Чечелівська ДПІ інформує 13_09_17

2017-09-13 14:36 147 Нравится

Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР !

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562) 34-28-74

понеділок - четвер

14.00 - 17.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

Характерні помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за II квартал 2017 року

1) Платниками під час заповнення додатків до декларації екологічного податку не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом №1791-VIII збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.

Так, наприклад, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини відходів 243.1.001 «Азоту оксиди» задекларовано зобов’язання за ставкою «1968,65» замість «2204,89».

2) У колонці 3 додатків 1 – 3 до декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.

3) У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками замість «1» зазначається «0».

4) У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено ПКУ, або замість коефіцієнта вказується ставка податку.

Так, відповідно до п. 246.4 ПКУ у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. При цьому, платники у колонці 6 додатка 3 до декларації зазначили, наприклад, коефіцієнти «3,3»; «5», «3,1» замість «1» або «3».

5) У додатках 1 – 3 до декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.

6) У додатках 1 – 3 до декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Так, наприклад, платником зазначається код забруднюючої речовини «243.1.010» – це «Вуглеводні» (за нею згідно з ПКУ ставка – «124,61»), а ставка – «83,07» (згідно з ПКУ – це ставка забруднюючих речовин: «Водень хлористий», «Вуглецю оксид», «Тверді речовини», коди яких, відповідно, «243.1.008», «243.1.009» та «243.1.012»).

7) Платниками заповнюється замість одного додатка до декларації інший додаток.

Так, наприклад, замість додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації за розміщення малонебезпечних відходів заповнено додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до декларації.

З урахуванням зазначеного, податківці звертають увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

Оскільки базовим звітним періодом для екоподатку є календарний квартал, то форма декларації з екоподатку буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні періоди

"ЗІР" у підкатегорії 120.05 зазначає, що відповідно до п. 250.1 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення - за місцем розміщення стаціонарних джерел (пп. 250.2.1 ПКУ).

Згідно з п. 46.6 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).

30.06.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 13.05.2017 р. №495, яким внесені зміни до форми Податкової декларації екоподатку, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №715.

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екоподатку є календарний квартал, то форма декларації екоподатку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017 р., у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї

Чечелівська ДПІ інформує,, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами. Зловмисники телефонують, начебто, від імені керівництва ГУ ДФС посадовим особам підприємств та вимагають неправомірну вигоду. Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

15 ВЕРЕСНЯ - ГРАНИЧНИЙ ТЕРМІН ПЕРЕХОДУ НА СПРОЩЕНУ СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ!

Чечелівська ДПІ нагадує, що суб’єкти господарювання, які бажають з 1 жовтня 2017 року перейти на сплату єдиного податку або змінити групу єдиного податку, повинні не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку кварталу подати до Центру обслуговування платників заяву встановленої форми про право застосування спрощеної системи оподаткування. Граничний термін подання заяви – 15 вересня 2017 року.

Крім цього, платники єдиного податку, які бажають відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування з 1 жовтня 2017 року, повинні не пізніше, ніж за 10 днів до початку нового календарного кварталу подати до Центру обслуговування платників заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування. Граничний строк подання такої заяви – 20 вересня 2017 року.

До відома суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності регіону щодо реалізації принципу «Єдиного вікна» при здійсненні різних видів державного контролю під час митного оформлення

Відповідно до Порядку інформаційного обміну між митними органами, іншими державними органами та підприємствами за принципами «єдиного вікна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 № 364, у разі електронного декларування товарів, рішення про здійснення видів державного контролю приймається підприємством шляхом надсилання митному органу електронного повідомлення, в якому підприємство зазначає реквізити попередньої декларації та дату і час, коли товари у митниці прибуття можуть бути пред’явлені відповідному контролюючому органу для огляду у присутності представника підприємства.

З запровадженням принципу «єдиного вікна» скановані копії документів надсилаються до інформаційної системи лише один раз, незалежно від їх кількості.

За принципом «єдиного вікна» здійснюється митне оформлення товарів як при ввезенні на митну територію України, так і при вивезенні товарів за межі митної території України.

При імпорті товарів на територію України у пунктах пропуску контроль здійснюється відповідними органами та вся інформація розміщується у спільну базу даних, доступ до якої є у кожного з представництв, що суттєво поліпшує роботу контролюючих структур.

При митному оформленні товарів фактично повністю відбувається електронний обмін інформацією з державними органами.

Якщо товар, заявлений в декларації, підлягає певним видам контролю, інформаційна система автоматично надсилає підприємству повідомлення про види державного контролю, яким підлягає товар, та перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення певного виду контролю.

Протягом 4 годин, які визначені Митним кодексом, відповідні державні органи надають інформацію щодо дозволу на ввезення цієї продукції або відмову у дозволі. При наявності такого дозволу здійснюється митне оформлення у встановлений час.

Зауважимо, що використання принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного оформлення товарів у режимах «експорт/імпорт» значно спрощує суб’єктам ЗЕД процедуру подання документів для проходження державних видів контролю та суттєво зменшує загальний час проходження відповідних видів контролю.

Кількість ознак, що дозволяють вивести з – під моніторингу ПН/РК, може збільшитися

Оприлюднено для обговорення до 3 вересня 2017 року проект наказу Мінфіну про внесення доповнень до п.5 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування (долі – ПН/РК) в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.17р.

Проектом пропонується збільшити з 4 до 7 перелік ознак, за наявності яких ПН/РК не підлягають моніторингу, додавши ще 3 ознаки, а саме: загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20.02.17р.:

  1. власної земельної ділянки становить понад 0,01 га включно;
  2. орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності – понад 1 га включно;
  3. орендованої земельної ділянки, яка не є державною або комунальною власністю, - понад 200 га включно, та за період з 01.01.17р. не було одночасної зміни засновника і директора платника податку.

Бізнес Дніпропетровщини збільшив сплату податків і

зборів на дванадцять мільярдів гривень

Державною фіскальною службою області (з урахуванням Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС) протягом січня – серпня 2017 року до бюджетів усіх рівнів зібрано платежів на загальну суму понад 36 мільярдів гривень, що більше рівня надходжень відповідного періоду минулого року майже на 12 мільярдів гривень.

Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, із загальної суми 22,8 мільярда гривень надійшло до державного бюджету. При цьому, рівень минулорічної сплати перевищено на 9,1 мільярдів гривень.

Більша частина доходів держбюджету сформована трьома податками – податком на додану вартість, податком на доходи фізичних осіб та податком на прибуток, від яких забезпечено на 10,5 мільярдів гривень більше, ніж торік.

Так, податку на додану вартість перераховано майже 8,5 мільярдів гривень, зростання до аналогічного періоду минулого року – на 3,2 мільярда гривень.

Податку на прибуток підприємства регіону спрямували 7,6 мільярдів гривень, що на 6,7 мільярдів гривень випереджає дані 2016 року.

Податку на доходи фізичних осіб сплачено 2,4 мільярда гривень. Це на 617,2 мільйонів гривень більше рівня січня – серпня 2016 року.

Також, з доходів платників Дніпропетровщини до бюджету направлено 855 мільйонів гривень військового збору. Показники відрахувань на потреби армії зросли, порівняно з минулим роком, на 2,3 мільйона гривень.

До уваги платників акцизного податку!

Чечелівська ДПІ інформує, що п.п.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п.212.3.11 п.212.3 ст.212 ПКУ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб’єкти господарювання, зазначені у п.1 ч.2 ст.55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п.6 ст.55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст.58 ГКУ).

Згідно з ч.1 ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Також слід зазначити, що відповідно до частин 3 та 5 ст.95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платники акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Розрахунок земельного податку за земельні ділянки,

придбані на підставі цивільно-правових угод

Відповідно до ст.271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) базою оподаткування земельним податком є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Як заповнювати графу 2 додатку до критеріїв оцінки ступеня ризиків щодо товарів/послуг, які придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період, коли коди товарів/послуг не були обов’язковими реквізитами?

Чечелівська ДПІ нагадує, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, зі змінами (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, в якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались у період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Юристи фіскальної служби Дніпропетровщини виграли у судах

майже 800 мільйонів гривень

Переважна більшість спорів, що перебувають на розгляді в адміністративних судах різних інстанцій, – податкові спори.

Станом на 1 вересня 2017 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Дніпропетровської області перебувало 10,1 тис. справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 11,4 млрд. грн. Судовими інстанціями протягом поточного року розглянуто 1294 справи на суму 1,04 млрд. грн.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом січня – серпня 2017 року на розгляді у судах знаходилось 5100 таких справ на суму 8,8 млрд. грн. З них розглянуто 357 справ на 553,4 млн. грн., з яких на користь органів ДФС – 92 справи на суму 314,6 млн. грн.

Як повідомив начальник юридичного управління Олег Басан, юристи фіскальної служби області за вісім місяців виграли для казни 797,3 млн. грн. по 1072 справам, що складає 83 відсотки від кількості розглянутих справ та 77 відсотків від суми позовних вимог.

Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями підрозділів правової роботи.

Щодо зведених податкових накладних на операції з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер

Державна фіскальна служба України у листі від 16.06.2017 №15731/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової накладної» (далі – лист ДФС №15731) повідомила наступне.

1) У разі здійснення постачання товарів/послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:

► покупцям – платникам податку – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

► покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі, якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

2) У разі, якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

► покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

► покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура оплачених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту постачання товарів/послуг, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, які були оплачені протягом місяця, не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Розгляд заяв на розблокування

податкових накладних/розрахунків коригування

Чечелівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право подати документи та пояснення до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (далі – ПН/РК).

Всі надані платником податків пакети документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 зі змінами, опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30622, рішення Комісії про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Це рішення підписується, реєструється та надсилається платнику податків у порядку, встановленому ст.42 розділу ІІ ПКУ, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Митниками упереджено незаконне переміщення валюти у розмірі 1,5 млн. гривень

Працівниками Київської митниці ДФС попереджено спробу незаконного переміщення через митний кордон України значної партії валюти на загальну суму в еквіваленті 1,5 млн. грн.

Валюту – 62 300 доларів США та 24 150 російських рублів намагався незаконно ввезти на територію України Громадянин Китаю, який прилетів з Російської Федерації транзитом через Республіку Білорусь.

Іноземець для проходження митного контролю самостійно обрав спрощену систему - «зелений коридор», де, зокрема, передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю, на запитання митників щодо наявності готівки пасажир відповів, що має 4 000 доларів США. Ці кошти він і пред’явив на вимогу митників.

Після цього, враховуючи достатню кількість підстав для ретельнішої перевірки, було здійснено митний огляд дорожньої валізи пасажира і ручної поклажі (рюкзаку), де й було виявлено ще 62 300 доларів США та 24 150 російських рублів.

Кошти знаходилися у кишенях куртки та брюк пасажира, які знаходились у дорожній валізі пасажира, а також в одному з відділень рюкзака (ручної поклажі) пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

Зі слів громадянина Китаю, зазначена готівка належить йому особисто і призначалась для дорожніх витрат.

Таким чином, із загальної суми готівки, враховуючи відсутність у пасажира дрібних купюр, було пропущено 11 500 доларів США та 24 150 російських рублів (еквівалент 9 960 євро за курсом НБУ на 10.09.2017р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 54 800 доларів США.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Китаю, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню в повному обсязі для нерезидентів відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Всього з початку року Київською митницею ДФС складено 184 протоколи про порушення митних правил, де фігурувала валюта, на загальну суму понад 25,6 млн. грн.

На спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні здійснюють діяльність 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців

З початку поточного року з 454 тис. фізичних осіб – підприємців, які подали заяву про зупинення своєї діяльності, 368,4 тис. – протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності.

Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, коментуючи питання щодо нібито закриття значної кількості підприємців через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень.

«Це підприємці, які фактично перебували на загальній системі оподаткування та протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності, не отримували доходів та не сплачували жодних податків. Вони припинили діяльність через прийняті зміни до закону №2464 «Про збір та облік соціального внеску за обов’язкове державне соціальне страхування», які передбачають сплату фізособою-підприємцем 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати, навіть якщо не має ніякого фінансового результату», - зазначив Павло Дроняк.

За його словами, з початку 2017 року закрилося лише 85,8 тис. підприємців, які дійсно проводили діяльність та сплачували податки. В той же час відкрилося 196 тис. нових підприємців.

«По всіх податках, які сплачують фізичні особи підприємці – єдиний податок, ПДВ, ПДФО, ЄСВ – спостерігається значний приріст надходжень. Припинили діяльність ті підприємці, які були «сплячими», тобто подавали порожню декларацію раз на рік. Ці платники просто вирішили для себе, що працювати надалі не планують, а тому не хочуть сплачувати щомісяця по 704 грн.», – підкреслив Павло Дроняк.

Загалом, за словами посадовця, на спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні перебуває 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність.

Мирослав Продан: Обсяг переплат по податку на прибуток з початку року скоротився на понад 20%

ДФС фіксує позитивну динаміку як з адміністрування податку на прибуток, так і з поверненням бізнесу переплат з цього податку минулих періодів. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, яке відбулось 7 вересня 2017 року.

Так, якщо у І кварталі 2016 року платниками було задекларовано 13,8 млрд. грн. податку на прибуток, то у І кварталі 2017 року цей показник склав вже 20,2 млрд. грн. У ІІ кварталі 2017 року платники задекларували 17,9 млрд. грн. податку на прибуток, відповідний показник минулого року становив 13,1 млрд. грн.

Щодо переплат з податку на прибуток, то з початку року їх обсяг скоротився на понад 20%. У січні сума переплат становила 18,3 млрд. грн., станом на 01.06.2017 – 17,3 млрд. грн., то на 1 вересня вона скоротилася ще майже на 3 млрд - до 14,4 млрд. грн.

Мирослав Продан повідомив представникам бізнесу, що ДФС ініціює перед Мінфіном разове погашення всім суб’єктам господарювання переплат з податку на прибуток. Для цього необхідно передбачити відповідні кошти в законі про бюджет на 2018 рік.

«Ця переплата складалася в минулих періодах та дісталась нам у спадок, але все одно це питання необхідно вирішити. Якщо бізнес підтримує цю ідею, то можемо спрямувати до Міністерства фінансів пропозицію передбачити в законі про бюджет на 2018 рік кошти, які можна буде разово повернуnи нашому бізнесу і, таким чином, раз і назавжди поставили крапку у цьому питанні»­, - зазначив Мирослав Продан.

Мирослав Продан: Майже 95% заявленого до відшкодування ПДВ повертається платникам протягом місяця

Протягом січня-серпня 2017 року платникам відшкодовано 77,9 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 75,3 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, яке відбулось 7 вересня 2017 року.

За його словами, це на 43,1%, або на 23,5 млрд. грн. перевищує відповідний період минулого року.

«Майже 95% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок», - зазначив Мирослав Продан.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 65% повернуто платникам протягом квітня-серпня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 47,7 млрд. грн. відшкодовано 51,0 млрд. грн. ПДВ.

За словами Директора Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олени Антіпової, з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 93,6%, або майже на 14,3 млрд. грн.

«Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 вересня цей показник вже склав 971 млн грн. Лише за перші дні вересня сума заборгованості зменшилась ще більше ніж на 67 млн грн. Маємо надію, що у найближчі місяці питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС», - наголосила Олена Антіпова.

Вона зазначила, що із суми заборгованості з ПДВ, що залишилася, майже 50 відсотків, знаходиться на оскарженні в судах, та суми заблоковані у зв’язку застереженнями правоохоронних органів. За результатами оскаржень в судах та відповідей правоохоронних органів очікується позитивна динаміка зменшення залишку.

ДФС: Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 120,3 млрд. гривень

За оперативними даними до зведеного бюджету у січні-серпні 2017 року надійшло (сальдо) 540,7 млрд. грн., що на 120,3 млрд. грн., або на 28,6 відс., більше січня-серпня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 420,8 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 120,0 млрд. гривень.

Довідково. Надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-серпні 2017 року склали 618,6 млрд. грн. (+143,7 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-серпня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 498,7 млрд. гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-серпні 2017 року склали 411,2 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 104,0 відс., додатково забезпечено 15,6 млрд. гривень.

У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 114,2 відс. (+19,4 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 111,3 відс. (+4,8 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 105,5 відс. (+2,5 млрд. грн.), ввізного мита – 101,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 112,2 відс. (+0,8 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-серпні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 38,9 відс. (+43,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 34,4 відс. (+12,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,5 відс. (+10,2 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 10,5 відс. (+3,9 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,2 відс. (+5,7 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 37,1 відс. (+8,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 11,3 відс. (+1,4 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 1,2 відс. (+0,1 млрд. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 77,9 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 114,0 млрд. грн., що на 30,4 млрд. грн. більше січня-серпня 2016 року.

Акцизний податок

Чечелівська ДПІ звертає увагу, що п.п.212.1.11 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Відповідно до п.1 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п.212.3.11 п.212.3 ст.212 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, зазначені у п.1 ч.2 ст.55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п.6 ст.55 ГКУ).

При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст.58 ГКУ).

Згідно з ч.1 ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Також слід зазначити, що відповідно до частин 3 та 5 ст.95 ЦКУ філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, платники акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи. Філія такої юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Розрахунок земельного податку за земельні ділянки, придбані на підставі цивільно-правових угод

Відповідно до ст.271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) базою оподаткування земельним податком є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

З урахуванням зазначеного, при розрахунку земельного податку за земельні ділянки, що придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується.

Як заповнювати графу 2 додатку до критеріїв оцінки ступеня ризиків щодо товарів/послуг, які придбавалися у неплатників ПДВ та/або в період, коли коди товарів/послуг не були обов’язковими реквізитами?

Починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків (далі – Таблиця) за встановленою формою, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, зі змінами (далі – Критерії).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП).

При цьому у графі 2 Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП, що таким платником придбавались з метою їх подальшого постачання або для виготовлення товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником.

Заповнення графи 2 Таблиці здійснюється незалежно від того, в якому звітному періоді придбавалися товари/послуги та чи було зазначено при їх придбанні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з ДКПП.

З питання правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, зокрема для товарів, які придбавались у період коли код УКТ ЗЕД не був обов’язковим реквізитом або якщо товари придбавалися у неплатників ПДВ, пропонуємо звертатись до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково – дослідних інститутів судових експертиз.

З питання правильності визначення кодів згідно з ДКПП пропонуємо звертатись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Фізособи можуть сплачувати податки та збори через «Електронний кабінет платника»

ДФСУ у підкатегорії 102.04 ресурсу "ЗІР" зазначили, що електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП) (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»), надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі, а також переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через електронний сервіс ЕКП не реалізована.

Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Дані про надходження податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску відображаються в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень контролюючим органом за місцем його знаходження на податковому обліку у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Відмовили в реєстрації ПН. Що робити покупцю?

Продавець спробував зареєструвати у ЄРПН податкову накладну, але її реєстрація була зупинена. Як захистити покупцю товарів/послуг свої права, якщо продавець бездіє?

Розглянемо дві ситуації:

Ситуація 1. Продавець спробував зареєструвати податкову накладну. Реєстрація накладної була зупинена, продавець отримав електронну квитанцію, в якій запропоновано подати додаткові документи. Продавець не надає додаткові документи до податкових органів.

На жаль, при такій ситуації, покупець не може напряму звернутися з позовом до адміністративного суду про визнання дій Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) протиправними, оскільки, відповідно до абзацу 7 п. 201.16.3 Податкового кодексу України, оскаржити можна не квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, а рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. В такому випадку необхідно звертатися до господарського суду з позовом про зобов'язання продавця товару вчинити певні дії, а саме подати в комісію ДФС України пояснення з додатковими документами.

Яка підсудність спору?

Справа буде підсудна господарському суду за юридичною адресою відповідача (продавця товару/послуги). Одержавши позовну заяву з додатками, швидше за все, продавець-відповідач не чекатиме винесення рішення по справі господарським судом і подасть пояснення і додаткові документи в комісію при ДФС України через державну податкову інспекцію свого району. Підкреслюю, що такі спори підсудні не адміністративним, а господарським судам.

Ситуація 2. Продавець спробував зареєструвати податкову накладну. Реєстрація накладної зупинена. Продавець подав додаткові пояснення і документи в комісію ДФС України і отримав рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Продавець не подає позов до суду про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В такому випадку покупець товару/послуги повинен звернутися в якості позивача до окружного адміністративного суду з позовом про визнання рішення ДФС України протиправним і його скасування. У позовній заяві слід вказати продавця товару/послуги в якості третьої особи.

Як обґрунтовувати свої позовні вимоги?

У позовній заяві покупцю товарів/послуг необхідно обгрунтувати свої позовні вимоги тим, що рішення ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної продавця порушує право покупця на отримання податкового кредиту, який у нього виникає відповідно до положень п. 201.10 Податкового кодексу України, а саме :

  • відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю на його вимогу. Податкова накладна, складена і зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податків, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
  • відповідно до абзацу 18 п. 201.10 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Чому позивач, а не третя особа?

Рекомендуємо покупцю товарів/послуг в позовній заяві послатися на положення ч. 1 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), яка говорить про те, що третя особа може подати позов до одного або обох учасників процесу (позивача та/або відповідача) тільки після того, як відкрито провадження по справі. ч. 1. ст 53 КАСУ не передбачає право третьої особи самостійно подати позов до кого-небудь зі сторін до того як справа в суді ще не розглядається. Також в позовній заяві необхідно вказати, що позивач буде замінений на першому судовому засіданні. Такий позов буде прийнятий судом.

Що робити на першому судовому засіданні?

Відповідно до ч. 1 ст. 52 (далі - КАСУ), суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулося не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача допустити заміну первісного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не спричинить за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Після відкриття провадження у справі, і з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КАСУ, про заміну позивача на належного, необхідно подати клопотання на першому судовому засіданні. Суд за погодженням з покупцем товарів/послуг, який подав позов в якості позивача, зможе замінити його на іншу особу, а саме - продавця товару, якому відмовили в реєстрації податкової накладної, а процесуальний статус покупця товару буде замінений з позивача на третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Таким чином, покупці товарів/послуг, зможуть захистити свої права в разі бездіяльності продавців при відмові в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок оподаткування та зарахування податків в бюджет в період санації підприємства

ДФСУ у листі від 05.09.2017 р. №1811/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула питання щодо порядку оподаткування та зарахування податків в бюджет в період дії терміну санації підприємства.

Як оподатковуються ПДВ операції боржника з постачання товарів (основних засобів, нематеріальних активів прав вимог, тощо), а саме нерухомих об’єктів та рухомого майна платника, які пропонуються до відчуження для цілей погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації?

Пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено тимчасове, до 1 січня 2020 року звільнення від оподаткування ПДВ операції платника податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації або плану санації, затвердженого згідно зі ст. 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування ПДВ згідно із цим пунктом, платник податку - боржник не застосовує норми п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням.

Щодо можливості формування податкового кредиту контрагентом за вищезазначеною операцією, то, оскільки при здійсненні операцій звільнених від оподаткування, ПДВ не нараховується, за такими операціями відсутні підстави для формування податкового кредиту та збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що розраховується за формулою, визначеною п. 200-1.3 ПКУ.

Як правильно відображати в декларації з податку на прибуток отримані доходи від реалізації нерухомих об’єктів та рухомого майна платника (реалізація основних засобів здійснюється згідно плану санації) для цілей України, зокрема щодо варіантів погашення його заборгованостей перед кредиторами відповідно до плану санації, зважаючи на п. 39 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПКУ?.

Чечелівська ДПІ інформує, якщо відповідно до III розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

  • збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
  • зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний і податковий період не перевищує 20 млн гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 39 розділу XX ПКУ на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток:

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

  • на суму доходів, визнаних ним відповідно до НП(С)БО або МСФЗ внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань відповідно до п. 37 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та закону щодо фінансової реструктуризації:
  • на суму доходів, визнаних ним відповідно до НП(С)БО або МСФЗ у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону "Про відновлення платоспроможності" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 ПКУ;

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв’язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із статтею 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

3) не змінює фінансового результату до оподаткування:

  • на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов’язання на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
  • на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до НП(С)БО або МСФЗ внаслідок реструктуризації зобов’язань на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону №2343 з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

Враховуючи вищенаведене, підприємство може коригувати фінансовий результат до оподаткування на різниці щодо фінансової реструктуризації у разі дотримання вимог Закону №2343.

Які особливості функціонування електронного рахунку СЕА ПДВ в період дії плану санації? Чи має право підприємство використовувати кошти з санаційного рахунку для розблокування СЕА ПДВ, маючи при цьому заборгованість за ЄСВ в сумі 2055.9 тис. грн та ПДВ в сумі 1 356,2 тис. грн, (згідно підписаного плану санації) та враховуючи пункт 9 статті 6 Закону №2343 (мораторій на всі вимоги кредиторів (погашення заборгованості з санаційного рахунку), що відсутні в списку плану санації)?

Чечелівська ДПІ інформує,якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Відповідно до наведеного вище, ПКУ та Постановою №569 не передбачено виключень щодо функціонування електронного рахунка системи електронного адміністрування ПДВ в період дії плану санації.

Який порядок зарахування та черговість погашення заборгованості з ЄСВ, ПДФО, земельного податку, податку на прибуток та інших податків, відповідно до графіку задоволення вимог кредиторів та відображення сплачених (зарахованих) сум в картці платника податків?

Чечелівська ДПІ інформує,у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Чечелівська ДПІ повідомляє: Мінфін розробив рішення, яке спростить реєстрацію податкових накладних

Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних дозволяє попереджати мільярдні скрутки з ПДВ і не дозволяє недоброчесним платникам отримувати неправомірні податкові кредити. Але іноді система спрацьовує щодо податкових накладних чесного бізнесу, в тому числі представників сільскогосподарської сфери.

Мінфін щоденно моніторить процес роботи системи у розрізі різних галузей. Ми відслідкували значне зростання кількості платників реального сектору, в яких зупинено податкові накладні / розрахунки коригування (ПН/РК), в галузі сільського, лісового та рибного господарств. Відповідно до яких, ПН/РК, виписані в червні 2017 року у цій галузі, складали 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні — 18%, в серпні — 29%.

Після чисельних зустрічей і обговорень з представниками аграрного бізнесу, Мінфін напрацював і узгодив рішення*, яке дозволить ДФС покращити роботу системи призупинки реєстрації ризикових податкових накладних, аби уникнути призупинки накладних платників реального сектору економіки.

Для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни до критеріїв:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну картку) до здійснення операції, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні / розрахунки коригування за цією операцією зупинятися не будуть.

2. Для платників сільскогосподарського сектору. Технологічна картка враховуватиметься автоматично системою Моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

  • платника – товаровиробника сільскогосподарського сектору внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України»;
  • платник на 31 грудня 2016 року застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року);
  • а також якщо такі платники мають загальну площу власної чи орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року та за період з 1 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і директора підприємства.

За результатом затверджених змін, чесні платники сільськогосподарського сектору зможуть реєструвати ПН/РК без зупинень. Зміни напрацьовані та знаходяться на узгоджені в ЦОВ.

***

*Наразі не оприлюднено зміст проекту цих змін. Якими вони будуть та що собою представляє Технологічна картка буде відомо тільки після опублікування на сайті Мінфіну тексту відповідного проекту наказу.

Сплату грошового зобов’язання ФОП може здійснювати власними коштами та з банківської картки

Чечелівська ДПІ нагадує, що згідно з п. 35.2 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ПКУ).

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (абзац другий п. 87.1 ПКУ).

Постановою НБУ № 492 визначено порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття.

Відповідно до абзацу третього п. 1.3 Інструкції фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Водночас згідно з п. 2.1 Положення № 637, встановлено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Отже, джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність є будь-які власні кошти.

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу фізична особа – підприємець або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність може здійснювати як власними коштами так і з банківської картки фізичної особи.

Послуги, які надаються Контакт-центром ДФС

Контакт-центр ДФС (далі – Контакт центр) надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

Також Контакт-центр приймає:

звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс»;

усні звернення громадян відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями;

інформацію фізичних та юридичних осіб про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» зі змінами та доповненнями;

повідомлення працівників структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів про порушення вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС.

Нагадаємо, єдиний номер телефону Контакт-центру ДФС 0-800-501-007, зателефонувавши за яким необхідно обрати відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:

0 - для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

1 - для отримання інформаційно-довідкових послуг;

2 - з питань щодо електронного цифрового підпису;

3 - для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

4 - для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

5 - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

6 - для залишення повідомлення від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

7 - для отримання довідкової інформації».

При отриманні оплати за товар через банківський сервіс «інтернет-банкінг» продавець зобов’язаний видати розрахунковий документ

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далi - РРО) або заповнений вручну.

Роздiлом VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05 листопада 2014 року № 705 із змінами і доповненнями (далi - Положення), встановлено, що документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв i їх оброблення визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» - це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. При цьому, роздрукування розрахункового документа на РРО здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.

Враховуючи викладене вище, у разі, якщо покупець, оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).

Витяг з реєстру платників єдиного податку можна отримати у центрі обслуговування платників

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Запит на отримання витягу з реєстру платників єдиного податку можна подати у центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях.

Витяг з реєстру платників єдиного податку видається особисто заявнику (фізичній особі або уповноваженому представнику юридичної особи) або відправляється поштою (з повідомленням про вручення)

Інформаційна картка цієї адмінпослуги, в якій наведена інформація про умови її отримання, вартість, строки надання послуги, перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги».

Платники податків мають право подавати через сервіс «Електронний кабінет платника» повідомлення за формою № 20-ОПП

Відповідно до п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу, а також забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Згідно з п. 7.2 розд. VII, п. 8.4 розд. VIIІ, п. 9.3 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок), платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формами № 17-ОПП, № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Можливості подання в електронному вигляді платниками податків заяв за формами № 5-ОПП, № 1-РПП, № 8-ОПП, не передбачено.

Подання в електронному вигляді заяви за формою № 1-ОПП передбачено виключно уразі подання заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Вимоги щодо подання банками та іншими фінансовими установами повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунків встановлені ст. 69 ПКУ.

Обмін інформацією щодо відкриття/закриття рахунків платників податків між ДФС та банками здійснюється в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку використанням електронного цифрового підпису відповідно до положень Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами та доповненнями.

Таким чином, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, мають право подавати через Єдине вікно подання електронної звітності або сервіс «Електронний кабінет платника»:

заяви за формою № 17-ОПП;

заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»;

повідомлення за формою № 20-ОПП.

Банки та інші фінансові установи подають повідомлення про відкриття/закриття рахунка платника податків у фінансовій установі через Єдине вікно подання електронної звітності.

З 01.09.2017 банки та інші фінансові установи мають можливість направляти та отримувати електронне повідомлення про відкриття//закриття рахунка платника податків через сервіс «Електронний кабінет платника».

Звертаємо увагу платників на дотримання порядку заповнення усіх реквізитів звітності з екологічного податку

Як повідомили в Головному управлінні ДФС в Дніпропетровській області, ДФС України за результатами аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено, що при заповненні Податкової декларації екологічного податку платниками допущено ряд помилок.

Зокрема, під час заповнення додатків до Декларації не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.

У колонці 3 додатків 1 – 3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.

У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».

У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено Податковим кодексом України, або замість коефіцієнта вказується ставка податку.

У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.

У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на необхідності дотримання правильності заповнення усіх реквізитів Податкової декларації, застосування ставок та коефіцієнтів.

Щодо подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України (далі – НБУ). Порядок і терміни декларування встановлюються НБУ.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація) затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207.

Декларація подається до контролюючого органу за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності у двох примірниках.

Один примірник залишається в контролюючому органі для обліку та контролю, а на другому ставиться штамп контролюючого органу і підпис відповідальної особи контролюючого органу, до якого подано Декларацію.

Другий примірник Декларації зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи суб’єкт підприємницької діяльності подає до НБУ.

Помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за II квартал 2017 року

Чечелівська ДПІ інформує

1) Платниками під час заповнення додатків до декларації екологічного податку не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом №1791-VIII збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.

Так, наприклад, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини відходів 243.1.001 «Азоту оксиди» задекларовано зобов’язання за ставкою «1968,65» замість «2204,89».

2) У колонці 3 додатків 1 – 3 до декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.

3) У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками замість «1» зазначається «0».

4) У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено ПКУ, або замість коефіцієнта вказується ставка податку.

Так, відповідно до п. 246.4 ПКУ у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. При цьому, платники у колонці 6 додатка 3 до декларації зазначили, наприклад, коефіцієнти «3,3»; «5», «3,1» замість «1» або «3».

5) У додатках 1 – 3 до декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.

6) У додатках 1 – 3 до декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Так, наприклад, платником зазначається код забруднюючої речовини «243.1.010» – це «Вуглеводні» (за нею згідно з ПКУ ставка – «124,61»), а ставка – «83,07» (згідно з ПКУ – це ставка забруднюючих речовин: «Водень хлористий», «Вуглецю оксид», «Тверді речовини», коди яких, відповідно, «243.1.008», «243.1.009» та «243.1.012»).

7) Платниками заповнюється замість одного додатка до декларації інший додаток.

Так, наприклад, замість додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації за розміщення малонебезпечних відходів заповнено додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до декларації.

З урахуванням зазначеного, податківці звертають увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

Оскільки базовим звітним періодом для екоподатку є календарний квартал, то форма декларації з екоподатку буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні періоди

"ЗІР" у підкатегорії 120.05 зазначає, що відповідно до п. 250.1 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення - за місцем розміщення стаціонарних джерел (пп. 250.2.1 ПКУ).

Згідно з п. 46.6 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).

30.06.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 13.05.2017 р. №495, яким внесені зміни до форми Податкової декларації екоподатку, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №715.

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екоподатку є календарний квартал, то форма декларації екоподатку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017 р., у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Чи повинна дата випуску акцизної марки співпадати з датою розливу алкоголю

ДФСУ у підкатегорії 116.10 ресурсу "ЗІР" роз'яснила, що cпівпадання дати розливу алкогольної продукції для вироблених в Україні алкогольних напоїв та для алкогольних напоїв іноземного виробництва з датою випуску акцизної марки чинними нормами ПКУ чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

Для алкогольних напоїв іноземного виробництва сума акцизного податку, що зазначена на акцизній марці, повинна відповідати розміру ставки акцизного податку, що діяла на момент виробництва марки.

Діяльність на різних ринках: яку адресу зазначати в заяві про застосування "спрощенки"?

Як відомо, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (пп. 298.1.1 ПКУ).

Форму та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджено наказом №1675. У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, зокрема вносяться відомості про місце провадження господарської діяльності (підпункти 299.1, 299.7 ПКУ).

Отже, фізична особа — підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, має зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

У разі здійснення діяльності на різних ринках України фізична особа — підприємець — платник єдиного податку в рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає: «Торгівля на ринках України».

Мінфін закликає комітет ВРУ не реєструвати законопроекти, що загрожуватимуть роботі реєстру відшкодування ПДВ

5 вересня з метою усунення проблем, які виникли у підприємств реального бізнесу у зв’язку з недосконалістю процедур системи блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на засіданні Комітету ВРУ вирішено терміново напрацювати зміни до нормативно-правових актів, які регулюють процеси блокування. «Якщо до п’ятниці, 8 вересня, система зупинення податкових накладних не запрацює належним чином, ми терміново розробимо і в наступний понеділок зареєструємо законопроект щодо продовження тестового режиму до кінця року», — зазначила Голова Комітету Ніна Южаніна.

11 вересня Мінфін повідомив про розроблення рішення, яке спростить реєстрацію податкових накладних. Насамперед це стосуватиметься аграріїв, але не тільки.

Ввечері 11 вересня на своїй сторінці у Фейсбук Голова Комітету ВРУ Ніна Южаніна повідомила: "...нарешті компромісне рішення, яке дозволить вирішити проблему, вже знайдено, і ми з колегами народними депутатами — членами Комітету вже, сподіваюсь, завтра зможемо зареєструвати якісний та узгоджений з усіма зацікавленими сторонами законопроект, який, зважаючи на його актуальність, можна буде винести до сесійної зали найближчим часом та проголосувати".

Своєю чергою Мінфін закликає Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики утриматися від реєстрації законопроектів, направлених на можливе скасування повноцінної роботи автоматичної системи зупинення реєстрації податкових накладних з ознаками фіктивності, адже це ставить під загрозу автоматичне відшкодування ПДВ.

"Міністерство фінансів спільно з ДФС постійно моніторить та вдосконалює роботу системи. Якщо депутати хочуть долучитися до процесу вдосконалення роботи системи, то Мінфін готовий до діалогу, але ми наполягаємо на тому, щоб депутати не дослухалися до лоббістів, що пропонують скасувати роботу системи, що успішно бореться зі зловживаннями при відшкодування ПДВ. Це стане відкатом в боротьбі з корупцією та схемами з ПДВ. Також ми вбачаємо суттєвий корупційний ризик і відновлення схем при реалізації ідеї перенесення центру прийняття рішень щодо реєстрації податкових накладних на регіональний рівень" - зазначили у Мінфіні.

Чому систему не можна скасовувати: аргументи Мінфіну

По-перше, чітко зрозуміло, що скасування автоматичної системи зупинення реєстрації податкових накладних з ознаками фіктивності призведе до прямих втрат бюджету. Наразі в системі зупинено накладних на 3 мільярди гривень, по яких платники не звернулися до ДФС щодо підтвердження операції. 70% від цієї суми – платники з критично високим рівнем ризику (несплата податків, відсутність працівників, за даними ДФС – замішані в схемах, тощо.). Система фактично попередила можливі втрати бюджету у розмірі 3 млрд гривень. Закладений в систему алгоритм виконує поставлене завдання та зупиняє реєстрацію “схемних” податкових накладних, які складають левову частку усіх зупинених податкових накладних.

По-друге, повернення до ручного зупинення реєстрації податкових накладних — це зрив автоматичного відшкодування ПДВ. Наразі, кожна накладна, що пройшла систему ризиків, гарантує реальність операції. У разі скасування роботи системи зупинення реєстрації накладних, в середньостроковій перспективі, відшкодування ПДВ в автоматичному режимі без додаткових перевірок стане неможливим. За таких умов буде повернута відповідальність за протиправні дії третіх осіб.

По-третє, скасування роботи системи призведе до зменшення росту надходжень ПДВ до бюджету. Результат роботи системи - значний ріст нарахувань з ПДВ. Якщо роботу системи буде скасовано, конвертаційні центри знову почнуть працювати в значних масштабах, використовуючи схеми з фіктивним ПДВ. На початку року, ці суми доходили до 1 мільярда гривень на місяць.

По-четверте, скасування системи означає повернення до корупційного механізму “ручного” управління договорами (розірвання договорів). Розірвання договорів про надання звітності в електронному вигляді повністю паралізує всю діяльність підприємства, навіть ту, що не пов’язана з ПДВ.

Як працює система?

Нелогічною є аргументація і спроби внести зміни саме коли система почала працювати стабільно та ефективно.

Піковий період зупинок, що виник під час запровадження системи, вже пройдено. Наразі фактично зупинена реєстрація лише 0.3% від загальної кількості поданих накладних. Відзначається позитивна динаміка роботи системи, зокрема, кількість нових підприємств, що підпадають під критерії ризику, стрімко падає. При цьому, діяльність підприємств, чиї ризикові накладні зупинено, не зупиняється — призупиняється лише ризикова операція.

Важливо, що підприємства реального сектору економіки - чиї операції не є фіктивними - можуть надати ДФС додаткову інформацію (перелік товарів/послуг, що придбаються та постачаються) задля уникнення повторного зупинення накладних. Якщо ДФС таку інформацію отримує і вона відповідає дійсності, то накладні по цих транзакціях більше не зупиняються. ДФС вже враховано більше 12 тисяч таблиць, наданих платниками податків.

Кожне підприємство може подати заяву до ДФС з визначенним переліком документів, щоб підтвердити реальність операції. При цьому, в комісії ДФС зобов’язні розглянути документи і прийняти рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної протягом 5 днів. Зараз роботу комісії ДФС повністю налагоджено і з 1 вересня немає жодної заяви, по якій ДФС порушило строки прийняття рішення.

Рівень формування фіктивного ПДВ критично знизився. Міністерство фінансів оперативно внесло зміни до критеріїв, що упередили формування фіктивного ПДВ.

Що у підсумку?

Скасовувати систему автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних з ознаками фіктивності — це необґрунтована та небезпечна ідея. Система запобігає багатомільярдним втратам бюджету щомісяця. Вона працює стабільно, при цьому критерії зупинення постійно вдосконалюються.

Обсяг фіктивного ПДВ падає щоденно, а надходження з ПДВ до бюджету підвищуються за рахунок боротьби зі схемами з фіктивним ПДВ.

Кількість зупинених накладних реальних платників в системі стрімко зменшується.

Налаштована ефективна робота як всередині ДФС, так і з платниками податків.

Система працює, але, як і будь-яка система ризиків та складна IT-система – на перших порах потребує постійного моніторингу та вдосконалення.

Міністерством фінансів вже напрацьований та відправлений на погодження проект змін наказу Міністра фінансів, що максимально виведуть з системи реальні підприємства та, особливо, підприємства сільськогосподарського сектору.

Система автоматичного призупинення накладних з ознаками фіктивності є вкрай важливою для того, щоб в Україні існувала автоматизована вільна від корупції процедура бюджетного відшкодування ПДВ – відшкодування коштів, які належать та повинні повертатися бізнесу. Тому важливо, щоб ця система повноцінно працювала.

Міністерство фінансів відкрито до професійної дискусії і закликає до обговорення ініціативи Комітету та можливих ризиків її імплементації перед прийняттям рішення щодо доцільності подання відповідного законопроекту.

Книги обліку доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування: відповідальність за неналежне ведення

Якщо перевіркою фізособи – підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлюється порушення щодо неналежного ведення Книги обліку доходів та витрат, то такий суб’єкт господарювання притягується до адміністративної відповідальності, а також до нього застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до п. 177.10 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги та її порядок заповнення затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. №481, - нагадує ДФС у Тернопільській області.

Фізособи – підприємці застосовують РРО відповідно до Закону про РРО (абз. 3 п. 177.10 ПКУ).

Згідно зі ст. 20 Закону про РРО до суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, статтею 164 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливості надання відпустки за шкідливі умови праці, якщо професія працівника відсутня в Списку

Для надання працівникові вказаної відпустки слід провести атестацію його робочого місця за умовами праці та розрахувати час, фактично відпрацьований на роботах зі шкідливими чинниками.

Згідно зі ст. 7 Закону «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці до 35 календарних днів надається за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, наведеним у додатку 1 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 (далі — Список).

До цього документа було розроблено та затверджено наказом Мінраці від 30.01.1998 р. №16 Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (далі — Порядок № 16).

Пунктом 3 Порядку № 16 визначено, що працівникам, професії та посади яких не передбачені у Списку, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу у виробництвах, цехах, за професіями і на посадах, означених Списком, додаткова відпустка надається на тих же підставах, що і працівникам, які мають право на таку відпустку. А працівникам, професії та посади яких передбачені в розділі «Загальні професії за всіма галузями господарства», додаткова відпустка надається незалежно від того, в яких виробництвах чи цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у Списку (п. 5 Порядку № 16).

Тривалість додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється залежно від результатів атестації робочого місця за умовами праці та пропорційно фактично відпрацьованому працівником у цих умовах часу. Зокрема, у розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку за шкідливі умови праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці не менше як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Відряджений викупив двомісне купе: чи утримується ПДФО з компенсації?

ДФСУ у листі від 01.09.2017 р. №1785/6/99-99-13-02-03-15/ІПК звертає увагу, що згідно з п. 2.26 розділу II Правил перевезення пасажирів кожний пасажир має право займати, як правило, одне місце згідно із придбаним проїзним документом. На бажання пасажира і за наявності вільних місць йому може надаватись можливість викупити двомісне купе у вагоні "СВ".

За умови прямування одного пасажира в окремому купе проїзд оформляється одним проїзним документом.

Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи сума відшкодованих йому роботодавцем витрат, понесених таким платником під час відрядження (користування послугами таксі та на проїзд у двомісному купе вагона "СВ"), за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ.

ТТН як первинний документ

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на різниці за операціями, в яких у первинних документах вартість відвантаження товарно-матеріальних цінностей (далі — ТМЦ) відрізняється від вартості постачання ТМЦ. Отже, такі операції відображаються відповідно до правил бухобліку.

Згідно зі ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до Правил №363 товарно-транспортна накладна — єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухобліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. У разі її відсутності втрачається право на врахування витрат на перевезення, оскільки такі витрати не вважаються фактично підтвердженими.

З початку року 454 тис. підприємців подали заяви про зупинення своєї діяльності

З початку поточного року з 454 тис. фізичних осіб – підприємців, які подали заяву про зупинення своєї діяльності, 368,4 тис. – протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності.

Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк під час засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС, коментуючи питання щодо нібито закриття значної кількості підприємців через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень.

«Це підприємці, які фактично перебували на загальній системі оподаткування та протягом останніх років не здійснювали підприємницької діяльності, не отримували доходів та не сплачували жодних податків. Вони припинили діяльність через прийняті зміни до закону №2464 «Про збір та облік соціального внеску за обов’язкове державне соціальне страхування», які передбачають сплату фізособою-підприємцем 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати, навіть якщо не має ніякого фінансового результату», - зазначив Павло Дроняк.

За його словами, з початку 2017 року закрилося лише 85,8 тис. підприємців, які дійсно проводили діяльність та сплачували податки. В той же час відкрилося 196 тис. нових підприємців.

«По всіх податках, які сплачують фізичні особи підприємці – єдиний податок, ПДВ, ПДФО, ЄСВ – спостерігається значний приріст надходжень. Припинили діяльність ті підприємці, які були «сплячими», тобто подавали порожню декларацію раз на рік. Ці платники просто вирішили для себе, що працювати надалі не планують, а тому не хочуть сплачувати щомісяця по 704 грн.», – підкреслив Павло Дроняк.

Загалом, за словами посадовця, на спрощеній та загальній системі оподаткування на сьогодні перебуває 1 млн. 650 тис. фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність.

Держпраці контролюватиме правильність надання пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими умовами праці

Держпраці повідомила, що здійснює контроль за правильністю застосування порядків, що регулюють надання пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими умовами праці

1 вересня 2017 року в "Офіційному віснику України" №68 опубліковано наказ Мінсоцполітики від 04.07.2017 р. №1103 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства праці та соціальної політики України» (далі – Наказ № 1103).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, цим Наказом внесено зміни до:

- пункту 2 наказу Мінпраці від 30 січня 1998 року № 16 „Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці”;

- пункту 3 наказу Мінпраці від 23 березня 2001 року №122 „Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня”, щодо покладення контролю за правильністю застосування Порядків на Державну службу України з питань праці.

Крім того, приведено у відповідність і Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку та Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

У вказаних Порядках слова та цифри „ДК 003-95, затвердженого наказом Держстандарту України від 27 липня 1995 року № 257” замінено словами та цифрами „ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327”.

Право на «податкові канікули» з податку на прибуток

Таку можливість отримали платники податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, і мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків. Відповідна категорія платників за результатами кожного звітного (податкового) періоду має складати спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подавати її контролюючому органові у строк, встановлений для річного звітного (податкового) періоду.

На виконання вимог абзацу четвертого п.46.5 ПКУ Кабмін постановою від 09.08.2017р. №592 затвердив Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу. Зазначена Постанова №592 набула чинності з 15.08.2017р.

Нагадаємо, що ставка 0 % на період до 31.12.2021 р. застосовується для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн. грн. та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом (тобто, більше 6400 грн.).

Крім того, такі платники мають відповідати одному з таких критеріїв:

- утворені в установленому законом порядку після 01.01.2017 р.;

- діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн. грн., та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01.01.2017 р. та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн. грн. та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Слід звернути увагу, що передбачені обмеження щодо застосування нульової ставки. Зокрема, «податкові канікули» не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації, а також, які здійснюють діяльність у сфері розваг; виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів; виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів; оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі; фінансову та страхову діяльність; діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку тощо.

Додамо, у разі коли за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 відсотків, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в загальному порядку.

Нові форми звітності з транспортного податку

Чечелівська ДПІ інформує, що з 15 серпня поточного року набув чинності наказ Мінфіну від 27.06.2017 р. №595, яким викладено в новій редакції податкову декларацію з транспортного податку. Додамо, що зміни звітної форми зумовлені нововведеннями, які набрали чинності з 1 січня поточного року в частині визначення об’єкта оподаткування. Зокрема, при визначенні середньоринкової вартості автомобіля враховуватиметься не лише марка, модель, рік випуску та об’єм циліндрів двигуна, але й тип пального. Окрім того, уточнено зміст окремих граф та приміток форми.

Нагадаємо, що згідно з пп. 267.6.4 ПКУ таку декларацію подають лише юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо набрання чинності нової форми декларації, то відповідно до п. 46.6 ПКУ, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Окрім того звертаємо увагу, що з 21 липня набув чинності наказ Мінфіну від 16.06.2017 р. № 583, яким внесені зміни до наказу від 16.06.2015 р. № 563 «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку». Зокрема, форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), викладено в новій редакції.

Додамо, що вказана форма відомостей подається органи внутрішніх справ щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця до контролюючих органів для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Як заповнити та подати Повідомлення про подання підтвердних документів платнику податку на додану вартість

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – документи).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених п. 6.1 та п. 6.2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів.

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 мГб.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (режим "Ведення звітності"), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua;

- через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатка, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документа (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Запропоновано спростити умови ведення сімейного фермерського господарства

4 вересня у Верховній Раді зареєстровано законопроект №7060 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності".

Зокрема, законопроектом передбачено:

- запровадження, поряд з традиційними земельними торгами, аукціонів, учасниками яких можуть бути виключно громадяни України, які є членами сімейних фермерських господарств, які на момент проведення аукціону мають в обробітку не більше 20 га землі,

- встановлення наступних вимог до лотів, які виставляються на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств: площа земельної ділянки не має перевищувати 5 га, строк оренди є фіксованим і визначається у 7 років (для багаторічних насаджень -25 років, для меліорованих земель – 10 років);

- встановлення правила, за яким загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності, право оренди на які виставляється на земельні торги для створення та розвитку сімейних фермерських господарств одним органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, не може становити менше 50% загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прав власності та користування якими було набуто за результатами земельних торгів, організованих цим органом у попередньому календарному році;

- встановлення, що земельні ділянки, одержані в оренду на земельних торгах для створення та розвитку фермерського господарства мають використовуватись лише для лише для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції та зберігання і переробки вирощеної на ній продукції;

- надання права орендарю, який одержав в оренду на аукціоні земельну ділянку для створення та ведення фермерського господарства і добросовісно виконував усі умови договору оренди, право безоплатно одержати у власність частину орендованих земель (до 2,0 га), а іншу частину – викупити із розстроченням платежу на 20 років;

- встановити 7-річну заборону на відчуження земельних ділянок, які одержані громадянами в порядку безоплатної приватизації, передачу їх в користування третім особам, зміну їх цільового призначення;

- встановити заборону на передачу земельних ділянок державної та комунальної власності, які одержані у користування у поза аукціонному порядку, в користування третім особам;

- обмежити коло громадян, які мають право на безоплатне одержання від держави та територіальної громади земельних ділянок у приватну власність працівниками соціальної сфери, учасникам бойових дій та особами, які одержали такі земельні ділянки у користування до набрання чинності Земельним кодексом України, а також власниками будівель та споруд сільськогосподарського призначення, які розташовані на земельній ділянці;

- обмеження площі земельної ділянки державної та комунальної власності, яка може бути надана в оренду поза аукціонами для городництва до 0,6 га.

Удосконалюються методичні засади проведення нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення

Постановою КМУ приведено норми щодо регулювання засад нормативної грошової оцінки земель в Україні із змінами, що відбулися у повноваженнях центральних органів виконавчої влади

Кабмін постановою від 23.08.2017 р. № 637 вніс зміни до постанов КМУ:

  • від 23.03.1995 р. №213 “Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів”;
  • від 16.11.2016 р. № 831 “Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення”.

Постановою №637 приведено норми щодо регулювання засад нормативної грошової оцінки земель в Україні із змінами, що відбулися у повноваженнях центральних органів виконавчої влади.

Також відображені виправлені показники нормативів капіталізованого рентного доходу у Методиці нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

В Україні впроваджується регулярний моніторинг ключових параметрів земельних відносин

Уряд ухвалив на засіданні 23 серпня відповідну постанову “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

У форматі пілоту перший Моніторинг земельних відносин був проведений Держгеокадастром у 2015 році за підтримки Світового банку. Дослідження акумулювало дані шести відомств: Держгеокадастру, Мін’юсту, Державної фіскальної служби, Держстату, Держводагентства, Державної судової адміністрації.

Відповідно до постанови Уряду, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі.

Зокрема, будуть акумулюватися наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

Як підкреслив перший заступник Міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк, відображення стану та тенденцій розвитку земельних відносин дасть можливість оперативного реагування на ризики та виведе земельні відносини на принципово новий рівень відкритості, оскільки вся інформація буде акумульована та доступна громадськості та міжнародним організаціям. «Крім того, ми розраховуємо на підвищення ефективності розпорядження земельними ресурсами з боку місцевих громад, оскільки вони отримують потужний національний аналітично-інформаційний інструмент для фахового прийняття рішень у сфері землекористування», - підкреслив він.

Підводні камені орендних відносин

Найбільш поширеною формою землекористування в Україні є орендні відносини. Нині офіційно укладено приблизно 4,6 мільйона договорів оренди. І саме в них криються підводні камені.

Минули ті часи, коли землю можна було отримати в оренду без договору, під чесне слово, і за суто символічну плату — за пляшку. Тепер уже агровиробники потрапляють у скрутну ситуацію — спадкоємці колишніх власників паїв відмовляються здавати землю на умовах, чинних раніше. Сільгоспвиробники наввипередки набирають паї у власників й отримують клаптеві ковдри — «шахівниці», які неможливо обробляти. Намагаючись переманити на свій бік пайовиків, орендну плату підвищують до економічно необґрунтованих 10 — 20% нормативної оцінки, аби лишень не пустити конкурента.

Бурхливо розвивається і земельний рекет: на територію сільради заходить підприємство, яке бере землю в оренду, не піклуючись про формування цілісних масивів. Навпаки, беруть по 3 — 4 ділянки в полі, «відбиваючи» орендодавців у чинного орендаря додатковою парою сотень гривень оренди на рік, і оброблення масиву стає дуже витратним. Далі пропонують основному орендарю викупити оренду такого підприємства на своїх умовах.

Утім, це лише частина небезпек, які чигають на учасників операцій із землею. І щоб мати змогу повноцінно захистити в суді свої права власності на землю та врожай, слід подбати про належне юридичне оформлення цих прав. Перша заповідь орендодавця: мати документи, які засвідчують ваші права власності на землю, під час передавання її в оренду.

Це можуть бути документи, видані до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку. Документами, виданими після зазначеної дати, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Окрім зазначених документів, важливо правильно укласти договір оренди. Слід зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року №843 внесено зміни до форми типового договору. Тепер він міститиме відомості про сам об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки); термін дії договору; розмір орендної плати, умови, за яких цей розмір може бути переглянуто; спосіб розрахунків (готівкою, сільгосппродукцією тощо); термін розрахунків; відповідальність за несплату — пеню, штраф тощо.

Якщо в документі, що засвідчує право власності на землю, кадастровий номер не вказано, необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою (землевпорядної організації). Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Строк дії договору оренди для ділянок сільськогосподарського призначення — від 7 до 50 років, а в разі, якщо ділянка належить до меліорованих земель або на ній проводять гідротехнічну меліорацію, — не менше ніж на 10 років. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або в судовому порядку. Договір може бути розірвано за згодою сторін або на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли таку можливість прописано в самому договорі.

Деякі орендодавці не бажають віддавати землю в оренду на тривалий термін, а на менший термін, ніж 7 років, договір оренди не реєструють, тому вдаються до хитрощів: навмисно вводять у договір оренди додаткові пункти щодо можливостей дострокового припинення його дії. Так занадто хитрі орендодавці обдурюють себе, бо короткі терміни оренди не спонукають орендаря до збереження родючості землі.

Розмір щорічної орендної плати встановлюють за згодою сторін, але він не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначати й інші умови. Умови щодо надання плану ділянки тепер не обов’язкові.

І ще слід додати: аби не вскочити в халепу, важливо точно визначити момент настання й закінчення терміну дії договору оренди, а тут є одна заковика. У згаданій постанові нема згадки про необхідність державної реєстрації договору, натомість зазначено, що право орендаря користуватися ділянкою, яка є предметом договору, настає з моменту підписання його сторонами.

Водночас не втратив чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 4 якого визначено речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, в тому числі право оренди земельної ділянки. Частиною 2 статті 3 Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають не з моменту його підписання, а з моменту державної реєстрації такого договору. Оскільки закон має вищу юридичну силу, ніж постанова уряду, в разі судового розгляду будь-який суд зважатиме саме на закон, і це треба мати на увазі. Тобто, слід все-таки зареєструвати договір оренди, і термін його дії відраховувати саме з дати реєстрації.

Здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб’єкти. Звертатися можна до державних реєстраторів незалежно від місця розташування земельної ділянки, але в межах області. При цьому, якщо договір оренди нотаріально посвідчувався, здійснити реєстрацію оренди, що виникає в його результаті, може лише нотаріус, що здійснював зазначену нотаріальну дію.

Якщо вам, власникові земельного паю, пропонують укласти договір, але його примірника, підписаного орендарем, не надають, то краще відмовитися, бо вам буде складно захистити свої права від порушень. Якщо такий договір ви вже уклали, але його примірника вам не надали, то слід звернутися до прокуратури зі скаргою та до суду для розірвання договору.

Підставою для визнання недійсним договору оренди землі може бути невиконання будь-якої з істотних умов, зазначених у такому договорі, якщо таке невиконання порушує права однієї зі сторін. Наприклад, у договорі не визначено сторону, яка відповідає за ризик випадкового знищення або пошкодження земельної ділянки. У такому випадку орендодавець може посилатися на порушення своїх прав.

Тут треба остерігатися орендареві. Деякі орендодавці, якщо знайшли більш вигідного для себе орендаря, але розривати договір з попереднім орендарем не мають законних підстав, вдаються до хитрощів: не приходять отримувати орендну плату, аби потім звинуватити орендаря в невиплаті. Тому, якщо ви орендар, найкраще обумовити в договорі оренди, що оплата здійснюється банківським переказом на поточний рахунок орендодавця: відомості про такі перекази залишаються в банку і відкараскатися від них нечесний орендодавець не зможе.

До уваги орендаря: органи місцевої влади (сільради тощо) не мають повноважень передавати в користування (зокрема в оренду) землі державної власності, таке право мають лише Держгеокадастр та його головні управління в областях. Тому, навіть якщо орган місцевої влади ухвалив таке рішення, судом воно буде визнано недійсним.

Беручи землю в оренду, не завжди можна отримати інформацію, чи було цю землю раніше передано в оренду іншим господарствам. Особливо це стосується випадків, коли договори підписували до 1 січня 2013 року і які мали реєструвати відділи Державного агентства земельних ресурсів (ще раніше — відділи Державного земельного кадастру). Знайти якусь інформацію в записах тих часів складно. А в разі, коли укладено договір на землю, яка вже перебуває в оренді, суд визнає цей другий договір недійсним. Фахівці радять збирати таку інформацію неформальним чином: у сільраді, у родичів, сусідів орендодавця тощо.

До уваги орендодавця: теперішній орендар має переважне право на автоматичне продовження договору оренди в разі, якщо орендодавець завчасно не попередив його про нові умови оренди або про намір передати землю іншому орендареві. Суд, як правило, бере це до уваги.

За повідомленням Мін’юсту, в Україні діє Координаційний центр із надання правової допомоги. У різних регіонах працюють 23 регіональні центри правової допомоги, 96 місцевих центрів, 432 бюро правової допомоги. Інформацію про наявність таких центрів у вашому регіоні можна отримати за телефоном єдиного контакт-центру: 0-800-213-103. Отож, аби не вскочити в халепу, надаючи чи беручи землю в оренду, не зайвим буде скористатися такою допомогою.

До уваги платників!

Чечелівська ДПІ повідомляє платників, що з метою роз’яснення суб’єктам господарювання основних аспектів практичного застосування норм податкового законодавства 22 вересня 2017 року у м. Києві за адресою: вул. Хрещатик, 14, готель «Хрещатик» відбудеться Національний податковий форум для платників податків на тему: «Трансфертне ціноутворення, прибуток, податок на додану вартість».

Початок семінару о 10.00 год., реєстрація з 9.30 год.

Для реєстрації на участь у форумі необхідно заповнити заявку на сайті: ww.visnyk.ua/forum

Додаткову інформацію можна отримати: (044) 501-06-42, (067) 506-32-64, mail@visnyk.ua

За результатами виявлення порушень з оплати праці бюджети Дніпропетровської області отримали понад 25 мільйонів гривень

ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу не необхідність вимагати від роботодавцiв офiційного оформлення трудових вiдносин. Громадяни повинні чітко усвідомлювати, що згода отримувати зарплату "в конвертах" може позбавити їх у майбутньому соціальних гарантій. А легалізація заробітної плати – це, насамперед, гідні умови життя для кожного з нас.

«Одним з пріоритетних напрямів роботи фіскальної служби області на сьогодні є легалізація заробітної плати. "Тіньова зарплата" є однією із найбільших проблем сучасної економіки, оскільки нелегальні доходи призводять до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників, позбавляючи їх соціальних гарантій», - зазначила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова.

Проведеними фахівцями фіскальної служби області перевірками з початку 2017 року виявлено 1623 найманих особи, які не оформлені у відповідності до діючого законодавства. За рахунок оформлення трудових відносин з найманими особами роботодавцями за січень-серпень 2017 року забезпечено додаткові надходження з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальну суму 2 млн. 35 тис.грн.

Також у результаті контрольно-перевірочної роботи, що здійснюються у поточному році за порушення законодавства з оплати праці роботодавцям нараховано 25,2 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб та 578 тис.грн. єдиного соціального внеску.

Дніпропетровська митниця перерахувала в бюджет близько 12,3 млрд. грн.

У січні-серпні 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС перераховано до Держбюджету податків та зборів у сумі 12 млрд. 279,1 млн. гривень.

Митницею забезпечено позитивну динаміку росту митних платежів порівняно з січнем-серпнем 2016 року на 1 млрд. 845,9 млн. грн., або на 17,7%. За макроекономічними показниками вартісні обсяги оподаткованого імпорту збільшились на 20,3% порівняно з січнем-серпнем 2016 року, вага імпорту – зменшилася на 2,8% або на 165 тис. тонн.

Протягом восьми місяців поточного року найбільшого росту надходжень митних платежів досягнуто при митному оформленні наступних товарів: «вугілля» - на 940,2 млн. грн. платежів, «коксу» - на 144,2 млн. грн., «гірничошахтного обладнання» - на 67,4 млн. грн., «вантажних автомобілів» – на 69,5 млн. грн., «тракторів» - на 66,4 млн. грн.

У серпні 2017 року Дніпропетровською митницею ДФС перераховано до Держбюджету податків та зборів у сумі 1 млрд. 712,3 млн. грн., що на 12,4% або на 188,8 млн. грн. більше, ніж у серпні 2016 (та на 11,6% або на 178,1 млн. грн. більше, ніж у липні 2017 року).

Зазначене свідчать, передусім, про створення митницею сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності в регіоні.

Харківські митники упередили незаконне ввезення 35 кг тютюну

Харківські митники на митному посту «Харків-аеропорт» виявили майже 35 кілограмів тютюну, який громадянин Туреччини намагався незаконно ввезти в Україну.

Громадянин самостійно обрав формою проходження митного контролю «зелений коридор», але після перетину білої смуги його багаж було доглянуто за допомогою технічного засобу митного контролю «Rapiscan». У двох валізах були виявлені 18 упаковок тютюну для кальяну невідомого виробника в нефабричній упаковці вагою майже 35 кілограмів та 68 картонних упаковок різного виду та кольору на загальну вартість понад 18 тисяч гривень.

Зазначеними діями громадянин порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю шляхом переміщення через митний кордон України товарів у кількості, що обмежена законодавством України, а саме - 250 грамів тютюну.

За вказаним фактом складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України.

На реконструкцію доріг буде спрямовано 8,14 млрд. гривень

Протягом січня-серпня поточного року на реконструкцію доріг в рамках експерименту щодо перерахування 50% від перевиконання надходжень митних платежів ДФС забезпечено 8 млрд. 140 млн. гривень.

Загалом за результатами 8 місяців 2017 року до державного бюджету перераховано 196,3 млрд. грн. митних платежів. Індикативні показники Міністерства фінансів України перевиконано на 12,2%, додатково забезпечено 21,3 млрд. гривень.

Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 34,9%, або майже на 50,8 млрд. гривень.

Зокрема, у серпні перераховано 26,9 млрд. грн. митних платежів, що складає 101,2% виконання індикативу Мінфіну, додатково надійшло 321 млн. грн. Порівняно з серпнем 2016 року надходження зросли на 23,9%, або майже на 5,2 млрд. гривень. Середньоденні надходження у серпні 2017 року склали 1,2 млрд. грн., що порівняно з аналогічним періодом минулого року більше на 24%, або на 236 млн. гривень.

Протягом січня-серпня поточного року 10% від суми перевиконання, які спрямовуються, зокрема, на розбудову та реконструкцію митних постів, склали понад 2 млрд. грн., у тому числі: січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень –178,6 млн. грн., серпень – 28,2 млн. грн.

Митниками упереджено незаконне переміщення валюти у розмірі 1,5 млн. гривень

Працівниками Київської митниці ДФС попереджено спробу незаконного переміщення через митний кордон України значної партії валюти на загальну суму в еквіваленті 1,5 млн. грн.

Валюту – 62 300 доларів США та 24 150 російських рублів намагався незаконно ввезти на територію України Громадянин Китаю, який прилетів з Російської Федерації транзитом через Республіку Білорусь.

Іноземець для проходження митного контролю самостійно обрав спрощену систему - «зелений коридор», де, зокрема, передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю, на запитання митників щодо наявності готівки пасажир відповів, що має 4 000 доларів США. Ці кошти він і пред’явив на вимогу митників.

Після цього, враховуючи достатню кількість підстав для ретельнішої перевірки, було здійснено митний огляд дорожньої валізи пасажира і ручної поклажі (рюкзаку), де й було виявлено ще 62 300 доларів США та 24 150 російських рублів.

Кошти знаходилися у кишенях куртки та брюк пасажира, які знаходились у дорожній валізі пасажира, а також в одному з відділень рюкзака (ручної поклажі) пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

Зі слів громадянина Китаю, зазначена готівка належить йому особисто і призначалась для дорожніх витрат.

Таким чином, із загальної суми готівки, враховуючи відсутність у пасажира дрібних купюр, було пропущено 11 500 доларів США та 24 150 російських рублів (еквівалент 9 960 євро за курсом НБУ на 10.09.2017р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 54 800 доларів США.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Китаю, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню в повному обсязі для нерезидентів відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Всього з початку року Київською митницею ДФС складено 184 протоколи про порушення митних правил, де фігурувала валюта, на загальну суму понад 25,6 млн. грн.

За результатами діяльності працівників податкової міліції Київщини державі відшкодовано 1,6 млн. грн.

У поточному році працівники податкової міліції ГУ ДФС у Київській області у ході проведених заходів ліквідували 6 «конвертаційних центрів», через які проконвертовано 962 млн. грн. Ймовірні втрати бюджету складають суму 159,7 млн. гривень. Вилучено та накладено арешт на грошові кошти у сумі близько 7 млн. гривень.

У ході відпрацювання працівниками податкової міліції викритих «конвертаційних центрів» встановлено 64 суб’єкти господарської діяльності-вигодонабувачі.

Щодо 20 – ініційовано проведення документальних перевірок. Наразі проведено 6, за результатами яких донараховано 2,2 млн. грн., а до бюджету вже сплачено 1,6 млн. грн. Стосовно інших – на даний час збирається необхідна доказова база для проведення позапланових документальних перевірок, донарахувань та стягнення завданих державі збитків.

При цьому, за результатами проведених перевірок суб’єктів господарської діяльності-вигодонабувачів «конвертаційних центрів», викритих у минулих роках, до бюджету надійшло коштів на суму 854 тис. гривень.

Валютний еквівалент 1,5 млн. грн. намагався незаконно перевезти громадянин Китаю через пункт пропуску «Бориспіль»

Працівники Київської митниці ДФС попередили спробу переміщення через митний кордон України значної партії валюти з порушенням митних правил. У перерахунку сума коштів становила майже 1,5 млн. грн.

62 300 доларів США та 24 150 російських рублів намагався незаконно ввезти на територію України Громадянин Китаю, який прилетів з Російської Федерації транзитом через Республіку Білорусь. Іноземець для проходження митного контролю самостійно обрав спрощену систему - «зелений коридор», де, зокрема, передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

Зокрема, під час проходження митного контролю пасажир не надав належним чином оформленої митної декларації, та на момент перетину «білої лінії» до інспектора митниці не звертався.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор громадянину було поставлене запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 4 000 доларів США. Після цього громадянина було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» та запропоновано пред`явити всю готівку, де він власноручно пред’явив 4 000 доларів США, які знаходились у рюкзаку.

Після цього, вже маючи достатньо підстав для ретельнішої перевірки, було здійснено митний огляд дорожньої валізи пасажира та ручної поклажі (рюкзаку), де й було виявлено готівку в розмірі 62 300 доларів США та 24 150 російських рублів.

Готівка знаходилася в кишені куртки та брюк пасажира, упаковані у його валізу, а також в одному з відділень рюкзака. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування.

Зі слів громадянина Китаю, зазначена готівка належить йому особисто і призначалась для дорожніх витрат.

Таким чином, із загальної суми 66 300 доларів США, 24 150 російських рублів, відсутності у нього дрібних купюр, було пропущено 11 500 доларів США та 24 150 російських рублів (еквівалент 9 960 євро за курсом НБУ на 10.09.2017р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 54 800 доларів США.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Китаю, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов’язковому письмовому декларуванню в повному обсязі для нерезидентів відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Валюту вилучено до винесення судом рішення у справі.

Загалом з початку року Київською митницею ДФС складено 184 протоколи про порушення митних правил, де фігурувала валюта, на загальну суму понад 25,6 млн. грн.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кто приносит больше пользы для Украины?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама