Чечелівська ДПІ доповідає

2017-08-03 14:41 249 Нравится

Повідомляє ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра

У Дніпропетровській області більше мільйона гривень штрафів сплатять підприємці за порушення при торгівлі алкоголем та тютюном

З початку року фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів проведено 147 перевірок суб’єктів господарювання Дніпропетровщини щодо дотримання ними вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

При цьому, у 40 випадках встановлені факти торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у 8 випадках - зберігання (реалізацію) алкогольних напоїв та тютюнових виробів немаркованих марками акцизного податку, в 7 - торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін.

Крім цього, встановлено, що 6 суб’єктів господарювання здійснювали продаж підакцизних товарів без відповідної ліцензії, 8 - продавали тютюнові вироби з полиць самообслуговування, ще 8 СГД - здійснювали продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці у відділі магазину, який немає статусу суб’єкта господарювання громадського харчування та 6 СГД реалізовували алкогольні і тютюнові вироби особам, які не досягли 18 років.

За результатами перевірок платникам нараховано фінансових санкцій на суму 1007,5 тис. грн. та анульовано 6 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО з 11.04.2014 року?

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.11 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 - податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 - фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 - надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 - податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

11010900 - податок на доходи фізичних осіб із суми пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, що оподатковуються відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Земельний податок громадянам необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішенння

Відповідно до пп 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу земельний податок — це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні. Базою обкладення земельним податком є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;

- площа земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена.

При цьому слід зазначити, що згідно із п. 8 підрозд. 6 розд. ХХ Податкового кодексу споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %; для земель несільгосппризначення – 106 %. Тобто для розрахунку земельного податку на 2017 рік до нормативно грошової оцінки слід застосовувати такі коефіцієнти: для сільгоспугідь – 1,0; для земель несільгосппризначення – 1,06.

Загальні положення щодо найму (оренди) визначено гл. 58 Цивільного кодексу. Так, пунктом 1 статті 796 цього Кодексу передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, орендодавці приміщень, які є власниками земельних ділянок чи постійними землекористувачами, є платниками земельного податку до бюджету. Орендарі приміщень можуть сплачувати орендодавцям цих приміщень додатково до плати за користування приміщенням плату за користування земельною ділянкою згідно з умовами договору оренди.

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються:

інваліди І і ІІ групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України № 3551-ХІІ;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш ніж 2 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш ніж 0,25 га, в селищах — не більш ніж 0,15 га, в містах — не більш ніж 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва — не більш ніж 0,10 га;

для будівництва індивідуальних гаражів — не більш ніж 0,01 га;

для ведення садівництва — не більш ніж 0,12 га.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки надають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДФС, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган ДФС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Згідно з пп. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними платника податків, такому платнику необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки даних щодо:розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;права на користування пільгою із сплати податку;розміру ставки податку;нарахованої суми податку.

Контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Протягом 10 днів платники податків можуть повідомити органи ДФС про втрату даних через кібератаку

ДПІ у Чечелівському районі повідомляє, Державна фіскальна служба України у листі від 26.07.2017 № 19716/7/99-99-10-01-17 надала роз’яснення щодо повідомлення контролюючих органів про втрату та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків.

Зокрема, зазначено, що Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків).

Відповідно до цього Закону підрозділ 10 розділу XX Кодексу доповнено зокрема пунктом 45 такого змісту: «Тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності».

Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 6.10 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право зокрема отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

З огляду на зазначене, у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів (зокрема копії заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо), що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Довідково: Закон України № 2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків) вступив в дію з 26.07.2017 року.

Фізичні особи - співвласники житлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно

Чечелівська ДПІ нагадує, відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно зі ст. 355 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ст. 368 ЦКУ).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном (ст. 369 ЦКУ).

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема:

якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичної особи, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таким чином, ФО - співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, можуть повідомити контролюючий орган про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі - власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 106).

До 1 серпня необхідно сплатити податкові зобов’язання, зазначені у податковій декларації про майновий стан і доходи

Чечелівська ДПІ нагадує, що відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, фізичні особи зобов’язані до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій Декларації про майновий стан і доходи.

Таким чином, останнім днем сплати громадянами податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених у Декларації за результатами 2016 року, є 31 липня п.р.

Довідково: за підсумками кампанії декларування 9077 прикарпатців подали декларації про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого ними доходу становить 571,2 млн. грн., до сплати нараховано 14,2 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб та 3,2 млн.грн. військового збору.На сьогодні до бюджету вже надійшло майже 7,0 млн.грн. ПДФО та 1,5 млн.грн. військового збору.

До уваги платників податку на додану вартість

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі- Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301 (далі - Таблиця) щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди.

Набрав чинності Закон про незастосування штрафів

Чечелівська ДПІ інформує про те, що 27 липня 2017 року набрав чинності Закон України від 13 липня 2017 р. № 2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків»(далі – Закон № 2143).

Отож, за порушення граничних строків:- для реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до них), які були складені у період з 1 по 30 червня п.р., в Єдиному реєстрі податкових накладних;- для реєстрації акцизних накладних (розрахунків коригування до них), які були складені у період з 1 по 30 червня п.р., у Єдиному реєстрі акцизних накладних ,штрафні санкції, передбачені п.1201.1 статті 1201 та п.1202.1 статті 1202 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не застосовуються за умови реєстрації вказаних документів у реєстрах не пізніше 31 липня 2017 року.

Крім того, до узгоджених сум податкових зобов’язань із строком сплати 30 червня п.р. штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу ( 10% за порушення до 30 днів термінів сплати податків до бюджету) теж не застосовуються.Вказаним Законом впроваджено тимчасову (до 31 грудня 2017 року) норму, згідно з якою у разі документального підтвердження втрати або пошкодження інформації (в т.ч. у базах даних обліку платника) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 2143 зобов’язаний письмово повідомити ДПІ за місцем податкового обліку та відновити втрачену або пошкоджену інформацію.

Закон №2143 опубліковано 26 липня 2017 року в «Урядовому кур’єрі» та набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Збір податку на додану вартість на Дніпропетро перевищив 1,2 млрд грн

За перше півріччя 2017 року збір податку на додану вартість на Дніпровщині перевищив 1,2 млрд грн. Це удвічі більше ніж було мобілізовано впродовж січня-червня 2016 року, коли ПДВ було зібрано близько 606,3 млн грн.Разом із тим, впродовж І півріччя 2017 року бюджетне відшкодування ПДВ грошовими коштами наблизилось до 315,7 млн грн. Відтак, сальдо податку на додану вартість перевищило 909,8 млн грн.

Очільник фіскальної служби Дніпропетровщини наголошує, що податок на додану вартість за розміром посідає друге місце, після податку на доходи фізичних осіб, і формує наразі більш ніж 24 відсотки загального збору зведеного бюджету Дніпропетровщини. А у платежах до держказни – податок на додану вартість займає більше половини, майже 52 відсотки усіх надходжень.

Додамо, що станом на 1 січня 2017 року на обліку у підрозділах фіскальної служби Дніпропетровщини перебувало 5799 платників ПДВ, з них 4957 або майже 86 відсотків – це юридичні особи. Проти аналогічної дати минулого року кількість платників ПДВ зросла на 45 осіб. Реалізація Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою – крок до підвищення конкурентоспроможності українських товарів на світовому ринку

Створення зон вільної торгівлі чи митних союзів – всесвітній тренд. З кожним роком їх стає все більше, із регіональних вони трансформуються в мегарегіональні та міжконтинентальні. Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохоплюючою угодою про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яка набирає чинності 1 серпня 2017 року.

Дана Угода, закладає правові засади режиму вільної торгівлі між нашою країною та однією із найбільших у світі індустріалізованих демократичних держав – Канадою. Основними завданнями даної Угоди є:створення просторого та безпечного ринку для товарів та послуг, що виробляються на територіях Сторін, а також сприяння створенню нових можливостей для забезпечення зайнятості та поліпшення умов праці та рівня життя на своїх територіях;

стимулювання дотримання підприємствами, що здійснюють діяльність на їх територіях або під їх юрисдикцією, міжнародно визнаних стандартів та принципів корпоративної соціальної відповідальності та наслідування кращих практик;

підвищення конкурентоздатності фірм своїх країн на світових ринках.

Положення угоди відповідають стандартам СОТ та забезпечують поглиблення торговельного та економічного співробітництва в частині торгівлі товарами (промисловими, сільськогосподарськими, рибою та морепродуктами), захисту прав інтелектуальної власності, державних закупівель. З моменту набуття чинності Угода відкриє для українських експортерів 98% канадського ринку товарів.

Угодою передбачено, що «кожна Сторона поступово скасовує встановлені нею мита на товари, що походять з іншої сторони, відповідно до свого Графіка».

При цьому «у процесі скасування тарифів кожна Сторона повинна застосовувати до товарів, що походять з іншої сторони, якими торгують між собою Сторони, найнижчу ставку мита, яка визначається шляхом порівняння ставки, встановленої відповідно до Графіка».

Так, з моменту набрання чинності Угодою, Україна негайно скасує тарифи для близько 80% товарів імпорту з Канади, в той же час для деяких сільськогосподарських та промислових товарів застосовуватимуться перехідні періоди у 3, 5, 7 років для зниження тарифів (рис.1, 2).

Ввізні мита на сільськогосподарські товари будуть негайно скасовані (за виключенням 108 тарифних ліній, доступ до яких відкриється у рамках квот), а також на всі промислові товари (крім легкових автомобілів із 7-річним перехідним періодом скасування ввізних мит). Для вказаних 108 тарифних ліній сільськогосподарських товарів вітчизняні експортери матимуть можливість постачати товари за нульовою ставкою ввізного мита в рамках глобальних квот Канади (рис. 1, 2).

Товари, походженням з відповідної Сторони, що включені в позиції з позначкою «Тарифна квота на свинину» у Графіку для України, звільняються від сплати мита в наступні роки в нижчезазначених сумарних кількостях.

Всі тарифні квоти для поставок в Україну розподіляються за принципом «перший прийшов-перший обслуговується». Для реалізації цієї частини Угоди необхідно керуватися вимогами наказу Міністерства фінансів України від 11.12.204 № 1203 «Про затвердження Порядку контролю за розподілом тарифної квоти».

В рамках Угоди, на офіційному веб-порталі ДФС, забезпечується публікація та щоденне оновлення інформації про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти (Головна →БАННЕР → Митне оформлення → Суб’єктам ЗЕД → Вільна торгівля → Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою → Тарифна квота).

Угода містить положення, щодо нетарифних заходів регулювання, для того щоб вимоги до маркування товарів, санітарні та фітосанітарні заходи, пов’язані з безпекою, здоров’ям тварин та рослин не застосовувалися у якості невиправданих бар’єрів у торгівлі.

Угодою передбачено, що товари, які походять з України, при ввезенні в Канаду, та товари, які походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму на підставі декларації («декларація про походження»).

Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.Кожна Сторона вимагає, щоб декларація про походження була оформлена та підписана експортером, якщо Сторонами не передбачено інакше.Згідно Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2017 року № 511) для декларації про походження використовується код документа «7018».

Угодою встановлено три мовні версії (українська, англійська, французька) тексту декларації про походження товару.Слід зазначити, що дана Угода являється важливим сигналом для українських експортерів та зможе посилити конкуренцію українських товарів на ринку Канади.

У фіскальній службі Дніпровщини підбили піврічні підсумки роботи

Протягом січня-червня 2017 року до бюджетів усіх рівнів зібрано рекордні 5,1 млрд.грн. Індикативні показники надходжень до держбюджету та до місцевих бюджетів, визначені ДФС України, перевиконано на 148 млн.грн та 450 млн.грн. відповідно.

Говорячи про легалізацію виплати заробітної плати, посадовець нагадав, що з 1 січня поточного року законодавчо змінено розмір мінімальної заробітної плати. Попри песимістичні прогнози деяких експертів, дане нововведення сприяло суттєвому збільшенню надходжень як до державного, так і до місцевих бюджетів та не позбавило робочих місць найманих працівників. Відповідно, до наданих суб’єктами господарювання повідомлень про прийняття на роботу, у I півріччі поточного року на роботу прийнято на 14,5 тисяч осіб більше ніж за аналогічний період минулого року. Середньомісячна заробітна плата застрахованих осіб у січні – травні 2017 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, зросла по області із 3278 грн. до 4809 грн. (на одну особу це приріст на 1531 грн. або на 46,7%). На 17617 або на 5,5% зросла і середньомісячна кількість застрахованих осіб.Такі цифри свідчать про позитивне сприйняття бізнесом законодавчих новацій, що у свою чергу дозволяє нарощувати надходження першого за розміром у формування бюджетів податку на доходи фізичних осіб та військового збору.Після чергової реорганізації, підпорядковані податкові інспекції надають платникам тільки адміністративні послуги (довідкові, інформаційні, електронні), здійснюють сервісне обслуговування платників податків та виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом. Решту функцій, пов’язаних з реалізацією державної податкової та митної політики, адмініструванням та контролем за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, адмініструванням єдиного внеску, контролем за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, своєчасністю поданням платниками податкової звітності, забезпечує Головне управління ДФС у області.

Утім, незважаючи на певні незручності, служба працює, надходження зростають, а рівень добровільної сплати податків не зменшується. Відтак, подякував всім: і колективу, і бізнесу, і владі за розуміння і виконання поставлених перед нами завдань та закликав до подальшої конструктивної співпраці.

Заявлення митної вартості товарів – права та обов’язки декларанта

Згідно із статтею 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару під час декларування товарів, зобов'язані:

- заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митницею;

- подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

- нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митниці додаткової інформації.

Вказані особи, які заявляють митну вартість товару, мають право:

- надавати митному органу додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

- проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

- оскаржувати рішення митниці щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів або її бездіяльність щодо неприйняття рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

- отримувати інформацію щодо підстав чи причин, з яких митниця вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

- у випадках та в порядку, визначених Митним кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

- у випадках та в установленому Митним кодексом порядку, вимагати від митниці надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Якщо податкова накладна заблокована

Чечелівська ДПІ нагадує, що починаючи з 01 липня поточного року реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 Податкового кодексу України у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, які затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2017р. №567.

Додамо, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Звертаємо увагу, що електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Додамо, що Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Слід пам’ятати, що підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).

При подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.

Окрім того, варто не забувати про надання письмових пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення Комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. (пп. в. 201.16.1 ПКУ). До таких документів, зокрема, належать: договори, первинні документи, розрахункові документи, банківські виписки, документи щодо підтвердження відповідності продукції тощо (вичерпний перелік затверджений Наказом №567). Письмові пояснення та копії документів, можна подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Про блокування податкових накладних, виписаних на залишки товарів, які невикористані минулого року або на послуги

Чи підлягають блокуванню податкові накладні, виписані на залишки товарів, які невикористані минулого року або на послуги (транспортні, будівельні тощо)?

Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – Критерії), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником податків на постійній основі, такий платник відповідно до п. 3 Критеріїв має право надати інформацію за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).

Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Результати роботи управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області за перше півріччя 2017 року

Управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що впродовж січня –червня 2017 року, в ході проведення заходів щодо запобігання та протидії корупції, в тому числі в рамках співпраці з іншими правоохоронними органами, виявлено 16 фактів вчинення кримінальних корупційних правопорушень.Протягом зазначеного періоду проведено 51 службову перевірку і розслідування, за результатами яких керівникам територіальних підрозділів ДФС області та митниці винесено 11 подань про усунення причин та умов, що призвели до виявлених порушень. За результатами проведених перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 7 працівників та винесено 134 офіційних застережень.

Управління внутрішньої безпеки в котре звертається до представників підприємств та громадян, яким відомі факти корупції та зловживання службовим становищем, з проханням повідомляти (можете, назвавши себе, або анонімно) співробітників управління внутрішньої безпеки, які вислухають та перевірять надану Вами інформацію щодо протиправних дій працівників податкової та митної сфери, в тому числі податкової міліції. Конфіденційність звернень гарантуємо.

31 грудня 2017 року наберуть чинності зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи

Згідно наказа Міністерства фінансів України від 06.06.2017 N 556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859» (далі – Наказ №556).Наказом №556 внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N 821) та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року N 859, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1298/27743 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року N 821).Наказ №556 набирає чинності з 31 грудня 2017 року.

Форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку, викладено у новій редакції

Наказ Мінфіну України від 16.06.2017 р. № 583 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 563», який набрав чинності з дня опублікування.

Форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об’єкта оподаткування (форма Л), викладено у новій редакції.

Як рієлтору інформувати податкову про укладені за його посередництвом договори з надання послуг з оренди нерухомості

Чечелівська ДПІ повідомляє ,наказ Мінфіну України від 13.05.2017 р. № 497 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 563» (далі – Наказ №497), який з дати опублікування набрав чинності.

Наказом №497 затверджено форму Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелторів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди).

Відтепер суб’єкти господарювання, що провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надсилати інформацію до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій згідно з Порядком з 21 липня 2017 року

21 липня 2017 року набрав чинності Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій, затверджений Наказом Мінфіну від 24.05.2017 р. №523 (далі – Порядок).

Порядок, розроблений відповідно до ст.52 ПКУ, визначає порядок ведення та форму єдиної бази індивідуальних податкових консультацій. Його дія поширюється на індивідуальні податкові консультації (далі - ІПК), надані в письмовій формі.

У Порядку зазначено, що усі індивідуальні податкові консультації підлягають обов’язковій реєстрації в Реєстрі та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС і повинні містити:

назву «Податкова консультація»;

дату реєстрації;

реєстраційний номер у Реєстрі;

опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків;

обґрунтування застосування норм законодавства;

висновок з питань практичного використання норм законодавства, зазначених в ІПК.

Реєстр складається із розділів, які дають змогу здійснювати пошук ІПК за реєстраційним номером, датою, стислим змістом питань (ключові слова), номером судової справи (за наявності) та органом, що надав таку консультацію.

ІПК реєструються в Реєстрі, розміщуються відповідальним за його ведення структурним підрозділом ДФС на офіційному веб-сайті ДФС у знеособленому вигляді та не повинні містити:

найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

податкову адресу платника податків.

Інформація в ІПК має бути актуальною, якісно підготовленою і змістовною та не повинна містити персональних даних, даних з обмеженим доступом, неперевірених або неузгоджених відомостей.

У разі скасування ІПК у судовому порядку така консультація підлягає виключенню з Реєстру та заміні на нову ІПК, що надана з урахуванням висновків суду, у строки, визначені п. 53.2 ПКУ, з відміткою про те, що нова ІПК надана на підставі рішення суду.

ДФС повиннна забезпечити вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Реєстрі.

До впровадження програмного забезпечення, яке дасть змогу здійснювати перегляд ІПК у форматі PDF, Реєстр буде розміщений на офіційному веб-сайті ДФС і періодично оновлюватиметься.

Здійснено виправлення у фінансовій звітності. Чи необхідно подавати її до контролюючого органу?

ДПІ у чечелівському районі повідомляє, відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація).

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Отже, у разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлений додаток ФЗ до Декларації. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків має подати доповнення до такої Декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень у фінансовій звітності.

Закон щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних набрав чинності 26 липня 2017 року

26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13 липня 2017 року № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон).

Платники податків звільняються від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію:

податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН);

акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних, складених у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРПН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані у ЄРАН не пізніше 31.07.2017, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс), не застосовуватимуться до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017.

Тимчасово, до 31.12.2017 у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Кодексом для подання податкової звітності та обов’язково відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію.

Майже 52 мільярди гривень становив товарообіг на Дніпропетровськіймитниці ДФС за перше півріччя 2017 році.

Впродовж січня-червня 2017 року у зоні діяльності здійснено митне оформлення зовнішньоторговельних операцій суб`єктів господарської діяльності на суму близько 51,8 млрд. грн. З цієї кількості імпортовано товарів на суму понад 34,5 млрд. грн., експортовано на суму близько 17,3 млрд. грн., що складає відповідно 67 % (імпорт) та 33 % (експорт) загального обсягу зовнішнього товарообміну. У порівнянні з аналогічним періодом 2016 року цей обсяг збільшився на 40 %, причому, об’єми імпорту збільшились на 45 %, а експорту – збільшились 32 %.

У поточному році митницею оформлено 125 870 декларацій, з яких 49% – в митному режимі «імпорт» (при цьому – 41% МД типу ІМ40) та 29% – в митному режимі «експорт».

Імпорт товарів у зону діяльності митниці у звітному періоді здійснювався, в основному, з таких країн: Польща – 35,8 %, Німеччина – 20,2 %, Чехія – 4,4 %. Серед основних імпортних товарів були: речі, бувші у вжитку (3,9 % від загалу), проводи ізольовані (3,9 % від загалу), шкіра із шкур ВРХ (3,7 % від загалу). Країною походження товарів, що імпортувались у 2017 році, були Польща (28,9 %), Німеччина (17,4 %), Китай (8,0 %) та інші.

Експорт товарів у вказаний період здійснювався, в основному, у такі країни: Польща (29,9 %), Німеччина (14,7 %), Чехія (7,9 %). Серед основних експортних товарів були: проводи ізольовані (27,2 % від загалу), меблі для сидіння (11,1 % від загалу), олія соняшникова (3,5 % від загалу).

Станом на 01.07.2017 року на обліку у Дніпропетровській митниці ДФС знаходиться 5 835 осіб, які здійснюють операції з товарами. Зовнішньоекономічну діяльність у січні-червні 2017 року здійснювали 3 186 суб’єктів господарювання.

До уваги суб’єктів господарювання: як правильно подати декларацію при придбанні транспортного засобу

ДПІ у Чечелівському районі роз’яснює який перелік автомобілів зазначає СГ в декларації з транспортного податку у разі переходу права власності протягом року на об’єкти оподаткування: всі чи лише придбані протягом року.

Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Відповідно до підпункту 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Форма Податкової декларації з транспортного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 за № 474/26919 (далі – Наказ № 415). Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.

Враховуючи вимоги пункту 46.6 статті 46 ПКУ юридичні особи – платники транспортного податку будуть звітувати за формою, встановленою Наказом № 415 починаючи з 01.01.2016 року – наступного базового податкового (звітного) періоду.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення показників звітної декларації до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період платником податків подається нова звітна декларація (п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516).

Тобто, суб’єкт господарювання, який вперше подає декларацію за новопридбаний об’єкт оподаткування (легкові автомобілі) та звітує за рік, у полі «Тип декларації» зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новопридбаний об’єкт оподаткування (легкові автомобілі) відбувся до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання декларації (після 20 лютого звітного року), юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Таким чином, якщо платник податку на поточний рік подав звітну податкову декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

Як платнику визначити правильність нарахування плати за землю

Базою оподаткування платою за землю (далі – Плата) є вартість земельної ділянки визначена як величина рентного доходу - доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон)).

Нормативна грошова оцінка - оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:

- 5 - 7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;

- 7 - 10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (частина третя ст. 18 Закону), для визначення:

- розміру земельного податку;

- орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;

- показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).

Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон про Кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) - єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст. 2 Закону про Кадастр).

Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про:

- цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст. 21 Закону про Кадастр);

- нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про Кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст. 21 Закону про Кадастр).

При цьому п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З огляду на встановлену ст. 18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, п. 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.

Поширення набула практика, отримання платниками Плати довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оціни земель для таких земельних ділянок не була складена та затверджена органом місцевого самоврядування у порядку встановленому ст. 23 Закону.

За таких обставин, мають місце чисельні запити щодо надання податкових консультацій у частині визначення порядку уточнення податкових зобов'язань з Плати за 2017 рік.

З огляду на викладене, для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік, платники обчислюють таку, керуючись ст. 21 Закону про Кадастр, враховуючи:

- нормативну грошову оцінку земель,

- дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,

- коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Коли і які з неприбуткових організацій мають подати звіт

20 червня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» (далі – Звіт), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за № 653/30521 (далі - наказ № 469).

Наказом № 469 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 932/29062) та викладено у новій редакції форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі - Звіт).

Затвердження нової форми Звіту обумовлено внесенням Законами України від 06 жовтня 2016 року № 1667-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» (далі - Закон № 1667) та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797) суттєвих змін та доповнень до положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс), пов'язаних з оподаткуванням неприбуткових організацій.

Відповідно до статті 46 Кодексу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) прирівнюється до податкової декларації та складається з урахуванням вимог статей 48, 49 Кодексу.

Оскільки відповідно до положень підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Кодексу у разі недотримання неприбутковим підприємством, установою, організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленному порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Щодо несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків

Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України № 2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків», (далі – Закон).

Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120¹.1 статті 120¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 2-1.10 статті 201 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.

Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120².1 статті 120² Кодексу, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 Кодексу, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року вважаються своєчасно зареєстрованими.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані у ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

У разі, якщо до дати набрання чинності Законом до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені статтею 126 Кодексу, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30 червня 2017 року, контролюючий орган скасовує в порядку, визначеному статтею 55 Кодексу, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

До бюджету Дніпропетровщини надійшло майже 1,4 млрд грн ПДФО

Протягом січня-червня 2017 року платники податків Дніпропетровської області сплатили до зведеного бюджету 1 млрд 379 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 50,5% більше ніж за відповідний період минулого року. Зокрема, до місцевих бюджетів сплачено понад 1 млрд 33 млн ПДФО, а до державного – майже 345 млн грн.

Податок на доходи фізичних осіб продовжує зберігати позицію найвагомішого за обсягом джерела наповнення дохідної частини місцевих бюджетів.

Варто зазначити, що надходження ПДФО до усіх місцевих бюджетів у розрізі міст та районів, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Приріст, в основному, пов'язаний з підвищенням з 1 січня 2017 року рівня мінімальної заробітної плати до 3200 гривень та профілактичною роботою, пов’язаною із легалізацією найманої праці.

Спадщина і ПДФО: в який момент виникає об’єкт оподаткування при нотаріальному посвідченні спадкового договору

Відповідно до положень Цивільного кодексу України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації. Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації. Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема, внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини.

Зауважуємо, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Щодо виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій

Чечелівська ДПІ нагадує, відповідно до п. 35 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації), внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що не відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність до норм п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 01 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру.

Тимчасово, до 01 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених п.п 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами (далі – постанова № 440).

Згідно з абзацом шостим пункту 2 постанови № 440 неприбуткові організації, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються контролюючим органом з Реєстру з урахуванням положень пп. 16 і 17 Порядку, затвердженого постановою № 440.

Таким чином, виключення зазначених вище організацій з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу у зв’язку з невідповідністю неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу (абзац четвертий пункту 16 Порядку, затвердженого постановою № 440).

Під час виключення організації з Реєстру раніше присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується з 01 липня 2017 року.

Чи може пара, яка не перебуває у шлюбі, скористатися ПСП на спільних дітей

Чечелівська ДПІ повідомляє на яку соціальною податковою пільгою та при якому граничному розмірі доходу мають право батьки, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі.

Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ. Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ). Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році – 800,0 гривень).

Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2017 році – 2240,0 грн. (1600 грн. х 1,4)). Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 % суми пільги визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 800,0 грн.) - у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ). При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.

Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Отже, батьки, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, при отриманні доходу у вигляді заробітної плати мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 800 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ. При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у 2017 році – 4480 грн на місяць, другому – 2240 грн.

Податкова знижка на навчання: розрахунок за наслідками 2016 року

ДПІ у Чечелівському районі наголошує який алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками 2016 року.

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ. Cлід зауважити, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 163 ПКУ, згідно з яким платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Однак, з метою реалізації права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат понесених на навчання за підсумками 2016 року, застосовуються норми ПКУ чинні у 2016 році.

Так, згідно з редакцією п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, яка діяла до 01 січня 2017 року, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1930 гривень).

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності. Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2016 року розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 23160 грн. (1930 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 19300 грн. (1930 грн. х 10 міс.);

- розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій через кібератаку

Набрав чинності Закону України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків».

Відповідно до цього Закону, тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.

Документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.10 наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

У першому півріччі виявлено 0,9 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно

З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 61,7 відс. перевірених платників.

До бюджетів донараховано близько 167 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, понад 72 млн. грн. єдиного внеску та майже 13 млн. грн. військового збору.

За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено 0,9 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, працівники ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, обстежували виробничі, торгові приміщення юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проводили роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 19 тис. трудових угод з найманими працівниками.

У січні – червні 2017 року за рахунок проведення спільних роботи територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 699,6 млн. грн., надійшло 59,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 334,0 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – червні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 8,6 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 7,9 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 18,4 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 23,1 млн. грн., військового збору – 1,5 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – червні цього року підвищили рівень виплат понад 12,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 34,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

Представники Офісу технічної допомоги Казначейства США продовжують цикл тренінгів за напрямом ефективного управління персоналом

У рамках реалізації Програми Офісу технічної допомоги Казначейства США для Державної фіскальної служби України на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС за участі Філіпа Бранда (керівника проекту ОТД) та Леслі Леркіндер (радника ОТД) 27 липня 2017 року Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом організовано другий дводенний тренінг з управління персоналом (HR) за участі представників підрозділів по роботі з персоналом апарату ДФС, територіальних органів ДФС м. Києва та Київської області.

В основу програми цього навчального курсу покладено базові модулі, які вивчалися під час тренінгу 15-16 червня та 20-21 червня 2017 року керівниками підрозділів по роботі з персоналом всіх територіальних органів ДФС, зокрема: визнання та управління конфліктами на робочому місці, ефективне використання резюме/резюме як інструмент для підбору та відбору, техніки проведення співбесіди з кандидатами.

“Сьогоднішній поглиблений тренінг допоможе вдосконалити здобуті раніше теоретичні знання та відпрацювати на практиці проблемні моменти, які виникають в нашій щоденній роботі. Сподіваюсь, що успішне впровадження цього навчального тренінгу та подальша плідна співпраця ДФС з Офісом технічної допомоги стануть важливим кроком на шляху удосконалення та змін у процесах управління персоналом в органах ДФС в цілому”, – зазначила директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Тетяна Пажитнова.Нагадаємо, що у рамках реалізації Програми Офісу технічної допомоги Казначейства США для Державної фіскальної служби України у грудні 2016 року пройшов апробацію пілотний проект - навчальний тренінг “Введення до основних програм управління людськими ресурсами” для працівників підрозділів по роботі з персоналом ГУ ДФС у м. Києві та Київській області, Київської міської та Київської митниць ДФС, Офісу великих платників податків ДФС.

У Міжрегіональній митниці ДФС відбулася робоча нарада з питань аналізу та управління ризиками

20 липня 2017 відбулася робоча зустріч керівництва Міжрегіональної митниці ДФС з представниками проекту Федерального Міністерства фінансів Німеччини та керівниками департаментів Державної фіскальної служби України з питань аналізу та управління ризиками, організації спільних заходів з протидії митним правопорушенням.

Під час зустрічі було надано позитивну оцінку роботі Міжрегіональної митниці ДФС, проте наголошено, що на даний час митниця працює у ситуативному форматі, не використовуючи у повному обсязі надані повноваження та фаховий потенціал.

Учасники зустрічі підкреслили, що Міжрегіональна митниця ДФС повинна стати потужним митним органом зі специфічними повноваженнями, здатним у повному обсязі виконати функції будь-якої митниці в частині контролю за якістю та повнотою здійснення митних процедур.

Створення Департаменту таргетингу та управління митними ризиками має стати запорукою забезпечення належного рівня співпраці між митницею і відповідними департаментами у напрямі аналізу ризиків, моніторингу ризикових операцій, та основою для проведення системних контрольних заходів силами Міжрегіональної митниці ДФС. Одночасна співпраця з Місією має позитивно вплинути на рівень організації протидії митним правопорушенням.

Представник Федерального Міністерства фінансів Німеччини Райнер Бойсель повідомив про функцій Місії, яку він представляє в Україні, а також про те, що наступний проект з вдосконалення системи аналізу ризиків зазначеної Місії буде відбуватись на базі Міжрегіональної митниці ДФС. Представник Місії поінформував про специфіку роботи митних органів Німеччини, необхідність покращення обміну інформацією, забезпечення сучасними засобами митного контролю, посилення аналітичної складової задля ефективного функціонування митних органів та висловив готовність взяти участь у налагодженні такої співпраці.

Під час наради було зазначено, що на даний час пріоритетні прагнення ДФС умовно мають три основні напрями, зокрема:

інтегроване управління кордонами;

зміни до законодавства з метою імплементації європейських норм та стандартів;

боротьба з корупцією та повернення довіри суспільства до роботи митних органів.

У цьому контексті учасники зустрічі обговорили перспективи та основні аспекти співпраці, зокрема, в частині обміну досвідом, проведення спільних міжнародних заходів та консультацій.

За результатами наради було ухвалено рішення про започаткування співпраці Міжрегіональної митниці ДФС з Департаментами таргетингу та управління митними ризиками, організації митного контролю з метою посилення аналітичної складової при плануванні та проведенні контрольних заходів Міжрегіональною митницею ДФС для підвищення ефективності роботи з виявлення та припинення митних правопорушень в рамках спільної робочої групи.

У пункті пропуску «Бориспіль» затримано партію контрабандного бурштину, приховану у кондитерських виробах

Для проходження митного контролю громадяни обрали спрощену систему – «зелений коридор», що означає відсутність у них предметів для декларування а також заборонених або обмежених для переміщення через митний кордон України.

Валізи з бурштином крупних фракцій, які належали цим іноземцям, було виявлено у багажному відділенні терміналу.

Складається протокол про порушення митних правил. Бурштин вилучено до винесення судом рішення у справі. Триває його зважування.

Сплата ЄСВ, податку на доходи фізичних осіб та військового збору зросла більш ніж на третину

Протягом першого півріччя 2017 року до зведеного бюджету надійшло 77,7 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

За його словами, це на 35,4%, або на 20,3 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали майже 57,4 млрд. грн.

«У червні податку на доходи фізичних осіб було сплачено 15,3 млрд. грн. Цей показник на 37,4% перевищує аналогічний період минулого року», – зазначив Павло Дроняк.

Посадовець також розповів, що на підтримку армії платники перерахували майже 6,9 млрд. грн. військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього збору зросла на 31,9%, або майже на 1,7 млрд. грн. З них у червні до державного бюджету сплачено 1,3 млрд. грн. військового збору, що на 36,2% більше червня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування забезпечено у сумі 84,3 млрд. грн.. Цей показник на 22 млрд. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У червні єдиного внеску було сплачено у сумі майже 16,7 млрд. грн., або майже на 5 млрд. грн. більше червня минулого року.

До уваги платників податку на додану вартість!

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601(далі- Повідомлення).

Крім того, повідомляємо, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).Також звертаємо увагу, що у разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Повідомлення щодо підтвердження реальності здійснених операцій по відмовленим податковим накладним опрацьовуються протягом 5 днів

Комісія ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оперативно, протягом 5 днів опрацьовує повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС 14 липня.

«Наші працівники працюють у посиленому режимі. Всі надані пакети документів оперативно опрацьовуються та надаються відповідні висновки по кожному такому повідомленню. На сьогодні за результатами розгляду надісланих повідомлень підтверджено 40% та відмовлено у реєстрації 60% податкових накладних/розрахунків коригування», – розповів Микола Чмерук.

Він, зокрема, звернув увагу присутніх на необхідності подання виключно тих документів, які свідчать про реальність операції по відмовленим податковим накладним.

«Ті документи, які надходять до нас в електронному вигляді, потребують набагато менше часу для підготовки відповідного рішення. На опрацювання документів, які подаються у паперовому вигляді, потрібно більше часу через їх великий обсяг. Тому дуже просимо не надсилати зайвих та непотрібних документів, оскільки це полегшить нам роботу та дасть змогу вчасно реагувати на всі звернення», – підкреслив посадовець.

Він також зазначив, що на сьогодні ДФС проводить роз’яснювальну роботу не лише серед платників податків, а й серед своїх співробітників.

«Ми бачимо проблемні питання, які виникають при реєстрації податкових накладних та їх зупиненні, і намагаємося оперативно їх вирішувати», – наголосив посадовець.

У свою чергу представники громадськості висловили зауваження щодо необхідності доопрацювання критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі. Всі напрацювання податкового комітету Громадської ради будуть передані до фіскальної служби для їх врахування у подальшій роботі.

Зацікавленість з боку представників фіскальної служби у діалозі з представниками громадськості та бізнесу щодо врегулювання питань, пов’язаних з ситуацією щодо призупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Крім того, фахівці ДФС завжди беруть активну участь у роботі податкового та митного комітетів Громадської ради та завжди відкриті до співпраці.

СІЛЬГОСПВИРОБНИКАМ - РІЧНИМ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

Чечелівська ДПІ нагадує. З 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Внесення цих змін зумовлено новими правилами в оподаткуванні прибутку підприємств, що діють з 01.01.2017.

Так, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України уточнено річний податковий період для виробників сільгосппродукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року).

Для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ).

Бізнес звільнили від штрафів за несвоєчасну реєстрацію накладних через кібератаку

13 липня на вечірньому засіданні Верховна Рада України прийняла закон, яким постраждалим від кібератаки платникам податків продовжили до 31 липня термін подання податкових та акцизних накладних.

Сектор організації роботи

СІЛЬГОСПВИРОБНИКАМ - РІЧНИМ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

З 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Внесення цих змін зумовлено новими правилами в оподаткуванні прибутку підприємств, що діють з 01.01.2017.

Так, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України уточнено річний податковий період для виробників сільгосппродукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року).

Для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ).

Можливість фізичної особи – засновника юридичної особи на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Внесено зміни до декларування валютних цінностей, доходів та майна

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 №524, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №762/30630 (далі – Наказ №524).

Зазначеним Наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (зареєстровано у Мінюсті України 11.01.1996 за №18/1043) (далі – Наказ №207).

Так, Наказом №524 уточнено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності у Національному банку України (далі – НБУ) (раніше – в регіональних відділеннях НБУ) та у державних податкових інспекціях (далі – ДПІ) за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності (без змін) (п.2 Наказу №207).

Також виключено пункти 4 та 5 Наказу №207, відповідно до яких:

- про проведення декларування регіональними відділеннями НБУ і ДПІ суб’єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми (додаток) (п.4 Наказу №207);

- довідка про проведення декларування в регіональних відділеннях НБУ та ДПІ є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності (п.5 Наказу №207).

Пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством

Згідно з п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.

Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:

- визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

- повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, формою, яку надсилають контролюючим органам.

Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

- у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

- у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI «Акцизний податок» ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

До уваги громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Чечечлівська ДПІ нагадує, що

31 липня, понеділок, останній день сплати

• податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2016 року, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами.

Форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухомість

24.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 №483 (далі – Постанова №483).

Постановою №483 відповідно до п.п.72.1.2.4 п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72, абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266, абзаців другого та третього п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені форми:

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку (далі – Типове рішення 1);

- типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Типове рішення 2).

До кожної із зазначених форм Типових рішень затверджені, як додатки, форми:

- «Ставки земельного податку» (додаток 1 до Типового рішення 1);

- «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 1 до Типового рішення 2);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку» (додаток 2 до Типового рішення 1);

- «Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (додаток 2 до Типового рішення 2).

Нагадаємо, що відповідно до абзацу четвертого п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ стосовно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Абзацами другим та третім п.284.1 ст.284 ПКУ стосовно земельного податку визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Постанова №483 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

Порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій,якщо втрачена та/або пошкоджена інформація через кібератаку

26.07.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143).

Відповідно до цього Закону, тимчасово, до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом №2143 зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу, документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.10 розділу 6 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, зі змінами та доповненнями у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Разом з тим, відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.

Якщо основні засоби не призначенні для використання у госпдіяльності, то у податковому обліку амортизація на них не нараховується

Чечелівська ДПІ повідомляє, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.

Так, на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності збільшується фінансовий результат до оподаткування (п. 138.1 ПКУ). Крім того, фінрезультат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації ОЗ або НМА.

Розрахунок амортизації ОЗ або НМА здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп. 138.3.2-138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації визначають вартість ОЗ та НМА без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухобліку.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема:

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, якщо основні засоби або нематеріальні активи не призначені для використання у госпдіяльності, то у податковому обліку амортизація на такі об’єкти основних засобів або нематеріальні активи згідно з вимогами пп. 138.3.1 ПКУ не нараховується.

09.08.17 -останній день подання

Останній день подання податкової декларації рентної плати з розрахунком за ІІ квартал:-рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;-рентної плати за спеціальне використання води;- рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини.Пункт 257.1 статті 257 розділу IX Податкового кодексу України .Останній день подання податкової декларації екологічного податку за ІІ квартал.Пункт 250.2 статті 250 розділу VІІI Податкового кодексу України.Останній день подання податкової декларації туристичного збору за півріччя.Підпункт 268.7.3 пункту 268.7 статті 268 розділу XІI Податкового кодексу України.Підпункт 268.7.3 пункту 268.7 статті 268 розділу XІI Податкового кодексу України.Останній день подання податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя.Підпункт 2681.5.3 пункту 2681.5 статті 2681 розділу XІI Податкового кодексу України.Останній день подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи – юридичними особами за півріччя.Пункт 294.1 статті 294 розділу ХІV Податкового кодексу України.Подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою – підприємцем при переході зі спрощеної системи оподаткування, або вперше зареєстровані протягом ІІ кварталупп. 177.5.2 п. 177.5. ст. 177 ПКУ

пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУПодання податкової декларації платника єдиного податку для платників ІІІ групип. 296.3 ст. 296 ПКУ

пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУОстанній день подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2017 року та фінансової звітності за ІІ квартал 2017 року, платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталуп. 46.2 ст. 46, пп. 49.18.2 ст.49 та п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VIОстанній день подання розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності за ІІ квартал 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює кварталупп. 49.18.2 п. 49.18. ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VIОстанній день подання розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за ІІ квартал 2017 року платниками, у яких податковий період дорівнює кварталупп. 49.18.2 п. 49.18. ст.49 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VIОстанній день подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю державними унітарними підприємствами та об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за ІІ квартал 2017 рокуп. 46.2 ст. 46, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст.49 та п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету розрахунку частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та об’єднаннями, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 р. №138Останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за ІІ квартал 2017 року, платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталупп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 розділу ІІ та п. 202.2 ст. 202 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

Актуально для платників податку на додану вартість

Чечелівська ДПІ нагадує, що у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (далі – Повідомлення).

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу, всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений у розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Щодо несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків

Державна фіскальна служба України у листі від 26.07.2017 №19796/7/99-99-12-02-01-17(далі – лист ДФС №19796) стосовно незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків повідомила таке.

1. Щодо реєстрації податкових накладних.

Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон №2143), що набрав чинності 26.07.2017.

Законом визначено, що штрафні санкції, передбачені п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених п.201.10 ст.201 ПКУ, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31.07.2017.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані в ЄРПН не пізніше 31.07.2017 вважаються своєчасно зареєстрованими.

Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1202.1 статті 1202 ПКУ, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених статтею 231 ПКУ, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31.07.2017.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані в ЄРАН не пізніше 31.07.2017 вважаються своєчасно зареєстрованими.

Зважаючи на те, що згідно з Законом №2143 податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31.07.2017 включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду у межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

2. Щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

Законом №2143 визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.126.1 ст.126 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017.

У разі, якщо до дати набрання чинності Законом №2143 до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені ст.126 ПКУ, за порушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30.06.2017, контролюючий орган скасовує у порядку, визначеному статтею 55 ПКУ, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

Затверджено нову форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)

28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за №839/30707 (далі – Наказ №568).

Наказом №568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) та Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:

- заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява);

- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.

Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.5 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

Наказом №568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №795 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за №8/24785.

Наказ №568 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.07.2017 №59.

ПРО ОПРИБУТКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕДАЧУ ДО БАНКУ ГОТІВКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РРО

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 03.07.2017 р. N 937/6/99-99-14-05-01-15/ІПК щодо вимог законодавства про оприбуткування, зберігання, передачу до банку готівкових коштів та використання операції "службове внесення" на реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 2 Закону N 265 визначено поняття місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 червня 2016 року N 547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктом 13 ст. 3 Закону N 265 передбачено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У випадку якщо підприємство не має можливості зберігати всю суму готівкових коштів у ящику РРО, частину готівки можна зберігати в сейфі за умови його знаходження на місці проведення розрахунків. При цьому сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків (у ящику РРО та сейфі) має відповідати сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора.

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" та з метою удосконалення готівкових розрахунків Правлінням Національного банку України постановою від 15.12.2004 N 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення N 637).

Пунктом 2.6 Положення N 637 передбачено, що уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

ВІДТЕПЕР РИЗИКИ ПРИ АДМІНІСТРУВАННІ ПДВ КЕРОВАНІ

Повноцінно запрацювала електронна система управління ризиками при адміністрування ПДВ, яка автоматично буде зупиняти реєстрацію ризиками податкових накладних. Щомісячний економічний ефект від впровадження такої системи лише у тестовому режимі вже перевищує 1 млрд. грн.

У квітні 2017 року систему було запроваджено у тестовому режимі, а з 1 липня система функціонує повноцінно.

Так, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття.

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування.

З 1 серпня 2017 року розпочинає роботу Фонд соціального страхування України

У зв’язку з реорганізацією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України усі права та обов’язки згаданих фондів переходять до новоутвореного Фонду соціального страхування України та його робочих органів.

Для своєчасного матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, подання звітності по коштах Фонду з 01 серпня 2017 року страхувальникам (підприємствам, установам, організаціям) та застрахованим особам необхідно звертатись до відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Як розрахувати дивідендний авансовий внесок при від’ємному значенні об’єкта оподаткування

Авансовий внесок розраховується із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, установленою п. 136.1 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок уноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума авансового внеску, яка має бути сплачена під час виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) у звітному (податковому) періоді, відображається в рядку 6 Додатка АВ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, та переноситься до рядка 20 декларації.

Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, відображається в рядку 4 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток. При цьому згідно з формою Додатка АВ для розрахунку цієї суми враховується позитивне значення об’єкта оподаткування (рядок 04 декларації).

Тож якщо дивіденди сплачуються за податковий (звітний) рік, за результатами якого об’єкт оподаткування має від’ємне значення, авансовий внесок із податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету до/або одночасно з виплатою таких дивідендів, розраховується з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Кому та яку слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року

Чечелівська ДПІ нагадує, щоквартально декларацію з податку на прибуток підприємств повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2016 рік понад 20 млн. грн.

Подати декларацію за півріччя 2017 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2017 року.

Крім цього, за підсумками першого півріччя 2017 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Також платникам єдиного податку-юридичним особам третьої групи слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів засновникам-юридичним особам та сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року необхідно не пізніше 9 серпня 2017 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 18 серпня 2017 року.

Крім цього, слід зазначити, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Мінфіна від 28.04.2017 р. № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – наказ № 467).

Враховуючи, що видання наказу № 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, Державною фіскальною службою України в листі від 30.06.2017 р. №16989/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467» рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Про застосування пільг з податку на прибуток та земельного податку суб’єктами літакобудування

У зв’язку з надходженням запитів платників податків – суб’єктів літакобудування та враховуючи лист Міністерства фінансів України від 23.06.2017 р. № 11210-08-10/16780 Державна фіскальна служба України у листі від 17.07.2017 р. № 18731/7/99-99-15-02-02-17 роз’яснила наступне.

Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення «Податкового кодексу України (далі-Кодекс) тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств-суб’єктів літакобудування , що підпадають під дію норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2662-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі - Закон № 2660) і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Пунктом 7 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що до 1 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону № 2660 і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.

Отже, оскільки відповідно до норм пункту 41 підрозділу 4 та пункту 7 підрозділу 6 розділу ХХ Кодексу від сплати податку на прибуток та земельного податку звільняються суб’єкти, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів, суб’єкти господарювання, які здійснюють капітальний (середній) ремонт, реконструкцію, модернізацію, обслуговування літальних апаратів та/або авіаційних двигунів, не підпадають під пільгове оподаткування зазначеними податками.

Коли податківці можуть оштрафувати за неподачу трансфертної документації

Штраф за п. 120.3 ПКУ за неподачу на запит фіскалів трансфертної документації накладають, якщо такі документи не були подані протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту (а не із дати запиту!).Платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті (пп. 39.4.8 ПКУ).

Власник нежилого приміщення в багатоквартирному будинку не сплачує податок на землю, а компенсує його ОСББ на підставі відповідної цивільно-правового договору

Відповідно до ст. 42 ЗКУ земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також прилеглі до них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються:

в постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками;

у власність або постійне користування співвласникам таких будинків.

Таким чином, земельну ділянку, на якій розташовано багатоквартирний будинок, що знаходиться у власності або у постійному користуванні ОСББ або керуючої організації і така організація співвласників сплачує земельний податок, а співвласники, в тому числі юридичні особи, які володіють нежитловими приміщеннями в такому будинку, в свою чергу , компенсують цієї організації витрати по сплаті земельного податку на підставі укладених цивільно-правових договорів.

Нагадаємо, що раніше органи ДФС наполягали на внесенні плати за землю саме власниками нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно та їх в принципі не цікавило питання про неможливість отримання власником нежитлового приміщення довідки про нормативну грошову оцінку частини земельної ділянки, що припадає на таке приміщення.

Для застосування зменшеної ставки податку нерезеденту необхідно подати довідку

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).

Тобто, зазначена довідка користується доказовою силою офіційних документів на території України за умови:

- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;

або - засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;

або - наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ст. 103 ПКУ).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ).

Уточнення земподатку у 2017 році: які параметри впливають на базу оподаткування

Необхідно враховувати під час уточнення податкових зобов’язань із плати за землю за 2017 рік. Оскільки численні запитання платників податку переважно стосуються земель у межах населених пунктів, уважаємо, що їх спричинив новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.16 р. № 489 (далі — Порядок № 489), який застосовується з 1 січня 2017 року. Ним, зокрема, запроваджено нові коефіцієнти функціонального використання земель.

На думку контролерів, під час обчислення податкового зобов’язання з плати за землю за 2017 року потрібно враховувати:

нормативну грошову оцінку земель;

дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.

Сукупно це може означати, що базу оподаткування на 2017 рік слід обчислювати без урахування нововведень, запроваджених Порядком № 489, якщо землеоцінювальні роботи проводили, а техдокументацію з нормативної грошової оцінки затверджували, керуючись старим порядком. Але, на жаль, контролери уникнули прямої відповіді на це питання.

Фізична особа – засновник юридичної особи не має права на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 63.3 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Як обліковувати плату за землю, яку сплачує кооператив, що управляє будинком

Тарифи з надання послуг на утримання прибудинкової території формуються з урахуванням площі земельної ділянки як об’єкта оподаткування, а також напрямів її використання.

Отож, кооперативу, що управляє багатоквартирним будинком, доцільно включати суму плати за землю до складу інших прямих витрат (п. 14 П(С)БО 16 «Витрати») як витрат, що віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат (а саме — площі земельної ділянки) економічно доцільним шляхом.

Якщо квартира понад 300 кв.м., яку суму податку на нерухоме майно необхідно сплачувати?

Чечелівська ДПІ інформує, що за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якогоперевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), розрахована сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку) (пп.266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).

Звертаємо увагу, що пільги з податку, передбачені для фізичних осіб не застосовуються до:

об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі ( для квартири – 300 кв.м. (60 х 5 = 300));

об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (пп.266.4.3 п.266.4 ст. 266 Податкового кодексу України).

Наприклад: У власності фізичної особи перебуває квартира 350 кв.м. Розраховуємо суму податку, яку необхідно сплатити:

350 кв.м. х 13,78 (ставка податку) = 4823 грн + 25000 (за перевищення загальної площі квартири 300 кв. м.) = 29823 грн (сума податку).

Відповідальність фізичної особи за несплату/ несвоєчасну сплату плати за землю

Нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться фіскальними органами за місцем знаходження земельної ділянки.

Фіскальні органи надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та визначаються строки її сплати.

Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Отже, оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання з плати за землю, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у зазначених розмірах.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена 54.5 ст. 54; п. 126.1 ст.126; п. 286.5 ст. 286; п. 287.5 ст. 287; п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України.

Актуально для платників податку на додану вартість!

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку

коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник

податку має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України,

яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в

ЄРПН або відмову у такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів,

зазначені у підпункті «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зі

змінами та доповненнями з повідомленням щодо подачі документів про

підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим

накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (далі –

Повідомлення).

Як зазначила Державна фіскальна служба України на головній сторінці

офіційного веб-порталу, всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до

табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними

знаками).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань

Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений у

розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Щодо несанкціонованого втручання

у роботу комп’ютерних мереж платників податків

Чечелівська ДПІ інформує, що Державна фіскальна служба України у листі від 26.07.2017 No19796/7/99-99-12-02-01-17(далі –лист ДФС No19796) стосовно незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованоговтручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків повідомила таке.

1.Щодо реєстрації податкових накладних.Верховною Радою України 13.07.2017 прийнято Закон України No2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків» (далі – Закон No2143), що набрав чинності26.07.2017.Законом визначено, що штрафні санкції передбачені п.1201.1 ст.1201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за порушення граничних строківреєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), встановлених п.201.10 ст.201 ПКУ, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31.07.2017. Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані в ЄРПН не пізніше 31.07.2017 вважаються своєчасно зареєстрованими.Законом також визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 1202.1статті 1202 ПКУ, за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених статтею 231 ПКУ, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31.07.2017.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, які були складені у період з 01.06.2017 по 30.06.2017 та зареєстровані в ЄРАН не пізніше 31.07.2017 вважаються своєчасно зареєстрованими.

Зважаючи на те, що згідно з Законом No2143 податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31.07.2017 включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду у межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

2. Щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов’язань.

Законом No2143 визначено, що штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.126.1 ст.126 ПКУ, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017. У разі, якщо до дати набрання чинності Законом No2143 до платника податків контролюючим органом застосовано штрафні санкції, передбачені ст.126 ПКУ, запорушення правил сплати (перерахування) податків за результатами подання податкової звітності із граничним строком сплати 30.06.2017, контролюючий орган скасовує у порядку, визначеному статтею 55 ПКУ, податкове повідомлення-рішення про нарахування сум таких штрафних санкцій.

Затверджено нову форму довідки про подану декларацію про майновий стан і

доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань)

28.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017

No568, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за No839/30707

(далі – Наказ No568).

Наказом No568 затверджена форма довідки про подану декларацію про майновий

стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов

язань) (далі – Довідка) та

Порядок її оформлення і видачі (далі – Порядок).

Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на

підставі:

- заяви платника податків про видачу Довідки

за формою, наведеною у додатку

до Порядку (далі – Заява)

;

- податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим

представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт

Податкового

кодексу України

від 02.12.2010 No2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ),

яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням

найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде

подано платником податків.

3

Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного

зв

язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного

документообігу та е

лектронного цифрового підпис

у.

Відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ платники податку – резиденти, які

виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до

контролюючого органу Декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують

виїзду

(

п.5 Порядку).

Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:

- платникам податків, які звернулися відповідно до п.179.12 ст.179 розділу IV

ПКУ,

протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;

- платникам податку

резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце

проживання та які звернулися відповідно до п.179.3 ст.179 розділу IV ПКУ,

протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати

належної суми податку.

Наказом No568 також визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства

доходів і зборів України

від 11.12.2013 No795 «Про затвердження форми довідки про

подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи

фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) та

Порядку її заповнення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2014 за

No8/24785

.

Наказ No568 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від

28.07.2017 No59

За яким кодом потрібно відобразити відшкодування комунальних послуг орендодавцю - відповідають податківці

Якщо орендар не укладає договорів на споживання комунальних послуг та енергоносіїв із їх постачальниками, а відшкодовує (компенсує) орендодавцеві витрати на їх оплату, у договорі оренди визначають порядок обчислення вартості спожитих орендарем комунальних послуг та енергоносіїв і їх оплати (відшкодування, компенсації).

Орендодавець — небюджетна організація включає до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані від орендаря як відшкодування (компенсацію) будь-яких витрат, передбачених договором оренди. Позаяк вони є складовою постачання послуг оренди. Орендодавець складає податкову накладну на суму орендної плати, яка включає відшкодування (компенсацію) витрат, пов’язаних з утриманням та обслуговуванням орендованого майна.

Отже, відшкодування вартості комунальних послуг матиме такий самий код за Державним класифікатором продукції та послуг, як і власне послуга оренди - 68.20, адже відшкодування комунальних послуг є складовою орендної послуги.

Заява на реєстрацію платником ПДВ подана несвоєчасно: чи можна самостійно сплатити суму податку, нараховану до реєстрації?

Чечелівська ДПІ зазначає, що згідно з п. 201.8 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму податку, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

Запорізькі митники виявили 240 незадекларованих косметичних засобів з Туреччини

Чергова спроба провезти в Україну товари, вартість яких необхідно обов'язково задекларувати, виявилася невдалою.

У міжнародному аеропорту м. Запоріжжя під час оформлення пасажирів рейсу "Стамбул – Запоріжжя" громадянин України самостійно обрав для проходження "зелений коридор", не заповнюючи митну декларацію.

У його багажі, окрім особистий речей, знаходилось 240 флаконів косметичного засобу для волосся. Документи, які б підтверджували їх вартість, пасажир не мав. Крім того, він вирішив їх не декларувати.

Відповідно до інформації, що міститься на веб-порталі виробника, мінімальна вартість одного флакону складає 46$. Отже загальна сума перевищувала норму, встановлену ч.4 ст. 374 Митного кодексу України.

Таким чином, вартість даної продукції, що більша за одну тисячу євро, повинна бути оподаткована ввізним митом та податком на додану вартість.

Місія МВФ представила свої рекомендації до плану реформ ДФС

Рекомендації до плану впровадження реформ Державної фіскальної служби України передали сьогодні, 1 серпня, експерти Департаменту з податково-бюджетних питань Міжнародного валютного фонду в.о. Голови ДФС Мирославу Продану. Рекомендації були складені за результатами роботи місії, яка тривала в ДФС з 19 липня по 1 серпня поточного року.

У документі, зокрема, визначено масштабність реформ, результати, яких вони покликані досягти, ризики виконання та можливі шляхи управління ризиками тощо. Також складено дорожню карту заходів, які потрібно здійснити для досягнення цих цілей.

«Ми вдячні представникам місії МВФ за проведену роботу. Впевнений, що зроблений міжнародними експертами детальний і ґрунтовний аналіз тих реформ, які зараз тривають в фіскальній службі, дозволить нам більш ефективно та скоординовано працювати у цьому напрямі», – підкреслив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Так, місією МВФ визначено, що перегляд бізнес-процесів та ІТ-сервісів ДФС, реорганізація центрального апарату фіскальної служби на основі функціонального принципу має стати тим підґрунтям, яке дозволить провести масштабні реформи всередині служби, а також стати партнером для платників і бізнесу. Звичайно, розпочинати цей процес необхідно з належних змін у законодавстві після узгодження позицій між урядом та парламентом.

У свою чергу, Мирослав Продан запевнив представників місії у готовності ДФС взяти активну участь у впроваджені визначених заходів

Він також наголосив, що має чітке бачення моделі майбутньої фіскальної служби та усвідомлення всіх необхідних процесів для створення сприятливого бізнес-клімату. Головним у досягненні цих цілей є об’єднання в єдиний механізм усіх зацікавлених сторін і рекомендації МВФ стануть в нагоді у цій роботі.

Учасники зустрічі домовилися про відпрацювання проекту звіту для його доповнення пропозиціями української сторони, коментарями щодо окремих пунктів та затвердження кінцевого варіанту документу протягом місяця.

ДФС: Зареєстровано 19,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 105 млрд. гривень

З початку роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 1 серпня) в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано майже 19,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ майже 105 млрд. гривень.

За вказаний період зупинено реєстрацію 162,2 тис. податкових накладних на загальну суму 2,5 млрд. грн. Це складає 0,83% від загальної кількості податкових накладних/розрахунків коригування, що реєструвалися.

Нагадаємо, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник має право протягом року подати повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Такі повідомлення комісія ДФС опрацьовує протягом 5 днів та надає висновки по кожному з них.

Якщо платник незгоден з прийнятим комісією рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Стан реалізації міжнародних інфраструктурних проектів за участі ДФС

Для розвитку інфраструктури пунктів пропуску Державна фіскальна служба України бере участь у реалізації кількох міжнародних програм.

Так, здійснення кількох великомасштабних інфраструктурних проектів визначено Програмою прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства і партнерства «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013». Загальна сума фінансування 20 млн. євро. Україна бере участь у проекті на правах співфінансування (10-20%).

Одним з них є «Реконструкція міжнародного автомобільного пункту пропуску (МАПП) «Устилуг», вартість якого 5 487 022,59 євро.

За результатами відкритих торгів було обрано підрядну організацію, яка й почала реалізацію проекту у листопаді 2013 року.

Однак на початку виконання робіт з реконструкції пункту пропуску «Устилуг» на території був виявлений об’єкт історичної цінності. Відповідно до припису Управління культури Волинської обласної державної адміністрації будівельні роботи в пункті пропуску були призупинені через необхідність залучення відповідних фахівців для проведення археологічних досліджень для отримання дозволу на подальше проведення робіт (відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: «будівельні, меліоративні та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного їх дослідження за рахунок замовника зазначених робіт»).

Враховуючи це, у березні 2014 року договір підряду було розірвано, тому видатки на проведення земельних робіт на об’єкті реконструкції пункту пропуску «Устилуг» не здійснювались. Водночас у рамках реалізації зазначеного проекту профінансовано видатки на пам’ятко-охоронні роботи (2014-2015 роки) та коригування проектно-кошторисної документації. Загальна сума витрачених коштів в рамках Проекту становить 48,58 тис. євро, залишок коштів на сьогодні знаходиться на рахунках ДФС.

«Європейські партнери здійснюють жорсткий контроль за цільовим використанням коштів, тому їх нецільове використання просто неможливе. А отже звинувачення ДФС деякими ЗМІ в освоєнні озвучених сум лише для проведення земляних робіт, зокрема, на пункті пропуску «Устилуг» є відвертим перекручуванням фактів і не відповідають дійсності», - зазначив директор Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ДФС Андрій Рахуба.

Іншим великим проектом є створення функціонального модулю «Фільтр пункту пропуску» в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Рава-Руська», надання обладнання і засобів пунктам пропуску «Краківець», «Шегині» та «Ягодин». Вартість проекту – 2 213 731,87 євро.

Для його реалізації у травні 2015 року ДФС було укладено договір генерального підряду з переможцем відкритих конкурсних торгів на виконання робіт з будівництва об’єкта. Тендерні процедури проводились з дотриманням законодавства України та Європейського Союзу.

У 2015 році за проектом придбано 6 автонавантажувачів вантажопідйомністю до 2 т, два з яких отримала Волинська митниця (пункт пропуску «Ягодин») та 4 – Львівська (пункт пропуску «Краківець» – 2 од., «Рава-Руська» – 1 од. та «Шегині» – 1 од.).

Наразі за цим проектом використано 178,49 тис. євро, залишок коштів знаходиться на рахунках ДФС.

Також Державна фіскальна служба бере участь у програмі «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013», якою передбачено розвиток інфраструктури кордону між Україною та Румунією, зокрема, реконструкція пунктів пропуску «Красноїльськ» і «Дяківці».

За цим проектом використано 11,67 тис. євро із загальної вартості 3 579 412,01 євро. Договори на виконання робіт І черги реконструкції пунктів пропуску були підписані у липні 2015 року. На сьогодні, за інформацію підрядника, виконано 75% будівельно-монтажних робіт, обладнання встановлено частково (шлагбауми, трансформатор). Оскільки акти виконаних робіт не надавалися, то наразі ці будівельні роботи не оплачено.

Два проекти з реконструкції пунктів пропуску визначені і програмою «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013».

Так, перший з них передбачає модернізацію та реконструкцію пунктів пропуску на словацько-українському кордоні, на який виділено 4 070 000,00 євро. Проектом визначено розбудову інфраструктури міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ужгород», а також реконструкцію існуючих митних споруд на пасажирському напрямку, розширення стику доріг пункту пропуску «Ужгород-Вишнє Нємецьке». На сьогодні з виділених коштів використано 153,38 тис. євро.

Другий проект – «Ефективний та безпечний кордон між Угорщиною та Україною», яким заплановано реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» та створення павільйону оформлення каноїстів, що подорожують річкою Тиса. Вартість цього проекту – 3 284 057,00 євро. У рамках реалізації проекту здійснені заходи щодо коригування проектно-кошторисної документації, з урахування нових стандартів ціноутворення у будівництві та модернізації обладнання, та проходження її експертизи. На сьогодні проведені підготовчі роботи на пункті пропуску.

Враховуючи те, що термін реалізації зазначених проектів закінчився у грудні 2016 року, ДФС неодноразово ініціювала перед партнерами проектів та Єврокомісією питання подовження терміну їх реалізації до кінця 2017 року або до завершення будівництва (реконструкції).

Затримки з реалізацією проектів мають об'єктивні причини. Відсутність коштів на співфінансування значно уповільнюють процес освоєння грантових коштів. Це стало причиною внесення змін до проектної документації у 2014-2015 роках, але остаточно необхідні кошти були передбачені у жовтні змінами до закону "Про державний бюджет на 2016 рік", коли до кінця бюджетного року залишалося два місяці. Слід враховувати і фактор довготривалої процедури погодження внесення змін до грантових проектів, що займає від 3 до 6 місяців, проведення тендерів (до 45 днів), заключення відповідних угод (до 1 місяця), реорганізації органів митної та податкової служб.

Але наразі ДФС разом з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як координатором проектів міжнародної технічної допомоги, активізовано роботу по відновленню проектів з відповідною ревізією виконаних об'ємів.

«Завершується процес щодо моніторингу стану виконання не тільки цих семи проектів, а й всіх інших, по яких ДФС є виконавцем, напрацьовується дорожня карта по їх реалізації. Вся інформація буде передана нашим міжнародним партнерам, як аргумент для підтвердження серйозності намірів керівництва ДФС по розбудові сучасної, модернізованої та зручної митної інфраструктури», - говорить Андрій Рахуба.

Крім того, ДФС було забезпечено роботу експертної місії на всіх об'єктах будівництва у рамках проекту, ініційовану Єврокомісією. Наразі звіт оціночної місії Єврокомісії ДФС не отримувала.

Нерухомість в різних населених пунктах: куди звертатись для звірки даних?

Чечелівська ДПІ нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, на право власності), контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ТА ВІЙСЬКОВИМ ЗБОРОМ ДИВІДЕНДІВ

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 11.07.2017 р. N 1128/6/99-99-13-01-01-15/ІПК щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дивідендів, які нараховані та виплачені у вигляді акцій (часток, паїв) та направлені на збільшення розміру статутного фонду підприємства, без змін пропорцій (часток) участі акціонерів (власників) у статутному капіталі.

Відповідно до ст. 87 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому ГКУ та законом, прийнятим відповідно до нього.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Отже, у разі дотримання вищезазначених вимог норм законодавства, дивіденди, що спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Водночас доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, оподатковується військовим збором на загальних підставах.

Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації затверджено наказом Міністерства фінансів України

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів.

Комісією, зокрема, розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п.201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації.

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 статті 201 Кодексу.

Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Звертаємо увагу, що починаючи з 01.07.2017 реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У зв’язку з вищезазначеним також рекомендуємо ознайомитись з листом ДФС України від 16.06.2017 № 15731/7/99-99-15-03-02-17 "Про заповнення податкової накладної".

Продаж транспортних засобів: як оподатковується дохід

У січні 2017 року фізичною особою продано іншій фізичній особі сідельний тягач та автобус, у травні – легковий автомобіль. Як оподатковується дохід?

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлено ст. 173 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 Кодексу. Згідно з п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу (5%). Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного податкового року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 цієї статті).

Водночас отриманий платником податку дохід від продажу (обміну) протягом звітного податкового року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла та/або мопеда підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу. Крім того, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з Кодексом включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 %.

Отже, незалежно від черговості продажу дохід, отриманий від продажу протягом року одного легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а дохід від продажу інших транспортних засобів (сідельного тягача та автобуса) оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором – за ставкою 1,5%.

На дороги області Дніпропетровська митниця ДФС спрямувала 192,5 млн грн

Протягом семи місяців фактичні перерахування митних платежів Дніпропетровською митницею ДФС склали 2 215,1 млн грн. Таким чином, досягнуто перевиконання доведених індикативних показників митних платежів на 411,3 млн грн.

Дніпропетровська митниця ДФС є надійним партнером у розбудові логістичної інфраструктури області, адже завдяки успішній роботі відомства на ремонт шляхів буде спрямовано 192,5 млн грн. Крім того, законодавством передбачено, що крім 50 відсотків перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів (мито, акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів та ПДВ), які зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету на розвиток автомобільних доріг загального користування, 10% спрямовуються на розвиток митної інфраструктури.

– Ці 10 %, на думку очільника митного відомства, історичний шанс для Закарпатської митниці. Протягом останнього десятиріччя митниця не отримувала достатнього фінансування, і тому не могла розвивати свою інфраструктуру. Зараз кошти є і вони спрямовуватимуться на реконструкцію митних постів, на покращення сервісу, на покращення технічних засобів митного контролю, будуть закуповуватись дороговартісні сканери, які працюватимуть за новими технологіями. У нас є можливість зробити якісні зміни на митниці, які відчують на собі не тільки працівники митниці, але і громадяни, і суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

Важливо знати закарпатцям які продають нерухомість

Відповідно до п.172.1ст .172 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

П.172.2 ст.172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 ст.172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ , – 5%.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта,розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці першому п.172.1 ст.172, – не оподатковується;

б) у п.172.2 ст.172, - оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст. 167 ПКУ, – 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

Відповідно до п.172.8 ст.172 ПКУ, для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Закарпатські митники вилучили «RENAULT MEGANE» з прихованими цигарками

На пункті пропуску «Тиса» Закарпатської митниці ДФС припинено спробу вивезення з України до країн ЄС тютюнових виробів. Незаконно перемісти цигарки через митний кордон намагався громадянин України.

Українець на пункт пропуску заїхав автомобілем «RENAULT MEGANE» із чеською реєстрацією, а для проходження митного контролю обрав «зелений коридор». На підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб працівники митниці направили для проведення поглибленого митного огляду.

Відтак у спеціально виготовлених тайниках у транспортному засобі митники виявили приховані від митного контролю цигарки. Зокрема, співвітчизник хотів перемістити через митний кордон 820 пачок цигарок «BOND» з акцизними марками України.

Таким чином, громадянин вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України тютюнових виробів з приховуванням від митного контролю.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 статті 483 Митного кодексу України.

Наразі фіксується порушення митних правил, цигарки вартістю понад 18 тис. грн та транспортний засіб, вартість якого встановлюється, будуть тимчасово вилучені відповідно до ст.511 Митного кодексу України. вилучено.

10 серпня – останній день подання звіту про пільги

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) станом на 01.07.2017 затверджені:

– Довідник № 83/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник № 83/2 інших податкових пільг.

При заповненні Звіту про суми податкових пільг за шість календарних місяців 2017 року (останній строк подання звіту – 10 серпня 2017 року), форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», слід користуватися зазначеними Довідниками.

Як застосовуватимуться положення Угоди про вільну торгівлю між Україною і Канадою

Коли набуває чинності Угода про вільну торгівлю з Канадою і чи на всі товари буде скасовано мито?

Угода була підписана 11 липня 2016 року. Набуває чинності 01 серпня 2017 року. Згідно з Угодою визначено певні групи товарів, на які з моменту початку дії угоди скасовується мито. На інші групи товарів мито буде поступово зменшуватись, залежно від групи, в які вони потрапляють. Поступове обнулення мит буде тривати упродовж 3-7 років. Це стосується як української, так і канадської сторін. Канада одразу відкриє 98% свого ринку. Натомість Україна скасує для Канади 78% мит, причому поетапно, а не одразу. Вже зараз українські виробники зможуть експортувати без жодних мит перероблену сільськогосподарську продукцію, товари харчової, легкої, хімічної, нафтохімічної та машинобудівної промисловості.

Прошу відповісти, які особливості ввезення автомобілів відповідно до Угоди?

Угода про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною справді передбачає нульове мито при ввезенні вживаних транспортних засобів з Канади в Україну (раніше мито було 10%). Однак в угоді закладено й певні обмеження на ввезення авто.

Завозити можна лише автомобілі, які мають статус походження Канади. Угода також накладає обмеження на об'єм та тип двигуна. Так, не платити мито можна буде за моделі з бензиновим двигуном 2,2 – 3 л та дизельним – понад 2,5 л. Щодо електрокарів ніяких змін теж не передбачено.

Для того, щоб без сплати мита завозити з Канади нові авто та ті транспортні засоби, які не відповідають дозволеним параметрам об'єму двигуна, доведеться зачекати сім років. Саме такий перехідний період закладено в угоді. Договір передбачає поступове зниження мита щороку від 10% до 0%. Користуватися перевагами угоди можуть як фізичні, так і юридичні особи.

Добрий день. Як буде проходити процедура підтвердження походження товарів відповідно до угоди про вільну торгівлю з Канадою?

Однією з умов безмитного ввезення товарів є підтвердження того, що ці товари походять з України чи Канади.

Пунктом 1 «Загальні вимоги» статті 3.2 Частини В «Правила визначення походження» Угоди встановлено, що товар походить з тієї Сторони, в якій відбулась остання виробнича операція, якщо на території Сторони або на території обох Сторін відповідно до статті 3.3 він був:

А) повністю вироблений;

Б) вироблений виключно з матеріалів, що походять з відповідної Сторони, в тому числі з матеріалів, зазначених у статті 3.5.2; або

С) підданий достатній обробці/переробці у розумінні статті 3.5, за якою задовольняються умови, зазначені у Додатку 3-А «Специфічні правила визначення походження товарів»).

Скажіть, будь ласка, який документ є підставою для надання преференції в рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною і Канадою?

Згідно із статтею 3.15 Частини С «Процедура визначення походження» Глави 3 Угоди «товари, що походять з України, при ввезенні в Канаду, та товари, що походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму в рамках цієї Угоди на підставі декларації («декларація про походження»).

Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.

Кожна Сторона вимагає, щоб декларація про походження була оформлена та підписана експортером, якщо Сторонами не передбачено інакше (пункт 3 статті 3.16 Частини C «Процедури визначення походження» Угоди). Декларація про походження є дійсною упродовж 12 місяців з дати її заповнення експортером або упродовж довшого терміну, встановленого Стороною-імпортером. Звернення до митних органів Сторони-імпортера за наданням преференційного тарифного режиму приймаються упродовж терміну дії декларації про походження (стаття 3.17 «Термін дії декларації про походження» Частини C «Процедури визначення походження» Угоди). Угодою встановлено три мовні версії (українська, англійська, французька) тексту декларації про походження товару, наведені у Додатку 3-B до Угоди.

Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи будуть діяти квоти на окремі товари?

Дякую. Так як і в Угоді з ЄС чи іншими країнами, принцип квот зберігається. Це означає, що певну кількість товарів Україна експортує в Канаду без мит, а понад встановлений ліміт на ці товари буде нараховуватись ввізне мито. Те саме стосується і Канади, на товари якої Україна теж встановила ліміти.

Тарифні квоти встановлювалися лише урядами України та Канади, і їх адміністрування не може бути делеговане іншій особі. Кожного року встановлюються нові квоти. В перший рік встановлені річні об’єми застосовуються з дати набрання чинності цією Угодою до 31 грудня року, в який ця Угода набуває чинності. Починаючи з другого року та кожний наступний рік встановлені річні об’єми застосовуються з 1 січня до 31 грудня календарного року.

Всі тарифні квоти для поставок в Україну розподіляються за принципом «перший прийшов – перший обслуговується». Упродовж кожного року орган з митного адміністрування України зобов'язаний вчасно і на постійній основі публікувати на спеціалізованому загальнодоступному інтернет-сайті адміністративні процедури, коефіцієнти використання та інші наявні показники для кожної з тарифних квот, встановлених в рамках цієї Угоди.

Які форми співпраці передбачає Угода?

Угода охоплює такі розділи, як:

- дотримання та забезпечення виконання законодавства про охорону довкілля;

- підтримка малих і середніх підприємств;

- захист прав інтелектуальної власності;

- спеціальні вимоги до прикордонних заходів;

- антикорупційні заходи;

- запобігання та врегулювання питань, пов'язаних із санітарними та фітосанітарними заходами;

- співпраця з питань торгівлі тощо.

Зокрема співробітництво з питань торгівлі може передбачати обмін інформацією, передавання та обмін досвідом та знаннями, у тому числі через сприяння обміну візитами дослідників, експертів, фахівців та представників приватного сектору; спільні заходи, такі як спільні дослідження та науково-дослідну діяльність з питань, що стосуються цієї Угоди; передавання технологій, вмінь та практик; інституційну допомогу та нарощування потенціалу, зокрема шляхом проведення семінарів, тренінгів, конференцій та стажування; участь у міжнародних заходах.

Чи є товари походженням з Канади, на які не поширюється режим вільної торгівлі?

Згідно з підпунктом К пункту 1 Додатку 2-В («Скасування тарифів») до Глави 2 «Національний режим та доступ до ринків» Угоди із зобов’язань щодо скасування мита на імпорт в Україну вилучено «цукор буряковий та тростинний» походженням з Канади, згідно з товарними позиціями 1701 та 1702 УКТ ЗЕД.

Податкова міліція Львова ліквідувала конвертаційну схему

Податковою міліцією Головного управління ДФС у Львівській області 01.08.2017 року припинено діяльність чергової конвертаційної схеми з надання послуг мінімізації податкових платежів реальним підприємствам регіону, а також конвертації безготівкових коштів у «тіньову» готівку, шляхом імітації фінансово-господарської діяльності через документальне оформлення удаваних операцій. Зокрема, податковий кредит для цілей цієї незаконної схеми формувався за рахунок підприємств-імпортерів та підприємств оптової торгівлі.

З використанням цієї схеми понад півсотні підприємств мінімізували свої податкові зобов’язання. Загальна сума оборотів на розрахункових рахунках фіктивних підприємств конвертаційної схеми склала близько 50 млн.гривень.

За результатами проведених обшуків в межах кримінального провадження за ознаками статей 212 («Ухилення від сплати податків») та 205 («Фіктивне підприємництво») Кримінального кодексу України, в місцях проживання фігурантів та у транспортних засобах, виявлено печатки 19 підприємств, кліше підписів, підписані бланки з відтисками печаток, комп’ютерні системні блоки з програмами для подачі електронної звітності та реєстрації податкових накладних, паспорта, пенсійні посвідчення фізичних осіб, флеш носії інформації, чорнові записи про видачу клієнтам готівкових коштів, кредитні картки, чекові книжки на отримання готівки в касі банківських установ від імені «фіктивних» підприємств.

Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків в особливо-великих розмірах передбачає штраф від 255 до 425 тисяч гривень з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Наразі продовжуються невідкладні слідчі дії.

Дніпропетровська митниця ДФС нарощує показники перерахування коштів до Держбюджету України

У липні цього року митники встановили новий рекорд – перерахували до Держбюджету 1 219,7 млн. грн, що майже на 3 млн грн. більше ніж у попередньому місяці.

У липні 2017 року Дніпропетровська митниця, завдяки активній співпраці з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, спрощенню митних формальностей під час митного оформлення експортно-імпортних операцій, перерахувала до Державного бюджету України рекордну суму митних платежів – 1 219,7 млн. грн. При цьому забезпечила позитивну динаміку росту надходжень митних платежів до липня минулого року на понад 450 млн грн. Перевиконання доведеного індикативного показника доходів загального фонду державного бюджету України у липні на 282,3 млн. грн. дозволить залучити на поточний ремонт доріг загального користування Львівщини близько 130 млн. грн. За кількістю коштів, спрямованих на ремонт доріг, Львівська митниця ДФС посідає третє місце серед митниць України.

Загалом упродовж 2017 року Дніпропетровська митниця ДФС перерахувала до Держбюджету 7,4 млрд. грн. податків та зборів.

На «гарячу лінію» Дніпропетровської митниці впродовж першого півріччя 2017 року надійшло 288 звернень

У січні-червні 2017 року на «гарячу лінію» Дніпропетровсьої митниці ДФС надійшло 288 звернень – усі заяви (клопотання), що на 56 звернень менше, ніж у аналогічному періоді минулого року (у січні-червні 2016 року – 344 звернення). Зокрема, у червні надійшло 39 звернень.

Переважна кількість звернень (195 заяв (клопотань)) стосувались питань надання роз’яснень (консультацій) законодавства України з питань державної митної справи щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення, валютних цінностей, правил здійснення митних формальностей тощо (зокрема, у червні – 26 звернень). Інші звернення стосувались затримок в митному оформленні (28 звернень, у червні – 5 звернень), відмови у митному оформленні чи пропуску через митний кордон України товарів, транспортних засобів комерційного призначення (22 звернення, у червні – 3 звернення), черг у пунктах пропуску (20 звернень, у червні – 2 звернення), щодо ПМП (14 звернень, у червні – 1 звернення) та 9 звернень щодо порядку роботи Львівської митниці ДФС та її структурних підрозділів (у червні 2 звернення).

Також громадяни звертались з приводу роботи окремих структурних підрозділів митниці, зокрема, щодо оформлення міжнародних поштових відправлень. Звернення щодо черг в пунктах пропуску, відмови у пропуску чи митному оформленні доводились до керівників відповідних структурних підрозділів для вжиття відповідних заходів реагування.

В усіх випадках громадянам надано вичерпні роз’яснення – консультації щодо практичного використання окремих норм законодавства України з питань державної митної справи відповідно до Митного кодексу України, а також з приводу порушених ними питань та щодо вжитих митницею заходів за результатами опрацювання їх звернень.

Громадянин намагався ввезти в Україну з порушенням митних правил майже тонну тканини та 1000 шт. шкірок норки та песця

28.07.2017 громадянин України повертався з приватної поїздки з Польщі в Україну через пункт пропуску «Шегині – Медика» смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор» як водій автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter».

Під час візуального огляду транспортного засобу у працівників митниці виникла підозра, що в ньому везуть предмети, приховані від митного контролю, тож автомобіль скерували у бокс для поглибленого огляду. Там, в багажному відділенні та салоні серед особистих речей громадянина митники виявили 57 рулонів тканини для пошиття одягу, без маркування, різних розмірів та кольорів загальною вагою 947,9 кг, а також 696 невичинених шкірок норки та 265 шт. – песця.

Отже, громадянин України порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто перемістив через митний кордон України смугою "зелений коридор" товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму.

За цим фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками порушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України. Товари вилучено. Їх вартість буде встановлено додатково. Справу скерують до суду.

До уваги платників акцизного податку!

Нові форми акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної та заявки на поповнення (коригування) залишку пального будуть застосовуватися з 01.08.2017 року.

06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований в Міністерстві юстиції 16 травня 2017 року за №627/30495.

Зазначений наказ розроблено з метою реалізації змін, внесених до статей 231 та 232 Податкового кодексу України Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а також виправлення деяких колізій в роботі СЕАРП, які було виявлено протягом минулого року.

Ризикові податкові накладі ,система призупинки реєстрації

Мінфін та ДФС активно працюють над покращенням роботи системи призупинки реєстрації ризикових податкових накладних.

Система призупинки реєстрації ризикових податкових накладних є важливою складовою боротьби з податковими махінаціями. Тільки за умови ефективного попередження мільярдних схем і скруток можливою є робота системи автоматичного відшкодування ПДВ для бізнесу.

Наразі Мінфін та ДФС працюють із залученням максимальних додаткових ресурсів, аби:

- пришвидшити процес розгляду технологічних карт, що дозволять чесним платниками уникнути призупинення реєстрації накладних у майбутньому;

- прискорити роботу комісій ДФС, які розглядають призупинені накладні та виносять щодо них рішення;

- підвищити спроможність електронного Кабінету платника податків за рахунок ІТ-рішень та залучення додаткового фахового ресурсу;

- напрацювати фахові рішення для покращення алгоритмів та критеріїв призупинки ризикових декларацій;

- покращити донесення інструкцій щодо коректного заповнення всієї документації, необхідної для поновлення реєстрації податкових накладних.

До уваги платників податку на прибуток підприємств: своєчасно та у повному обсязі звітуйте за півріччя 2017 року

Чечелівська ДПІ повідомляє, що 9 серпня 2017 року – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя поточного року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Враховуючи, що видання Наказу №467 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу, за звітний (податковий) період – півріччя поточного року Державною фіскальною службою України рекомендовано подавати Декларацію за оновленою формою.

Також нагадуємо, що 09.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким затверджено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та додатків до неї.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 ПКУ.

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною, таблиця «Наявність додатків» заключної частини Декларації, затвердженої Наказом №467, містить графу «ФЗ12», яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки «+» щодо наявності поданих до Декларації форм фінансової звітності.

У таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності12» Декларації розшифровуються форми фінансової звітності, в яких платник у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, проставляє позначку «+».

Частиною другою cт.11 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996) визначено, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати (частина перша ст.13 Закону №996).

Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (частина третя ст.11 Закону №996).

Враховуючи зазначене, платниками податку на прибуток , крім суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових установ та організації, представництв іноземних суб’єктів господарювання, разом з Декларацією за півріччя 2017 року в обов’язковому порядку подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування

14.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №476 (далі – Постанова №476).

Постановою №476 затверджено Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них (далі – Порядок).

Цей Порядок визначає механізм здійснення контролю за використанням вивільнених коштів у зв’язку із звільненням від обкладення податком на прибуток підприємств відповідно до п.41 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України від 12.07.2001 №2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон №2660) та які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів і двигунів до них.

Пунктом 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, до 01.01.2025, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону №2660 і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Вивільнені кошти, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п.5 Порядку).

Відповідно до п.7 Порядку платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися не використаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, в якому спливає 1095 днів з дати закінчення звітного (податкового) періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, а також нарахувати пеню відповідно до ПКУ.

У разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, в якому сталося таке виключення.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у цьому Порядку, платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до ПКУ (п.8 Порядку).

Пунктом 9 Порядку визначено, що платники податку подають звіт про цільове використання вивільнених коштів за формою та порядком, що затверджуються спільним наказом Мінфіну і Мінекономрозвитку.

Постанова №476 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.07.2017 №129.

Україна та Канада ратифікація Угоди про вільну торгівлю

З 01.08.2017 набуває чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11 липня 2016 року, ратифікована Законом України від 14 березня 2017 року №1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою» (далі - Угода).

Відповідно до положень Угоди Україна та Канада (далі - Сторони Угоди) поступово відповідно до Тарифних Графіків скасовують встановлені ними мита на товари, що походять з іншої Сторони.

Тарифний графік України, наведений у Додатку 2-В («Скасування тарифів») до Угоди, опубліковано на офіційному веб-порталі ДФС («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб'єктам ЗЕД > Вільна торгівля > Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою > Тарифний графік України»).

Водночас Угодою передбачено звільнення від сплати мита на товари походженням з відповідної Сторони, що включені в позиції з позначкою «Тарифна квота на свинину» у Тарифному графіку для України.

Так, тарифна квота встановлена для свинини, походженням з Канади, що класифікується за кодами згідно з УКТЗЕД 0203 21 10 00, 0203 21 90 00, 0203 22 11 00, 0203 22 19 00, 0203 22 90 00, 0203 29 11 00, 0203 29 13 00, 0203 29 15 00, 0203 29 55 00, 0203 29 59 00, 0203 29 90 00, 0206 41 00 00, 0206 49 00 00, 0209 10 11 00 (підпункт (е) пункту 2 Додатка 2-В до Угоди).

Усі тарифні квоти для поставок в Україну розподіляються за принципом «перший прийшов - перший обслуговується» (підпункт (d) пункту 3 Додатка 2-В до Угоди).

Для реалізації цієї частини Угоди необхідно керуватися вимогами наказу Міністерства фінансів України від 11.12.2014 №1203 «Про затвердження Порядку контролю за розподілом тарифної квоти».

Інформація про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти щоденно оновлюється та публікується на офіційному веб-порталі ДФС («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб'єктам ЗЕД > Вільна торгівля > Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою > Тарифна квота»).

Згідно з підпунктом (к) пункту 1 Додатка 2-В («Скасування тарифів») до Глави 2 «Національний режим та доступ до ринків» Угоди із зобов'язань щодо скасування мита на імпорт в Україну вилучені товари, походженням з Канади, за кодами згідно з УКТЗЕД 1701 12 10 00, 1701 12 90 00, 1701 13 10 00, 1701 13 90 00, 1701 14 10 00, 1701 14 90 00, 1701 91 00 00, 1701 99 10 00, 1701 99 90 00, 1702 11 00 00 (перехідна категорія «Е» у Графіку України щодо скасування або зниження мита).

Угодою передбачено, що кожна Сторона може застосовувати експортне мито відповідно до своїх прав та зобов'язань у рамках СОТ (стаття 2.9 «Експортне (вивізне) мито» Частини С «Нетарифні заходи»).

На теперішній час вивізне (експортне) мито справляється за ставками, визначеними законами України:

від 07 травня 1996 року №180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину»;

від 10 вересня 1999 року №103 З-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»;

від 27 жовтня 2002 року №216-ІУ «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів»;

від 13 грудня 2006 року №441-У «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням»;

від 03 червня 2008 року №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (природний газ у газоподібному стані та скрапленому стані, газ у газоподібному стані).

Товари, що походять з України, при ввезенні в Канаду, та товари, що походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму в рамках Угоди на підставі декларації про походження.

Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.

Угодою встановлено три мовні версії (українська, англійська, французька) тексту декларації про походження, наведені у Додатку З-В до Угоди (додаються).

Правила та процедури визначення походження товарів передбачені главою 3 Угоди.

Внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість

Чечелівська ДПІ нагадує, що 22.07.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №536 (далі – Постанова №536).

Постановою №536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМ України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок №569).

Змінами Порядок №569 приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу України, що діють з початку 2017 року, зокрема:

- виключено положення, пов’язані з відкриттям додаткових електронних рахунків сільгосппідприємствам, які застосовували спеціальний режим оподаткування ПДВ;

- врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми (∑Накл) платника ПДВ, що реорганізується;

- передбачено можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Крім того, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМ України від 25.01.2012 №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

Постанова №536 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 22.07.2017 №135.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу

21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2017 №540, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №782/30650 (далі – Наказ №540).

Наказом №540 відповідно до п.100.10 ст.100 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджені:

- Порядок ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Порядок);

- форма Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (далі – Реєстр заяв).

Цей Порядок визначає процедуру внесення інформації до Реєстру заяв, систему обліку інформації про заяви та інші документи, пов’язані з наданням розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, та механізм ведення такого Реєстру заяв.

Занесення даних до Реєстру заяв забезпечується контролюючим органом, в якому обліковуються грошові зобов’язання чи податковий борг платника податків або до якого подано заяву про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (п.2 Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку Реєстр заяв розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Реєстр заяв ведеться у відкритому доступі.

Інформація у Реєстрі заяв оновлюється щодня в міру надходження.

Держателем Реєстру заяв є Державна фіскальна служба України.

Наказ №540 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.07.2017 №57

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів

Чечелівська ДПІ інформує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування визначений статтею 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п.177.4 ст.177 ПКУ.

Згідно з п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові та вантажні автомобілі.

Основні засоби це – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п.п.177.4.7 п.177.4 ст.177 ПКУ).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом (п.п.177.4.8 п.177.4 ст.177 ПКУ).

Відповідно до п.п.177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:

- група 1 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом – 15 років;

- група 2 – будівлі, споруди, передавальні пристрої – 10 років;

- група 3 – машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше – 5 років;

- група 4 – нематеріальні активи – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки.

Дія п.п.177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

До уваги платників акцизного податку!

Чечелівська ДПІ нагадує, що 06.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.05.2017 за №627/30495 (далі – Наказ №452).Наказ №452 розроблено з метою реалізації змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-ХIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до статей 231 та 232 Податкового кодексу України, а також виправлення деяких колізій у роботі Системи електронного адміністрування реалізації пального, які було виявлено протягом минулого року.

Протягом січня - липня 2017 року на Дніпропетровщині зібрано 39,7 млрд. грн. податкових і митних платежів та майже 6,3 млрд. грн. єдиного внеску

З початку 2017 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 39 млрд. 712,4 млн. грн., що майже на 11 млрд. грн. більше, ніж у січні - липні 2016 року. Про це проінформувала в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Так, до державного бюджету впродовж семи місяців 2017 року спрямовано 28 млрд. 527,4 млн. грн., що на 8 млрд. 515,6 млн. грн. бiльше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Надходження поточного року до місцевих бюджетів Дніпровського регіону склали 11 млрд. 185,0 млн. грн. Це на 2 млрд. 481,4 млн. грн. більше фактичних надходжень за підсумками січня - липня 2016 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 6 млрд. 280,7 млн. грн. Порівняно з 2016 роком надходження зросли на 1 млрд. 830,9 млн. грн.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

У вас есть заграничный биометрический паспорт?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама