Ч. 3 Чечелівська ДПІ

2017-10-06 11:02 105 Нравится

Дніпропетровській області борг платників, які повинні сплачувати єдиний соціальний внесок

Станом на 01.09.2017 по Дніпропетровській області борг платників, які повинні сплачувати єдиний соціальний внесок - складає 299 млн.грн. При цьому розмір боргу комунальних підприємств становить 55 млн.грн. та боргу фізичних осіб-підприємців – 62 млн.грн.

Єдиний внесок є основним джерелом соціальних виплат на фінансування державних гарантій для незахищених верств населення. Своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.

Перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська нагадала, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», обчислена органами доходів i зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Платникам єдиного внеску, які мають недоїмку - орган доходів i зборів надсилає вимогу про її сплату.

При цьому слід наголосити, що вимога вважається належним чином врученою:

юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено посадовій особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця проживання з повідомленням про вручення.

Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місця проживання, вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми недоїмки, орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає вимогу до органу державної виконавчої служби.

При цьому, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Крім того, сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.

З початку року надходження податкових і митних платежів та ЄСВ від дніпропетровських платників склали майже 62 млрд. грн.

Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні - вересні 2017 року забезпечено надходження в бюджети усіх рівнів (із врахуванням ДУ офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 53 млрд. 861,6 млн. грн., що на 15 млрд. 295 млн. грн., або на 39,7 % більше, ніж за дев’ять місяців 2016 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж трьох кварталів 2017 року мобілізовано 39 млрд. 103,2 млн. грн., що на 12 млрд. 118,1 млн. грн., або майже на 45% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області склали 14 млрд. 758,4 млн. грн. Це на 3 млрд. 176,9 млн. грн. (або на 27,4%) більше фактичних надходжень січня - вересня минулого року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 8 млрд. 118,5 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли майже на 42%, або на 2 млрд. 396,3 млн. грн.

Як діяти підприємству у разі, якщо балансова вартість основних засобів досягнула нуля? Як правильно списати такі основні засоби? Які податкові наслідки при цьому виникають?

Згідно з визначенням наведеним у П(С)БО 7, амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). В свою чергу, строк корисного використання – це очікуваний період часу протягом якого необоротні активи будуть використовуватись.

Отже, повністю замортизовані активи вважаються тими строк використання яких сплив і відповідно вони підлягають списанню. Однак, оскільки такий строк встановлюється на підставі очікувань, він може бути переглянутим. Такий перегляд доцільно робити до настання моменту коли такий основний засіб буде повністю замортизовано. Враховуючи це, підприємство самостійно вирішує подальшу долю об’єкта строк корисного використання якого закінчується. Якщо в подальшому його використання не планується – такий об’єкт підлягає списанню. У випадку ж якщо, як очікується, такий основний засіб в подальшому буде приносити економічні вигоди підприємству, то доцільно здійснити перегляд строку очікуваного використання (і, відповідно, порядок подальшої амортизації такого ОЗ на підставі балансової вартості та нового строку корисного використання). Однак зауважимо, що чіткого правила списувати замортизовані ОЗ чи продовжувати строк їх експлуатаціїт немає. Такі твердження ґрунтуються виключено на логічності таких операцій в певних ситуаціях.Рішення про продовження строку корисного використання об’єкту ОЗ приймається спеціальною комісією і на підставі його на підприємстві видається відповідний наказ, в якому зазначаються підстави та термін подовження строку використання.Розглянемо ситуацію, коли підприємства внаслідок закінчення строку використання ОЗ прийняло рішення про його списання. В такому випадку, згідно з п. 41 Методрекомендацій №561 спеціальною комісією здійснюється огляд такого об’єкту, причини невідповідності критеріям активу та можливість використання окремих вузлів такого ОЗ, або отримання запасів при його ліквідації. На підставі цього складається акт на списання основного засобу (за формою №ОЗ-3 або №ОЗ-4 у випадку списання автомобіля).Пунктом 189.9 ПКУ передбачено, що у разі ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку, така ліквідації розглядається як постачання товару (з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань з базою оподаткування не нижче балансової). Однак містяться і виключення, що норми даного пункту не поширюються у разі подання контролюючому органу відповідного документу про розібрання або перетворення таких ОЗ, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням.

Як відобразити в податковому кредиті з ПДВ податкову накладну, з дати складання якої не минуло 365 днів?

Суми ПДВ відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 365 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 365 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ. Водночас п. 50.1 ПКУ визначено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ) він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації. Таким чином, суми ПДВ відображені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН та які не було включено до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання, платник податку може включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за той звітний період, у якому таку податкову накладну було складено (якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН), або за звітний період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН (якщо реєстрація відбулася з порушенням терміну), з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто за умови, що з дати складання податкової накладної не минуло 1095 днів.

Відповідно до 198.6 ПКУ якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.

Чи підлягає заповненню Додаток до критеріїв оцінки ступеня ризиків, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови отримання постачальником попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося? Відповідно до п. 201.16 ПКУ з 01.07.2017 р. реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН має право подати інформацію на розгляд комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації згідно з Додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

При заповненні Таблиці даних платника податків зазначаються вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

При цьому відповідно до п. 201.1 ПКУ одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної є код товару згідно з УКТ ЗЕД; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Тобто при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.

Враховуючи викладене, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Чечелівська ДПІ нагадує, терміни реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР

З метою оперативного розгляду та вирішення проблемних питань, які виникають у платників податків у зв’язку з запровадженням електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, зокрема щодо відновлення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в державних податкових інспекціях ГУ ДФС у Дніпропетровській області запроваджено постійно діючу «гарячу» телефонну лінію.

Суб’єкти господарювання Дніпропетровської області можуть звернутися за консультацією з цих питань за телефонами:

Назва органу ДФС ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Номер контактного телефону

Дні та часи роботи (окрім святкових та неробочих днів)

ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 760-72-51

понеділок - четвер

14.00 - 17.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562) 34-28-72

(0562) 34-28-68

(056) 377-46-07

(056) 377-46-14

понеділок - четвер

14.00 - 17.00,

п’ятниця

13.45 - 16.45;

понеділок - четвер

14.00 - 17.00,

п’ятниця

13.45 - 16.45;

понеділок - четвер

14.00 - 17.00,

п’ятниця

13.45 - 16.45

ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 776-74-86

понеділок - п’ятниця

14.00 - 17.00

ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(096) 230-18-32

понеділок - четвер

15.00 - 18.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 370-38-85

понеділок, середа, п’ятниця;

10.00 - 13-00

вівторок, четвер

15.00 - 18.00

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562) 34-28-76

понеділок - четвер

14.00 - 17.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(05663) 4-39-33

понеділок - п’ятниця

09.00 - 11.00

Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровському районі

(05633) 7-13-88

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00

Кам’янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області:

- Вільногорське відділення

- Жовтоводське відділення

- Верхньодніпровське відділення

- Криничанське відділення

- Петриківське відділення

- П’ятихатське відділеня

- Царичанське відділення

(05653) 5-09-03

(05652) 3-36-91

(05658) 3-21-49

(05654) 9-15-39

(05634) 2-49-43

(05651) 3-04-50

(05690) 3-21-95

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00

Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0564) 90-37-97

понеділок - п’ятниця

14.00 - 17.00

Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 404-06-76

понеділок - п’ятниця

10.00 - 13.00

Лівобережна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 725-50-01

понеділок - п’ятниця

09.00 - 12.00

Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(05662) 4-54-29

понеділок - четвер

9.00 - 13.00,

13.45 - 18.00;

п’ятниця

9.00 - 13.00,

13.45 - 16.45

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(05693) 7-70-92

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00

Документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

З урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834) до Наказу №567, письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, (далі – Наказ №567).

Так, зокрема, для критерію, зазначеного у підпункті 2 пункту 6 Критеріїв оцінки такими документами є:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Якщо зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН

Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Підпунктом 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення ПН/РК;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів (далі – перелік) у розрізі Критеріїв оцінки затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), який набрав чинності 12.08.2017, внесені зміни до Наказу №567.

Так, зокрема, відповідно до Наказу №654 письмові пояснення та копії документів, зазначені у переліку, платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Про послуги для платників податків, що надаються у ЦОП фахівцями ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра

Нагадуємо, що через електронний сервіс «Електронний кабінет платника» платники мають можливість переглянути в режимі реального часу стан обробки звітності (режим «Перегляд звітності») та проведені операції в системах електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (режими «СЕА ПДВ» та «СЕАРП»).

За перше півріччя 2017 року відвідувачам ЦОПу ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра надано 158 823 послуг, в тому числі адміністративних – 10706 та 2169 консультацій.

Фахівцями ДПІ прийнято та оброблено 52547 податкових звітів, надано відповіді на 13184 листів та звернень, видано 3322 реєстраційних номерів облікової картки платника податків, зареєстровано 936 книг обліку доходів і витрат платника єдиного податку, надано 1605 витягів з реєстру платників єдиного податку, зареєстровано 314 реєстраторів розрахункових операцій та 1322 книг обліку розрахункових операцій, 332 розрахункових книжок та інші.

Граничні терміни реєстрації ПН та РК до ПН в ЄРПН , яка відповідальність передбачена за порушення терміну

Чечелівська ДПІ інформує, у разі реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ та п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ норми п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН, складених до 01.10.2015.

Згідно з п.120¹.1 ст.120¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі:

10% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120¹.1 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі реєстрації ПН та/або РК до ПН до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п.120№.2 ст.120¹ ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких ПН/РК згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відсутність реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК до такої ПН, зазначених в абзаці першому п.120¹.2 ст.120¹ ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення – рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій ПН та/або РК до ПН або від суми ПДВ, нарахованої за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

У липні майже 100% платників ПДВ Дніпропетровщини відзвітувалися, не відвідуючи фіскальні органи

За посередництвом інтернету у Дніпропетровській області за підсумками липня 2017 року прозвітувало понад 18096 платників ПДВ, або 99,3% від загальної кількості звітуючих з цього податку.

Також у липні поточного року у Дніпровському регіоні по сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування прозвітувало 51708 платників. З них засобами телекомунікаційного зв’язку скористалися 44199 платників, або 85%.

«Переважна більшість платників вже переконались, що подання звітності в електронному вигляді має багато переваг: вона може надсилатись засобами телекомунікаційного зв’язку як в робочі часи, так і після трудового дня, у вихідні та свята, безпосередньо з офісу платника, власної квартири, будинку, Інтернет – кафе або з будь-якого місця з доступом до мережі Інтернет без черг, що пов’язані з передачею звітності у дні її масового подання», – запевнила начальник управління обслуговування платників Олена Ярова.

Оновлено критерії блокування реєстрації ПН/РК (СМ КОР)

Чечелівська ДПІ нагадує, що п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2577-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМКОР), яка з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі.

В Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (далі – Моніторинг).

СМКОР побудовано з використанням критеріїв, визначених та затверджених наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567).

СМКОР здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки), яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами Моніторингу встановлено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Звертаємо увагу, що наказом Мінфіну від 21.07.17 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834 (далі – Наказ №654), внесено зміни до Критеріїв оцінки.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Наказом №654, Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями (п.6 Критеріїв оцінки):

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 в ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної у ПН, яка подана на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ, стосовно товарів, які зазначені платником податку у ПН, поданій на реєстрацію в ЄРПН.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1) цього пункту та сума податку на додану вартість (далі – ПДВ), зазначена в ПН, зареєстрованих платником податку в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам підпункту 1) цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2) цього пункту, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПКУ.

ДФС запропонувала інструкцію щодо правильного заповнення Таблиці платника податків

Чечелівська ДПІ звертає увагу, що Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування Інструкцією при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

При зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати Таблицю платника податків (далі – Таблиця), що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів.

ДФС зазначила, як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену Таблицю, вона прийнята комісією ДФС та у подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.

Майже 6,3 млрд. грн. єдиного внеску надійшло за сім місяців 2017 року для забезпечення соціального захисту мешканців Дніпропетровської області

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

Впродовж січня – липня поточного року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6 млрд. 280,8 млн. грн. Якщо порівняти цей показник з аналогічним періодом 2016 року, то у цьому році ЄСВ сплачено на 1 млрд. 93,7 млн. грн. більше. Про це повідомила начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак.

При цьому, лише у липні 2017 року платники єдиного внеску Дніпровського регіону перерахували на рахунки Держказначейства 955,3 млн. грн., що на 295,1 млн. грн. більше минулорічних липневих надходжень.

Ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 29.05.2017 №11-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.06.2017 за №776/30644) (далі – Постанова №11-1), що набрала чинності 11.08.2017, затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю (далі – Порядок).

Цей Порядок відповідно до статті 17 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначає механізм інформаційної взаємодії про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, між суб’єктами інформаційного обміну з метою забезпечення реалізації їх повноважень.

Суб’єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до цього Порядку, є:

► на центральному рівні:

- Пенсійний фонд України (далі – Пенсійний фонд), що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо надання інформації з нього відповідно до Закону №2464;

- Державна служба України з питань праці (Держпраці), що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

- Державна фіскальна служба України (далі – ДФС), що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до Закону №2464;

► на територіальному рівні:

- органи Пенсійного фонду;

- органи ДФС.

Так, зокрема, Пенсійним фондом надається ДФС інформація, що включає дані про страхувальників які:

- нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, які у звітності заповнили ознаку «неповний робочий час», та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;

- у звітному місяці порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464 щодо розміру єдиного внеску;

- подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин.

Територіальними органами ДФС надається органам Пенсійного фонду інформація про:

- виявлені в ході перевірок факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у розрізі страхувальників;

- узгоджені суми донарахованого єдиного внеску у тому числі по страхувальниках, які порушили вимоги частини п’ятої статті 8 Закону №2464, за результатами перевірок у розрізі страхувальників.

Постанову №11-1 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 11.08.2017 №63.

На Дніпропетровській області сплатили більше двох мільярдів гривень єдиного внеску

За січень-липень 2017 року від страхувальників Дніпровщини надійшло майже 2,1 млрд.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 662 млн. грн. більше минулого року.

Нагадаємо, розмір мінімального страхового внеску у 2017 році складає 704 грн. на місяць. Виключення – для платників єдиного податку першої групи. З 1 січня фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та віднесені до першої групи платників єдиного податку, мають право сплачувати єдиний внесок у сумі не менше за 0,5 мінімального страхового внеску - 352 грн. на місяць.

Єдиний соціальний внесок є джерелом наповнення фондів соціального страхування, з яких здійснюються виплати пенсій, забезпечуються соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань.

Щодо відпрацювання та реагування на отримані Державної фіскальної служби України телефонні звернення на антикорупційний сервіс «Пульс»

Загальна кількість звернень платників податків та громадян, передана з сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у січні-липні 2017 року складає 19 одиниць, з яких станом на 01.08.2017 відпрацьовано та знято з контролю – 19 інформаційних карток. Усі інформаційні картки виконано своєчасно, у встановлений термін.

У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» зменшилась на 163 одиниці або 91,06 відс. (січень-липень 2016 року – 179 карток).

За тематикою найбільше всього платників податків у січні-липні 2017 року звертались на сервіс «Пульс»: щодо черги в ЦОП – 2 одиниці (10,52 відс.); відмова в прийнятті вхідної кореспонденції – 3 одиниці (15,8 відс.); перевищення терміну надання адмінпослуги - 4 одиниці (21,04 відс.); відмова в записі на особистий прийом – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо корупційних дій – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо роботи органів ДФС – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо звітності та реєстрації накладних – 3 одиниці (15,8 відс.); щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 (15,8 відс.); щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 1 одиниця (5,26 від.).

Випадки формального розгляду та порушення термінів розгляду інформації, яка надходить на сервіс «Пульс» за відповідний період не встановлені.

За ліцензії на алкоголь і сигарети підприємці Дніпропетровщини сплатили більше 50 млн. грн.

Чечелівська ДПІ повідомляє, протягом січня – липня поточного року суб’єктам господарювання видано 8622 ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, з яких: 4841 ліцензія на алкогольні напої та 3781 – на тютюнові вироби.

З початку 2017 року місцеві бюджети Дніпропетровської області поповнилися на 50,5 млн. грн. від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, з яких 36,4 млн. грн. – від ліцензування роздрібної торгівлі.

Разом з тим, протягом семи місяців 2017 року призупинено дію 1414 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1443 ліцензії, у тому числі – 62 за порушення законодавства в частині продажу алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями

11.08.2017 набрала чинності постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №571 (далі – Постанова №571), якою внесено зміни до абзацу першого пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.

Постановою №571 зменшено з 75% до 40% частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями для державних підприємств «Національна енергетична компанія «Укренерго»» та «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»».

Строк дії Постанови №571 – до 1 липня 2018 року (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.08.2017 №149).

Особливості справляння податку на нерухомість

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є однією із складових податку на майно та належить до місцевих податків визначених статтею 10 Податкового кодексу України. Платниками податку є суб’єкти господарювання, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об’єктом оподаткування є об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі його частка, базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток.

Законодавством передбачені пільги із сплати податку на нерухоме майно, а саме: база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Якщо на початок липня платники податків не отримали податкове повідомлення, слід звернутися до державних податкових органів за місцем реєстрації з оригіналами та копіями документів на право власності, паспортом та ідентифікаційним номером. Також зазначила, що Податковим Кодексом платнику податку надано право звернутися до контролюючого органу з метою звірки даних щодо обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків.

У 2017 році платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 рік.

Ні заробітній платі в конвертах!

Сьогодні в Україні значно поширене таке явище, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин або виплата нелегальної заробітної плати.

Працівник не може бути допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Згідно ст.265 КЗпП України передбачено наступну відповідальність за порушення законодавства про працю у вигляді штрафів:

- за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачений штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника;

- за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, за кожного працівника;

- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачений штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- за порушення інших вимог трудового законодавства передбачений штраф у розмірі мінімальної заробітної плати.

Зауважили, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Від власників нерухомого майна Дніпровщини надійшло майже 10 мільйонів гривень

Власники нерухомого майна – юридичні та фізичні особи протягом січня-липня 2017 року сплатили до місцевих бюджетів 9,6 мільйона гривень податку на нерухоме майно. Більшу частину відрахувань забезпечили юридичні особи – понад 93 відсотки, сплативши 8,9 мільйона гривень. Фізичні особи поповнили бюджети на 659 тисяч.

Разом із тим фахівці податкової служби пропонують громадянам – власникам нерухомого майна провести звірку в органах ДФС щодо майна, на яке нараховуватиметься податок.

Нагадаємо, сплачувати податок на нерухоме майно зобов’язані не всі фізичні особи, а лише ті, які володіють квартирою або квартирами, житлова площа яких перевищує 60 кв. м і будинків більше 120 кв. м. У випадку наявності об’єктів різних типів податок сплачується за площу, що перевищує 180 кв. м.

А громадяни, у яких житлова нерухомість, зокрема, квартира загальною площею понад 300 кв. м або будинок більше 500 кв. м, цього року сплатять додатково 25 тисяч гривень.

Викрито посадовців дніпровського товариства, які завдали шкоди бюджету на 3,5 млн. гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено протиправні дії посадовців одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Дніпра.

Зазначене товариство протягом 2016-2017 років неодноразово ставало переможцем державних закупівель, проведених на замовлення обласних державних установ щодо виконання робіт з реконструкції водопровідних мереж на загальну суму понад 10 млн. грн.

Як з’ясувалося, посадові особи товариства внесли до податкової звітності неправдиві відомості щодо отримання товарів (робіт, послуг) від низки підприємств, які зареєстровані на підставних осіб, для проведення безтоварних операцій.

Загальна можлива сума збитків, нанесених державі вказаними діями, становить понад 3,5 млн. грн.

За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кому из этих людей вы доверяете?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама