26.10.17 Чечелівська ДПІ

2017-10-24 17:38 147 Нравится

ДФС отримає 25 млн євро на облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні

ДФС вперше отримала міжнародний кредит для будівництва, реконструкції та модернізації пунктів пропуску.

17 жовтня завершився перший етап конкурсного відбору в рамках реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги, ратифікованого Законом України № 977-VIII від 03.02.2016 року.

Учасниками кредитного договору є Державна фіскальна служба України, Міністерство інфраструктури та Держприкордонслужба. Загальна сума кредиту складає 100 млн євро, з яких ДФС планує отримає 25 млн євро для облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні за процедурою конкурентного діалогу.

Для участі у закупівлі щодо:

- будівництва ділянки для легкового автотранспорту та автобусів у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» та відновлення інфраструктури української частини існуючого пункту пропуску «Краківець» на українсько-польському кордоні (очікувана вартість закупівлі – 6 945 000 євро) тендерні пропозиції подали 4 учасники (IDS-BUD S.A., UNIBEP S.A., "T4B" SPÓŁKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, MIRBUD S.A);

- будівництва пішого переходу у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Рава-Руська" на українсько-польському кордоні (очікувана вартість закупівлі – 1 585 000 євро) – 3 учасники (IDS-BUD S.A., "T4B" SPÓŁKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, MIRBUD S.A);

- реконструкції міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Шегині" на українсько-польському кордоні (очікувана вартість закупівлі – 15 720 000 євро) – 4 учасники (IDS-BUD S.A., "T4B" SPÓŁKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, UNIBEP S.A., MIRBUD S.A).

Після розкриття тендерних пропозицій, поданих на першому етапі конкурентного діалогу, Державна фіскальна служба України розгляне запропоновані описи технічних рішень, а також відповідність учасників кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації.

З учасниками, тендерні пропозиції яких будуть допущені до другого етапу конкурентного діалогу, планується провести переговори з метою обговорення всіх аспектів закупівлі та визначення остаточних технічних вимог до предмета закупівлі. Після цього відбудеться процедура тендеру, на якому буде визначений перелік компаній, які запропонують мінімальну вартість робіт і мінімальний строк їх виконання.

Мирослав Продан: Відносини між митними органами України та Польщі отримають нового імпульсу

ДФС зацікавлена в подальшій підтримці європейських партнерів, у першу чергу польських, у реформуванні митних органів ДФС та виконанні Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Про це завив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час робочого візиту на чолі делегації Державної фіскальної служби України до Національної адміністрації доходів Республіки Польща.

За його словами, у рамках дії безвізового режиму з країнами ЄС значно зросла кількість осіб та транспортних засобів, які перетинають кордон. До того ж, відбувається реформування митних органів України, в тому числі і відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС, здійснюються заходи з протидії контрабанді. Все це вимагає нового імпульсу та активізації відносин між митними органами України та Польщі.

За словами Мирослава Продана, перспективними напрямками такої співпраці, в тому числі за рахунок надання технічної допомоги, є спрощення та прискорення митних процедур, у т.ч. розширення спільного контролю на інші пункти пропуску, удосконалення взаємодії контролюючих органів на кордоні, обмін інформацією тощо.

Між ДФС та Національною адміністрації доходів Республіки Польща було домовлено про створення двох робочих груп на рівні експертів. Перша стосується оцінки пілотного проекту по обміну інформацією в пункті пропуску «Рава Руська - Хребінне» та можливостей поширення такого обміну на інші пункти пропуску на українсько – польському кордоні. Крім того, обговорювалася перспектива збільшення обсягу інформації, якою обмінюються митні органи обох країн.

Друга група має на меті оцінити функціонування Системи попереднього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій, наприклад, черг, для подальшого їх уникнення та попередження, а також пришвидшення митних процедур на кордоні.

Мирослав Продан звернув увагу, що обидві групи мають провести засідання до кінця 2017 року.

Крім того, сьогодні делегація ДФС відвідала Центр сканування в м. Гданську. Тут ознайомилися з досвідом митних органів Польщі у застосуванні скануючих систем при здійсненні митних процедур та подальшої обробки і використанні отриманої інформації.

«Це для ДФС становить особливий інтерес в контексті удосконалення митних процедур в морських портах Одеси та більш широкого застосування засобів митного контролю – скануючих пристроїв, вагових комплексів та відеоспостереження. Важливим для нас є й удосконалення системи підвищення кваліфікації митників, зокрема, з питань використання скануючих пристроїв, виявлення наркотичних речовин за участю кінологічних команд. На сьогодні ми здійснюємо закупівлі таких пристроїв і досвід наших польських колег у застосуванні засобів митного контролю стане нам в нагоді», – зазначив очільник ДФС.

Він також відзначив вагомий внесок польських експертів в реалізацію проекту Твіннінг, який став одним з найуспішніших проектів міжнародної технічної допомоги для митних органів України за останні роки.

У рамках цього проекту запроваджено обмін інформацією між митними і прикордонними службами України, розпочато застосування принципу автоматизованої системи „Єдиного вікна”.

Крім того, у пункті пропуску „Нові Яриловичі - Нова Гута” на українсько-білоруській ділянці державного кордону Державною фіскальною службою та Державною прикордонною службою України проводиться експеримент щодо спрощеного порядку оформлення осіб та транспортних засобів.

ДФС: Тендери на закупівлю скануючих систем знову заблоковані

18 жовтня 2017 року компанією Arempa International Ltd FZC було подано чергову скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо усунення дискримінаційних норм, які містяться в тендерній документації. Зазначимо, що Arempa International Ltd FZC є постійним скаржником на дії ДФС. Компанія жодного разу не була допущена до участі у торгах з причин невідповідності кваліфікаційним вимогам. Однак лише на підставі скарг цієї фірми всі тендери наразі заблоковані.

Антимонопольний комітет України продовжує блокування процедур закупівлі Державною фіскальною службою України скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів.

21 вересня 2017 року ДФС було повторно розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю двох сканерів. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій було заплановано на 23 жовтня 2017 року. Очікувана вартість закупівлі – 169, 44 млн грн. (джерелом фінансування є кошти загального фонду Державного бюджету України).

«Шалений спротив, спрямований проти появи на митницях сучасних сканерів, я не можу назвати інакше, ніж диверсією проти України. Комплексний підхід з удосконалення контролю та обладнання пунктів пропуску стаціонарними сканувальними системами дозволить поставити хрест на більшості контрабандних схем та знизити обсяг контрабанди в рази. У цьому напрямку нас підтримують усі міжнародні партнери. Уряд виділив під закупівлю обладнання значні кошти. До участі в тендері були запрошені провідні світові виробники. Сподіваюсь, що нам вдасться прорвати цю блокаду. Поява на пунктах пропуску сучасних сканерів стане перемогою держави та суспільства над корупційною системою, що роками заробляла на контрабанді та мінімізації митних платежів», - зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Нагадаємо, що для проведення закупівель сканерів ДФС було оголошено два тендери. 22 червня розпочато процедуру закупівлі двох скануючих систем очікуваною вартістю понад 169 млн. грн. На участь у торгах було подано шість тендерних пропозицій: ТОВ "Ватек" (представник Rapiscan), ТОВ "МКТ-Комюнікейшн" (SmithsHeimannGmbH), американський виробник Leidos Inc (не має представництва в Україні), компанія з ОАЕ Arempa International Ltd FZC (представник Rapiscan), ТОВ "Фолгат" (SmithsHeimannGmbH) та ТОВ "Медінжиніринг" (бренд Astrophysics).

4 липня – оголошено про початок процедури на придбання чотирьох систем вартістю майже 339 млн. грн. Для участі подано вісім пропозицій: "Фолгат", "Ватек", "Медінжиніринг", Arempa International Ltd FZC, Leidos Inc., "МКТ-Комюнікейшн", Nuctech Company Limited (китайський виробник) та ТОВ «Смарт Діфенс». По першому тендеру всі пропозиції були відхилені у зв’язку з невідповідністю наданих учасниками пропозицій вимогам тендерної документації.

По другому – з восьми учасників до тендеру допущено двох - "Ватек" і "МКТ-Комюнікейшн". Після скарги Arempa International Ltd FZC колегія АМКУ відмінила тендер. ДФС звернулася до суду через неправомірні дії комітету. Слід зазначити, що суд прийняв рішення про початок судового розгляду позову ДФС 28 березня 2018 року.

ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ТОРГІВЛІ СТОЛОВИМИ ВИНАМИ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ – ПІДПРИЄМЦЕМ БЕЗ НАЯВІНОСТІ ЛІЦЕНЗІЇ

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481).

Дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Статтею 15 3 Закону N 481 встановлено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, серед іншого забороняється продаж вин столових:

- особами, які не досягли 18 років;

- особам, які не досягли 18 років;

- у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

- у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

- у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

- з торгових автоматів;

- з рук;

- у невизначених для цього місцях торгівлі.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити, у тому числі, продаж вин столових.

Продавець зобов'язаний отримати у покупця, який купує вина столові, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж вин столових такій особі забороняється.

Державна фіскальна служба України звертає увагу, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15 3 цього Закону - 6800 гривень. Крім цього, дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм Закону N 481, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку (стаття 17 Закону N 481).

Поняття "алкогольні напої" визначене у підпункті 14.1.5 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та в абзаці сьомому статті 1 Закону N 481, згідно з яким алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, як зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу 43 статті 1 Закону N 481 вино виноградне - вино, вироблене з винограду, міцність якого набувається в результаті спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону N 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов'язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов'язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон України від 16 червня 2005 року N 2662-IV "Про виноград та виноградне вино" (далі - Закон N 2662).

Дія цього Закону поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону N 2662 визначено, що вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.

Вино спеціального типу - вино, яке згідно з видовою назвою за походженням належить до традиційного типу і має особливі смакові якості, набуті в результаті спеціальної технологічної обробки виноматеріалів відповідно до свого прототипу, назву якого воно носить.

Вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Національний стандарт України "Вина. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ 4806) поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у споживчу тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі і громадського харчування.

Відповідно до регламентованих ДСТУ 4806 фізико-хімічних показників об'ємна частка етилового спирту у винах столових (сухих, напівсухих) може становити в діапазоні від 9.0 до 14 відсотків, а напівсолодких - від 9.0 до 13 відсотків.

З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватися суб'єктами господарювання без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Роздрібна торгівля винами спеціального типу, із об'ємною часткою етилового спирту від 10.5 до 15.0 відсотків, можлива тільки за умови придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Разом з цим, при здійсненні господарської діяльності необхідно враховувати норми статті 15 3 Закону N 481.

Вступило в дію рішення про запровадження автономних торгівельних преференцій

Чечелівська ДПІ інформує,

Офіційний журнал Європейського Союзу опублікував рішення про запровадження автономних торговельних преференцій для України терміном дії на 3 роки.

Дане рішення набуває чинності наступного дня після публікації – тобто 1 жовтня 2017 р.

Регламентом ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшено обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.

Регламент надає додаткові тарифні квоти для українського меду – 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї – 650 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 350 тис. тонн, пшениці та борошна – 65 тис. тонн.

Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, оброблені томати – 3 тис. тонн та виноградний сік – 500 тонн.

Декларацію з прибутку можна подати через “Електронний кабінет” після фінзвітності

Чечелівська ДПІ інформує платників, що декларація з податку на прибуток подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, (далі – Декларація) для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал - можна подати через «Електроний кабінет платника».

Відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017.

До уваги громадян – власників та орендарів земельних ділянок!

Чечелівська ДПІ інформує, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю.

Граничний термін сплати земельного податку та орендної плати з фізичних осіб- громадян припав на 29.08.2017 року.

Нагадаємо категорії громадян, які звільняються від сплати за земельні ділянки:

  • інваліди І та ІІ груп;
  • громадяни, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • особи, які користуються пільгами згідно з Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Шановні платники, Чечелівська ДПІ звертається до Вас з проханням погасити заборгованість по земельному податку та орендній платі за землю.

То ж не гайте зі сплатою податку на землю.

За несвоєчасну сплату земельного податку у встановлені законом терміни, чинним законодавством передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій і пені.

Поєднання видів діяльності: нюанси для адвокатів

Адвокат, який здійснює діяльність індивідуально та перебуває на обліку в органах ДФС, має намір влаштуватися найманим працівником – адвокатом в адвокатське об’єднання. Чи може такий адвокат знятися з обліку в органах ДФС та не зупиняти дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, чи потрібно змінювати організаційно-правову форму адвокатської діяльності та вносити зміни до Єдиного реєстру адвокатів України?

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05.07.2012 № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), п.3 ст. 4 якого визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) незалежна професійна діяльність – це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Адвокати, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність індивідуально, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік (п. 178.1 ст. 178 Кодексу). Однак адвокат, який здійснював адвокатську діяльність індивідуально та прийняв рішення про здійснення адвокатської діяльності найманим працівником в адвокатському бюро або адвокатському об’єднанні, зобов’язаний пройти процедуру зняття з обліку у контролюючих органах як самозайнята особа.

Процедуру зняття з обліку платників податків установлено пп. 2 п. 11.22 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), згідно з яким фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП.

При цьому державна реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження такої діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Контролюючий орган приймає рішення про призначення та проведення документальної позапланової перевірки такої фізичної особи- платника податків. Після проведеної документальної позапланової перевірки у разі відсутності заперечень контролюючого органу щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків та встановлення факту відсутності у нього заборгованості перед бюджетом контролюючий орган складає довідку про зняття його з обліку за формою № 12-ОПП. Умови та обов’язок повернення свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, регулюються уповноваженим органом, який видав такий документ, та профільним законодавством України. Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону № 5076 свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Отже, у разі зняття з обліку фізичної особи, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність індивідуально, обов’язок щодо повернення або анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відсутній.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 5076 ведення Єдиного реєстру адвокатів України забезпечує Рада адвокатів України. Внесення відомостей до цього реєстру здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіонів за адресою свого робочого місця (п. 1 ст. 17 Закону № 5076).

Роботодавець і виплати за цивільно-правовими договорами: який розмір ЄСВ застосовувати

Чечелівська ДПІ повідомляє,платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

ЄВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдсотків до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Таким чином, роботодавці нараховують ЄВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Хто несе відповідальність якщо порушено строки зарахування податків і зборів до бюджетів?

Чечелівська ДПІ повідомляє,

Статтею 55 Закону України від 07 грудня 2000 року N 2121-III “Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі - Закон N 2346) банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Статтею 32 Закону N 2346 встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Поряд з цим, згідно п. 129.7 ст. 129 Кодексу, визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п. 129.7 ст. 129 Кодексу).

Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346 визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів.

Додатково повідомляємо, що наявність податкової інформації щодо несвоєчасного виконання платіжних доручень банківською установою може слугувати підставою для проведення відповідних заходів податкового контролю органами ДФС.

Тобто в ситуації, коли при достатній наявності грошових коштів на банківському рахунку, відкритому в фінансовій установі, в якій введено тимчасову адміністрацію і рух по поточних рахунках призупинено на невизначений термін, підприємство не може ними скористатися для сплати податків і зборів, платнику податків необхідно надати контролюючому органу підтверджуючі документи, що вказані обставини щодо неперерахування податків і зборів до бюджету виникли з вини банку. Такими документами, зокрема, але не виключно, можуть бути листи-звернення до адміністрації банку з проханням перерахувати податки, платіжні доручення, оформлені в паперовому вигляді, тощо.

Водночас слід зазначити, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.

Тобто, незважаючи на причину несплати податкових зобов’язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов’язку сплатити основну суму податкового зобов’язання або податкового боргу, а податковий орган відповідно від стягнення такого податкового боргу та/або від зарахування платежів, здійснених через установи інших банків, у передбаченій пунктом 87.9 статті 87 Кодексу черговості погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 87.1 статті 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит) та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Податкові консультації щодо відповідальності платників податків за порушення строків зарахування податків і зборів до бюджетів у зв’язку із збоями в роботі фінансових установ застосовувати у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.

Чи є базою нарахування ЄСВ вартість подарунків, безоплатно переданих роботодавцем працівникам?

Чечелівська ДПІ повідомляє,

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5). Так, згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду додаткової заробітної плати. Вартість подарунків до ювілейних та пам’ятних дат, безоплатно переданих роботодавцем працівникам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме: є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством (п. 3.32 розд. 3 Інструкції № 5).

Згідно з п.1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 108/95-ВР). Статтею 1 розділу 1 Закону № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, вартість подарунків, безоплатно переданих працівникам (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування ЄВ лише у разі перебування їх у трудових відносинах з роботодавцем.

Сплата податку на нерухомість фізичною особою-підприємцем

Чечелівська ДПІ інформує, якщо фізична особа є підприємцем, чи повинна така особа сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за свою власність – нежитлове приміщення?

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ). Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа-підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Яких вимог повинен дотримуватися приватний підприємець, який застосовує РРО в господарській одиниці?

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:

- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;

- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

- друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;

- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу»Розділ: Архів1

Чечелівська ДПІ інформує,, що при сплаті податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів заповнення поля «Призначення платежу», в полі № 3 вказуються відповідні реквізити:

- код ЄДРПОУ платника податку (у разі здійснення юрособою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізособи або серія та номер паспорта громадянина України (у разі відмови від реєстраційного номера);

- реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який надається Міндоходів.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Порядок заповнення документів затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України № 609 від 22.10.2013 р.

Чи може платник податків отримати відповідь в Контакт-центрі ДФС на запитання щодо конкретної ситуації, яка стосується виключно даного платника податків в частині податкового, митного законодавства та ЄВ?

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до абзацу першого п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

При цьому, за рішенням такого органу, термін розгляду звернення може бути продовжено на термін не більше 10 календарних днів, про що письмово повідомляється платнику податків.

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Слід зазначити, що Контакт-центр ДФС надає тільки уніфіковані відповіді на запитання платників податків.

Для отримання відповідей на конкретні ситуативні запитання, які стосуються конкретних операцій платнику, згідно ст. 52 ПКУ, необхідно звернутися до контролюючих органів ДФС з відповідними первинними документами.

Податкова декларація з рентної плати подається за новою формою

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Згідно із п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки:

з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;

з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр;

з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України – за місцем податкової реєстрації;

з рентної плати за спеціальне використання води (з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ) – за місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів;

з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – за місцезнаходженням лісової ділянки;

з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України – за місцем його податкової реєстрації. Пунктом 46.6 ст. 46 ПКУ визначено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 № 545 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (далі – Наказ № 545), яким внесені зміни до форми Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) (далі – Наказ № 719).

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для рентної плати є календарний квартал, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України є календарний місяць, то форма Податкової декларації з рентної плати, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції Наказу № 927), із змінами, внесеними Наказом № 545 буде використовуватись для складання звітності:

за вересень 2017 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди – платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

за ІІІ квартал 2017 року та наступні звітні періоди, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди – платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за винятком вуглеводної сировини), за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр, за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів.

Умови повернення платникам податків авансових платежів і помилково сплачених сум митних платежів

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до частини першої ст. 301 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та ст. 301 МКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ орган доходів і зборів не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів згідно з Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов’язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (частина друга ст. 301 МКУ). Водночас, якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина четверта ст. 301 МКУ). При цьому частиною п’ятою ст. 301 МКУ встановлено, що повернення сум помилково та/або надміру сплачених митних платежів здійснюється також у разі, якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розд. V МКУ, а також в інших випадках, визначених МКУ; у випадках та в порядку, визначених МКУ, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; митну декларацію змінено або визнано недійсною; у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного п.п. «а» п. 3 частини другої ст. 78 МКУ; платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п’ятою ст. 301 МКУ, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення коштів авансових платежів (передоплати) здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо заяву про повернення подано до органу доходів і зборів протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок органу доходів і зборів. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються (частина п’ята ст. 299 МКУ). Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сумм митних платежів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.09.2017 за № 976/30844.

Чечелівська ДПІ нагадує: Порядок звітування неприбутковими організаціями, яких виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Порядок звітування неприбутковими організаціями – юридичними особами, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на виконання п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:

за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року на виконання п. 35 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:

за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

У разі прийняття неприбутковою організацією в середині року рішення про перехід на загальну/спрощену систему оподаткування така організація зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку неприбуткової організації реєстраційну заяву за формою 1-РН з позначкою «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій» згідно з додатком 1 до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок № 440).

Відповідно до п. 16 Порядку № 440 виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу.

З дати виключення з Реєстру така організація є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується.

Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим вищезазначеною главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, та реєструються платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Юридична особа, виключена з Реєстру, може обрати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

У разі виключення неприбуткової організації з Реєстру за власною ініціативою (крім випадків, передбачених п.п 133.4.3. п. 133.4 ст. 133 ПКУ) та переходу на загальну/спрощену систему оподаткування в установленому порядку така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку наступну податкову звітність з податку на прибуток/єдиного податку:

за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року);

за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад: за 2017 рік, з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року);

за період перебування на спрощеній системі оподаткування (зокрема, на третій групі спрощеної системи оподаткування) така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію платника податку третьої групи (юридичні особи) за базовий звітний (податковий) період із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на спрощеній системі оподаткування – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Таблиця даних платника ПДВ з 23 жовтня подається за новою формою

Чечелівська ДПІ інформує, Державною фіскальною службою України забезпечено приймання Додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Таблиця) за формою (J/F1312302) без наявності факту зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таблиця за формою (J/F1312302) приймається починаючи з 23.10.2017. Вона повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог Наказу Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

Звертаємо увагу, що інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених Наказом №776.

Контролюючий орган може надати розстрочення сплати ПДВ при ввезенні на митну територію України верстатів для обробки дерева

Відповідно до пп. 58 і 59 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати ПДВ на термін до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені, визначених п. 129.5 ст. 129 ПКУ, при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту:

тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТ ЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві (далі – устаткування);

обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТ ЗЕД для виробництва тільки медичних виробів (далі – обладнання).

Порядок надання розстрочення сплати ПДВ відповідно до пп. 58 і 59 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2017 року № 775 «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова № 775).

Так, п. 4 Постанови № 775 встановлено, що розстрочена сума податкового зобов’язання погашається рівними частинами починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. При цьому перший платіж здійснюється під час подання митної декларації до митного оформлення устаткування та обладнання.

Для отримання розстрочення сплати ПДВ платник податків або уповноважена ним особа подає до митниці ДФС заяву за формою згідно з додатком 1 до Постанови № 775 (п. 5 Постанови № 775).

Згідно з п. 6 Постанови № 775 до заяви, крім документів, передбачених ст. 335 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами і доповненнями (далі – МКУ), додаються такі документи:

бізнес-проект із зазначенням технологічного процесу з економічними розрахунками та очікуваних результатів діяльності;

висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень, та інші документи для підтвердження мети ввезення устатковання та обладнання.

Пунктами 7 та 8 Постанови № 775 встановлено, що рішення про надання розстрочення сплати ПДВ приймається відповідною комісією протягом десяти робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Якщо сума заявлених до розстрочення податкових зобов’язань, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 млн. гривень та більше, рішення про надання розстрочення сплати ПДВ, прийняте комісією, погоджується керівником ДФС протягом 15 робочих днів з дня прийняття рішення комісією шляхом накладення на рішенні резолюції про погодження/непогодження. Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ видається платнику податків безоплатно (п. 10 Постанови № 775). Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ приймається у разі: відповідності заявленого коду устатковання та обладнання коду згідно з УКТЗЕД; підтвердження заявленої митної вартості устатковання та обладнання; підтвердження відповідності виду діяльності підприємства - імпортера (або підприємства, за дорученням якого ввозиться устатковання та обладнання) відповідному коду згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД); відсутності у платника податку заборгованостей із сплати платежів, контроль за справлянням/стягненням яких покладено на контролюючі органи, та відсутності застосування до нього спеціальних санкцій відповідно до ст. 37 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»; підтвердження наявності виробничих потужностей, приміщень, умов для обліку і зберігання товарів, готової продукції (п. 11 Постанови № 775). Відповідно до пп. 15 та 16 Постанови № 775 митне оформлення устатковання та обладнання здійснюється за митною декларацією, поданою відповідно до гл. 40 МКУ. Залишок суми зобов’язань із сплати митних платежів підлягає забезпеченню виконання відповідно до розд. X МКУ. Сплата розстрочених сум ПДВ здійснюється щомісяця у строк, встановлений митницею ДФС, з поданням додаткової митної декларації. У додатковій митній декларації, що подається для сплати рівними частинами розстроченої суми ПДВ, зазначаються відомості про митну вартість устатковання та обладнання, визначену на дату поміщення таких устатковання та обладнання у митний режим імпорту. У разі неподання або несвоєчасного подання додаткової митної декларації застосовуються штрафні санкції згідно із ст. 120 ПКУ.

Рієлтери повинні надсилати до контролюючого органу інформацію про укладені цивільно-правові договори про оренду нерухомості

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період), що дорівнює календарному кварталу подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) незалежно від того укладалися чи не укладалися у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, надсилають Інформацію за місцем своєї реєстрації.

Порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за формою 1ДФ

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розд. I:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;

для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.

Коригування показників розд. II:

підрозділ «Оподаткування процентів»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

підрозд. «Військовий збір»:

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Податкова декларація з податку на прибуток в Електронному кабінеті

Державна фіскальна служба України повідомляє про можливість подання засобами Електронного кабінету платника Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.

Чечелівська ДПІ інформує,, що відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017.

Крім того повідомляємо, що засобами Електронного кабінету платники податків можуть подавати такі форми податкової звітності:

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств,

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи),

Податкова декларація зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками,

Податкова декларація з податку на додану вартість,

Декларація акцизного податку,

Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію),

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності),

Податкова декларація з рентної плати,

Податкова декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів,

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій,

Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

Звіт № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»,

Звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»

Звіт № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»,

Звіт № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»,

Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»,

Звіт про рух валютних цінностей за рахунком,

Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),

Розрахунок суми, що підлягає внесенню до державного бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці,

Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України,

Розрахунок прогнозної потреби спирту,

Розрахунок збору на соцiально-економiчну компенсацiю ризику населення, яке проживає на територiї зони спостереження,

Податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні,

Довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

Довідка про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції,

Довідка виробника лікарських засобів про цільове використання спирту етилового,

Довідка про отримання спирту етилового,

Довідка про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору,

Перелік лікарських засобів, для виготовлення яких використовують спирт етиловий та їх відпускна ціна,

Податкова накладна,

Товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового,

Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв,

Довідка про використані розрахункові книжки за ______ місяць __ року,

Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Затверджено зміни до критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Чечелівська ДПІ інформує, що з 13.10.2017 року набув чинності наказ №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 13.10.2017 №80).

Вищевказаним наказом, зокрема, передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, якщо вона подається за встановленою формою платниками – сільськогосподарськими товаровиробниками, внесеними в Реєстр отримувачів бюджетної дотації, та/або сільгосппідприємствами, які на 31 грудня 2016 року застосовували спецрежим відповідно до ст.209 ПКУ (в редакції станом на 31.12.2016) які: мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року; у яких за період з 1 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника; якщо в такій Таблиці зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:

01 Живі тварини;

03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;

04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;

07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;

08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;

10 Зернові культури;

12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

Змінами оновлено форму «Таблиці даних платника податку», а саме: її доповнено новими полями «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України» та «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації». Таблиця подається з поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюється ДФС України протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

В яких обсягах дозволяється ввозити громадянам харчові продукти на митну територію України?

Відповідно до частини першої ст. 365 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) громадяни за умови дотримання вимог МКУ та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Згідно зі ст. 4 МКУ, товари – це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Загальні умови ввезення товарів на митну територію України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, визначені ст. 374 МКУ, згідно з якою громадянам дозволяється ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для автомобільного сполучення товари (крім підакцизних), у тому числі харчові продукти, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг без письмового декларування та без оподаткування митними платежами. Ця норма застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. Разом з цим, МКУ визначає обмеження щодо ввезення громадянами окремих товарів на митну територію України. Зокрема, ст. 378 МКУ встановлено, що пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється, крім харчових продуктів для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» (далі – Постанова № 434) громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, – у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; без упаковки – неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;

Отже, у разі перевищення встановлених обсягів та недотримання громадянами вищезазначених умов, пропуск на митну територію України харчових продуктів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД, заборонено.

Підпунктом 2 п. 1 Постанови № 434 встановлено, що під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених вище харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці). Відповідно до п. 2 частини першої ст. 196 МКУ пропуск через митний кордон України харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановленими частиною другою ст. 378 МКУ, здійснюється без дозволів інших державних органів. Водночас відповідно до ст. 52 Закону України від 23 грудня 1997 року № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в редакції Закону України від 22 липня 2014 року № 1602-VII (далі – Закон № 771) забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника. Відповідно до п. 95 частини першої ст. 1 Закону № 771 до харчових продуктів тваринного походження відносяться молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.

Операції з виплати роялті не є об’єктом оподаткування ПДВ, але відображаються у податковій декларації з ПДВ

Чечелівська ДПІ інформує, згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розд. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції, зокрема з виплат роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

Отже операції з виплати роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів не є об’єктом оподаткування ПДВ та відображаються у р. 5 податкової декларації з ПДВ.

Граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Операції з розповсюдження періодичних видань, книжок, учнівських зошитів, підручників звільняються від оподаткування ПДВ

Відповідно до п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України. Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, поширюється на операції, зокрема з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва.

При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.

Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб (ст. 1 Закону України від 05 червня 1997 року № 318/97-ВР «Про видавничу справу»).

Враховуючи зазначене, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.

Операції з передплати електронних версій періодичних видань засобів масової інформації оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків

Відповідно до п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України. Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюється на операції з: постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва; підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві) та розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників і словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва. Враховуючи викладене, операції платника податку з постачання (передплати) електронних версій періодичних видань засобів масової інформації вітчизняного виробництва, оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Для аграріїв відкоригували критерії щодо блокування податкових накладних

Чечелівська ДПІ інформує, що 13 жовтня 2017 став чинним наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №776).

Цим документом внесено певні новації до наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Змінами, зокрема, доповнено новими полями додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 1 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;

та

- «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Також Наказом №776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою аграріями без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначене нововведення розповсюджується на с/г товаровиробників, які відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, та/або на сільськогосподарські підприємства, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування, згідно зі статтею 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року). Розмір власної чи орендовану земельної ділянки у таких с/г товаровиробників має бути загальною площею понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року. При цьому, за період з 1 січня 2017 року у них не було одночасної зміни засновника і керівника. Разом із тим, у Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця), яка подана без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:

- 01 Живі тварини;

- 03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;

- 04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;

- 07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;

- 08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;

- 10 Зернові культури;

- 12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

Одночасно з Таблицею передбачено подання пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків. Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776, буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017. Зауважимо, інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, лише за умови дотримання усіх вищеперерахованих нюансів. Після чого розглядається підрозділами Державної фіскальної служби протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Податкова накладна: Запитуєте – відповідаємо

Ми вже розібралися із механізмом виправлення помилки допущеної при виписці податкової накладної в частині невірно вказаної кількості товару чи його ціни. Проте інколи допускаються і інші помилки, виправлення яких нам не зрозуміле. Скажімо – невірно вказаний індивідуальний податковий номер покупця. Як бути?

Щоби покупець Вашого товару зміг зреалізувати право на податковий кредит по даній операції –слід виправити помилку шляхом складання розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому у заголовній частині розрахунку зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком "-" обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній. Вказаний розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН самим покупцем. А продавець товару має скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із вказанням вірного індивідуального податкового номера. Слід зазначити, що така податкова накладна повинна виписуватися за датою попередньої ( невірної) податкової накладної але їй присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера раніше виписаної податкової накладної . При цьому в табличній частині такої податкової накладної слід зазначити обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, які були зазначені в попередній податковій накладній (з "невірним" ІПН).

Протягом якого часу можна виправити помилку допущену при виписці податкової накладної?

Право реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зберігається протягом 365 календарних днів з дати їх складання.

Таким чином, виправлення допущених помилок можливо лише у випадку, якщо з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування не минуло 365 календарних днів, тобто друга податкова накладна або ж розрахунок коригування можуть бути зареєстрованими не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання зазначеної у податковій накладній яка підлягає виправленню/коригуванню.

Виписуючи податкову накладну припустилися певної помилки. 365 з дати її складання ще не минуло. Ми планували припинити діяльність, тож знялися з реєстрації платника, проте в силу певних обставин продовжуємо працювати тож заново зареєструвалися платниками. Чи можемо виправити раніше допущену помилку?

Якщо особі анульовано реєстрацію платника ПДВ, то така особа втрачає право на формування податкового кредиту з ПДВ та складання і реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних після дати анулювання такої реєстрації. Повторно зареєстрована особа в якості платника ПДВ є платником такого податку з нової дати реєстрації її платником ПДВ, а тому не має права на формування податкового кредиту з ПДВ та складання і реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, складених особою у період до анулювання її попередньої реєстрації як платника ПДВ.

Ліквідація основних засобів: особливості оподаткування

Особливості оподаткування ПДВ операцій з ліквідації основних засобів (далі - ОЗ) визначені п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ): якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Разом з тим, із даного правила є виключення. Так, ПДВ не нараховується, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі у разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) фахівці ДФС України роз’яснюють, що документами, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення ОЗ, є: висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням. Згідно з п. 41 Методичних рекомендацій № 561 постійно діюча комісія створюється, зокрема, для визначення непридатності ОЗ до використання, оформлення відповідних первинних документів, у тому числі для складання і підписання актів на списання ОЗ; акти на списання ОЗ відповідної форми, тобто акти за формами № ОЗ-3 та № ОЗ-4, затвердженими наказом № 352. Зауважимо, що такі підтвердні документи доцільно подати контролюючому органу разом з податковою декларацією з ПДВ за той звітний період, у якому здійснено ліквідацію ОЗ. Згідно з п. 189.10 ст. 189 ПКУ якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання. Якщо надалі платник податку вирішить продати такі активи, то при здійсненні операції з їх постачання він повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у загальному порядку. Стосовно оподаткування податком на прибуток, варто пам'ятати таке. Якщо підприємство здійснює ліквідацію об’єкта основних засобів, то внаслідок проведення такої операції воно повинно здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на відповідні різниці. Порядок такого коригування визначено ст. 138 ПКУ.

Чи повинен платник податків узгоджувати з контролюючим органом здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі?

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ). У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

Про роботу системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

Чечелівська ДПІ нагадує, що починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі – Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 N 567.

За період з 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснювалась без фактичного зупинення. Якщо податкова накладна складена у червні 2017 р., а реєстрація її відбувається після 01.07.2017, то на таку податкову накладну поширюється процедура зупинення, але лише за умови не відповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 - 4 п. 5 Критеріїв. Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС України. Усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1 - 4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, – така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

З 13.10.2017 набрали чинності зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

З 13 жовтня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 № 776 «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ № 776), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.09.2017 за № 1204/31072. Наказ № 776 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.10.2017 № 80.

Зокрема, Наказом № 776 передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу інформації, поданої за встановленою формою платниками - сільськогосподарськими товаровиробниками, що внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) постачання (виготовлення) таких груп товарів:

01 Живі тварини;

03 Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні;

04 Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені;

07 Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби;

08 Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь;

10 Зернові культури;

12 Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж.

У зв’язку із цим для сільськогосподарських товаровиробників Таблицю даних платника податку (далі – Таблиця), яка подається в разі блокування податкових накладних/розрахунків коригування, доповнили новими полями, а саме:

• «Сільськогосподарський товаровиробник, що до 01 січня 2017 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України»;

• «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації».

Також Наказом № 776 передбачено, що інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Про відповідальність суб’єкта господарювання, який своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)

Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Податкова декларація з податку на прибуток тепер в Електронному кабінеті

Державна фіскальна служба України повідомляє про можливість подання засобами Електронного кабінету платника Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467, для платників податку на прибуток з базовим звітним періодом квартал.

Чечелівська ДПІ інформує,, що відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною частиною Декларації. Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків - форм фінансової звітності (абзац 11 п. 48.3 ст. 48 Кодексу), то Декларація подається після подання фінансової звітності і отримання квитанцій щодо її прийняття. Граничний термін подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2017 року – 09.11.2017. Крім того повідомляємо, що засобами Електронного кабінету платники податків можуть подавати такі форми податкової звітності: Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), Податкова декларація зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, Податкова декларація з податку на додану вартість, Декларація акцизного податку, Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію),Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), Податкова декларація з рентної плати, Податкова декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,

Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів,

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій,

Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

Звіт № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»,

Звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»

Звіт № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»,

Звіт № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»,

Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»,

Звіт про рух валютних цінностей за рахунком,

Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),

Розрахунок суми, що підлягає внесенню до державного бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці,

Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України,

Розрахунок прогнозної потреби спирту,

Розрахунок збору на соцiально-економiчну компенсацiю ризику населення, яке проживає на територiї зони спостереження,

Податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні,

Довідка про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

Довідка про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції,

Довідка виробника лікарських засобів про цільове використання спирту етилового,

Довідка про отримання спирту етилового,

Довідка про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору,

Перелік лікарських засобів, для виготовлення яких використовують спирт етиловий та їх відпускна ціна,

Податкова накладна,

Товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового,

Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв,

Довідка про використані розрахункові книжки за ______ місяць __ року,

Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Платникам про надання інформації з реєстру страхувальників

Чечелівська ДПІ нагадує, що 29.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постанова Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» (далі – Порядок), яким визначено порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування платникам єдиного внеску та/або застрахованим особам та затверджено форми, у якій така інформація надається.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» та пункту 5 розділу ІІ Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, ДФС України щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.

Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників у порядку, визначеному розділом ІІ Порядку.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним з таких способів:

особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника єдиного внеску або іншого контролюючого органу;

надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску або іншого контролюючого органу;

в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Контролюючий орган надає безоплатно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання запиту, витяг з реєстру страхувальників або довідку про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників.

Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

Звертаємо увагу, що у витягу з реєстру страхувальників за ф. № 2-ЗРС інформація про встановлення в реєстрі страхувальників ознак «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії за інвалідністю або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність) зазначається у разі подання до контролюючого органу запиту фізичною особою-підприємцем особисто.

Витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за формою № 3-ЗРС надається фізичній особі, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, у разі її особистого звернення.

Який розмір ЄСВ застосовують роботодавці при нарахуванні фізичній особі доходу за цивільно-правовими договорами?

Чечелівська ДПІ інформує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, зокрема ті, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) (п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Базою нарахування ЄВ для зазначених платників є сума винагороди фiзичним особам за виконання робiт (надання послуг) за цивiльно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

ЄВ для платникiв, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмiрi 22 вiдсотків до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Таким чином, роботодавці нараховують ЄВ на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Платникам ПДВ

Чечелівська ДПІ інформує платників, що 14.10.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 №775 «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова КМУ №775).

Постановою КМУ №775 внесено зміни до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій», а саме: спрощено процедуру отримання розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування (його частин) та обладнання для використання у деревообробному виробництві та для виробництва медичних виробів (із зазначенням кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності), передбачене пунктами 58 та 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

При цьому, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №196 «Питання надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання». Постанову КМУ №775 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» від 14.10.2017 №194.

Оприбутковування у ФОП – «загальносистемника»

Чечелівська ДПІ інформує, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, у таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Згідно із п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Відповідно до абзацу четвертого п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону №265. Слід зазначити, що електронний таксометр – реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст.2 Закону №265).

Таблиця даних платника ПДВ за новою формою з 23 жовтня!

Чечелівська ДПІ інформує, що 13.10.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Наказ №776), зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 29.09.2017 за №1204/31072. Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог Наказу №776, буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017. Державною фіскальною службою України забезпечено приймання Додатку до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Таблиця) за формою (J/F1312302) без наявності факту зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Звертаємо увагу, що інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених Наказом №776.

Оновлення програмного забезпечення

Чечелівська ДПІ нагадує, що 12 жовтня 2017 року вийшло оновлення «Єдиного вікна (EDZV)» версії 1.25.23.0. Дане програмне забезпечення використовується для оновлення «Єдиного вікна», починаючи з версії 1.25 та вище.

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.23.0) (станом на 12.10.2017)

Нові версії документів:

1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 18.09.2017 №776 додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):

- F/J1312302 – Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 2);

- F/J1412302 – Повідомлення про скасування прийнятої комісією ДФС Таблиці даних платника податку.

2. Згідно з наказом Міністерства фінансів України у від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):

- J0108104 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (річна);

- J0180304 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- J0180604 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- J0181304 – Додаток ПЗ до рядка 05ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ;

- J0181404 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- J0181504 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- J0181604 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- J0181704 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- J0181804 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ;

- J0182804 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Нарахування ЄСВ

Законом України від 03.10.2017 №2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) внесено зміни до Законів України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, внесеними змінами, запроваджено такі новації:

- максимальна база нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) з 01.01.2018 становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму;

- з 01.01.2018 платниками ЄСВ також будуть і члени фермерського господарства (у разі, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах);

- у разі якщо фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) і члени фермерського господарства отримують пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе;

- ФОП – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску ЄСВ: з 01.01.2018 вони будуть сплачувати ЄСВ у повному мінімальному розмірі, як і інші ФОП;

- фізичні особи, які виконують роботи на підставі договору цивільно-правового характеру, ФОП, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства тепер також підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

- ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства з 01.01.2018 сплачуватимуть ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Закон №2148 набув чинності 11.10.2017 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 10.10.2017 №188).

Можливості сервісу «Електронний кабінет платника»

За допомогою електронного сервісу ДФС України «Електронний кабінет платника» можливо подавати такі форми податкової звітності:

• Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств,

• Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи),

• Податкову декларацію зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками,

• Податкову декларацію з податку на додану вартість,

• Декларацію акцизного податку,

• Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію),

• Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності),

• Податкову декларацію з рентної плати,

• Податкову декларація збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності,

• Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів,

• Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткових організацій,

• Звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

• Звіт № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»,

• Звіт № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв»,

• Звіт № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів»,

• Звіт № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі»,

• Звіт № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі»,

• Звіт про рух валютних цінностей за рахунком,

• Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,

• Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок),

• Розрахунок суми, що підлягає внесенню до державного бюджету підприємством-монополістом у зв’язку з перевищенням розрахункової величини фонду оплати праці,

• Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України,

• Розрахунок прогнозної потреби спирту,

• Розрахунок збору на соцiально-економiчну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження,

• Податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні,

• Довідку про суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства,

• Довідку про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції,

• Довідку виробника лікарських засобів про цільове використання спирту етилового,

• Довідку про отримання спирту етилового,

• Довідку про обсяги дизельного палива, ставки та суми нарахованого акцизного збору,

• Перелік лікарських засобів, для виготовлення яких використовують спирт етиловий та їх відпускну ціну,

• Податкову накладну,

• Товарно-транспортну накладну на переміщення спирту етилового,

• Товарно-транспортну накладну на переміщення алкогольних напоїв,

• Довідку про використані розрахункові книжки за ______ місяць __ року,

• Повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Визначено правила оформлення факту позбавлення права на пільги

Постановою КМУ від 18.10.2017 р. №789, зокрема, встановлено, що у разі втрати права на пільги особами, зазначеними в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, відповідна інформація вноситься до Реєстру, за поданням органу, уповноваженого на встановлення та позбавлення відповідного статусу. Також запроваджено форму відповідного подання.

Одночасно, затверджено, що комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС або міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб позбавляють статусу учасника бойових дій у разі:

  • наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції;
  • виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення або подання недостовірних даних про особу;
  • подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.

Нова торговельна точка у підприємця-"єдинника"

Внесення змін до відомостей

У разі виникнення змін у відомостях, зокрема у разі зміни місця провадження господарської діяльності, суб’єкти господарювання повинні подати заяву до контролю­ючого органу з відповідними відомостями.

Така заява подається платниками єдиного податку:

  • першої і другої груп — не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;
  • третьої групи — разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (пункти 298.5, 298.6 ст. 298 Податкового кодексу).

Згідно з п. 299.7 ст. 299 цього Кодексу до реєстру платників єдиного ­податку (далі — Реєстр) вносяться відповідні відомості про такого платника.

Відомості, що вносяться до реєстру:

  • ПІБ фізичної особи — підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті)
  • податкова адреса суб’єкта господарювання
  • місце провадження господарської діяльності
  • обрані фізичною особою — підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності
  • ставка єдиного податку та група платника податку
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування
  • дата реєстрації
  • види господарської діяльності
  • дата анулювання реєстрації

Зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви.

Як повідомити

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу).

Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок №1588, яким передбачено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588).

Таке повідомлення повинні подавати всі фізичні особи — підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Згідно з п. 8.4 розділу восьмого Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11 до зазначеного Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до встановленої форми № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміну типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування) платник податків при поданні повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією зазначає у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування код ознаки надання інформації 3 «Надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місце­знаходження тощо».

Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку при відкритті нового торговельного об’єкта повинна подати відповідну заяву до органу ДФС за місцем реєстрації та повідомити про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП.

Відповідальність

Неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку

та/або складення податкової звітності, згідно з вимогами, встановленими Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн (п. 117.1 ст. 117 Кодексу).

Неусунення таких порушень або ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої було застосовано штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.

Внесено зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків

Зокрема, тепер для здійснення таких інвестицій банки мають дотримуватись таких вимог:

  • строк банківської діяльності становить не менше ніж три роки;
  • розмір регулятивного капіталу банку відповідає вимогам глави 2 розділу II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (на сьогодні це 200 млн гривень) або банк виконує програму капіталізації та здійснення інвестиції не приведе до порушення банком вимог глави 2 розділу II цієї Інструкції або невиконання програми капіталізації у визначені в ній строки;
  • банк не є об'єктом застосування заходів впливу (в частині щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій).

Зазначені зміни внесені постановою Правління НБУ “Про внесення змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” від 20.10.2017 р. №104, яка набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Зміни сприятимуть проведенню банками такої реструктуризації, зменшенню обсягів непрацюючих кредитів (NPL) в банківській системі та відновленню господарської діяльності боржників.

Ліквідаційна звітність для ФОП після внесення запису про припинення підприємницької діяльності в ЄДР

Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Слід зазначити, що ліквідаційна декларація про доходи та остання декларація платника єдиного податку – фізособи – підприємця подається за вибором платника податків в один із таких способів:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

При продажу іграшок на радіокеруванні "єдиннику" необхідно застосовувати РРО

Для цілей Закону про РРО термін «технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту» - це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО містить вісім груп товарів:

1) «Вироби із чорних металів»;

2) «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини»;

3) «Електричні машини, обладнання та їх частини, апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;

4) «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;

5) «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні, медичні або хірургічні, їх частини та приладдя»;

6) «Годинники всіх видів та їх частини»;

7) «Музичні інструменти, їх частини та приладдя»;

8) «Іграшки, ігри та спортивний інвентар, їх частини та приладдя».

Зазначений перелік затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 р. №231.

Середня зарплата за два місяці: як враховуються суми премій?

За пунктом 3 Порядку №100, премiї включаються в заробiток того мiсяця, на який вони припадають згiдно з розрахунковою вiдомiстю на заробiтну плату. Премiї, якi виплачуються за квартал i бiльш тривалий промiжок часу, пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два календарних мiсяцi включаються в заробiток у частинi, що вiдповiдає кiлькостi мiсяцiв у розрахунковому перiодi. Якщо число робочих днiв у розрахунковому перiодi вiдпрацьоване неповнiстю, премiї пiд час обчислення середньої заробiтної плати за останнi два календарних мiсяцi враховуються пропорцiйно до часу, вiдпрацьованого в розрахунковому перiодi.

Тобто квартальна премiя, виплачена в розрахунковому перiодi (два мiсяцi), враховується пiд час обчислення середньої заробiтної плати як 2/3 нарахованої суми.

Якщо працiвник неповнiстю вiдпрацював робочi днi розрахункового перiоду, то 2/3 премiї та премiя за мiсяць ураховуються пропорцiйно до вiдпрацьованого часу.

Пунктом 4 Порядку визначено виплати, якi не враховуються пiд час обчислення середньої заробiтної плати, це, зокрема, виплати за час, упродовж якого зберiгається середнiй заробiток працiвника (в тому числi за час вiдрядження, вiдпустки, хвороби).

Тобто, якщо в розрахунковому мiсяцi працiвниковi виплачено середню заробiтну плату (за час вiдпустки, вiдрядження, виконання громадських робiт тощо), то перiод, коли за працiвником зберiгалася середня заробiтна плата, вилучається iз розрахункового перiоду.

Отже, суми премiй ураховуються пропорцiйно до вiдпрацьованого в розрахунковому перiодi часу.

Продаж арештованого майна: що з ПДВ?

Відповідно до п. 2 розділу IV Порядку №2831/5 для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник торгів проходить процедуру ре­єстрації на веб-сайті реалізації майна, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок державного підприємства, яке належить до сфери управління Мін’юсту України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком (далі — організатор) та виконує інші вимоги, встановлені зазначеним Порядком.

Гарантійний внесок у розмірі 5 %, керуючись стартовою ціною лота, який одночасно є завдатком зі сплати винагороди організатору за надані ним послуги з реалізації майна (п. 1 розділу І Порядку № 2831/5), вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок організатора.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 2831/5 визначено, що організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному п. 1 розділу VII цього Порядку, сума винагороди організатору перераховується переможцем на рахунок організатора.

Гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди організатору (п. 2 розділу Х Порядку №2831/5)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу, зокрема, правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ цього Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 цього Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.203 цього пункту).

Під постачанням послуг слід розуміти будь-яку операцію, що не є постачанням товарів, чи іншу операцію з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 вищезазначеного пункту).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’яз­кове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові й вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Водночас п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання таких товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу ПДВ становить 20, 7 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 Податкового кодексу.

Такий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено ст. 187 Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 цієї статті датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила складання податкової накладної регулюються ст. 201 та регламентуються Порядком №1307.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’я­заний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, операція з продажу арештованого майна є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

При цьому база оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання арештованого майна визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу. За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені терміни.

У платіжному дорученні одержувачів бюджетних коштів печатка не обов’язкова

Мінфін наказом від 01.09.2017 р. № 729 вніс зміни до:

1) Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 22.06.2012 р. №758;

2) Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Мінфіну від 24.12.2012 р. № 1407;

3) Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.07.2014 р. № 770

Ці Порядки доповнені нормою, згідно з якою використання печатки не є обов'язковим:

  • для одержувачів бюджетних коштів, які є суб'єктами господарювання, організаціями,
  • клієнтів, які є суб'єктами господарювання, організаціями та не утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Уточнено також, що подані розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами Казначейства щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки).

На першому примірнику платіжного доручення ставляться відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) та підписи відповідальних осіб розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, які мають право підписів згідно з карткою із зразками підписів та відбитка печатки.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Розроблено зміни до деяких нормативно-правових актів з охорони праці

Держпраці опрацьовано проект наказу Міністерства соціальної політики України „Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з охорони праці” (завантажити).

Проект розроблений з метою внесення змін до:

1) Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 р. №190,

2) Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 08.09.1998 р. №177.

Запропоновано скасувати вимогу обов’язкової реєстрації (перереєстрації) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки в територіальних органах Держпраці.

Докладно зміни можна переглянути тут (завантажити)>>

Зауваження та пропозиції просимо надсилати на адресу: Державна служба України з питань праці, вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01601; e-mail: dsp@dsp.gov.ua.

Зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються у місячний термін (тобто до 18.11.2017 р.) у письмовому або електронному вигляді.

Мінфін підготував чергові зміни до Критеріїв блокування ПН/РК

Міністерство фінансів оприлюднило проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (завантажити).

Перелік усіх змін можна переглянути тут (завантажити)>>

Як зазначено у пояснювальній записці, "проект Наказу розроблено відповідно до пп. 201.16.1 ПКУ з метою забезпечення додержання прав, законних інтересів та рівних умов платників податків під час застосування положень Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вдосконалення критеріїв моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування, що здійснюється ДФС".

Що пропонується змінити?

По-перше, ввести ще два нові критерії:

  • наявність обвинувального вироку суду у відношенні службової особи (службових осіб) суб’єкта господарювання за статтею 205, 212 Кримінального кодексу України;
  • розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж у два рази та/або зміни номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, – зміна перших чотирьох цифр коду, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг – перших двох цифр кодів).

По-друге, за проектом автоматичне врахування Таблиці системою Моніторингу стосуватиметься і платників, у яких:

  • значення показників D та P, розрахованих у порядку, наведеному у пп. 4 п. 5 цих Критеріїв, мають такі розміри: D>0,02, P < Pм * 1,3. Значення показників D та P обраховуються ДФС автоматично кожного 10 числа календарного місяця, наступного за звітним, та стають доступними платнику в Електронному кабінеті;
  • обсяг постачання товарів/послуг у ПН/РК, складених з 1 січня 2017 року в Реєстрі, зазначених в інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, становить понад 25% від загального обсягу постачання за відповідний період.

Нагадаємо, що лише 10 днів тому, 13 жовтня, набрав чинності Наказ Мінфіну від 18.09.2017 р. №776 , яким уже були внесені зміни до Критеріїв в частині блокування ПН/РК для аграїів (в т.ч. в новій редакції викладено п. 3). Про це ми писали тут>>

Відповідно буде підкориговано критерій моніторингу щодо обсягу постачання. Але виходячи із тексту проекту, наразі невідомо кого саме це буде стосуватися.

По-третє, запроваджується норма про неврахування інформації Комісії про проведенні Моніторингу.

Якщо надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з Таблицею, або інша податкова інформація, що свідчить про ризиковість операції, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації.

Якщо ж така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, то після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації вона не підлягатиме автоматичному врахуванню.

Насамкінець уточнено: якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у пп. 2, 3, 4 п. 6 Критеріїв, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п. 201.16 ПКУ.

Чи оподатковується матеріальна допомога на лікування, надана міською радою

ДФСУ у листі від 18.10.2017 р. № 2291/П/99-99-13-02-03-14/ІПК роз'яснила: якщо місцева рада затверджує програму соціального захисту населення, в якій передбачено надання фізичній особі за рахунок коштів місцевого бюджету адресної матеріальної допомоги на лікування, то сума такої допомоги може бути віднесена до категорії доходу, визначеного пп. 165.1.1 ПКУ.

А отже, така допомога не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.

При цьому обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п. 179.2 ПКУ).

Під час відпустки для догляду за дитиною переводити на іншу посаду не можна

За частиною 1 ст. 32 КЗпП переведення на iншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї, а також переведення на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або в iншу мiсцевiсть, хоча б разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, допускається тiльки за згоди працiвника, за винятком випадкiв, передбачених ст. 33 КЗпП, та в iнших випадках, передбачений законодавством.

Також абзацом другим ч. 3 ст. 2 Закону "Про вiдпустки" передбачено, що право на вiдпустки забезпечується гарантованим наданням вiдпустки визначеної тривалостi iз збереженням на її перiод мiсця роботи (посади), заробiтної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Реєстрація "зменшуючого" розрахунку коригування: якою повинна бути реєстраційна сума?

ДФСУ у листі від 17.10.2017 р. №2261/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила, що розрахунок коригування, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. При реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми.

Таким чином, для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН такий розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у ньому.

Для забезпечення реєстрації в ЄРПН ПН/РК збільшення реєстраційної суми може бути здійснено, зокрема, за рахунок:

  • отриманих податкових накладних та розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
  • сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів;
  • поповнення електронного рахунка платника.

При реорганізації підприємства ПДВ не нараховується

Платник ПДВ, який реорганізується, під час передання частини майна за розподільчим балансом до нової юридичної особи, у т.ч. без унесення нею такого майна до статутного капіталу, не здійснює:

  • нарахування податкових зобов'язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку;
  • зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Зазначена норма передбачена п. 198.5 та п. 199.6 Податкового кодексу.

Чи повинен підприємець вести табель обліку робочого часу

У Держпраці нагадують, що згідно зі ст. 1 Закону «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

По-перше, щоб правильно визначити розмір заробітної плати, потрібно вести облік виконаної роботи. Зокрема, якщо сума заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу, без такого обліку не можна буде правильно нарахувати заробітну плату.

По-друге, слід вести облік робочого часу, що фактично витрачається працівниками на виконання роботи. Наймані працівники можуть бути відсутніми на робочому місці через хворобу, бути у відпустці (оплачуваній або неоплачуваній), бути відсутніми через прогули і т.д. З іншого боку, вони можуть працювати надурочно, у нічний час, у вихідні та святкові дні тощо. Все це потрібно фіксувати у первинному документі, на підставі якого ведеться облік робочого часу та контроль додержання його місячної норми, а також оплата фактично відпрацьованого часу та доплати за надурочну роботу, роботу у нічний час та у святкові і вихідні дні.

По-третє, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу, то це теж може бути підтверджене тільки табелем обліку робочого часу. Це дуже важливо для вирішення питання, чи потрібно донараховувати такому працівнику заробітну плату до рівня мінімальної зарплати або чи потрібно провадити нарахування ЄСВ із зарплати такого працівника на рівні мінімального внеску з величини мінімальної заробітної плати чи ні.

На даний момент чинною є типова форма табеля № П-5 "Табель обліку використання робочого часу", затверджена Наказом Держкомстату від 5 грудня 2008 року №489. Ця форма має рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для ведення обліку робочого часу та нарахування заробітної плати. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку у роботодавця.

Форма Табеля обліку використання робочого часу має рекомендаційний характер. Роботодавець-ФОП може максимально її спростити, залишивши тільки необхідні йому показники, але такий документ обов’язково має складатися будь-яким роботодавцем, незалежно від його організаційної форми.

Оскільки табель обліку робочого часу виконує декілька важливих функцій – він є підставою для нарахування заробітної плати, надбавок, доплат і т.д., підтверджує додержання чи перевищення норми робочого часу, підтверджує роботу працівників на умовах неповного робочого часу, – то він буде об’єктом уваги для:

  • податківців в частині правильності нарахування ЄСВ на зарплату тих, хто працює неповний робочий час або отримує зарплату в розмірі менше мінімальної;
  • інспекторів з праці – в частині додержання трудового законодавства щодо робочого часу працівників та правильності його оплати.

Також табель підтверджує факт початку роботи новоприйнятих працівників та дає можливість перевірити правильність подання роботодавцем Повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно з постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.

Що стосується штрафних санкцій: за неведення табеля обліку робочого часу, то власне таких санкцій саме за цей вчинок не передбачено. Але, наявність табеля може попередити безліч питань контролюючих органів, допоможе підприємцю довести правильність своїх дій або розрахунків. Відтак наявність табеля може попередити можливі штрафні санкції за порушення трудового законодавства.

Рекомендації від ДФС щодо відправки сканованих копій документів для підтвердження реальності операцій по зупинених ПН

Якщо реєстрація податкової накладної в ЄРПН зупинена, платник ПДВ має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, пояснення та копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ.

Для підтвердження реальності здійснення операції пояснення надаються тільки у електронному вигляді у формі Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за відмовленими ПН/РК.

До такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Для того, щоби Комісія ДФС мала можливість переглядати скановані копії документів без перешкод, фіскальна служба Запорізької області рекомендує встановлювати роздільну здатність сканування документів скануючого пристрою на рівні, який забезпечить розмір файлу сканованої копії не менше ніж 100 КБ.

Коли можливе ввезення алкоголю та сигарет без сплати митних платежів та письмового декларування

Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається ст. 376 Митного кодексу України, відповідно до якої:

1) Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається;

2) Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:

  • 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
  • 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22%) алкогольних напоїв.

Довідково: умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.

Уряд схвалив законопроект, який вдосконалює захист прав дітей

Зазначений законопроект удосконалює нормативно-правове забезпечення соціального захисту дітей, підвищує ефективність реалізації державної політики щодо охорони дитинства, поліпшує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.

Серед іншого, проектом акту передбачено виключне право суду:

  • розв’язувати спори між батьками щодо участі у вихованні дитини.
  • усиновлення дитини без згоди опікуна/піклувальника (крім родичів), якщо суд установить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам;
  • призначення опікуном/піклувальником особи, яка не пов’язана сімейними/ родинними відносинами з дитиною.

Таким чином, проект дозволяє влаштовувати дітей під опіку, піклування тільки родичам. А якщо дитина не перебуває в родинних стосунках з особою, то таке влаштування відбувається за рішенням суду.

  • встановлення опіки/піклування у разі наявності спору між кандидатами в опікуни/піклувальники.

З метою забезпечення найкращих інтересів дитини при усиновленні проектом акта передбачено:

  • упровадження найбільшої різниці у віці між усиновлювачем і дитиною (45 років);
  • обов’язкове навчання для громадян, які виявили бажання усиновити дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування;
  • позбавлення права батьків, які усиновили дитину відмовлятися від неї. В таких випадках усиновлювачів будуть позбавляти батьківських прав.

Прийняття законопроекту сприятиме посиленню соціального захисту дітей вразливих категорій, підвищенню ефективності реалізації державної політики щодо охорони дитинства, удосконалення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціальної роботи з дітьми, які потребують особливої уваги з боку держави.

Особливості обліку робочого часу у шкідливих умовах праці

Працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюють скорочену тривалість робочого часу – не більш як 36 годин на тиждень (пункт 2 частини 1 статті 51 КЗпП). Конкретну тривалість визначають за Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163.

Якщо атестація робочих місць за умовами праці підтвердила шкідливі умови та право працівників на скорочену тривалість робочого тижня, необхідно внести зміни до колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку. Адже скорочену тривалість встановлюють саме в колдоговорі (пункт 9 Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня).

Час зайнятості у шкідливих умовах впливає на тривалість додаткової відпустки – її надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право на додаткову відпустку, зараховують дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників відповідних виробництв, цехів, професій і посад. Тобто роботодавець має обліковувати, скільки часу упродовж зміни працівник зайнятий у шкідливих умовах. Про особливості надання відпустки також читайте тут>>

Якщо працівник зайнятий у шкідливих умовах повну зміну, необхідно вказувати в табелі повний робочий день і кількість відпрацьованих годин. Якщо лише частину робочої зміни, окремо відображати в табелі години, відпрацьовані в шкідливих та оптимальних умовах.

Отже, законодавче регулювання тривалості робочого часу є однією з гарантій конституційного права працівників на працю, відпочинок, безпечні та належні умови праці. Законодавство про робочий час має на меті, з одного боку, створення умов, що забезпечили б високу продуктивність і організованість праці, а з іншого – всебічний захист прав та інтересів працівників.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Вы поддерживаете создание в Украине антикоррупционного суда?

Реклама