10.08.17 Чечелівська ДПІ

2017-08-10 18:04 471 Нравится

Чечелівська ДПІ інформує

Антикорупційний сервіс "Пульс" вирішує проблеми платників

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра повідомляє, що протягом січня - червня 2017 року на сервісний центр «Пульс» надійшло 5 звернень від платників району (проти 25 звернень за відповідний період 2016 року), з яких: щодо корупційних дій - 1; черги в ЦОП – 2; перевищення терміну надання адмінпослуги – 1; відмова в прийнятті вхідної кореспонденції – 1. Антикорупційний сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів. Звертаємо увагу, що заявники можуть надати Інформацію за новим телефоном 0-800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua.

Щодо відпрацювання та реагування на отримані Державної фіскальної служби України телефонні звернення на антикорупційний сервіс «Пульс»

Загальна кількість звернень платників податків та громадян, передана з сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у січні-липні 2017 року складає 19 одиниць, з яких станом на 01.08.2017 відпрацьовано та знято з контролю – 19 інформаційних карток. Усі інформаційні картки виконано своєчасно, у встановлений термін. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» зменшилась на 163 одиниці або 91,06 відс. (січень-липень 2016 року – 179 карток). За тематикою найбільше всього платників податків у січні-липні 2017 року звертались на сервіс «Пульс»: щодо черги в ЦОП – 2 одиниці (10,52 відс.); відмова в прийнятті вхідної кореспонденції – 3 одиниці (15,8 відс.); перевищення терміну надання адмінпослуги - 4 одиниці (21,04 відс.); відмова в записі на особистий прийом – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо корупційних дій – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо роботи органів ДФС – 1 одиниця (5,26 відс.); щодо звітності та реєстрації накладних – 3 одиниці (15,8 відс.); щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 (15,8 відс.); щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 1 одиниця (5,26 від.). Випадки формального розгляду та порушення термінів розгляду інформації, яка надходить на сервіс «Пульс» за відповідний період не встановлені.

Щодо надання послуг платникам податків та громадянам фахівцями структурних підрозділів органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області в центрах обслуговування платників податків

В органах ГУ ДФС у Дніпропетровській області на кінець січня-липня 2017 створено та працюють 36 Центрів обслуговування платників (ЦОП): 14 у головних офісах ДПІ: Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра, ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра, ДПІ у Соборному районі м. Дніпра, ДПІ у Центральному районі м. Дніпра, ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра, ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра, Лівобережній ОДПІ м. Дніпра, Дніпровській ОДПІ, Криворізькій південній ОДПІ, Криворізькій північній ОДПІ, Кам’янській ОДПІ, Новомосковській ОДПІ, Західно-Донбаській ОДПІ, Нікопольській ОДПІ. Діяльність центрів обслуговування платників у Дніпропетровській області забезпечує 213 працівника структурних підрозділів, задіяних у роботі ЦОП. В центрах обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. Центрами забезпечується надання 24 види адміністративних послуг, 18 з яких надаються безкоштовно. Загалом працівниками ЦОП у Дніпропетровській області за січень-липень 2017 року прийнято майже 2047306 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. Також, в січні-липні 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області платникам податків надано близько 173870 адміністративних послуг.

Зарплата в «конверті»? Подумайте про наслідки

Складне сьогодення підштовхує багатьох роботодавців до «тіньових» схем виплати заробітної плати своїм працівникам. Всім добре відомі випадки, коли підприємство офіційно сплачує своїм працівникам мінімальну заробітну плату та неофіційно решту заробітної плати працівник отримує «в конверті». Така схема, на перший погляд, могла б задовольнити всіх: і працівника, який сумарно отримує гідну заробітну плату, і працедавця, який уникає зайвих, на його погляд, витрат і державу, яка щось отримує у вигляді податків з тієї невеличкої офіційної частки доходів громадян. Така схема взаємовигідна тільки на перший погляд, поглянемо на неї з іншого боку. Що стосується найманих працівників то ми хочемо допомогти у прийнятті правильного рішення, розповівши про «чорну» та «білу» зарплати те, чого робітнику не роз’яснить жоден роботодавець. «Плюси» заробітної плати «по - чорному»:

Коли взагалі немає ніяких заробітних плат, працівники радіють зарплатам «у конвертах», а також «чорна» зарплата, як правило, більша офіційної. Та й податків з доходів ви не платите.

Про неї простіше домовитися, її простіше отримати. Вона зручна для роботодавця, тому що зарплата «в конверті» робить підлеглого просто «шовковим».

Зовсім не подобається працювати – можете піти, коли захочете. Правда якщо звільнять, суд навряд чи допоможе. Та й у центрі зайнятості не станете на облік.

«Мінуси» заробітної плати «по - чорному»:

1. Офіційно ви ніде не працюєте. У податковій можуть виникнути до вас запитання.

2. Вам не зараховується трудовий стаж. У вас немає гарантованого розміру заробітної плати (зокрема, розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки і заохочувальних виплат).

3. У вас немає жодних соціальних гарантій, передбачених для працівника:

права на відпустку, зокрема додаткову і без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах;

права на оплату листа непрацездатності;

права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах;

права на скорочений робочий день, тиждень якщо ви працюєте в шкідливих умовах;

права не працювати у вихідний та святковий день;

права не залучатися до надурочних робіт без вашого бажання;

права на охорону праці;

права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

права на гарантії за колективним договором .

4. Вас можуть звільнити у будь-який момент без вихідної допомоги.

5. Ви будете отримувати мінімальну пенсію за віком.

6. Кредит у банку не візьмете. Та й мало куди може знадобиться довідка про реальні доходи (наприклад, в посольство іноземної держави).

Якщо умови оплати праці не обумовлені в трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначається тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини.

Багато працівників радіють грошам без вирахувань за «темними» відомостями і не замислюються, що роботодавець не турбується про високий рівень доходів свого персоналу, а паразитує на їх становищі.

Небезпека тіньової зарплати, як і тіньової зайнятості полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, а й у тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної заробітної плати.

Чечелівська ДПІ звертає увагу громадян, що пенсій у «конвертах» не буває!

НАЗК опрацювало 898 повідомлень про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, що надійшли від викривачів

Національне агентство з питань запобігання корупції протягом року отримало 898 повідомлень від викривачів про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Лише 330 з цих повідомлень є анонімними.

Зокрема, у період з січня до серпня 2017 року у НАЗК зареєстровано 502 повідомлення про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, а також порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні». З них 446 надійшло через повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства, а ще 56 – через спеціальну телефонну лінію Національного агентства. При цьому 146 із вказаних 502 повідомлень були анонімними. У 2016 році зазначеними каналами НАЗК отримало та опрацювало 398 повідомлень про корупцію, з яких 184 були анонімними.

Як повідомлялось, НАЗК створило та забезпечує функціонування системи доступних і безпечних каналів зв’язку для отримання інформації про корупційні правопорушення від викривачів.

Електронна форма повідомлення про корупційні правопорушення розміщена на офіційному веб-сайті: https://nazk.gov.ua/.

Спеціальна телефонна лінія для того, щоб повідомити про корупційне правопорушення: +38(044)200-06-91; факс: +38(044)200-06-97.

Нагадаємо, що викривачі захищені положеннями статті 53 Закону України “Про запобігання корупції” щодо захисту викривачів. Зокрема, пунктом 5 ст. 53 особі викривача гарантується анонімність (Викривач - особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою).

НАЗК розглянуло підстави для проведення повної перевірки за інформацією з 376-ти звернень

Національне агентство з питань запобігання корупції станом на серпень поточного року розглянуло інформацію з 376 звернень, отриманих від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел. На підставі цієї інформації НАЗК прийняло рішення про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо 220-ти суб’єктів декларування та поданих ними 265-ти декларацій за 2015, 2016 роки.

Також за результатами розгляду інформації в зверненнях, під час засідань прийняті рішення про відмову у проведенні повної перевірки щодо 156-ти суб’єктів декларування.

Рішеннями НАЗК про результати повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема встановлюється достовірність чи не достовірність зазначених у е-деклараціях відомостей. У першому випадку рішення надсилаються декларанту для ознайомлення. У разі виявлення не достовірних відомостей, НАЗК повідомляє про це декларанта та керівника органу, де працює декларант. Також, якщо дії не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, НАЗК вносить припис, або направляє матеріали справи до спеціальних уповноважених органів у сфері протидії корупції: НАБУ, ГПУ, Нацполіції. За своїм окремим рішенням НАЗК складає та направляє до суду протоколи про адміністративні правопорушення.

Усі рішення про результати здійснення повної перевірки декларацій, затверджені на засіданнях НАЗК, оприлюднені на офіційному веб-сайті агентства.

Як НАЗК проводить повну перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зображено в інфографіці.

Група держав проти корупції (GRECO) прийняла Оціночний звіт за результатами Четвертого раунду оцінювання, який стосується запобігання корупції щодо членів парламенту, суддів та прокурорів

Україна завершила відповідальний етап звітування по Четвертому раунду оцінювання в Групі держав проти корупції (GRECO) – у Страсбурзі на своєму 76 пленарному засіданні GRECO затвердила Оціночний звіт щодо України (укр., англ.). Темою Четвертого раунду оцінювання є запобігання корупції щодо депутатів парламенту, суддів та прокурорів. Прийняттю звіту передував візит в Україну великої потужної оціночної місії, яка повинна була надати GRECO своє бачення антикорупційних реформ в нашій державі. Такі зустрічі відбувалися протягом тижня і Україна надала сприяння у їх проведенні в державних органах та з представниками громадянського суспільства.

Прийняття кожного Оціночного звіту відбувається на пленарному засіданні GRECO в умовах тривалого і жвавого професійного обговорення за участі усіх делегацій держав учасниць, а також зі з'ясуванням найменших подробиць, що стосуються предмета Звіту. Тому Оціночні звіти та їх рекомендації завжди містять не лише авторитетні думки та враження експертів GRECO щодо зусиль кожної з держав у сфері антикорупційної політики, законодавства та практики, а також і колективний досвід боротьби з корупцією в країнах Європи та США.

Головним результатом останнього Звіту України в GRECO стало схвалення цією організацією основних антикорупційних реформ в Україні та напрямів їх здійснення. GRECO також заперечила спроби надання передчасних політичних оцінок подіям, що відбуваються на тлі боротьби з корупцією в нашій державі. Звіт було затверджено на пленарному засіданні GRECO з урахуванням вже досягнутого нашою країною прогресу та за напрямами, за якими вже проводяться відповідні реформи у розвиток чинного законодавства. Це засвідчило довіру європейських партнерів України до складних демократичних перетворень, що незворотньо відбуваються в Україні після Революції Гідності.

Під час обговорення Оціночного звіту на пленарному засіданні GRECO частину рекомендацій було знято. Наразі Звіт містить рекомендації, що спрямовані на подальше зміцнення та посилення координації антикорупційних інститутів держави, передусім НАЗК і НАБУ, посилення контролю з питань запобігання конфлікту інтересів, отримання подарунків та щодо дотримання професійної етики народними депутатами України, суддями і прокурорами, звернуто увагу на необхідність поширення знань в цій сфері. GRECO також рекомендувала Україні внести деякі зміни до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України, законодавства про статус народних депутатів, про судоустрій і статус суддів та про прокуратуру. Про наявний прогрес у виконанні окремих рекомендацій було зазначено вже в Оціночному Звіті і буде підтверджено нашою державою під час першої оцінки виконання в грудні 2018 року.

Таким чином, запропоновані Україні рекомендації GRECO в рамках Четвертого раунду оцінювання, зорієнтовані на сприяння вже окресленими напрямам внутрішніх перетворень, які наразі реалізуються.

Основні показники діяльності НАЗК щодо здійснення моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів у 2017 році

Департамент моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК станом на серпень поточного року здійснив 120 перевірок щодо наявності конфлікту інтересів під час повної перевірки декларацій та ще 129 перевірок триває.

З початку року було надано 922 роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції. Департамент здійснив моніторинг щодо 691 особи: за власною ініціативою 490 і 201 за повідомленнями про порушення. Моніторинг здійснювався щодо дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» в частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 28) та запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав (ст. 36).

Департамент склав 61 протокол щодо порушень вимог законодавства і вніс 4 приписи для усунення порушень. За вказаний період здійснено 264 перевірки щодо дотримання обмежень, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції»:

щодо використання службових повноважень чи свого становища (ст. 22);

щодо одержання подарунків (ст. 23);

щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст.25);

Після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (ст. 26)

НАЗК: до суду направлено протокол про адміністративне правопорушення стосовно Святогірського міського голови Олександра Дзюби

Національне агентство з питань запобігання корупції направило до суду протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2017 стосовно Святогірського міського голови Олександра Дзюби.

Уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції у зв’язку із виявленням адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів), склала протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2017 стосовно Святогірського міського голови Олександра Дзюби.

Було встановлено, що Святогірський міський голова порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Зокрема, Олександр Дзюба, будучи посадовою особою місцевого самоврядування та Почесним громадянином м. Святогірська, одноосібно прийняв рішення про зупинення дії рішення Святогірської міської ради, згідно з яким Почесний громадянин міста Святогірська, що одночасно є посадовою особою місцевого самоврядування, втрачає права та пільги, передбачені Положенням про звання Почесного громадянина міста Святогірська. Він порушив правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності міських голів, а саме: не повідомив, як вимагає законодавство, про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

НАЗК перевіряє відомості в деклараціях стосовно майна, коштів та корпоративних прав, набутих суб'єктами декларування після квітня 2015 року

Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює моніторинг і перевірку декларацій лише стосовно майна, коштів, корпоративних прав, набутих після квітня 2015 року, що зумовлено положеннями Закону України «Про запобігання корупції», прийнятого Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності. При цьому вперше Закон був офіційно опублікований у виданні «Голос України» 25 жовтня 2014 року.

З огляду на зазначене, положення Закону «Про запобігання корупції», пов’язані з регулюванням суспільних відносин в антикорупційній сфері, введені в дію 26 квітня 2015 року. При цьому слід враховувати, що саме дата введення в дію Закону «Про запобігання корупції» є початком для виникнення, зміни чи припинення прав та обов’язків відповідних суб’єктів правовідносин.

Разом з тим зазначимо, що в новій редакції викладено статтю 368-2 Кримінального кодексу України, відповідно до якої суб’єктом злочину є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які визначені у п. 1 ч. першої ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції». У зв’язку з цим набуття з 26 квітня 2015 року такою особою у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі, тягне за собою кримінальну відповідальність передбачену статтею 368-2 ККУ.

НАЗК внесло два приписи Голові Вищої ради правосуддя

Національне агентство з питань запобігання корупції внесло два приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону Голові Вищої ради правосуддя Ігорю Бенедисюку. Приписи внесено щодо судді Приморського районного суду м.Одеси Віктора Попревича та судді палати з розгляду цивільних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Олени Кадетової.

Відповідно до документів, судді при складанні та поданні декларацій порушили низку вимог статті 46 Закону України “Про запобігання корупції” та зазначили в деклараціях окремі недостовірні відомості. Рішення ухвалено на засіданні НАЗК 28 липня.

З метою усунення виявлених порушень НАЗК вимагає вжити заходів щодо виконання суддями обов’язку стосовно подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік з достовірними відомостями.

Нагадаємо, що відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону, у разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

НАЗК співпрацюватиме з Антикорупційним генеральним директоратом Міністерства внутрішніх справ Румунії

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції України Наталія Корчак та заступник Генерального директора Антикорупційного генерального директорату Міністерства внутрішніх справ Румунії Костянтин Преоцясе підписали Протокол про співпрацю у сфері запобігання корупції.

Відповідно до Протоколу, сторони погоджуються в межах своїх повноважень і відповідно до законодавства своїх держав зміцнювати співробітництво шляхом проведення взаємних консультацій та обміну інформацією і досвідом в галузях запобігання корупції та сприяння доброчесності за такими напрямками співробітництва, як запобігання та виявлення корупції, оцінка корупційних ризиків на секторальному рівні та розробка заходів щодо їх усунення, зміцнення міжвідомчого співробітництва.

Протокол набирає чинності з дати його підписання обома антикорупційними органами, 1 серпня 2017 року.

Генеральний Директорат з питань боротьби з корупцією (Румунія) є правоохоронним органом. Відповідно, предметна юрисдикція Директорату включає як традиційні склади корупційних правопорушень, такі як хабарництво, так і низку правопорушень, пов’язаних з корупцією, та злочини проти фінансових інтересів Європейського Союзу. Його функції полягають у кримінальному переслідуванні осіб, які вчинили корупційне правопорушення.

Повідомити про корупційне правопорушення

Національне агентство з питань запобігання корупції співпрацює із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції». Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави.

Ви можете залишити відповідне повідомлення, підкріплене доказами, щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також щодо прирівняних до них осіб згідно із Законом «Про запобігання корупції» (далі – «уповноважена особа»). Всі повідомлення розглядаються працівниками Національного агентства з питань запобігання корупції згідно з вимогами законодавства.

«Повідомлення про корупцію»*

Повідомлення завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Повідомити про корупційне правопорушення +38(044)200-06-91

* інформація про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення, інше порушення Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про політичні партії в Україні»

Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Чечелівська ДПІ повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №858/30726 (далі – Наказ №584). Наказом №584 відповідно до статті 91 «Податковий керуючий» глави 9 «Погашення податкового боргу платника податків» розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями затверджено нове Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Положення). Положення регламентує правила проведення перевірок стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі (далі – перевірка стану збереження заставного майна). Метою проведення перевірки стану збереження заставного майна є встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником податків. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих. Для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 1 до Положення). За результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – акт перевірки) (додаток 2 до Положення), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3 до Положення). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід’ємною частиною акта перевірки. Наказом №584 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №573 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1843/24375. Наказ №584 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529 Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень

25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2017 №529 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.06.2017 за №786/30654) (далі – Наказ №529), яким затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до статей 89, 91, 92 та 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Цей Порядок визначає правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку податковий керуючий це – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків (п.1 розділу II Порядку).

Посадова (службова) особа контролюючого органу наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення такої особи податковим керуючим (п.2 розділу II Порядку).

Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (п.1 розділу VI Порядку).

Наказом №529 затверджено форми:

- Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (додаток 1 до Порядку);

- Рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (додаток 2 до Порядку), яке направляється податковим керуючим банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Наказом №529 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1837/24369.

Наказ №529 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

Затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок)

28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Постанова №480).

Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно із зазначеними положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Постанову №480 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.

Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

25.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №518, що затверджений у Міністерстві юстиції України 15.06.2017 за №748/30616 (далі – Наказ №518).

Наказом №518 відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком:

- майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;

- майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів;

- цінних паперів;

- майна, щодо обігу якого встановлено обмеження законом. Продаж такого майна здійснюється на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;

- цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації (п.2 розділу I Порядку).

Відповідно до п.3 розділу I Порядку заходи, пов’язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Якщо в переліку майна платника податків є товари, які перебувають у податковій заставі і підлягають продажу на цільовому аукціоні та щодо яких застосовується державне регулювання цін, початкова ціна реалізації таких товарів установлюється з урахуванням вимог статей 189, 191 Господарського кодексу України та статей 5, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (п.4 розділу I Порядку).

Згідно з п.1 розділу II Порядку організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.

Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції (п.2 розділу II Порядку).

Наказом №518 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №571 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1850/24382.

Наказ №518 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.07.2017 №58.

Про реалізацію інших перехідних положень Податкового кодексу України

Державна фіскальна служба Україна (далі – ДФС) з метою визначення єдиного підходу застосування норм п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок на майно), та єдиного податку четвертої групи (далі – Єдиний податок) повідомила наступне.

Спеціальними нормами п.38 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону України від 23.03.2017 №1989-УІП «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» (далі – Спеціальні норми) з 15.04.2017 встановлено особливий порядок оподаткування Податком на майно та Єдиним податком для об’єктів, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення (далі – Територія).

Зокрема, на період з 14.04.2014 до 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, Спеціальними нормами з 01.01.2017 виключено із об’єктів оподаткування Податком на майно та Єдиним податком розташовані на Території такі об’єкти:

- об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (п.п.38.6 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

- земельні ділянки (п.п.38.8 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Обов’язок платників податків подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є, встановлений п.49.1 ст.49 ПКУ.

Зважаючи на приписи Спеціальних норм, у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаними нормами (далі – Період) не виникав обов’язок платників Податку на майно та Єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.

За таких обставин до вказаної категорії платників передбачені ст.120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності не виникають. Водночас прийняті органами ДФС у вказаному Періоді рішення щодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм суб’єкти господарювання, які до набрання ними чинності належали до категорії платників Податку на майно та Єдиного податку, уточнюють узгоджені у Періоді податкові зобов’язання, керуючись нормами ст.50 ПКУ.

Санкції для грошових зобов’язань вказаного Періоду не застосовуються, а нараховані – підлягають скасуванню на підставі розпорядження уповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Також повідомляємо, що позиція ДФС із зазначеного питання надана Міністерству фінансів України листом від 15.06.2017 №1958/4/99-99-12-02-03-13, яке погодило її листом від 30.06.2017 №11230-10-10/17456, що розміщені на офіційному веб-порталі ДФС.

Затверджені нові форми документів, необхідних для продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Чечелівська ДПІ повідомляє, що 01.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2017 №517 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №732/30600 (далі – Наказ №517).

Наказом №517 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України» затверджені наступні форми:

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт приймання-передачі майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, під час продажу через організації роздрібної торгівлі;

- Акт переоцінки майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, для продажу на біржових торгах;

- Повідомлення про реалізацію майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нагадуємо, що стаття 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями регулює питання продажу контролюючим органом майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, з метою погашення податкового боргу такого платника.

Наказом №517 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №566 «Про затвердження деяких форм документів, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1851/24383.

Наказ №517 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 01.08.2017 №60.

Коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у II кварталі 2017

Державна фіскальна служба України проінформувала про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у II кварталі 2017 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 - 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка),

У ІІ кварталі 2017 року діяли три облікові ставки: 14 відс., 13 відс. та 12,5 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 02.03.2017 № 110-рш, від 13.04.2017 № 232-рш та від 25.05.2017 № 318-рш відповідно.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 14 відс. - 13 днів (01.04.2017 - 13.04.2017); 13 відс. - 42 дні (14.04.2017 - 25.05.2017); 12,5 відс., - 36 днів (26.05.2017 - 30.06.2017).

З огляду на викладене, для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати, середньозважена облікова ставка за ІІ квартал 2017 року відповідає 12,94 відс. (14 відс. х 13 днів + 13 відс. х 42 дні + 12,5 відс. х 36днів)/91).

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2017 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 38,82 відс. - трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національної банку України.

Нотаріусам та уповноваженим посадовим особам щодо видачі свідоцтв про право на спадщину

Відповідно до чинного законодавства видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину здійснюється нотаріусом або в сільських населених пунктах – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю-нерезиденту нотаріусом або в сільських населених пунктах - на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування видається за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку на доходи фізичних осіб та військового збору з вартості об’єкта спадщини.

Згідно із внесеними у 2017 році до ст. 174 Податковим кодексом України (далі – Кодекс) Законом України від 23 лютого 2017 року № 1910—VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» змінами інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV Кодексу для податкового розрахунку до контролюючого органу щокварталу подають: нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу, а саме спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення у понятті, визначеному Кодексом.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4. Інформація про видачу свідоцтва про право на спадщину (посвідчений договір дарування) відображається в податковому розрахунку за такими ознаками:

за ознакою 113 – про отримання будь-якого об’єкта спадщини членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;

за ознакою 114 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення зі спадкодавцем;

за ознакою 115 - про отримання будь-якого об’єкта спадщини (подарунка) від нерезидента або отриманий нерезидентом;

за ознакою 116 - про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна, коштів, особою, яка є інвалідом І групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; про отримання спадщини (подарунка) у вигляді рухомого та нерухомого майна дитиною-інвалідом;

за ознакою 117 - про дохід, отриманий платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок грошових заощаджень, поміщених од 02.01.1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 р., облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 р., державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР) та грошові заощадження громадян України , поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 рр., погашення яких не відбулося.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно для фізичних осіб

Відповідно до п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартири) та/або 500 кв.м. (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Майже 11,2 млрд. гривень податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року

За сім місяців 2017 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 11 млрд. 185,0 млн. гривень, що в порівнянні з минулим роком на 2 млрд. 481,3 млн. гривень, або на 28,5% більше. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук. Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів Дніпровського регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 55%, якого протягом січня – липня поточного року зібрано 6 млрд. 138,2 млн. гривень. Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд. 75,4 млн. гривень, а фізичні особи – 154,3 млн. гривень цього платежу. Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 971,3 млн. гривень єдиного податку. Податок на прибуток підприємств склав 595,6 млн. гривень.

ДФС спрямовано понад 8 млрд. грн. на реконструкцію доріг

Протягом січня-липня 2017 року у рамках експерименту щодо перерахування на реконструкцію доріг 50% від перевиконання надходжень митних платежів ДФС забезпечено 8 млрд. 11 млн. грн. Серед лідерів «дорожнього» експерименту Одеська митниця, якою забезпечено майже 1,6 млрд. грн. на розвиток інфраструктури свого регіону. Київська митниця перерахувала 1,4 млрд. грн., Львівська – 666 млн. грн., Київська міська митниця – 603 млн. гривень. "Я пишаюся тим, що митниці ДФС є надійними партнерами у розбудові логістичної інфраструктури України, що за рахунок митних надходжень реалізовуються такі масштабні інфраструктурні проекти як, наприклад, реконструкція дороги "Одеса-Рені". Більшість митниць щомісяця збільшують свої відрахування, ми постійно спостерігаємо динаміку, адже це є стимулом більше вкладати в розвиток інфраструктури регіонів. І ми всі вже можемо оцінити результати: дороги будуються, їздити стало комфортніше, а отже транспортний потенціал України розвивається. Розраховуємо, що загалом по року митницями буде перераховано на дороги близько 12 млрд. грн.", - відзначив в.о. Голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан. Нагадаємо, що експеримент з фінансового забезпечення реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг триває з вересня 2015 року. Відповідно до нього 50% від суми перевиконання щомісячних планових митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів, податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів) направляється у спеціальні фонди відповідних регіональних бюджетів. Спочатку пілотний проект проводився в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях. Наразі участь у експерименті беруть усі митниці ДФС.

Аліна Данченко: За січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів, до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів

Завдяки внесеним змінам до Податкового кодексу України для ввезення автомобілів фізичними та юридичними особами ставки акцизного податку знизилися у 10-20 разів. Про це повідомила директор Департаменту адміністрування митних платежів ДФС Аліна Данченко. За її словами, зазначена норма діє з 01 серпня 2016 року (часу набуття чинності Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів») до 31 грудня 2018 року. «Наприклад, ставка акцизного податку на авто з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 1000 куб. см, але не більш як 1500 куб. см, що використовувалися не більш як п'ять років (код згідно з УКТ ЗЕД 8703 22 90 10) знижена у 21 раз - з 1,367 євро до 0,063 євро за 1 куб. см», – розповіла Аліна Данченко. Зменшення ставок акцизного податку сприяло зменшенню загального податкового навантаження, яке на сьогодні складає приблизно 35-40% до вартості автомобіля. До набрання чинності закону акцизний податок був настільки великий, що податкове навантаження на вживаний транспортний засіб сягало 90% – майже стільки, скільки коштував цей автомобіль. «Внаслідок зменшення податкового тиску у зв’язку з прийняттям закону кількість оформлених транспортних засобів зросла у рази та продовжує збільшуватись. Якщо раніше в середньому за місяць ввозилося близько 1 тисячі вживаних авто, то у поточному році – більше ніж 5 тисяч авто щомісячно, а у липні ввезено понад 6 тис. таких автомобілів», – підкреслила Аліна Данченко. Вона також розповіла, що під час підготовки закону були здійснені попередні розрахунки, за якими було розраховано можливе зменшення надходжень митних платежів на 1 млрд. грн. в середньому за рік через зниження ставок акцизного податку. Водночас, за січень-липень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 5 разів порівняно з відповідним періодом 2016 року (до набрання чинності Законом). Внаслідок цього за неповний рік дії Закону до бюджету надійшло 3,8 млрд. грн. митних платежів. «Такі нормативні зміни сприяли не лише оновленню парку автомобілів та збільшенню надходжень податків, а й тому, що тепер більша кількість людей можуть собі дозволити ввезти автомобіль», – наголосила Аліна Данченко.

Павло Дроняк: Якщо власниками нерухомості є кілька осіб, сплачувати податок буде кожен з них за свою частку, виділену в натурі

Якщо нерухомість знаходиться в частковій власності кількох осіб і розділена в натурі, то сплачувати податок на нерухомість буде кожний власник за свою частку. Якщо ж нерухомість знаходиться в загальній спільній власності кількох осіб та не розділена в натурі, то сплачувати податок буде один із власників за їх згодою. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк в інтерв’ю газеті «Факты».

За його словами, пільга по сплаті податку у такому випадку надається конкретному громадянину на ті метри житлової нерухомості, які є його власністю як окремо зареєстровані у держреєстрі. «Тобто, коли квартирою у 150 квадратних метрів у рівних частках володіють дві особи і дві частки рахуються в реєстрі як окремі об’єкти, кожному з них належить по 75 квадратних метрів. Оскільки Податковим кодексом передбачена пільга на 60 квадратних метрів для кожного власника, то сплачувати обидва будуть тільки за «зайві» 15 квадратів», – зазначив Павло Дроняк. Він також роз’яснив, що якщо нерухомість не розділена в натурі і у реєстрі рахується як один об’єкт, яким володіють кілька осіб, тоді оподатковуватися будуть 90 квадратних метрів, оскільки 150 квадратів зменшуються на пільгові 60. При цьому пільга надаватиметься тільки одному з власників, на якого в держреєстрі зареєстрована квартира. «Пільга надається незалежно від кількості квартир. Але при цьому пільги по сплаті податків не надаються на об’єкти, які використовуються власниками для отримання доходів. Наприклад, якщо в одній квартирі людина мешкає а іншу – здає в оренду або використовує як офіс для підприємницької діяльності, тоді за другу квартиру стягують податок без надання пільги», – підкреслив Павло Дроняк. Нагадаємо, що цього року платники сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний 2016 рік. Платниками є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. У сплаті податку законодавством передбачено пільги. Так, база оподаткування зменшується на 60 кв. метрів для квартир незалежно від їх кількості, які перебувають у власності фізичної особи, на 120 кв. метрів для житлових будинків та на 180 кв. метрів для різних типів об’єктів житлової нерухомості. Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних. Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

Митницями ДФС забезпечено до держбюджету майже 169,4 млрд. гривень

Протягом січня-липня поточного року митницями ДФС перераховано до державного бюджету майже 169,4 млрд. грн.. платежів при запланованих 148,4 млрд. грн. Доведені Міністерством фінансів України індикативні показники виконано на 114,2%. Бюджет додатково отримав 21 млрд. гривень. Так, до загального фонду державного бюджету надійшло майже 162,9 млрд. грн.., що становить 114,4% від доведеного показника. Перевиконання складає 20,4 млрд. грн.. До спеціального фонду спрямовано 6,5 млрд. грн. Це складає 109,5% від доведеного показника, додатково зібрано 566 млн. гривень. Порівняно з січнем-липнем 2016 року фактичні надходження зросли на 36,8%, або на 45,6 млрд. грн. За вказаний період 2016 року було зібрано 123,8 млрд. грн. митних платежів. У цьому році 10% від перевиконання митних платежів спрямовується на розвиток інфраструктури митниць та збільшення заробітної плати їх працівників. Отже, за січень-липень 2017 року ця сума складає 2 млрд. грн. З них за січень – 225,6 млн. грн., лютий – 203,9 млн. грн., березень – 369,4 млн. грн., квітень – 286,5 млн. грн., травень – 422,0 млн. грн., червень – 346,5 млн. грн., липень –178,6 млн. грн.

ДФС: Надходження до зведеного бюджету перевищили минулорічні на 101,6 млрд. гривень

За оперативними даними протягом січня-липня 2017 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 454,0 млрд. грн., що на 101,6 млрд. грн., або на 28,8 відс., більше січня-липня 2016 року. До державного бюджету забезпечено 352,1 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 101,9 млрд. гривень. Довідково: надходження (збір) до зведеного бюджету у січні-липні 2017 року склали 522,2 млрд. грн. (+121,6 млрд. грн. або +30,3 відс. до січня-липня 2016 року), у т. ч. до державного бюджету – 420,4 млрд. гривень. Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні-липні 2017 року склали 344,0 млрд. грн., індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,7 відс., додатково забезпечено 21,6 млрд. гривень. У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 116,5 відс. (+19,1 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 109,2 відс. (+3,5 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 135,3 відс. (+8,7 млрд. грн.), ввізного мита – 102,9 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 126,6 відс. (+1,2 млрд. грн.) тощо. У розрізі основних платежів у січні-липні 2017 року приріст до відповідного періоду 2016 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 41,1 відс. (+39,2 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 27,4 відс. (+8,9 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 12,4 відс. (+4,0 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 16,7 відс. (+5,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – на 29,5 відс. (+7,6 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 23,1 відс. (+4,6 млрд. грн.), ввізного мита – на 12,6 відс. (+1,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – на 10,7 відс. (+0,5 млрд. грн.) тощо. З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 99,4 млрд. грн., що на 26,2 млрд. грн. більше січня-липня 2016 року.

Мирослав Продан: Заборгованість з відшкодування податку на додану вартість скорочено на 90,5%

Протягом січня-липня 2017 року платникам відшкодовано 68,3 млрд. грн. податку на додану вартість при заявлених 66 млрд. грн. Це на 41,4%, або на 20 млрд.грн. перевищує відповідний період минулого року. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. За його словами, майже 96% заявлених до повернення сум відшкодовувалися протягом місяця за результатами камеральних перевірок.

Із загальної суми цьогорічного відшкодування понад 60% повернуто платникам протягом квітня-липня 2017 року. Так, із заявлених у цей період 38,5 млрд. грн. відшкодовано 41,4 млрд. грн. ПДВ. Очільник ДФС також розповів, що з початку впровадження Електронного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ з 1 квітня 2017 року заборгованість з відшкодування цього податку скорочено на 90,5%, або майже на 13,9 млрд. грн. «Якщо на початок квітня - на момент запуску системи автоматичного відшкодування ПДВ - загальна заборгованість становила 15,3 млрд. грн., то в перший місяць роботи електронного режиму борг скоротився на 11,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн. На 1 серпня цей показник вже склав 1,86 млрд грн. Лише за перший тиждень цього місяця сума заборгованості зменшилась ще на 410 млн грн. Маємо надію, що до кінця року питання боргів з відшкодування ПДВ буде повністю закрите. Це один з пріоритетів для ДФС. Вимагаючи від бізнесу чесних та прозорих правил гри, а система моніторингу ризикових податкових накладних лише за місяць дії перекрила більшість схем ухилення, держава повинна виконувати свої зобов'язання перед компаніями», – наголосив Мирослав Продан.

Порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянином за межі митної територію України

Відповідно до частини першої ст. 371 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами (далі - МКУ), товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, крім тих на які встановлюється вивізне мито, не підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України. Водночас, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами (частина друга ст. 371 МКУ). Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України (частина третя ст. 371 МКУ). Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за умови, що ці товари: 1) вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання; 2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії; 3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення; 4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами; 5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами (частина четверта ст. 371 МКУ). Товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна фактурна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами в Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, що підтверджується відповідними документами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зі сплатою у випадках, встановлених законами України, вивізного мита, та поданням документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, які при переміщенні (пересиланні) громадянами таких товарів через митний кордон України видаються відповідними державними органами (частина п’ята ст. 371 МКУ).

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств доходів, отриманих неприбутковою організацією від продажу основних засобів

Відповідно до п.п.14.1.121 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 ПКУ. Підпунктом 133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ; - установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків; - внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Положення абзаців третього і четвертого п.п.133.4.1 п.133.4. ст.133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи. Згідно з п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя. Таким чином, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власних основних засобів, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Чечелівська ДПІ нагадує, що порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), регламентується статтею 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ визначено перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, до яких відносяться: а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) гуртожитки; ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад; д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину; е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг; ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру; й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру; к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України; л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Про своєчасне декларування та сплату частини чистого прибутку за півріччя 2017 року

Згідно з пунктом 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138 (далі – Порядок №138), частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Отже, граничний термін подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за півріччя поточного року, – 9 серпня 2017 року.

Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №643/19381).

Звертаємо увагу, що останній день сплати частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 2-й квартал 2017 року – 18 серпня 2017 року.

Щодо оподаткування нерухомості

Питання проведення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, а також спільної роботи міської ради та районних у місті рад з територіальними органами Державної фіскальної служби України щодо збільшення надходжень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розглядались на нараді у Дніпровській міській раді.

Присутня на нараді в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова акцентувала увагу учасникам на те, що одним з основних напрямів роботи органів фіскальної служби є посилення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями. Вона повідомила, що надходження до місцевих бюджетів Дніпровського регіону з початку року склали 11 млрд. 185,0 млн. грн. Це на 2 млрд. 481,4 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня - липня 2016 року.

Також, в рамках діючого податкового законодавства Ірина Перегудова зазначила, що податкове рішення - повідомлення про нарахування та сплату суми податку (обрахованого за ставками, визначеними місцевою владою за місцезнаходженням нерухомості) та платіжні реквізити надсилаються органами фіскальної служби платнику податку за місцем його податкової адреси.

Так, станом на 1 серпня п.р. органами фіскальної служби області вручено понад 2 тисячі податкових повідомлень - рішень на суму 6 538,42 тис. грн. З початку року надходження до місцевого бюджету м. Дніпра по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки склали 4 942,8 тис. грн.

Під час наради було наголошено на готовність вибудовування належних відносин між платниками податків, органами виконавчої влади та фіскальною службою області, що робить службу відкритою та прозорою.

До уваги платників податків: режим роботи ЦОПів у святкові та вихідні дні серпня 2017 року!

Режим роботи центрів обслуговування платників (далі – ЦОП) у святкові та вихідні дні серпня 2017 року:

- 19 серпня 2017 року – робочий день до 16 год. 45 хв.;

- 25 серпня 2017 року – робочий день у режимі чергування (за необхідності, із залученням спеціалістів відповідних структурних підрозділів) до 13 год. 00 хв.;

- 24, 26 та 27 серпня 2017 року – вихідні дні.

Податковий календар на 10 серпня 2017 року

Чечелівська ДПІ повідомляє, що

10 серпня, четвер, останній день подання: декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

Як платнику повідомити органи ДФС про втрату або пошкодження інформації, яка міститься у базах даних

Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків). Відповідно до цього Закону підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу доповнено зокрема пунктом 45 такого змісту «Тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податку протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності».

Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 6.10 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88 «Про затвердження положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку», у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажу або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право зокрема отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

З огляду на зазначене, у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів (зокрема копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), що підтверджують зазначені події, платник податків протягом протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

На Закарпатській митниці ДФС за зниженими ставками акцизу розмитнено 1425 автомобілів

На Закарпатській митниці протягом січня-липня 2017 року за зниженими ставками акцизного збору на вживані транспортні засоби розмитнено 1406 автомобілів, ввезених на митну територію України громадянами. Ще 19 – юридичними особами. До бюджету надійшло 121,3 млн грн платежів.

Найбільше вживаних авто ввезено з Німеччини – 611 та з Чехії – 222 автомобілі. В основному громадяни надають перевагу автівкам середнього класу, а саме «SKODA» та «VOLKCWAGEN» 2012 – 2014 років виготовлення.

Знижені ставки акцизного збору розповсюджується на транспортні засоби, виготовлені після 1 січня 2010 року та діють до 31 грудня 2018 року. З початку дії цього закону в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС громадянами імпортовано 2144 автомобілі.

Зауважимо, що поточний 2017 рік не стане останнім для Євро-5. Змінами до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо посилення адаптаційної спроможності та поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів передбачено, що Євро-6 в Україну прийде 1 січня 2020 року, тобто, з відстрочкою на 2 роки.

Варто зазначити, що нормами Закону Україну від 31 травня 2016 року №1389 «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Як отримати Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи

Наказом Мінфіну від 13.06.2017 № 568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки. Наказ зареєстрований в Мін’юсті 10.07.2017р. за № 839/30707.

Звертаємо увагу, що Довідка відповідно до затвердженого Порядку видається безоплатно на підставі поданої декларації про майновий стан і доходи та за умови подання заяви про видачу такої Довідки.

Нагадаємо, що заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку. Окрім того, в заяві обов’язково зазначаються посилання

на відповідний пункт Податкового кодексу, яким передбачено видачу довідки органами ДФС, та найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) вона має надаватися.

Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та ЕЦП.

Додамо, що Довідка видається контролюючими органами за місцем податкового обліку платника у паперовому вигляді та/або у електронній формі. Для осіб, які звертаються відповідно до п.179.12 ПКУ, термін видачі складає 10 календарних днів з дати отримання заяви, а для громадян - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ПКУ, - протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку. Щодо декларації для отримання Довідки для останньої категорії платників, її потрібно подати до органів ДФС не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Інформація про повноту сплати або про відсутність податкових зобов'язань за даними поданої податкової декларації зазначається у Довідці станом на момент її формування.

Для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

Щодо самої Довідки, варто звернути увагу, що на відміну від попередньої форми, нова Довідка містить стрічки щодо доходів, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу та загальну суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору до сплати, які визначає сам платник у поданій ним декларації.

Довідково повідомляємо, що нова форма Довідки та Порядок її оформлення та видачі діють з 28 липня поточного року (з моменту їх офіційного опублікування), а попередній наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року № 795 "Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку) та Порядку її заповнення" втратив чинність.

Фізична особа – резидент може повернути помилково сплачений податок на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків)

Законом України від 23 лютого 2017 року № 480 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон № 480) з 01.01.2017 внесені деякі зміни до порядку оподаткування спадщини (дарування), яким передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. ІV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. ІV ПКУ вважаються її рідні брати і сестри, її баба і дід з боку матері і збоку батька, онуки.

Законом № 480 внесені зміни до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, яким визначено, що вартість власності, що успадковується (приймається у дарунок) членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за нульовою ставкою.

Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок).

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що відповідно до розд. IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Визначення доходу юридичної особи - платника ЄП третьої групи при здійсненні операцій з експорту товарів, робіт, послуг

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Разом з цим п. 1 постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2017 року № 45 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова № 45) на період з 16.06.2017 до 13.12.2017 (включно) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема юридичних осіб, які не є уповноваженими банками.

Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому п. 1 Постанови № 45, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з п. 1 Постанови № 45 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок) (п. 4 Постанови № 45).

Пунктом 5 Постанови № 45 визначено, що уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог постанови № 45:

без доручення клієнта;

виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються такі кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.

Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.

9 серпня - граничний термін подання розрахунку частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами за I півріччя п.р.

Згідно з пунктом 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 16.05.2011 №285.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, граничний термін подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за півріччя поточного року, – 9 серпня 2017 року, останній день сплати – 18 серпня 2017 року.

Перелік послуг, які надаються фізичним та юридичним особам Центрами обслуговування платників

Відповідно до абзацу першого п. 1 Примірного положення про Центр обслуговування платників, затвердженого наказом ДФС України від 20.05.2016 № 458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників», (далі – Положення) Центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється в органах Державної фіскальної служби України з метою виконання вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та надання послуг і сервісів фізичним та юридичним особам, які звертаються за отриманням таких послуг (далі – суб’єкти звернень).

ЦОП – постійно діючий робочий орган ДФС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ГУ ДФС, ДПІ та працівниками відділень, відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, вхідної кореспонденції та видачу ключів електронного цифрового підпису (абзац третій п. 1 Положення).

Пунктом 2 Положення визначено перелік послуг, які надаються суб’єктам звернень у ЦОП:

адміністративні послуги;

прийом та реєстрація вхідної кореспонденції;

приймання звітності, поданої виключно на паперових носіях;

приймання звітності, поданої на паперових носіях із додаванням копій, підготовлених на електронних носіях (електронні носії повертаються суб’єктам звернень після зчитування відповідних даних);

усні консультації;

видача ключів електронного цифрового підпису;

доступ до електронних сервісів;

доступ для роботи запитувачів із документами, що містять публічну інформацію;

попередній запис громадян на особистий прийом;

супутні послуги.

Пунктом 3 Положення передбачено, що структурні підрозділи територіальних органів ДФС, залучені до роботи в ЦОП та відповідальні за надання послуг:

обслуговування платників;

податків і зборів з юридичних осіб;

податків і зборів з фізичних осіб;

погашення боргу;

аудиту або підрозділ (спеціаліст), за яким закріплено функцію контролю за достовірністю декларування валютних цінностей, що знаходяться за кордоном і належать суб’єктам господарювання України;

моніторингу доходів та обліково-звітних систем;

матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури;

контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів;

Акредитований центр сертифікації ключів ІДД ДФС.

Водночас п. 8 Положення визначає порядок надання супутніх послуг у ЦОП, а саме:

у приміщеннях ЦОП можуть надаватися супутні послуги (виготовлення копій документів, ламінування, продаж канцелярських товарів, надання банківських послуг тощо);

забороняється надання платних супутніх послуг органом ДФС у ЦОП;

до супутніх послуг не належать надання консультацій, інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, та надання допомоги в їх заповненні;

бланки декларації про майновий стан і доходи, а також бланки заяв та інших документів (надруковані типографським способом або роздруковані на принтері в ЦОП), необхідні для звернення щодо надання адміністративних послуг, мають безоплатно надаватись платникам в ЦОП.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.05).

ДФС оновлено програмне забезпечення для формування та подання звітності в електронному вигляді

На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.19.0) станом на 31.07.2017.

1. Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550) зі змінами та доповненнями додано нові документи (початок дії 01.08.2017):

- J/F0209506 – Декларація акцизного податку;

- J/F0295006 – Додаток 11. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу;

- J/F0295106 – Додаток 1. Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу);

- J/F0295206 – Додаток 2. Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно;

- J/F0295306 – Додаток 3. Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу);

- J/F0295406 – Додаток 4. Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою;

- J/F0295506 – Додаток 5. Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів;

- J/F0295606 – Додаток 6. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

- J/F0295706 – Додаток 7. Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії;

- J/F0295806 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах;

- J/F0295906 – Додаток 10. Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу;

- J/F0296006 – Додаток 9. Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування.

2. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 ) додано наступні форми:

- F/J0209702 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального;

- F/J1203002 – Акцизна накладна;

- F/J1203102 – Розрахунок коригування показників до акцизної накладної.

3. У відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми:

- S0100113 – Форма №1. Баланс (Звіт про фінансовий стан);

- S0100309 – Форма №3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);

- S0103353 – Форма №3-н. Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);

- S0105007 – Форма №5. Примітки до річної фінансової звітності;

- S1391101 – Заявка на реєстрацію електронних цифрових підписів у системі електронної звітності органів державної статистики.

Затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об'єктом оподаткування ПДВ

04.08.2017 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 01.08.2017 №73 (далі – Постанова №73).

Постановою №73 відповідно до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями та з метою визначення операцій, які належать до послуг з розрахунково-касового обслуговування. затверджено новий Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.

Згідно з цим нормативно-правовим документом, до таких видів операцій відносяться:

1. Операції з відкриття (закриття) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах, банківських металах.

2. Операції з документарного оформлення чи підтвердження розрахунків клієнтів.

3. Операції з проведення розрахунків клієнтів.

4. Операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною.

5. Операції з касового обслуговування клієнтів.

6. Операції із електронними платіжними засобами.

7. Операції з векселями.

8. Операції з використанням електронних грошей.

Постановою №73 визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 15.11.2011 №400 «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за №1410/20148.

ЗМІНЕНО ФОРМУ ТА ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ.

Чечелівська ДПІ повідомляє, що 16 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 468 (далі - наказ N 468) "Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції" (далі - Звіт та Порядок).

Наказ N 468 виданий згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом N 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом N 468, вважаються дійсними.

Зміни у додатках до Звіту

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" графою 25 "Сторона, що досліджується", в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" методів ціни перепродажу, "витрати плюс" та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається "1", якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається "0". Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту "Відомості про контрольовані операції" приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток "Інформація про пов'язаних осіб" до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Зміни у Порядку

Пункти 1 - 3 розділу I Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

новий Звіт (звіт з позначкою "звітний новий") до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

уточнюючий Звіт (звіт з позначкою "уточнюючий") після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою "звітний").

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.

Порядок доповнено роз'ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту "Загальні відомості про контрольовані операції" у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента - пов'язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов'язаною особою.

Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту:

у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз'яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом "040" для контрольованих операцій, передбачених пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу - "господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи".

До уваги платників ПДВ: як не допустити блокування податкової накладної

Задля недопущення блокування податкових накладних/розрахунків коригування, Чечелівська ДПІ нагадує платникам порядок дій у разі отримання квитанції про зупинення податкової накладної.

Зокрема, у разі отримання квитанції платником про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, письмові пояснення та копії документів (таблицю та повідомлення), зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

1. Інформацію у вигляді Таблиці даних платник податків подає за встановленою формою J(F)1312301.

2. Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення), яке формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, а також бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування) та залишки сировини (найменування) станом на початок звітного періоду (місяця), на який припадає виписка податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено.

Звертаємо увагу, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Нагадаємо, що для підтвердження інформації про реальність здійснення операції платники до повідомлення в електронному вигляду подають копії таких документів:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: «обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється):

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

­­- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв «відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку може подати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими можуть подаватись письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку.

Нормативна база:

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0753-17

- Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 «ВИЧЕРПНИЙ ПЕРЕЛІК документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0754-17.

Шановні платники! Своєчасно звітуйте за другий квартал (півріччя) та липень 2017 року

Чечелівська ДПІ звертає увагу, що

9 серпня, середа, останній день подання:

● звіту про суми податкових пільг за 2-й квартал 2017 року;

● податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу*;

● розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності (державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями), за півріччя 2017 року разом з фінансовою звітністю;

● розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

● розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

● податкової декларації з податку на додану вартість платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за 2-й квартал 2017 року;

● податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2017 року платниками, віднесеними до третьої групи;

● податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за півріччя 2017 року платниками, віднесеними до третьої групи;

● податкової декларації рентної плати за 2-й квартал 2017 року з розрахунком:

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

● податкової декларації екологічного податку за 2-й квартал 2017 року;

● податкової декларації туристичного збору за півріччя 2017 року;

● податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2017 року;

● податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2017 року (форма №1ДФ);

● податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які вперше зареєстровані протягом 2-го кварталу 2017 року або перейшли з 2-го кварталу 2017 року зі спрощеної системи оподаткування на загальну, за 2-й квартал 2017 року;

● декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2-й квартал 2017 року;

● звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за липень 2017 року (форма №1-РС);

● звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за липень 2017 року (форма №2-РС);

● звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за липень 2017 року (форма №3-РС);

● звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі за липень 2017 року (форма №1-ОА);

● звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі за липень 2017 року (форма №1-ОТ)

* Увага! Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації (п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України).

Відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)

Відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п.46.2 ст.46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Звертаємо увагу, що 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Про звітування неприбуткових установ

Чечелівська ДПІ нагадує про те, що наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017р. № 469 викладено у новій редакції форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі - Звіт). Нова форма Звіту передбачає лише два звітні податкові періоди: рік та місяць. Річний період - для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Місячний звітний період - для неприбуткових підприємств, які порушили вимоги вищевказаного пункту. Звіт у такому випадку подається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленному порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення. ДФС України у листі від 19.07.2017р. №19001/7/99-99-15-02-01-17 у разі недотримання неприбутковою організацією вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного періоду - липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового звітного періоду.

Заповнення граф податкової накладної у разі компенсації орендарем вартості комунальних послуг

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Склад та порядок формування собівартості наданих послуг з оренди та облік отриманого відшкодування (компенсації) комунальних платежів має визначатися орендодавцем в обліковій політиці із врахуванням принципу превалювання сутності над формою та згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, та пп. 10 - 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, які визначають порядок визнання доходів та витрат від надання послуг.

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/послуг тощо (далі - комунальні послуги та енергоносії), сплата податків, пов’язаних з нерухомим майном (земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно), так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за нерухоме майно.

З огляду на викладене, у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як вартість комунальних послуг, суми сплаченого земельного податку, податку на нерухоме майно тощо.

Таким чином, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Тобто, відшкодування (компенсація) таких витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна.

Отже, при складанні податкової накладної за операціями з відшкодування орендарем орендодавцю вартості послуг, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна (у тому числі комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо), у графі 2 податкової накладної зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), у графі 4 зазначається «послуга».

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів

У Дніпрі співробітники податкової міліції ліквідували центр мінімізації митних платежів з оборотом понад 103 мільйони гривень.

У ході операції «Рубіж-2017» і розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) КК, було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з незаконного заниження митної вартості імпортованих товарів.

Для ведення незаконної діяльності зловмисники зареєстрували на підставну особу компанію та, використовуючи її реквізити, здійснювали імпорт будівельних матеріалів з Туреччини. При цьому для митного оформлення при сприянні брокерів подавалися документи, що містять недостовірні відомості про вартість товарів, у результаті чого занижувалася їх митна вартість.

У подальшому імпортовані товари продавалися за готівку, а документально відображалась їх реалізація на адресу фіктивних підприємств.

Всього таким чином на територію України було імпортовано товарів більш ніж на 103 мільйони гривень. Сума несплачених податків і митних платежів становить понад 4,2 мільйона гривень. Наразі встановлено компанії – вигодонабувачі.

У результаті проведених в Дніпрі та Одесі обшуків було вилучено близько 323 тонн гіпсу вартістю близько 1,6 мільйона гривень, комп'ютерна техніка, фінансово – господарські документи, чорнові записи та печатки підприємств.

Слідчі дії тривають.

Олена Мошинська: Автомобілі з іноземною реєстрацією, які ввозяться в Україну, мають бути вивезені у встановлені законодавством строки

Станом на 24 липня 2017 року в Україні перебувають 27,6 тис. автомобілів, ввезених в режимі «транзиту», та 24,6 тис. автомобілів, тимчасово ввезених громадянами для особистого користування, терміни ввезення яких вже закінчилися. Тобто ці автомобілі знаходяться на території Україні незаконно. Про це повідомила заступник начальника Управління організації митного контролю Департаменту організації митного контролю ДФС Олена Мошинська сьогодні, 4 серпня, під час прес-конференції.

«Значна кількість автомобілів з іноземною реєстрацією наразі перебуває в Україні з порушенням митних правил, і громадяни, які ними користуються - це порушники. Причому порушниками є не тільки ті громадяни, які ввезли транспортний засіб і не виконали своє зобов’язання щодо його вивезення або не оформили авто у вільний обіг, а й ті, які його придбали», – наголосила Олена Мошинська.

Вона зазначила, що тимчасово ввозити транспортні засоби на митну територію України без письмового декларування та сплати відповідних податків мають право громадяни-нерезиденти на строк до одного року. Цей термін може бути подовжено не більш ніж на 60 днів.

«Якщо нерезидент ввозить автомобіль з іноземною реєстрацією, то саме йому надається податкова пільга. Тобто він не сплачує податки, не проходить контроль на дотримання екологічних норм, не надає дозвільні документи тощо. Водночас нерезидент не може передавати авто іншим особам або використовувати його для підприємницької діяльності. Громадяни-резиденти таким режимом користуються менше, оскільки для них передбачена сплата платежів у повному обсязі. Більше того це авто після його вивезення і ввезення не переходить у власність цьому громадянину», – розповіла Олена Мошинська.

За її словами, при ввезенні авто в режимі «транзиту» найчастіше порушниками митних правил є саме резиденти, які не виконують зобов’язань, які ним передбачені. Режим «транзит» передбачає ввезення транспортного засобу на строк до 5 діб у межах однієї митниці та на 10 діб – в межах кількох митниць. Однак, як свідчить практика, громадяни такі авто використовують не для транзиту, а для власного користування.

Крім того, непоодинокі випадки передачі нерезидентом ввезеного авта з іноземною реєстрацією у користування громадянину-резиденту. Останній фактично не має прав на це авто, оскільки у нього немає належних документів, які б підтверджували його право власності.

«Проблеми від таких порушень митного законодавства мають як громадянин, який ввіз авто і не виконав свої зобов’язання перед державою, так і громадянин, який купив так зване «нерозмитнене» авто, а також митниці. У першу чергу це призводить до через великих черг у пунктах пропуску, особливо на західному кордоні, зокрема, з Польщею, оскільки кожні 5 діб резиденти перетинають митний кордон України та знову ввозять це авто у режимі «транзиту»», – зазначила Олена Мошинська.

Загалом з 1 січня 2015 року по 30 червня 2017 року в режимі «транзит» ввезено 313,3 тис. авто з іноземною реєстрацією, з яких майже 112 тис. – у 2017 році. Тимчасово ввезених автомобілів з іноземною реєстрацією для особистого користування за аналогічний період налічується 1,4 млн., з них майже 381 тис. – у 2017 році.

«Положення щодо тимчасового ввезення транспортних засобів, які прописані у Митному кодексі України, повністю відповідають Стамбульській конвенції про тимчасове ввезення. Тобто Україна зобов’язалась привести своє законодавство у відповідність до міжнародних стандартів і виконує це зобов’язання. Міжнародні стандарти передбачають можливість тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів для особистого користування тільки нерезидентами. Резидент, який проживає у будь-якій країні та ввозить авто, повинен сплатити податки в бюджет і після цього користуватися авто вільно в країні. Вимоги законодавства повинні виконувати всі громадяни – і наші громадяни-резиденти і нерезиденти», – наголосила Олена Мошинська. Довідково: Відповідно до статті 380 Кодексу:

1. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України ТЗОК дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених ТЗОК до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

2. ТЗОК, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 Кодексу. Пропуск таких ТЗОК через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

3. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами ТЗОК, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Передбачений строк може бути продовжений органом доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один ТЗОК, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

4. Тимчасово ввезені ТЗОК можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

5. Тимчасово ввезені ТЗОК повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

6. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених ТЗОК внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування.

7. Порядок державної реєстрації ТЗОК, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до статті 381 Кодексу: 1. Громадянам дозволяється ввозити ТЗОК з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

2. У разі порушення зобов’язання про транзит через митну територію України ТЗОК, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 Кодексу.

3. У разі знищення чи повного зіпсування ТЗОК, ввезених на митну територію України з метою транзиту, внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку їх транзиту зупиняється, а внесена грошова застава повертається особі, яка внесла заставу, її спадкоємцю або уповноваженій ними особі, за умови надання такою особою органам доходів і зборів достатніх доказів знищення чи повного зіпсування транспортного засобу.

Олексій Сівірін: За користування автомобілем з іноземною реєстрацією, строк перебування якого в України минув, передбачено штрафні санкції

Власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які ввезені в режимі «транзиту» або тимчасово для особистого користування, загрожують штрафні санкції за порушення термінів їх перебування на території України. Про це розповів заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.

«Відповідальність за перевищення встановленого строку транзитного переміщення транспортних засобів передбачена ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше однієї доби, то власнику загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн. У випадку перевищення більш ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб, штраф складає 3400 грн, якщо понад 10 діб, то сума штрафу зростає до 8500 гривень», - зазначив Олексій Сівірін.

Так, за 7 місяців поточного року працівниками митниць ДФС було виявлено 8979 таких правопорушень. Власникам нараховано штрафів на суму 46,6 млн. гривень.

За порушення термінів тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст.. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші.

За перевищення не більш ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн., більш ніж на 3 доби, але не більш ніж на 10 діб та у разі, якщо протягом року ця особа вже притягалась до відповідальності за вчинення такого правопорушення – 5100 грн. За перевищення більш ніж на 10 діб доведеться сплатити вже 17 тис. грн.

За порушення ст. 481 Митного кодексу лише протягом січня-липня 2017 року порушникам нараховано до сплати 22,1 млн. грн., що вже перевищило показник всього 2016 року. Для порівняння – протягом 2015 та 2016 років ці суми складали 16,5 млн. грн.. та 16,8 млн. грн.. відповідно.

Однак найбільші суми штрафів доведеться сплатити тим громадянам., які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією в інших цілях, наприклад, комерційних. Штраф за таке порушення складає 300% несплаченої суми митних платежів. Так, протягом 2017 року було виявлено 164 таких порушення, власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн. грн. штрафів. У 2015 та 2016 роках суми нарахованих штрафів складали 44,1 млн. грн. та 155,2 млн. грн.. відповідно.

Працівниками оперативного управлінні Фіскальної служби Полтавщини викрито "підпільну" газову АЗС

У ході проведення спільних заходів за участі працівників податкової міліції, Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Держпраці у Решетилівському районі виявлено "підпільну" автозаправну станцію, на якій без передбачених законодавством документів автотранспорт заправлявся скрапленим газом.

Під час документування правопорушення до прийняття судом рішення вилучено скраплений газ (пропан-бутан) в кількості 4 тис. літрів та технологічне обладнання (газозаправний модуль та газороздавальне обладнання).

Приблизна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей становить 344 тис. грн.

За порушення порядку провадження господарської діяльності відносно правопорушників складено протокол згідно ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На Закарпатті затримано дві вантажівки з майже 50 тоннами незаконно виготовленого дизельного палива

На Закарпатті співробітники податкової міліції затримали дві вантажівки, в яких перевозилося майже 50 тонн незаконно виготовленого дизельного пального.

У ході операції «Акциз-2017» і розслідування кримінального провадження, відкритого за ч. 1 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) КК, було встановлено, що на території області незаконно зберігається і перевозиться з метою подальшої реалізації партія незаконно виготовлених пально-мастильних матеріалів.

У результаті оглядів двох вантажівок DAF з цистернами було вилучено 48,8 тонни дизельного палива та обидві вантажівки. Загальна вартість вилученого складає два мільйони гривень.

Слідчі дії тривають.

Про неподання документації з трансфертного ціноутворення

Пунктом 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу.

Підпунктом 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Кодексу встановлено обов'язок платника податків подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Відповідно до пп. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 Кодексу на запит ДФС, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті, яка повинна містити інформацію, зазначену у пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

У разі коли подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформацію в обсязі, визначеному в пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу, або належного обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", ДФС надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання інформацію відповідно до пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки". Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" є невід'ємною частиною документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до абзацу п'ятнадцятого п. 73.3 ст. 73 Кодексу запит вважається врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

Пунктом 42.2 ст. 42 Кодексу передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків чи його законному або уповноваженому представникові. Водночас, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР).

Таким чином, запит вважається надісланим (врученим), якщо його вручено платнику податків особисто чи його представнику, надіслано на адресу останнього відомого місцезнаходження платника податків з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.

За аналогією із нормами абзацу третього п. 58.3 ст. 58 Кодексу, у разі коли пошта не може вручити запит на подання документації з трансфертного ціноутворення платнику податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог пп. пп. 39.4.4 та 39.4.8 п. 39.4 ст. 39, ст. 42, ст. 73 Кодексу, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення). Відповідна інформація також може бути отримана контролюючим органом на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" шляхом звернення до сервісу відстеження пересилання поштових відправлень.

З урахуванням вищезазначеного, у разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки"), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120.3 ст. 120 Кодексу.

Довідково. Дане роз’яснення, з метою забезпечення належної реалізації положень п. 120.3 ст. 120 Кодексу в частині застосування штрафних санкцій у випадку неотримання платниками податків запиту про надання документації з трансфертного ціноутворення, направленого відповідно до пп. 39.4.4 та 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 Кодексу, викладене в листі ДФС України від 20.07.2017 № 19084/7/99-99-14-01-02-17.

Через Вінницьку митницю з порушеннями правил намагались перевезти товарів майже на 100 мільйонів гривень

За ці порушення митниками було складено 459 протоколів про порушення митних правил. Про такі результати протидії митним правопорушенням за 7 місяців 2017 року інформує начальник Вінницької митниці ДФС Валентин Калашніков.

За словами посадовця половину протоколів, а саме 231, про порушення митних правил складено за ст. 470 Митного кодексу України «Недоставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів до органу доходів і зборів призначення, видача їх без дозволу органу доходів і зборів або втрата».

У той же час, понад 98 відсотків загальної суми штрафів або більш ніж 97,7 млн грн накладено за порушення ст. 483 Митного кодексу України «Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю».

Вилучення предметів ПМП відбулось у 134 справах на загальну суму 2,9 млн грн. І тут за кількістю справ переважають алкогольні напої (67) та тютюнові вироби (20). Разом із тим, 320 протоколів про ПМП із 459, а це ‑ 70% від загальної кількості, складено за ознаками правопорушень, санкції яких не передбачають конфіскації, тут переважають справи про перевищення терміну тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією.

Наразі, як наголошує Валентин Калашніков, митницею розглянуто 249 справ. Накладено штрафів на суму 3 млн грн. Стягнуто штрафів на суму 881 тис. грн. Натомість судом розглянуто 173 справи. Закрито 9 справ на суму 2,5 млн грн. Перераховано до держбюджету штрафів на суму 34 тис грн. Застосовано конфіскацію на суму 97,7 млн грн. Накладено штрафів на суму 119 млн грн.

За користування автомобілем з іноземною реєстрацією, строк перебування якого в України минув, передбачено штрафні санкції

Власникам транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які ввезені в режимі «транзиту» або тимчасово для особистого користування, загрожують штрафні санкції за порушення термінів їх перебування на території України. Про це розповів заступник директора Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС Олексій Сівірін.

«Відповідальність за перевищення встановленого строку транзитного переміщення транспортних засобів передбачена ст. 470 Митного кодексу України. Якщо таке перевищення не більше однієї доби, то власнику загрожує попередження або штраф у розмірі 170 грн. У випадку перевищення більш ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб, штраф складає 3400 грн, якщо понад 10 діб, то сума штрафу зростає до 8500 гривень», - зазначив Олексій Сівірін.

Так, за 7 місяців поточного року працівниками митниць ДФС було виявлено 8979 таких правопорушень. Власникам нараховано штрафів на суму 46,6 млн. гривень.

За порушення термінів тимчасового ввезення транспортних засобів з іноземною реєстрацією (ст.. 481 Митного кодексу України) суми штрафів значно більші.

За перевищення не більш ніж на 3 доби загрожує штраф у розмірі 850 грн., більш ніж на 3 доби, але не більш ніж на 10 діб та у разі, якщо протягом року ця особа вже притягалась до відповідальності за вчинення такого правопорушення – 5100 грн. За перевищення більш ніж на 10 діб доведеться сплатити вже 17 тис. грн.

За порушення ст. 481 Митного кодексу лише протягом січня-липня 2017 року порушникам нараховано до сплати 22,1 млн. грн., що вже перевищило показник всього 2016 року. Для порівняння – протягом 2015 та 2016 років ці суми складали 16,5 млн. грн.. та 16,8 млн. грн.. відповідно.

Однак найбільші суми штрафів доведеться сплатити тим громадянам., які використовують ввезені транспортні засоби з іноземною реєстрацією в інших цілях, наприклад, комерційних. Штраф за таке порушення складає 300% несплаченої суми митних платежів. Так, протягом 2017 року було виявлено 164 таких порушення, власникам транспортних засобів нараховано 69,9 млн. грн. штрафів. У 2015 та 2016 роках суми нарахованих штрафів складали 44,1 млн. грн. та 155,2 млн. грн.. відповідно.

СМ КОР нормативно-правове забезпечення роботи

Чечелівська ДПІ повідомляє, що запроваджена з квітня 2017 року система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМ КОР), з 01.07.2017 працює у повноцінному режимі. У поточному році прийнято низку нормативно-правових документів, які забезпечують роботу СМ КОР. Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМ України) від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» затверджено перелік підстав для прийняття рішення комісією ДФС щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС). Згідно з п.74.2 ст.74 та п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ наказом Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621) затверджено механізм автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ наказ Мінфіну від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620) визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії ДФС, а також права та обов’язки її членів. Згідно з п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ постановою КМ України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність Комісії ДФС.

РЕЄСТРАЦІЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ/РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ

Державна фіскальна служба України листом від 27.07.2017 № 19915/7/99-99-08-04-01-17 повідомила наступне. Відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПКУ) з 1 липня 2017 року функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СМКОР). Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Мін'юсті 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - наказ № 567). Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК цим Критеріям (далі Моніторинг). У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом

операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в

електронному вигляді у текстовому форматі) першу квитанцію з повідомленням про зупинення реєстрації такої ПН/РК та виявлені помилки та пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків (далі - Таблиця), яка передбачена пунктом 4 цього наказу. Пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРІІН, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК. Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F) 1312601 (далі - Повідомлення). Повідомлення формується окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 Мб). Таблиця даних платника податку подається за формою J (F) 1312301 згідно з додатком до Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності. При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010). Звертаємо увагу, що подаючи Таблицю відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов'язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, код послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення. Електронні формати Повідомлення та додатка до нього розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. Для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Підтвердженням про отримання Повідомлення є квитанція про доставку. Протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, комісією ДФС приймається та надсилається платнику податку друга квитанція з повідомленням про результат обробки призупиненої ПН/РК та Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (друга квитанція). Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міні стрів України від 04.07.2017 № 485, яка набрала чинності 14.07.2017. Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє, скаргу та скасовує рішення комісії ДФС; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

Строки подання декларацій не переносяться

Чечелівська ДПІ інформує, що листом ДФС України від 26.07.2017 р. № 19796/7/99-99-12-02-01-17 головне відомство відкликало свій лист від 20.07.2017 р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17 щодо майбутнього застосування норм Закону у зв’язку з несанкціонованим втручанням у роботу комп’ютерних мереж платників податків. У вказаному листі йшла мова про право платника податків на перенесення граничного строку подання декларацій через непереборні обставини. Окрім того у новому листі ДФС України ще раз нагадала, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹ .1 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (ПНРК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлених пунктом 201.10 ПКУ, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року. Тобто, ПН/РК, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими. Відповідно, суми ПДВ за такими ПН/РК платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної. Також в листі акцентується увага, що штрафні санкції, передбачені абз. 2 п. 126.1 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30 червня 2017 року. У разі якщо до 26.07.2017 р. до платника податків фіскальним органом застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПКУ, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності з граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

СЕРВІС «ПУЛЬС»

ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра нагадує, що з метою подолання корупції в лавах Державної фіскальної служби України, на ліквідування перешкод, що заважають здійснювати підприємницької діяльності та усунення складнощів у спілкуванні із посадовими особами у відомстві функціонує єдиний антикорупційний сервіс - «Пульс».

Сервіс «Пульс» - це гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби України, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Сервіс дозволяє своєчасно реагувати на появу ситуацій, що викликають невдоволення підприємницького середовища і оперативно вирішувати питання, пов'язані з порушенням законних прав людини і проявів бюрократії в органах ДФС.

Гаряча» телефонна лінія працює за принципом call-back. Податківці не тільки приймають звернення, але й повідомляють про результати перевірки та вжиті заходи. Інформація приймається цілодобово.

Електронна система автоматизованого моніторингу працює в повному режимі

Чечелівська ДПІ нагадує, що з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).Додамо, що електронну систему побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621.Окрім того, звертаємо увагу, що автоматизований моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 ПКУ.Оскільки до 1 липня електронна система працює в тестовому режимі та період з 01.04.2017 по 01.07.2017р. є перехідним, процедура, визначена п.201.16 ПКУ здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі. Лише з настанням липня електронна система має запрацювати в повному режимі та блокуватиме реєстрацію ризикових податкових накладних.В той же час, звертаємо увагу платників податку на додану вартість, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, а у перехідний період (з 01.04.2017 по 01.07.2017) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків.

З 1 липня 2017 року діє повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу податкових накладних

З 1 квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.Такі критерії визначені наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.З 01.04.2017 по 01.07.2017 діяв перехідний період, протягом якого зазначена процедура здійснювалась без фактичного зупинення податкових накладних / розрахунків в ЄРПН.З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим СМ КОР.Якщо квитанція про реєстрацію/відмову/зупинення ПН/РК не надходить, документ вважається зареєстрованим у ЄРПН.У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв, затверджених наказом №567, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (додаток до Критеріїв, затверджених наказом №567 - Таблицю даних платника податків) щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.Порядок дії СМ КОР визначено п. 201.16 ст. 201, п. 57 розд. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України., п. 3, 4, 6 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

Виплата доходу лише за наявності реєстраційного номера, або відмітки в паспорті

Чечелівська ДПІ звертає увагу, що громадяни при отриманні доходів, з яких утримуються податки, зобов’язані надавати податковому агенту інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки, а особи, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття номеру і повідомили про це відповідний контролюючий орган та мають відмітку у паспорті, надають серію та номер паспорту. Вищезазначені документи, які ідентифікують фізичну особу, надаються також і при сплаті податків і зборів, у разі відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, при укладанні цивільно-правових договорів, реєстрації майна, транспортних засобів та інших активів, оформленні пільг, субсидій та інших соціальних виплат тощо. Тобто, в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, має зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

Звертаємо увагу, документи, пов’язані з проведенням вищезазначених операцій, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.

Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. А для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття коду, зобов’язана особисто подати відповідному органу ДФС повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Варто пам’ятати, що про одержані фізособами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за ф.1ДФ, яка містить обов’язкову графу для заповнення «Податковий номер або серія та номер паспорта».

Враховуючи зазначені вимоги, податковий агент має право виплачувати дохід лише тим фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, та громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Загальна система оподаткування для фізичних осіб - підприємців

Після внесення відомостей про реєстрацію фізичної особи-підприємця (ФОП) в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) у день проведення реєстраційної дії відповідні відомості передаються до ДФС України для взяття на облік як платника податків в контролюючому органі за місцем такої реєстрації. Новозареєстровані ФОП можуть за власним вибором обрати систему оподаткування: загальну або спрощену.

Про це повідомляє відділ організації роботи Чечелівської ДПІ.

На даній системі знаходяться всі фізичні особи - підприємці, які не зареєстровані як платники єдиного податку.

На загальній системі, в залежності від обраного виду діяльності та здійснених господарських операцій, сплачуються такі основні податки та платежі:

податок на доходи фізичних;

військовий збір;

податок на додану вартість;

акцизний податок;

інші податки і збори відповідно до законодавства України.

Підприємці звітують до податкової тільки за результатами календарного року. Фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи. Податкова декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним у податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга) та порядок її ведення, затверджені Наказом Міндоходів № 481 від 16.09.2013 року (далі – Порядок 481).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

У разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді підприємці подають Книгу для реєстрації до контролюючого органу ДФС за основним місцем обліку.

Дані Книги обліку є основою для заповнення річної декларації про доходи.

Реєстрація Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність є адміністративною послугою, що надається державними податковими інспекціями. Ознайомитися з інформацією щодо надання адміністративних послуг можна на веб-порталі ДФС.

ФОП можуть бути зареєстровані платниками податку на додану вартість. Умови реєстрації в якості платника податку на додану вартість визначено у розділі V Податкового кодексу України.

Для реєстрації платника податку на додану вартість необхідно подати заяву.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг обов’язково реєструють: реєстратор розрахункових операцій (РРО); книгу обліку розрахункових операцій (КОРО); розрахункову книжку.

Уряд схвалив запровадження єдиного рахунку для сплати податків, зборів та ЄСВ

Уряд ухвалив законопроект щодо запровадження єдиного рахунку сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску для платників.Про це повідомила прес-служба Мінфіну.

У чому суть?Запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску - це виконання антикорупційного Закону 1797, який було напрацьовано разом з бізнесом, депутатами та громадськими експертами та ухвалено Верховною Радою минулого року.

Платник податків за власним бажанням матиме право відкрити єдиний рахунок в Казначействі та використовувати для сплати податкових зобов’язань з податків та зборів, єдиного соціального внеску. Платник матиме можливість сплатити такі податкові зобов’язання, як:ПДФО,податок на прибуток підприємств,рентну плату, екологічний податок,інші податки і збори, визначені нормами Податкового кодексу,єдиний соціальний внесок.

Виключенням будуть ПДВ та акцизний податок з реалізації пального . Для цих двох податків згідно з Податковим кодексом функціонують системи електронного адміністрування.

Платник податку відкриватиме єдиний рахунок через Електронний кабінет, що значно покращує умови сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску.

Що це дає?

- Спрощення процедури розрахунків платників податків, значне заощадження фінансових і часових витрат;

- Зменшення кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань платником податків;

- Уникнення непорозумінь зі зміною бюджетних рахунків, оскільки в електронному кабінеті платника податків будуть розміщені вірні реквізити рахунків;- Спрощення ведення бізнесу та налагодження партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами;

- Підвищення рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Ведення касових книг і використання РРО медзакладами: які нюанси слід врахувати?

Щодо присутності у роботі медзакладу ознак наявності двох кас: основної та відокремленої

Кожне підприємство, а також відокремлений підрозділ, що здійснює готівкові розрахунки, повинно мати касу. Вона може знаходитися в окремому приміщенні або в бухгалтерії, де касир підприємства має проводити операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також облік готівки для її оприбуткування в касовій книзі.

При цьому каса на підприємстві, як правило, одна, а місць розрахунку, обладнаних РРО, може бути багато.

У випадку медзакладу РРО знаходиться у реєстратурі підприємства. Таким чином, наявна ознака однієї каси, що знаходиться у бухгалтерії, де відповідно належним чином повинна вестися одна касова книга для обліку операцій з готівкою в національній валюті.Щодо можливості бухгалтера з касових операцій через різницю у режимі роботи оприбутковувати решту готівки з реєстратури в межах встановленого ліміту та здійснювати записи у касовій книзі на наступний день

У разі різниці у режимі роботи бухгалтерії і реєстратури, де застосовується РРО та КОРО, частину готівкової виручки можна зберігати у сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора та своєчасно і повній сумі оприбутковуватись до зареєстрованої книги ОРО.

Крім того, податківці нагадують, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, з метою уникнення можливого порушення законодавства з питань ведення готівкових операцій та враховуючи режим роботи реєстратури і розпорядок функціонування бухгалтерії, слід:обумовити таку ситуацію у внутрішньому наказі по підприємству,визначити час робочих змін структурних підрозділів,зазначити, що в сейфі, розміщеному на місці проведення розрахунків, має зберігатися лише виручка від реалізації з використанням РРО,визначити порядок взаємодії підрозділу (реєстратури) із бухгалтерією підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України, та належного забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Щодо оприбуткування готівки за день у касовій книзі та співпадіння із сумою оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій за умови наявності двох кас з різним режимом роботи

КОРО та касова книга - це різні книги обліку, які відображають різні форми оприбуткування готівки, однак ведення однієї не виключає ведення іншої книги.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО.

Таким чином, підприємство, яке здійснює розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при наданні медичних послуг, має своєчасно та в повній мірі оприбутковувати всю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Кабмін змінив правила реєстрації місця проживання для переселенців

Для переселенців скасували необхідність вносити дані про реєстрацію місця перебування

Кабінет Міністрів України змінив правила реєстрації місця проживання для внутрішніх переселенців, скасувавши необхідність вносити дані про реєстрацію місця перебування. Відповідне рішення ухвалено сьогодні, 9 серпня, на засіданні Уряду, передає кореспондент РБК-Україна.

Повідомляється, що зміни були внесені до правил реєстрації місця проживання. Так, правила реєстрації тепер відповідають Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Витрати на оплату товарів можуть бути відображені "загальносистемником" у Книзі обліку лише при отриманні доходу

ДФС роз'яснила деякі нюанси заповнення Книги обліку доходів і витрат підприємця на загальній системі оподаткування

03.08.2017 р. №1458/ІПК/16-31-13-02-21 нагадує, що фізособи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.Форма Книги та порядок її ведення встановлені Наказом Міндоходу від 16.09.2013 р. №481.Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.Пунктом 6 Порядку визначено, що у графі 2 Книги "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності" відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графі 6 Книги "Сума витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)" відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.Тобто підприємець у графі 2 Книги "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності", відображає отриманий дохід за підсумками дня та одночасно у графі 6 суму документально підтверджених витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), дохід від реалізації яких відображено у графі 2 Книги.Суму витрат підприємець визначає самостійно, виходячи із номенклатури, кількості та ціни придбання реалізованих товарів, по яких надійшла сплата.Водночас витрати на оплату товарів для господарської діяльності за вказаний день можуть бути відображені у графі 6 Книги лише при отриманні доходу від їх реалізації.

Літакобудівні підприємства зможуть імпортувати комплектуючі без сплати ввізного мита і ПДВ

Підприємства літакобудування будуть звільнені від сплати ввізного мита та ПДВ на комплектуючі товари до 1 січня 2025 року, за умови що вони будуть дотримуватись вимог щодо обсягів ввезення та їхнього цільового використання

9 серпня, Уряд схвалив пропозицію Першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва щодо механізму державної підтримки літакобудівної галузі.Степан Кубів нагадав, що Україна належить до небагатьох країн світу, що мають повний цикл створення авіаційної техніки. Водночас, проблемою галузі залишається дефіцит обігових коштів, зношеність основних фондів підприємств галузі, морально та фізично застарілі технології. Світова практика свідчить, що близько 15% від обсягу коштів, отриманих від реалізованої авіаційної техніки, реінвестується на розвиток авіаційного виробництва і створення нових зразків техніки. В Україні цей показник за останні десять років був меншим за 3%.

“Ми знаємо, що на наші літаки є попит. Для прикладу, за підрахунками експертів галузі, потреба світового ринку у літаках “АН” складає близько 1000 одиниць до 2035 року. Тому ми пропонуємо звільнити кошти літакобудівних підприємств для реінвестування в дослідно-конструкторські роботи та модернізацію технологій”, - зауважив Степан Кубів під час засідання Уряду.

Постанова Кабінету Міністрів України дозволяє звільнити від сплати ввізного мита та від сплати податку на додану вартість товари, які імпортують підприємства літакобудування.

До постанови додається чіткий перелік товарів та їхня кількість. Ці показники були визначені з урахуванням щорічних виробничих планів підприємств, довгострокових контрактів на виробництво, ремонт, переобладнання, модифікацію авіаційної техніки та двигунів.

Підприємства літакобудування будуть звільнені від сплати ввізного мита та ПДВ на комплектуючі товари до 1 січня 2025 року, за умови що вони будуть дотримуватись вимог щодо обсягів ввезення та їхнього цільового використання. Так, наприклад, перепродаж чи безоплатна передача комплектуючих ввезених без сплати мита та ПДВ вважатиметься нецільовим використанням.

З 1 серпня - нові рахунки для сплати заборгованості перед Фондом НВВ

До уваги страхувальників, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань! З 1 серпня 2017 року - зміна платіжних реквізитів для сплати заборгованості!

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській, Дніпропетровській та Рівненській областях, які є правонаступниками управління виконавчої дирекції ФСС НВВ повідомили, що для страхувальників, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, з 1 серпня 2017 року змінюються платіжні реквізити для сплати заборгованостей.

Дніпропетровська область>>

Рівненська область>>

Черкаська область>>

Іншим же страхувальникам варто уточнити платіжні реквізити для перерахування коштів у своїх фондах.

Нагадуємо, що з 1 серпня розпочав роботу Фонд соціального страхування України, утворений шляхом об’єднання ФСС НВВ та ФСС з ТВП.

Яка відповідальність передбачена за неподання фінзвітності платниками податку на прибуток

У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з декларацією з податком на прибуток (звітом неприбуткових організацій) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією

ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ПКУ.

Тобто неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 ресурсу "ЗІР".

Звертаємо увагу, що сьогодні, 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати.

Оновлено форму Звіту про ціни виробників промислової продукції

Нова форма Звіту про ціни виробників промислової продукції (№1-ціни (пром) (місячна)) вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2018 року

Держстат наказом від 20.07.2017 р. №182 затвердив нову форму державного статистичного спостереження №1-ціни (пром) (місячна) "Звіт про ціни виробників промислової продукції". Подавати її вперше потрібно, починаючи зі звіту за січень 2018 року.

Цей звіт подається юрособами, відокремленими підрозділами юросіб, які займаються промисловими видами діяльності, за переліком, визначеним органами державної статистики.

Відповідно з 1 січня 2018 року втратить чинність наказ Держстату від 04.07.2014 р. №207 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики цін" у частині форми державного статистичного спостереження №1-ціни (пром) (місячна) "Звіт про ціни виробників промислової продукції".

З осені розпочнеться видача паспортів у вигляді ID-картки одразу з ЕЦП

Прем'єр-міністр В. Гройсман повідомив, що з осені розпочнеться видача внутрішніх паспортів у вигляді ID-картки одразу з електронним цифровим підписом (ЕЦП), а до кінця року в Україні запрацює MobileID (ЕЦП на SIM-картці)

Навесні Державне агентство з питань електронного урядування України разом з Міністерством юстиції України запровадили низку електронних послуг з реєстрації підприємництва. Це – черговий крок на шляху до спрощення умов ведення бізнесу в Україні. Наразі найбільшою популярністю користується електронна послуга з відкриття ФОП. Так, за допомогою онлайн-сервісу вже відкрито 1 211 ФОП.

"Переконаний, підприємці, які створюють робочі місця і збагачують економіку, мають отримувати від держави максимум допомоги і поваги. Вони не мають бігати, аби збирати різні довідки, стояти в чергах, втрачати час, стикатися зі зловживаннями з боку чиновників. Бігати мають дані, а не громадяни" - зазначив В. Гройсман на своїй сторінці у Facebook.

Впровадження електронних послуг – один із пріоритетів Уряду, тому Державне агентство з питань електронного урядування плідно працює в цьому напрямку. До кінця року планується запровадити ще низку онлайн-сервісів. Зокрема, реєстрація дитини та шлюбу онлайн.

Слід додати, що широкому поширенню електронних послуг сприяє забезпечення українців надійними засобами електронної ідентифікації. Поки що в Україні таким засобом є електронний цифровий підпис (ЕЦП).

Прем'єр-міністр повідомив, що з осені розпочнеться видача внутрішніх паспортів у вигляді ID-картки одразу з електронним цифровим підписом (ЕЦП), а до кінця року в Україні запрацює MobileID (ЕЦП на SIM-картці).

Правила оподаткування благодійності

Сума нецільової благодійної допомоги, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує 2240 грн, не оподатковується

Сума нецільової благодійної допомоги, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2017 р. -2240 грн), не оподатковується (пп. 170.7.3 ПКУ).

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміромвключається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу громадянина, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Сума неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «169», оподатковувана частина - під ознакою доходу «127», як інші доходи.

Індекс інфляції за липень - 100,2%

За даними Державної служби статистики України ціни на споживчому ринку в липні поточного року порівняно з червнем зросли на 0,2%, а з початку року - на 8,2%.

Отже, індекс споживчих цін (ІСЦ) у липні 2017 р. становив 100,2%.

Індекси інфляції за попередні періоди можна переглянути тут >>>

З огляду на роз'яснення Мінсоцполітики щодо розрахунку індексів споживчих цін для нарахування індексації за травень — липень 2017 р. він становить 103,1 % (1,013 × 1,016 × 1,002 × 100). Тобто цей індекс перевищує поріг індексації (103 %). Тому у вересні 2017 р. проведення індексації буде здійснюватися за новими коефіцієнтами. Також на роботодавців, які підвищували оклади у квітні, у вересні чекає перше індексування зарплати.

Цінова ситуація щодо продуктів харчування в липні, порівняно з червнем, була різнонаправленою. Так, подорожчали м'ясо та м'ясопродукти (5,1%), рис, масло, хліб, макаронні вироби (0,8-2,4%) проте значно подешевшали яйця (-9%) та овочі (-9,2%). Подешевшали також олія (-0,2%), риба (-0,4%), фрукти (-1,4%), крупи, зокрема гречка, та цукор (-0,2 - 4,3%). Зниження цін зафіксовано на одяг та взуття (-4,4%), а також паливо та мастила (1,1%).

Показники Держстату прокоментував Голова Ради Національного Банку України Богдан Данилишин. За його словами, Уряд України разом з Нацбанком України значну вагу приділяє політиці цінової стабільності. "Враховуючи деяке пожвавлення економічного зростання в 2016-2017 роках, а також значне сповільнення інфляційних процесів за останні 2 роки, показник - "липень до червня" та "липень до грудня" вказує на те, що ситуація перебуває під контролем Уряду, а також в межах інфляційного таргету, затвердженого Радою Національного банку України. Це нормально, враховуючи значне сповільнення інфляційних очікувань в Україні. За підсумками року, враховуючи, що в серпня до липня завжди спостерігається дефляція, ми можемо вийти на однозначний показник. Це ще раз підтверджує, що тільки злагоджена політика Уряду і Національного банку може приносити відчутні результати", - підкреслив Богдан Данилишин.

У платника рентної плати за користування надрами відсутній об’єкт оподаткування: як бути зі звітністю?

Чи необхідно госпсуб'єкту, зареєстрованому платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у разі відсутності у звітному періоді об’єкта оподаткування такою рентною платою подавати до контролюючого органу декларацію рентної плати разом з додатком 1 та/або 2 або заяву про відсутність об’єкта оподаткування?

Податківці у підкатегорії 130.04 ресурсу "ЗІР" зазначили, що для суб’єкта господарювання наявність спеціального дозволу або дозволу на спеціальне водокористування визначає обов’язок такого суб’єкта подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку податкові декларації з рентної плати разом з додатком 1 та/або додатком 2 прим. 1 (в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин).

Це стосується і випадків, коли об’єкт оподаткування у деяких звітних (податкових) періодах відсутній.

Слідчі не можуть самостійно призначати документальні позапланові перевірки госпсуб'єктів

У КПКУ відсутні прямі норми щодо повноважень прокурорів та слідчих самостійно або через судові органи призначати проведення документальних позапланових перевірок або ревізій суб'єктів господарювання -ДФСУ у листі від 12.06.2017 N 958/2/99-99-23-01-10-1 зазначила, що на сьогодні у Кримінальному процесуальному кодексі України відсутні прямі норми щодо повноважень прокурорів та слідчих самостійно або через судові органи призначати проведення документальних позапланових перевірок або ревізій суб'єктів господарювання, а також обов'язку та порядку розгляду слідчими суддями відповідних клопотань.

У зв'язку з цим питання, які мають врегульовуватися положеннямизаконопроекту №6482 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України (щодо призначення позапланових ревізій, перевірок)", податківці вважають актуальними і такими, які об'єктивно потребують вирішення.

Зокрема, законопроектом пропонується:доповнити частину другу статті 99 КПКУ абзацом щодо права слідчого, прокурора звернутися з клопотанням про призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки до слідчого судді .

після глави 18 КПКУ додати главу 18-1 "Призначення позапланової виїзної ревізії, позапланової перевірки із статтями 213-1 – 231-5, які визначають порядок розгляду і вирішення слідчим суддею клопотань про призначення ревізій, перевірок у кримінальному провадженні";

до статті 11 Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» внести зміни, які законодавчо врегулюють питання узгодження дати початку позапланової виїзної ревізії.

Додатково податківці у листі рекомендують, положення глави 18-1 привести у відповідність до статті 78 "Порядок проведення документальних позапланових перевірок" ПКУ, у зв’язку з чим по всьому тексту законопроекту перед словами "позапланової перевірки" пропонується доповнити словом "документальної".

Затверджено Регламент роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК

Регламент є розпорядчим документом, який визначає організацію роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, та порядок її взаємодії з головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС

ДФСУ наказом від 26.06.2017 р. № 450 затвердила Регламент роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Регламент є розпорядчим документом, який визначає організацію роботи комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, та порядок її взаємодії з головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС.

На розгляд Комісії ДФС виноситимуться такі матеріали:

перелік питань для розгляду на засіданні Комісії ДФС;

письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації;

Таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до ДФС;

висновок контролюючих органів з пропозицією щодо реєстрації ПН/РК або відмову в такій реєстрації;

висновок контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку;

пропозиції щодо удосконалення роботи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — СМ КОР);

інформацію про діяльність Робочих груп та пропозиції щодо надання їй оцінки.

Не пізніше 5 робочих днів з дня отримання письмових пояснень та/або копій документів, визначених у пп. «в» пп. 201.16.1 ПКУ та/або Таблиці даних платника податків, Комісія ДФС розглядає отримані матеріали та виносить остаточне рішення про:

реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації;

врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку.

Робочі групи надаватимуть Комісії ДФС пропозиції щодо удосконалення СМ КОР та Критеріїв (термін — до 5 числа кожного місяця).

Комісія ДФС здійснюватиме вибірковий аналіз висновків контролюючих органів з пропозицією щодо врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку та/або реєстрації ПН/РК в ЄРПН або відмови в такій реєстрації, сформованих Робочими групами. Термін — до 3 числа кожного місяця.

Завантажити Регламент для перегляду>>

Також Наказом №450 затверджено примірні форми:

Рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про врахування/неврахування інформації, зазначеної у Таблиці даних платника податку;

Висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації;

Комісією ДФС винесено рішення по 16,5 тис. зупиненим

податковим накладним/розрахункам коригування

Станом на 2 серпня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 47,9 тис. податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, від 5 тис. платників. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 16,5 тис. документів.

Так, позитивні рішення винесено майже по 10 тис. податкових накладних, відмовлено у реєстрації – 6,6 тис. У переважній більшості причина відмови у реєстрації – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Із надісланих на розгляд комісії ДФС таблиць платника позитивні рішення прийнято по майже 8,7 тис. з них, надано відмову майже по 5,6 тис.

Загалом, станом на 2 серпня 2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 20,4 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 107,7 млрд. гривень. Із загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися, зупинено лише 0,81%. Так, зокрема, у перший день серпня кількість зупинених накладних складала лише 0,34% від загальної кількості документів.

Стан реалізації міжнародних

інфраструктурних проектів за участі ДФС

Для розвитку інфраструктури пунктів пропуску Державна фіскальна служба України бере участь у реалізації кількох міжнародних програм.

Так, здійснення кількох великомасштабних інфраструктурних проектів визначено Програмою прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013». Загальна сума фінансування 20 млн. євро. Україна бере участь у проекті на правах співфінансування (10-20%).

Одним з них є «Реконструкція міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) «Устилуг», вартість якого 5 487 022,59 євро.

За результатами відкритих торгів було обрано підрядну організацію, яка й почала реалізацію проекту у листопаді 2013 року.

Однак на початку виконання робіт з реконструкції пункту пропуску «Устилуг» на території був виявлений об’єкт історичної цінності. Відповідно до припису Управління культури Волинської обласної державної адміністрації будівельні роботи в пункті пропуску були призупинені через необхідність залучення відповідних фахівців для проведення археологічних досліджень для отримання дозволу на подальше проведення робіт (відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: «будівельні, меліоративні та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного їх дослідження за рахунок замовника зазначених робіт»).

Враховуючи це, у березні 2014 року договір підряду було розірвано, тому видатки на проведення земельних робіт на об’єкті реконструкції пункту пропуску «Устилуг» не здійснювались. Водночас у рамках реалізації зазначеного проекту профінансовано видатки на пам’ятко-охоронні роботи (2014-2015 роки) та коригування проектно-кошторисної документації. Загальна сума витрачених коштів в рамках Проекту становить 48,58 тис. євро, залишок коштів на сьогодні знаходиться на рахунках ДФС.

«Європейські партнери здійснюють жорсткий контроль за цільовим використанням коштів, тому їх нецільове використання просто неможливе. А отже звинувачення ДФС деякими ЗМІ в освоєнні озвучених сум лише для проведення земляних робіт, зокрема, на пункті пропуску «Устилуг» є відвертим перекручуванням фактів і не відповідають дійсності», - зазначив директор Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДФС Андрій Рахуба.

Іншим великим проектом є створення функціонального модулю «Фільтр пункту пропуску» в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Рава-Руська», надання обладнання і засобів пунктам пропуску «Краківець», «Шегині» та «Ягодин». Вартість проекту – 2 213 731,87 євро.

Для його реалізації у травні 2015 року ДФС було укладено договір генерального підряду з переможцем відкритих конкурсних торгів на виконання робіт з будівництва об’єкта. Тендерні процедури проводились з дотриманням законодавства України та Європейського Союзу.

У 2015 році за проектом придбано 6 автонавантажувачів вантажопідйомністю до 2 т, два з яких отримала Волинська митниця (пункт пропуску «Ягодин») та 4 – Львівська (пункт пропуску «Краківець» – 2 од., «Рава-Руська» – 1 од. та «Шегині» – 1 од.).

Наразі за цим проектом використано 178,49 тис. євро, залишок коштів знаходиться на рахунках ДФС.

Також Державна фіскальна служба бере участь у програмі «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013», якою передбачено розвиток інфраструктури кордону між Україною та Румунією, зокрема, реконструкція пунктів пропуску «Красноїльськ» і «Дяківці».

За цим проектом використано 11,67 тис. євро із загальної вартості 3 579 412,01 євро. Договори на виконання робіт І черги реконструкції пунктів пропуску були підписані у липні 2015 року. На сьогодні, за інформацію підрядника, виконано 75% будівельно-монтажних робіт, обладнання встановлено частково (шлагбауми, трансформатор). Оскільки акти виконаних робіт не надавалися, то наразі ці будівельні роботи не оплачено.

Два проекти з реконструкції пунктів пропуску визначені і програмою «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013».

Так, перший з них передбачає модернізацію та реконструкцію пунктів пропуску на словацько-українському кордоні, на який виділено 4 070 000,00 євро. Проектом визначено розбудову інфраструктури міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ужгород», а також реконструкцію існуючих митних споруд на пасажирському напрямку, розширення стику доріг пункту пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке». На сьогодні з виділених коштів використано 153,38 тис. євро.

Другий проект – «Ефективний та безпечний кордон між Угорщиною та Україною», яким заплановано реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» та створення павільйону оформлення каноїстів, що подорожують річкою Тиса. Вартість цього проекту – 3 284 057,00 євро. У рамках реалізації проекту здійснені заходи щодо коригування проектно-кошторисної документації, з урахування нових стандартів ціноутворення у будівництві та модернізації обладнання, та проходження її експертизи. На сьогодні проведені підготовчі роботи на пункті пропуску.

Враховуючи те, що термін реалізації зазначених проектів закінчився у грудні 2016 року, ДФС неодноразово ініціювала перед партнерами проектів та Єврокомісією питання подовження терміну їх реалізації до кінця 2017 року або до завершення будівництва (реконструкції).

Затримки з реалізацією проектів мають об'єктивні причини. Відсутність коштів на співфінансування значно уповільнюють процес освоєння грантових коштів. Це стало причиною внесення змін до проектної документації у 2014-2015 роках, але остаточно необхідні кошти були передбачені у жовтні змінами до закону "Про державний бюджет на 2016 рік", коли до кінця бюджетного року залишалося два місяці. Слід враховувати і фактор довготривалої процедури погодження внесення змін до грантових проектів, що займає від 3 до 6 місяців, проведення тендерів (до 45 днів), заключення відповідних угод (до 1 місяця), реорганізації органів митної та податкової служб.

Але наразі ДФС разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як координатором проектів міжнародної технічної допомоги, активізовано роботу по відновленню проектів з відповідною ревізією виконаних об'ємів.

«Завершується процес щодо моніторингу стану виконання не тільки цих семи проектів, а й всіх інших, по яких ДФС є виконавцем, напрацьовується дорожня карта по їх реалізації. Вся інформація буде передана нашим міжнародним партнерам, як аргумент для підтвердження серйозності намірів керівництва ДФС по розбудові сучасної, модернізованої та зручної митної інфраструктури», - говорить Андрій Рахуба.

Крім того, ДФС було забезпечено роботу експертної місії на всіх об'єктах будівництва у рамках проекту, ініційовану Єврокомісією. Наразі звіт оціночної місії Єврокомісії ДФС не отримувала.

ДФС: Зареєстровано 19,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 105 млрд. гривень

З початку роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 1 серпня) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 19,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 105 млрд. гривень.

За вказаний період зупинено реєстрацію 162,2 тис. податкових накладних на загальну суму 2,5 млрд. грн. Це складає 0,83% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Нагадаємо, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник має право протягом року подати повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Такі повідомлення комісія ДФС опрацьовує протягом 5 днів та надає висновки по кожному з них.

Якщо платник незгоден з прийнятим комісією рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Місія МВФ представила свої рекомендації до плану реформ ДФС

Рекомендації до плану впровадження реформ Державної фіскальної служби України передали сьогодні, 1 серпня, експерти Департаменту з податково-бюджетних питань Міжнародного валютного фонду в.о. Голови ДФС Мирославу Продану. Рекомендації були складені за результатами роботи місії, яка тривала в ДФС з 19 липня по 1 серпня поточного року.

У документі, зокрема, визначено масштабність реформ, результати, яких вони покликані досягти, ризики виконання та можливі шляхи управління ризиками тощо. Також складено дорожню карту заходів, які потрібно здійснити для досягнення цих цілей.

«Ми вдячні представникам місії МВФ за проведену роботу. Впевнений, що зроблений міжнародними експертами детальний і ґрунтовний аналіз тих реформ, які зараз тривають в фіскальній службі, дозволить нам більш ефективно та скоординовано працювати у цьому напрямі», – підкреслив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Так, місією МВФ визначено, що перегляд бізнес-процесів та ІТ-сервісів ДФС, реорганізація центрального апарату фіскальної служби на основі функціонального принципу має стати тим підґрунтям, яке дозволить провести масштабні реформи всередині служби, а також стати партнером для платників і бізнесу. Звичайно, розпочинати цей процес необхідно з належних змін у законодавстві після узгодження позицій між урядом та парламентом.

У свою чергу, Мирослав Продан запевнив представників місії у готовності ДФС взяти активну участь у впроваджені визначених заходів

Він також наголосив, що має чітке бачення моделі майбутньої фіскальної служби та усвідомлення всіх необхідних процесів для створення сприятливого бізнес-клімату. Головним у досягненні цих цілей є об’єднання в єдиний механізм усіх зацікавлених сторін і рекомендації МВФ стануть в нагоді у цій роботі.

Учасники зустрічі домовилися про відпрацювання проекту звіту для його доповнення пропозиціями української сторони, коментарями щодо окремих пунктів та затвердження кінцевого варіанту документу протягом місяця.

Представники EUВAM зацікавлені в наданні практичноїдопомоги у професійній підготовці працівників ДФС

Перспективи та основні аспекти співпраці обговорювалися під час зустрічі представників Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС та Місії Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUВAM).

Учасники, зокрема, розглянули питання обміну інформацією та досвідом, проведення спільних міжнародних заходів та консультацій, направлених на підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб органів ДФС.

Представники EUBAM відзначили, що Місія зацікавлена в наданні методичної, практичної допомоги у підвищенні рівня професійної підготовки фахівців митниць ДФС та реалізації спільних заходів з протидії порушенням митного законодавства.

Під час зустрічі гостей також ознайомили з процесом спеціальної та спеціалізованої підготовки, що проводиться у Департаменті, зі структурою та основними напрямками діяльності Департаменту, його матеріально-технічною базою, використанням сучасних інформаційних технологій у роботі.

Також презентовано спеціалізований комплекс, де розташовано умовний пункт пропуску, морський контейнер, транспортні засоби з облаштованими місцями схову предметів контрабанди та порушення митних правил, кінологічний навчально-тренувальний комплекс та продемонстровано роботу кінологічних команд з пошуку наркотичних засобів та тютюнових виробів.

Про право платника податків на перенесення граничного строку подання декларацій через непереборні обставини.

Листом ДФС України від 26.07.2017 р. № 19796/7/99-99-12-02-01-17 головне відомство відкликало свій лист від 20.07.2017 р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17 щодо майбутнього застосування норм Закону у зв’язку з несанкціонованим втручанням у роботу комп’ютерних мереж платників податків. У вказаному листі йшла мова про право платника податків на перенесення граничного строку подання декларацій через непереборні обставини.

Окрім того у новому листі ДФС України ще раз нагадала, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹ .1 Податкового кодексу України, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (ПНРК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), встановлених пунктом 201.10 ПКУ, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Тобто, ПН/РК, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими. Відповідно, суми ПДВ за такими ПН/РК платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Також в листі акцентується увага, що штрафні санкції, передбачені абз. 2 п. 126.1 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

У разі якщо до 26.07.2017 р. до платника податків фіскальним органом застосовано штрафні санкції, передбачені ст. 126 ПКУ, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності з граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

Щодо застосування податкової пільги

Якщо батько, який має трьох дітей віком до 18 років, але двоє із них проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються, крім документів, визначених у Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2015 році складає 609,0 грн., у 2016 році – 689 грн., у 2017 році – 800 гривень.

Згідно з п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2015 році – 609,0 грн., у 2016 році – 689 грн., у 2017 році – 800 грн.), - у розрахунку на кожну таку дитину.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2015 році – 1710 грн., у 2016 році – 1930 грн., у 2017 році – 2240 грн.).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Згідно з п.п. 3 п. 5 Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227, для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа - платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. (Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.08.02)).

Внесено зміни до форми Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

18.07.2017 набрав чинності наказ Міністерство аграрної політики та продовольства України від 17.05.2017 №245, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.06.2017 за №731/30599 (далі – Наказ №245).

Згідно з п.п.291.51.2 п.291.51 ст.291 та п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Наказом №245 з метою приведення у відповідність до чинного законодавства внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за №510/20823 (зі змінами).

Нагадуємо, що відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої

Цей Наказ опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.07.2017 №56.

Оновлено програмне забезпечення ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

На головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) розміщено перелік змін та доповнень до «Спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» (версія 1.25.19.0) станом на 31.07.2017.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550) зі змінами та доповненнями додано нові документи(початок дії 01.08.2017):

- J/F0209506 – Декларація акцизного податку;

- J/F0295006 – Додаток 11. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу;

- J/F0295106 – Додаток 1. Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу);

- J/F0295206 – Додаток 2. Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно;

- J/F0295306 – Додаток 3. Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу);

- J/F0295406 – Додаток 4. Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою;

- J/F0295506 – Додаток 5. Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів;

- J/F0295606 – Додаток 6. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

- J/F0295706 – Додаток 7. Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії;

- J/F0295806 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах;

- J/F0295906 – Додаток 10. Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу;

- J/F0296006 – Додаток 9. Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 ) додано наступні форми:

- F/J0209702 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального;

- F/J1203002 – Акцизна накладна;

- F/J1203102 – Розрахунок коригування показників до акцизної накладної.

У відповідності до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми:

- S0100113 – Форма №1. Баланс (Звіт про фінансовий стан);

- S0100309 – Форма №3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);

- S0103353 – Форма №3-н. Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);

- S0105007 – Форма №5. Примітки до річної фінансової звітності;

- S1391101 – Заявка на реєстрацію електронних цифрових підписів у системі електронної звітності органів державної статистики.

Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: "Правила ввезення і використання автомобілів з ЄС" за участі фахівця митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС Дмитра Асляева.

Він зазначив: «В митному режимі «тимчасове ввезення» для громадян - нерезидентів передбачено ввезення транспортного засобу на територію України на строк до одного року без сплати митних платежів і письмового декларування. Положеннями Митного кодексу України дозволена експлуатація таких транспортних засобів виключно громадянами-нерезидентами, які фактично заїхали на цьому транспортному засобі на територію України. Стосовно громадян-резидентів, то право на тимчасове ввезення автомобілів з іноземною реєстрацією у них є за умови сплати усіх митних платежів при імпорті такого автомобіля».

«При купівлі українцем автомобіля за кордоном і ввезенні в Україну для постійного користування діє наступна процедура. Транспортний засіб, який громадянин хоче придбати, декларується митному органу за його місцем проживання. Заздалегідь подається і оформляється попередня митна декларація. Сплачуються в повному об’ємі митні платежі. Після цього громадянин України має право ввозити цей транспортний засіб до країни для остаточного оформлення впродовж 10 днів», - пояснив Дмитро Асляєв.

Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою

З 01.08.2017 набуває чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11 липня 2016 року, ратифікована Законом України від 14 березня 2017 року №1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою» (далі - Угода).

Відповідно до положень Угоди Україна та Канада (далі - Сторони Угоди) поступово відповідно до Тарифних Графіків скасовують встановлені ними мита на товари, що походять з іншої Сторони.

Тарифний графік України, наведений у Додатку 2-В («Скасування тарифів») до Угоди, опубліковано на офіційному веб-порталі ДФС («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб'єктам ЗЕД > Вільна торгівля > Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою > Тарифний графік України»).

Водночас Угодою передбачено звільнення від сплати мита на товари походженням з відповідної Сторони, що включені в позиції з позначкою «Тарифна квота на свинину» у Тарифному графіку для України.

Так, тарифна квота встановлена для свинини, походженням з Канади, що класифікується за кодами згідно з УКТЗЕД 0203 21 10 00, 0203 21 90 00, 0203 22 11 00, 0203 22 19 00, 0203 22 90 00, 0203 29 11 00, 0203 29 13 00, 0203 29 15 00, 0203 29 55 00, 0203 29 59 00, 0203 29 90 00, 0206 41 00 00, 0206 49 00 00, 0209 10 11 00 (підпункт (е) пункту 2 Додатка 2-В до Угоди).

Усі тарифні квоти для поставок в Україну розподіляються за принципом «перший прийшов - перший обслуговується» (підпункт (d) пункту 3 Додатка 2-В до Угоди).

Для реалізації цієї частини Угоди необхідно керуватися вимогами наказу Міністерства фінансів України від 11.12.2014 №1203 «Про затвердження Порядку контролю за розподілом тарифної квоти».

Інформація про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти щоденно оновлюється та публікується на офіційному веб-порталі ДФС («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб'єктам ЗЕД > Вільна торгівля > Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою > Тарифна квота»).

Згідно з підпунктом (к) пункту 1 Додатка 2-В («Скасування тарифів») до Глави 2 «Національний режим та доступ до ринків» Угоди із зобов'язань щодо скасування мита на імпорт в Україну вилучені товари, походженням з Канади, за кодами згідно з УКТЗЕД 1701 12 10 00, 1701 12 90 00, 1701 13 10 00, 1701 13 90 00, 1701 14 10 00, 1701 14 90 00, 1701 91 00 00, 1701 99 10 00, 1701 99 90 00, 1702 11 00 00 (перехідна категорія «Е» у Графіку України щодо скасування або зниження мита).

Угодою передбачено, що кожна Сторона може застосовувати експортне мито відповідно до своїх прав та зобов'язань у рамках СОТ (стаття 2.9 «Експортне (вивізне) мито» Частини С «Нетарифні заходи»).

На теперішній час вивізне (експортне) мито справляється за ставками, визначеними законами України:

від 07 травня 1996 року №180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину»;

від 10 вересня 1999 року №103 З-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»;

від 27 жовтня 2002 року №216-ІУ «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів»;

від 13 грудня 2006 року №441-У «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням»;

від 03 червня 2008 року №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (природний газ у газоподібному стані та скрапленому стані, газ у газоподібному стані).

Товари, що походять з України, при ввезенні в Канаду, та товари, що походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму в рамках Угоди на підставі декларації про походження.

Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.

Угодою встановлено три мовні версії (українська, англійська, французька) тексту декларації про походження, наведені у Додатку З-В до Угоди (додаються).

Правила та процедури визначення походження товарів передбачені главою 3 Угоди.

Оподаткування доходу при продажу транспортних засобів,як оподатковується дохід при ситуації якщо у січні 2017 року фізичною особою продано іншій фізичній особі сідельний тягач та автобус, у травні – легковий автомобіль.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 Кодексу. Згідно з п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5%). Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного податкового року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 цієї статті).

Водночас отриманий платником податку дохід від продажу (обміну) протягом звітного податкового року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу. Крім того, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з Кодексом включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 %.

Отже, незалежно від черговості продажу дохід, отриманий від продажу протягом року одного легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а дохід від продажу інших транспортних засобів (сідельного тягача та автобуса) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором – за ставкою 1,5%.

Важливо для фізичних осіб, які продають нерухомість

Відповідно до п.172.1ст .172 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

П.172.2 ст.172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 ст.172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ , – 5%.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта,розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці першому п.172.1 ст.172, – не оподатковується;

б) у п.172.2 ст.172, - оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст. 167 ПКУ, – 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Відповідно до п.172.8 ст.172 ПКУ, для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України № 468

16 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 N 468 (далі - наказ N 468) «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі - Звіт та Порядок).

Наказ N 468 виданий згідно з пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою приведення у відповідність до Закону України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та запобігання виникненню спірних питань під час складання та подання Звіту про контрольовані операції.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом N 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом N 468, вважаються дійсними.

Головною відмінністю від попередньої форми Звіту є доповнення додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» графою 25 «Сторона, що досліджується», в якій у разі застосування для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс» та чистого прибутку, має бути зазначена інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Кодексу. У випадках, якщо платник податків обирає стороною, що досліджується, себе, у графі зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0». Під час застосування методів порівняльної неконтрольованої ціни або розподілу прибутку графа 25 не заповнюється.

Назва графи 20 додатка до Звіту «Відомості про контрольовані операції» приведена у відповідність до вимог Кодексу: в ній зазначається загальна вартість операції за вирахуванням непрямих податків.

Також у новій редакції викладено додаток "Інформація про пов'язаних осіб" до Звіту, який відтепер має більш зручну для заповнення форму.

Пункти 1 - 3 розділу I Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому Звіті інформацію надано не у повному обсязі, або вона містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

- новий Звіт (звіт з позначкою "звітний новий") до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

- уточнюючий Звіт (звіт з позначкою "уточнюючий") після граничного строку подання звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий Звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (звіту з позначкою "звітний").

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи, що у 2017 році 30 вересня припадає на вихідний день, граничний строк подання Звіту щодо контрольованих операцій за 2016 рік є 02.10.2017.

Порядок доповнено роз'ясненнями щодо особливостей заповнення Звіту, у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов'язаними особами - нерезидентами із залученням непов'язаних осіб відповідно до пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. У такому випадку в основній частині Звіту "Загальні відомості про контрольовані операції" у графі 2 має зазначатись повне найменування нерезидента - пов'язаної особи, водночас в додатку до Звіту у розділі "Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях" зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою у ланцюгу таких операцій непов'язаною особою.

Уточнено порядок заповнення окремих граф розділу "Відомості про контрольовані операції" додатка до Звіту:

- у разі якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги із надання/отримання кредиту, депозиту, позики, у графі 17 зазначається сума відсотків, нарахованих (сплачених) або отриманих під час відповідної контрольованої операції у валюті контракту;

- у графі 23 вказується цифрове значення показника рентабельності контрольованої операції (сукупності контрольованих операцій), зазначеного платником податку у графі 22, у відсотках, з точністю до другого знака після коми.

Також розділ V Порядку доповнено пунктом 7, який роз'яснює відображення показника рентабельності при групуванні контрольованих операцій, а саме: у разі якщо показник рентабельності обчислюється для сукупності контрольованих операцій, здійснених платником протягом року, але правила групування згідно з цим розділом не дозволяють відобразити інформацію про таке групування одним рядком, відповідний показник рентабельності (графа 22) та його цифрове значення (графа 23) зазначаються у кожному з рядків, які відображають сукупність таких операцій.

Враховуючи зміни у ст. 39 Кодексу щодо критеріїв визнання господарських операцій контрольованими, коди підстав віднесення господарських операцій до контрольованих згідно з додатком 1 до Порядку викладено у відповідності до вимог пп. 39.2.1.1 п. 39.2.1. ст. 39 Кодексу, зокрема доповнено новим кодом "040" для контрольованих операцій, передбачених пп. "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу - "господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи".

Для розблокування податкової накладноїв СМ КОР подається таблиця даних

Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМ КОР), достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН діє з 1 липня 2017 року.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН затверджено Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.

Платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу.

Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301.

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом МФУ №567.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Щодо повідомлення органу ДФС про делегування філіям права

складання податкових накладних/розрахунків коригування

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних.

Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 Порядку №21) подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

Зазначена норма передбачена п. 1 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого наказом МФУ від 31.12.15 №1307; п. 9 розд. ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом МФУ від 28.01.16 № 21.

Заповнення граф податкової накладної у разікомпенсації орендарем вартості комунальних послуг

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Склад та порядок формування собівартості наданих послуг з оренди та облік отриманого відшкодування (компенсації) комунальних платежів має визначатися орендодавцем в обліковій політиці із врахуванням принципу превалювання сутності над формою та згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, та пп. 10 - 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, які визначають порядок визнання доходів та витрат від надання послуг.

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу України визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/послуг тощо (далі - комунальні послуги та енергоносії), сплата податків, пов’язаних з нерухомим майном (земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно), так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за нерухоме майно.

З огляду на викладене, у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як вартість комунальних послуг, суми сплаченого земельного податку, податку на нерухоме майно тощо.

Таким чином, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Тобто, відшкодування (компенсація) таких витрат є оплатою частини вартості послуги з оренди майна.

Отже, при складанні податкової накладної за операціями з відшкодування орендарем орендодавцю вартості послуг, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна (у тому числі комунальних послуг та енергоносіїв, земельного податку, податку на нерухоме майно тощо), у графі 2 податкової накладної зазначається «Послуги з оренди», у графі 3.3 зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), у графі 4 зазначається «послуга».

Щодо помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді спадщини, здійснюється згідно із нормами ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків)

Законом України від 23 лютого 2017 року № 480 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон № 480) з 01.01.2017 внесені деякі зміни до порядку оподаткування спадщини (дарування), яким передбачено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. ІV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. ІV ПКУ вважаються її рідні брати і сестри, її баба і дід з боку матері і збоку батька, онуки.

Законом № 480 внесені зміни до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, яким визначено, що вартість власності, що успадковується (приймається у дарунок) членами сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за нульовою ставкою.

Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок).

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що відповідно до розд. IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (категорія 103.07)).

Система призупинки реєстрації ризикових податковихакладних: збір відгуків та пропозицій

Міністерство фінансів та ДФС активно працюють над покращенням роботи системи призупинки реєстрації ризикових податкових накладних.

Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями. Тільки за умови ефективного попередження мільярдних схем і скруток можливою є робота системи автоматичного відшкодування ПДВ для бізнесу.

Наразі Мінфін та ДФС працюють із залученням максимальних додаткових ресурсів, аби:

пришвидшити процес розгляду технологічних карт, що дозволять чесним платниками уникнути призупинення реєстрації накладних у майбутньому;

прискорити роботу комісій ДФС, які розглядають призупинені накладні та виносять щодо них рішення;

підвищити спроможність електронного Кабінету платника податків за рахунок ІТ-рішень та залучення додаткового фахового ресурсу;

напрацювати фахові рішення для покращення алгоритмів та критеріїв призупинки ризикових декларацій;

покращити донесення інструкцій щодо коректного заповнення всієї документації, необхідної для поновлення реєстрації податкових накладних.

Перелік організаційно-правових форм нерезидентів,які не сплачують корпоративний податок

28.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Постанова).

Зазначений перелік затверджено відповідно до підпункту «г» підпункта 39.2.1.1 підпункта 39.2.1 пункта 39.2 статті 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Нагадаємо, що згідно із зазначеними положеннями Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» підпункта 39.2.1.1 підпункта 39.2.1 пункта 39.2 статті 39 Кодексу, визнаються неконтрольованими.

З текстом Постанови Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою?

Відповідно до пункту 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 54.5 ст. 54 ПКУ визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених п. 126.2 ст. 126 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ. (Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (категорія 112.07)).

Податок на нерухомість: проведи звірку з податковою інспекцією!

Громадяни, які отримали податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у випадку незгоди з нарахованими сумами мають можливість звернутись до органу Державної фіскальної служби та провести звірку даних.

Враховуючи, що бази даних органів ДФС щодо майна, яке перебуває у власності громадян, знаходяться на стадії наповнення, а також розширення кола платників податку на нерухоме майно, можуть виникати розбіжності між даними платника і контролюючого органу. Тому громадяни, які отримали податкові повідомлення-рішення, мають можливість звернутись до державної податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) та провести звірку даних щодо об’єктів нерухомості, їх часток, площі, пільги, ставки та нарахованої суми податку. При цьому, їм необхідно пред’явити оригінали документів щодо об’єктів нерухомості, які знаходяться у їх власності.

У разі виявлення розбіжностей податківці вносять зміни до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проводять перерахунок суми податку та вручають громадянину нове податкове повідомлення-рішення. При цьому, попереднє вважається скасованим.

Зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

22.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 № 536 (далі – Постанова № 536).

Постановою № 536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569). Постанова № 536 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 22.07.2017 №135.

Змінами Порядок № 569 приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу України, що діють з початку 2017 року, зокрема:

- виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;

- врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) платника ПДВ, що реорганізується;

- передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ України від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

.

Пільги на сплату земельного податку

Чечелівська ДПІ інформує ,що відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Декларація з податку на прибуток сільськогосподарськими

підприємствами подається до 29 серпня

Останнім днем подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року є 29 серпня 2017 року.

Сплатити податок на прибуток підприємств таким підприємствам слід не пізніше 08 вересня 2017 року.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі-власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). (Загальнодоступний Інформаційно-довідковий ресурс, категорія «106»).

Планикам ПДВ!

14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова).

Зокрема, Постановою затверджено Порядок, який визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Звертаємо увагу, що розгляд скарг здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС України, за участю уповноваженої особи Мінфіну. Скарги, що надходять на адресу органів ДФС у Миколаївській області не підлягають розгляду.

Скарги подаються платником ПДВ до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 ПКУ.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника ПДВ з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст.200 ПКУ.

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене у судовому порядку.

Змін до Звіту про використання доходів неприбуткової організації

Наказом Мінфіну від 28.04.2017р. № 469 внесено зміни до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Зокрема, у новій формі Звіту чітко визначений річний звітний період для неплатників податку на прибуток. Адже тепер у заголовній частині звіту передбачені лише два варіанти звітних періодів його подання – місяць і рік (раніше – місяць, 1 квартал, півріччя, три квартали і рік).

Також, передбачено, що фінансова звітність, яка подається відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, є додатком ФЗ до Звіту та його невід’ємною частиною. Так, наприкінці звіту у таблиці «Наявність додатків» з’явилася нова графа «ФЗ», у якій проставляється позначка «+».

Як і раніше, потрібно буде зазначити і види поданої разом зі звітом фінансової звітності. Для цього наприкінці звіту зберегли таблицю із можливими формами фінансової звітності, у якій у відповідних клітинках проставляється позначка „+”. Але тепер ця таблиця містить вже детальніший опис таких форм.

Нагадуємо, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 ст.133 ПКУ, зокрема внесені органами фіскальної служби до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Товар придбано у безготівковій формі.Чи можливо отримати повернення готівкою?

Відповідно до п.1 та п.2 ст.3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Нагадаємо, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Таким чином, якщо оплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або при готівковій формі розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але у випадку використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів, тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритого у банку.

Щодо функціонування СМКОР

Відповідно до вимог пункту 74.2 ПКУ з 1 липня 2017 року функціонує система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - СМКОР). Про це йдеться у листі ДФС України від 27.08.2017 №19915/7/99-99-08-04-01-17.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим у Мін'юсті 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - наказ № 567).

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) першу квитанцію з повідомленням про зупинення реєстрації такої ПН/РК та виявлені помилки та пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п.п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або Таблицю даних платника податків (далі - Таблиця), яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F) 1312601 (далі - Повідомлення).

Повідомлення формується окремо по кожній ПН/РК, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН. До Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі РDF (розмір кожного додатка не повинен перевищувати 2 Мб).

Таблиця даних платника податку подається за формою J(F) 1312301 згідно з додатком до Критеріїв, що відображає специфіку господарської діяльності.

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При цьому варто звернути увагу, що при поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов'язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаються (отримуються) для їх виготовлення.

Електронні формати Повідомлення та додатка до нього розміщені на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Для формування Повідомлення в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Повідомлення з додатками може бути сформоване та надіслане через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Підтвердженням про отримання Повідомлення є квитанція про доставку.

Протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, комісія ДФС приймає та надсилає платнику податку другу квитанцію з повідомленням про результат обробки призупиненої ПН/РК та Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (друга квитанція).

Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 485, яка набрала чинності 14.07.2017.

Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Задоволення скарги є підставою для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 ПКУ.

Чи має право фізична особа – підприємець на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?

Згідно з п.166.3 ст.166 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 ПКУ.

При цьому, відповідно до п.п.166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Згідно з п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Крім того п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.

Фахівці митної справи з Хмельницького у співпраці з

європейськими колегами поділилися досвідом протидії корупції

На запрошення Місії Європейського Союзу з надання допомоги в питаннях кордону (EUBAM) представники Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС з Хмельницького взяли участь у проведенні семінару з питань антикорупційної політики на базі Одеської митниці ДФС.

У рамках заходу проводилися теоретичні та практичні заняття. Півтора десятка співробітників митниці вивчили європейські антикорупційні практики, ознайомилися з інструментами Всесвітньої митної організації з розвитку професійної етики, а також поділилися власним досвідом з виявлення та запобігання корупції.

Семінар проводився тренерами з EUBAM, Консультативної Місії ЄС (EUAM) і Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.

На завершення семінару всі учасники отримали сертифікати. Тож, як доречно зазначили організатори семінару, завдяки наступальній роз‘яснювальній роботі корупції на митниці стане менше.

Як відобразити у звітності з ПДВ червневі податкові накладні

ДФСУ у листі від 20.07.2017р. № 19075/7/99-99-12-02-01-17 роз’яснила особливості декларування несвоєчасно зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з ПДВ за червень 2017 року, податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, згідно з нормами Закону України від 13 липня 2017р. № 2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» до 31 липня 2017 року ( включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Податкові накладні, які складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН після 20 липня 2017 року до 31 липня 2017 року (включно) також мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації за червень 2017 року на більш пізній строк на підставі сертифікату Торгово-промислової палати України про настання форс-мажорних обставин, податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до податкової декларації за червень 2017 року.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник ПДВ має право надати пояснення

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відбувається у разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування визначеним Критеріям.

Існують два таких критерії:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення).

Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 567.

До уваги платників акцизного податку!

06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального застосовуються з 01.08.2017 року.

НБУ вніс зміни до порядку розрахунків та міжбанківського переказу коштів

Національний банк уніс зміни до нормативно-правових актів з питань безготівкових розрахунків в Україні та міжбанківського переказу коштів в Україні в національній валюті

Національний банк уніс зміни до нормативно-правових актів з питань безготівкових розрахунків в Україні та міжбанківського переказу коштів в Україні в національній валюті. Це затверджено постановою Правління Національного банку № 71 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України" від 27 липня 2017 року.

Зокрема, Постанова № 71 внесла зміни до:

Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, у частині прийняття на виконання банками інкассового доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу, оформленого контролюючим органом на підставі рішення керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи).

Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.08.2006 р. № 320, у частині унормування нового способу укладання договорів Національним банком із клієнтами для здійснення міжбанківського переказу коштів через систему електронних платежів Національного банку, а саме укладання з банками та їх філіями Єдиного договору банківського обслуговування та надання інших послуг регулятором.

Постанова № 71 набирала чинності 03 серпня 2017 року.

Пенсійний фонд повідомлятиме ДФСУ і Держпраці про недобросовісних роботодавців

Затверджено Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю

Порядок обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю затверджено постановою ПФУ від 29.05.2017 р. №11-1 (зареєстрована в Мінюсті 20.06.2017 р.), яка набере чинності з дня її офіційного опублікування. Поки що точна дата публікації невідома.

Суб'єктами інформаційного обміну, що здійснюється відповідно до Порядку, є:

- на центральному рівні:

ПФУ, що формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо надання інформації з нього відповідно до Закону;

Держпраці, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю;

ДФСУ, що забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати ЄСВ, формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до Закону.

- на територіальному рівні:

органи Пенсійного фонду України;

органи Державної фіскальної служби України.

Які дані надаватимуться суб'єктами інформаційного обміну на центральному рівні

Пенсійний фонд надаватиме Держпраці інформацію, що включає дані про:

застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5-ти та більше страхувальників;

застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року;

страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більше ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшено у порівнянні з попереднім звітним місяцем;

страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20% та більше кількість застрахованих осіб з ознакою "неповний робочий час";

страхувальників, які нараховують зарплату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку "неповний робочий час", та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;

страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;

страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю понад встановлену законодавством та яким нарахування заробітної плати не здійснювалось;

страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювались;

страхувальників, у яких у звітному місяці відбулось зменшення штатної чисельності працівників на 10% і більше порівняно з попереднім звітним місяцем.

Державній фіскальній службі Пенсійний фонд надаватиме інформацію, яка включає дані про страхувальників, які:

нараховують зарплату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку "неповний робочий час", та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці;

у звітному місяці порушили вимоги частини п'ятої статті 8 Закону;

подали повідомлення про прийняття працівника на роботу, але не відобразили дані про нараховану йому заробітну плату за відповідний місяць та дату закінчення трудових відносин.

За результатами опрацювання відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Держпраці надаватиме ПФУ інформацію, що включає відомості:

про виявлені факти порушень законодавства про оплату праці за результатами перевірок страхувальників (у розрізі застрахованих осіб);

про встановлення фактів допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (у розрізі застрахованих осіб);

про застосовані заходи реагування за порушення законодавства про працю.

Які дані надаватимуть суб'єкти інформаційного обміну на територіальному рівні

Територіальні органи ДФСУ надаватимуть органам Пенсійного фонду інформацію про:

виявлені в ході перевірок факти допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у розрізі страхувальників;

узгоджені суми донарахованого ЄСВ, у тому числі по страхувальниках, які порушили вимоги частини п'ятої статті 8 Закону, за результатами перевірок у розрізі страхувальників.

Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу оновлено

Мінфін затвердив нові форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок її ведення

Наказ Мінфіну від 23.06.2017. № 591 (зареєстрований в Мін'юсті 18.07.2017 р.) затверджено нові:

форму Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу;

Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.

Таким чином Книга обліку доходів та витрат та Порядку її ведення приводяться у відповідність до вимог пп. «а» п. 176.1 ПКУ. Згідно з ним платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Мінфін).

Відповідно втрачає чинність наказ Міндоходів від 11.12.2013 р. № 794.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Нові акцизна накладна та декларація акцизного податку –в оновленому "Єдиному вікні подання електронної звітності"

31 липня 2017 року відбулося оновлення "Єдиного вікна подання електронної звітності" 1.25.19.0

Податківці оприлюднили доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.25.19.0 станом на 31.07.2017 року.

Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.08.2016 р. по 31.07.2017 р. включно (містить доповнення починаючи з версії 1.25.0.0) та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.25.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.19.0) (станом на 31.07.2017)

Нові версії документів:

1) Згідно з наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку" (у редакції наказу Мінфіну від 26.09.2016 р. № 841, зі змінами внесеними наказом Мінфіну від 24.04.2017 р. № 451) додано нові документи (початок дії 01.08.2017):

J/F0209506 – Декларація акцизного податку;

J/F0295006 – Додаток 11.Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу;

J/F0295106 – Додаток 1. Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу);

J/F0295206 – Додаток 2. Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно;

J/F0295306 – Додаток 3. Розрахунок суми акцизного податку з алкогольних напоїв (стаття 225 розділу VI Кодексу);

J/F0295406 – Додаток 4. Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою;

J/F0295506 – Додаток 5. Розрахунок суми акцизного податку з втрачених марок акцизного податку, що були придбані для маркування тютюнових виробів;

J/F0295606 – Додаток 6. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

J/F0295706 – Додаток 7. Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії;

J/F0295806 – Додаток 8. Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах;

J/F0295906 – Додаток 10. Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу;

J/F0296006 – Додаток 9. Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування.

2) Відповідно до наказу Мінфіну від 24.04.2017 р. № 452 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» додано наступні форми:

F/J0209702 – Заявка на поповнення (коригування) залишку пального;

F/J1203002 – Акцизна накладна;

F/J1203102 – Розрахунок коригування показників до акцизної накладної.

3) Відповідно до форм звітних документів, що опубліковані на сайті Державної служби статистики України допрацьовано форми:

S0100113 – Форма № 1. Баланс (Звіт про фінансовий стан);

S0100309 – Форма № 3. Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);

S0103353 – Форма № 3-н. Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);

S0105007 – Форма № 5. Примітки до річної фінансової звітності;

S1391101 – Заявка на реєстрацію електронних цифрових підписів у системі електронної звітності органів державної статистики.

Чи переносяться терміни подання алкогольно-тютюнової звітності у зв'язку з кібератакою

ДФСУ у підкатегорії 115.05 ресурсу«ЗІР» зазначила, що відповідно до частини третьої ст. 16 Закону № 481/95-ВР суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого КМУ видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіти про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – звіти) за формою, встановленою цим органом.

Чинною редакцією Закону № 481 не передбачено звільнення платника від відповідальності у випадку виникнення ситуації неумисного порушення платниками податку граничних строків подання звітів з причин несанкціонованого втручання третіх осіб у роботу комп’ютерних мереж.

Як сільгоспвиробнику відкоригувати податкові накладні, складені у 2016 - 2017 рр.

Державна фіскальна служба розглянула питання щодо порядку складання розрахунків коригування до податкових накладних, складених сільськогосподарським товаровиробником у 2016 році та у лютому 2017 року

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 24.07.2017 р. №1326/6/99-99-15-03-02-15/IПК розглянула ситуацію: у сільськогосподарського товаровиробника виникла необхідність скласти розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за отриманими авансами та зареєстровані в ЄРПН за формою, чинною на дату такої реєстрації (яка не передбачала зазначення коду виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника):

у 2016 році — в межах спеціального режиму оподаткування, який діяв відповідно до ст. 209 ПКУ (з кодом «2» після знака дробу в другій частині номера податкової накладної);

у лютому 2017 року — в межах діяльності, за якою сільськогосподарський товаровиробник має право на отримання бюджетної дотації згідно з п. 16-1.1 Закону №1877-IV(без коду «2» після знака дробу в другій частині номера податкової накладної).

Щодо розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у 2016 році, ДФС зазначила, що ПКУ не передбачено можливості реєстрації в ЄРПН після 15 січня 2017 року розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у 2016 році в межах спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ.

Щодо розрахунку коригування до податкової накладної, складеної у лютому 2017 року, ДФС повідомила таке.

У разі складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена у лютому 2017 року при здійсненні операцій за результатами видів діяльності, визначених в п. 16-1.3 Закону №1877-IV, у такому розрахунку коригування зазначаються:

порядковий номер розрахунку коригування, в якому після знака дробу зазначається код «2»;

дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни (без коду «2» після знака дробу в другій частині номера податкової накладної);

у графі 14 — код виду діяльності відповідно до пп. 16-1.3.1— 16-1.3.16 п. 16-1.3 Закону № 1877-IV, за результатами якої виготовлено товар, зазначений у податковій накладній, що коригується.

Ведення обліку доходів та витрат фізичними особами - підприємцями на загальній системі

ДФСУ у листі від 24.07.2017 р. №1333/А/99-99-13-04-02-14/IПК нагадала, що згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізособи-підприємці зобов'язані вести облік власних доходів і витрат у книзі обліку доходів і витрат та мати підтвердні документи щодо походження товару.

Форму книги обліку доходів і витрат та порядок її заповнення затверджено Наказом № 481. Водночас цим наказом визнано таким, що втратив чинність, Наказ № 1025, яким було затверджено форму книги обліку доходів і витрат та порядок її заповнення, що діяли до 18.10.2013 р.

Незмінною з 2013 року також залишилася редакція п. 177.2 ст. 177 ПКУ. Так, відповідно до п. 177.2 ст. 167 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізособи-підприємця.

У розумінні норм ПКУ виручкою від реалізації продукції або товарів (надання робіт, послуг) вважається сума, що фактично отримана фізособою-підприємцем на розрахунковий рахунок та/або до каси від здійснення операцій з продажу продукції або товарів.

Тобто застосовується касовий метод обчислення доходу, при якому враховуються всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та/або до каси фізособи-підприємця, а також виручка, що надійшла у негрошовій формі.

Для розрахунку чистого оподатковуваного доходу включаються документально підтверджені витрати лише у разі отримання доходу, якого ці витрати стосуються. При цьому якщо фізособа — підприємець є платником ПДВ, то як до доходів, так і до витрат сума ПДВ не зараховується.

Норми ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 застосовуються до заробітної плати (доходів) працівника за умови дотримання вимог п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464. Норми ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 не застосовуються при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи. Основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де перебуває (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет N 15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. N 200 (далі - Постанова N 200) та іншими документами.

Так, пп. "г" п. 4 ст. 5 Декрету N 15-93 передбачено, що потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. При цьому використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - це використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких грошових зобов’язань або оплати товарів, що придбаваються (п. 1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 483).

Відповідно до п. 6.2 Постанови N 200 фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу лише у випадках, передбачених пп. "а", "в" та "е" п. 6.1 Постанови N 200, до яких не відноситься надання іноземної валюти у позику іншій фізичній особі.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 12 липня 2001 року N 2664 "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відноситься до фінансових послуг, що регулюються Конституцією України, зазначеним Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, є платниками податку на доходи фізичних осіб (далі - податок).

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента відповідно до ст. 163 Кодексу є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з Кодексом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку включаються, зокрема дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків визначених цим підпунктом (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Підпунктом 167.1 ст. 167 Кодексу встановлено, що до доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами застосовується ставка податку у розмірі 18 відсотків бази оподаткування.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), ставка якого становить 1,5 відсотки об’єкта оподаткування. Разом з тим, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків визначених пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. (Лист ДФСУ від 21.07.2017 р. N 1309/О/99-99-13-01-03-14/ІПК).

Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суму заробітної плати директора підприємства, та оподаткування заробітної плати податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон N 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону N 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону N 2464).

Єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску(частина п’ята ст. 8 Закону N 2464).

Згідно з пунктом 8 розділу III Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. N 449, для платників, визначених підпунктом 1 пункту 1 розділу II Інструкції, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податковий агент, визначення якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1-ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4.

Враховуючи наведене, дохід у вигляді заробітної плати, який нараховується (виплачується) директору підприємства оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах та є базою нарахування єдиного внеску. При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. (Лист ДФСУ від 21.07.2017 р. N 1310/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Коригування фінансового результату до оподаткування на суму резерву для списання (відшкодування) активу

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 цього пункту.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту.

Згідно з пп. 2 пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом (пп. 1 пп. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, відповідно до пп. "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійною заборгованістю вважається прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404).

Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону N 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:

ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з пп. 2 та 7 ст. 37 Закону N 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:

у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону N 1404).

Таким чином, у разі відсутності майна у боржника - фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною згідно з пп. "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону N 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника - відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом N 1404. (Лист ДФСУ від 21.07.2017 р. N 1291/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого платником податку у вигляді дарунка

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році - 800 грн.), за винятком грошових виплат у будь- якій сумі (пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Водночас перелік доходів які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни (пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 174.6 ст. 174 розділу IV Кодексу доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених цим розділом для оподаткування додаткового блага.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).

Отже, дохід у вигляді вартості дарунку (частини нежитлових приміщень), отриманий платником податку - фізичною особою від юридичної особи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника, як додаткове благо, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах з урахуванням пп. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 та п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Також, згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

При цьому нормами п. 161 підрозділу 10 розд. XX Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Крім того пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу

(Лист ДФСУ від 20.07.2017 р. N 1288/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Щодо правомірності здійснення підприємницької діяльності громадською організацією, що включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Згідно із пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України від 14.10.2014 р. N 1702-VII "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" неприбуткові організації - юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вищезазначеним вимогам цього пункту і не є платниками податку можуть бути віднесені, зокрема громадські об’єднання.

Порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначається Законом України від 22.03.2012 р. N 4572-VI "Про громадські об’єднання" (далі - Закон N 4572).

Пунктом 3 ст. 1 Закону N 4572 зазначено, що громадська спілка - це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону N 4572 громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Тобто, до Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об’єднання, які відповідають вимогам пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, лише зі статусом юридичної особи.

У разі якщо громадське об’єднання здійснює діяльність на комерційній основі і отримує прибуток, то вказана діяльність класифікується як підприємництво (ст. 42Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.

Отже, у разі якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення Господарського кодексу України та інших законів, якими регулюється підприємництво.

Таким чином, у разі якщо господарське об’єднання зі статусом юридичної особи здійснює комерційну діяльність, то таке об’єднання повинно здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з подальшим його виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій. (Лист ДФСУ від 20.07.2017 р. N 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання об’єктів новозбудованого житла

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197 статті 197 Кодексу операції з постачання новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) після оформлення правовстановлюючих документів на підприємство - забудовника, звільняються від оподаткування, крім їх першого постачання.

Перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника

Стосовно питання щодо обмежень, передбачених підпунктом 197.1.14 пункту 197 статті 197 Кодексу, щодо звільнення від оподаткування ПДВ виключно операцій з подальшого постачання новозбудованого житла на користь фізичних осіб, слід зазначити, що звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання житла, крім його першого постачання, не обмежується виключно операціями з подальшого постачання житла фізичним особам, а поширюється і на операції з постачання житла юридичним особам.(Лист ДФСУ від 20.07.2017 р. N 1280/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Щодо оподаткування ПДВ операцій з надання платних послуг вищим навчальним закладом

Відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 ПКУ режим звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.

При цьому до таких послуг належать послуги з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами І - IV рівнів акредитації, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти (підпункт "ґ" підпункту 197.1.2 пункту 197.1).

Водночас під вищим навчальним закладом розуміється окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей (підпункт 7 пункту 1 статті 1 Закону України від 10 липня 2014 року N 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон N 1556).

При цьому освітня діяльність - це діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб (підпункт 16 пункту 1 статті 1 Закону N 1556).

Освітня діяльність у сфері вищої освіти провадиться вищими навчальними закладами, науковими установами (для підготовки фахівців ступеня доктора філософії) на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно із Законом N 1556 (пункт 1 статті 24 Закону N 1556).

Відомості про кожен вищий навчальний заклад, видані йому ліцензії та сертифікати про акредитацію містяться у Реєстрі вищих навчальних закладів (далі - Реєстр) та є відкритими і оприлюднюються відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних (пункт 2 статті 8 Закону N 1556).

Враховуючи викладене, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений підпунктом "ґ" підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, поширюється на операції з надання послуг з усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для проведення атестації осіб, щодо вільного володіння державною мовою, за умови, що такі заклади здійснюють освітню діяльність на підставі ліцензії, виданої Міністерством освіти України, та перебувають у Реєстрі.

З питання віднесення послуг з проведення атестації осіб стосовно вільного володіння державною мовою до послуг з освітньої діяльності пропонуємо звернутись до Міністерства освіти та науки, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, науково-педагогічної діяльності, наукової діяльності у системі вищої освіти та інтелектуальної власності. (Лист ДФСУ від 20.07.2017 р. N 1279/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Питання оподаткування нерухомості розглядалося на

черговій нараді у Дніпровській міській раді

Питання проведення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, а також спільної роботи міської ради та районних у місті рад з територіальними органами Державної фіскальної служби України щодо збільшення надходжень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розглядались на нараді у Дніпровській міській раді.

Присутня на нараді в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Перегудова акцентувала увагу учасникам на те, що одним з основних напрямів роботи органів фіскальної служби є посилення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями. Вона повідомила, що надходження до місцевих бюджетів Дніпровського регіону з початку року склали 11 млрд. 185,0 млн. грн. Це на 2 млрд. 481,4 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня - липня 2016 року.

Також, в рамках діючого податкового законодавства Ірина Перегудова зазначила, що податкове рішення - повідомлення про нарахування та сплату суми податку (обрахованого за ставками, визначеними місцевою владою за місцезнаходженням нерухомості) та платіжні реквізити надсилаються органами фіскальної служби платнику податку за місцем його податкової адреси.

Так, станом на 1 серпня п.р. органами фіскальної служби області вручено понад 2 тисячі податкових повідомлень - рішень на суму 6 538,42 тис. грн. З початку року надходження до місцевого бюджету м. Дніпра по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки склали 4 942,8 тис. грн.

Під час наради було наголошено на готовність вибудовування належних відносин між платниками податків, органами виконавчої влади та фіскальною службою області, що робить службу відкритою та прозорою.

Платникам податку на нерухомість

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є всі фізичні особи, що володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості (ст.266 Податкового кодексу України).

Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток.

Фізичним особам – власникам житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), необхідно додатково сплатити 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).

Податковим законодавством передбачені пільги для громадян - власників нерухомості, зокрема, загальна площа об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до податкових органів для звірки даних.

Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до податкових органів для звірки.

Відповідальність за несплату узгодженого податкового повідомлення-рішення настає з 61 дня з моменту його отримання. Платнику з цього часу будуть нараховані і штрафні санкції, і пеня за несплату податків. Якщо заборгованість до 30 днів, то штрафні санкції становлять 10% від визначеної суми, понад 30 днів – максимальний розмір – 20%.

Постанова Кабінету Міністрів України (далі – ПКМУ) від 21.06.2017 №431 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – ПКМУ №431)

ПКМУ №431, яка діє протягом одного календарного року, внесені зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого ПКМУ від 23.02.2011 №138.

ПКМУ №431 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу), яка відраховується адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру, розпорядником якого є Державна міграційна служба, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30% за умови спрямування ним 45% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на доопрацювання, супроводження програмного забезпечення цього Реєстру та створення умов для його технічного і технологічного функціонування. Використання 45% чистого прибутку (доходу) підлягає щоквартальному державному фінансовому аудиту.

Закон України (далі – ЗУ) від 08.06.2017 №2098-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» щодо посилення адаптаційної спроможності та поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів» (далі – ЗУ №2098)

ЗУ №2098 внесено зміни до ЗУ від 06.07.2007 №2739-IV «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів».

Змінами, зокрема, передбачено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-6» – з 01.01.2020 (замість з 01.01.2018), за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31.12.2019 включно (замість до 31.12.2017).

ПКМУ від 07.06.2017 №476 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них» (далі – ПКМУ №476)

ПКМУ №476 відповідно до п.41 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них.

Відповідно до п.41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 01.01.2025, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 ЗУ від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій.

Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється КМУ.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

ПКМУ від 21.06.2017 №484 «Про проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються Державною фіскальною службою, та затвердження Порядку здійснення контролю, в тому числі моніторингу Міністерством фінансів адміністрування Державною фіскальною службою баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів» (далі – ПКМУ №484)

ПКМУ №484 створена міжвідомча робоча група з проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються ДФС України.

Крім того, ПКМУ №484 затверджено:

- Положення про міжвідомчу робочу групу з проведення незалежного аудиту баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються Державною фіскальною службою;

- Порядок здійснення контролю, в тому числі моніторингу Міністерством фінансів адміністрування Державною фіскальною службою баз даних та інформаційних ресурсів, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

ПКМУ від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – ПКМУ №485)

Постановою №485 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – комісія ДФС) (п.1 Порядку).

Пунктом 5 Порядку визначено, що скарги подаються платником ПДВ до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС). У разі коли останній день строку, зазначеного у цьому пункті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст.102 ПКУ.

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п.7 Порядку).

Відповідно до п.13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику ПДВ протягом строку, визначеного п.56.23 ст.56 ПКУ, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.16 Порядку).

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п.17 Порядку).

Пунктом 18 Порядку визначено, що задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п.2001.3 ст.2001 ПКУ.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.05.2017 №245, «Про внесення зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України (далі – Мінюст) 13.06.2017 за №731/30599) (далі – Наказ №245)

Наказом №245 відповідно до п.п.291.51.2 п.291.51 ст.291, абзацу четвертого п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПКУ з метою приведення у відповідність до чинного законодавства внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772, зареєстрованого у Мінюсті 06.04.2012 за №510/20823, зі змінами.

ЗУ від 23.03.2017 №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (далі – ЗУ №1982)

ЗУ №1982 внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання (далі – СГ)) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах СГ з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Так, зокрема, ст.581 Господарського кодексу України викладена у новій редакції, відповідно до якої:

1. СГ має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання СГ печатки не є обов’язковим.

2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого СГ або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

3. Наявність або відсутність відбитка печатки СГ на документі не створює юридичних наслідків.

4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Крім того, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими додано ст.16624 «Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування».

Відповідно до цієї статті вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 13.05.2017 №497 «Про затвердження форми Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)» (зареєстровано у Мінюсті 08.06.2017 за №700/30568) (далі – Наказ №497)

Наказом №497 відповідно до п.п.170.1.6 п.170.1 ст.170 ПКУ затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Підпунктом 170.1.6 п.170.1 ст.170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Наказом №497 також визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 №846 «Про затвердження форми Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)», зареєстрований у Мінюсті 20.01.2014 за №105/24882.

Наказ МФУ від 24.05.2017 №524 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року №207» (зареєстровано у Мінюсті 16.06.2017 за №762/30630) (далі – Наказ №524)

Наказом №524 внесено зміни до наказу МФУ від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (зареєстровано у Мінюсті 11.01.1996 за №18/1043) (далі – Наказ №207).

Так, Наказом №524 уточнено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у Національному банку України (далі – НБУ) (раніше – в регіональних відділеннях НБУ) та у державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності (без змін) (п.2 Наказу №207).

Також виключено пункти 4 та 5 Наказу №207, відповідно до яких:

- про проведення декларування регіональними відділеннями НБУ і ДПІ суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми (додаток) (п.4 Наказу №207);

- довідка про проведення декларування в регіональних відділеннях НБУ та ДПІ є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності (п.5 Наказу №207).

Наказ МФУ від 24.05.2017 №523 «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій» (зареєстровано у Мінюсті 09.06.2017 за №719/30587) (далі – Наказ №523)

Наказом №523 затверджено Порядок ведення єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій (далі – Порядок).

Цей Порядок, розроблений відповідно до ст.52 ПКУ, визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій (далі – Реєстр).

Дія Порядку поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК), надані у письмовій формі.

Держателем Реєстру є ДФС, яка забезпечує його ведення (п.4 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що усі ІПК підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

- назву «Податкова консультація»;

- дату реєстрації;

- реєстраційний номер у Реєстрі;

- опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

- обґрунтування застосування норм законодавства;

- висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п.53.2 ст.53 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду (п.9 Порядку).

Наказ МФУ від 31.05.2017 №545 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстровано у Мінюсті 21.06.2017 за №778/30646) (далі – Наказ №545)

Наказ №545 вніс зміни до наказу МФУ від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Мінюсті 03.09.2015 за №1051/27496.

Наказом №545, зокрема:

• у новій редакції викладено форму додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати;

• внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додатки 2 та 21 до податкової декларації з рентної плати);

• внесено зміни до «Переліку кодів видів радіозв’язку» (додаток 15 до податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.

Відповідно до п.46.6 ст.46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ МФУ від 16.06.2017 №583 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року №563» (зареєстровано у Мінюсті 30.06.2017 за №809/30677) (далі – Наказ №583)

Наказом №583 внесені зміни до наказу МФУ від 16.06.2015 №563 «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку», зареєстрованого у Мінюсті 06.07.2015 за №785/27230 (далі – Наказ №563).

Наказом №583 з метою реалізації положень підпунктів 267.6.3, 267.6.6, 267.6.7 п.267.6 ст.267 розділу XII ПКУ, зокрема, у новій редакції викладена форма відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), що затверджена Наказом №563.

Відповідно до п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПКУ органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння транспортного податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу

Наказом №540 відповідно до п.100.10 ст.100 ПКУ затверджені:

- Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Порядок);

- форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Реєстр заяв).

Цей Порядок визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.

Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, в якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (п.2 Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі.

Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження.

Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.

Про внесення змін до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2012 р. №73

ПКМУ №536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого ПКМУ від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок №569).

Змінами Порядок №569 приведено у відповідність із нормами ПКУ, що діють з початку 2017 року, зокрема:

- виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;

- врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) платника ПДВ, що реорганізується;

- передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім того, визнано такою, що втратила чинність, ПКМУ від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

ПКМУ №483 відповідно до п.п.72.1.2.4 п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72, абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266, абзаців другого та третього п.284.1 ст.284 ПКУ затверджені форми:

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку (далі – Типове рішення 1);

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Типове рішення 2).

До кожної із зазначених форм Типових рішень затверджені, як додатки, форми:

- «Ставки земельного податку» (додаток 1 до Типового рішення 1);

- «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 1 до Типового рішення 2);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку» (додаток 2 до Типового рішення 1);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 2 до Типового рішення 2).

Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Абзацами другим та третім п.284.1 ст.284 ПКУ стосовно земельного податку визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі

Наказом №518 відповідно до ст.95 ПКУ затверджено Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі – Порядок №518).

Дія Порядку №518 поширюється на майно, яке перебуває у податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, за винятком:

- майна, яке може бути згруповане та стандартизоване;

- майна, що швидко псується, а також іншого майна, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів;

- цінних паперів;

- майна, щодо обігу якого встановлено обмеження законом. Продаж такого майна здійснюється на закритих торгах, які проводяться на умовах змагальності;

- цілісних майнових комплексів підприємств, майно яких перебуває у державній або комунальній власності чи якщо згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження майна підприємства необхідна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами. Продаж майна такого підприємства організовується державним органом приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням вимог законодавства з питань приватизації.

Заходи, пов’язані з продажем майна на цільовому аукціоні, здійснюються за місцем реєстрації платника податків після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Якщо у переліку майна платника податків є товари, які перебувають у податковій заставі і підлягають продажу на цільовому аукціоні та щодо яких застосовується державне регулювання цін, початкова ціна реалізації таких товарів установлюється з урахуванням вимог статей 189 і 191 Господарського кодексу України та статей 5, 12, 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.

Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення.

Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Наказом №518 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 №571 «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі», зареєстрований у Мінюсті 31.10.2013 за №1850/24382.

Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень

Наказом №529 відповідно до статей 89, 91, 92 та 95 ПКУ затверджено новий Порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень (далі – Порядок №529).

Порядок №529 визначає правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим.

Згідно з пунктом 4 розділу I Порядку №529 податковий керуючий це – посадова (службова) особа контролюючого органу, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків (п.1 розділу II Порядку №529).

Посадова (службова) особа контролюючого органу наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про призначення такої особи податковим керуючим (п.2 розділу II Порядку №529).

Податковий керуючий зобов’язаний дотримуватись вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом (п.1 розділу VI Порядку №529).

Наказом №529 затверджено форми:

- Акту про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (додаток 1 до Порядку №529);

- Рішення про дострокове скасування зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (додаток 2 до Порядку), яке направляється податковим керуючим банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Наказом №529 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 №578 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого», зареєстрований у Мінюсті 31.10.2013 за №1837/24369.

Про внесення зміни до статті 243 Митного кодексу України

У зв’язку з прийняттям ЗУ від 02.07.2015 №580-VIII «Про національну поліцію» (далі – ЗУ №580) ЗУ №2114 привів пункт 4 статті 243 «Розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення» Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями у відповідність до ЗУ №580.

Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків

ЗУ №2143 платники податків звільняються від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію:

- податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН);

- акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРАН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Згідно із ЗУ №2143 штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, передбачені ПКУ не застосовуватимуться до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017.

Тимчасово, до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності ЗУ №2143 зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності та обов’язково відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію.

Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи

ПКМУ №480 затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи».

Зазначений перелік затверджено відповідно до п.п.«г» п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

Згідно із цими положеннями ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджується КМ України.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» пп.п39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.

Про внесення змін до пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №675

ПКМУ №530 внесено зміни до ПКМУ від 26.11.2014 №675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язко-ве державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Уряд перерозподілив надходження від сплати єдиного соціального внеску між фондами соціального страхування та Пенсійним фондом України.

ПКМУ №530 змінено пропорції розподілу єдиного соціального внеску шляхом збільшення відсотка відрахування на загальнообов’язко-ве державне пенсійне страхування

та зменшення відсотків відрахувань до фондів загальнообов’язко-вого державного соціального страхування, а саме:

- на загальнообо-в’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 5,2313 % (раніше – 5,8797%);

- на загальнообо-в’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності – 9,1472% (раніше – 10,2754%);

- на загально-обов’язкове державне пенсійне страхування – 85,6215% (раніше – 83,8449%).

Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі

Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

- заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);

- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.5 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міндоходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Мінюсті України 09.01.2014 за №8/24785.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Должны ли украинские граждане, имеющие второе зарубежное гражданство, иметь право избирать и быть избранными на выборах

Реклама