05.07.17 Чечелівська ДПІ інформує

2017-10-05 12:09 226 Нравится

Протягом 9 місяців ДФС забезпечено майже 223,6 млрд. грн. митних платежів

Протягом січня-вересня поточного року до державного бюджету ДФС перераховано майже 223,6 млрд. грн. митних платежів, що на 10,8% перевищує індикативні показники, доведені Міністерством фінансів України. До бюджету додатково надійшло майже 22 млрд. гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 34%, або майже на 56,7 млрд. гривень.

Зокрема, у вересні 2017 року до державного бюджету перераховано 27,3 млрд. грн., що на 455 млн. грн. перевищує заплановані показники та на 5,9 млрд. грн. показники відповідного періоду минулого року.

У вересні цього року середньоденні надходження склали 1,3 млрд. грн., що на 33,6%, або на 326 млн. грн.. перевищує середньоденні надходження відповідного періоду минулого року.

У цьому році 10% від перевиконання загального збору митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати працівників. Протягом січня-серпня 2017 року ця сума складає 2,1 млрд. грн. у тому числі: січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень – 178,6 млн. грн., серпень – 28,2 млн. грн., вересень – 36,5 млн. грн.

До місцевих бюджетів цього року надійшло 335 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

У 2017 році (станом на 01.10.2017) фізичним особам-платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ДФС сформовано понад 900 тисяч податкових повідомлень-рішень. Від сплати за ними до місцевих бюджетів вже надійшло близько 335 млн. грн., що у 2,1 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (157 млн. грн.). Про це повідомив Директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб Павло Дроняк.

За його словами, збільшення надходжень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відбулось, зокрема, внаслідок зростання розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Також збільшенню надходжень сприяло розширення переліку даних, необхідних для розрахунку податку, що надаються до ДФС органами державної реєстрації прав на нерухоме майно (з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та платниками податків (на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності).

«Також у поточному році спостерігається позитивна динаміка сплати визначених сум податку, що свідчить про високий рівень платіжної дисципліни власників нерухомого майна – фізичних осіб», - наголосив Павло Дроняк.

Він зазначив, що найбільші надходження у поточному році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Одеській, Харківській, Львівській, Київській, м. Києві та Дніпропетровській областях.

ДФС зацікавлена у співпраці з бізнесом для забезпечення прозорості ринку нафто- та газовидобування

ДФС та бізнес посилюють співпрацю для забезпечення рівних та конкурентних умов функціонування ринку нафтопродуктів. Про це йшлося під час зустрічі в. о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками галузі нафто- та газовидобування – членами Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності, Громадської ради ДФС та профільних асоціацій.

П’ята зустріч із циклу секторальних робочих нарад, ініційованих керівництвом ДФС та членами Інвестради, була присвячена проблематиці нафто-газовидобувної промисловості.

За словами Мирослава Продана, проблемні питання, які порушуються бізнесом на подібних зустрічах, оперативно вирішуються, якщо вони знаходяться у площині адміністрування податків. В інших випадках за результатами обговорення цих питань надаються відповідні доручення структурним підрозділам ДФС та готуються звернення до органів виконавчої влади та законотворців з консолідованими пропозиціями ДФС і представників бізнесу.

«Ми зацікавлені у створенні сприятливих умов для ведення бізнесу на ринку пального. Адже представниками цих галузей до бюджету з початку року спрямовано понад 50 млрд. грн. податкових платежів. Саме забезпечивши рівні конкурентні умови для всіх учасників ринку та зруйнувавши тіньові схеми, ми забезпечимо належні надходження до бюджету», - зазначив Мирослав Продан.

За останні два роки перевірено понад 500 суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж паливно-мастильних матеріалів через АЗС. За результатами проведених документальних перевірок донараховано податків та штрафних санкцій на суму 3,2 млрд. грн.

«Податковою міліцією за 8 місяців цього року припинена діяльність більше 200 АЗС, які працювали з порушенням вимог чинного законодавства», - підкреслив в. о. Голови ДФС.

Крім того, учасники зустрічі обговорили поточні проблемні питання, які виникають у окремих підприємств галузі та визначили спільні заходи для їх вирішення, розглянули актуальні для компаній-трейдерів питання зберігання в українських газосховищах газу у режимі митного складу, а також висловили сподівання на продовження ефективного діалогу.

За 9 місяців до зведеного бюджету забезпечено 605,8 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-вересня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 605,8 млрд. грн., що на 135,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше відповідного періоду минулого року. До державного бюджету забезпечено 472,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 133,7 млрд. гривень.

Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-вересні2017 року склали 693,3 млрд. грн. (+159,4 млрд. грн., або +29,8 відс. до січня-вересня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету –559,7 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-вересні 2017 року склали 461,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 103,7 відс., додатково забезпечено 16,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 112,4 відс. (+19,6 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,7 відс. (+1,4 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 111,1 відс. (+4,8 млрд. грн.), ввізного мита – 101,7 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 111,4 відс. (+0,8 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-вересні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 37,8 відс. (+48,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,5 відс. (+11,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 33,5 відс. (+12,1 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 17,5 відс. (+7,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 17,2 відс. (+6,8 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 37,9 відс. (+9,9 млрд. грн.), ввізного мита – на 10,9 відс. (+1,6 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 0,5 відс. (+0,04 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 87,6 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 129,2 млрд. грн., що на 34,7 млрд. грн. більше січня-вересня 2016 року.

З 1 квітня заборгованість минулих періодів з відшкодування ПДВ скорочено на 94%

Протягом січня-вересня 2017 року платникам відшкодовано 87,6 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 88,9 млрд. грн. (Протягом січня-вересня 2016 року платникам відшкодовано 63,7 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 65,3 млрд. грн.). Це на 37,5%, або на 23,9 млрд. грн., перевищує відповідний показник минулого року.

Протягом вересня 2017 року платникам відшкодовано 9,7 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 10,5 млрд. грн. Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування майже 69% повернуто платникам протягом квітня-вересня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 60,7 млрд. грн. відшкодовано 60,3 млрд. грн. ПДВ.

З початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 94% або на 14,37 млрд. грн. Якщо на початок квітня – на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то на 1 жовтня цей показник вже склав 0,93 млрд. грн.

Подання заяви в електронному вигляді пришвидшить виплату допомоги при народженні дитини

Чечелівська ДПІ інформує, постановю №722 внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751.Визначено, що у разі подання заяви в електронній формі з використанням ЕЦП про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.Як бачимо, це суттєво швидше, ніж при поданні документів особисто. На сьогодні при подачі документів у паперовій формі про призначення (відмову) державної допомоги сім'ям з дітьми орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5-ти днів після прийняття відповідного рішення.Процес авторизації користувача на порталі відбувається або через електронну пошту, або завдяки ЕЦП.Далі відкривається електронна форма, яку слід заповнити. Власне слід зазначити відомості про дитину, матір, батька, місце реєстрації та фактичного проживання, якщо вони відрізняються. Також обрати спосіб, у який зручно отримувати виплати. Це може бути особистий банківський рахунок або відділення «Укрпошти». І насамкінець – система автоматично підкаже територіальний орган соціального захисту, який має розглянути запит.

Подання заяви в електронному вигляді пришвидшить виплату допомоги при народженні дитини : У які строки кошти будуть перераховані на рахунок одержувача допомоги

Чечелівська ДПІ інформує, постановою №722 також внесено зміни до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 р. №256.Уточнено, що реєстр нарахованих сум одноразової частини допомоги при народженні дитини готується (у разі потреби) кожного робочого дня.Управління Державної казначейської служби в Криму, областях, мм. Києві та Севастополі не пізніше наступного операційного дня подають (у разі потреби) дані щодо фактично нарахованих сум одноразової частини допомоги при народженні дитини згідно із зазначеними реєстрами Державній казначейській службі, яка перераховує субвенцію на виплату допомоги в межах бюджетних призначень.Платіжні доручення щодо перерахування коштів одноразової частини допомоги при народженні дитини на рахунки місцевих бюджетів подаються (у разі потреби) органам Державної казначейської служби не пізніше наступного операційного дня.Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів не пізніше наступного операційного дня перераховують кошти одноразової частини допомоги при народженні дитини на рахунок одержувача допомоги.Також Постановою №722 приведено у відповідність до законодавства Порядок призначення та виплати державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме. Так, виключено норму, згідно з якою якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, був меншим від мінімального розміру аліментів на одну дитину, тимчасова допомога призначалася в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Нацбанк спростив для платіжних організацій процес підготовки правил для узгодження з регулятором

Як роз'яснили в НБУ, цей документ створено з метою спрощення для платіжних організацій процесу підготовки правил для подання на узгодження Національним банком України. Як відомо, платіжні системи згідно з законодавством України діють відповідно до правил, установлених платіжними організаціями платіжних систем.

Національний банк України після узгодження цих правил вносить відомості щодо платіжних систем, платіжними організаціями яких є резиденти, до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури (далі – Реєстр).Платіжний ринок України постійно розвивається, створюються нові платіжні системи, а вже зареєстровані удосконалюють діючі правила (у зв’язку з розширенням переліку послуг, що пропонуються користувачам, змінами технологій, залучення нових учасників тощо).

Рекомендації Національного банку складаються з:рекомендацій щодо оформлення та подання Правил до Національного банку; загальних рекомендацій до правил; рекомендацій до положень, які повинні містити правила відповідно до вимог Положення № 43; переліку законодавчих актів України, які необхідно використовувати під час розроблення правил.

(Порядок узгодження Національним банком правил платіжних систем, платіжною організацією якої є резидент, установлений Положенням про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, затвердженим постановою НБУ від 04.02.2014 р. №43.)

Охорона праці у сільгоспвиробництві здійснюватиметься за новими правилами

Чечелівська ДПІ інформує, на сьогодні нормативно-правові акти у сфері охорони праці в сільськогосподарському виробництві є застарілими та не охоплюють нові технологічні процеси, обставини та умови праці, не відповідають сучасним вимогам щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці на відповідних робочих місцях, тому потребують актуалізації та об’єднання в один єдиний нормативно-правовий акт.З огляду на це, Держпраці розробила та оприлюднила проект наказу Мінсоцполітики ,,Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві” (завантажити).

Пропозиції та зауваження до проекту наказу приймаються до 27.10.2017 р. за адресою: Державна служба України з питань праці, 01601, м. Київ, вул. Десятинна, 14; е-mail: dsp@dsp.gov.ua;тел.:(044)289-41-52.

Зазначені Правила: поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність у сільському господарстві;встановлюють вимоги до охорони праці під час одержування продукції рослинництва і тваринництва, вирощування сільськогосподарських культур на відкритому ґрунті, в оранжереях і теплицях;є обов’язковими для роботодавців і працівників, які виконують роботи з вирощування, збирання, оброблення продукції рослинництва і тваринництва.

Як правильно в штатному розписі відобразити посади

Трапляється, наприклад, коли на підприємстві працює декілька менеджерів зі збуту, які виконують різні роботи, а в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі - КП) для них призначена професія з кодом 1475.1.

«Продавець-вантажник», «Інженер-електрик» тощо ― чимало кадровиків, не маючи у своєму розпорядженні відповідних нормативних документів або трактуючи їх на власний розсуд, вносять записи до трудових книжок працівників саме у такому вигляді. Звісно, це не відповідає ані положенням КП, ані Інструкції №58.

Яких поширених на підприємствах, але неправильних назв професій (посад) слід уникати та якими офіційними назвами їх можна замінити. Для цього насамперед необхідно розібратися, що таке «штатний розпис», яким нормативно-правовим документом регулюється його ведення і чи застосовується яка-небудь відповідальність за неправильне заповнення такого документа або взагалі за його відсутність.

Відповідно до листа Мінпраці від 27.06.2007 р. №162/06/187-07 затвердження «штатного розпису» є обов’язковим.

Що таке штатний розпис? Для організації своєї діяльності підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, кількість працівників, посади, які вони займатимуть, а також належні їм оклади, що відображає в єдиному документі, який називається «штатний розпис».На сьогодні жодним нормативним документом не затверджено типової форми «штатного розпису», окрім підприємств, установ, організацій з бюджетним фінансуванням, які складають його відповідно до типової форми, затвердженої наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. №57. Але багато госпрозрахункових організацій застосовують її як методичну допомогу для власної форми.

Таким чином, прийняття (затвердження) штатного розпису здійснюється у вигляді видання керівником підприємства нормативного акту (наказу), у якому визначатимуться кількість штатних одиниць в розрізі посад. Самі посади в штатному розписі відображаються згідно з записами трудової книжки працівника.Відповідно до Інструкції №58, записи професій та посад до трудової книжки заносяться згідно із найменуванням посад, зазначені в Класифікаторі професій. Таким чином, в «штатному розписі» найменування посади має відповідати професійним назвам робіт КП.

Хибні найменування посад (професій)

Держпраці навела хибні найменування посад (професій). Укрупнено їх можна розділити на такі групи: 1) Побутові назви професій (посад) ― не мають ніякого відношення до нормативної бази, містять суто «розмовні» терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) при внесенні до трудових книжок. Наприклад, «Ветлікар», «Комбайнер», професії з «русизмами» (в записах українською мовою) тощо.2) «Жіночі» назви професій ― містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад, «Телятниця», «Робоча».

Слід зауважити, що згідно з нормами КП усі професійні назви робіт визначаються тільки у чоловічому роді. Такий підхід несе суто технічний характер, який традиційно використовується класифікаторами професій багатьох країн. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання тільки у жіночому роді, зокрема, «Швачка», «Нянька», «Покоївка», «Сестра-господиня», «Економка», «Друкарка». Таку редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України й застосовано у КП. Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, у вигляді «Завідувачка лабораторії», «Секретарка керівника», «Паспортистка») є неправильним й не тільки в штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах, а й у рекламі.

ЗАБОРОНЕНО: в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, а також висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей (ч. 3 ст. 11 Закону «Про зайнятість населення»).

4) Подвійні назви професій (посад) ― це назви професій, виписані через дефіс.

Бажання окремих роботодавців та кадровиків зафіксувати у трудовій книжці працівника суміщення посад у завданнях та обов’язках конкретного працівника (коли він фактично виконує, наприклад, роботи продавця та вантажника) призводить до появи таких професійних назв робіт як-от: «Тесляр-бетоняр», «Продавець-вантажник», «Касир-бухгалтер» та подібних.

КП ДК 003:2010 не передбачено утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, окрім тих, які внесено до КП а, тому таке об'єднання двох назв професій, як наприклад «манікюрник-педикюрник», не відповідає положенням КП (див. лист Мінпраці від 20.01.07 р. № 10/13/116-07).

Водночас Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.04 р. № 336, передбачено, що в разі виконання працівником робіт, що належать до різних посад (професій), трудовий договір укладається за згодою сторін за посадою, яку визнано основною. Основною вважають посаду з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими посадами (див. також лист Мінсоцполітики від 18.03.2016 р. № 106/13/116-16).

Окрім того, зазначеними вище Загальними положеннями встановлено, що конкретний перелік обов'язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників, які розробляють і затверджують роботодавці. При цьому враховують конкретні завдання та обов'язки працівника, а також особливості штатного розпису підприємства. Зокрема, якщо виникає необхідність, коло завдань та обов'язків окремих працівників може бути розширено з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.

Отже, у роботодавця завжди є можливість (за згодою працівника) включити до посадової інструкції за основною посадою додаткові завдання і обов’язки. Наприклад, «Оператор комп’ютерного набору» виконує роботу з комп’ютерного набору текстів протягом 6 годин, а 2 години, що залишилися ― роботу архіваріуса. У цьому випадку професійна назва роботи для виконавця визначається як: «Оператор комп’ютерного набору», а до його посадової інструкції включаються додатково обов’язки архіваріуса.

Але все ж таки, у разі виконання обов'язків, які належать до двох чи навіть трьох різних посад, які є в штатному розписі, доцільно оформлювати:— або внутрішнє сумісництво, коли співробітник працює на двох посадах за двома різними графіками, виконуючи роботу за сумісництвом у вільний від основної роботи час,— або суміщення, за яким передбачається доплата за виконання обов'язків за іншою посадою без відриву від основної роботи. Для цього посада, за якою виконують роботу за суміщенням, має бути внесена до штатного розпису й бути вакантною. Суміщення й розмір доплати за нього слід попередньо узгодити з працівником, після чого оформити наказом. Установлення суміщення за ініціативою роботодавця є зміною істотних умов праці, про яку працівника потрібно попередити за два місяці (ст. 32 КЗпП).

Яка відповідальність передбачена за неправильне заповнення чи відсутність штатного розпису? За порушення вимог законодавства щодо оформлення трудової книжки та інших вимог, що визначають юридичні відносини між підприємством та працівником, передбачаються як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.Так, порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (зокрема, невідповідність найменувань робіт, професій або посад КП) тягнуть за собою згідно з ч. 1 ст. 41 КУпАП накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 до 100 н.м.д.г. Крім того, у ч. 1 ст. 173 ККУ передбачено, що грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусу до виконання роботи, не обумовленої угодою, карається:штрафом до 50 н.м.д.г.або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років,або арештом на строк до шести місяців,або обмеженням волі на строк до двох років.

Виправлення помилок у штатному розписі

У випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення виконуються власником підприємства або уповноваженим ним органом, де був зроблений відповідний запис, у розділі «Відомості про роботу» (графа 3).У будь-якому випадку Держпраці рекомендує в обов’язковому порядку видавати на підприємствах накази (розпорядження), які приводять у відповідність професійні назви робіт, затверджені штатним розписом підприємства, з професійною назвою робіт із КП. Також до штатного розпису слід вносити і відповідні зміни, якщо назва певної посади була відпочатку записана правильно, але згодом, внаслідок введення змін та доповнень до КП або з виданням нової редакції КП, зазнала змін.Якщо ж у штатному розписі помилки відсутні, але, наприклад, наказ про прийняття працівника на роботу було видано з помилкою (скажімо, зазначена у ньому посада не відповідає ні КП, ні штатному розпису), то необхідно видати наказ про внесення змін до «помилкового» наказу, а після цього ― внести відповідні записи і до трудової книжки працівника. При цьому жодних заяв від працівника вимагати не потрібно, оскільки у даному разі це не переведення на іншу роботу (посаду), а лише зміна назви посади (роботи).Отже, керівникам підприємств, установ і організацій, а також усім працівникам кадрових служб, які на підприємстві оформляють кадрові документи, необхідно постійно слідкувати за змінами, що періодично відбуваються у КП, щоб надалі не допускати порушень трудового законодавства і юридично грамотно застосовувати наявні професійні назви робіт, а за необхідності ― вчасно їх коригувати.

Комітет ВРУ ще раз розгляне законопроект про продовження тестового режиму блокування ПН/РК

Як зазначено у Порядку денному засідання Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, 4 жовтня планується розглянути проект Закону "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстр. №7115).

Нагадаємо, що після усіх перепетій з його розробленням, законопроект №7115 був зареєстрований у Верховній Раді 15 вересня 2017 р.

Законопроектом пропонується:повернутися до тестового режиму зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН (тобто застосування процедур, визначених п. 201.16 ПКУ, пропонується застосовувати без фактичного зупинення реєстрації ПН/РК). Щодо тривалості тестового режиму законопроектом не встановлено жодних часових рамок;призупинити дію норми щодо безумовності податкового кредиту у зв’язку з запровадженням процедур зупинення реєстрації ПН/РК;визначити порядок розблокування заблокованих податкових накладних та встановити особливості застосування процедур, визначених п. 201.16 ПКУ, щодо зупинення реєстрації ПН/РК у тестовому режимі;застосовувати тестовий режим зупинки реєстрації ПН в ЄРПН до прийняття законопроекту, розробленого Урядом, за наслідками проведеного аналізу результатів застосування, та за умови усунення недоліків запровадження процедур зупинення реєстрації ПН/РК.

Оновлено «Єдине вікно» подання електронної звітності

Доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.25.22.0 станом на 28.09.2017 р.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.08.2016 по 28.09.2017 року включно (містить доповнення починаючи з версії 1.25.0.0) та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.25.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.22.0) (станом на 28.09.2017)

Нові версії документів:

1. Згідно з наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 715 (у редакції наказу Мінфіну від 28.12.2016 р. №1177) із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 13.05.2017 р. № 495 додано нові документи (початок дії з 01.10.2017):

F/J0302004Податкова декларація екологічного податку;

F/J0320104 – Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення Додаток 1 до Податкової декларації екологічного податку;

F/J0320204 – Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти Додаток 2 до Податкової декларації екологічного податку;

F/J0320304 – Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах Додаток 3 до Податкової декларації екологічного податку;

F/J0320404 – Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) Додаток 4 до Податкової декларації екологічного податку;

F/J0320504 – Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання Додаток 5 до Податкової декларації екологічного податку;

F/J0320604 – Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк Додаток 6 до Податкової декларації екологічного податку.

2. Згідно з наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. № 719 зі змінами, затвердженими наказом Мінфіну від 31.05.2017 р. № 545 додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):

F/J0800105Податкова декларація з рентної плати;

F/J0810105 – Додаток 1. Розрахунок № з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

F/J0810205 – Додаток 2. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;

F/J0810305 – Додаток 3. Розрахунок з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

F/J0810405 – Додаток 4. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

F/J0810505 – Додаток 5. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води;

F/J0810605 – Додаток 6. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту;

F/J0810705 – Додаток 7. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

F/J0810805 – Додаток 8. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

F/J0810905 – Додаток 9. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування);

F/J0811005 – Додаток 10. Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

F/J0811105 – Додаток 11. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

F/J0800204 – Податкова декларація з рентної плати (місячна);

F/J0820204 – Додаток 21. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;

F/J0820404 – Додаток 41. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

F/J0821004 – Додаток 101. Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

F/J0821104 – Додаток 1111. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

3. Згідно з наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу МФУ від 28.04.2017 р. №467) додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):

J0100516 Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0150316 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0150616 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151316 – Додаток ПЗ до рядка 05ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ;

J0151416 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151516 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151616 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151716 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151816 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ;

J0152816 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

4. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 р. № 578 (у редакції наказу МФУ від 17.03.2017 р. № 369) додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):

F0103306 – Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця;

J0103507 – Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи).

5. Згідно наказів Державної служби статистики України від 16.11.2015 року № 331 додано нові версії документів (початок дії з 01.10.2017):

S0800107 – 1-заборгованість (ЖКГ). Про оплату населенням житлово-комунальних послуг та електроенергії;

S0800206 – 1-субсидії (ЖКГ). Про надання населенню субсидій на відшкодування оплати житлово-комунальних послуг;

S0800306 – 1-субсидії (паливо). Про надання населенню субсидій готівкою на відшкодування витрат для придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива

Запропоновано врегулювати питання авторського права і суміжних прав

Чечелівська ДПІ інформує,

Оприлюднено проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав”

26 вересня 2017 року Мінекономрозвитку оприлюднило для обговорення проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав”. Проект Закону розроблений з метою законодавчого врегулювання низки питань, пов’язаних із охороною та захистом авторського права і суміжних прав, серед яких:приведення положень Цивільного кодексу України, Закону «Про авторське право і суміжні права» у відповідність до норм законодавства Європейського Союзу щодо охорони і захисту авторського права та суміжних прав;усунення недоліків положень законодавства у сфері авторського права і суміжних прав;вирішення питань, що виникають на практиці та потребують законодавчого визначення;узгодження відповідних положень чинного законодавства між собою, зокрема норм Цивільного кодексу України та Закону «Про авторське право і суміжні права».

Набули чинності нові торговельні преференції ЄС для України

1 жовтня, вступило в силу рішення Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій, яке діятиме протягом 3-х років.Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Додаткові торговельні преференції передбачають повну лібералізацію імпорту з України взуття, пігментів і препаратів на основі діоксиду титану, мідних та алюмінієвих виробів, електронної апаратури для відтворення зображення.Відповідний Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для українського меду - 2,5 тис.тонн, кукурудзи та борошна з неї - 650 тис.тонн, ячменю та борошна з нього - 350 тис. тонн, пшениці та борошна - 65 тис.тонн. Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис.тонн, овес - 4 тис.тонн, оброблені томати - 3 тис.тонн та виноградний сік - 500 тонн.Що стосується тарифних квот на зернові, то вони будуть відкриті з 1 січня 2018 року, оскільки їх застосування потребуватиме прийняття окремого імплементаційного регламенту Європейської Комісії.«Додаткові торговельні преференції є сигналом підтримки для українських експортерів з боку ЄС. Це дозволить українським виробникам оптимізувати витрати і більш ефективно використовувати існуючі можливості експорту, зокрема по найбільш затребуваним групам товарів», - коментує Степан Кубів.«Українські виробники вже експортують ці товари на ринок ЄС, сплачуючи мита та перевищуючи обсяги безмитних квот. Безсумнівно можна казати, що додаткові преференції фактично передбачають заощадження фінансових ресурсів українських експортерів та посилюють цінову перевагу відповідної української продукції», - сказала заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України Наталія Микольська, коментуючи відповідне рішення ЄС.Варто нагадати, що ці преференції не замінюють, а інтегровано доповнюють умови торгівлі, визначені в Угоді про асоціацію.Традиційно відзначаємо, що український експорт до ЄС впевнено зростає. Так, за 7 місяців 2017 року експорт товарів з України до ЄС збільшився на 2,0 млрд дол. (або на 25,9%) і склав 9,5 млрд дол. А частка експорту до ЄС серед торговельних партнерів України зросла до 40,0% проти 38,8% у відповідному періоді минулого року.

Прощення боргу: умови та порядок застосування пропонують підкоригувати

28 вересня 2017 року у ВРУ зареєстровано законопроект №7145 "Про внесення змін до статті 605 Цивільного Кодексу України щодо припинення зобов'язання прощенням боргу".

Пропонується викласти у новій редакції статтю 605 ЦКУ, в якій встановити особливості укладення договору прощення боргу та припинення прощенням боргу договірних та недоговірних зобов’язань, а також випадки неможливості застосування такого способу до певних видів зобов’язань.Так, в оновленій статті 605 ЦКУ зазначено, що зобов’язання припиняється на підставі договору прощення боргу, за яким кредитор звільняє боржника від обов’язку повністю або частково, якщо укладення такого договору не порушує права третіх осіб щодо майна кредитора. Зустрічні зобов’язання можуть припинятися прощенням боргу за умови виконання однією зі сторін обов’язку (обов’язків), визначеного (визначених) договором, перед іншою стороною.

Не допускається прощення боргу за зобов’язаннями, які виникають:1) на підставі договору про спільну діяльність;2) на підставі договору про сплату аліментів на дитину;3) внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичну особи;4) у зв’язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави;5) у зв’язку із відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого; 6) в інших випадках, встановлених договором або законом.».У разі прийняття цього законопроекту, Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Зарахування ПДФО за місцем знаходження виробничих підрозділів: законопроект

29 вересня 2017 року у Верховній Раді нардеп А. Геращенко зареєстрував законопроект №7149 "Про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів".

Як зазначено у пояснювальній записці, внесення змін до ПКУ обумовлене необхідністю однозначного тлумаченням пп. 14.1.30, пп. 168.4.2, пп.168.4.3, пп. 168.4.4 ПКУ, оскільки поняття «відокремлений підрозділ» звужує коло території по сплаті ПДФО тільки за місцезнаходженням «відокремленого підрозділу».В межах процесу децентралізації влади розширяється коло повноважень, наданих органам місцевого самоврядування. Нова система вирівнювання дозволяє регіонам залишати більшу частину коштів на місцях для наповнення своїх бюджетів. Акумульовані кошти направляються на соціальний розвиток тих громад, на території яких знаходяться виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо шляхом рівномірного розподілу потоку сплаченого ПДФО між бюджетами таких громад. Тому з метою більш глибинного і концептуального підходу до вдосконалення податкового законодавства України, зокрема, у частині адміністрування ПДФО, виникла практична необхідність внесених змін.На даний момент це питання залишається законодавчо не врегульованим.

З огляду на це, законопроектом пропонується доповнити ст. 14 ПКУ новим пп. 14.1.30-1, у якому визначити поняття "виробничий структурний підрозділ" (для розділу IV цього Кодексу – у визначенні Господарського кодексу України). Окрім того, пропонується уточнити порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету, виклавши в новій редакції пп.168.4.2-168.4.4ПКУ.

Запропоновано такий порядок застосовувати всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва) та/або виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо), що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами та/або виробничими структурними підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу(філії, відділення, представництва)та/або виробничого структурного підрозділу (виробництва, цеху, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо) юридична особа повинна буде повідомити про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку.

Суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом та/або виробничим структурним підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період пропонується перераховувати до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (філії, відділення, представництва) та/або виробничого структурного підрозділу (виробництва, цеху, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо). Якщо виробничий структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниці, бригада, бюро, лабораторія тощо) не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий виробничий структурний підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконуватиме відокремлений підрозділ. Податок на доходи, нарахований працівникам виробничого структурного підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого виробничого структурного підрозділу.Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ та/або виробничий структурний підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконуватиме юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу та/або виробничого структурного підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу та/або виробничого структурного підрозділу.Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів та/або виробничих структурних підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених виробничих структурних підрозділів, виробничий структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця, бригада, бюро, лабораторія тощо), який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та/або виробничих структурних підрозділів.

Органи, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподілятимуть зазначені кошти згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми до відповідних бюджетів.

Передбачено, що у разі прийняття Закон набере чинності з 1 січня 2019 року.

Нацбанк розпочав щомісячну публікацію фінансової звітності банків

Публікація згаданої інформації передбачена постановою Правління НБУ № 85 від 31 серпня2017року.

У розділі "Статистика" офіційного Інтернет-представництва НБУ першою у новому форматі опублікована фінансова звітність станом на 01.09.2017.

Інформація надається у розрізі кожного банку та містить:оборотно-сальдовий баланс;структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями).Від початку 2018 року НБУ планує оприлюднювати звіти про структуру регулятивного капіталу у розрізі окремих банків.Як уже наголошував НБУ, розширення обсягу відкритої для широкого загалу звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам більш повно оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю з ними, зокрема про розміщення депозитів. Розкриття інформації також забезпечить більшу прозорість діяльності окремих банків та банківського сектору в цілому.

Фізособи можуть сплачувати податки та збори через «Електронний кабінет платника»

Чечелівська ДПІ інформує, що електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»), надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через електронний сервіс ЕКП не реалізована.

Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.Дані про надходження податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень контролюючим органом за місцем його знаходження на податковому обліку у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

З 7 вересня збільшено плату за внесення записів до Держреєстру обтяжень рухомого майна

7 вересня 2017 року набрала чинності постанова КМУ від 24.05.2017 р. № 386, якою внесено зміни до постанов КМУ з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зміни. Зокрема, до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зокрема, змінено розмір плати за внесення записів до Держреєстру обтяжень рухомого майна.Так, розмір плати за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису становитиме тепер 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (40 грн, раніше було - 34 грн).За надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна:в паперовій формі — 0,03 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (48 грн);в електронній формі — 0,02 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (32 грн);

Щомісячна плата за надання відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу — один прожитковий мінімум для працездатних осіб (1600 грн).

Плата за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та надання інформації із зазначеного Реєстру справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або надається відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та округлюються до найближчих 10 гривень.Нагадаємо, що цією ж постановою також запроваджується електронний сервіс, що надає можливість для фізичних та юридичних осіб вільного доступу через мережу Інтернет до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою отримання відомостей про державну реєстрацію виникнення, зміну або припинення обтяжень рухомого майна. Зокрема, схвалено порядок забезпечення вільного доступу до зазначеного реєстру. Крім того, визначено суб'єктний склад осіб, уповноважених на проведення відповідних реєстраційних дій.

Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна можна буде отримати і в електронній формі

Кабмін постановою від 24.05.2017 р. № 386 вніс зміни до постанов КМУ з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зміни. Зокрема, до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно з оновленим Порядком, фізична чи юридична особа матиме право на отримання витягу в паперовій або електронній формі про наявність чи відсутність запису в Реєстрі про обтяження, зміну обтяження, відступлення прав на предмет обтяження, передачу, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної (у разі застави повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів).Витяг у паперовій формі надаватиметься на аркушах паперу формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, а в електронній формі - через офіційний веб-портал Мін’юсту.Фізичні та юридичні особи матимуть право на отримання відомостей, що містяться в Реєстрі, в електронній формі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру на підставі договору, укладеного з адміністратором Реєстру.Витяг у паперовій формі надаватиметься будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, на підставі поданої фізичною чи юридичною особою заяви.

У заяві слід зазначити один з таких ідентифікаторів:реєстраційний номер запису;реєстраційні дані предмета обтяження;відомості про боржника:для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків;для юридичної особи — найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.Також до заяви потрібно додати документ про внесення плати за надання витягу.

Витяг в електронній формі надаватиметься фізичній чи юридичній особі, яку ідентифіковано шляхом використання ЕЦП, електронної системи ідентифікації “Bank ID” чи засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати таку особу.Надання витягу в електронній формі забезпечуватиметься за допомогою програмних засобів ведення Реєстру шляхом здійснення особою пошуку відомостей про зареєстровані обтяження, завантаження та перегляду витягу в електронній формі для його подальшого використання, у тому числі друку.Формування витягу в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру з урахуванням зазначених особою ідентифікаторів.Надання витягу в електронній формі здійснюється після внесення плати за його надання через Інтернет з використанням платіжних систем.

У Постанові також уточнено, що надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі — Реєстр) в електронній формі через офіційний веб-портал Міністерства юстиції, витягу з Реєстру щодо кожного окремого запису (якщо за ідентифікаторами пошуку в Реєстрі знайдено декілька записів щодо обтяження рухомого майна), відомостей з Реєстру з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу та у формі безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру здійснюватиметься після впровадження відповідного програмного забезпечення Реєстру, але не пізніше 1 січня 2018 року.

До забезпечення технічної можливості:надання витягів з Реєстру в електронній формі через офіційний веб-портал Міністерства юстиції такі витяги в електронній формі надаються адміністратором Реєстру на підставі відповідного договору;безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади чи інших визначених законом осіб до Реєстру витяги з Реєстру на запити таких осіб надаються його адміністратором у паперовій або електронній формі.

За внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, змін і додаткових відомостей до запису — 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

За надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна:в паперовій формі — 0,03 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;в електронній формі — 0,02 прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Щомісячна плата за надання відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу — один прожитковий мінімум для працездатних осіб

Плата за внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису, а також змін і додаткових відомостей до запису та надання інформації із зазначеного Реєстру справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або надається відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, та округлюються до найближчих 10 гривень.

Ця постанова набере чинності через три місяці з дня її опублікування.

Уряд схвалив рішення щодо спрощення умов ведення будівельного бізнесу

Про це наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

«Так, Законом № 1817 ми скасували такі дозвільні документи як декларацію про початок виконання підготовчих робіт для будівництва. Замість неї створена процедура початку будівництва за повідомленням, яка не дає можливості чиновникам відмовити забудовнику, і яка відтепер буде здійснюватися через електронний сервіс», — зазначив Геннадій Зубко.

Геннадій Зубко зауважив, що ще одне урядове рішення вносить зміни до низки нормативно-правових, замінюючи категорію складності будівництва на клас наслідків.

«Законом № 1817 ми скасували категорії складності будівництва. З 10 червня 2017 таке поняття, як «категорія складності» буде виключно із законодавства. Ліцензуванню підлягатиме будівництво об’єктів, що за класом наслідків належать до об’єктів з середніми та значними наслідками. Ми вводимо європейський підхід до дозвільно-погоджувальних процедур у будівництві. Так ми формуємо чесні й прозорі умови для ведення містобудівної діяльності», — наголосив Геннадій Зубко.

Також він повідомив, що відтепер залучатимуться до прийняття об’єктів в експлуатацію інспекторів, які є людьми з інвалідністю. Вони прийматимуть об’єкти, перевірятимуть виконання закону про регулювання містобудівної діяльності, ДБН та всіх інших вимог..Нагадаємо, що 10 червня 2017 року набере чинності Закон від 17.01.2017 р. №1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

ДФС запроваджено сервіс з обміну розрахунками коригування між контрагентами

Чечелівська ДПІ повідомляє, що з 16.06.2017 р. запроваджено новий електронний сервіс: Обмін розрахунками коригування до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.

Підписання електронних документів для цього сервісу здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для накладання електронного цифрового підпису:

Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792906.cer

зашифрування електронних документів для сервісу обміну розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами здійснюється окремим сертифікатом, призначеним для шифрування:

Шлюз ДФС (Сервіс обміну документами 2017)-5792907.cer

Водночас, фіксали нагадують про вимоги до електронних документів для здійснення обміну та до засобів надсилання документів:Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 №729).Формат транспортного повідомлення відповідає вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС.Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP.Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФСУ.

Книгу обліку доходів підприємці можуть вести у паперовому або електронному вигляді

Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до вимог ст. 296 ПКУ Книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку I і II груп та платники єдиного податку III групи, які не є платниками ПДВ, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи. Форму книги затверджено наказом Мінфіну від 19.06.2015 р.№ 579.

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або в електронному вигляді.

Наказом №579 встановлено право обрати спосіб ведення Книги обліку. Але наразі можна вести Книгу обліку тільки у паперовому вигляді. Це пов'язано з тим, що технічно не впроваджено алгоритму реєстрації книг в ДФС в електронному вигляді.Отже, у будь-якому випадку фізособі-«єдиннику» слід йти до відповідного податкового органу та реєструвати Книгу обліку у паперовому вигляді.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді:- платник податку зобов'язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються:прізвище, ім'я та по батькові,реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта,податкова адреса;

- книга прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою;

- записи у Книзі виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від'ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку;

- у разі реєстрації нової Книги протягом податкового (звітного) періоду записи в ній продовжуються наростаючим підсумком, а попередня Книга залишається у платника податку.

У разі обрання платником податку ведення Книги в електронній формі:- платник податку зобов'язаний:отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів;укласти договір про визнання електронних документів з контролюючим органом за основним місцем обліку;сформувати та надіслати до такого контролюючого органу заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, використовуючи такий електронний сервіс;

- контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв та протягом 3 робочих днів формує і надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації;

- після отримання платником податку повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з цим Порядком. Внесення даних за підсумками робочого дня здійснюється щоденно, але не пізніше наступного календарного дня;

- у Книзі в електронному вигляді допускаються виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від'ємне або позитивне значення.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці, які надають послуги інтернет-зв'язку, можуть бути "єдинниками"

Чечелівська ДПІ інформує, що згідно зі ст. 1 Закону №1280-IV інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст. 42 Закону №1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено. Водночас Правилами № 295 встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч. 7 ст. 42 Закону №1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня.Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

Тимчасові і сезонні трудові договори: відмінності, порядок укладення

Законодавство про працю дозволяє укладати як трудовi договори про тимчасову, так i про сезонну роботи.За частиною 1 ст. 21 КЗпП трудовий договiр є угодою мiж працiвником i власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзособою, за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзособа зобов’язується виплачувати працiвниковi зарплату i забезпечувати умови працi, потрiбнi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором й угодою сторiн.Якщо є законодавчi пiдстави, то трудовий договiр може укладатися тiльки на конкретний термiн, який установлюється за погодженням сторiн (працiвника та власника або уповноваженого ним органу). Слiд зазначити, що термiн такого договору може бути встановлений через визначення його загальної тривалостi чи граничної дати.

Трудовi договори про тимчасову роботу можуть укладатися з працiвниками, прийнятими на роботу на строк до двох мiсяцiв, а для замiщення тимчасово вiдсутнiх працiвникiв, за якими зберiгається їхнє мiсце роботи (посада), - до чотирьох мiсяцiв.Пiд час укладання договорiв про тимчасову роботу застосовуються правила, визначенi Указом Президiї Верховної Ради СРСР вiд 24.09.1974 р. № 311 "Про умови працi тимчасових робiтникiв i службовцiв" (далi - Указ № 311).Вiдповiдно до ст. 6 Указу № 311 трудовий договiр з тимчасовими робiтниками i службовцями може бути розiрвано з iнiцiативи адмiнiстрацiї в такому разi:припинення роботи на пiдприємствi, в установi, органiзацiї на термiн бiльш як один тиждень з причин виробничого характеру, а також скорочення роботи в них;нез’явлення на роботу впродовж бiльш як двох тижнiв поспiль унаслiдок тимчасової непрацездатностi. У разi втрати працездатностi внаслiдок трудового калiцтва або професiйного захворювання, за тимчасовими робiтниками i службовцями мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi, але не бiльш як до закiнчення строку роботи за договором;невиконання робiтником або службовцем без поважних причин обов’язкiв, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрiшнього трудового розпорядку.

Трудовий договiр з тимчасовими робiтниками i службовцями може бути продовжений. Такий договiр вважається продовженим на невизначений строк i на нього не поширюється чиннiсть Указу № 311 у таких випадках:якщо тимчасовий робiтник або службовець пропрацював бiльше вiд установлених строкiв (бiльш як два мiсяцi, а для замiщення тимчасово вiдсутнiх працiвникiв - бiльш як чотири мiсяцi) та жодна iз сторiн договору не виявила бажання припинити трудовi вiдносин;звiльненого тимчасового робiтника або службовця знову прийнято на роботу на те саме пiдприємство, в установу, органiзацiю пiсля перерви, яка не перевищує одного тижня (якщо загальний строк його роботи до i пiсля перерви перевищує два або чотири мiсяцi вiдповiдно).

Сезонними вважаються роботи, якi внаслiдок природних i клiматичних умов виконуються не цiлий рiк, а впродовж певного перiоду (сезону), що не перевищує шести мiсяцiв.До тимчасових робiтникiв i службовцiв, зайнятих на сезонних роботах, застосовується законодавство про тимчасових робiтникiв i службовцiв.Пiд час укладання трудових договорiв про сезонну роботу застосовуються правила, передбаченi Указом Президiї Верховної Ради СРСР вiд 24.09.74 р. № 310 "Про умови працi робiтникiв i службовцiв, зайнятих на сезонних роботах" (далi - Указ № 310).Перелiк сезонних робiт визначений Списком сезонних робiт i сезонних галузей, затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 28.03.97 р. №278.Власник або уповноважений ним орган з власної iнiцiативи має право звiльнити працiвника, зайнятого на сезонних роботах, до закiнчення строку трудового договору, крiм загальних пiдстав, передбачених трудовим законодавством України, також за додатковими пiдставами, визначеними п. 7 Указу № 310, зокрема:у разi припинення робiт на пiдприємствi на строк понад два тижнi з причин виробничого характеру чи скорочення робiт на цьому пiдприємствi;нез'явлення працiвника на роботу безперервно впродовж бiльш як одного мiсяця внаслiдок тимчасової непрацездатностi.

У разi втрати працездатностi внаслiдок трудового калiцтва або професiйного захворювання за робiтниками i службовцями, зайнятими на сезонних роботах, мiсце роботи (посада) зберiгається до вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi, але не бiльш як до закiнчення строку роботи за договором.

Тимчасовi i сезоннi трудовi договори вважаються строковими, якi не можуть перевищувати певного строку, визначеного законодавством, оскiльки укладаються на термiн, що встановлюється за згодою сторiн, а також на перiод виконання певної роботи.Вiдповiдно до ч. 2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договiр укладається, якщо трудовi вiдносини не можуть бути встановленi на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або iнтересiв працiвника та в iнших випадках, передбачених законодавчими актами.Осiб, яких приймають на роботу тимчасовими робiтниками i службовцями, а також на сезоннi роботи, має бути попереджено про це пiд час укладання трудового договору.У наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу зазначається, що такий працiвник приймається на тимчасову роботу (або зазначається строк його роботи), на сезонну роботу.

Про ведення трудових книжок працiвникiв

Законодавство передбачає ведення трудової книжки на працiвникiв, з якими укладено тимчасовi та сезоннi трудовi договори.Так, вiдповiдно до п. 1.1 Iнструкцiї №58, трудовi книжки ведуться на всiх працiвникiв, якi працюють на пiдприємствi, в установi, органiзацiї усiх форм власностi або у фiзичної особи понад п'ять днiв, у тому числi осiб, якi є спiввласниками (власниками) пiдприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних i тимчасових працiвникiв. а також позаштатних працiвникiв за умови, що вони пiдлягають державному соцiальному страхуванню.Пунктом 2.4 Iнструкцiї передбачено, що всi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення - в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).Оскiльки запис у трудовiй книжцi працiвника робиться на пiдставi наказу (розпорядження) про його прийняття на роботу, в якому про тимчасовий (сезонний) характер роботи обов’язково зазначається, то i в трудовiй книжцi про це зазначати потрiбно.Пiд час звiльнення тимчасового (сезонного) працiвника в його трудовiй книжцi робиться вiдповiдний запис, але на вiдмiну вiд прийняття умова про тимчасовий (сезонний) характер роботи не зазначається.Вiдповiдно до п. 2.3 Iнструкцiї записи в трудовiй книжцi пiд час звiльнення мають провадитися в точнiй вiдповiдностi до формулювань чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати в день звiльнення працiвниковi його трудову книжку з унесеним до неї вiдповiдним записом.Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника.Якщо видача трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу затримується, працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Щоденно ДФС обробляє 1 300 000 запитів щодо доходів фізичних осіб для отримання субсидії

Для забезпечення призначення та надання населенню житлових субсидій ДФС з 1 вересня 2017 року оброблено та надано відповіді структурним підрозділам з питань соціального захисту населення щодо 13,5 млн. фізичних осіб.

«Щоденно ДФС забезпечує обробку близько 1 300 000 запитів на отримання інформації про доходи фізичних осіб для призначення субсидій. Запити обробляються в день надходження», – розповіла директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко.

Вона також повідомила, що отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків є одним з популярних сервісів Електронного кабінету платника. За потребою фізичні особи можуть отримати відомості про зазначені суми за останні три роки (поквартально).

«За допомогою цього сервісу з початку року фізичними особами подано до ДФС близько 200 тис. запитів. Середня тривалість обробки запиту складає 1 годину. Таким чином, оперативно, не відвідуючи центрів обслуговування платників, такі особи можуть отримати необхідну їм інформацію», – зазначила Наталія Калєніченко.

Нагадаємо, що окрім отримання довідки про суми виплачених доходів та утриманих податків на сьогодні в Електронному кабінеті платника для користувачів діють також такі сервіси – створення та направлення Декларації про майновий стан і доходів в електронному вигляді, подання запитів на отримання інформації, направлення листів в електронному вигляді до органів ДФС та отримання відповіді, доступ до публічної інформації, сплата податків. Зборів, платежів, а також перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом.

Завдяки роботі СМКОР сплата податку на додану вартість суттєво збільшилась

Ефективна робота системи моніторингу ризиків та блокування накладних дозволила значно збільшити надходження з податку на додану вартість до бюджету. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Громадська рада при Державній фіскальній службі України.

За його словами, запуск СМКОР дозволив перекрити низку лазівок, які використовувались для створення фіктивного податкового кредиту.

«Завдяки роботі СМКОР сплата податку на додану вартість суттєво збільшилась. Кошти, які раніше знаходилися «в тіні», сьогодні надходять до бюджету. Про це свідчить динаміка зборів з податку на додану вартість», - зазначив Мирослав Продан.

Довідково:

Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних (з 03.07.2017р.) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано понад 59 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 332,6 млрд. грн.

За період роботи СМКОР зупинена реєстрація 216,8 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 3,6 млрд. грн.

З кожним днем питома вага заблокованих податкових накладних зменшується. Якщо за перший тиждень роботи системи відсоток зупинених становив 1,1%, то на сьогодні цей показник складає 0,37% до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Станом на 28 вересня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 148,4 тис. повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним від 10 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 137,8 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено по понад 98,3 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,5 тис.

Митники викрили спробу незаконного переміщення дороговартісних медпрепаратів орієнтовною вартістю 1,2 млн. гривень

У пункті пропуску «Порубне» у ході проведення контрольних заходів співробітниками Міжрегіональної митниці ДФС спільно з працівниками Чернівецької митниці ДФС та Управління СБУ у Чернівецькій області припинено незаконне ввезення до України значної партії рентгеноконтрастних засобів іноземного виробництва, зокрема, «Omnipaque», «Gadovist», «Omniscan» та «Ultravist».

Пасажирський автобус з іноземною реєстрацією, який під керуванням громадянина Туреччини прямував з Туреччини до України по маршруту «Стамбул - Київ», заїхав в зону митного контролю на ділянку «в’їзд» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС.У ході здійснення митного контролю було виявлено не вказані іноземцем у митній декларації та не пред’явлені до митного контролю товари, які знаходились у багажному відділенні автобуса.Таким чином, громадянин не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про переміщувані ним товари, переміщення яких через митний кордон України підлягає обов’язковому письмовому декларуванню. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України.

За складеним протоколом медикаменти орієнтовною вартістю 1 мільйон 200 тисяч гривень вилучено до винесення судом рішення у справі.

Нагадаємо, що санкція порушеної статті передбачає накладення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з їх конфіскацією.

Доопрацьовано проект Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів та рівнемірів - лічильників

2 жовтня, на веб-порталі ДФС розміщено доопрацьований проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів — лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів — лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» (завантажити).

Нагадаємо, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ПКУ). Ця норма набуває чинності з 01.01.2018 року.

Проект постанови підготовлено з метою виконання норм ПКУ щодо забезпечення комплексного контролю за виробництвом та обігом пального. Прийняття та реалізація проекту постанови буде сприяти:боротьбі з контрафактним виробництвом та нелегальним обігом пального за рахунок створення багатофункціональної системи контролю з автоматизованого збору інформації щодо виробництва та обігу пального при встановленні приладів його обліку на акцизних складах;відстеженню в режимі онлайн фактичного приходу, наявності та убутку пального по окремим суб’єктам господарювання, перерахунку його залишків;встановленню динамічних відхилень залишків пального та інших параметрів його отримання та відпуску.Дія проекту постанови поширюватиметься на суб’єктів господарювання, які здійснюють які здійснюють виробництво, оброблення (перероблення), змішування навантаження-розвантаження, зберігання пального.

Податковий календар на жовтень 2017р.

Чечелівська ДПІ інформує :

Понеділок, 9 жовтня 2017

Останній день подання

  • звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за вересень (форма № 1-РС)
  • звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за вересень (форма № 2-РС)
  • звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за вересень (форма № 3-РС)
  • звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за вересень (форма № 1-ОА)
  • звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за вересень (форма № 1-ОТ)

Вівторок, 17 жовтня 2017

Останній день подання

  • звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за вересень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за вересень

Четвер, 19 жовтня 2017

Останній день подання

  • декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать спільному підприємству з іноземними інвестиціями — резиденту України і знаходяться за її межами, за IIІ квартал

Останній день сплати

  • єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами — підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, за IІІ квартал
  • авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб фізичними особами — підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування

Пʼятниця, 20 жовтня 2017

Останній день подання

  • декларації акцизного податку за вересень
  • звіту по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП), за дев'ять місяців
  • звіту про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення (форма Ф14-ФСС з ТВП) за IІІ квартал*
  • звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за IІІ квартал
  • податкової декларації з ПДВ за вересень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
  • податкової декларації з рентної плати з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за вересень;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за вересень;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за вересень;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України

  • податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі неподання податкової декларації на 2017 р.
  • звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за вересень

___________________

* Подається лікувально-профілактичними закладами.

Останній день сплати

  • авансового внеску з єдиного податку на жовтень платниками першої та другої груп
  • єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за вересень (крім гірничих підприємств)

Пʼятниця, 27 жовтня 2017

Останній день сплати

  • юридичними особами авансового внеску з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за ІІІ квартал
  • авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за III квартал

Понеділок, 30 жовтня 2017

Останній день сплати

  • акцизного податку за вересень**
  • ПДВ за вересень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
  • єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за вересень
  • податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень
  • податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за вересень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки
  • військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за вересень

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за вересень

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за вересень

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за вересень

  • плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень
  • єдиного податку платниками четвертої групи за ІІІ квартал

________________

** Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, чинних відповідно до норм Податкового кодексу України (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу).

АЦИЗ

Шляхи розвитку ринку виробництва алкогольної та тютюнової продукції

Шляхи ліквідації тіньового ринку алкогольних і тютюнових виробів та перспективи розвитку виробництва цієї підакцизної продукції – саме ці теми стали основними для обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками підприємств алкогольної та тютюнової галузі – членів Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС.

У сфері виробництва алкогольної та тютюнової продукції одним із головних чинників ефективного розвитку цих сфер економіки представники бізнесу назвали необхідність створення довгострокової акцизної політики. Саме її впровадження, на думку бізнесу, не лише створить стабільні умови для її функціонування, але й може стати стимулом для подальшого зростання. Пропозиції щодо основних аспектів акцизної політики з боку представників галузі пивоваріння були передані в.о. Голови ДФС Мирославу Продану для розгляду та подальшого опрацювання.Серед інших питань, які порушувалися бізнесом і врегулювання яких має суттєвий вплив на виробництво цієї підакцизної продукції в Україні, були законодавчі ініціативи. Так, обговорювалися законопроекти, якими передбачається наближення ставок акцизного податку на алкогольні напої до вимог директиви ЄС. Зокрема, керівники підприємств наголошували на прийнятності запропонованих темпів зростання ставок податку, але із зауваженням, що акциз має встановлюватися у гривні, а не в євро, як це запропоновано в одному із проектів.Враховуючи відсутність в ДФС законодавчої функції, очільник ДФС доручив підготувати відповідне звернення на Міністерство фінансів з аргументованим викладенням позиції бізнесу у цьому питанні.«ДФС готова сприяти у рамках своєї компетенції бізнесу у врегулюванні певних спірних законодавчих моментів. Всі напрацьовані бізнесом пропозиції ми передаємо на розгляд Мінфіну для подальшого вирішення та, звичайно, відстоюємо їх перед законотворцями. Хоча остаточне рішення від фіскальної служби не залежить, ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб слушні та важливі ідеї та пропозиції бізнесу були почуті», – підкреслив Мирослав Продан.Активне обговорення викликало і питання щодо можливості зміни механізму збирання акцизного податку. Так, зокрема, пропонувалося запровадити його сплату після реалізації продукції, що дозволить підприємствам втримати обігові кошти.Порушувалося під час зустрічі і питання щодо митної вартості. Так, за словами Мирослава Продана, це питання не вирішиться, доки існуватиме можливість продажу завезеного товару без реєстраторів розрахункових операцій.«Поки завезений в Україну вантаж можна буде продати не обліковано, доки й існуватиме проблема митної вартості. Необхідно створити такі умови, коли такий товар не можливо буде продати, тоді й стане невигідно занижувати митну вартість», – розповів керівник ДФС.

Так, ДФС вже ініціювала застосування реєстраторів розрахункових операцій всіма суб’єктами господарської діяльності при реалізації підакцизної продукції. Водночас для тих платників, для яких вартість касового апарату є зависокою, пропонується альтернатива - запровадження спрощених моделей касових апаратів.

Підвищення акцизу на сигарети щороку на 20% до 2025 року - у законопроекті від Кабміну

18 вересня 2017 року у ВРУ зареєстровано урядовий законопроект №7110-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС".

Законопроектом передбачене поступове (до 2025 року) підвищення ставок акцизного податку в Україні. Зокрема, проектом передбачене щорічне збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби:у 2018 році – на прогнозний індекс споживчих цін 11,2% та додатково на 16,7%,а у подальші роки – на 20% до рівня 90 євро за 1000 штук. На сьогодні мінімальне податкове зобов’язання для тютюнових виробів в Україні становить 596,05 грн за 1000 штук (пп. 215.3.3 ПКУ).Крім того, проектом Закону передбачається, що з 1 січня 2025 року буде дотримано вимоги Директиви щодо частки акцизу у середньозваженій роздрібній ціні продажу сигарет як мінімум 60%. Для цього запроваджується механізм визначення такої ціни.

Нагадаємо, що цей законопроект був оприлюднений Мінфіном ще 30 серпня 2017 року.

Підприємець-"єдинник" II групи має право здійснювати роздрібний продаж столових вин

ДФСУ у листі від 05.09.2017 р. №1810/Х/99-99-13-01-02-14/ІПК нагадує, що до платників єдиного податку II групи належать підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;обсяг доходу не перевищує 1 500 000гривень.

Фізособа - підприємець, який перебуває на II групі платників єдиного податку, за умови дотримання критеріїв, визначених пп. 2) п. 291.4 ПКУ, має право здійснювати роздрібний продаж столових вин.

Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено п. 291.5 ПКУ.Так, не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юрособи та фізсоби - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємкостях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Запропоновано оновити Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів

8 вересня 2017 року ДФСУ оприлюднила проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості».

Проект постанови розроблений з метою усунення чисельності однотипних нормативно-правових актів Уряду, шляхом зведення в єдиний нормативно-правовий акт постанов КМУ: від 20.10.2011 р. № 1068 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів з метою використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості», від 04.02.2013 р. № 69 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості».Відповідно до ст. 229 ПКУ у зазначених порядках наведені переліки нафтопродуктів та речовин (за кодами згідно з УКТ ЗЕД), що використовуються як сировина для виробництва в хімічній промисловості без сплати акцизного податку. З урахуванням тенденції до систематичного внесення змін до ст. 229 ПКУ в частині розширення переліків підакцизних товарів, що використовуються як сировина в хімічній промисловості за нульовою ставкою акцизного податку, у проекті постанови пропонується не зазначати переліки кодів згідно з УКТ ЗЕД нафтопродуктів та речовин, а залишити посилання на відповідні пункти статті 229 ПКУ.Проект постанови не встановлює нового порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів, не запроваджує нових форм звітності та відповідає прямим нормам Кодексу.Дія проекту постанови поширюватиметься на суб’єктів господарювання, які отримують та/або ввозять в Україну підакцизні товари (нафтопродукти, речовини) та використовують їх як сировину для виробництва в хімічній промисловості без сплати акцизного податку з оформленням податкового векселя як гарантії її цільового використання.

ПДВ

У бізнеса більше немає проблем з відшкодуванням ПДВ - в.о. голови ДФС Мирослав Продан

З початком впровадження електронного відшкодування ПДВ у бізнесу більше немає проблем із поверненням цього податку. Про це заявив в.о. голови ДФС Мирослав Продан 26 вересня.

«На сьогодні вже немає системної проблеми, яка існувала раніше, з відшкодуванням податку на додану вартість. 96% заявок відшкодовується протягом 30 календарних днів за результатами камеральних перевірок. Ми усунули людський фактор від цього процесу, усе відбувається автоматично», – зазначив Мирослав Продан.

Своєю чергою, позитивну ситуацію з отриманням бюджетного відшкодування ПДВ підтвердили і представники бізнесу. За їх словами, наразі всі заявлені кошти відшкодовуються вчасно та оперативно, водночас потребує вирішення питання із повернення заборгованих сум ПДВ, які були сформовані у попередні періоди.

Очільник ДФС звернув увагу присутніх, що частина заборгованої суми, яка склалася цього року до 1 квітня, зменшується динамічно.

З початку впровадження Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку, за деклараціями поданими до 01 квітня 2017 року, скорочено на 93,65 %, або майже на 14,3 млрд грн.

Якщо на початок квітня – на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ – загальна заборгованість становила 15,3 млрд грн, то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн.

На 26 вересня цей показник вже становив 932 млн гривень. Сума заборгованості складається із сум: 756,9 млн грн, по яким тривають оскарження, та 121,3 млн грн, по яким наявні заперечення правоохоронних органів.

Наразі проводиться робота з правоохоронними органами, за застереженнями яких суми були заблоковані, для можливого повернення їх платникам. «Ми проводимо інвентаризацію заборгованих сум, звертаємося до наших колег з інших органів влади для з’ясування ситуації із цими заблокованими коштами», – розповів Мирослав Продан.

Окремим питанням залишається відшкодування ПДВ згідно з тимчасовим реєстром (за періоди до 01.02.2016 р.). Реалізація більшої частини невідшкодованих сум ПДВ наразі не залежить від ДФС (справи в судах). Станом на 01.09.2017 р. така сума складає 4,7 млрд грн.

Під час зустрічі також наголошувалося на необхідності доопрацювання критеріїв автоматизованої системи моніторингу ризиків та блокування накладних. На думку бізнесу, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі автоматично має означати реальність проведених по ній операцій.«Це ідеал роботи системи аналізу ризиків, до якого ми прагнемо – якщо накладна зареєстрована, пройшла всі етапи перевірки на відповідність критеріям, то і перевіряти немає чого. На сьогодні система працює ефективно, фіктивні накладні блокуються. Однак, враховуючи постійні пошуки махінаторів нових лазівок для обходу системи, ми маємо постійно їх контролювати та відповідно переглядати критерії для унеможливлення використання подібних схем в подальшому»,–підкреслив Мирослав Продан.

Саме над цим в ДФС і працюють, ініціюючи відповідні зміни перед Міністерством фінансів України. Поінформував Мирослав Продан і про ситуацію з поверненням переплат з податку на прибуток, що є актуальним питанням для бізнесу. Так, фіскальна служба, враховуючи побажання членів Інвестради, виступила з ініціативою закласти в бюджет на 2018 рік кошти для разового повернення переплат з цього податку. Водночас, враховуючи наявні ресурси, в ДФС вже скорочено суму переплат з 28,6 млрд грн до 14,4 млрд грн.«Ми щоквартально зменшуємо суму переплат за рахунок погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток. Більше того, на сьогодні сплата податку наперед взагалі не розглядається як резерв для виконання планових показників», – наголосив Мирослав Продан. Він також повідомив, що в ДФС зараз працюють над розробкою системи єдиного казначейського рахунку для всіх податків, що дозволить проводити взаємозарахування податків. Наразі цю ініціативу ДФС опрацьовує з Казначейством та іншими зацікавленими відомствами.Під час зустрічі також порушувалися питання щодо деяких аспектів оподаткування ПДФО працівників підприємства, зокрема, членів профспілкових організацій та тих працівників, які в них не задіяні. Було вирішено звернутися до Міністерства фінансів з відповідним листом для врегулювання ситуації.Крім того, враховуючи побажання бізнесу, буде опрацьоване звернення платників щодо законодавчої ініціативи, якою пропонується внести зміни до ст. 168 Податкового кодексу, зокрема, здійснювати сплату ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи. За пропозицією бізнесу, сплата має відбуватися за місцем, де створені робочі місця, як це є і зараз. Після аналізу питання відповідне звернення буде передано Міністерству фінансів України.«Державна фіскальна служба відкрита до ініціатив бізнесу і у рамках своєї компетенції готова їх презентувати законотворцям після аналізу та опрацювання», – підкреслив керівник ДФС.

Як працює процедура призупинення реєстрації ПН і які встановлено критерії «ризикованості» операцій?

З 1 липня 2017 року запрацювала процедура зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).Ця процедура/механізм, як заявляється представниками влади, є важливою складовою автоматичного відшкодування ПДВ, запровадженого з початку 2017 року. Без його існування неможливе й існування автоматичного відшкодування, адже в системі мають бути реальні кошти. Тому «фіктивний» податковий кредит має відсікатися саме на етапі реєстрації податкової накладної (далі – ПН). Наслідком цього також повинно бути припинення або принаймні скорочення кількості перевірок та спорів щодо «нікчемних правочинів».Згідно з новими положеннями податкового законодавства «ризиковані» операції мають виявлятися та призупинятися саме на етапі реєстрації ПН, тоді як безризикові операції мають проходити реєстрацію без яких-небудь ускладнень. У разі призупинення реєстрації платник податків-постачальник має право подати до податкового органу документи, що підтверджують операцію (її реальність тощо), у зв’язку з якою складено ПН.

Згідно з абзацом другим та третім п. 201.10 Податкового кодексу України (далі – ПК України):«Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження».

Відповідно до абзаців десять та одинадцять п. 201.10 ПК України у разі, якщо ПН сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ПК України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція про неприйняття її в електронному вигляді.При цьому помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ПК України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати (1) здійснену операцію, (2) її зміст (товар/послугу, що постачаються), (3) період, (4) сторони та (5) суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Тобто помилки не допускаються у наступних реквізитах:сторони (продавець/покупець);період (дата складання);факт здійснення операції;опис (номенклатура) товарів/послуг (тобто що саме постачається);ціна постачання, ставка податку та сума податкових зобов’язань продавця як взаємопов’язані дані;код товару згідно з УКТ ЗЕД (помилки не допускаються в жодному разі).Виявлення помилок у таких реквізитах, на нашу думку, можливе лише у разі проведення аналізу суті операцій із вивченням первинних документів сторін, зокрема щодо того, чи правильно визначений код товарів згідно з УКТ ЗЕД/код послуг згідно з ДКПП з урахуванням положень договору та інших первинних документів, період складання ПН у разі, якщо перша подія – це відвантаження товарів та/або постачання робіт/ послуг.

Чи сплачувати підприємцю єдиний податок за місяць, в якому його було демобілізовано

Чечелівська ДПІ нагадує, що ФОП– платники єдиного податку, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку.

Підставою для такого звільнення є:

  • заява самозайнятої особи;
  • копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Ці документи подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації.Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).Згідно з п. 295.1 ПКУ платники єдиного податку I і II груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. ФОП – платники єдиного податку, які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.

ТМЦ використані при наданні послуги: як відобразити в податковій накладній?

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства (ст. 180 цього Кодексу).Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ст. 180 Господарського кодексу).Пунктом 185.1 Податкового кодексу визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи, чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 Податкового кодексу).Таким чином, якщо договір передбачає виконання робіт і вартість матеріалів включено до вартості робіт, то перелічувати в податковій накладній номенклатуру матеріалів, що використовуються, та коди УКТ ЗЕД на них не потрібно, досить визначити код виконуваної роботи.Якщо ж за договором вартість матеріалів не включено до вартості робіт, а виділено окремо, то крім коду виконаної роботи в податковій накладній потрібно також зазначати і номенклатуру використаних матеріалів із зазначенням їх коду згідно з УКТ ЗЕД.

Незначна помилка в найменуванні платника: чи відмовлять в реєстрації податкової накладної?

Чечелівська ДПІ інформує , що реквізит "повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи", який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних.

Водночас помилки в реквізитах, визначених абзацом 11 п. 201.1 ПКУ (крім коду товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.Основною ідентифікацією платника ПДВ є його індивідуальний податковий номер. Індивідуальний податковий номер слугує для ідентифікації сторін господарських операцій.Отже, якщо ІПН платника зазначений правильно, а в найменуванні платника допущена незначна помилка ("м'яке Г" замість "твердого "Ґ"), така помилка не може бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

ЕЛЕКТРОННИЙ СЕРВІС

Фізособи можуть сплачувати податки та збори через «Електронний кабінет платника»

ДФСУ у підкатегорії 102.04 ресурсу "ЗІР" зазначили, що електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»), надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через електронний сервіс ЕКП не реалізована.Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.Дані про надходження податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень контролюючим органом за місцем його знаходження на податковому обліку у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Тимчасово відсутній керівник: повідомляємо про отримання ЕЦП на відповідальну особу

Чечелівська ДПІ повідомляє, що Інструкцією № 233 визначено текст примірного договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

Так зазначений Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до контролюючого органу нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.При надсиланні Договору в електронному вигляді, на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку:першим – ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера),другим – ЕЦП керівника,третім – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності).

ДФС запроваджено електронний сервіс управління ЕЦП, що надає можливість керівнику вносити до системи подання документів в електронному вигляді інформацію щодо сертифікатів відповідальних осіб (в межах строку дії сертифікату такої відповідальної особи). Також в повідомленні про реєстрацію електронного цифрового підпису (далі – Повідомлення) (код форми J(F) 1391102) може бути надана інформація щодо нового сертифіката керівника (до закінчення строку дії попереднього сертифікату) або бухгалтера.До Повідомлення додаються сертифікати відповідальних осіб, зазначених у Повідомленні, та таке Повідомлення підписується ЕЦП цих відповідальних осіб. Сформоване Повідомлення обов’язково підписується ЕЦП керівника, сертифікат якого на момент отримання Повідомлення вже наявний у системі подання документів в електронному вигляді як діючий сертифікат керівника платника податків.

Порядок надсилання платниками письмових звернень в електронному вигляді

ДФС у ЗІР (категорія 135.05) нагадує, що кожен має право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів держвлади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.Згідно із ч. 6 ст. 5 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (ч. 7 ст. 5 Закону №393/96-ВР).Єлектронне звернення, надіслане без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати (абз. 3 та 4 п. 5 р. ІІ Порядку від 02.03.2015 р. № 271).Інформація про електронні поштові адреси контролюючих органів розміщується на веб-порталі ДФС та на суб-сайтах територіальних органів ДФС у мережі Інтернет.Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації цих звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього (п. 1 р. ІV Порядку №271).Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону №393/96-ВР, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через 10 днів з дня надходження, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 7 Закону №393/96-ВР (п. 12 розділу ІІ Порядку № 271).Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, воно в строк не більше 5 днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. Якщо ж звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 р. ІV Порядку №271).Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону № 393/96-ВР (п. 9 розділу ІV Порядку № 271).Згідно з ст. 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше 1 місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Надсилання та опрацювання звернень юридичних, самозайнятих осіб тощо здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ від 30.11.2011 р. №1242, за п. 148 якої доставка документів до установи здійснюється, зокрема з використанням засобів електрозв’язку. Каналами електрозв’язку доставляються: телеграми (телетайпограми), факсограми, телефонограми, електронні документи із застосуванням електронного цифрового підпису та документи в електронній формі без електронного цифрового підпису (у сканованій формі).Згідно з п. 152 постанови №1242 надіслані не за адресою документи повертаються відправникові без їх розгляду.Строк виконання документа може встановлюватися у нормативно-правовому акті, розпорядчому документі або резолюції керівника установи. Якщо останній день строку виконання документа припадає на неробочий день, останнім днем строку виконання документа вважається перший день після неробочого дня. Строки можуть бути типовими чи індивідуальними. Типові строки виконання документів установлюються законодавством. Строки виконання основних документів наводяться у додатку 15 до постанови №1242. Індивідуальні строки встановлюються керівництвом установи (структурного підрозділу). Документи, у яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 к.д. з моменту реєстрації документа в установі, до якої надійшов документ. Днем виконання, зокрема запитів, звернень вважається день реєстрації в установі вихідних документів про виконання завдань (п. 208 постанови № 1242).На офіційному веб-порталі ДФС є можливість направлення звернень платників з використанням ЕЦП через електронний сервіс «Електронний кабінет платника». В головному меню особистого кабінету ЕКП у розділі «Листування з ДФС» здійснюється формування, підписання та надсилання звернення шляхом заповнення відповідних реквізитів діалогового вікна. Алгоритм надсилання звернення з використанням ЕЦП викладений у розділі «Допомога» ЕКП.

Звіт про контрольовані операцій за 2016 звітний рік необхідно подати не пізніше 2 жовтня

Відповідно до статті 39 Податкового кодексу господарські операції, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Враховуючи, що останній день подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік - 30.09.2017 припадає на вихідний день, платники податків мають подати звіт не пізніше 2 жовтня 2017 року.

Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції до 1 жовтня п.р., засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Звіт про контрольовані операції з 16.06.2017 року надається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (із змінами і доповнення, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 468);

Платників запрошують до контролюючого органу за спеціальною формою Повідомлення

Чечелівська ДПІ повідомляє, що з 15.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу». Нагадаємо, що згідно з п.п. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Порядок листування з платником податків встановлено ст. 42 Кодексу. При цьому запрошення платнику податків надсилається не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення. Обов’язково визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків або його представник. Наразі, повідомлення про запрошення платника податків може бути надіслано електронною поштою, але без корінця.

Рекомендації обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення щодо особливостей електронного декларування доходів

Одним з найефективніших способів запобігання корупції визнано посилення заходів фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб. Декларування доходів і деяких видатків службових осіб є важливим інструментом для запобігання корупції, виявлення фактів незаконного збагачення та конфлікту інтересів у більш ніж 150 державах світу, які запровадили таку вимогу. У більшості з цих держав декларації є публічними, адже громадський доступ збільшує їх антикорупційну цінність. З урахуванням найкращих світових практик Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. запроваджено електронне декларування. Перший етап подання електронних декларацій тривав з 01 вересня по 30 жовтня 2016 року, другий етап закінчився 01 травня 2017 року для осіб які вперше подавали електронні декларації. На виконання Закону, Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято такі нормативно-правові акти: - рішення від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 958/29088, яким визначено систему подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; - рішення від 10 червня 2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яким затверджено: порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; форму декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

Окрім цього, рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3 затверджено Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю. Слід зазначити, що Національним агентством з питань запобігання корупції 06.09.2016 р. прийнято рішення № 19 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2016 року за № 1479/29609. Вказаним Порядком визначені строки та порядок перевірки факту подання е-декларацій, а також обов’язок відповідальних осіб з питань запобігання корупції в разі встановлення фактів несвоєчасної подачі е-декларацій направляти повідомлення встановленої форми на адресу Національного агентства. Слід також зазначити, несвоєчасна подача декларацій відповідно до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою притягнення суб’єкта декларування до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема за: - невчасне подання передбачена адміністративна відповідальність (штраф від 850 до 1700 гривень) у разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання декларації - наприклад, хвороба, відрядження, мобілізація; - умисне неподання декларації передбачена кримінальна відповідальність може настати, якщо декларант не подасть декларацію після того, як НАЗК виявило неподання і надало можливість подати декларацію; - завідомо недостовірні відомості в декларації передбачена адміністративна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю 100-250 прожиткових мінімумів (з 1 січня 2017 року - 160-400 тисяч гривень) - штраф від 17 до 42,5 тисяч гривень; - кримінальна відповідальність, якщо подано недостовірні відомості стосовно майна вартістю більше 250 прожиткових мінімумів (400 тисяч гривень) - штраф від 42,5 до 51 тисяч гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права займати відповідні посади. Якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (160 тисяч гривень), то можлива лише дисциплінарна відповідальність.

Амортизаційні відрахування включаються до складу витрат підприємців-загальносистемників

Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування починаючи з 01.01.2017 має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості придбаних після 01.01.2017 основних засобів та нематеріальних активів або самостійно виготовлених основних засобів при наявності підтверджуючих на здійснення таких витрат документів (крім основних засобів подвійного призначення, визначених пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення, як земельні ділянки, об'єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі. Згідно з пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів: група 1 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом - 15 років; група 2 - будівлі, споруди, передавальні пристрої - 10 років; група 3 - машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження - 5 років; група 4 - нематеріальні активи - відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Дія пп. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу поширюється виключно на об'єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Відповідно до пп. 177.4.8 п. 177.4 ст. 177 Кодексу облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об'єктом.

Враховуючи те, що на сьогодні законодавчо не встановлена форма ведення такого обліку, то фізична особа - підприємець має право (за власним бажанням) вести такий облік з використанням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 зі змінами (далі - Стандарт "Основні засоби"). Керуючись нормами п. 29 Стандарту "Основні фонди", відповідно до якого нарахування амортизації проводиться щомісячно, фізична особа - підприємець має право (за власним бажанням) щомісячно нараховувати амортизацію основних фондів та нематеріальних активів, які безпосередньо використовуються платником в господарській діяльності з метою отримання доходу. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на дванадцять.

При цьому нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Детальніше - у листі ДФС України від 25.07.2017р. № 16192/6/99-99-13-01-02-15.

ДФС: При плануванні перевірок застосовуються виключно ризикоорієнтовані методи

За 8 місяців 2017 року за результатами проведених ДФС перевірок у сфері готівкового обігу застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 272,7 млн. грн. Це більше ніж за аналогічний період 2016 року на 35 відсотків.

ДФС звертає увагу керівників суб’єктів господарювання на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою.

Завдяки підвищенню рівня суспільної свідомості збільшилась кількість громадян, які вимагають видачу розрахункових документів під час проведення розрахунків за придбані товари або надані послуги. При цьому почастішали випадки інформування ДФС про такі зловживання з боку суб’єктів господарювання. Слід зазначити, що органи державної фіскальної служби при організації та проведенні контрольно-перевірочних заходів (як документальних, так і фактичних перевірок) застосовують виключно ризикоорієнтовані методи планування перевірок. Так, ДФС з метою удосконалення організації контролю за проведенням розрахункових операцій розроблено перелік критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу. Критерії поділені на три ступені ризику: високого, середнього та незначного. Усі без виключення фактичні перевірки в 2016-2017 роках організовані за допомогою розроблених критеріїв.

Найбільше спрацювали такі ризики: - наявність систематичних порушень Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні тощо; - сума виторгів господарського об'єкта є суттєво меншою, порівняно з сумою виторгів інших господарських об'єктів суб'єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови для отримання доходу; - інформація від правоохоронних органів, органів державної влади та громадян щодо порушень вимог законодавства на господарському об'єкті суб'єкта господарювання.

Використання критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу, є ефективним інструментом для відбору до перевірки платників податків щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій.

Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи можна отримати у центрі обслуговування платників

Платники податків мають право подати звернення щодо видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи.

Звернення щодо видачі довідки Декларація про майновий стан і доходи, подається до контролюючого органу за податковою адресою платника податку. Воно може бути подано особисто або надіслано поштою.

Інформаційна картка цієї адмінпослуги, в якій наведена інформація про умови її отримання, вартість, строки надання послуги, перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги».

Нагадаємо, Чечелівська ДПІ на своєму інтернет – представництві оприлюднено оновлений перелік усіх адміністративних послуг, які надаються центрами обслуговування платників, створених при відповідних податкових інспекціях. Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачено відповідальність

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 5 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовуватиcя до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме: в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку); в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Джерела інформації, які використовуються для встановлення умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»

Джерела інформації, що використовуються для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», визначені у п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій згідно з п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що містять відкриту інформацію та надають інформацію про зіставні операції та осіб;

в) інші джерела інформації, з яких інформація отримана платником податків з дотриманням вимог законодавства та які надають інформацію про зіставні операції та осіб, за умови що платник податків надасть таку інформацію контролюючому органу;

г) інформацію, отриману контролюючим органом у рамках укладених Україною міжнародних угод.

Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади) (п.п. 39.5.3.3 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ). Якщо платник податків з метою встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методами, визначеними п. 39.3 ст. 39 ПКУ, використав джерела інформації, передбачені п.п. 39.5.3.1 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ, контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій (п.п. 39.5.3.2 п.п. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ).

Платники податків можуть отримати відповіді з питань оподаткування за допомогою сервісу фіскальної служби – ЗІР

В Чечелівській ДПІ нагадують платникам податків, що Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі - ЗІР) створено з метою забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. ЗІР наповнюється інформацією, яка містить загальну позицію Державної фіскальної служби із застосуванням норм податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій.

У розділах ЗІР: «Запитання – відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та «Єдиний реєстр ІПК та письмові звернення» інформація систематизована по тематиках: оподаткування; електронний цифровий підпис; єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; державна митна справа.

Інформаційний сервіс – ЗІР забезпечує можливість пошуку інформації по певному податку, напрямку діяльності, в т.ч. з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише по запитаннях-відповідях, розміщених в Базі знань, але і по відповідях на письмові звернення, які були надані з використання Бази знань, назвах нормативних та інформаційних документів, а в перспективі запровадження інтерактивних посилань на взаємопов’язані документи.

Платник ПДВ має право на оскарження рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (підпункти 56.23.1 – 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ). Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 (далі – Постанова № 485).

Згідно з п. 5 Постанови № 485 скарги подаються платником податку на додану вартість (далі – платник податку) до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ. Не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку в судовому порядку (п. 6 Постанови № 485). Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п. 7 Постанови № 485). Відповідно до п. 9 Постанови № 485 скарга повинна містити: найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу; податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС; інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС; відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду; вимоги платника податку, який подає скаргу; адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (п. 10 Постанови № 485).

Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 11 Постанови № 485).

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених п. 56.23 ст. 56 ПКУ (п. 12 Постанови № 485).

Згідно з п. 13 Постанови № 485 за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісії з питань розгляду скарг від платника податку, який її подав, до комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги. Про залишення скарги без розгляду комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 ПКУ (п. 14 Постанови № 485).

Відповідно до п. 15 Постанови № 485 рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності – на податкову адресу платника податку у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного п. 56.23 ст. 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 15 Постанови № 485).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п. 17 Постанови № 485).

Згідно з п. 18 Постанови № 485 задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на митній території України відповідно до норм Податкового кодексу

Відповідно до п.187.1. ст.187 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Зупинення реєстрації ризикових податкових накладних відбувається в автоматизованому порядку

Статтею 74 Податкового Кодексу України з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН / РК за формою J(F)1312601. Всі поля Повідомлення є обов'язковими до заповнення. Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками). Повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов'язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм. При формуванні пакету документів - додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб. Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зокрема:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Сума штрафних санкцій та пені, у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, сплачується до бюджету з поточного рахунка

Сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ сплачуються до бюджету з поточного рахунка.Зазначена норма передбачена ст. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України; п. 20 та п. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ПКУ.У разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі реєстр платників податку, в якому зазначаються, зокрема суми податку, що підлягають перерахуванню до бюджету.На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.Разом з тим сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

У разі перейменування назви вулиць, міст, селищ, зміна поштових індексів тощо платнику ПДВ необхідно проводити перереєстрацію

Оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи - підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Пунктом 45.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі - ПКУ) визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).Відповідно до п. 45.1 ПКУ податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.Згідно з п. 183.15 ПКУ та п. 4.1 та п. 4.2 розд. IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130, у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділі V Податкового кодексу України.

Безнадійна дебіторська заборгованість: коригування фінансового результату

Чечелівська ДПІ нагадує щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму безнадійної дебіторської заборгованості за якою минув термін позовної давності три роки.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ).Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 4 ст. 267 ЦКУ).Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) встановлено ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 ПКУ (п.п. 139.2.2 ПКУ).Таким чином, заборгованість за поставлений та неоплачений товар, за якою минув термін позовної давності, належатиме до безнадійної, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.При цьому, з метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до п. 159.1 ПКУ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у порядку, визначеному п. 17 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Депутати пропонують внести зміни до ПКУ та Закон про РРО щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг

У Парламенті зареєстровано проект Закону № 7142 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг.

Метою зазначеного законопроекту є детінізація економіки України. Запропонованими змінами не здійснюється зміна умов перебування на спрощеній системі оподаткування, не посилюється податкове навантаження у вигляді підвищених ставок, а пропонується єдиний цивілізований спосіб контролю за реальним обігом як готівкової виручки, так і товарів (послуг)й. Законопроектом пропонується внести ряд змін до ПКУ та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими передбачається:в частині податкового контролю:- запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО та зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат тільки у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних та фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податків;

в частині податкових накладних:- запровадження обов’язкової ідентифікації в податковій накладній суб’єкта господарювання – покупця (отримувача) товарів/послуг, який не є платником ПДВ, з метою надання можливості відстеження руху товарів до конкретного суб’єкта господарювання та повноти сплати податку постачальниками-платниками ПДВ;

в частині спрощеної системи оподаткування:- введення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою тільки тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2 та 3 групи, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;- запровадження положення про оприбуткування товарів платниками єдиного податку, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, на підставі документів, складених платниками податку на додану вартість (крім товарів ручної роботи несерійного виробництва та сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД);

в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій- однозначне врегулювання обов’язку застосування РРО при здійсненні торгівлі дистанційним способом;- запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат лише тими фізичними особами-підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегменту, лікарських засобів та підакцизних товарів незалежно від місця провадження діяльності;- запровадження обов’язку застосування РРО, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб-підприємців, які провадять діяльність з продажу товарів та/або надання послуг у торговельному об’єкті (крім ринку) площею понад 150 квадратних метрів чи в окремому приміщенні площею понад 100 квадратних метрів, що дозволить вивести з «тіні» діяльність великих торговельних мереж та підвищити рівень сплати податків ними.

При цьому обов’язкове застосування РРО не запроваджується для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність через пункти дрібнороздрібної торгівлі та тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності як в межах таких торговельних об’єктів, так і поза їх межами, без змін залишається діяльність реальних невеликих підприємців, які здійснюють торгівлю на ринках, в кіосках, павільйонах, спорудах невеликої площі тощо, тобто не є ризиково групою, що використовується з метою мінімізації податкових зобов’язань; - запровадження єдиного порядку оприбуткування отриманих товарів, встановлення єдиної форми обліку отриманих товарів (в Книзі обліку доходів та витрат) для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, не звільнених від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;- запровадження можливості реєстрації РРО шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу;- запровадження фіскальної печатки як обов’язкового реквізиту розрахункового документу, що друкується у вигляді двомірного штрихового коду (QR-код розміром не менш 20х20 мм) з метою уникнення підроблень виданих розрахункових документів; - запровадження обов’язку затвердження Кабінетом Міністрів України єдиного технічного регламенту на реєстратори розрахункових операцій та встановлення вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО в такому Технічному регламенті;- підвищення відповідальності за порушення законодавства про застосування РРО в залежності від повторності вчиненого порушення та запровадження мінімального обсягу відповідальності без прив’язки до вартості товарів.

Інвесторів у цінні папери

Чечелівська ДПІ повідомляє, що 10.09.2017 набрав чинності Закон України від 07.09.2017 №2146-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів – інвесторів у цінні папери» (далі – Закон №2146).

Законом №2146, зокрема, у новій редакції викладено п.п.141.4.10 п.141.4 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 зі змінами та доповненнями, а саме:

«Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Закон №2146 опубліковано у «Голосі України» від 09.09.2017 №166.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками

податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами

Чечелівська ДПІ інформує, що 09.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №657, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.08.2017 за №1022/30890 (далі – Наказ №657), яким внесено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок оформлення), затвердженого наказом Мінфіну України від 20.08.2015 №727 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745).

Зміни обумовлені Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Так, Наказом №567, зокрема: виключено норму щодо складання акта (довідки) перевірки виключно на паперовому носії (з метою надання можливості в подальшому надсилати акти через електронний кабінет платника податків (п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)); передбачено порядок оформлення фактів відмови посадових (уповноважених) осіб платника податків розписатися у направленні (при проведенні перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи – у посвідченні) на проведення перевірки, фактів відмови у допуску до проведення перевірки (у зв’язку із змінами до п.81.1 ст.81 ПКУ); внесено зміни щодо порядку і термінів подання платниками податків заперечень до актів (довідок) перевірок та додаткових документів (5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)) та їх розгляду органами Державної фіскальної служби України (терміни їх розгляду збільшено на 2 робочі дні) (у зв’язку із змінами до п.86.7 ст.86 ПКУ); внесено зміни щодо порядку винесення питань на розгляд комісії по спірних питаннях – доповнено можливістю їх винесення не лише під час перевірки або розгляду заперечень, а і в інших випадках (у разі необхідності).

Також до Порядку оформлення внесено інші зміни щодо удосконалення структури акта (довідки) перевірки та інформації, що підлягає відображенню у матеріалах перевірки. Прийняття зазначеного Наказу дозволить удосконалити порядок оформлення органами ДФС матеріалів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів. Наказ №657 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.09.2017 №70.

Щодо податкової знижки у разі навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів?

Чечелівська ДПІ нагадує, що згідно з п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.Статтею 28 Закону України від 01.07.2014 №1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон №1556) визначено типи вищих навчальних закладів. Інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст.61 Закону №1556).Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 №291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.96 за №696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Враховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст.166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

Платники Дніпропетровщини підтримали

українську армію майже на 900 млн.гривень

На підтримку та зміцнення Збройних сил країни з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору. Порівняно з минулим роком показники відрахувань на потреби армії зросли на 2,3 мільйона гривень.Нагадуємо, що відповідно до п.п.1.2 п.16¹ підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 ПКУ.Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.Об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст.163 ПКУ).Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.19 п.164.2 ст.164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст.165 ПКУ, що передбачені п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ.Відповідно до п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.Підпунктом 1.4 п.16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст.168 ПКУ за ставкою 1,5%, визначеною п.п.1.3 п.16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст.163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.

Чи має право на податкову знижку фізична особа – підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?

Право на податкову знижку має фізична особа–підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.Відповідно до п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.Згідно із п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ.

Скарги платників податків: хто приймає

рішення за результатами розгляду

Чечелівська ДПІ повідомляє, що 08.09.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2017 №670 «Про внесення зміни до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» (зареєстровано у Мінюсті 01.08.2017 за №941/30809) (далі – Наказ №670). Наказом №670 передбачено, що рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Раніше таке рішення приймали керівник або заступник.Наказ №670 опубліковано в Офіційному віснику України від 08.09.2017 № 70.

Керівництво Дніпропетровської митниці ДФС з робочим візитом відвідало митний пост «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС

22 вересня 2017 року виконуючий обов’язки начальника Дніпропетровської митниці ДФС Сергій Сличко разом з заступником начальника митниці Віталієм Полєйко здійснили робочий візит на митний пост «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС. Мета цього візиту – це розширення співпраці митниці з представниками бізнес-спільноти та залучення до процесу проведення експортно-імпортних операцій нових суб’єктів господарювання.

Під час поїздки відбулася робоча зустріч керівництва митниці з представниками суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та митними брокерами регіону. Також, відбулася зустріч з керівництвом ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» - одного з найпотужних підприємств гірничо-металургійного комплексу України.

Чи поширюються строки в 180 днів на розрахунки за експортними та імпортними операціями, які на 26.05.2017 р. не завершені?

Постановою Національного банка України від 25.05.2017 р. №41 (далі – Постанова №41) скасовано тимчасове 120-денне обмеження щодо строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. З 26.05.2017 (дня набрання чинності постановою №41) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Інформуємо, що Державна фіскальна служба України у індивідуальній податковій консультації від 12.09.2017 р. №1929/6/99-95-42-03-15/ІПК зазначила: якщо станом на 26.05.2017 не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

Чи можливо неприбутковій установі (організації) отримати копію (дублікат) загубленого рішення про включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Чечелівська ДПІ інформує, що згідно з п.8 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440, контролюючим органом рішення про включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій установі (організації), а другий залишається в контролюючому органі.Копія (дублікат) рішення про включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру неприбуткових установ та організацій видається контролюючим органом за основним місцем обліку такої установи (організації) на її звернення в письмовому вигляді.

Члени фермерського господарства мають право на добровільну сплату єдиного внеску

Відповідно до частини четвертої ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 973) фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї або члени сім’ї фізичної особи - підприємця відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ (частина п’ята ст. 1 Закону № 973). Згідно з абзацом третім частини п’ятої ст. 1 Закону № 973 головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї – це є умовою створення такого господарства. Частиною першою ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. Пунктом 1 частини першої ст. 10 Закону № 2464 визначено, що платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема члени фермерського господарства. Зазначені особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) (частина друга ст. 10 Закону № 2464). Вичерпний перелік членів фермерського господарства визначено частиною третьою ст. 3 Закону № 973, відповідно до якої до членів сім’ї та родичів голови фермерського господарства належать дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідна та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма зазначеними вище членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти). Враховуючи норми частини третьої ст. 3 Закону № 973 та частини першої ст. 10 Закону № 2464, голова фермерського господарства не має права на добровільну сплату єдиного внеску, оскільки таке право мають виключно члени фермерського господарства.

За невидачу квитанції до прибуткового касового ордеру передбачена відповідальність

Чечелівська ДПІ нагадує, пунктом 1.2 глави 1 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями (далі – Положення), визначено, що оприбуткування готівки – проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження. Згідно з п. 2.8 глави 2 Положення відокремлені підрозділи підприємств можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас підприємств – юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. При цьому здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Відповідно до п. 3.3 глави 3 Положення, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2 до Положення), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку (п. 7.3 глави 7 Положення). Згідно з п. 7 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) за порушення вимог Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема у разі порушення встановленого у п. 1 ст. 9 Закону порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, у встановленому порядку. Таким чином, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, у встановленому порядку до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке порушення. Крім того, зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X (далі – Кодекс) – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, –тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 155 прим. 1 Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 Кодексу.

Оподаткування доходу, отриманого спадкоємцем від продажу майнового паю юридичній особі

Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі – Закон № 2114) із змінами та доповненнями визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2114 майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб’єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (п. 2 ст. 7 Закону № 2114). Згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 2114 пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. Термін «майновий пай» визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань по забезпеченню захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» із змінами та доповненнями – це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97 затверджено Рекомендації щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, п. 9 яких визначено, що кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом). Разом з тим, п.п. 14.1.90 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав. Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Згідно з частиною першою ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ. Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.2.6 якого до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Для цілей п. 170.2 ст. 170 ПКУ термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ). Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ). Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків. Термін «пасивні доходи» для цілей розд. ІV ПКУ означає, зокрема, доходи отримані у вигляді інвестиційного прибутку (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи зазначене, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб. При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за ф. 1ДФ.

Щоденно ДФС обробляє 1 300 000 запитів щодо доходів фізичних осіб для отримання субсидії

Для забезпечення призначення та надання населенню житлових субсидій ДФС з 1 вересня 2017 року оброблено та надано відповіді структурним підрозділам з питань соціального захисту населення щодо 13,5 млн. фізичних осіб.

«Щоденно ДФС забезпечує обробку близько 1 300 000 запитів на отримання інформації про доходи фізичних осіб для призначення субсидій. Запити обробляються в день надходження», – розповіла директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко.

Вона також повідомила, що отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків є одним з популярних сервісів Електронного кабінету платника. За потребою фізичні особи можуть отримати відомості про зазначені суми за останні три роки (поквартально).

«За допомогою цього сервісу з початку року фізичними особами подано до ДФС близько 200 тис. запитів. Середня тривалість обробки запиту складає 1 годину. Таким чином, оперативно, не відвідуючи центрів обслуговування платників, такі особи можуть отримати необхідну їм інформацію», – зазначила Наталія Калєніченко.

Нагадаємо, що окрім отримання довідки про суми виплачених доходів та утриманих податків на сьогодні в Електронному кабінеті платника для користувачів діють також такі сервіси – створення та направлення Декларації про майновий стан і доходів в електронному вигляді, подання запитів на отримання інформації, направлення листів в електронному вигляді до органів ДФС та отримання відповіді, доступ до публічної інформації, сплата податків. Зборів, платежів, а також перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом.

Мирослав Продан: Завдяки роботі СМКОР сплата податку на додану вартість суттєво збільшилась

Ефективна робота системи моніторингу ризиків та блокування накладних дозволила значно збільшити надходження з податку на додану вартість до бюджету. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Громадської ради при ДФС. За його словами, запуск СМКОР дозволив перекрити низку лазівок, які використовувались для створення фіктивного податкового кредиту. «Завдяки роботі СМКОР сплата податку на додану вартість суттєво збільшилась. Кошти, які раніше знаходилися «в тіні», сьогодні надходять до бюджету. Про це свідчить динаміка зборів з податку на додану вартість», - зазначив Мирослав Продан. Довідково: Загалом, з початку роботи системи моніторингу ризиків та блокування накладних (з 03.07.2017р.) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано понад 59 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 332,6 млрд. грн. За період роботи СМКОР зупинена реєстрація 216,8 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 3,6 млрд. грн. З кожним днем питома вага заблокованих податкових накладних зменшується. Якщо за перший тиждень роботи системи відсоток зупинених становив 1,1%, то на сьогодні цей показник складає 0,37% до загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися. Станом на 28 вересня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 148,4 тис. повідомлень з підтвердженням реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним від 10 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 137,8 тис. документів. Так, позитивні рішення винесено по понад 98,3 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 39,5 тис.

Терміни розрахунків за експортними операціями

Починаючи з 26.05.2017, розрахунки за експортними операціями, крім експорту послуг, прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, та імпортними операціями, передбаченими статтями 1, 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів. Якщо станом на 26.05.2017 не закінчився 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 180 календарних днів. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством. Вимоги частини першої статті 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша статті 2 Закону № 185). Відповідно до частини п’ятої статті 1 та частини четвертої статті 2 Закону № 185 НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частинами першими статей 1, 2 Закону № 185. Так, пунктом 1 постанови Правління НБУ від 13 грудня 2016 року № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 410) було визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1, 2 Закону № 185, здійснювалися у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Постановою Правління НБУ від 25 травня 2017 року № 41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 41), яка набрала чинності 26.05.2017, пункт 1Постанови № 410 скасовано.

Митники викрили оборудку з холодильниками на понад півмільйона гривень

Нещодавно з Республіки Польщі в пункт пропуску «Краковець – Корчова» смугою руху «червоний коридор» заїхав вантажний транспортний засіб під керуванням громадянина України. Водій подав до митного контролю товаросупровідні документи на 60 холодильників LG. Згідно з ними товар везли на адресу в м. Києві від відправника з Вроцлава, зазначено його вартість – 12 903,6 доларів США, або 338 554 гривень. Під час митного контролю виявлено експортну декларацію митних органів Республіки Польщі. Відповідно до неї вартість цього товару становить 72 065 польських злотих, що згідно з курсом НБУ за станом на день ввезення становило 525 867 грн. 67 коп. Під час перевірки встановлено, що для переміщення через митний кордон України керівник компанії з Вроцлава надав водієві документи, що містять неправдиві дані щодо вартості товару. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України. Товар вилучено. Справу скерують до суду.

Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, визначені розділом XII Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (із змінами і доповненнями) (далі - Кодекс)

При цьому, відповідно до частини першої статті 364 Кодексу, цей розділ регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Частиною другою цієї статті визначено, що у випадку переміщення громадянами-підприємцями через митний кордон України товарів, пов’язаних зі здійсненням ними підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами України для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються. Відповідно до частини першої статті 374 Митного кодексу України (далі - Кодекс) товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об’єктами оподаткування митними платежами. Згідно з частиною першою статті 197 Кодексу, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України. Переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 436 (із змінами та доповненнями). Частинами 2 та 5 статті 366 Кодексу передбачено, що канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідальність за порушення встановленого Митним кодексом України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, встановлена статтею 471 Кодексу, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, встановлена статтею 472 Кодексу, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.

Відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, встановлена статтею 473 Кодексу, санкції якої передбачають конфіскацію цих товарів.

Відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, встановлена статтею 485 Кодексу, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Податок на додану вартість

Реквізит податкової накладної «Номенклатура товарів/послуг продавця», який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню в первинних документах і не повинен містити інших даних (ІПК ДФСУ від 25.07.2017 р. № 1346/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).За товарами/послугами, необоротними активами, призначеними для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуються у звітному періоді, у якому постачальником таких товарів послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто в тому звітному періоді, у якому в покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) під час їх придбання, до складу податкового кредиту (не залежно від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг) ІПК ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається чи псується, підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні.

Якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід здійснити нарахування податкових зобов'язань із ПДВ за основною ставкою (виходячи з вартості придбання такої продукції) не пізніше останнього дня звітного періоду, у якому відбувається списання зіпсованої продукції (Єдина база податкових знань).При списанні в межах норм природного убутку товарів, під час придбання яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов'язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, якщо вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, що підлягає оподаткуванню). В інших випадках – ПДВ нараховується за основною ставкою. (Єдина база податкових знань).Зверніть увагу, що в березні 2017 року значна кількість нормативних документів, якими затверджено норми природного убутку була скасована!

За наявності в контролюючого органу сукупності належних і достатніх доказів нереальності задекларованої господарської операції слід (з урахуванням рекомендацій ДФС у листах від 16.05.2016 р. № 16872/7/99-99-14-02-02-17 та від 23.12.2016 р. № 40795/7/99-99-11-04-04-17) доводити порушення норм законодавства та не визнавати право на податковий кредит (Лист ДФСУ від 24.02.2017 р. № 4757/7/99-99-14-02-02-17). Тобто, навіть зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, для розблокування якої подавалися підтвердні документи, не буде підставою для визнання податкового кредиту, якщо контролери доведуть фіктивність відповідної господарської операції.Податковим законодавством не передбачено право платника податків на звернення до контролюючих органів із метою підтвердження «добросовісності» інших платників податків. (ДФСУ в ІПК від 31.07.2017 р. № 1435/6/99-99-14-02-02-15-ІПК).Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних, та покупець одного й того ж дня оплачує товар декількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів. (ІПК Офісу великих платників податків ДФС від 10.08.2017 р. № 1575/ІПК/28-10-01-03-11).Операції з постачання послуг зі страхування не є об'єктом оподаткування ПДВ. Водночас кошти, отримані товариством від замовників послуг із перевезення (транспортування) товарів як компенсація за понесені зазначеним товариством витрати на страхування таких товарів під час їх перевезення (транспортування), включаються до бази оподаткування ПДВ. Пільга, визначена п. 197.8 ПКУ, застосовується до операцій із постачання послуг із транзитного перевезення по всьому маршруту перевезення вантажів у цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України.

З метою застосування п. 197.8 ПКУ однією зі сторіндоговору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).Тому послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.8 ПКУ. (ІПК ДФСУ від 27.07.2017 р. № 1372/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ в експедитора під час надання транспортно-експедиторських послуг замовнику.

Експедитор на дату виникнення податкових зобов'язань виписує податкову накладну замовнику перевезення, у якій окремими рядками відображає вартість експедиторських послуг і вартість послуг із перевезення.

З метою оподаткування ПДВ операція з постачання електроенергії (активної) є операцією з постачання товару, а плата за перетікання реактивної електроенергії є платою за послуги.Якщо постачальник електроенергії отримує від покупця плату за перетікання реактивної електроенергії, то, зважаючи на те що плата за перетікання реактивної електроенергії визначається в гривнях і не має окремої одиниці обліку, під час заповнення податкової накладної за такою операцією в графі 4 зазначається «послуга», а графа 5 не заповнюється.

Призупинення реєстрації податкових накладних

У разі отримання квитанції про призупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної платнику податків необхідно щоразу заповнювати Таблицю даних платника податку. (Єдина база податкових знань). Після отримання рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платнику ПДВ відведено 10 к.дн. для подання відповідної скарги. Строк подання скарги може бути подовженим за правилами та на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

• задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;• залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.Якщо мотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом 10 к.дн. із дня отримання скарги ДФС, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 прим. 1.3 ПКУ. (Єдина база податкових знань)Під час подання декларації з ПДВ до ДФС платник ПДВ має включити податкові зобов'язання по заблокованих ПН/РК і, відповідно, сплатити суму податку. Водночас відсутність зареєстрованого РК на зменшення суми ПДВ означатиме для продавця неможливість зменшення ПЗ із ПДВ.У разі призупинення реєстрації ПН/РК контрагент-покупець не має права на включення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема й сума ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ не збільшується. Тому лише у випадку поновлення реєстрації ПН/РК у покупця виникає право на податковий кредит.

(Єдина база податкових знань)Якщо рішенням комісії ДФСУ платнику відмовлено в реєстрації ПН/РК у ЄРПН, таке рішення ним може бути оскаржене в адміністративному порядку, визначеному п. 56.23 ПКУ, або в судовому порядку з урахуванням строків давності, установлених ст. 102 ПКУ відповідно до п. 56.18 ПКУ.Водночас коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться, оскільки факт призупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, у цій консультації податківці попереджають:

• зважаючи на те що перебіг строку реєстрації переривається на період призупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН та відновлюється з дня припинення процедури призупинення їх реєстрації, платник повинен забезпечити потрібну суму ліміту в СЕА на момент прийняття будь-якого рішення (комісії ДФСУ, за результатами апеляційного чи судового розгляду) про їх реєстрацію для упередження порушення строків такої реєстрації;

• виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

Призупинення реєстрації податкових накладних: Податок на прибуток

Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для провадження своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління й інших, пов'язаних із ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ПКУ.(ІПК від 23.08.2017 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)Якщо встановлений в бухгалтерському обліку строк корисного використання об'єкта основних засобів менше, ніж мінімально допустимі строки амортизації, установлені в податковому обліку, то для податкового обліку використовуються строки, установлені пп. 138.3.3 ПКУ.У разі коли строки корисного використання основних засобів у бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ , то для розрахунку податкової амортизації використовуються строки корисного використання, встановлені в бухгалтерському обліку.

(ІПК ДФСУ від 04.08.2017 р. № 1492/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)Норми ПКУ не містять положень, що надають право правонаступнику під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснювати врахування податкових збитків платника, що припиняється. (ДФСУ в ІПК від 17.08.2017 р. № 1637/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)Доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу, у т.ч. шляхом зарахування в рахунок збільшення статутного капіталу чи суми кредиту/позики. При цьому податок із доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги. (ІПК від 25.07.2017 р. № 1343/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Призупинення реєстрації податкових накладних:ПДФО

Якщо за договором безвідсоткової позики (поворотної фіндопомоги) юрособа (роботодавець) надає кошти працівнику, але при цьому перерахування коштів відбувається на рахунок іншої фізособи – податківці визнають таку виплату «іншими доходами» у розумінні ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ), які підлягають обкладенню ПДФО та військовим збором на загальних підставах. Тому, виплачуючи поворотну фіндопомогу фізособі, дуже важливо, аби фактичним отримувачем коштів була саме особа, з якою укладено договір поворотної фіндопомоги. Інакше звільнення від оподаткування з пп. 165.1.31 ПКУ не працює. (ДФС в ІПК від 23.08.2017 р. № 1718/6/99-99-13-02-03-15/ІПК)Якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення у різних регіонах, у яких працюють й отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов'язаний стати на облік як платник окремих видів податків і перераховувати ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України. (ІПК від 17.08.2017 р. № 1635/ІПК/25-01-13-06-09)Сума майнового внеску (нерухомого майна – квартири) платника податку – фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не є об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором, незалежно від строків перебування майна у власності такого платника. (ІПК ДФСУ від 17.08.2017 р. № 1646/В/99-99-13-02-03-14/ІПК)Фізична особа, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, може бути найманим працівником у юридичної особи та/або фізичної особи – підприємця на посаді, що не передбачає провадження адвокатської діяльності й надання адвокатських послуг. При цьому така особа не може представляти свого роботодавця як адвокат. (ІПК ДФСУ від 15.08.2017 р. № 1603/С/99-99-13-01-02-14/ІПК).Якщо роботодавцем за рахунок власних коштів організовується харчування (обіди) для фізосіб-працівників, ціна продажу якого є меншою за його собівартість, то різниця, що виникає між собівартістю організованого харчування та ціною продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку як додаткове благо й оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ на загальних підставах.

Призупинення реєстрації податкових накладних:Приватним підприємцям

ФОП-загальносистемник не має права включати до складу витрат, пов'язаних із провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості вантажних автомобілів, у т.ч. сідельних тягачів і напівпричепів, які призначені для перевезення вантажів.

Крім того, не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання й утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ. (ДФСУ в ІПК від 25.07.2017 р. № 1351/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК)

Призупинення реєстрації податкових накладних: Єдиний податок

Єдинники групи 4, складаючи Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, можуть ураховувати доходи, отримані від реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на орендованих землях, якщо такі землі використовуються згідно з належним чином зареєстрованими договорами оренди, та в році, за який складається такий Розрахунок, були включені до об'єкта оподаткування єдиним податком. (Єдина база податкових знань)

Призупинення реєстрації податкових накладних:Праця і зарплата

У разі припинення трудового договору та скасування наказу про прийняття на роботу можна подати «скасовуюче» Повідомлення. Допомога на поховання надається в разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні. Допомогу на поховання отримує особа, яка здійснила поховання, на підставі оригіналу свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (у разі реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міськоїради – довідки).Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або подовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку. Щорічна відпустка не подовжується та не переноситься, якщо вона припала на період непрацездатності, що належним чином не засвідчений.ПФУ повідомлятиме Держпраці та ДФС про ознаки використання праці неоформлених працівників і порушень трудового законодавства. ПФУ передаватиме Державній службі з питань праці відомості про:застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5 і більше страхувальників; застрахованих осіб, які виконують роботи за цивільно-правовим договором у страхувальника більше року; страхувальників, у яких кількість застрахованих працівників за цивільно-правовими договорами більше кількості штатних співробітників; страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20 % і більше кількість застрахованих осіб із ознакою «неповний робочий час»; страхувальників, які нараховують зарплату, нижчу за мінімальну; страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин зі співробітниками, але які не подали повідомлення про прийняття співробітника на роботу; страхувальників, які подали відомості про застрахованих осіб, котрі перебувають у відпустках за свій рахунок тривалістю більше за встановлені законодавством строки; страхувальників, у яких протягом року не змінювалися кількість застрахованих осіб і загальна сума нарахованої зарплати; страхувальників, у яких у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності співробітників на 10 % і більше порівняно з попереднім звітним місяцем.

ДФСУ отримає від Пенсійного фонду інформацію про страхувальників, які:– нараховують зарплату, нижчу за мінімальну;– у звітному місяці порушили вимоги про сплату ЄСВ;– подали повідомлення про прийняття співробітника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому зарплату за відповідний місяць і дату закінчення трудових відносин.Порядок обміну інформацією затверджений постановою Пенсійного фонду від 29 травня 2017 року №11-1.

Призупинення реєстрації податкових накладних:Акцизний податок

30 серпня опубліковано постанову Кабміну від 09.08.2017 р. № 634 (далі – Постанова № 634), згідно з якою підвищено мінімальні оптово-відпускні ціни на алкоголь (чинна з 09/09/2017 р.)У випадку якщо суб'єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб'єкту господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі, і водночас оформив документи як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої реалізації (оформлено видаткові накладні, податкові накладні, а також, товарно-транспортні накладні встановленого зразка № 1-ТН/алкогольні напої), то до такого суб'єкта господарювання мають бути застосовані фінансові санкції як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії – 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менш ніж 17 000 грн. (ІПК ДФСУ від 08.08.2017 р. № 1537/6/99-99-12-02-02-15/ІПК)Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затверджені наказом Мінфіну від 24.04.2017 р. № 452, застосовуються з 01.08.2017 р.

Останній термін подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік припадає на 2 жовтня поточного року

Чечелівська ДПІ інформує, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Звертаємо увагу, що Податковим кодексом передбачено перенесення термінів подання податкової звітності, а саме: якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

В аеропорту «Київ» митники спільно з прикордонниками вилучили брендовий одяг, взуття та аксесуари на суму понад 20 тис євро

Сьогодні у багажі пасажира, що слідував з Італії авіарейсом «Фіумічіно-Київ» співробітники Київської міської митниці ДФС спільно з прикордонниками та СБУ виявили брендові речі вартістю понад 20 тис євро. Дві валізи, що належали 50-річному громадянину України, були вщент заповнені речами, виробленими світовими легендами високої моди: GUCCI, LOUIS VUITTON, DOLCE GABBANA, DIOR, MAX MARA, CHANEL, VALENTINO та ще 20-тьма не менш відомими дизайнерами та модельєрами.

З власне особистих речей громадянина у валізі був лише комплект білизни, телефон, пристрій навігації та алкогольні напої. Все решта - джинси, жіночі сумочки, пальто, куртки, сукні, взуття, светри, дитячі комбінезони, кольє та мобільні телефони iphone 8 – всього 67 предметів відомих брендів у фабричному пакуванні з ярликами та товарними чеками. За попередньою оцінкою загальна вартість виявленого краму перевищує 20 тис євро. Для проходження митного контролю пасажир обрав спрощений порядок «зелений коридор», засвідчивши цим про відсутність у нього предметів заборонених або ж обмежених для переміщення через митний кордон України. По факту переміщував товари, вартість яких в двадцятеро перевищувала неоподатковану норму, дозволену законодавством. Наразі, Київською міською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України. Товар вилучено. Матеріали будуть передані до суду для винесення рішення по справі.

Затверджено Порядок направлення податкових вимог

Чечелівська ДПІ інформує, що 08 вересня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 "Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків" (далі – Порядок), яким визначається механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами. Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг. Податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Податковим кодексом України покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені ПКУ строки суму: - узгодженого грошового зобов'язання; - непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого ПКУ граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у письмовій та/або електронній формі. Довідково: Наказ № 610 опубліковано в офіційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 08.09.2017 № 70.

Для підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних повідомлення подаються лише в електронному вигляді

Для унеможливлення впливу людського фактору на процес приймання документів Міністерством фінансів України внесено зміни до діючого наказу, якими передбачено подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних виключно в електронному вигляді. Змінами також передбачено і додатковий контроль за операціями з нульовою ставкою та тими операціями, які звільнені від оподаткування. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного кредиту з ПДВ.

Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567" від 21.07.2017 №654 опубліковано в газеті "Урядовий кур’єр" за 12 серпня 2017 року №150.

Внесено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків

Чечелівська ДПІ інформує, що 20 вересня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21 липня 2017 року № 658, яким внесено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Зокрема, наказом № 658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу. Крім цього, у новій редакції наказу № 658 викладено всі форми податкових повідомлень-рішень.

Додатково повідомляємо, що наказ № 658 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.09.2017 №70.

Термос з «травичкою» виявили харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка»

Під час огляду багажу пасажирів рейсового автобусу «Енергодар-Москва» за допомогою рентгеноскопічної системи «Rapiscan» харківські митники виявили в одному з пакетів термос, заповнений пакунками. Термос належав одній з пасажирок автобусу. При цьому всі пасажири під час усного опитування заявили про відсутність товарів, переміщення яких через державний кордон України обмежено або заборонено. Після розкриття термосу було з’ясовано, що він доверху наповнений рідиною схожою за кольором та запахом на чай, в якій знаходяться поліетиленові пакунки з марихуаною. Відносно громадянки складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Викрито тендерні махінації на суму 4,7 млн. гривень

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Закарпатській області спільно з обласним управлінням Національної поліції встановлено факти ймовірного привласнення або розтрати бюджетних коштів під час проведення тендерної закупівлі транспортних засобів. Як з’ясувалося, посадові особи одного з комунальних підприємств м. Мукачева при проведенні закупівлі в 2017 році мототранспортних засобів неналежно виконали свої службові обов’язки та порушили законодавство України в частині дотримання основного принципу здійснення таких закупівель – забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників торгів та забезпечення максимальної економії та ефективності витрати бюджетних коштів. Як наслідок, приватне підприємство, що було визначено переможцем торгів, ймовірно незаконно заволоділо коштами місцевого бюджету, в результаті чого було нанесено збитки державі на загальну суму близько 4,7 млн. грн. За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. Здійснюється кримінальне провадження.

Наталія Калєніченко: Щоденно ДФС обробляє 1 300 000 запитів щодо доходів фізичних осіб для отримання субсидії

Для забезпечення призначення та надання населенню житлових субсидій ДФС з 1 вересня 2017 року оброблено та надано відповіді структурним підрозділам з питань соціального захисту населення щодо 13,5 млн. фізичних осіб. «Щоденно ДФС забезпечує обробку близько 1 300 000 запитів на отримання інформації про доходи фізичних осіб для призначення субсидій. Запити обробляються в день надходження», – розповіла директор Департаменту обслуговування платників ДФС Наталія Калєніченко. Вона також повідомила, що отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків є одним з популярних сервісів Електронного кабінету платника. За потребою фізичні особи можуть отримати відомості про зазначені суми за останні три роки (поквартально). «За допомогою цього сервісу з початку року фізичними особами подано до ДФС близько 200 тис. запитів. Середня тривалість обробки запиту складає 1 годину. Таким чином, оперативно, не відвідуючи центрів обслуговування платників, такі особи можуть отримати необхідну їм інформацію», – зазначила Наталія Калєніченко. Нагадаємо, що окрім отримання довідки про суми виплачених доходів та утриманих податків на сьогодні в Електронному кабінеті платника для користувачів діють також такі сервіси – створення та направлення Декларації про майновий стан і доходів в електронному вигляді, подання запитів на отримання інформації, направлення листів в електронному вигляді до органів ДФС та отримання відповіді, доступ до публічної інформації, сплата податків. Зборів, платежів, а також перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом.

Закарпатські митники виявили понад 10 тис. пачок цигарок та 2,5 кг бурштину

На митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС припинено незаконне вивезення з України тютюнових виробів та бурштину. Перемісти товари через митний кордон намагались двоє громадян України. Варто зазначити, що в одного з них при собі було посвідчення журналіста одного з видань Закарпатської області. Громадяни на митний пост заїхали автомобілем «MITSUBISHI GRANDIS» із іноземною реєстрацією та прямували в Словаччину. На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків транспортний засіб працівники митниці направили для проведення поглибленого митного огляду. Відтак у спеціально виготовлених сховищах та дорожній сумці працівники митниці виявили приховані від митного контролю цигарки торгових марок «Rothmans», «NZ», «Jin Ling» та бурштин.http://sfs.gov.ua/data/material/000/234/311504/img/59cca173c14d1.jpg Точна кількість товарів, які незаконно переміщували через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС: 10160 пачок цигарок та 2,5 кг бурштину. Наразі складено протокол про порушення митних правил, дії громадян кваліфіковано за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Автомобіль, цигарки та бурштин вилучено до рішення суду.

Мирослав Продан: З 1 квітня проблема з відшкодуванням ПДВ для бізнесу зникла

З початком впровадження електронного відшкодування ПДВ у бізнесу більше немає проблем із поверненням цього податку. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 26 вересня під час зустрічі з представниками галузі машинобудування, виробництва турбінного та іншого устаткування – членів Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС. «На сьогодні вже немає системної проблеми, яка існувала раніше, з відшкодуванням податку на додану вартість. 96% заявок відшкодовується протягом 30 календарних днів за результатами камеральних перевірок. Ми усунули людський фактор від цього процесу, усе відбувається автоматично», – зазначив Мирослав Продан. У свою чергу, позитивну ситуацію з отриманням бюджетного відшкодування ПДВ підтвердили і представники бізнесу. За їх словами, наразі всі заявлені кошти відшкодовуються вчасно та оперативно, водночас потребує вирішення питання із повернення заборгованих сум ПДВ, які були сформовані у попередні періоди. Очільник ДФС звернув увагу присутніх, що частина заборгованої суми, яка склалася цього року до 1 квітня, зменшується динамічно. З початку впровадження Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку, за деклараціями поданими до 01 квітня

2017 року, скорочено на 93,65 %, або майже на 14,3 млрд. грн. Якщо на початок квітня – на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ – загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на

11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 26 вересня цей показник вже склав 932 млн. гривень. Сума заборгованості складається із сум: 756,9 млн. грн., по яким тривають оскарження, та 121,3 млн. грн., по яким наявні заперечення правоохоронних органів. Наразі проводиться робота з правоохоронними органами, за застереженнями яких суми були заблоковані, для можливого повернення їх платникам. «Ми проводимо інвентаризацію заборгованих сум, звертаємося до наших колег з інших органів влади для з’ясування ситуації із цими заблокованими коштами», – розповів Мирослав Продан. Окремим питанням залишається відшкодування ПДВ згідно з тимчасовим реєстром (за періоди до 01.02.2016). Реалізація більшої частини невідшкодованих сум ПДВ наразі не залежить від ДФС (справи в судах). Станом на 01.09.2017 така сума складає 4,7 млрд. грн. Під час зустрічі також наголошувалося на необхідності доопрацювання критеріїв автоматизованої системи моніторингу ризиків та блокування накладних. На думку бізнесу, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі автоматично має означати реальність проведених по ній операцій. «Це ідеал роботи системи аналізу ризиків, до якого ми прагнемо – якщо накладна зареєстрована, пройшла всі етапи перевірки на відповідність критеріям, то і перевіряти немає чого. На сьогодні система працює ефективно, фіктивні накладні блокуються. Однак, враховуючи постійні пошуки махінаторів нових лазівок для обходу системи, ми маємо постійно їх контролювати та відповідно переглядати критерії для унеможливлення використання подібних схем в подальшому», – підкреслив Мирослав Продан. Саме над цим в ДФС і працюють, ініціюючи відповідні зміни перед Міністерством фінансів України. Поінформував Мирослав Продан і про ситуацію з поверненням переплат з податку на прибуток, що є актуальним питанням для бізнесу. Так, фіскальна служба, враховуючи побажання членів Інвестради, виступила з ініціативою закласти в бюджет на 2018 рік кошти для разового повернення переплат з цього податку.Водночас, враховуючи наявні ресурси, в ДФС вже скорочено суму переплат з 28,6 млрд. грн. до 14,4 млрд. грн. «Ми щоквартально зменшуємо суму переплат за рахунок погашення податкових зобов’язань з податку на прибуток. Більше того, на сьогодні сплата податку наперед взагалі не розглядається як резерв для виконання планових показників», – наголосив Мирослав Продан. Він також повідомив, що в ДФС зараз працюють над розробкою системи єдиного казначейського рахунку для всіх податків, що дозволить проводити взаємозарахування податків. Наразі цю ініціативу ДФС опрацьовує з Казначейством та іншими зацікавленими відомствами. Під час зустрічі також порушувалися питання щодо деяких аспектів оподаткування податком на доходи фізичних осіб працівників підприємства, зокрема, членів профспілкових організацій та тих працівників, які в них не задіяні. Було вирішено звернутися до Міністерства фінансів з відповідним листом для врегулювання ситуації. Крім того, враховуючи побажання бізнесу, буде опрацьоване звернення платників щодо законодавчої ініціативи, якою пропонується внести зміни до ст. 168 Податкового кодексу, зокрема, здійснювати сплату ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи. За пропозицією бізнесу, сплата має відбуватися за місцем, де створені робочі місця, як це є і зараз. Після аналізу питання відповідне звернення буде передано Міністерству фінансів України. «Державна фіскальна служба відкрита до ініціатив бізнесу і у рамках своєї компетенції готова їх презентувати законотворцям після аналізу та опрацювання», – підкреслив керівник ДФС. Протягом січня-серпня 2017 року платниками податків – представниками важкої промисловості забезпечено сплату податкових платежів на суму майже 13,4 млрд. гривень. За цей період підприємствам – платникам ПДВ, які займаються машинобудуванням, відшкодовано майже 3 млрд. грн. податку на додану вартість.

З початку року виявлено 2,5 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно

З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 60 відс. перевірених платників. До бюджетів донараховано понад 305 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, 98 млн. грн. єдиного внеску та 22 млн. грн. військового збору. Завдяки заходам податкового контролю було виявлено 2,5 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин. Крім цього, за результатами роботи працівників ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснено обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проведено роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 29 тис. трудових угод з найманими працівниками. У січні – серпні 2017 року за рахунок спільних дій територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 1 354,7 млн. грн., надійшло 152,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 466,9 млн. грн. єдиного внеску. До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати. Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – серпні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 11,7 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 10,8 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 29,4 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 36,3 млн. грн., військового збору – 2,3 млн. грн. Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – серпні цього року підвищили рівень виплат понад 27,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло майже 83 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Мирослав Продан: Зупинка тендерів на закупівлю скануючих систем зупиняє процес оснащення пунктів пропуску

Скасувавши торги на закупівлю сканерів для оснащення пунктів пропуску, АМКУ пішов на безпрецедентний крок. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, додавши, що завершення процедур та закупка систем вивела б на якісно новий рівень контроль та принесла б додаткові мільярди гривень у бюджет країни. «Скасування тендерів на закупівлю сканерів є фактично зупинкою цього процесу. Додаткові мільярди могли б бути направлені на підвищення боєздатності армії, на соціальні програми», – зазначив Мирослав Продан. Для проведення закупівель сканерів ДФС було оголошено два тендери. За одним здійснювалося придбання 2 скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів очікуваною вартістю закупівлі понад 169 млн. грн. (процедура розпочата 22 червня 2017 року, на участь у торгах було подано шість тендерних пропозицій) та за другим – 4 таких системи вартістю майже 339 млн. грн. (процедуру розпочато 4 липня, подано вісім пропозицій). У рамках відкритих торгів було опрацьовано всі тендерні пропозиції, подані учасниками. По першому тендеру всі пропозиції були відхилені на підставі абзацу другого пункту 1 та/або пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: у зв’язку з невідповідністю наданих учасниками пропозицій вимогам тендерної документації. По другому – з восьми учасників допущено тендерні пропозиції двох. За словами Мирослава Продана, об’єктивної причини для скасування другого тендеру немає. Однак, обидва рішення тендерного комітету ДФС були оскаржені одним з недопущених учасників торгів. На підставі скарг цієї компанії тендери були заблоковані. Хоча по першому тендеру адміністративною колегією АМКУ прийнято рішення про припинення розгляду скарги зазначеного підприємства, і відповідно до закону система електронних закупівель повинна автоматично оприлюднити прийняті органом оскарження рішення на веб-порталі Уповноваженого органу. На сьогодні статус скарги в електронній системі закупівель не змінився і залишився «Очікує прийняття до розгляду», а процедура закупівлі на сьогодні має статус «Заблоковано». По другому тендеру розгляд скарги підприємства було призначено на 14 вересня. Водночас рішення колегії, в якому ДФС зобов’язано відмінити процедуру закупівлі, було прийнято на день раніше, тобто 13 вересня 2017 року. При цьому у рішенні не зазначалася підстава, за якою необхідно було відмінити торги, що унеможливлює виконання зазначеного рішення у зв’язку з тим, що при опублікуванні повідомлення про відміну торгів на веб-порталі Уповноваженого органу замовник повинен обов’язково вибрати із списку підставу для відміни торгів. Варто зауважити, що підприємство, на підставі скарг якого були відмінені закупівлі, вимагало відхилити тендерну пропозицію одного з учасників, що б призвело до звуження кола пропозицій до одного виробника. «У світі існує три основних виробника техніки, яку намагається закупити ДФС, – компанії з Китаю, Великобританії, Франції та США. Всі пропозиції компаній були опрацьовані, всі три були залучені до участі у тендері. Але скаргу, яку використали для скасування торгів, подав не виробник, а невідома фірма з офшорної зони», – підкреслив Мирослав Продан. Він також зазначив, що блокування оснащення пунктів пропуску знизить результативність роботи митників щодо упередження потрапляння на митну територію України контрабандних товарів. «Країна може досягти успіху, коли влада працює як єдина команда, коли у всіх членів цієї команди є спільна мета. Так має бути й в Україні», – наголосив очільник ДФС. Отже, враховуючи відміну другого тендеру, ДФС вимушена звернутися до суду для прийняття відповідного рішення. На сьогодні вже підготовлений позов на неправомірні, як на думку служби, дії АМКУ.

Чернігівські митники упередили спробу вивезення за кордон старовинних видань

Співробітники Чернігівської митниці ДФС разом з прикордонниками не дозволили громадянину РФ вивезти за кордон вісім старовинних друкованих видань. Під час митного контролю потягу «Київ - С.Петербург» у пункті пропуску «Горностаївка-Терюха» співробітники митниці виявили серед особистих речей 55-річного громадянина книги, що видані у середині ІХХ – на початку ХХ ст. Серед затриманих видань, що підпадають під встановлені законодавством обмеження, «Полное собрание сочинений Н.С.Лъскова» - 1897 року, «Энциклопедия Практической медицины» - 1909 року, «Некуда» М. Стебницкого - 1867 року, «Ревизор» Н.В.Гоголя - 1933 року, «Геометрія для уъздных училищъ» - 1907 року, а також «Сочинения Д.В.Григоровича», «На Горяхъ» та «Преступление и наказание» (дати невідомі). Митниками складений протокол про порушення митних правил. Друковані видання вилучені та будуть направлені на експертизу. Нагадаємо, що на початку вересня у пункті пропуску «Горностаївка-Терюха» було вилучено дві старовинні ікони та 5 екземплярів друкованих видань початку минулого століття, які також намагався вивезти за межі України громадянин РФ.

Закарпатська митниця ДФС: у пиломатеріалах знаходилось 95 тисяч пачок цигарок

На митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС підрахували точну кількість тютюнових виробів, яку незаконно переміщував через митний кордон громадянин Словаччини у вантажівці. Всі цигарки торгової марки «NZ», виробництва Республіки Білорусь з марками акцизного податку цієї країни. Зазначені дії кваліфікуються за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Ці дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Варто зазначити, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Закарпатській області за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України. Нагадуємо, що незаконне переміщення тютюнових виробів на вантажному автомобілі іноземцем припинено 22 вересня в зоні митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС. Водій вантажівки переміщував, згідно з поданими до митного контролю товаросупровідними документами, із Росії в Словаччину пиломатеріали. Проте при зважуванні, дошки виявились легшими на 3,5 тонни ніж значилось в документах. Це і стало підставою для проведення повного митного огляду транспортного засобу та вантажу в результаті якого і були виявлені приховані тютюнові вироби.

У пункті пропуску «Бориспіль» вилучено 21 мобільний телефон iPhone 8, які незаконно переміщували через митний кордон України

Працівники Управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС в пункті пропуску «Бориспіль» у співпраці з СБУ вилучили 21 мобільний телефон iPhone 8, що незаконно переміщували через митний кордон України. 11 мобільних телефонів iPhone 8+ та 10 мобільних телефонів iPhone 8 з порушенням митних правил намагався ввезти наш співвітчизник, який прилетів з США транзитом через Німеччину. Для проходження митного контролю громадянин обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчив, що не має предметів, обов’язкових до декларування, або обмежених до переміщення через митний кордон України. Телефони було виявлено під час перевірки багажу авіапасажира за допомогою технічних засобів митного контролю.

Львівські митники виявили приховані у пінопласті сигарети

Майже 2 тис. пачок сигарет, прихованих у пінопласті, виявили львівські митники під час митного контролю. Громадянин України 1977 року народження, мешканець Тернопільщини, прибув у пункт пропуску «Рава Руська – Гребенне» на виїзд з України. Для переміщення обрав смугу руху «червоний коридор». Під час митного контролю у працівників Львівської митниці ДФС виникли підозри про можливе приховування товарів від митного контролю. Автомобіль скерували у місце поглибленого огляду. Там, у спеціально виготовленій порожнині пачки з пінопласту митники знайшли 1890 пачок сигарети з фільтром. У декларації громадянин України про наявність будь-яких товарів та предметів не заявив, проте після митного огляду товар визнав своєю власністю. Таким чином, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.http://sfs.gov.ua/data/material/000/234/311276/img/59ca4ef06d734.jpg Сигарети вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.

ДФС: При плануванні перевірок застосовуються виключно ризикоорієнтовані методи

За 8 місяців 2017 року за результатами проведених ДФС перевірок у сфері готівкового обігу застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 272,7 млн. грн. Це більше ніж за аналогічний період 2016 року на 35 відсотків. За даними ДФС, завдяки підвищенню рівня суспільної свідомості збільшилась кількість громадян, які вимагають видачу розрахункових документів під час проведення розрахунків за придбані товари або надані послуги. При цьому почастішали випадки інформування ДФС про такі зловживання з боку суб’єктів господарювання. Слід зазначити, що органи державної фіскальної служби при організації та проведенні контрольно-перевірочних заходів (як документальних, так і фактичних перевірок) застосовують виключно ризикоорієнтовані методи планування перевірок. Так, ДФС з метою удосконалення організації контролю за проведенням розрахункових операцій розроблено перелік критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу. Критерії поділені на три ступені ризику: високого, середнього та незначного. Усі без виключення фактичні перевірки в 2016-2017 роках організовані за допомогою розроблених критеріїв. Найбільше спрацювали такі ризики: - наявність систематичних порушень Податкового кодексу України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні тощо; - сума виторгів господарського об'єкта є суттєво меншою, порівняно з сумою виторгів інших господарських об'єктів суб'єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови для отримання доходу; - інформація від правоохоронних органів, органів державної влади та громадян щодо порушень вимог законодавства на господарському об'єкті суб'єкта господарювання. Використання критеріїв відбору для перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу, є ефективним інструментом для відбору до перевірки платників податків щодо дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій. ДФС звертає увагу керівників суб’єктів господарювання на обов’язковість дотримання вимог чинного законодавства України при проведенні готівкових розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) та інших операцій з готівкою.

Митницями ДФС викрито порушення митних правил на суму 1,2 млрд. гривень

Станом на 25 вересня 2017 року митницями ДФС порушено понад 23 тис. справ про порушення митних правил на загальну суму 1,2 млрд. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість порушених справ зросла майже на 39%. Так, протягом майже 9 місяців 2016 року було порушено 16,7 тис. справ на суму 1,6 млрд. грн. Із загальної кількості справ, порушених у цьому році, понад 5 тис. – це ті справи, за якими реально вилучені предмети правопорушень, на суму 519 млн. гривень. За результатами міжнародної взаємодії порушено 502 справи на суму 550 млн. гривень. Найчастіше митні правила порушували під час переміщення промислових товарів, сировини та матеріалів. Загальна сума вилученого товару складає 379 млн. грн. Продовольчих товарів та сільгосппродукції вилучено на 42 млн. грн., валюти – на загальну суму 53 млн. грн.., транспортних засобів – 38 млн. гривень. За вказаний період митницями ДФС у повному обсязі розглянуто 14 тис. справ, за результатами яких накладено 383 млн. грн.. штрафів. До суду передано майже 5,9 тис. справ про порушення митних правил на суму 1 млрд. грн. Також винесено майже 5 тис. постанов про накладення адміністративного стягнення, за результатами яких накладено штрафів майже на 348 млн. грн. Судами прийнято рішення про конфіскацію товарів на суму 362 млн. грн.

Працівники Київської митниці ДФС передали до Національного парку «Синевір» 12 врятованих соколів

Унікальний просторий вольєр у Національному природному парку «Синевір» отримали врятовані митниками 12 соколів, яких намагалися незаконно вивезти за межі України. Майже рік птахи знаходилися на відповідальному зберіганні в одному зі спеціалізованих закладів Київщини, а відтепер отримали нову домівку. Нагадаємо, 12 соколоподібних птахів приховували від митників у дерев’яних і пластикових коробках, непристосованих для переміщення живих тварин. Громадяни, які контрабандою вивозили їх за межі України, для проходження митного контролю самостійно обрали спрощену систему «зелений коридор», чим автоматично засвідчили, що переміщувані ними через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України. Птахів було виявлено після проходження багажу через рентген-апарат служби авіа-безпеки під час здійснення митного контролю багажу. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та документів на право переміщення живих тварин, а саме дозволу CITES, документів про право набуття тварин, ветеринарного свідоцтва – перевізники не мали, до моменту перетину ними «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталися. Згідно з Конвенцією „Про Міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення” CITES, живі тварини (соколоподібні птахи) обмежені у переміщенні через митний кордон України.

Оподаткування роялті на користь нерезидента

Відповідно до п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.10.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності. При умові, що роялті виплачуються на користь нерезидента, необхідно враховувати вимоги п.п.«в» п.141.4 ст.14 ПКУ, згідно з якими, роялті відносяться до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України. Підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ визначено, що у випадку виплати роялті нерезиденту, резидент зобов’язаний утримати податок з доходу (з роялті) за ставкою 15% від суми доходу і за рахунок такого доходу та сплатити цей податок до бюджету під час такої виплати.

Якщо правила оподаткування під час виплати роялті нерезидентам передбачені положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, оподаткування відбувається згідно вимог таких міжнародних договорів.

Застосування податкової соціальної пільги до суми допомоги, яка виплачується за лікарняними листами

Відповідно до пп.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Згідно із пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму. Сума виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, і у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.

Зміна суми компенсації вартості товарів/послуг

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 зі змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст.192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно з додатком 2 до ПН. РК складається на дату доплати/повернення коштів.

До уваги платників єдиного податку: оновлена форма декларації подається за 9 місяців!

Чечелівська ДПІ нагадує, що 05.05.2017 (з дня офіційного опублікування), набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 (опубліковано у офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 05.05.2017 №36), яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578. Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. Отже, керуючись нормами ПКУ, оновлені форми декларацій використовуються платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, починаючи з 01.10.2017.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування набрав чинності

Чечелівська ДПІ доводить до відома платників, що 29.09.2017 (з дня офіційного опублікування, опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 29.09.2017 №76) набув чинності Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №651 та постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 №16-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за №1017/30885) (далі – Порядок №651). Порядок №651 розроблено відповідно до частини п’ятої ст.17 розділу V Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами. Вищевказаним Порядком №651 визначаються: ◄процедура формування та надання витягу з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників) на запит платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або застрахованих осіб; ◄ форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників; ◄ форми витягів з реєстру страхувальників; ◄ форма довідки про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кому из этих людей вы доверяете?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама