Чечелівська ДПІ інформує , станом на 07.09.17

2017-09-07 14:37 261 Нравится

Чечелівська ДПІ інформує, 9 важливих змін та подій, які очікують українців у вересні 2017 року!

1) Індексація зарплати - нюанси у вересні

З огляду на роз'яснення Мінсоцполітики щодо розрахунку індексів споживчих цін для нарахування індексації за травень — липень 2017 р. він становить 103,1 % (1,013 × 1,016 × 1,002 × 100). Тобто цей індекс перевищує поріг індексації (103 %). Тому у вересні 2017 р. проведення індексації буде здійснюватися за новими коефіцієнтами. Також на роботодавців, які підвищували оклади у квітні, у вересні чекає перше індексування зарплати.

2) В Україні з вересня діятиме моніторинг ключових параметрів земельних відносин

23 серпня Уряд ухвалив постанову “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Згідно з документом, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі. Зокрема, будуть акумулюватися наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

3) Видача сертифіката з перевезення товару EUR.1 - за новим Порядком

Ще у 2014 році Мінфін затвердив Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Проте лише 1 вересня 2017 року він набрав чинності (з дня набрання чинності самою Угодою).

4) З 1 вересня підвищуються посадові оклади окремим категоріям працівників сфери фізичної культури і спорту

12 липня Уряд прийняв рішення щодо поліпшення умов оплати праці працівників бюджетних закладів галузі фізичної культури і спорту, збереження тренерсько-викладацького складу сфери фізичної культури і спорту, підвищення престижності роботи тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, тренерів центрів олімпійської підготовки.

Зокрема, внесено зміни до постанови КМУ щодо оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей та бюджетної сфери.

Прийняте рішення дасть можливість підвищити окремим категоріям працівників сфери фізичної культури і спорту посадові оклади на два тарифні розряди з вересня поточного року.

5) Перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів

Кабмін в рамках реформи державної служби та переходу до електронного документообігу ухвалив рішення про перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів органів влади. Постанова КМУ від 18.08.2017 р. № 608.набрала чинності 1 вересня 2017 року.

6) Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна з вересня можна отримати і в електронній формі

7 вересня 2017 року набере чинності постанова КМУ від 24.05.2017 р. № 386, якою внесено зміни до постанов КМУ з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зміни. Зокрема, до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином Уряд запроваджує електронний сервіс, що надає можливість для фізичних та юридичних осіб вільного доступу через мережу Інтернет до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою отримання відомостей про державну реєстрацію виникнення, зміну або припинення обтяжень рухомого майна. Зокрема, схвалено порядок забезпечення вільного доступу до зазначеного реєстру. Крім того, визначено суб'єктний склад осіб, уповноважених на проведення відповідних реєстраційних дій.

7) З 9 вересня - півищення мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв

Постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 634 підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Про це ми писали тут і тут>>

30 серпня ця постанова була офіційно опублікована і набере чинності через 10 днів з дня її опублікування (тобто 9 вересня).

8) З 15 вересня діятимуть Ліцензійні умови провадження діяльності з перероблення побутових відходів

НКРЕКП постановою від 25.05.2017 р. №683 затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів.

Ці Ліцензійні умови встановлюють кадрові, організаційні, технологічні і спеціальні вимоги до провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідної господарської діяльності.9) Видача дозволів на застосування праці іноземців - за спрощеною процедурою

27 вересня 2017 року набере чинності Закон від 23.05.2017 р. №2058-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій".

Як ми повідомляли, законодавчим актом, зокрема:

скасовано реєстрацію іноземних інвестицій, замінивши її формальним інформуванням для ведення державної статистики;

врегульовано на рівні закону базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання;

надано право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві.

Відбулась зустріч в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з керівником Програми EXBS Посольства США в Україні Джеймсом Джонсом

Перспективи подальшої співпраці обговорювалися під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана та керівника Програми з експортного контролю та безпеки кордонів в Україні (EXBS) Посольства США в Україні Джеймса Джонса.

Так, під час зустрічі обговорювався стан реалізації проекту «Надання технічної допомоги з метою посилення системи експортного контролю України та протидії розповсюдженню зброї масового знищення» в рамках Програми з експортного контролю та безпеки кордонів в Україні (EXBS) Посольства США в Україні. Цей проект передбачає закупівлю і поставку обладнання з метою покращення можливостей ДФС у сфері здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з експортного контролю, виявлення незаконних перевезень товарів, які можуть мати відношення до зброї масового знищення та/або підлягають експортному контролю, та запобігання незаконним перевезенням таких товарів.

За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана спільна робота у рамках проекту сприяла регіональній безпеці та надзвичайно важлива в контексті реформування та модернізації митних органів України.

«Ми вдячні Державному департаменту США та Програмі EXBS за надану допомогу, зокрема, в таких сферах, як розробка та розвиток системи управління ризиками, вдосконалення митного контролю та митних процедур в морських портах, посилення системи експортного контролю та нерозповсюдження зброї масового ураження, боротьба з контрабандою», - підкреслив Мирослав Продан.

Він також повідомив, що одним з перспективних напрямків, який дозволить вивести на новий рівень практику здійснення вибіркового митного контролю, є створення в ДФС Департаменту таргетингу та управління митними ризиками. Подібні центри націлювання функціонують в митних адміністраціях країн-членів ЄС, США, Канади тощо.

«У процесі становлення та розвитку цього Департаменту ми значною мірою розраховуємо на підтримку з боку Програми EXBS», - зазначив Мирослав Продан.

Крім того, в.о. Голови ДФС окреслив пріоритетні напрями співпраці, що пропонуються до розгляду та підтримки Урядом США. Серед них: розбудова системи таргетингу та управління митними ризиками, можливість розгортання в Україні Автоматизованої Системи Таргетингу – версія «Глобал» (ATS-G), подальший розвиток можливостей митних органів у сфері експортного контролю та ідентифікації товарів (СІТ), надання матеріально-технічної допомоги (обладнання) та підвищення кваліфікації працівників митниць.

У свою чергу керівник Програми EXBS Посольства США в Україні Джеймс Джонс відзначив напрацювання та прогрес, який відбувається в ДФС, та запевнив у подальшій співпраці.

«Ми надавали попередню допомогу і при створенні нового структурного підрозділу – Департаменту таргетингу та управління ризиками, зокрема, щодо створення деяких програмних продуктів, спрямованих на аналітичну роботу, і приємно відзначити, що наші спільні кроки приносять свій результат у конкретних напрацюваннях та реалізації інституційних змін», – підкреслив Джеймс Джонс.

Він також позитивно оцінив співпрацю митних та прикордонних органів України у пункті пропуску «Нові Яриловичі» із спільного використання інформації, отриманої за принципом однієї зупинки при перетині кордону, та висловив готовність до підтримки зусиль ДФС щодо подальшого розповсюдження цього досвіду на інші пункти пропуску на кордоні.

Керівник Програми EXBS Посольства США в Україні запевнив у підтримці реформ ДФС та висловив сподівання щодо подальшої успішної діяльність служби у забезпеченні безпечних кордонів.

Понад 63,9 тис. автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України незаконно

Понад 63,9 тис. транспортних засобів комерційного та особистого користування з іноземною реєстрацією, ввезених протягом 2015 – 2017 років в режимі транзиту та тимчасового ввезення, перебувають в Україні з порушенням терміну.

Так, у 2015 році з ввезених майже 549,6 тис. автомобілів (майже 77,3 тис. у режимі транзит та 472,3 тис. – тимчасового ввезення) не було вивезено понад 21,5 тисяч.

У 2016 році – з ввезених в Україну майже 712,6 тис. (124,1 тис. – у режимі транзит, 588,4 тис. – тимчасового ввезення) не виїхали 54,3 тис. авто. З них з порушенням терміну в країні перебувають понад 32 тис. транспортних засобів.

З початку 2017 року (станом на 04.08.2017) з 492,5 тис. авто, ввезених у режимі транзиту (111,9 тис.) та тимчасового ввезення (380,6 тис.) не виїхало за межі країни майже 72,3 тис. автомобілів. З них майже 10,4 тис. перебувають в Україні з порушенням термінів.

Загалом, з 2015 року митниками було складено понад 26,1 тис. протоколів про порушення митних правил за ст. 470 (порушення термінів транзиту) та майже 4,9 тис. протоколів про порушення митних правил за ст. 481 (порушення термінів тимчасового ввезення) Митного кодексу України.

За цей період за порушення термінів транзиту та термінів тимчасового ввезення митницями було накладено штрафів на суму понад 206,5 млн. грн.

Співробітниками внутрішньої безпеки ДФС затримано посадовця Вишгородської ОДПІ

Співробітниками Головного управління внутрішньої безпеки ДФС спільно зі слідчими прокуратури м. Києва у рамках кримінального провадження, відкритого за матеріалами ГУВБ за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано посадову особу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Посадовця затримано при вимаганні та отриманні неправомірної вигоди у сумі 10 тис. грн. від директора приватного підприємства за позитивне вирішення питання щодо проведення перевірки підприємства з питань законності формування податку на додану вартість, який підлягає бюджетному відшкодуванню.

Посадовій особі Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області пред’явлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Працівники Львівської митниці ДФС вилучили понад 2 тонни продуктів харчування

У період з 01.09.2017 по 03.09.2017 працівники Львівської митниці ДФС склали 58 протоколів про порушення митних правил, у 5 з них предметами правопорушення були продукти харчування.

Зокрема, митники запобігли незаконному ввезенню на територію України майже 1900 кг м’ясопродуктів, понад 180 кг кави та 650 пляшок вина.

В усіх випадках правопорушниками були громадяни України, мешканці прикордоння. Ввезти товари вони намагались легковими автомобілями смугою спрощеною митного контролю «зелений коридор». В окремих випадках товари приховували у конструктивних порожнинах автомобілів. У такий спосіб вони намагались оминути встановлені норми ввезення продуктів, передбачені ст. 376, 378 Митного кодексу України.

За цими фактами складено протоколи про порушення митних правил, передбачені ст. 371 та 483 Митного кодексу України. Вартість предметів правопорушення буде встановлено додатково, справи скерують до суду.

Додатково:

Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів, алкогольних і тютюнових виробів:

Відповідно до частини першої статті 378 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - Кодекс) пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.

Обмеження, встановлене частиною першою цієї статті, не поширюється на:

1) алкогольні та тютюнові вироби, що ввозяться громадянами в кількостях та у способи, зазначені у частині другій статті 376 Кодексу;

2) харчові продукти вагою до 10 кг в упаковці виробника, що надходять на адресу громадян у міжнародних поштових або експрес-відправленнях;

3) харчові продукти для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;

4) домашніх тварин.

Не підлягають переміщенню на митну територію України в несупроводжуваному багажі продукти харчування без упаковки виробника.

Згідно з частиною другою статті 376 Кодексу громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:

1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 г тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 г;

2) 5 л пива, 2 л вина, 1 л міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» установлено, що:

1) громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кг, кожного найменування на одну особу;

без упаковки – у кількості, що не перевищує 2 кг кожного найменування на одну особу;

без упаковки неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу;

2) під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).

Працівники Львівської митниці ДФС попередили спробу незаконного переміщення великої партії сигарет

Понад 2,6 тис. пачок сигарет без акцизних марок України громадянин України намагався провезти у подвійному даху автомобіля.

Так, сьогодні, 05.09.2017 року, громадянин України 1968 р.н., мешканець м. Луцька, прямував у приватну поїздку до Республіки Польщі через митний пост «Угринів» автомобілем «FIAT DUCATO» смугою руху «зелений коридор».

Під час візуального огляду транспортного засобу у працівників митниці виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які переміщують з приховуванням від митного контролю. Автомобіль було скеровано до боксу поглибленого огляду. Там з використанням технічних засобів митного контролю було виявлено сигарети з фільтром різних торгових марок. Прихований товар містився у створеній кустарним способом порожнині у вигляді додаткового даху поверх заводської конструкції автомобіля. Загалом виявлено 2 625 пачок сигарет.

За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Автомобіль «FIAT DUCATO» 1994 р.в. та сигарети вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.

СМКОР заблоковано лише 0,5% податкових накладних

З початку роботи автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків (з 03.07.2017р.) в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 1 вересня зареєстровано майже 40,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 225,3 млрд. грн.

За період роботи СМКОР зупинена реєстрація 201,2 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 3,1 млрд. грн. Це становить 0,5 % до загальної кількості ПН/РК, що реєструвалися.

«Щоб осягнути масштаб роботи СМКОР та її ефективність ДФС постійно наводить статистику. З моменту запуску автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків по 1 вересня було зареєстровано 40,6 млн податкових накладних на суму 225,3 млрд грн. В той же час заблокованими виявилися лише 0,5% накладних або 201 тисяча ПН на загальну суму 3 млрд грн. Порівняльний аналіз свідчить, що бізнес все ж таки має можливість відповідати чітко визначеним наказом Мінфіну критеріям, а отже і реєструвати свої накладні. Заяви та заклики відмінити систему блокування не мають підстав. Тільки за час її роботи в тестовому режимі – з квітня по липень – економічний ефект сягнув 7 млрд грн, які додатково буди перераховані в державний бюджет, в штатному режимі – 3,5 млрд грн. Крім того, введення СМКОР дає можливість бізнесу вчасно отримувати відшкодування ПДВ - в повному обсязі та в порядку черговості», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

За його даними, станом на 1 вересня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 103,7 тис. повідомлень на підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 91,6 тис. документів, з яких позитивні - 63,3 тис.

«В той же час ми наголошуємо, що система, і, зокрема, критерії оцінки ступеня ризику, потребують постійного вдосконалення, адже несумлінні платники, «схемники» не стоять на місці, а намагаються пристосуватися, постійно шукаючи шляхи обходу системи. Наразі є необхідність розгляду питання щодо функціонування єдиної комісії при ДФС, замість нині діючих двох, рішення якої платники і зможуть оскаржувати в суді», - додав очільник ДФС.

Чернігівські митники ДФС попередили спробу вивезення старожитностей

Дві старовинні ікони та 5 екземплярів друкованих видань початку минулого століття намагався вивезти за межі України громадянин РФ.

Старожитності виявили під час здійснення митного контролю спільно з прикордонниками потягу «Київ - С.Петербург». 62-річний громадянин під час усного та письмового декларування повідомив, що переміщує тільки особисті речі, які не мають заборон та обмежень до переміщення через кордон. Проте, під час митного огляду з’ясувалось, що у його валізі серед особистих речей знаходяться предмети, вивезення яких без спеціальних дозволів заборонено. Це дві дерев’яні ікони із зображенням Божої Матері, друковане видання «Полное собрание починений» С.Я. Надсона 1917 року, газета «Всемірная Панорама» та три журнали: «НИВА», «Пробужденіе», «Природа и Люди». Газета та журнали датовані 1902-1915 роками. Історичну та культурну цінність даних предметів встановлюватимуть експерти.

Відносно порушника митних правил складено протокол за ст. 472 Митного кодексу України «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення», санкції якої передбачають штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів та їх конфіскацію.

Львівські митники виявили понад 58,5 кілограм наркотиків

Львівські митники спільно з прикордонниками під час митного контролю автомобіля на митному посту «Рава-Руська» виявили велику партію наркотичної речовини гашиш.

У напрямку в’їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» прибув автомобіль «Mercedes Sprinter» з молдавською реєстрацією, на лафеті якого переміщувався легковий автомобіль «Mercedes».

У ході попереднього огляду прикордонним нарядом у зоні прикордонного контролю даних автомобілів було виявлено невідомі предмети. В подальшому, після залучення службової собаки, було виявлено напарфумовану тканину, у якій знаходились брикети темно-коричневого кольору.

За участю співробітників УСБУ у Львівській області та управління протидії митним правопорушенням було проведено поглиблений огляд цих автотранспортних засобів. В результаті чого було виявлено 143 брикети різних розмірів і форми, загальною вагою 58,5 кг.

За попередніми висновками виявлена речовина – гашиш. Тривають слідчі дії.

В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс

ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).

Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:

- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;

- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .

- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;

- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).

Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

ЗАСТОСУВАННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

Державна фіскальна служба України у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797) листом від 10.02.2017 № 3282/7/99-99-14-01-02-17 повідомила про застосування норм ст. 120 Кодексу, пов'язаних із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 Кодексу.

Щодо розміру штрафів

Відповідно до внесених змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені пп. 120.3 та 120.4 ст. 120 Кодексу, визначаються в розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

Щодо відповідальності за неподання податкової звітності після застосування штрафних санкцій

Законом № 1797 внесено зміни до п. 120.3 ст. 120 Кодексу, якими встановлено відповідальність за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів).

Таке порушення тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Таким чином, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2013-2015 звітні роки та застосування до 01.01.2017 штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст. 120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017, мають застосовуватись штрафні санкції, передбачені абзацом сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Водночас звертаємо увагу, що норми Кодексу не містять обмежень щодо подальшого застосування штрафних санкцій відповідно до абзаців шостого та сьомого п. 120.3. ст.120 Кодексу у разі триваючого невиконання платником обов'язку з подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення після застосування фінансових санкцій (штрафів) згідно з абзацами 2-4 п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до п. 120.4 ст. 120 Кодексу

Законом № 1797 ст. 120 Кодексу доповнено новим п. 120.4. яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 Кодексу (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п. 120.3 ст. 120 Кодексу).

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п. 120.4 ст. 120 Кодексу незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій. Штрафні санкції, визначені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених п. 120.3 та п. 120.4 ст. 120 Кодексу, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п. 120.4 ст. 120 Кодексу, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 Кодексу;

уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

Щодо особливостей розрахунку термінів при застосуванні штрафних санкцій

Відповідно до додатка 11 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204 (форма повідомлення-рішення «ПС»), сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), що визначена у цьому податковому повідомленні-рішенні, підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (у разі проведення адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем узгодження).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пп. 56.17.5 та п. 56.18 ст.56 Кодексу).

Враховуючи зазначене, якщо платник податків (після застосування до нього штрафних санкцій, визначених абзацами першим-четвертим п.120.3 ст. 120 Кодексу), продовжує не виконувати свій обов'язок із подання звіту про КО/документації з ТЦ, контролюючий орган повинен застосувати штрафні санкції, визначені абзацами шостим та сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, що розраховуються за кожний календарний день неподання звітності, розпочинаючи з 41-го календарного дня після дня:

отримання податкового повідомлення-рішення платником - у випадку, якщо платник податків сплатив штраф за неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту);

закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання судовим рішенням законної сили (на користь контролюючого органу) - у випадку, якщо платник податків оскаржував податкове повідомлення-рішення за штрафною санкцією щодо неподання податкової звітності (невключення всіх операцій до звіту).

У разі подання платником податків звіту/документації тільки після застосування штрафних санкцій, встановлених абзацом шостим і сьомим п. 120.3 ст. 120 Кодексу, наявність порушення буде визначатися виходячи з норм п. 120.4 ст. 120 Кодексу. Період, який буде охоплено штрафними санкціями, передбаченими п. 120.4 ст.120, буде визначатись від граничної дати застосування штрафу за неподання звіту/документації до дати подання платником податку звіту про контрольовані операції.

Оновлено регламент комп'ютерної обробки звітності в податкових органах

З метою приведення у відповідність до вимог Податкового кодексу України Наказом ДФС України від 04.08.2017 №515 прийнято Регламент комп»ютерної обробки податкової звітності, звітності з ЄСВ та іншої звітності в органах ДФС замість Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДФС від 14.06.12р. №516 (втратив чинність). До Регламенту додаються форми:

повідомлення про відмову у прийнятті звітності (додаток 3);

повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого ЄСВ як такими, що не подавалися (додаток 4);

реєстру форм електронних документів (додаток 5);

перелік причин для відмови у прийнятті (додаток 6);

рішення про скасування відмови у прийнятті звітності (додаток 11) тощо.

Так, причини для відмови у прийнятті звітності наводяться з їх описом та законодавчими підставами, зокрема:

подання податкової декларації з недостовірним значенням певних реквізитів (підстави – п.48.3, 48.4 Податкового кодексу (далі ПК);

подання звітності на паперових носіях платниками, що належать до великих та середніх підприємств, або платниками ПДВ (підстава – п.49.4 ПК);

подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації підприємством, установою, організацією, які не зареєстровані у Реєстрі неприбуткових установ та організацій (підстави – аб.6 п.48.4 та п.49.8 ПК);

подання звіту щодо сум ЄСВ із порушенням вимог нормативно – правових актів (підстава – Порядок, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.15р. №435).

Наказ № 515 набув чинності з дня підписання.

Перевезення готівки через кордон: що потрібно знати

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до листа Нацбанку України від 30.06.2017р. №40-0005/45817 у разі вивезення з України фізичною особою — резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час митного проходження має надати митним органам:

заяву на видачу готівки відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 01.06.2011 р. № 174, або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;

документи про здійснення валютно-обмінної операції.

У разі ввезення в Україну фізичними особами — резидентами готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, фізична особа має надати відповідні документи країни, в якій були здійснені операції із зняття коштів з рахунку та здійснення валютно-обмінної операції (якщо така відбулася).

Сектор організації роботи

Державної податкової

інспекції у м. Полтаві

ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ ЩОДО ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ

Чечелівська ДПІ інформує, з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797). Основними змінами Закону N 1797 стосовно трансфертного ціноутворення є такі:

Збільшення вартісних критеріїв для визнання операцій контрольованими

Підпунктом 39.2.1.7 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) передбачено збільшення вартісних критеріїв, за умови досягнення яких у звітному році операції визнаються контрольованими: втричі збільшено обсяг річного доходу платника податків (з 50 млн. грн. до 150 млн. грн.) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн. грн. до 10 млн. грн.).

Нові критерії визнання господарських операцій контрольованими поширюються на операції, які проводяться платниками податків, починаючи з 1 січня 2017 року.

Звіт про контрольовані операції

Законом N 1797 передбачено перенесення граничного строку подання звіту про контрольовані операції з 1 травня на 1 жовтня року, наступного за звітним.

Платник податків має право виправляти помилки та недоліки звіту шляхом направлення до контролюючого органу нового (до закінчення граничного строку) або уточнюючого (після закінчення граничного строку) звіту про контрольовані операції.

Водночас подання платником податку уточнюючого звіту не звільняє його від відповідальності, передбаченої за несвоєчасне декларування усіх операцій у раніше поданому звіті.

Також Кодекс забороняє платнику податків подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції під час проведення документальних перевірок.

Звертаємо увагу, що звіт про контрольовані операції за 2016 звітний рік має подаватись згідно з вимогами підпункту 39.4.2. Кодексу до 1 жовтня 2017 року, але інформація щодо контрольованих операцій, здійснених платником податків у 2016 році, зазначається у звіті з урахуванням та відповідно до критеріїв, які діяли у 2016 році під час здійснення господарських операцій. Тобто мають використовуватись норми підпункту 39.2.1 Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2017.

Розширення переліку нерезидентів, операції з якими будуть контролюватись

Змінами до підпункту 39.2.1.1 Кодексу передбачено поширення контролю на операції з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не є податковими резидентами країни, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Для адміністрування цієї норми передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України переліку організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій). Операції з такими контрагентами будуть визнаватись контрольованими тільки після затвердження зазначеного переліку. Разом з цим, відповідно до підпункту 41 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, річний обсяг операцій з такими контрагентами (10 млн. грн.) у 2017 році розраховуватиметься за весь звітний (календарний) рік.

Слід зазначити, що головним критерієм для віднесення операцій до контрольованих є несплата контрагентом-нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у країні, де він зареєстрований.

Отже, за умови сплати зазначеного податку нерезидентом у звітному році та за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" підпункту 39.2.1.1 Кодексу, операції з ним не визнаються контрольованими.

Також додатково до зовнішньоекономічних операцій із продажу товарів із залученням комісіонерів-нерезидентів контроль поширено також на операції з придбання товарів та придбання або продажу послуг, які здійснюються через комісіонерів-нерезидентів. Зазначимо, що застосування цієї норми не залежить від того, в якій державі (території) зареєстрований нерезидент, що є покупцем/продавцем товарів та/або послуг, або чи є цей нерезидент пов'язаною особою із платником податків.

"Низько податкові" юрисдикції - новий перелік

Для визначення операцій контрольованими підлягає оновленню перелік держав (територій), який затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 Кодексу, що обумовлено змінами у критеріях, які враховує Кабінет Міністрів України під час його визначення, а саме:

держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні (вилучено уточнення, що така ставка має бути загальною);

держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з цим Кодекс встановлює, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку Кабінету Міністрів України, визнаються контрольованими з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. Тобто оновлений перелік держав (територій), затверджений у 2017 році, буде застосовуватись з 01.01.2018.

Контрольовані операції, які здійснюються за форвардними та ф'ючерсними контрактами

Законом N 1797 визначені умови застосування норм контрольованих операцій, які здійснюються за форвардними та ф'ючерсними контрактами.

Враховуючи, що при укладанні таких контрактів усі істотні умови договору (зокрема кількість та ціна товару) мають бути узгодженні та зафіксовані на дату укладання, у підпункті 39.3.3.3 Кодексу визначено, що у разі здійснення контрольованої операції на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту порівняння цін проводиться на підставі інформації про форвардні або ф'ючерсні ціни на дату, найближчу до дати укладення відповідного форвардного або ф'ючерсного контракту. Якщо контрольована операція стосується експорту та/або імпорту товарів, що мають біржове котирування (підпункт 39.2.1.3 Кодексу) та здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, діапазон цін також розраховується на підставі форвардних або ф'ючерсних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладення відповідного форвардного або ф'ючерсного контракту.

Разом з цим Законом N 1797 передбачена обов'язкова умова - для застосування цих норм платник податків має повідомити ДФС про укладення форвардного або ф'ючерсного контракту протягом 10 робочих днів з дня його укладання шляхом направлення до ДФС відповідного електронного повідомлення. Форма такого повідомлення буде затверджена Міністерством фінансів України.

Водночас Кодексом уточнено визначення поняття "форвардний контракт" як стандартизованого цивільно-правового договору (підпункт 14.1.45.3 Кодексу), стандартна (типова) форма якого (як й інших деривативів) буде затверджена Кабінетом Міністрів України (підпункт 14.1.45 Кодексу)…>

Визначено правила функціонування Електронного кабінету ДФС

Чечелівська ДПІ інформує, Мінфін затвердив Порядок функціонування Електронного кабінету. Порядок функціонування Електронного кабінету, затверджений наказом Мінфіну від 14.07.2017 р. №637, розроблено з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених Податковим кодексом України, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Електронний кабінет буде забезпечувати електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених Податковим кодексом.

Електронний кабінет складатиметься з:

апаратно-програмного комплексу;

портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не передбачає обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування;

портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів;

програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціонала Електронного кабінету;

інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

Працюватиме він постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. Поки що офіційно не опублікований.

ОПОДАТКУВАННЯ МАЙНОВОГО ВНЕСКУ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ТОВАРИСТВА

Чечелівська ДПІ інформує, оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Отже, сума майнового внеску (нерухомого майна - квартири) платника податку - фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, незалежно від строків перебування майна у власності такого платника.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

ЩОДО ВИЗНАННЯ КОНТРОЛЬОВАНИХ ТА НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЙ

Чечелівська ДПІ інформує, Державна фіскальна служба України листом від 14.08.2017 р. N 21674/7/99-99-14-01-02-17 повідомила наступне.

27 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року N 480 "Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи" (далі - Перелік).

Перелік прийнято на виконання пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.

Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав.

Щодо визначення звітного періоду

Згідно з пп. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 Кодексу для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції.

Щодо підтвердження сплати податку нерезидентом

Стаття 39 Кодексу не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Водночас з урахуванням п. 103.5 ст. 103 Кодексу, ДФС рекомендує платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Зазначена рекомендація не обмежує платника податків у самостійному виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році.

Такий документ або відповідна інформація має бути надана на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 N 706, зареєстрованим у Мін'юсті 03.09.2015 за N 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Разом з цим нерезидентом, який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), вважається нерезидент звільнений відповідно до законодавства країни реєстрації від його сплати у звітному році, незалежно від підстав та причин такого звільнення, або ставку оподаткування податку на прибуток (корпоративний податок) для такого нерезидента встановлено у розмірі нуль відсотків.

Наприклад, платник податків здійснював господарські операції із нерезидентом із Канади з організаційно-правовою формою Limited Partnership (LP). Контрагент-нерезидент надав платнику податків довідку Податкового управління Канади, що він у звітному році сплатив податок на прибуток у сумі 250 тис. канадських доларів. В такому випадку, за умови, що нерезидент не є пов'язаною особою з платником податків, та/або операції не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, враховуючи те, що Канада не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, господарські операції платника податків з таким нерезидентом не визнаються контрольованими, незважаючи на включення організаційно-правової форми нерезидента у Перелік.

Щодо підтвердження резидентства контрагента - нерезидента

Контрольованими операціями згідно з пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, зокрема, визнаються господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Враховуючи п. 103.5 ст. 103 Кодексу статус податкового резидентства може бути підтверджено, зокрема, довідкою, яка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і яка повинна бути належним чином легалізована, перекладена згідно із законодавством України.

Такий документ має бути надано платником податків на запит контролюючого органу у випадках, передбачених пп. 4 п. 2 розділу III Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 N 706, зареєстрованим в Мін'юсті 03.09.2015 за N 1055/27500 (зі змінами), та/або під час проведення документальних перевірок.

Особливості застосування Переліку у 2017 році

Із врахуванням п. 41 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу господарські операції, визначені пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком.

Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. "г" пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року.

Водночас умови, визначені пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.

Наприклад, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Протягом року платник здійснював господарські операції із нерезидентом із Великобританії з організаційно-правовою формою Limited Liability Partnership (LLP). Загальний обсяг господарських операцій з ним протягом 2017 року досяг 19 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), при цьому в період з 01.01.2017 по 26.07.2017 обсяг операцій - 11 млн. грн., а з 27.07.2017 по 31.12.2017 - 8 млн. гривень.

Господарські операції, здійснені в період з 27.07.2017 по 31.12.2017, на суму 8 млн. грн. є контрольованими та підлягають відображенню у Звіті про контрольовані операції за 2017 рік.

ПРО ВИЗНАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ВНЕСЕННЯ УЧАСНИКОМ ПІДПРИЄМСТВА ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ОБЛАДНАННЯ) КОНТРОЛЬОВАНИМИ

Державна фіскальна служба України листом від 09.03.2017 р. N 5898/7/99-99-14-01-02-17 повідомила про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими та відображення їх у звіті про контрольовані операції повідомляє.

Враховуючи те, що до ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) було внесено зміни Законами України від 04 липня 2013 року N 408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення", від 13.05.2014 N 1260-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення" та від 28.12.2014 N 72-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням", у 2013, 2014 та 2015 роках діяли різні вимоги до методології визнання господарських операцій контрольованими.

Так, у період з 01.09.2013 по 31.12.2013 при визначенні вартісного критерію - 50,0 млн. грн. (без ПДВ), для визнання господарських операцій контрольованими для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (у редакції Закону України від 04 липня 2013 року N 408-VII) враховувалась вартість інвестицій, які мали відображатись у Звіті за 2013 рік.

Роз'яснення з цього питання було надано у запитанні-відповіді N 2 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 N 699 (у редакції, що діяла до 30.06.2014).

При цьому відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Прямі фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Водночас, враховуючи зміни, внесені Законом України від 13 травня 2014 року N 1260-VII, у 2014 звітному році при визначенні вартісного критерію (50,0 млн. грн., без ПДВ) суми кредиту, депозиту, позики, поворотної фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій не враховувались для визнання господарських операцій контрольованими для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (у редакції Закону України від 13 травня 2014 року N 1260-VII).

Відповідне роз'яснення було надано у запитанні-відповіді N 2 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів України від 01.07.2014 N 368 "Про внесення змін до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів від 22.11.2013 N 699".

З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року N 72-VIII змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими.

Так, відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об'єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 - "впливають на об'єкт оподаткування платника податку").

Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо;

операції з надання послуг;

операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;

фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, операції зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства обладнання не впливає на дохід підприємства безпосередньо під час здійснення такої господарської операції.

Водночас Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Складовою витрат є собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.

Таким чином, операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу обладнання впливають на витрати та відповідно на фінансовий результат, що є об'єктом оподаткування податком на податок на прибуток підприємства, починаючи з періоду нарахування амортизації такого обладнання - основного засобу.

Статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Отже, операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції з 01.01.2015 підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст. 39 Кодексу.

Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання) (на рахунки Дт15/Дт10).

Щодо оподаткування вартості напоїв, спожитих в офісі. (Миргородська ОДПІ)

Чечелівська ДПІ інформує, дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого громадянином, крім випадків, визначених Податковим кодексом України, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого громадянина (пп.«а» пп. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України).

Водночас, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, згідно з положеннями Податкового кодексу України, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Чечелівська ДПІ інформує, 9 важливих змін та подій, які очікують українців у вересні 2017 року!

1) Індексація зарплати - нюанси у вересні

З огляду на роз'яснення Мінсоцполітики щодо розрахунку індексів споживчих цін для нарахування індексації за травень — липень 2017 р. він становить 103,1 % (1,013 × 1,016 × 1,002 × 100). Тобто цей індекс перевищує поріг індексації (103 %). Тому у вересні 2017 р. проведення індексації буде здійснюватися за новими коефіцієнтами. Також на роботодавців, які підвищували оклади у квітні, у вересні чекає перше індексування зарплати.

2) В Україні з вересня діятиме моніторинг ключових параметрів земельних відносин

23 серпня Уряд ухвалив постанову “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Згідно з документом, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі. Зокрема, будуть акумулюватися наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

3) Видача сертифіката з перевезення товару EUR.1 - за новим Порядком

Ще у 2014 році Мінфін затвердив Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Проте лише 1 вересня 2017 року він набрав чинності (з дня набрання чинності самою Угодою).

4) З 1 вересня підвищуються посадові оклади окремим категоріям працівників сфери фізичної культури і спорту

12 липня Уряд прийняв рішення щодо поліпшення умов оплати праці працівників бюджетних закладів галузі фізичної культури і спорту, збереження тренерсько-викладацького складу сфери фізичної культури і спорту, підвищення престижності роботи тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, тренерів центрів олімпійської підготовки.

Зокрема, внесено зміни до постанови КМУ щодо оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей та бюджетної сфери.

Прийняте рішення дасть можливість підвищити окремим категоріям працівників сфери фізичної культури і спорту посадові оклади на два тарифні розряди з вересня поточного року.

5) Перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів

Кабмін в рамках реформи державної служби та переходу до електронного документообігу ухвалив рішення про перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів органів влади. Постанова КМУ від 18.08.2017 р. № 608.набрала чинності 1 вересня 2017 року.

6) Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна з вересня можна отримати і в електронній формі

7 вересня 2017 року набере чинності постанова КМУ від 24.05.2017 р. № 386, якою внесено зміни до постанов КМУ з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зміни. Зокрема, до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином Уряд запроваджує електронний сервіс, що надає можливість для фізичних та юридичних осіб вільного доступу через мережу Інтернет до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою отримання відомостей про державну реєстрацію виникнення, зміну або припинення обтяжень рухомого майна. Зокрема, схвалено порядок забезпечення вільного доступу до зазначеного реєстру. Крім того, визначено суб'єктний склад осіб, уповноважених на проведення відповідних реєстраційних дій.

7) З 9 вересня - півищення мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв

Постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 634 підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Про це ми писали тут і тут>>

30 серпня ця постанова була офіційно опублікована і набере чинності через 10 днів з дня її опублікування (тобто 9 вересня).

8) З 15 вересня діятимуть Ліцензійні умови провадження діяльності з перероблення побутових відходів

НКРЕКП постановою від 25.05.2017 р. №683 затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів.

Ці Ліцензійні умови встановлюють кадрові, організаційні, технологічні і спеціальні вимоги до провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідної господарської діяльності.9) Видача дозволів на застосування праці іноземців - за спрощеною процедурою

27 вересня 2017 року набере чинності Закон від 23.05.2017 р. №2058-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій".

Як ми повідомляли, законодавчим актом, зокрема:

скасовано реєстрацію іноземних інвестицій, замінивши її формальним інформуванням для ведення державної статистики;

врегульовано на рівні закону базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання;

надано право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві.

Докладніше про норми Закону розкажемо в одному з аналітичних матеріалів на порталі "ДК".20 ч ·

Функціонує постійно діюча «гаряча» телефонна лінія з питань роботи СМ КОР !

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562) 34-28-74

понеділок - четвер

14.00 - 17.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 760-72-51

понеділок - четвер

14.00 - 17.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0562) 34-28-72

(0562) 34-28-68

(056) 377-46-07

(056) 377-46-14

понеділок - четвер

14.00 - 17.00,

п’ятниця

13.45 - 16.45;

ДПІ у Соборному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 776-74-86

понеділок - п’ятниця

14.00 - 17.00

ДПІ у Шевченківському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(096) 230-18-32

понеділок - четвер

15.00 - 18.00;

п’ятниця

13.45 - 16.45

ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 370-38-85

понеділок, середа, п’ятниця;

10.00 - 13-00

вівторок, четвер

15.00 - 18.00

Дніпровська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(05663) 4-39-33

понеділок - п’ятниця

09.00 - 11.00

Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровському районі

(05633) 7-1 3-88

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00

Кам’янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області:

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00;

- Вільногорське відділення (05653) 5-09-03

- Жовтоводське відділення (05652) 3-36-91

- Верхньодніпровське відділення (05658) 3-21-49

- Криничанське відділення (05654) 9-15-39

- Петриківське відділення (05634) 2-49-43

- П’ятихатське відділеня (05651) 3-04-50

- Царичанське відділення (05690) 3-21-95

Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(0564) 90-37-97

понеділок - п’ятниця

14.00 - 17.00

Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 404-06-76

понеділок - п’ятниця

10.00 - 13.00

Лівобережна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(056) 725-50-01

понеділок - п’ятниця

09.00 - 12.00

Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(05662) 4-54-29

понеділок - четвер

9.00 - 13.00,

13.45 - 18.00;

п’ятниця

9.00 - 13.00,

13.45 - 16.45

Новомосковська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

(05693) 7-70-92

понеділок - п’ятниця 10.00 - 13.00

Податкові зміни 2017: рентна плата за спеціальне використання води .

Державна фіскальна служба України у листі від 30.01.2017 № 2069/7/99-99-12-03-04-17 надала роз’яснення щодо особливостей адміністрування рентної плати за спеціальне використання води у 2017 році.

У листі роз’яснено, що платники, об'єкт оподаткування, ставки, порядок обчислення і сплати Плати визначені статтями 255 та 257 - 258 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Водночас, відповідно до пункту 110 розділу І Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до статті 255 Кодексу передбачено внести зміни в частині визначення кола платників Плати та порядку нарахування податкових зобов'язань з Плати.

Пунктом 20 Закону України від 20.12.2016 № 1791-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» внесено зміни до статті 255 Кодексу та збільшено ставки Плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Плати за результатами господарської діяльності у 2017 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791, починаючи з 01 січня 2017 року.

Платники Плати обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (за IV квартал 2016 року), наказом Мінфіну від 07.11.2016 № 927, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2016 за № 1539/29669 (за І - IV квартали 2017 року).

Податкові декларації Плати подаються платниками Плати контролюючим органам за місцем податкової реєстрації (підпункт 257.3.4 пункту 257.3

Граничними термінами подання податкової звітності та сплати податкових зобов'язань з Плати є:

за IV квартал 2016 року: 09 лютого та 17 лютого 2017 року відповідно;

за І квартал 2017 року: 10 травня та 19 травня 2017 року відповідно;

за II квартал 2017 року: 09 серпня та 19 серпня 2017 року відповідно;

за III квартал 2017 року: 09 листопада та 17 листопада 2017 року відповідно;

за IV квартал 2017 року: 09 лютого та 19 лютого 2018 року відповідно.

Щодо окремих питань порядку подання податкової звітності у 2017 році.

Платниками Плати визначені суб'єкти господарювання - водокористувачі відповідно до пункту 255.1 статті 255 Кодексу, неплатниками - визначені пунктом 255.2 статті 255 Кодексу.

Перелік обсягів води, за які Плата не справляється, визначено підпунктом 255.4.1 пункту 255.4 статті 255 Кодексу.

Наявність об'єктів оподаткування або показників, що підлягають декларуванню, визначає обов'язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 Кодексу).

Суб'єкт господарювання, зареєстрований платником Плати, який у звітному (податковому) році планує здійснювати використання води виключно для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє не пізніше граничного терміну подання податкової звітності з Плати за І квартал звітного (податкового) року відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному (податковому) році об'єкта оподаткування Платою та податкову звітність з Плати протягом податкового (звітного) року не подає.

Рентна плата за спецвикористання води: типові помилки у поданій звітності за II квартал 2017 р.

За результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (додаток 5 до декларації з рентної плати) встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС такоъ звітності не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Так, має місце неправильне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» Додатку 5, внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює неправильному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2.

Також виявлені факти застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок у рядках поданої звітності.

Згідно з порядком складання податкової звітності з рентноЇ плати:

у р.10.1 повинен зазначатись коефіцієнт 0,005 до ставок відповідно до п. 255.6 ПКУ;

у р.10.2 – коефіцієнт 0,3 до ставок відповідно до п. 255.7 ПКУ;

у р. 10.3 – коефіцієнт 2 відповідно до пп. 255.11.10 ПКУ;

у р. 10.4 – коефіцієнт 5 відповідно до пп. 255.11.13 ПКУ.

Однак, окремими платниками у рядках 10.1 – 10.4 було задекларовано неіснуючі коефіцієнти до ставок, наприклад, «7287»; «7225»; «1046»; «100».

У рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатка 5 платниками зазначаються інші, ніж передбачено статтею 255 ПКУ, ставки рентної плати.

Незначні помилки, які припускають платники під час декларування податкових зобов’язань, виявлено за результатами аналізу податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (додаток 6 до декларації з рентної плати).

Так, у рядку 6 «Ставка рентної плати» Додатка 6 платниками зазначаються інші, ніж передбачено ПКУ ставки рентної плати (наприклад, ставка «0,02» замість «0,0184» ставка «0,1503» замість «0,1659»).

З урахуванням зазначеного, податківці звертають увагу на дотримання порядку заповнення податкової звітності, затвердженого наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №719.

Також Чечелівська ДПІ інформує , що додатки є невід’ємною частиною декларації з рентної плати. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

На виконання вимог пункту 4 розділу ХІХ ПКУ щодо щорічного перегляду ставок деяких податків, визначених в абсолютних значеннях, у ВРУ зареєстровано законопроект №6776

Відповідно до пункту 4 розділу ХІХ ПКУ Кабміну доручено щорічно до 1 червня вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з таких податків:

акцизний податок;

екологічний податок;

рентна плата.

З огляду на це, 20 липня 2017 року у ВРУ зареєстровано урядовий законопроект №6776 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків".

Цим документом передбачається внесення змін до ПКУ щодо перегляду ставок податків з урахуванням ІСЦ та індексу цін виробників промислової продукції, які відповідно до постанови КМУ від 01.07.2016 р. №399 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 31.05.2017 р. №385), у 2017 році прогнозовані на рівні 111,2 та 116,8% відповідно.

Так, залежно від сфери застосування податків, ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, екологічного податку та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2017 році планують збільшити на 11,2%

Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2017 році заплановано збільшити на 16,8%.

Чечелівська ДПІ інформує, сьогодні Уряд ухвалив законопроект щодо запровадження єдиного рахунку сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску для платників

Про це повідомила прес-служба Мінфіну.

У чому суть?

Запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску - це виконання антикорупційного Закону 1797, який було напрацьовано разом з бізнесом, депутатами та громадськими експертами та ухвалено Верховною Радою минулого року.

Платник податків за власним бажанням матиме право відкрити єдиний рахунок в Казначействі та використовувати для сплати податкових зобов’язань з податків та зборів, єдиного соціального внеску. Платник матиме можливість сплатити такі податкові зобов’язання, як:

ПДФО,

податок на прибуток підприємств,

рентну плату,

екологічний податок

інші податки і збори, визначені нормами Податкового кодексу,

єдиний соціальний внесок.

Виключенням будуть ПДВ та акцизний податок з реалізації пального . Для цих двох податків згідно з Податковим кодексом функціонують системи електронного адміністрування.

Платник податку відкриватиме єдиний рахунок через Електронний кабінет, що значно покращує умови сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску.

Що це дає?

- Спрощення процедури розрахунків платників податків, значне заощадження фінансових і часових витрат;

- Зменшення кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань платником податків;

- Уникнення непорозумінь зі зміною бюджетних рахунків, оскільки в електронному кабінеті платника податків будуть розміщені вірні реквізити рахунків;

- Спрощення ведення бізнесу та налагодження партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами;

- Підвищення рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Характерні помилки при заповненні податкової звітності з екологічного податку за II квартал 2017 року

1) Платниками під час заповнення додатків до декларації екологічного податку не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом №1791-VIII збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.

Так, наприклад, деякими підприємствами за кодом забруднюючої речовини відходів 243.1.001 «Азоту оксиди» задекларовано зобов’язання за ставкою «1968,65» замість «2204,89».

2) У колонці 3 додатків 1 – 3 до декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.

3) У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками замість «1» зазначається «0».

4) У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено ПКУ, або замість коефіцієнта вказується ставка податку.

Так, відповідно до п. 246.4 ПКУ у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку збільшуються у 3 рази. При цьому, платники у колонці 6 додатка 3 до декларації зазначили, наприклад, коефіцієнти «3,3»; «5», «3,1» замість «1» або «3».

5) У додатках 1 – 3 до декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.

6) У додатках 1 – 3 до декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Так, наприклад, платником зазначається код забруднюючої речовини «243.1.010» – це «Вуглеводні» (за нею згідно з ПКУ ставка – «124,61»), а ставка – «83,07» (згідно з ПКУ – це ставка забруднюючих речовин: «Водень хлористий», «Вуглецю оксид», «Тверді речовини», коди яких, відповідно, «243.1.008», «243.1.009» та «243.1.012»).

7) Платниками заповнюється замість одного додатка до декларації інший додаток.

Так, наприклад, замість додатка 3 «Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Декларації за розміщення малонебезпечних відходів заповнено додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» до декларації.

З урахуванням зазначеного, податківці звертають увагу платників екологічного податку на забезпечення правильного заповнення усіх реквізитів звітності, застосування ставок та коефіцієнтів.

Оскільки базовим звітним періодом для екоподатку є календарний квартал, то форма декларації з екоподатку буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні періоди

"ЗІР" у підкатегорії 120.05 зазначає, що відповідно до п. 250.1 ПКУ базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення - за місцем розміщення стаціонарних джерел (пп. 250.2.1 ПКУ).

Згідно з п. 46.6 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).

30.06.2017 р. набрав чинності наказ Мінфіну від 13.05.2017 р. №495, яким внесені зміни до форми Податкової декларації екоподатку, затвердженої наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №715.

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екоподатку є календарний квартал, то форма декларації екоподатку, затверджена Наказом №715 із змінами, внесеними Наказом №495, буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.10.2017 р., у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

До уваги платників податків! Безкоштовний семінар ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра на тему: "Актуальні питання запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ"!

У зв’язку з численними питаннями платників податків щодо запровадженої системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН заплановано проведення чергового безкоштовного семінару на тему: "Актуальні питання запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ".

Семінар відбудеться 14 вересня 2017 року о 10-00 годині у приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Театральна 1-а. Додаткову інформацію можна отримати за телефонами: 34-28-70.

Нові мінімальні ціни на алкогольні напої - з 9 чи 10 вересня?

ДФСУ на ресурсу "ЗІР" відповіла на питання: з якої дати набирає чинності постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 634 «Про внесення змін до постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957»?

Нагадаємо, що постановою КМУ від 09.08.2017 року № 634 внесено зміни до постанови КМУ від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Про це ми писали тут і тут>>

Переглянути нові розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв можна у довіднику на ДК-порталі>>

Пунктом 2 Постанови № 634 встановлено, що вона набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування. Як ми уже повідомляли, опубліковано її в офіційному виданні "Урядовий кур’єр" від 30.08.2017 № 160.

З огляду на це, ДФСУ у підкатегорії 115.05 ресурсу "ЗІР" повідомляє: згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-порталі Верховної Ради України набрання чинності Постановою №634 відбудеться 09.09.2017 р.

Ставка податку на прибуток 0% та нова

Чечелівська ДПІ інформує, ДФСУ у листі від 04.09.2017 р. № 23407/7/99-99-15-02-01-17 нагадує, що 15 серпня 2017 року набула чинності постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 592, якою затверджено:

Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку;

форму спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону №1797-VIII, яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2021 року можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

Перехід платників на нульову ставку податку на прибуток

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

- річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати 3 млн грн;

- розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду зарплати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

- відповідати одному із критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Заборона застосовування нульової ставки податку на прибуток

Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Позбавлені права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види діяльності:

1) діяльність у сфері розваг, визначену пп. 14.1.46 ПКУ;

2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 - гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009:2010);

9) поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009:2010);

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009:2010);

18) діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009:2010).

Оподаткування прибутку за ставкою 18%

Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.

Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

Показники декларації

В основній частині декларації відображаються такі показники:

дохід від будь-якої діяльності підприємства, визначений за правилами бухгалтерського обліку – у р.01;

фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності – у р.02;

різниці, які виникають відповідно до Кодексу – у р.03, з них:

різниці, на які збільшується фінансовий результат – у р.04;

різниці, на які зменшується фінансовий результат – у р.05, у тому числі у р.05.1 відображається сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, на яку зменшується фінансовий результат, з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Кодексу;

об’єкт оподаткування за всіма видами діяльності – у р.06.

У заключній частині передбачено таблицю, у якій платники проставляють позначки щодо наявності поданих з декларацією форм фінансової звітності.

Крім цього, у цій частині таблиці декларації відображається інформація про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, у разі використання платником податку права на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років) відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.

Подання спрощеної податкової декларації

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щорічно за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою постановою № 592.

У разі відсутності підстав для застосування нульової ставки, платники подають податкову декларацію з податку на прибуток за основною формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467).

Підкориговано Порядок надіслання податкових повідомлень-рішень

Чечелівська ДПІ інформує, зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків внесено наказом Мінфіну 21.07.2017 р. № 658 (зареєстрований в Мін'юсті 18.08.2017 р.).

Порядок складання контролюючими органами ППР

Уточнено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, що передбачені ПКУ або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Окрім того, зазначено, що податкове повідомлення-рішення за формами:

"Р" - складається у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених ПКУ, штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень);

"ПН - складається у разі виявлення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкових накладних, передбачених п. 201.1 ПКУ та/або необхідності складання та реєстрації в ЄРПН ПН/РК до неї у випадках, передбачених ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення у разі встановлення порушень вимог законодавства з питань державної митної справи складається контролюючим органом.

При складанні ППР йому присвоюється номер, який вноситься до реєстру та складається з:

порядкового номера у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 7 цифр номера;

номера підрозділу, який склав ППР, - наступні 4 цифри номера;

номера контролюючого органу - наступні 4 цифри номера (додатково для податкового повідомлення-рішення за формою "Ф").

До ППР додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності).

Порядок надіслання (вручення) контролюючим органом ППР платникам податків

Структурний підрозділ контролюючого органу, який склав ППР відповідно до ПКУ, роздруковує його у двох примірниках (ППРза формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов’язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

При складанні у передбачених ПКУ випадках податкових повідомлень-рішень в електронній формі необхідно дотримуватись вимог Законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим:

платнику податків (крім фізосіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ;

фізособі - якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ.

Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється, зокрема, працівником структурного підрозділу або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов’язки, його заступником або уповноваженою особою) для виконання таких функцій, - у разі надіслання документа в електронній формі відповідно до п. 42.4 ПКУ (починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу відповідного програмного забезпечення). При цьому квитанція про доставку в текстовому форматі, що свідчить про дату та час доставки документа платнику податків, прикріплюється до примірника ППР, який залишився в контролюючому органі (у разі направлення ППР форми "Ф" - до корінця податкового повідомлення-рішення).

Якщо контролюючим органом не отримано квитанції про доставку ППР, направленого засобами електронного зв’язку, вживатимуться заходи, передбачені п. 42.4 ПКУ.

Порядок відкликання податкових повідомлень-рішень

Уточнено, що ППР вважається відкликаним, якщо:

1) контролюючий орган скасовує раніше прийняте ППР;

2) контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що зазначені у раніше прийнятому ППР;

3) рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується ППР контролюючого органу;

4) рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу.

У випадках, визначених пунктами 2 і 4, ППР вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Окрім вищезазначених змін, у новій редакцій також викладено додатки 1-14 до Порядку. Додатки 15, 16 після слів "зменшення (збільшення)" доповнено словами "суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту та/або зменшення".

Наказ №658 набере чинності через 10 днів з дня, що настає за днем його офіційного опублікування.

Вдосконалено механізм одночасної дії будівельних норм та нормативних документів ЄС

Чечелівська ДПІ інформує, Кабмін вніс зміни до Порядку застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу

Відповідно до змін в законодавстві щодо удосконалення містобудівної діяльності, яке набрало чинності 10 червня 2017 року, вилучається класифікації об'єктів будівництва за категоріями складності та запроваджується класифікація будівель і споруд за класом наслідків (відповідальності). Докладніше про це ми писали тут>>

Задля приведення нормативно-правових актів КМУ у відповідність до законодавства, постановою КМУ від 30.08.2017 р. № 666 внесено зміни до Порядку застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу. Також визнано такою, що втратила чинність, постанова Уряду від 27.04.2011 р. № 557 "Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності".

Постановою вдосконалено механізм одночасної дії будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій, та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами ЄС.

Чечелівська ДПІ інформує, 9 важливих змін та подій, які очікують українців у вересні 2017 року!

1) Індексація зарплати - нюанси у вересні

З огляду на роз'яснення Мінсоцполітики щодо розрахунку індексів споживчих цін для нарахування індексації за травень — липень 2017 р. він становить 103,1 % (1,013 × 1,016 × 1,002 × 100). Тобто цей індекс перевищує поріг індексації (103 %). Тому у вересні 2017 р. проведення індексації буде здійснюватися за новими коефіцієнтами. Також на роботодавців, які підвищували оклади у квітні, у вересні чекає перше індексування зарплати.

2) В Україні з вересня діятиме моніторинг ключових параметрів земельних відносин

23 серпня Уряд ухвалив постанову “Про реалізацію пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Згідно з документом, з 1 вересня впроваджується взаємний обмін інформацією між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що дозволить оновлювати дані на регулярній основі. Зокрема, будуть акумулюватися наступні групи даних: склад земель, кількість землевласників та землекористувачів, середній розмір земельних ділянок, реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, кількість та площа ділянок, переданих в оренду, наданих у користування та переданих у власність громадянам безоплатно, суми нарахованих та сплачених платежів за користування земельними ділянками – всього понад 140 показників.

3) Видача сертифіката з перевезення товару EUR.1 - за новим Порядком

Ще у 2014 році Мінфін затвердив Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Проте лише 1 вересня 2017 року він набрав чинності (з дня набрання чинності самою Угодою).

4) З 1 вересня підвищуються посадові оклади окремим категоріям працівників сфери фізичної культури і спорту

12 липня Уряд прийняв рішення щодо поліпшення умов оплати праці працівників бюджетних закладів галузі фізичної культури і спорту, збереження тренерсько-викладацького складу сфери фізичної культури і спорту, підвищення престижності роботи тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, тренерів центрів олімпійської підготовки.

Зокрема, внесено зміни до постанови КМУ щодо оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей та бюджетної сфери.

Прийняте рішення дасть можливість підвищити окремим категоріям працівників сфери фізичної культури і спорту посадові оклади на два тарифні розряди з вересня поточного року.

5) Перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів

Кабмін в рамках реформи державної служби та переходу до електронного документообігу ухвалив рішення про перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів органів влади. Постанова КМУ від 18.08.2017 р. № 608.набрала чинності 1 вересня 2017 року.

6) Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна з вересня можна отримати і в електронній формі

7 вересня 2017 року набере чинності постанова КМУ від 24.05.2017 р. № 386, якою внесено зміни до постанов КМУ з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна зміни. Зокрема, до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Таким чином Уряд запроваджує електронний сервіс, що надає можливість для фізичних та юридичних осіб вільного доступу через мережу Інтернет до Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою отримання відомостей про державну реєстрацію виникнення, зміну або припинення обтяжень рухомого майна. Зокрема, схвалено порядок забезпечення вільного доступу до зазначеного реєстру. Крім того, визначено суб'єктний склад осіб, уповноважених на проведення відповідних реєстраційних дій.

7) З 9 вересня - півищення мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв

Постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 634 підвищено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Про це ми писали тут і тут>>

30 серпня ця постанова була офіційно опублікована і набере чинності через 10 днів з дня її опублікування (тобто 9 вересня).

8) З 15 вересня діятимуть Ліцензійні умови провадження діяльності з перероблення побутових відходів

НКРЕКП постановою від 25.05.2017 р. №683 затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів.

Ці Ліцензійні умови встановлюють кадрові, організаційні, технологічні і спеціальні вимоги до провадження господарської діяльності з перероблення побутових відходів, а також вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на право провадження відповідної господарської діяльності.9) Видача дозволів на застосування праці іноземців - за спрощеною процедурою

27 вересня 2017 року набере чинності Закон від 23.05.2017 р. №2058-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій".

Як ми повідомляли, законодавчим актом, зокрема:

скасовано реєстрацію іноземних інвестицій, замінивши її формальним інформуванням для ведення державної статистики;

врегульовано на рівні закону базові аспекти оформлення дозволу на застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання;

надано право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на підприємстві.

Докладніше про норми Закону розкажемо в одному з аналітичних матеріалів на порталі "ДК".

Зупинена реєстрація ПН/РК в ЄРПН

Чечелівська ДПІ інформує, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄДРП) платник податку на додану вартість має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРП або відмову у такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п.«в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено (п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.07.2017 №654, що зареєстрований у Мінюсті 07.08.2017 за №966/30834) (далі – Наказ №567), у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії оцінки), затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (далі – Перелік).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених підпунктами 1) та 2) пункту 6 Критеріїв оцінки, затверджених наказом №567, є ідентичними. Платнику ПДВ необхідно надавати лише копії тих документів, завірені належним чином, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена у ПН, що зупинена.

Як визначено Наказом №567, з 12.08.2017 письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДФС виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (далі – Повідомлення) за формою J(F)1312602.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення. Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини ПН/РК (з відповідними знаками).

При цьому Повідомлення формується по кожній окремо ПН/РК, реєстрацію якої/якого зупинено в ЄРПН.

До Повідомлення щодо кожної ПН/РК в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF копії усіх необхідних первинних документів (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МГб).

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

► через особистий кабінет електронного сервісу ДФС «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за посиланням cabinet.sfs.gov.ua;

► через офіційний веб-портал ДФС за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді; друга квитанція визначає статус документа – «Прийнято»/«Не прийнято».

У разі зупинення РК на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником ПДВ – продавцем, що зазначений у РК та ПН, яка коригується.

До уваги суб’єктів літакобудування

29.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №635 «Про затвердження Порядку та обсягів ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість» (далі – Постанова №635).

Постановою №635 відповідно до п.п.13 п.4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України та п.41 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України затверджені:

- Порядок ввезення на митну територію України товарів суб’єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість (далі – Порядок);

- обсяги товарів, які ввозяться на митну територію України суб’єктами літакобудування із звільненням від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Порядок визначає механізм ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів суб’єктами літакобудування, що підпадають під дію ст.2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – суб’єкти літакобудування), що звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ до 01.01.2025 за умови дотримання вимог щодо обсягів їх ввезення та цільового використання. При цьому відчуження таких товарів третім особам, крім відчуження у складі авіаційної техніки, створеної (виготовленої) на момент затвердження їх обсягів, вважається використанням товарів не за призначенням.

Використання за призначенням зазначених товарів передбачає їх використання для розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Суб’єкти літакобудування подають щомісяця до 20 числа місяця, що настає за наступним періодом, митниці ДФС, якою здійснено митне оформлення товарів за їх призначенням, звіт про їх цільове використання у трьох примірниках за формою згідно з додатком до Порядку.

Один примірник зазначеного звіту з відміткою митниці ДФС, якою здійснено митне оформлення товарів, надсилається такою митницею щомісяця до 25 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем обліку суб’єкта літакобудування, другий примірник – щокварталу до 25 числа наступного періоду Мінекономрозвитку.

У разі виявлення фактів використання товарів не за призначенням, контролюючі органи за місцем обліку суб’єкта літакобудування вживають заходів, передбачених нормами розділу II Податкового кодексу України (п.3 Порядку).

Постанова №635 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 29.08.2017 №159.

Робота на умовах неповного робочого дня (за основним місцем роботи): база нарахування єдиного внеску

Чечелівська ДПІ інформує, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Отже у разі, якщо працівник за своїм основним місцем роботи виконує певну роботу на умовах неповного робочого дня і при цьому за фактично відпрацьований час сума заробітної плати становить менше законодавчо встановленого рівня, роботодавцю слід здійснювати нарахування єдиного внеску з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Увага! На Дніпропетровщині діють шахраї

Чечелівська ДПІ інформує,, що до суб’єктів господарювання Дніпропетровщини телефонують невідомі особи з провокаційними та незаконними вимогами.

Зловмисники телефонують, начебто, від імені керівництва ГУ ДФС посадовим особам підприємств та вимагають неправомірну вигоду.

Наполегливо радимо громадянам бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям та ретельно перевіряти інформацію.

В якому розмірі включається до податкової знижки сума витрат фізособи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?

Відповідно до п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно із п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому, ст.729 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст.720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.06.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з урахуванням особливостей, визначених п.56.23 ст.56 ПКУ, а саме:

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПКУ);

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України), комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ).

Нагадуємо, що Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою КМ України від 04.07.2017 №485 (далі – Порядок №485);

► скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (п.п.56.23.3 п.56.23 ст.56 ПКУ);

► якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п.56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ).

Відповідно до п.6 Порядку №485 не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісії ДФС, які оскаржені платником податку у судовому порядку.

Про звітування фізичними особами – «єдинниками» за новою формою декларації

Чечелівська ДПІ інформує, що 05.05.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2017 за №478/30346 (далі – Наказ №369).

Наказом №369, зокрема, внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи те, що базовим звітним періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік (п.294.1 ст.294 ПКУ), то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з урахуванням змін, внесених Наказом №369, використовуватиметься платниками єдиного податку:

► третьої групи для складання звітності за 9-ть місяців 2017 року, починаючи з 01.10.2017;

► першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

При цьому для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, нова форма декларації використовуватиметься з 01.10.2017.

Коли нарахування єдиного внеску здійснюється не на мінімальну зарплату

Чечелівська ДПІ інформує, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Нагадуємо, що відповідно до ст.8 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 2017 рік з 1 січня встановлена мінімальна заробітна плата 3200 грн. на місяць.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись положеннями Закону №2464 не застосовується мінімальна зарплата для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:

► до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;

► до заробітної плати (доходу) працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;

► до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

► до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);

► до працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО;

► якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;

► якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;

► для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності).

В яких випадках та яким чином подається Таблиця даних платника податків?

Чечелівська ДПІ інформує, починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, зі змінами (далі – Критерії).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі – Моніторинг).

Моніторинг здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника ПДВ, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).

Платник ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за посиланням cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Звертаємо увагу, що ДФС на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланням http://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).

Стягнення податкового боргу

Питання 1. Який механізм стягнення податкового боргу за рахунок дебіторської заборгованості платника податків?

Відповідь. Пункт 87.5 статті 87 та пункт 95.22 статті 95 Податкового кодексу України визначають механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Дана норма застосовується як додаткове джерело погашення податкового боргу у разі, коли здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

Податковий борг продовжує обліковуватися за платником податків, у якого він виник, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості.

Питання 2. За яких обставин застосовується адміністративний арешт майна платника податків ?

Відповідь. Адміністративний арешт майна платника податків згідно до вимог статті 94 Податкового кодексу України є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Питання 3. Який механізм стягнення податкового боргу фізичної особи?

Відповідь. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу у відповідності з вимогами статті 59 Податкового кодексу.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків щодо сплати податків і зборів, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з вимогами статті 87 Податкового кодексу органи ДФС звертаються до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу за рахунок активів фізичної особи-боржника.

Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

По рішенню суду, яке набрало законної сили, видається виконавчий лист що направляється державному виконавцю для виконання.

З початку року сервісом «Пульс» скористались 19 мешканців Дніпропетровщини

Впродовж січня – липня 2017 року на сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 19 заявників Дніпропетровської області. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зменшилась на 160 одиниць.

Платники порушували питання щодо: звітності та реєстрації накладних; відмови в прийнятті вхідної кореспонденції; системи електронного адміністрування ПДВ; черг у Центрах обслуговування платників.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Чечелівська ДПІ нагадає, що з 20 липня поточного року змінено номер телефону для прийняття інформації на сервіс «Пульс». Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 - для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Ставки податку на прибуток підприємств, встановлені з 01.01.2017

Чечелівська ДПІ інформує, що ставки податку на прибуток підприємств (далі – податок на прибуток) визначені статтею 136 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та з 01.01.2017 мають наступні розміри.

Відповідно до п.136.1 ст.136 ПКУ базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18%.

Згідно з п.136.2 ст.136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

• 3% за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п.141.1.2 п.141.1 ст.141 ПКУ (п.п.136.2.1 п.136.2 ст.136 ПКУ);

• 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п.14.1 ст.14 ПКУ (п.п.136.2.2 п.136.2 ст.136 ПКУ).

Ставки 0%, 4%, 6%, 12%, 15% та 20% застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п.141.4 ст.141 ПКУ (п.136.3 ст.136 ПКУ).

Пунктом 136.4 ст.136 ПКУ визначено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

• 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п.136.4.1 п.136.4 ст.136 ПКУ);

• 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п.136.4.2 п.136.4 ст.136 ПКУ).

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4 та 134.1.5 п.134.1 ст.134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п.136.5 ст.136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п.134.1.4 п.134.1 ст.134 ПКУ, у розмірі 30% з урахуванням положень п.48 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.136.6 ст.136 ПКУ).

Пунктом 48 підрозділу 4 розділу XX ПКУ установлено, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений п.п.14.1.271 п.14.1 ст.14 ПКУ, становить:

• з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%;

• з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;

• з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;

• з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;

• з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку на прибуток, визначена п.136.6 ст.136 ПКУ.

Чи необхідно отримувати нові посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису у разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання чи фізичної особи?

.

Відповідно до ст.7 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п.3.4.6 п.3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

Чечелівська ДПІ інформує, що пільги стосовно сплати земельного податку для фізичних осіб визначені статтею 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.281.1 ст.281.ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 281.2 ст.281 ПКУ визначено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):

• у селах – не більш як 0,25 гектара,

• у селищах – не більш як 0,15 гектара,

• у містах – не більш як 0,10 гектара;

► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п.281.3 ст.281.ПКУ).

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п.281.4 ст.281 ПКУ).

До уваги громадян: витрати, які включаються до податкової знижки за 2016 рік

Чечелівська ДПІ інформує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Згідно з положеннями статті 166 ПКУ платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:

Категорії витрат (відображаються у рядку 13 декларації)

Норма ПКУ

Назва витрат, дозволених для включення

до податкової знижки

1

П.п.166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ

2

П.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ

3

П.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ

Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення

5

П.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

6

П.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

7

П.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива

8

П.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

Актуально для платників ПДВ: щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Чечелівська ДПІ інформує, що з 01.07.2017 відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Наказами Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.08.2017 за №966/30834) та від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30622, затверджено:

- критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для призупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – Критерії);

- вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

- порядок роботи комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

Тобто на теперішній час зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється незалежно від галузі виробництва та/або видів діяльності суб’єктів господарювання.

Зокрема, для підприємств сільськогосподарської галузі вищевказаними нормативними актами не передбачено будь-яких відмінних Критеріїв для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Разом з цим, виходячи з практики опрацювання контролюючими органами документів та специфіки діяльності у галузі сільського виробництва, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що складена сільгоспвиробником з продажу власновирощеної сільгосппродукції, з метою підтвердження реальності здійснення таких операцій, до переліку документів для прийняття рішення про реєстрацію таких накладних, бажане надання наступної інформації:

- відомості про зареєстровані власні (орендовані) земельні площі задіяні у виробництві сільгосппродукції, реалізацію якої оформлено ПН, що зупинена;

- відомості про засіяні площі, залишки сільськогосподарської продукції та зібраний урожай згідно встановлених форм: «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур» – форма №4-сг, «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства» – форма №21-заг, «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на звітну дату» – форма №37-сг відповідно (за останній звітний період);

- інформацію про сільгосптехніку, яка використана сільгосптоваровиробником при вирощуванні, обробці та збиранні врожаю, або з придбання таких послуг.

Надання сільгосптоваровиробниками зазначеної інформації до Таблиць* чи Повідомлень** прискорить розгляд, забезпечить його об’єктивність, попередить зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН по аналогічній операції у подальшому.

Довідково:

* Таблиця – Таблиця даних платника податку (наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (далі – Наказ №567));

** Повідомлення – Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК (Наказ №567).

В якому порядку та в які терміни контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації з 01.04.2017?

Чечелівська ДПІ інформує ,відповідно до п.п.14.1.1721 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган,та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій

Згідно з п.52.1 ст.52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

► найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

► код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

► зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

► підпис платника податків;

► дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п.52.1 ст.52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п.52.3 ст.52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:

► в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

► у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Пунктом 52.5 ст.52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

● про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

● про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст.42 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 135.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Підприємці – «спрощенці» Дніпропетровщини збагатили скарбниці місцевих громад більше ніж на 700 млн. грн.

У Дніпровському регіоні за спрощеною системою оподаткування працюють більше 83,5 тисяч фізичних осіб - підприємців. Про це повідомила в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова.

Традиційно найпопулярнішою серед приватних підприємців Дніпропетровської області залишається друга група спрощеної системи оподаткування – за нею працюють понад 40,5 тисяч ФОП. На другому місці – третя група, за якою працює більше 30,5 тисяч підприємців. Понад 12,5 тисяч суб’єктів господарювання – фізичних осіб обрали першу групу.

Підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, протягом січня - липня 2017 року сплачено 702,4 млн. грн. єдиного податку, що перевищує надходження минулого року на 228,2 млн. грн., або на 48,1 %.

Продовжено застосування ставки вивізного (експортного) мита на металобрухт

Чечелівська ДПІ інформує, що 04.08.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2142-VIII (далі – Закон №2142), яким внесена зміна до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.07.2016 №1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі – ЗУ №1455).

Законом №2142 продовжено з одного календарного року до двох календарних років з дня набрання чинності Закону №1455 перехідний період для застосування ставки вивізного (експортного) мита 30 євро за 1 тонну на товари, зазначені у п.1 Закону України від 24.10.2002 №216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» зі змінами та доповненнями.

Закон №1455 набрав чинності 15.09.2016. Отже, застосування цієї ставки вивізного мита продовжено до 15.09.2018.

Закон №2142 опубліковано у газеті «Голос України» від 03.08.2017 №142.

Граничні терміни реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.

У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Чи застосовуються пільги при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за садовий та дачний будинки?

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Згідно з п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п.266.4 ст.266 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Реєстрація РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок здійснюється в кожному центрі обслуговування платників

Відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО.

Як зазначають в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області, реєстрація РРО, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок може бути здійснена у кожному центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях. Інформаційна картка цих адмінпослуг, в яких наведена інформація про умови її отримання, строки надання послуги, перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги».

Нагадаємо, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області на своєму інтернет – представництві оприлюднено оновлений перелік усіх адміністративних послуг, які надаються центрами обслуговування платників, створених при відповідних податкових інспекціях. Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

Неприбуткові організації, які не привели у відповідність свої установчі документи, звітують по-новому

Чечелівська ДПІ інформує, що відповідно до положень Податкового кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону № 652 від 17.07.2015р., що не відповідають вимогам п. 133.4 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

У разі недотримання зазначених норм такі установи після 1 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та виключаються контролюючим органом з Реєстру. Тобто стають платниками податку на прибуток підприємств.

Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два "статуси": не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017 р.) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017 р.) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.

Порядок звітування вищевказаних платників, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру та які з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. отримали статус платника податку на прибуток, наступний:

за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. неприбуткова організація подає до органів ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р.), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;

за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р., та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.

В той же час, якщо у подальшому, після втрати неприбутковості після 1 липня, платник у період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. знову включається органами ДФС до Реєстру неприбуткових організацій, такий платник має подати наступну звітність:

за період перебування на загальній системі оподаткування - Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничний строк подання Декларації - 01 березня 2018 року;

за період перебування у Реєстрі така організація надає органам ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.

Відповідні роз’яснення прописані в листі ДФС України від 10.08.2017 р. N 21192/7/99-99-12-02-04-17.

До 10 000 євро дозволено переміщувати через кордон без письмового декларування

Зі вступом України до Європейського Союзу з кожним днем збільшується кількість громадян України, які перетинають митний кордон нашої держави. Дані дії завжди пов'язані з наявністю у них готівкових коштів, які слугують як засіб платежу при отриманні необхідних послуг та благ. Фізичним особам слід дотримуватись цілого ряду правил, переміщуючи через митний кордон України готівку.

Порядок вивезення за межі України готівки визначено Главою 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148.

Як зазначено нормами даної Інструкції, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Фізична особа - резидент - працівник дипломатичної служби України, який повертається в Україну після завершення довготермінового відрядження, має право ввозити в Україну готівку, видану закордонною дипломатичною установою України у вигляді компенсаційних виплат в іноземній валюті, у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, на підставі довідки закордонної дипломатичної установи України про суму виплаченої готівки за підписами керівника та спеціаліста з фінансових питань закордонної дипломатичної установи України, скріпленої відбитком печатки цієї установи.

Строк дії таких документів становить 90 календарних днів починаючи з дня зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) або дати видачі довідки про виплату готівки закордонною дипломатичною установою України.

Зазначеними нормами, які були запроваджені постановою Правління Національного банку України від 21.03.2017 № 24 «Про внесення змін до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» і набули чинності 23.03.2017, змінено вимоги щодо переміщення готівки фізичними особами-резидентами через митний кордон України у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Згідно з новим порядком переміщення готівки через митний кордон України, фізичні особи-резиденти мають право ввозити (вивозити) в Україну (з України) готівку не тільки в тій валюті, що зазначена у документі банку про зняття готівки з рахунку, а також у валюті, яка була отримана цією особою в наслідок здійснення валютно-обмінної операції. У такому випадку необхідна наявність документа не тільки про зняття готівки з рахунку, а і про здійснення валютно-обмінної операції.

Таким чином, у разі вивезення фізичною особою-резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час проходження митного контролю має надати митним органам:

1) заяву на видачу готівки відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174, або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;

2) документи про здійснення валютно-обмінної операції. Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, такими документами є квитанція про здійснення валютно-обмінної операції, яка оформлюється банками, фінансовими установами під час здійснення (крім тих, що проводяться через платіжні пристрої) за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції. Крім цього, у разі здійснення банком, фінансовою установою купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні через платіжні пристрої, таким документом буде квитанція/чек банкомата.

У разі ввезення в Україну фізичними особами-резидентами готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, фізична особа має надати відповідні документи країни, в якій були здійснені операції із зняття коштів з рахунку та здійснення валютно-обмінної операції (якщо така відбулася).

Щодо оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб з 2011 року регулюється Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи, перелічені п.п. «а»-«ж» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи, тобто не оподатковуються.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу містить перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім установлених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Кодекс в частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Також відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок (військовий збір) з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок і подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2

ст. 176 Кодексу).

Платник податку – фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Кодекс не містить окремого поняття «вживаних товарів». Однак містить поняття «товари» - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п.14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому діяльність особи, що пов'язана з реалізацією товарів, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами є господарською діяльністю.

Щодо оподаткування ломбардних операцій

У розумінні Кодексу ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Отже, протягом строку дії відповідного договору основна сума кредиту, отриманого платником податку – фізичною особою від ломбарду, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Разом з тим, у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається податковим агентом до оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом фізичної особи є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до законодавства.

Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу, наприклад мобільного телефону, побутової техніки, планшету у т.ч. через мережу Інтернет, які належали такій особі

У разі якщо фізична особа продає такий товар юридичній особі або самозайнятій особі, або здійснює продаж за посередництвом комісіонера, які у розумінні Кодексу є податковими агентами, то такі податкові агенти зобов'язані утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір - 1,5 відсотка.

Якщо фізична особа продає такий товар іншій фізичній особі, то дохід отриманий від такого продажу включається до оподатковуваного доходу фізичної особи (продавця), який зобов’язаний подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року в якому відбувалася цей продаж, а також сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи

Сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 164 та п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому, слід враховувати положення Закону України «Про відходи», який визначає зокрема, правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням.

Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена такою особою на присадибній ділянці іншій фізичній особі

Сільськогосподарська продукція - це продукція, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому така продукція зокрема, вирощується, збирається безпосередньо виробником цієї продукції на власних площах для продажу (п.п.14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.

Які реквізити слід зазначати у платіжному дорученні у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний?

Чечелівська ДПІ інформує , відповідно до п. 200 прим.1. 2 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття.

Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, (далі – Постанова № 22).

Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.01).

Ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними і тютюновими виробами можна отримати у кожному центрі обслуговування платників

Чечелівська ДПІ інформує , отримати ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами можна у кожному центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях, нагадують в Головному управлінні ДФС в Івано-Франківській області.

Для цього платнику необхідно подати заяву, в якій повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями), адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Заява може бути подана безпосередньо заявником до Головного управління ДФС, уповноваженою особою заявника, надіслана рекомендованим листом або передана через центри обслуговування платників, створені в державних податкових інспекціях.

Ліцензія видається в Головному управлінні ДФС заявнику або уповноваженому представнику заявника при пред’явленні ним документа, що посвідчує особу. Також її може бути видано у центрі обслуговування платників у разі зазначення такого місця отримання ліцензії у заяві.

Інформаційна картка цієї адмінпослуги, в якій наведена інформація про умови її отримання, вартість, строки надання послуги, перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги».

Нагадаємо, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області на своєму інтернет – представництві оприлюднено оновлений перелік усіх адміністративних послуг, які надаються центрами обслуговування платників, створених при відповідних податкових інспекціях. Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

Реєстраційний номер платника податків можна внести до паспорта у кожному центрі обслуговування платників

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779, контролюючим органом за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування на прохання фізичної особи до паспорта громадянина України можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру.

Як зазначають в Головному управлнні ДФС в Івано-Франківській області, внесення до паспорту таких даних може бути здійснене у кожному центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях. Інформаційна картка цієї адмінпослуги, в якій наведена інформація про умови її отримання, строки надання послуги, перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги».

Нагадаємо, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області на своєму інтернет – представництві оприлюднено оновлений перелік усіх адміністративних послуг, які надаються центрами обслуговування платників, створених при відповідних податкових інспекціях. Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

Платники отримали можливість оцінити якість роз’яснень, наданих ДФС

Як зазначається, кожна оцінка фіксується в ЗІР автоматично. Кількість оцінених запитань-відповідей та середнє значення зафіксованого результату відображається безпосередньо на головній сторінці ЗІР.

ДФС України запрошує взяти участь в оцінці відповідей та спільно спрямовувати інформаційний простір ЗІР на акумулювання інформації з питань податкового, митного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, що є нагальними для суб’єктів господарювання та громадян. Податківці переконують, що кожен коментар, залишений платником під відповіддю фіскальної служби, буде детально опрацьований.

Нагадуємо, що скористатись ЗІР можна на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: «Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс», або за електронною адресою: http://zir.sfs.gov.ua. З детальною інформацією ви можете ознайомитись у розділі «Про ресурс».

Оприлюднено оновлений перелік адміністративних послуг, які надаються центрами обслуговування платників

Чечелівська ДПІ на своєму інтернет – представництві оприлюднено оновлений перелік усіх адміністративних послуг, які надаються центрами обслуговування платників, створених при відповідних податкових інспекціях.

Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

Розвиток системи надання послуг на чітко визначених правових засадах забезпечено в державі прийняттям Закону України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI „Про адміністративні послуги”.

Порядок заповнення відповідних граф розділу 3 повідомлення за формою № 20-ОПП «Тип об’єкта оподаткування»

Чечелівська ДПІ інформує , заповнення розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 зі змінами.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» (зазначити у разі наявності) заповнюється, якщо об’єкт оподаткування обліковується з найменуванням. У разі наявності декількох однакових типів об’єктів оподаткування, у яких відсутнє найменування, у цій графі можна зазначити інвентарний номер об’єкта.

Якщо однотипні об’єкти оподаткування розташовані за різним місцезнаходженням, то їх необхідно зазначати як окремі об’єкти оподаткування.

Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено поняття «об’єкти житлової нерухомості», це, зокрема, будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах.

Підпунктом 14.1.129 прим.1 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ визначено поняття об’єктів нежитлової нерухомості, це – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють: будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі, будівлі промислові та склади, будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), господарські (присадибні) будівлі, інші будівлі.

Оскільки типи об’єктів оподаткування «Приміщення» та «Нежитлове приміщення» є узагальненими, тому при заповненні повідомлення за формою № 20-ОПП, у якому вказується об’єкт житлової (нежитлової) нерухомості, із довідника необхідно обрати той тип об’єкта оподаткування, який за своїм функціональним призначенням найбільш відповідає поняттю, визначеному названими статтями Кодексу.

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.11).

Фіскальна служба звертає увагу платників на дотримання порядку заповнення усіх реквізитів звітності з екологічного податку

Чечелівська ДПІ інформує, ДФС України за результатами аналізу податкової звітності з екологічного податку за другий квартал 2017 року встановлено, що при заповненні Податкової декларації екологічного податку платниками допущено ряд помилок.

Зокрема, під час заповнення додатків до Декларації не враховано, що з 1 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» збільшено на 12% ставки екологічного податку, що діяли у 2016 році.

У колонці 3 додатків 1 – 3 до Декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у «кілограмах», а не у «тоннах», як передбачено додатками.

У випадках коли коефіцієнт дорівнює «1», у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками замість «1» зазначається «0».

У колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до Декларації платниками зазначається коефіцієнт інший, ніж передбачено Податковим кодексом України, або замість коефіцієнта вказується ставка податку.

У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний – код групи забруднюючої речовини (відходів) або код зовсім не зазначається.

У додатках 1 – 3 до Декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка іншої.

Платниками заповнюється замість одного додатка до Декларації інший додаток.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, звертаємо увагу платників екологічного податку на необхідності дотримання правильності заповнення усіх реквізитів Податкової декларації, застосування ставок та коефіцієнтів.

Порядок подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України (далі – НБУ). Порядок і терміни декларування встановлюються НБУ.

Форма Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація) затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207.

Декларація подається до контролюючого органу за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності у двох примірниках.

Один примірник залишається в контролюючому органі для обліку та контролю, а на другому ставиться штамп контролюючого органу і підпис відповідальної особи контролюючого органу, до якого подано Декларацію.

Другий примірник Декларації зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи суб’єкт підприємницької діяльності подає до НБУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 114.04).

Розширено Перелік розрахункових операцій, які не підпадають під оподаткування

Чечелівська ДПІ інформує платників про затвердження Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до пп.196.1.5 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ. Вказаний Перелік затверджений постановою Правління Нацбанку України від 01.08.2017р. та набрав чинності з 4 серпня поточного року.

Тобто, починаючи з 4 серпня поточного року, з дати набрання чинності постанови, не є об’єктом оподаткування наступні операції з розрахунково – касового обслуговування:

- відкриття/закриття рахунків клієнтів банків (фізичних і юридичних осіб) у національній та іноземній валютах;

- документальне оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів;

- проведення розрахунків клієнтів;

- операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною;

- операції з касового обслуговування клієнтів;

- операції зі спеціальними платіжними засобами;

- операції з векселями;

- операції з електронними грошима.

Додамо, що постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011р. № 400 "Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування" втратила чинність.

Списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції та ПДВ

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається чи псується, підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні. Тобто, частина продукції списується як втрати, а не використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.

Отож, якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою (виходячи із вартості придбання такої продукції) не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається її списання, склавши зведену податкову накладну, яку потрібно зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації .

Як проводитимуться перевірки заставного майна

Чечелівська ДПІ інформує, що з 4 серпня поточного року вступив в дію новий Порядок застосування податкової застави.

Зокрема, наказом Мінфіну від 16.06.2017р. №584 затверджено Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідна перевірка передбачає встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником.

Так, в Порядку визначено, що перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Варто пам’ятати, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.89.2 ПКУ).

Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих, а сама перевірка проводиться протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу. Додамо, що для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки (додаток 1).

За результатами проведеної перевірки складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів таких перевірок (додаток 3).

В той же час, якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки.

Зауважимо, що відповідно до п.89.3 ПКУ відмова платника податків від підписання акта опису майна не звільняє його від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюють у присутності не менш як двох понятих.

Водночас додамо, що недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна є підставою звернення контролюючих органів до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження ним майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна в податкову заставу (п.89.4 ПКУ).

З початку року до бюджету надійшло 92,4 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб

У січні - липні 2017 року до зведеного бюджету надійшло 92,4 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, це на 34,6%, або на 23,7 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали майже 68,7 млрд. грн.

У липні податку на доходи фізичних осіб було сплачено 14,7 млрд. грн. Цей показник на 30,3% перевищує аналогічний період минулого року.

«З початку року на підтримку армії платники перерахували понад 8,2 млрд. грн. військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього збору зросла на 31,6%, або майже на 2 млрд. грн.», - зазначив Павло Дроняк.

У липні до державного бюджету було сплачено понад 1,3 млрд. грн. військового збору, що на 30,1% більше липня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування забезпечено у сумі 99,4 млрд. грн. Цей показник на 26,2 млрд. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У липні єдиного внеску було сплачено у сумі понад 15,1 млрд. грн., або майже на 4,2 млрд. грн. більше липня минулого року.

З початку року виявлено 1,6 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно

З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 61 відс. перевірених платників.

До бюджетів донараховано понад 250 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 89 млн. грн. єдиного внеску та майже 19 млн. грн. військового збору.

Завдяки заходам податкового контролю було виявлено 1,6 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, за результатами роботи працівників ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснено обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проведено роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 23 тис. трудових угод з найманими працівниками.

У січні – липні 2017 року за рахунок спільних дій територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 1 062,7 млн. грн., надійшло 118,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 375,2 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – липні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 10,3 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 9,7 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 23,3 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 29,1 млн. грн., військового збору – 1,9 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – липні цього року підвищили рівень виплат понад 14,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 67,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Чернівецькі митники виявили незаконний «експорт» 19 тис. пачок сигарет

На митному посту «Вадул-Сірет» співробітники Чернівецької митниці ДФС виявили спробу незаконного переміщення 19 тис. пачок сигарет на суму понад 380 тис.грн.

Цього разу підозру митників викликала нервова поведінка водія, мешканця Буковини, що транспортним засобом російської фірми-перевізника переміщував до Румунії вантаж «ламінована підлога, напольні панелі».

На даний час здійснюються митні формальності щодо транспортного засобу та вантажу. За попередніми даними, у вантажному приміщенні автомобіля знаходиться близько 38 ящиків сигарет різних марок, що орієнтовно складає 19 000 пачок на суму понад 380 тис.грн.

Складено протокол про порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, згідно з санкціями якої приховуваний вантаж підлягає вилученню. Окрім того, на порушника митного законодавства також буде накладено штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Сумські митники вилучили незадекларовані 120 кг червоної ікри та м’яса краба

На митному посту "Конотоп" працівниками Сумської митниці ДФС вилучено більш ніж 120 кілограм незадекларованого товару. Громадянин України намагався перемістити з Росії до України червону ікру та морепродукти. За попередньою оцінкою експертів м'ясо крабів коштує близько 150 тисяч гривень.

Вилучення відбулося при проведенні митного контролю пасажирів потягу сполученням «Москва – Київ» працівниками митного поста «Бачівськ». Порушник розмістив продукцію під полицями в місці для багажу. Він свідомо не вказав в митній декларації товар, не заявив про його наявність під час усного опитування.

Співробітники Сумської митниці ДФС склали протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

Товари вилучено, справу передано до суду.

СМ КОР: відповіді на актуальні питання семінару

Чечелівська ДПІ надає відповіді на найбільш поширені запитання платників податків щодо функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

Питання 1. З якою метою було створено та впроваджено СМ КОР?

Відповідь: СМ КОР можна вважати одним із глобальних та дієвих нововведень податкової реформи. Функціонування системи електронного управління ризиками при адмініструванні ПДВ направлене на детінізацію економіки, створення рівних конкурентних умов діяльності для суб’єктів господарювання, та як наслідок збільшення надходжень до бюджету.

Питання 2. Як працює система автоматизованого моніторингу?

Відповідь: Система моніторингу в дії виглядає наступним чином:

1) податкова накладна/розрахунок коригування (далі ПН/РК) після введення в ЄРПН та подання запиту на реєстрацію проходить перевірку на відповідність критеріям ризиків:

- якщо ПН/РК не потрапила під критерії ризиків (Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567), то відбувається її автоматична реєстрація;

- якщо ПН/РК все ж таки потрапила під критерії ризиків, відбувається моніторинг та аналітика даної накладної відповідно до системи ризиків.

2) у разі відповідності хоча б однієї з ознак критеріям ризиків, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється, а підприємству, в автоматичному режимі, в електронному вигляді надсилається квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування (п. 201.16.1 ПКУ).

Усе це відбувається протягом операційного дня.

Питання 3. Що треба робити платнику ПДВ, якщо зупинена реєстрація податкової накладної?

Відповідь: У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відхиленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Електронні формати Повідомлення та додатку до нього розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Далі такі документи розглядаються робочою групою ГУ ДФС у Донецькій області протягом трьох робочих днів, включаючи день отримання, після чого висновки надаються до Комісії ДФС України, яка приймає остаточне рішення протягом двох робочих днів. Загалом розгляд складатиме п’ять робочих днів.

У разі негативного рішення Комісії ДФС ПН/РК остаточно блокується. Оскаржити це рішення можна у судовому або адміністративному порядку.

Як що ж рішення позитивне відбувається реєстрація такої ПН/РК в автоматичному режимі.

Додатково повідомляю, що 14 липня 2017 року набрала чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Питання 4. У який термін платник податку має подати скаргу та як саме будуть розглядатися скарги Комісією ДФС?

Відповідь: Насамперед, слід зазначити, що саме Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає процедуру розгляду скарг.

Так, скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу України.

Питання 5. Які наслідки матиме підприємство у разі зупинення такої реєстрації?

Відповідь: При зупиненні реєстрації ПН/РК підприємство повинно буде надати податкову звітність з ПДВ, а саме декларацію, та включити податкові зобов’язання по заблокованим ПН/РК і відповідно сплатити суму податку.

Крім того, у разі зупинення реєстрації ПН/РК контрагент – покупець не має право на включення суми ПДВ до податкового кредиту, зокрема і сума ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ не збільшується. Тому, лише у разі поновлення реєстрації ПН/РК у покупця виникає право на податковий кредит.

Безумовно, система ризиків збільшує адміністративне навантаження на той бізнес, чиї накладні потраплять під припинення, адже підприємцям потрібно буде подати додаткові документи в податкову для підтвердження операції. Для інших же рівень навантаження не змінюється. Але важливо також те, що з 01 липня 2017 року зареєстрована податкова накладна дає 100% право підприємцю на податковий кредит без перевірок, як це було раніше.

Питання 6. Як буде зупинятися реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН?

Відповідь: Коротко цей механізм виглядає так: спочатку надіслані до ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування, а також особи, які їх склали (в разі наявності достатнього реєстраційного ліміту), перевіряються на відповідність хоча б одній з 4-х ознак.

Якщо відповідність є, і ПН/РК складені без помилок, суми ліміту реєстрації достатньо, ПН/РК реєструються в ЄРПН.

Якщо відповідності ознакам немає, то ПН/РК та особи, які їх склали, перевіряються на відповідність 2-м критеріям.

І якщо ПН/РК або платник ПДВ, що їх склав, підпадають хоча б під один з цих критеріїв, вони не реєструються, а обом сторонам – продавцю та покупцю – надсилається повідомлення про зупинення реєстрації цих документів.

Платник ПДВ, чиї ПН/РК зупинили, має право надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію таких ПН/РК. Для цього в нього є 365 к.д. з наступного дня після дати виникнення ПЗ (на яку складається ПН/РК).

Комісія ДФСУ розглядає надані пояснення та документи і приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації – протягом 5 р.д., що настають за датою надання пояснень та документів.

Питання 7. Які наслідки такого зупинення реєстрації?

Відповідь: Відсутність реєстрації ПН/РК означає неможливість для покупця скористатися податковим кредитом, який вони підтверджують. А для продавця відсутність зареєстрованого РК означатиме неможливість зменшення ПЗ з ПДВ (якщо такий РК складено із від ємною сумою ПДВ).

Але: штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК протягом строків, коли платник ПДВ має можливість відновити їх реєстрацію в ЄРПН (365 к.д. + 5 р.д. ) не застосовуються. Оскільки ПН/РК реєструються у день, коли комісія прийняла позитивне рішення про реєстрацію, для розрахунку фактичного строку, протягом була зареєстрована ПН/РК, береться період з дати їх складання по дату їх зупинення.

Якщо комісія ДФСУ прийняла рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, такий документ залишається без реєстрації в ЄРПН, а розмір штрафу визначається в залежності від дати, коли таку ПН/РК треба було зареєструвати.

За сам факт зупинення ПН/РК для реєстрації штрафних санкцій не передбачено.

Питання 8. Які дії платника податку на додану вартість, якщо заблокували податкову накладну?

Відповідь: У разі, якщо платники отримав квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, то він має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (додаток до Критеріїв оцінки), яка містить:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються та/або придбаваються платником податку.

Згідно із пп. 201.16.2 ПКУ, письмові пояснення та/або копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів. Далі такі документи передаються контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС. Комісія ДФС у 5-денний строк прийме рішення.

Документи подаються в електронній формі. Їх вичерпний перелік наведено у наказі ДФС № 566 за кожною з двох ознак ризику фіктивності ПН/РК (за якою саме було зупинена реєстрацію, ви дізнаєтесь з надісланої квитанції).

У разі негативного рішення Комісії ДФС ПН/РК остаточно блокується. Оскаржити це рішення можна в судовому порядку.

Питання 9. Кому віддається перевага при розгляді заяв на розблокування — великим компаніям чи виробникам (компаніям), які мають позитивну податкову історію?

Відповідь: Платник має право подати документи та пояснення до ДФС протягом 365 календарних днів (пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу) з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Всі надані платником податків пакети документів (вичерпний перелік яких затверджено наказом № 567) опрацьовуються щоденно в порядку отримання документів.

Питання 10. А що буде із товаровиробниками та особами, які надають послуги? Проблема полягає в тому, що коди товарів/послуг у «вхідних» податкових накладних (на сировину) не співпадають із кодами товарів/послуг, які надаються. То що ж, усі їх вихідні ПН/РК будуть блокуватися?

Відповідь: Так, будуть, але не всі. Щоб реєстрацію ПН/РК було розблоковано, таким виробникам потрібно надати інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою і копії підтверджуючих документів.

За правилами, така Таблиця і документи надсилаються до органу ДФС вже після заблокування реєстрації ПН/РК. Але після того, як Комісія ДФСУ розгляне звернення від платника ПДВ і розблокує ПН/РК, інформація щодо товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) таким платником, буде збережена в СЕА ПДВ і наступні ПН/РК із такими товарами/послугами вже не блокуватимуться!

У тих виробників, які вже отримували відповідне повідомлення до 1 липня 2017 року (про «умовне» блокування реєстрації ПН/РК є можливість подати Таблицю та копії документів на розгляд комісії ДФСУ за фактично зареєстрованими ПН/РК. Тобто, вирішити цю проблему до того, як їх ПН/РК почали насправді блокувати!.

Питання 11. Як багато ПН/РК блокуватиметься?

Відповідь: Масового блокування реєстрації ПН/РК не має, цей показник на сьогодні не вище відсотка. Але якщо така кількість буде великою, і це спричинить проблеми для роботи бізнесу, критерії блокування реєстрації ПН/РК будуть переглядатися.

Для цього ДФСУ передбачено щоквартальне інформування Мінфіну про проблеми в роботі системи моніторингу ПН/РК для їх усунення.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Кто приносит больше пользы для Украины?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама