товари преференційного походження, без зміни номера авторизації, уповноваженому (схваленому) експортеру необхідно подати нову Заяву без документів (за винятком зовнішньоекономічного договору), зазначених у пункті 2 розділу II «Порядок надання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку, за умови, що на вказані товари отримано Інформаційний аркуш. При цьому у графі 15 нової Заяви зазначаються реквізити Заяви (дата, номер), з якою подано документи, які підтверджують преференційне походження товарів. У такому випадку митницею ДФС вноситься додаткова інформація у Реєстр та оновлюється раніше виданий інформаційний аркуш, зокрема, у графу 4 інформаційного аркушу додається інформація про нову Заяву, у графу 6 вноситься країна, група країн, до яких буде здійснюватися експорт. Копія оновленого інформаційного аркуша надається уповноваженому (схваленому) експортеру згідно з пунктом 10 Порядку. Пунктом 5 розділу IV «Права та обов'язки уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку визначено, що уповноважений (схвалений) експортер зобов'язаний інформувати митницю, у разі зміни умов технологічного процесу виробництва товару, що впливає на преференційне походження експортованих товарів з України, не пізніше дня, що настає за днем зміни таких умов. При цьому подання інформації після отримання статусу уповноваженого не вимагається, у разі зміни реквізитів договорів на постачання сировини/матеріалів, які використовуються у виробництві готового товару (за винятком, якщо у виробництві готового товару змінено матеріали іноземного або невідомого походження та/або їх постачальники, що впливає на преференційне походження товарів з України). Згідно з пунктом 4 розділу II «Порядок надання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку одним із критеріїв, яким повинен відповідати уповноважений (схвалений) експортер, є здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження з України не менше одного року до дня звернення до митниці із заявою про отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера. Чечелівська ДПІ наголошує, що експортером може бути подана Заява на інші товари, які не експортувались з України або експортувались менше року до дня звернення до митниці із Заявою, за якою експортером отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера.

Порядок заповнення Звіту про використання доходів неприбуткової організації

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), чи ні. У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів. Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі: у рядку 1.6.1 – благодійна допомога; у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту; у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань. Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту. Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси). Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою. Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ. У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту. Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4). Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій». Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

Контролюючі органи під час проведення перевірки мають право надавати платнику податків письмовий запит для надання пояснень

Згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 ПКУ). Також, згідно з підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПКУ платник податків зобов’язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. При цьому платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 ПКУ) та не пов’язаний безпосередньо з оформленням будь-яких додаткових запитів. Водночас платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПКУ). Крім того під час проведення документальних перевірок, згідно з підпунктом 11 пункту 3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727, зареєстрованим у Мінюсті 26.10.2015 (зі змінами) (далі – Порядок), передбачено, у разі необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки. Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять документальну перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. У разі неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ (абзац 2 підпункту 11 пункту 3 розділу ІІІ Порядку). Отримані пояснення додаються до акту (довідки) документальної перевірки (абзац 7 пункту 1 Розділу ІV Порядку). Також, згідно з абзацом 11 пункту 1 Розділу ІV Порядку у разі ненадання платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), складається відповідний акт: акт про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, якій додається до акту документальної перевірки. Отже, під час перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної) посадові особи контролюючих органів для отримання пояснень мають право надавати письмові запити платникам податків. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.07).

Прикарпатці ввезли майже 7 тисяч автомобілів за зниженою ставкою акцизу

Як повідомили на Івано-Франківській митниці ДФС, з початку року за зниженою ставкою акцизного податку в зоні діяльності митниці оформлено 5,2 тисячі транспортних засобів. Загалом з початку дії Закону України, яким передбачено тимчасове зниження ставки акцизу на вживані автомобілі, громадяни розмитнили майже 7 тисяч таких авто. Найбільшою популярністю користуються такі марки автомобілів як Renault Megane, Skoda Octavia, Opel Astra, Opel Insignia, Volkswagen Passat та Skoda Fabia. Нагадаємо, з 1 серпня 2016 року набув чинності Закон України від 31.05.2016 року № 1389 «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів», який передбачає зниження ставок акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувались. Відповідно до цього закону знижені ставки акцизного збору поширюються на транспортні засоби, виготовлені після 1 січня 2010 року та діють до 31 грудня 2018 року. При цьому такі ставки не застосовуються до автомобілів, які ввозяться з країни, визнаної державною-окупантом або державою-агресором по відношенню до України.

За рішенням суду порушник митного законодавства має сплатити понад 3 мільйони гривень штрафу

У поточному році значно збільшилась кількість виявлених порушень митних правил, пов’язаних з незаконним ввезенням та використанням на території України транспортних засобів, що зареєстровані в іноземних державах. Так, автомобіль «Mercedes-Benz» був ввезений на територію України з ухиленням від сплати митних платежів. Під час перетину кордону у пункті пропуску «Нові Яриловичі» громадянин пред’явив митникам паспорт громадянина Литовської Республіки. Це давало йому право, як нерезиденту, ввезти автомобіль, що перебував на обліку в іноземній державі, без сплати митних платежів у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до 1 року. Проте, у ході проведення аналітично-пошукових заходів митники встановили, що цей же громадянин має громадянство та постійне місце проживання в Україні, тобто він є резидентом України. А це вже зовсім інші вимоги. Резидентам також дозволено ввозити автомобілі у режимі тимчасового ввезення під зобов’язання про їх зворотне вивезення, але основною вимогою при цьому є сплата всіх належних платежів: мита, ПДВ та акцизного податку. Отже, маніпуляції зі статусом «резидент» та «нерезидент» дозволили громадянину ввезти автомобіль на територію України з порушенням митного законодавства, але митні платежі йому все ж таки доведеться сплатити. Санкції статті 485 Митного кодексу України «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» передбачають накладення на порушника штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Згідно з Постановою Чернігівської митниці ДФС громадянин притягнутий до адміністративної відповідальності та повинен сплатити штраф в сумі 3 383 516 грн. Позицію митниці також підтримали суди першої та апеляційної інстанції.

78 дніпропетровських підприємців позбулися ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

Впродовж січня - жовтня 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 71,6 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що майже на 5,7 млн. грн. більше фактичних надходжень 10-ти місяців минулого року. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська. Усього в області діє 13465 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 4966 суб’єктам господарської діяльності. Наразі, протягом десяти місяців поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 12097 ліцензій, з яких: 6651 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 5446 – тютюнових виробів. Разом з тим, з січня по жовтень за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 2036 ліцензій; анульовано - 2087, в тому числі - 78 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Податковий календар на 17 листопада 2017 року

17 листопада, п’ятниця, останній день сплати:податку на прибуток підприємств за III квартал 2017 року; частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за III квартал 2017 року; податку на додану вартість за III квартал 2017 року; екологічного податку за IІІ квартал 2017 року; рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за IІІ квартал 2017 року; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за IІІ квартал 2017 року; рентної плати за спеціальне використання води за ІIІ квартал 2017 року; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за ІIІ квартал 2017 року; збору за місця для паркування транспортних засобів за ІIІ квартал 2017 року; туристичного збору за IІІ квартал 2017 року; єдиного податку за ІIІ квартал 2017 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до 3 групи.

Військовий збір для учасників АТО

Відповідно до п.16¹ розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції (далі – АТО) (абзац другий п.п.1.7 п.16¹ розділу ХХ ПКУ). Порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в АТО з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. Вищевказаний порядок затверджено постановою Кабінета Міністрів України від 30.12.2015 №1161 (набула чинності 12.01.2016).

Якщо платником податків самостійно виявлено помилки у податковій звітності

Відповідно до п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст.50 ПКУ пеня, передбачена ст.129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ. При нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ). Згідно із п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. У день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань нарахування пені закінчується (п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПКУ).

Дніпропетровська митниця ДФС: Протидія митним правопорушенням у жовтні 2017 року

Дніпропетровською митницею ДФС протягом жовтня 2017 року підготовлено та направлено до правоохоронних органів 4 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки кримінального правопорушення. Заведено 28 справ про порушення митних правил. За попередньою оцінкою вартість предметів порушення митних правил складає 754,2 тис. грн. Реально вилучені предмети у 2 справах на суму 89,4 тис. грн. Переважна більшість протоколів по порушенню митних правил складено за ст. 470 Митного кодексу України (перевищення строку доставки транспортних засобів у митницю призначення). Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії у жовтні 2017 року заведено 25 справ про порушення митних правил на суму 689,8 тис. грн. Перераховано до Держбюджету від стягнення штрафів коштів на суму близько 89,3 тис. грн.

Порядок обміну електронними документами набув чинності!

Наказ №557 опубліковано у бюлетені Офіційний вісник України від 15.09.2017 №72.

15.11.2017 (через два місяці з дня його офіційного опублікування) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Наказ №557) (зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 03.08.2017 за №959/30827), яким затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок). Порядок розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Порядок, визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу. Зокрема, електронний документообіг здійснюватиметься відповідно до законодавства та на підставі договору, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. Наказом №557 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених п.14 розділу ІІІ Порядку. Наказом №557 передбачено, що у двотижневий строк з дня набрання його чинності Державній фіскальній службі України (далі – ДФС) необхідно забезпечити оприлюднення договору про визнання електронних документів на субсайтах офіційного веб-порталу ДФС.

Термін надсилається повідомлення про запрошення платника податків до контролюючого органу

15.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №967/30835. Відповідно до п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Порядок надсилання повідомлень про запрошення платників податків, встановлено ст.42 ПКУ. Так, повідомлення про запрошення платників податків надсилається контролюючим органом не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків або представник платника податків.

Реєстрація платником податків та платником ЄСВ

Для взяття на облік як платника податків фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, повинна надати до контролюючого органу такі документи: заяву за формою №5-ОПП; копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально; копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфіційною комісією при Міністерстві юстиції України за формою, що відповідає додатку 9 до Положеня про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом №86/5, якщо заявником є судовий експерт, який не працює у державній спеціалізованій установі та отримав право самостійно провадити судово-експертну діяльність; копію посвідчення приватного виконавця, якщо заявником є приватний виконавець; копію свідоцтва про право на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), якщо заявником є арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), фізичні особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, беруться на облік за основним місцем обліку в день надходження від них відповіднх заяв та інших документів, визначених Порядком №1588. Для взяття на облік як платника єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) відповідно до Порядку обліку платників ЄСВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 зі змінами, фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність подає заяву про взяття на облік як платника ЄСВ за формою №1-ЄСВ . Документи надаються протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності. Така фізична особа подає документи особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання.

Щодо проведення річної інвентаризації

Частиною першою ст.10 Закону №996 обумовлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансових зобов’язань підприємства повинні проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан і оцінку. Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 зі змінами (далі – Положення №879), деталізовано проведення річної інвентаризації у суб’єктів господарювання. Відповідно до частини першої ст.2 Закону №996 та п.1 р.І Положення №879 у загальному випадку інвентаризацію зобов’язані проводити: усі юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності; представництва іноземних суб’єктів господарювання, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством України.

П’ять місяців в умовах безвізового режиму з країнами ЄС в програмі «Грані»

13 листопада 2017 року в прямому ефірі 34 телеканалу м.Дніпра відбулася програма «Грані» за участі заступника начальника відділу митного оформлення №2 митного посту «Спеціалізований» Дніпропетровської митниці ДФС Андрія Шульгана та начальника відділу централізованого оформлення документів Головного управління міграційної служби в області Ірини Ярош на тему «П’ять місяців безвізу. Підсумки та особливості перетину кордону у Дніпропетровській області». Андрій Шульган повідомив, що станом на 13.11.2017 через пункт пропуску у м. Дніпро 3180 чоловік перетнули кордон України скориставшись безвізовим режимом. Наголосив на особливостях перевезення громадянами готівки, лікарських засобів, які містять психотропні речовини, та культурних цінностей через митний кордон України.

З початку року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали плати за землю майже на 500 млн. грн. більше ніж торік

За десять місяців 2017 року надходження плати за землю від платників Дніпропетровщини склали 3 млрд. 316,7 млн. грн., зокрема, юридичними особами сплачено 3 млрд. 18,5 млн. грн., решта – фізичними особами. За словами заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергія Кирпи в поточному році відбулося зростання доходів місцевих громад Дніпропетровщини по платі за землю у порівнянні з січнем – жовтнем 2016 року на 498,9 млн. грн., або на 17,7%. «Ці надходження важливі для місцевої казни області. Отже, орендна плата за користування землею та земельний податок становлять більше 20 відсотків у загальній сумі надходжень і є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області», - підкреслив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.

Зміни до Порядку обліку платників ЄСВ набули чинності

Наказ №803 набув чинності з дня офіційного опублікування – 10.11.2017 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.11.2017 №88). Наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 №803, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2017 за №1278/31146 (далі – Наказ №803), відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями з метою врегулювання деяких питань обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), затверджені Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок). Так, відповідно до Порядку функції обліку платників ЄСВ у контролюючому органі здійснюють підрозділи обслуговування платників. Контролюючими органами є відповідні державні податкові інспекції (далі – ДПІ) або підрозділи, які утворюються в Державній фіскальній службі (далі – ДФС), головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС, що виконують визначені Порядком процедури обліку платників ЄСВ відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Порядком передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників ЄСВ, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень підрозділів, які утворюються в ДФС, головних управліннях ДФС в областях, м. Києві, Офісі великих платників податків ДФС.

У Дніпрі ліквідовано конвертаційний центр з обігом понад 300 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно із прокуратурою Запорізької області ліквідували конвертаційний центр з обігом більше 300 млн. грн., вилучили понад 900 тис. грн. в національній та іноземній валюті та наклали арешт на 103 поточні рахунки підприємств-учасників. В рамках розслідування кримінального провадження за ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України припинено діяльність групи осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки Київської, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку. Протягом 2016-2017 років фігуранти створили (зареєстрували) низку суб’єктів господарювання, які у подальшому використовувались у злочинній схемі транзиту та конвертації. Механізм конвертації полягав в тому, що на розрахункові рахунки транзитно-конвертаційних підприємств та фіктивних СГД підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги). В подальшому ці кошти перераховувались на розрахункові рахунки СГД – реального сектору економіки, які займаються оптовою торгівлею (тютюнові вироби, продукти харчування та ін.) за нібито придбані ТМЦ. Фактично вказані СГД реалізовували ТМЦ за готівку, яку в подальшому передавали організаторам «конверту», а в документах податкового обліку відображали продаж ТМЦ підприємствам, які входили до складу конвертаційного центру, формуючи при цьому податковий кредит з ПДВ. Протягом 2016 - 2017 років через вказані СГД проконвертовано понад 300 млн. грн. За результатами 24 обшуків, проведених за місцями проживання фігурантів, в офісних, гаражних приміщеннях та транспортних засобах вилучено 50 тис. грн., 24 тис. доларів США, 8 тис. ЄВРО, 1,1 тис. швейцарських франків (в еквіваленті 916 тис. грн.), 62 печатки, 19 відбитків печаток, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, жорсткі диски, банківські картки, чорнові записи та фінансово-господарські документи. Окрім того, накладено арешт на 103 поточні рахунки компаній - учасників конвертаційного центру, відкриті у 21 банківській установі. Тривають слідчі дії.

Обмеження щодо отримання податкової соціальної пільги

Відповідно до п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (далі – ПСП) – це сума, на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати. Нормами п.п.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до: доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Слід зазначити, що податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Умови надання нерухомості в оренду нерезидентом

Відповідно до п.п.170.1.3 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважену особу), що виконує представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступає його податковиим агентом щодо таких доходів.

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з реекспорту

Відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ. Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст.103 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ)). Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до ст.106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ. При цьому, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст.106 МКУ). Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (частина перша ст.112 МКУ). Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ). В свою чергу відповідно до частини шостої ст.106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає. Щодо нарахування ПДВ по операціях з реекспорту товарів, які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення, слід зазначити, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 частини 1 ст.86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ. При цьому, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення товару.

При продажу квитків на відвідування культурно-спортивних та видовищних закладів РРО не застосовують

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Водночас, п.4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Розмір екологічного податку

Розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується. Підпунктом 242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання. Згідно із п.249.6 ст.249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу. Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Податок на нерухоме майно, якщо об’єкт житлової нерухомості в аварійному стані

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). Базою оподаткування вищевказаним податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ). Згідно із п.п.«г'» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом. Тобто, якщо об’єкт житлової нерухомості визнано згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади аварійним, то такий об’єкт не оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Суб’єкт господарювання реалізує пальне на експорт: чи необхідно реєструватись платником акцизного податку?

Відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Згідно з частиною першою ст.82 глави 15 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення. При цьому згідно з п.п.213.2.1 п.213.2 ст.213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України віднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком. Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює експорт пального, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.

Якщо зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась, Декларація про валютні цінності та майно не подається

Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами та доповненнями, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів належних їм валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України. Контролюючі органи приймають декларації у суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 №207, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.1996 №18/1043. Враховуючи вищевикладене, не подають Декларацію про валютні цінності суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, якщо у них відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.

Щодо підстав анулювання ліцензії на виробництво спирту

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання Відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб’єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб’єктом господарювання марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб’єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів; документа, який засвідчує передачу іншому суб’єкту господарювання у власність, володіння та/або користування приміщень та обладнання, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв.

.

Продаж сільськогосподарської продукції, вирощеної на власній земельній ділянці: особливості оподаткування

Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй для ведення: - садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому, якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; - особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою №3-ДФ. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника продукції. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник податків зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Що робити у разі втрати паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків ?

Чечелівська ДПІ роз'яснила, що при втраті документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі з одночасною втратою паспорта громадянина України, фізичній особі для отримання такого документа необхідно:- отримати в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;- звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування та пред’явити новий паспорт;- при необхідності подати заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою №5ДР.

Чи можна скласти розрахунок коригування до ПН, складеної до початку реорганізації шляхом приєднання ?

Чечелівська ДПІ повідомляє, ДФСУ у листі від 11.09.2017 р. №1901/6/99-99-12-02-01-15/ІПК нагадує, що для платника ПДВ, що реорганізується, ПКУ визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації його як платника ПДВ та визначення податкових зобов'язань з ПДВ. Відповідно до пункту 183.17 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.Реєстрація платника ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку, підлягає анулюванню. При цьому у такого платника ПДВ не відбувається нарахування ПДВ та коригування податкового кредиту.Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.Зважаючи на те, що при реорганізації платника податку шляхом приєднання до іншого платника податку - правонаступника відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ, то у платника податку - правонаступника відсутні підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної платником податку, який реорганізувався та реєстрацію платником ПДВ якого анульовано, у тому числі у випадку повернення правонаступником авансу, який був отриманий платником податку, який реорганізувався.У 2017 році в ПКУ з'явилися норми, які дозволяють правонаступнику підприємства «успадкувати» залишок ліміту реєстрації ПН/РК та від'ємного значення ПДВ. А ось щодо податку на прибуток аналогічних норм в ПКУ ще немає і про це податківці розповіли у листі від 17.08.2017 р. №1637/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Хто відповідатиме за неподаний звіт з ЄСВ через несвоєчасне надходження квитанції №2 ?

Квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДФС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді.Квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - це електронний документ, що формується програмним забезпеченням ДФС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних ДФС.Згідно з п. 7.4 розділу III Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку.Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДФС згідно з п. 7.5 розділу III Інструкції є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються:реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі,відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа,результати перевірки ЕЦП,інформація про платника податків,дата та час приймання,реєстраційний номер,податковий період, за який подається податкова звітність,дані про відправника квитанції.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі із зазначенням причин.Таким чином, часом та датою подання платником податків електронного документа є час та дата надсилання органом ДФС першої квитанції, якщо в ній зазначено інформацію про збереження документа на центральному рівні. Відправником других квитанцій з інформацією щодо реєстрації звітів з ЄСВ в реєстрі застрахованих осіб є ДФСУ.

Угоди про розподіл продукції: які документи необхідно надати для взяття на облік

Чечелівська ДПІ звертає увагу на те, що відповідно до п.4.5 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами (далі – Порядок) для взяття на облік (реєстрації) інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції як платника податків інвестор (оператор) зобов’язаний протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) такі документи:

◄заяву за формою № 1-ОПП;

◄ копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

◄ копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою надаються контролюючими органами за основним місцем обліку інвесторів на підставі отриманого від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Інвестору (оператору) після взяття на облік угоди про розподіл продукції контролюючим органом видається (надсилається) Свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків за формою №4-УРП (додаток 3 до Порядку) (п.3.10 розд. III Порядку).

«Пульс» – на захисті інтересів платників

Сервіс Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).

Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.

Інформація приймається цілодобово.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного соціального внеску.

Ознака доходу відображається у податковому розрахунку ф. 1ДФ сума поворотної фінансової допомоги, яка надається фізичній особі-підприємцю

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно з п.п.165.1.31 п.165.1 ст.165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Тобто, сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання на адресу фізичної особи – підприємця або фізичної особи, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».

Відповідне роз’яснення розміщене у категорії 103.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Строки сплати податкового зобов’язання, визначеного у податковій декларації

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у Декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 ПКУ).

Податок на додану вартість при отриманні гарантійних внесків, які згідно з умовами договору в оплату за послуги повертаються отримувачу таких послуг

Відповідно до підпунктів «а» і «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Якщо умовами договору передбачено, що гарантійні платежі (внески) виконують виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань та згідно з умовами договору в оплату за товари/послуги не зараховуються, а повертаються отримувачу таких товарів/послуг, то ця сума гарантійних платежів (внесків) не збільшує базу оподаткування у постачальника товарів/послуг. Податкові зобов’язання постачальником та податковий кредит покупцем при отриманні/перерахуванні такого гарантійного платежу не визначаються.

Вступило в дію рішення про запровадження автономних торгівельних преференцій

Чечелівська ДПІ інформує,

Офіційний журнал Європейського Союзу опублікував рішення про запровадження автономних торговельних преференцій для України терміном дії на 3 роки.

Дане рішення набуває чинності наступного дня після публікації – тобто 1 жовтня 2017 р.

Регламентом ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшено обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.

Регламент надає додаткові тарифні квоти для українського меду – 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї – 650 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 350 тис. тонн, пшениці та борошна – 65 тис. тонн.

Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, оброблені томати – 3 тис. тонн та виноградний сік – 500 тонн.

Декларацію з прибутку можна подати через “Електронний кабінет” після фінзвітності

Чечелівська ДПІ інформує платників, що декларація з податку на прибуток подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, (далі – Декларація) для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал - можна подати через «Електроний кабінет платника».

Відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кому из этих людей вы доверяете?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама