Чечелівська ДПІ інформує

2017-07-27 14:38 575 Нравится

Повідомляє ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра

Інформацйія щодо діяльності ІДД ДФС

Змінено номер телефону сервісу Державної фіскальної служби України "Пульс"

Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 20 липня поточного року буде змінено номер телефону для прийняття:

інформації на сервіс «Пульс»;

усних звернень громадян;

інформації про особу, стосовно якої поводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади».

Отримати інформаційно-довідкові послуги, залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача:

0-для отримання інформації з питань стану обробки електронної звітності та опрацювання файлів запитів про доходи для призначення субсидій;

1- для отримання інформаційно-довідкових послуг;

2- з питань щодо електронного цифрового підпису;

3- для залишення усного звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян»;

4- для залишення інформації на сервіс «Пульс»;

5- для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»;

6- для залишення повідомлення від працівників ДФС про порушення Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС;

7- для отримання довідкової інформації».

Обережно – шахраї вдають із себе податківців

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області попереджає, в органи державної фіскальної служби надходить інформація про осіб, які представляються начебто працівниками фіскальної служби та вимагають кошти у підприємців за не притягнення до відповідальності за виявлені чи вигадані ними порушення податкового законодавства. Не ставайте співучасниками злочину – проявляйте свою громадянську позицію та дійте виключно по закону! Ви можете допомогти виявити шахраїв повідомляючи про такі факти правоохоронні органи. Принагідно інформуємо платників податків, що перевірка може проводитися лише на підставі рішення керівника органу ДФС, оформленого наказом, копія якого вручається представнику суб’єкта господарювання, що підлягає перевірці, а також направлення на проведення такої перевірки. Посадові особи, зазначені в направленні на перевірку, повинні мати службові посвідчення. Непред’явлення зазначених документів є законною підставою для суб’єкта господарювання не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Будьте пильні та відповідальні!

Для упередження корупції, у фіскальній службі здійснили близько 300 профілактичних заходів

Близько 300 профілактичних заходів впродовж січня-червня 2017 року проведено для попередження корупції серед працівників фіскальної служби Дніпропетровської області.

Крім того, за ініціативи співробітників управління здійснено 30 службових (тематичних) перевірок, серед яких 1 за зверненням юридичної особи. За результатами вказаних перевірок інформація підтвердилась у 23 випадках.

До правоохоронних органів, для прийняття рішення відповідно до чинного законодавства, цьогоріч було направлено матеріали 12 перевірок.

За результатами розгляду матеріалів перевірок управління власної безпеки, направлених у грудні 2016 – червні 2017 року, органами прокуратури Дніпропетровської області за перше півріччя поточного року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13 кримінальних проваджень, 6 з яких об’єднано в одне кримінальне провадження. На даний час тривають досудові розслідування. А от матеріали 1 кримінального провадження з обвинувальним актом направлені до суду.

Також, протягом звітного періоду, за матеріалами управління власної безпеки, складено 1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 1726 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Боротьба з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом

З початку року за ініціативними матеріалами підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом було виявлено 13 фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

За результатами аналітичних досліджень та довідок (як складових частин загальних актів перевірок) було складено 23 матеріали з ознаками кримінальних правопорушень, у тому числі: 20 з ознаками кримінальних правопорушень за предикатними злочинами на загальну суму встановлених збитків – понад 22538,30 тис.грн.; 5 з ознаками кримінальних правопорушень за ст. 209 КК України на загальну суму встановлених збитків 6772,3 тис. гривень. За матеріалами відділу обліковано 8 кримінальних правопорушень за ст.191 КК України на суму більш ніж 5 млн. 987 тис. гривень.

На КПВВ “Майорське» затримано партію стародавніх ікон

Співробітники спецпідрозділу "Фантом" вилучили дев’ять ікон XVIIІ – XIX ст., які намагалися перемістити через лінію розмежування.

Так, на КПВВ «Майорське» було проведено огляд автомобіля ВАЗ-217030, на якому двоє мешканців тимчасово непідконтрольних територій прямували до родичів у м. Костянтинівка.

Серед особистих речей вказаних громадян було виявлено дев’ять стародавніх дерев'яних ікон орієнтовно XVIIІ – XIX століття, які вони ніби-то везли родичам на підконтрольну Україні територію.

Матеріали та вилучені ікони передані співробітникам Нацполіції для прийняття рішення відповідно до діючого законодавства.

Через лінію розмежування намагалися провезти рушницю, гвинтівку та набої до них

У Донецькій області співробітники спецпідрозділу податкової міліції "Фантом" затримали на лінії розмежування рушницю, гвинтівку та набої до них, які намагалися вивезти з тимчасово непідконтрольної території.

Так, на КПВВ "Майорське" було зупинено автомобіль Skoda Fabia під керуванням громадянина України. Під час огляду транспортного засобу під капотом, в моторному відсіку, було виявлено мисливську рушницю, нарізну гвинтівку Anschutz і патрони до них.

В даний час зброю передано співробітникам Національної поліції.

Махінації київського підприємства під час експорту с/г продукції призвели до ухилення від сплати більше 20,6 млн. грн. податків

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у м. Києві викрили службових осіб однієї із київських компаній, які ухилилися від сплати податків на суму більше 20,6 млн. грн.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено, що групою осіб створено низку підконтрольних підприємств, документи і реквізити яких використовувались при проведенні експортних операцій з метою неповернення валютної виручки та ухилення від сплати податку на прибуток підприємств.

Так, зокрема, від імені одного із київських підприємств було подано до митних органів пакет документів на експорт сільськогосподарської продукції, яку закупили на території України за готівку без відображення в бухгалтерському та податковому обліку.

Разом з тим, службовими особами вказаного підприємства подано до ДПІ за місцем реєстрації податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, в якій не відображено придбання і реалізацію експортованого товару у звітному періоді та не задекларовано дохід від підприємницької діяльності. Такі дії призвели до порушення низки вимог бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму понад 20,6 млн. грн.

Тривають слідчі дії.

Відомості про результати роботи підрозділів ГУВБ за січень-червень 2017 року

Протягом січня-червня 2017 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС стосовно працівників органів доходів і зборів розпочато 278 кримінальних проваджень, з них: за фактами хабарництва (ст. 368 КК України - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) – 54;

за фактами зловживання владою або службовим становищем

(ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем) – 135.

У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів ГУВБ, за січень – червень 2017 року працівникам органів ДФС оголошено 122 повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, у тому числі 38 – за одержання неправомірної вигоди.

До суду надіслано матеріали 66 кримінальних проваджень, 8 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів.

Крім того, з початку 2017 року за матеріалами підрозділів ГУВБ розпочато 11 кримінальних проваджень стосовно громадян, які намагалися «вирішити» питання із працівниками органів доходів і зборів, та пропонували неправомірну винагороду за відступи від закону.

За І півріччя 2017 року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено 43 адміністративних протоколи про скоєння правопорушень, пов'язаних з корупцією, які направлено до суду.

З початку року перевірено 59 повідомлень про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на антикорупційний сервіс «Пульс», а також понад 600 звернень фізичних та юридичних осіб.

З метою запобігання корупційним та іншим правопорушенням у сфері службової діяльності 367 працівникам органів доходів і зборів винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки.

У колективах органів ДФС проведено понад 4 тис. тематичних лекцій, виступів і бесід, спрямованих на усвідомлення співробітниками необхідності безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства.

Упродовж травня-червня 2017 року за ініціативи ГУВБ проведено інтерактивне анкетування платників податків, призначене вивчити загальне ставлення суб'єктів господарської діяльності до питань корупції, а також виявити поширеність корупції в органах доходів зборів. Цим опитуваннями охоплено всі без винятку регіони України.

Також, опитування мало на меті оцінити, як змінилось сприйняття корупції та які зрушення відбулись з часу попереднього анкетування, проведеного у грудні 2016 року.

В опитуванні взяли участь 4684 платники, з яких

2957 – юридичні особи та 1727 – фізичні особи.

На зв’язку ,,гарача лінія” функціонування системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних

Під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала завідувача сектору податків і зборів з фізичних осіб Аратюнова С.Г. ДПІ у Чечелівському районної м.Дніпра ГУ ДФС.

Чечелівська ДПІ нагадує платникам податків, що пунктом 74.2 статті 74 Податкового Кодексу України з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування(далі -) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ).

СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку).

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків, письмові пояснення та копії відповідних документів в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими. Дані документи будуть розглянуті спеціально створеною комісією ДФС, яка приймає остаточне рішення про врахування(неврахування) інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податків, реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

СМ КОР – механізм автоматичного аналізу податкових накладних на наявність ризиків

Під час проведення бріфінгу відповідала начальник Чуб Г.В. ДПІ у Чечелівському районної м.Дніпра ГУ ДФС.

З квітня 2017 року відповідно до п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — СМ КОР).

З 01 липня 2017 року СМ КОР функціонує у повноцінному режимі та дає можливість зупиняти випадки безпідставної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі, коли постачальник фактично не здійснює господарську операцію, а реєструє виключно з метою надання покупцю необґрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірного сформованого кредиту з ПДВ.

СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621. У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПКУ.

В ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів, що надаватимуться суб’єктами декларування з так званими «відбитими» податковими накладними, для прийняття остаточного рішення щодо приймання такої накладної або доведення до суб’єкта господарювання причин її не прийняття, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій».

Новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків, запроваджено для підвищення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування. Функціонування СМ КОР сприятиме детінізації економіки, створенню рівних конкурентних умов діяльності для суб’єктів господарювання, збільшенню надходжень до бюджету.

Ганна Чуб, керівник ДПІ у Чечелівському районі, дала «податкове» інтерв’ю газеті «Днепровский экспресс» та «Телек»

Темою інтерв’ю стала: «Податкові накладні/розрахунки коригування, які не підлягають моніторингу в СМ КОР».

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР).

При цьому, у разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з наступних ознак, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. грн. та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків;

3) загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 млн. грн. (ознака використовується з 01.04.17 до 01.01.18);

4) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному порядку, мають такі розміри: D>0,05, P < Pм х 1,3,

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі;

P - сума ПДВ, зазначена в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.

Зазначена норма визначена п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 5 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

У Чечелівській ДПІ проведено семінар для платників, щодо запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (СМ КОР)

Під час проведення семінару з платниками фахівці Чечелівської ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомили, що пунктом 74.2 статті 74 ПКУ з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за №753/30621 (далі – наказ).

СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 57 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ період з 01.04.2017 до 01.07.2017 є перехідним, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього ПКУ, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр).

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а у перехідний період (з 01.04.2017 по 01.07.2017), у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платник має право надати Таблицю даних платника податків.

Як діяти платнику у разі зупинення реєстрації ПН/РК

Днями в Чечелівській ДПІ відбувся семінар для платників податків щодо запровадження з 1 липня 2017 року змін до податкового законодавства з податку на додану вартість.

Під час заходу, який пройшов у форматі доповідей та питань-відповідей, фахівці органів ДФС розповіли присутнім про найважливіші зміни до податкового законодавства з ПДВ, детально роз’яснивши покрокові дії платника у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Подаємо роз’яснення у повному обсязі:

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, платник податку має право подати (протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній) пояснення та копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Як подати пояснення. Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601. Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній (!) в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм та бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування).

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Як завантажити електронні формати Повідомлення та додатки до нього, сформувати та надіслати Повідомлення.

Завантажити електронні формати Повідомлення та додатки до нього можна через офіційний веб-портал ДФС, розділ «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

1) через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

2) через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, та у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У яких випадках платник може подати додатки до Повідомлення до державної податкової інспекції за місцем обліку

Якщо платник не зумів приєднати до Повідомлення та надіслати всі додатки за вищенаведеним переліком, він може в день відправлення Повідомлення та додатків подати до державної податкової інспекції за місцем обліку копії таких первинних документів та бухгалтерську довідку.

У такому випадку бажано подати паперові копії документів та в електронній формі у форматі PDF(на флеш-носії).

Що слід зробити для запобігання у подальшому зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Задля упередження в подальшому зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, платник може подати ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301. Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Електронні формати Таблиці розміщенні: Реєстр електронних форм податкових документів. Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

В обов’язковому порядку платнику податку одночасно (в день відправлення Таблиці) слід подати до державної податкової інспекції за місцем обліку бухгалтерську довідку з інформацією про наявність приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (власного, за сумісництвом); доходу від проведення діяльності за попередній період; залишки готової продукції (найменування); залишки сировини (найменування) та копії відповідних документів.

Вказані копії документів та бухгалтерську довідку бажано подати до державної податкової інспекції за місцем обліку ще і в електронній формі у форматі PDF(на флеш-носії).

Які дії ДФС після отримання Повідомлення, додатків, Таблиці та їх копій.

Отримані відповідальними особами державної податкової інспекції у платника документи та копії документів будуть направлені на розгляд Робочій групі ДФС в області (підстава: наказ Державної фіскальної служби України від 26.06.2017 №450 «Про затвердження Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації»).

Робоча група за результатами розгляду документів направляє відповідний Висновок Комісії Державної фіскальної служби України.

Комісія ДФСУ приймає рішення або про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Рішення надсилається платнику протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Кодексу.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування складених 1-30 червня та незастосування штрафів за порушення граничних строків реєстрації.

13 липня Верховна Рада України розглянула законопроект №6684: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62232 та прийняла Закон «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків». Закон після його прийняття набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (на даний час не опублікований).

Так, не штрафуватимуть за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених у період з 1 до 30 червня лише тих платників податку, які зареєструють ПН/РК до 31 липня включно. Вказані накладні/РК будуть вважатися своєчасно зареєстрованими.

Мирослав Продан: Система СМКОР зареєструвала вже 13,7 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 75,7 млрд. гривень

З початку роботи системи моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 25 липня) зупинено реєстрацію лише 132,1 тис. податкових накладних/розрахунків коригування. Це складає 0,97% від загальної кількості зареєстрованих документів. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

«Ми повністю надаємо інформацію щодо кількості зупинених та зареєстрованих податкових накладних. Статистика свідчить, що система СМКОР з 3 липня - початку дії в штатному режимі - зареєструвала 13,7 млн ПН/РК на загальну суму майже 75,7 млрд грн. У той же час лише 0,97% податкових накладних платників на суму 1,8 млрд грн були заблоковані. Без взаємодії з платниками таких результатів досягти було б важко. Дякую і співробітникам ДФС, які працюють в цілодобовому режимі, щоб якомога оперативніше розглядати проблемні питання бізнесу через блокування податкових накладних», – підкреслив Мирослав Продан.

Він також зазначив, що всі надіслані платниками Повідомлення з підтвердженням реальності операцій по зупиненим податковим накладним спеціально створена в ДФС комісія розглядає оперативно, протягом 5 робочих днів. Так, за вказаний період прийнято до розгляду понад 27,5 тис. податкових накладних від майже 3,5 тис. платників. За ними винесено рішення по 8 тис. документів.

Позитивні рішення винесено по майже 4,2 тис. накладним, відмовлено у реєстрації майже 3,9 тис. документів.

Нагадаємо, що у разі незгоди платника з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

До платників податків, що не змогли своєчасно зареєструвати ПН/РК через кібератаку штрафи не застосовуватимуться

24.07.2017 р. Президент України Петро Порошенко подписав Закон 2143-VIII "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків" (законопроект № № 6684) Платники податків, що не змогли своєчасно зареєструвати податкові та акцизні накладні та розрахунки коригування за ними, складені у період з 01.06.2017 р. по 30.06.2017 р. матимуть можливість зареєструвати такі податкові накладні до 31.07.2017 р. Згідно із Законом, штрафні санкції у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, передбачені пунктом 126.1 ПК, не застосовувати до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30.06.2017 р. Законом також передбачено, що тимчасово до 31.12.2017 року: у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПК для подання податкової звітності; платник податків зобов'язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом першим цього пункту; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року. Закон набере чинності з дня наступного за днем його опублікування.

За останні півроку доходи загального фонду бюджету Дніпра зросли на 1 млрд 120 млн гривень

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження до загального фонду бюджету Дніпра у першому півріччі 2017-го збільшилися на 1 млрд 120 млн грн, що становить 52,5%. Звіт про виконання міського кошторису в перші шість місяців поточного року депутати підтримали 19 липня, під час 23-ї чергової сесії Дніпровської міськради.

Так, протягом першої половини року до загального фонду міського бюджету надійшло 5 млрд 362 млн грн доходів (з урахуванням трансфертів). Це – 104,2% відповідно до плану. Місто також отримало загалом 274,4 млн грн понадпланових доходів.

Водночас загальний обсяг видатків з бюджету міста з урахуванням трансфертів за перше півріччя склав 4 млрд 807 млн грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року видатки міського бюджету збільшилися на 55,1%, а це – 2 млрд 651 млн грн.

Найбільші бюджетні дотації припали на міські галузі освіти, соціального захисту та охорони здоров'я населення. Житлово-комунальне господарство міста протягом останніх шести місяців отримало 463,7 млн грн.

Більш ніж 106 млн.грн. акцизного податку надійшло з початку року до місцевих бюджетів від полтавських платників

ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що з початку поточного року до державного бюджету забезпечено надходження акцизного

податку в сумі 3,7 млн. гривень. В тому числі до загального фонду державного бюджету - 2,87 млн. гривень.

До місцевих бюджетів області протягом І півріччя 2017 року фактичні надходження зі сплати акцизного податку з роздрібною продажу підакцизних товарів - склали 106,1 млн. грн., зі сплати за ліцензії на право виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами - фактичні надходження склали 16,4 млн. гривень.

У Дніпропетровській області майже 3 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб надійшло до зведеного бюджету

Впродовж І півріччя 2017 року забезпечено надходження до зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 2 млрд. 960 млн. гривень. У тому числі: надходження до Державного бюджету по податку на доходи фізичних осіб складають 754,7 млн. грн.; по військовому збору - 199 млн. грн.; по податку на додану вартість з фізичних осіб надходження - 32,6 млн. грн., або 109,8% від доведеного показника. До Місцевого бюджету впродовж звітного періоду надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 2 млрд. 205,1 млн. грн.; єдиного податку з фізичних осіб - 221,7 млн. грн.; плати за землю з фізичних осіб - 56,5 млн. грн.; єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – 2 млрд. 397,1 млн. грн..

Майже 102 тис.грн. штрафів накладено на порушників митних правил на Дніпровщині впродовж червня цього року

Правоохоронна робота Дніпропетровської митниці ДФС у червні 2017 року була спрямована на виявлення та фіксацію порушень митного законодавства, які наносять значну шкоду економічним інтересам нашої держави. А саме, за результатами даної роботи у звітному періоді митницею було заведено 15 протоколів про порушення митних правил на суму майже 29 тис. гривень.

У червні 2017 року митницею розглянуто 13 справ про порушення митних правил. На порушників митних правил накладено адміністративних стягнень у вигляді штрафів на суму 102,9 тис.грн., стягнуто штрафів по постановам митниці на суму 34,7 тис.грн.

Одним із напрямків правоохоронної роботи митниці є ефективна взаємодія з митними органами іноземних держав. Так, в результаті проведеної аналітично-пошукової роботи було направлено 2 запити на адресу митних органів Великобританії та Білорусії щодо оформлення товарів з метою перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Також проведено спільний захід з правоохоронними органами (податкова поліція), внаслідок яких складено 1 протокол про порушення митних правил за ст.484 Митного кодексу України.

Бюджетна дотація – на розвиток виробницва

Чечелівська ДПІ нагадує сільськогосподарським товаровиробникам, які включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації про те, що ціллю використання бюджетних коштів є збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності в сільському господарстві, сприяння розвитку аграрного ринку та забезпечення продовольчої безпеки.

Тобто, бюджетні кошти, передбачені у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників та які отримані ними у вигляді бюджетної дотації, відповідно до ПКМУ від 08.02.2017р. № 77 використовуються для розвитку сільськогосподарських товаровиробників, стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Державний контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Актуально для платників податку на прибуток

9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 N 467 "Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за N 642/30510 (далі - наказ N 467).

Наказ N 467 виданий з метою реалізації положень законів України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", від 20 грудня 2016 року N 1795-VIII "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі" та від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

У зв'язку із змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей у полі 9 декларації "Особливі відмітки" виділено в окремі категорії суб'єктів:

- які здійснюють випуск та проведення лотерей;

- що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів.

Виробники сільськогосподарської продукції у зазначеному полі декларації проставляють позначку лише у разі обрання "особливого" річного податкового (звітного) періоду, визначеного пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Оподаткування страховика та діяльності з випуску та проведення лотерей:

З урахуванням особливостей, передбачених пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу форма декларації доповнена рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування відповідно до підпунктів136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу. Суми доходу за договорами перестрахування страховики також включатимуть до показника рядка 07.

У рядку 08 змінено розрахунок податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 відсотки, який заповнюється за формулою ((р. 07 - р. 07.1 - р. 07.2) х ___ 3 / 100).

Крім цього, форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами, згідно із пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14, п. 136.6 ст. 136, п. 141.8 ст. 141, п. 48 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та дорівнює позитивному значенню різниці показників (р. 09.1.1 - р. 09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 - сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. "е" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст. 136 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб'єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст. 137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

З форми декларації виключено розділи "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств" та "Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств", в яких визначалися показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12) та разовий авансовий внесок (у розмірі 2/9) згідно з пунктами 9 та 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Звертаємо увагу, що у розділах "Виправлення помилок" змінено нумерацію рядків 27 - 31 на 26 - 30.

Враховуючи, що фінансова звітність є додатком до декларації та її невід'ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю "Наявність додатків" доповнено графою "ФЗ 12", яка передбачає необхідність проставляння платниками у цій графі позначки щодо наявності поданих до декларації форм фінансової звітності.

У таблиці "Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12" розшифровуються форми фінансової звітності, у яких платник проставляє у відповідних графах, які відповідають назвам форм фінансової звітності, позначку.

Додаток РІ до рядка 03 РІ декларації доповнено новими різницями, змінено редакцію назв окремих різниць та нумерації кодів рядків.

Основні зміни у додатку:

1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 1.1.3, р. 1.1.4) та які зменшують фінансовий результат (р. 1.2.3).

2. Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат (р. 2.2.3).

3. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінансовий результат (р. 3.1.10, р. 3.1.11 та р. 3.1.12).

4. Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків, викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, а саме, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.1) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.1).

Редакційних змін зазнали різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст. 141 Кодексу, та викладено у новій редакції різниці, які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.3 ЦП, р. 4.1.4 ЦП).

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом I Кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінансовий результат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу XX, доповнено новими різницями: які збільшують фінансовий результат (р. 4.1.16, р. 4.1.17) та які зменшують фінансовий результат (р. 4.2.15, р. 4.2.16).

Звертаємо увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником встановлених Кодексом вимог.

Додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації: із виключенням з п. 137.6 ст. 137 Кодексу норми, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску та у розмірі 2/9 податку на прибуток, з додатка вилучено показники рядків 16.5 та 16.6, які не враховуються у зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ до рядка 20 АВ декларації: у складових формули рядка 4 відбулась зміна показників при розрахунку значення об'єкта оподаткування, в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування.

У рядку 4 відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) (звітний(і)) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів - (р. 04 + р. 07 - р. 07.2 + р. 09 + р. 11 + р. 13 - р. 14 декларації)).

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації: з урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

- рядок 24 - проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (за ставкою 5 відс. згідно з Кодексом);

- рядок 25 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів "б" і "в" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу XX Кодексу);

- рядок 26 - проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).

Додаток ТЦ до декларації: з урахуванням положень пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу щодо дозволу платнику при здійсненні самостійного коригування податкових зобов'язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності) таблицю додатка доповнено новими графами 14 та 16, у яких зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов'язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці оновленого додатка видалено графу 8, що також вплинуло на зміну нумерації граф.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

Додаток ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації: у зв'язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Кодексу, додаток доповнено новими рядками:

- рядок 4.1.3 РІ - загальний результат переоцінки цінних паперів (р. 4.1.3.1 - р. 4.1.3.2) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від'ємного значення;

- рядок 4.1.3.1 - загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

- рядок 4.1.3.2 - загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінансового результату до оподаткування;

- рядок 04 - від'ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;

- рядок 4.1.4 РІ - фінансовий результат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (р. 01 - р. 02 - р. 03 - р. 04) (+,-) - показник цього рядка переноситься в рядок 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації: додаток доповнюється новим рядком А4.1, який заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Крім того, показники рядка А4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 - А16) та не включаються до значень показників рядка А4, з метою недопущення подвоєння сум у показнику рядка А4.

Додаток ВП до рядків 26 - 29, 31 - 33 декларації: додаток ВП передбачений для розрахунку податкових зобов'язань за період, у якому виявлено помилку(и), для виправлення помилок у складі декларації за поточний звітний (податковий) період.

Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність показникам оновленої форми декларації.

Враховуючи, що видання наказу N 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період - півріччя поточного року, рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Підприємства – ухильники від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні

На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.

«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.

Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.

При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.

«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.

Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.

Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.

Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Утримайте податок на репатріацію з членських внесків нерезиденту

ДПІ у Чечеловському районі інформує, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковують у порядку й за ставками, визначеними статтею 141 ПК. Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначає підпункт 141.4.1 ПК. Членські внески не виокремлюють як окремий вид доходу з джерелом походження з України, тому такі виплати розглядають у складі інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 ПК). У разі виплати членських внесків нерезиденту з них утримують податок у розмірі 15% їх суми під час виплати таких внесків. Якщо міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлює інші правила, ніж ті, що передбачає ПК, застосовують правила міжнародного договору.

Окремі питання оподаткування постійного представництва

ДФС розглянула питання оподаткування спільної діяльності без утворення юрособи. Так, ДПІ у Чечеловському районі інформує, що уповноваженою особою, яка обліковує результати діяльності за договором про спільну діяльність, може бути постійне представництво (пп. 14.1.139 Податкового кодексу України; ПК). Взаємовідносини, що виникають під час здійснення спільної діяльності, регламентує глава 77 Цивільного кодексу України (ЦК). Пункт 2 статті 1134 ЦК передбачає, що ведення бухобліку спільного майна учасників можна доручити одному з учасників. Оператор спільної діяльності веде бухоблік спільної діяльності окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінзвітності такої діяльності (абз. 8 п. 19 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції»). Контролери звернули увагу, що норми ПК не містять особливостей окремого обліку операцій зі спільної діяльності. Тож учасники спільної діяльності без утворення юрособи — платника податку на прибуток, у тому числі оператор, подають фінзвітність і податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, у якій прибуток кожного учасника, отриманий у межах спільної діяльності, враховують під час визначення фінансового результату до оподаткування такого учасника згідно з правилами бухобліку. Якщо оператором договору про спільну діяльність без створення юрособи є постійне представництво нерезидента, то кожен нерезидент — учасник такого договору підлягає додатковій реєстрації як постійне представництво на території України. Отже, оператор і учасники спільного договору подають кожен свою податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. Окремо подавати декларацію з податку на прибуток підприємств від спільної діяльності ПК не вимагає.

Справляння рентної плати: зміни 2017 року

ДПІ у Чечеловському районі нагадує ,початок 2017 року приніс багато різноманітних змін до податкового кодексу і ми пропонуємо ознайомитися зі ще однією – змінами щодо справляння рентної плати З 01.01.2017 р. до Податкового кодексу України було внесено чимало змін. До цього, зокрема, причетні прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 №1791 та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі – Закон №1791 та Закон № 1797). Зміни внесені цими законами торкнулися і рентної плати за користування надрами, водними ресурсами, тощо. Пропонуємо розглянути ці зміни більш детально. Рентна плата за користування надрами Перш за все, було розширено коло платників рентної плати за користування надрами. Так, з початку 2017 року платниками є не тільки СГ, що мають спеціальні дозволи в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин. Тепер до них приєдналися СГ, що виконують роботи, для проведення яких необхідно отримувати погодження Державної служби геології та надр (пп. 252.1.6 ПК). Внаслідок цього з’явився новий пп. 252.3.3 ПК, що вказує, який обсяг товарної продукції є об’єктом оподаткування. Сума доходів від реалізації видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) за звітній період зменшується на суму витрат на доставку та на суму витрат, що пов'язані із передпродажною підготовкою, враховуючи пакування та фасування (п. 252.8, п. 252.9 та 252.11 ПК). Змінилися і строки подачі податкової накладної. Відтепер її необхідно подавати починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом у якому платник отримав або переоформив свій спеціальний дозвіл на видобування чи використання надр (п. 252.23 ПК). Також, пункт 252.22 ПК підкорегував критерії застосування коефіцієнта. Величина коригуючого коефіцієнта може виражатися у довільному вигляді (не тільки як десятковий дріб із 4 знаками після коми). Міністерство економічного розвитку відтепер також на зобов’язане щомісяця до 10 числа розміщувати визначену величину коефіцієнта на своєму сайті. У 2017 році зменшено рентну плату за користування надрами для видобування нафти (відповідно до п. 252.20 ПК): Поклади, що залягають на глибині до 5000 метрів з 45% до 29%; Поклади, що залягають на глибині понад 5000 метрів з 21% до 14%. Наказом Мінфіну України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 07.11.2016 р. №927 (далі – Наказ № 927) було внесено зміни і до форми Податкової декларації з рентної плати. Наказ набрав чинності з 30.12.2016 року. Платники рентної плати мають подати декларацію за новою формою не пізніше 20-го лютого 2017 року, за січень 2017 року для платників рентної плати із звітнім періодом у календарний місяць, та не пізніше 10 травня 2017 року за перший квартал 2017 року з базовим періодом – квартал. Наказом № 927 було встановлено/оновлено: Оновлений перелік категорій, запасів видобутих корисних копалин ділянок надр, що мають визначати об’єкт оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин; Кодифікатор корисних копалин; Перелік гірничих підприємств, що здійснюють видобуток тих чи інших корисних копалин; Перелік доступних видів радіозв’язку; Кодифікація водних об'єктів за типом водного об’єкта та прямому напрямку використання згідно; з розділом ІХ Податкового кодексу України. Рентна плата за користування радіочастотами України Рентна ставка за користування радіочастотами України навпаки була збільшена, причому на 12%, а відповідно пункту 254.4 ПК передбачено застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів (0,75% - понижуючі і 1,2% та 1,4% - підвищуючі). Також, визначено нові діапазони радіочастот, котрі запроваджено для ставок рентної плати за 1 МГц смуги радіочастоти на місяць Також було уточнено порядок нарахування ПЗ з рентної плати за використання радіочастотного ресурсу України, платниками, що не користуються радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій. Такі платники мають сплачувати рентну плату з дати видачі першого дозволу в цій смузі радіочастот у відповідному регіони, незалежно від загальної кількості дозволів. Виключення – необхідність отримати нові дозволи та ліцензії на більш потужне обладнання (абз. 3 пп. 254.5.3 ПК) Плата за спеціальне використання водних ресурсів З початку 2017 року, через зміни, внесені Законом № 1791 до пункту 255.5 ПК було збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, водних ресурсів для потреб гідроенергетики, водного транспорту дренажу води в 1,1 рази. Слід очікувати більш суттєвих змін рентної ставки з 01.01. 2018 р. Окрім того, споживачі водних ресурсів, які не здійснюють їх забір більше не являються платниками рентної плати. Тобто, платить ренту за використання водних ресурсів той, хто здійснює її забір. Також було підкориговано і багато інших пунктів, згідно яким платниками рентної плати за використання води будуть: первинні користувачі водних ресурсів; особи, що використовують воду для потреб гідроенергетики, водяного транспортування чи рибництва (п. 255.1 ПК). Згідно підпункту 255.4.6 ПК відтепер справлятиметься рентна плата за воду, що була втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та водогонах. Раніше, під час втрати навіть великої кількості води, рентна плата не нараховувалась. Рентна плата за використання лісових ресурсів Змінами до ПК було уточнено, що рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щоквартально та рівними частинами від суми рентної плати, що зазначається у спеціальних дозволах, що видають у відповідному календарному році (п. 257.5 ПК) Втім, ці зміни не стосуються лісокористувачів: фізичних осіб та підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки, а також, сума рентної плати котрих не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому сплачується рентна плата. з іншої області, які сплачують повну рентну плату ще до того, як отримають спеціальний дозвіл на заготівлю деревини. зазначимо, що рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів було збільшено на 10 %.

Негосподарські операції та нарахування ПДВ

Діяльність підприємства може бути досить різноманітною (звісно, у межах законодавства та нормативних і дозвільних документах, ліцензій і т.д.). Виходячи із цього, як потрібно оподатковувати (і чи потрібно взагалі) придбані товари, що використовуються у операціях, які не відносяться до господарської діяльності?. Податковий кодекс України, у підпункті «г» 198.5 каже, що нарахування підприємством самому собі ПДВ є обов'язковим. Пропонуємо розібратися в ситуації.

Які операції не можна вважати господарською діяльністю? Погляд з боку судової практики Відповідно до підпункту 14.1.36 ПК господарською діяльністю є така діяльність, яка спрямована на отримання доходу. Негосподарські операції та нарахування ПДВ Зверніть увагу, що у підпункті вказаний саме «дохід», а не «прибуток». Під час перевірки підприємства, податкова дивиться саме на направленість операції для отримання доходу. Якщо операція не направлена на отримання саме доходу, ДФС може зробити висновок, що операція не є господарською діяльністю. Саме тому, відповідно до підпункту «г» 198.5 ПК, ДФС може збільшувати податкові зобов'язання з ПДВ.

Чи передбачено застосування спрощеної розрахункової квитанції та КОРО у разі приймання від населення вторинної сировини?

ДПІ у Чечеловському районі інформує ,до п. 1 розд. V Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення), спрощена розрахункова квитанція – розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій: за товари або послуги (за винятком реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 10 гривень; при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку; при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту). Форма № РК-2 спрощеної розрахункової квитанції наведена в додатку 4 до Положення. Згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова) суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту). Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) не встановлено. Отже, при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) суб’єкт господарювання має право при здійсненні розрахунків застосовувати спрощену розрахункову квитанцію та використовувати належним чином зареєстровані книги обліку розрахункових операцій. ЗІР 109.06

Податкові накладні річної давності до податкового кредиту не включають

ДПІ у Чечеловському районі інформує , якщо платник податку не включив у звітному періоді до податкового кредиту, суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 к. д. з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включають до податкового кредиту за звітний період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 к. д. з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування. Це стосується і платників податку, які застосовують касовий метод. Терміни формування податкового кредиту (не пізніше ніж через 365 к. д. з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), платники податку застосовують незалежно від: дати складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної. А саме, до 01.01.2017 чи після вказаної дати складена податкова накладна/розрахунок коригування; дати реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; наявності сертифікату Торгово-промислової палати, що засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у постачальника товарів/послуг. Такий порядок формування податкового кредиту діє з 01.01.2017.

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 31.12.2015 і не зареєстрованої в ЄРПН

У ЄРПН можна зареєструвати розрахунки коригування, складені до податкових накладних, які раніше не підлягали обов’язковій реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних ЄРПН. Зокрема, йдеться про податкові накладні за операціями з постачання непідакцизних товарів і товарів вітчизняного виробництва, складені до 31.01.2015 (включно), у яких сума ПДВ менша за 10 тис. грн і не заповнена графа 4 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД». Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 01.02.2015, яка не підлягала реєстрації у ЄРПН, реєструють після реєстрації такої накладної. Для цього постачальник товарів/послуг має протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (з дати складання якої не минуло 1095 днів) і розрахунок коригування. Якщо протягом доби після реєстрації в ЄРПН податкової накладної розрахунок коригування до неї не надіслано, податкову накладна вилучають із ЄРПН. Стосовно реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, із дати складання яких спливло понад 1095 днів, ДФС надіслала запит до Мінфіну.

Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини

ДПІ у Чечелівському районі інформує, для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.

Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.

Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.

Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України) податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

Коли реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинено?

ДПІ у Чечелівському районі нагадує, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованому в Мінюсті 16.06.2017 за №753/30621.

Згідно з положеннями цього наказу, зупинення реєстрації здійснюється лише по реально ризикових операціях.

Не підлягатимуть блокуванню податкові накладні/розрахунки коригування, які:

1. Податкові накладні/розрахунки коригування, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування.

2. Якщо обсяг постачання, зазначений платником в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК, становить менше 500 тис.грн. та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у 3-х діючих платників податків.

3. Якщо загальна сума сплачених у 2016 році сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію, становить більше 5 млн.грн.

4. одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, P < 1,3,´Pм

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум ЄСВта податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі;

P - сума ПДВ, зазначена платником в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК;

Pм - найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 місяців.

У разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що ПН/РК відповідає одній з перерахованих ознак, - така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання у податковій накладній, яка подана на реєстрацію, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає перерахованим критеріям - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 розділу V Кодексу.

У разі блокування податкової накладної, платник має право впродовж 365 днів надати контролюючому органу за основним місцем податкового обліку Повідомлення щодо підтвердження реальності здійснених операцій і додаткові документи. Протягом 5 днів наданий пакет документів опрацьовується комісією ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оперативно.

У разі отримання відмови в реєстрації податкової накладної, платник податку протягом 10 календарних днів може подати до ДФС скаргу.

Якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем подання скарги вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу.

На Дніпровщині офіційно працевлаштовано майже 200 найманих осіб

У I півріччі 2017 року спільно з іншими контролюючими органами проводились перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства при використанні у своїй діяльності праці найманих осіб. Перевірки проводились з метою забезпечення усунення порушень чинного трудового законодавства України, легалізації заробітної плати та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Як зазначили податківці, за результатами вжитих заходів 40 громадян зареєструвались суб'єктами підприємницької діяльності, до оформлення належним чином трудових відносин залучено 153 фізичні особи.

Також з початку року проведено документальні перевірки юридичних осіб з питань виявлення фактів ухилень від оподаткування різного виду виплат, заробітної плати, видачі її за рахунок “тіньових” коштів (виплати заробітної плати у “конвертах”, ведення подвійної бухгалтерії, тощо). Перевірками донараховано 1996,4 тис. грн., в т. ч. 1916,4 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб.

Нагадаємо, що до початку роботи працівника власником підприємства, установи, організації чи фізичною особою-підприємцем подається повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413 одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

У багатодітних – пільга по земельному податку

ДПІ у Чечелівському районі нагадує, відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Про це повідомляє відділ організації роботи Чернівецької ОДПІ.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Кодексу).

Згідно з п. 281.1 ст. 281 Кодексу від сплати податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Водночас до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Пунктом 281.4 ст. 281 Кодексу визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 Кодексу, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Слід зазначити, що фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку. При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Які пільги є у громадян по земельному податку

Чечелівська ДПІ звертає увагу, що від сплати земельного податку на підставі п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі ПКУ) звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення інваліда першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія), посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інвалід війни», посвідчення «Учасник війни» тощо).

Відділ організації роботи Чечелівська ДПІ

Працівники ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра під час онлайн спілкування знайомили громадян із принципами запровадження електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ

Відтак, про основні аспекти застосування норм ПКУ при адмініструванні ПДВ, а також про запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР) йшлося під час онлайн спілкування.

Зокрема, начальник ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра Ганна Чуб надала відповіді на запитання платників податків щодо деяких нюансів в адмініструванні податку на додану вартість та функціонування СМ КОР (система моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків).

Як працює система автоматизованого моніторингу?

Процедура моніторингу виглядає наступним чином: ПН/РК після введення в ЄРПН та подання запиту на реєстрацію проходить перевірку на оцінку ризиків;

якщо ПН/РК не потрапила під критерії ризику (п. 5 Критеріїв оцінки), то відбувається реєстрація;

якщо потрапила – ПН/РК відправляється на моніторинг (пункт 74.2 ПКУ);

відбувається моніторинг ПН/РК за системою ризиків і аналізується.

Якщо потрапила хоча б під одну ознаку, то її реєстрація призупиняється і підприємству в автоматичному режимі відправляється відповідно до пункту 201.16.1 ПКУ в електронному вигляді квитанція про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Усе це має відбуватися протягом операційного дня.

Чи всі податкові накладні підлягають моніторингу і які з них не будуть моніторитись?

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Критерії оцінки).

Пунктом 5 Критеріїв оцінки визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки Державною фіскальною службою України встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування (далі – ПН/РК) відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 – 4 цього пункту, – така ПН/РК не підлягає автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям оцінки.

Таким чином, не зупинятиметься реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН/РК за наявності однієї з таких ознак:

податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю), та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (п.п.1 п.5 Критеріїв оцінки);

обсяг постачання, зазначений платником податку в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків (п.п.2 п.5 Критеріїв оцінки);

загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 5 мільйонів гривень (ця ознака використовується з 01.04.2017 до 01.01.2018) (п.п.3 п.5 Критеріїв оцінки);

одночасно значення показників D та P, розрахунок яких наведено у п.п.4 п.5 Критеріїв оцінки, мають такі розміри:

D > 0,05 та P < Pм х 1,3,

де D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T:

S – загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20% та 7 %, за останні 12 місяців, яка зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН;

P – сума ПДВ, зазначена платником податку у ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;

Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 місяців.

Яким законодавчим актом визначено критерії для блокування?

Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, здійснюється шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу їх відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за наведеною у додатку до Наказу №567 формою, яка відображає специфіку його господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо таку інформацію враховано комісією ДФС.

Існують два таких критерії:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Які дії платника податку на додану вартість, якщо заблокували податкову накладну?

У разі, якщо платники отримав квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, то він має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (додаток до Критеріїв оцінки), яка містить:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються та/або придбаваються платником податку.

Згідно із пп. 201.16.2 ПКУ, письмові пояснення та/або копії документів, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів. Далі такі документи передаються контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до Комісії ДФС. Комісія ДФС у 5-денний строк прийме рішення.

Документи подаються в електронній формі. Їх вичерпний перелік наведено у наказі ДФС № 566 за кожною з двох ознак ризику фіктивності ПН/РК (за якою саме було зупинена реєстрацію, ви дізнаєтесь з надісланої квитанції).

У разі негативного рішення Комісії ДФС ПН/РК остаточно блокується. Оскаржити це рішення можна в судовому порядку. ДФС вже розроблено Проект Порядку розгляду скарг на рішення комісії.

На яких підставах ДФС прийматиме рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Рішення прийняте для забезпечення реалізації механізму зупинення реєстрації податкових накладних, запровадженого Законом №1797.

Кабмін Постановою від 29.03.2017 р. № 190 встановив, що комісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника ПДВ згідно з пп. "в" пп. 201.16.1 ПКУ: письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК та/або копій документів.

Їх платник податку має право подати до органу ДФС протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у ПН/РК.

Відтак, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування будуть:

1) ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації;

2) ненадання копій документів відповідно до підпункту “в” пп. 201.16.1 ПКУ;

3) надання копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до ДФС за основним місцем обліку не пізніше вищезазначеного строку у 365 к.д.

На підставі якого документу діє комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ?

20.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620).

Відповідно до п.201.16 ст.201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Наказом №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов’язки її членів (п.1 Порядку).

Відповідно до п.2 Порядку Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п.201.16 ст.201 розділу V ПКУ та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації», яка набрала чинності 31.03.2017.

Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.42 розділу ІІ ПКУ, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 розділу V ПКУ.

Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації (п.21 Порядку). Коли розділ «Код» табличної частини податкової накладної не заповнюється?

Розділ «Код» табличної частини податкової накладної (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не заповнюється:

1) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладено у п. 9 Порядку № 1307. Це податкові накладні, складені в межах виконання багатосторонньої угоди про розподіл продукції оператором інвестору відповідно до пп. «а» п. 337.4 ст. 337 розділу XVIII Податкового кодексу (порядковий номер такої податкової накладної у другій частині (після знака дробу) містить відповідний код (цифра 5));

2) у податкових накладних, спосіб заповнення яких викладено у п. 11 Порядку № 1307. Це окремі зведені податкові накладні, які складаються у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу, у разі анулювання реєстрації платника податку при визначенні податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, або у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 04, 08, 09, 10, 13), а у рядку «Індивідуальний номер отримувача (покупця)» в таких податкових накладних проставляється умовний ІПН «600000000000»;

3) у податкових накладних, особливості заповнення яких викладено у п. 15 Порядку № 1307. Це податкові накладні, які складаються у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена відповідно до статей 188 і 189 розділу V Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг (може бути складена зведена податкова накладна). Такі податкові накладні не видаються покупцю (тип причини 15), а у рядках таких податкових накладних, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Чечелівська ДПІ інформує, терміни в які платник отримує рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до п. 21«Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 566, Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Номер рішення Комісії складається з порядкового номера реєстрації та коду платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, або податкового номера, або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації.

Як здійснюється відшкодування ПДВ?

Чечелівська ДПІ наголошую, з 03.04.2017 р. став доступним електронний реєстр відшкодування ПДВ. Кожен підприємець тепер зможе в онлайн-режимі перевірити, на якому етапі знаходиться його платіж.

Усю вхідну інформацію в реєстр формує ДФС на підставі заявок бізнесу та закріпляє електронним цифровим підписом. Потому вносить її в реєстр. Після цього на узгодження суми відводиться не більше 30 днів (у передбачених законом випадках — 60 днів) і відбувається автоматичне відшкодування на наступний день після закінчення зазначеного строку.

Відшкодування здійснюється в хронологічному порядку (підприємець, який перший подав, першим отримує кошти на рівних умовах) та на щоденній основі. Раніше ПДВ відшкодовували в останні 5 днів місяця. При такому підході підприємці не могли завчасно планувати. Тепер повертати ПДВ будуть у будь-який день місяця після узгодження суми, тому бізнес зможе краще планувати свою діяльність та отримуватиме додаткові оборотні кошти, починаючи з 10 числа кожного місяця.

Чи включаються до податкового кредиту суми ПДВ за несвоєчасно зареєстрованою податковою накладною, з дати складання якої минуло 365 календарних днів?

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, належать до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ. Водночас п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, якщо сума ПДВ, відображена у податковій накладній, яка була вчасно або невчасно зареєстрована в ЄРПН та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу.

Як визначити дату виникнення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті товарів, якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетинання товаром митного кордону України припадають на різні податкові періоди

Відповідно до частини першої ст. 248 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI (далі — Митний кодекс) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, що її замінює, разом з документами, необхідними для митного оформлення, а в разі електронного декларування — з моменту отримання органом доходів і зборів електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п’ятою ст. 255 Митного кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом, відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який її замінює, а також на товаросупровідних та товаротранспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом цієї посадової особи.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу).

Згідно з пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Отже, у разі коли дата оформлення митної декларації і дата фактичного перетинання товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з вивезення товарів за межі митної території України є дата оформлення відповідної митної декларації.

Таким чином, згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи на дату оформлення відповідної митної декларації та зареєструвати таку накладну в ЄРПН у встановлений зазначеним Кодексом термін.

Чи може платник податку включити до податкового кредиту податкову накладну з помилкою у даті її складання?

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Датою виникнення податкових зобов’я­зань з постачання товарів/послуг згідно з п. 187.1 ст. 187 цього Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктами «а» — «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу визначено перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній.

При цьому п. 201.10 зазначеної статті визначено, що підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту є податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань.

Податкова накладна, у якій допущено помилку у даті складання, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції, а тому покупець не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній.

З 1 липня 2017 року діє повноцінний режим системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН

З 1 квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

Тобто, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН. Такі критерії визначені наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

З 01.04.2017 по 01.07.2017 діяв перехідний період, протягом якого зазначена процедура здійснювалась без фактичного зупинення податкових накладних/розрахунків у ЄРПН.

З 01 липня 2017 року запроваджено повноцінний режим СМ КОР.

Якщо квитанція про реєстрацію/відмову/зупинення ПН/РК не надходить, документ вважається зареєстрованим у ЄРПН.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв, затверджених наказом №567, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, платник має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою (додаток до Критеріїв, затверджених наказом №567 – Таблицю даних платника податків) щодо:

- видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку.

Порядок дії СМ КОР визначено п. 201.16 ст. 201, п. 57 розд. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України., п. 3, 4, 6 наказу МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

Як подати та заповнити нову форму декларації з податку на прибуток підприємст

Державна фіскальна служба України у листі від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 №467» (далі – лист ДФС №16989) повідомила наступне.

З 09.06.2017 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510 (далі – Наказ №467), яким у новій редакції викладено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та форми додатків до неї.

Наказ №467 видано з метою реалізації положень законів України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та №1795-VIII «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки літакобудівної галузі», а також від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

У листі ДФС №16989 проінформовано про зміни, внесені до основної частини Декларації та додатків до неї, а також порядок їх заповнення.

Враховуючи, що видання Наказу №467 обумовлено змінами у податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, рекомендовано подавати Декларацію за оновленою формою.

Щодо запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН (СМ КОР)

Працівникі ЦОП Чечелівської ДПІ повідомляють, що пунктом 74.2 статті 74 Кодексу з квітня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).

СМ КОР побудовано з використанням критеріїв, визначених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – наказ).

СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо по кожному виду економічної діяльності (Таблиця даних платника податку), якщо комісією ДФС прийнято рішення про врахування такої інформації.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним пунктом 6 Критеріїв наказу, – реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

СМ КОР дає можливість зупиняти випадки безпідставної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі коли постачальник фактично не здійснює господарську операцію, а реєструє виключно з метою надання покупцю необгрунтованої податкової вигоди у вигляді неправомірного сформованого кредиту з ПДВ.

СМ КОР побудована таким чином, щоб превентивно реагувати на зловживання недобросовісних платників податків - не лише бачити потенційні порушення, а й унеможливити безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ, вже на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Функціонування системи електронного управління ризиками при адмініструванні ПДВ сприятиме детінізації економіки, створенню рівних конкурентних умов діяльності для суб’єктів господарювання, збільшенню надходжень до бюджету.

До уваги платників податку на додану вартість!

З 01 липня 2017 року повноцінно запрацював новий механізм, запроваджений Податковим кодексом України для підвищення ефективності боротьби з ухиленнями від оподаткування, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків. Зупинимось на основних аспектах запровадження системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування/ критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (СМ КОР) .

Система побудована таким чином, щоб попереджувально реагувати на зловживання недобросовісних платників податків – не лише бачити потенційні порушення, а й унеможливити безпідставне формування податкового кредиту навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ, вже на стадії реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, СМ КОР здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за визначеною формою, яка відображає специфіку господарської діяльності платника окремо по кожному виду економічної діяльності.

У разі, якщо за результатами моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає визначеним критеріям, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування /в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 .

Якщо податкова накладна не є ризиковою, то вона реєструється в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо ризикова – зупиняється. Платник податку має можливість звернутися до ДФС та надати відповідні документи. Комісія розглядає цю заяву та протягом 5 днів приймає рішення чи дійсно ця операція не містить ознаки ризику і тоді накладна реєструється, чи це ризикова накладна і вона зупиняється.

У Чечелівській ДПІ з 01 - 04 серпня відбудеться семінар та інтернет-конференція для платників ПДВ, щодо СМ КОР

З 1 липня цього року уже повноцінно працює система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМ КОР), яка була запроваджена ще з квітня 2017 року. Утім, період з 01.04.2017 р. по 01.07.2017 р. був перехідним. Cистема працювала у тестовому режимі, тобто з певними послабленнями, - під час виявлення невідповідності процедура, визначена п.201.16 ПКУ, здійснювалась без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі.

Для кращої проінформованності платників про СМ КОР за ініціативи начальника Чечелівської ДПІ Ганни Чуб, в Чечелівській ДПІ з 01 - 04 серпня відбудеться семінар та інтернет-конференція для платників ПДВ, щодо СМ КОР.

- Система працює таким чином, щоб реагувати, попереджуючи зловживання недобросовісних платників податків. Вона не лише бачить потенційні порушення, а й унеможливлює безпідставне формування податкового кредиту, навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ. Тобто система ризиків спрацьовує вже на стадії реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.

Це, в першу чергу, стосується тих, хто ще досі будує схеми ухилення від оподаткування, так званий «пересорт», або зустрічні транзити, коли відсутня покупка певного товару при його фактичній реалізації.

Водночас, за критеріями ризику дійсно було призупинено реєстрацію певних податкових накладних платників реального сектору економіки. Для вирішення цієї проблеми також закладений алгоритм. Зокрема, подача додаткової інформації у вигляді технологічної карти платника знімає проблеми платників реального сектору.

Ми докладемо максимум зусиль, аби допомогти бізнесу з реального сектору економіки, який зіткнувся з технічними проблемами. Саме цій категорії платників ми хочемо надати всю можливу консультаційну та практичну допомогу,- наголосила начальник Чечелівської ДПІ.

Платники зможуть в телефонному режимі ( 377-46-08; 34-42-54; 34-28-70) та особисто (каб.105)отримати фахову консультацію та практичну допомогу від фахівців Чечелівської ДПІ у, а також надати пропозиції щодо критеріїв, за якими спрацьовує система призупинення.

Понад половину з перевірених податкових агентів «забули» утримати податок на доходи фізичних осіб

З початку поточного року фіскальною службою в Дніпропетровській області проведено 126 перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували доходи громадянам. Порушення податкового законодавства, а саме виплату доходу громадянам без утримання з них відповідних податків, зафіксовані порушення у 69 або 55% перевірених платників.

Зокрема, проведено перевірку одного з приватних підприємств, яке виплачувало кошти фізичним особам за придбану продукцію.

Так, доперевірочним аналізом встановлено, що одне з приватних підприємств не утримало податки при виплаті коштів фізичним особам за придбану продукцію, чим порушило вимоги законодавства.

Відповідно до норм Податкового кодексу України юридична особа в даній ситуації є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, та зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, а також військовий збір – 1,5% із суми такого доходу за його рахунок (ст.14.1.180, ст.168.1.1 ПКУ).

Так, по результатам проведеної перевірки підприємства визначено податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб близько 450 тис.грн. та військового збору – 35 тис.грн., що сплачені до бюджету у повному обсязі.

А загалом, за результатами перевірок 126 суб’єктів господарювання, що виплачували доходи громадянам без утримання з них податків, до бюджетів донараховано 5,1 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 400 тис.грн. єдиного внеску та понад 600 тис.грн. військового збору.

Антикорупційна программа

Державної фіскальної служби України на 2015-2017 роки

Загальні положення

Одним із важливих напрямів сучасної стратегії розвитку України є прагнення до подолання корупції та мінімізації її суспільно-політичних наслідків. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для демократичних перетворень у державі, зміцнення національної безпеки, зростання її економічного потенціалу, формування у суспільства довіри до влади, покращання добробуту громадян України.

Корупція – багатоаспектне соціально-економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі. Як правова категорія, корупція охоплює сукупність взаємопов’язаних правопорушень.

В умовах інтеграції України з європейським та світовим товариством одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики є реформування та вдосконалення системи запобігання та протидії корупції. Жодні реформи в державному секторі не можуть бути реалізованими за умов високого рівня корупції.

Подолання корупції в органах Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності фіскальних органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.

Ужиті в попередні роки організаційно-правові заходи певною мірою забезпечили попередження та протидію корупції в органах ДФС, що базуються на принципах системності та наступальності в боротьбі з корупцією, розподілі функцій і відповідальності суб’єктів на які покладені завдання із запобігання та протидії корупції. Разом з тим ця діяльність потребує подальшого вдосконалення, забезпечення комплексного поєднання профілактичних, попереджувальних та правових заходів, спрямованих як на безумовне дотримання норм чинного антикорупційного законодавства, так і на усунення причин та умов, що створюють сприятливе підґрунтя для вчинення корупційних правопорушень у сфері службової діяльності. Крім того, очевидною є необхідність у зосередженні зусиль на вирішенні, у межах компетенції ДФС, питань цілеспрямованої нейтралізації соціальних та економічних чинників відомчої корупції.

У контексті зазначеного вище постає нагальна потреба у запровадженні Програми протидії та запобігання корупції у фіскальних органах на 2015–2017 роки (далі – Програма) відповідно до міжнародних антикорупційних стандартів та вимог чинного законодавства України.

Правовим фундаментом заходів, які передбачені Програмою, є чинне законодавство та нормативно-правові акти України, а також ратифіковані в Україні міжнародні нормативно-правові акти.

Передбачені Програмою напрями розроблені з урахуванням попередньої практики протидії та запобігання корупції в органах ДФС, міжнародних стандартів, передового досвіду зарубіжних країн, результатів наукових досліджень, прогнозованої оцінки корупційних ризиків на основних напрямах службової діяльності та спрямовані на реалізацію державної антикорупційної політики.

Основні засади запобігання та протидії корупції в органах ДФС

ДПІ у Чечелівському районі нагадує, удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції, що, у свою чергу, вимагає врахування цих обставин і в організації діяльності ДФС, створення нових відомчих ефективних механізмів зниження рівня корупції, забезпечення умов для доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Підґрунтям нормативно-правового забезпечення запобігання та протидії корупції в ДФС є Конституція України, закони України від14 жовтня 2014 р. № 1700 “Про запобігання корупції”, № 1699 “Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014–2017 роки”, постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265 “Про затвердження Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015—2017 роки”, Конвенція ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V), Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 16 березня 2005 року № 2476-IV).

Діяльність із запобігання та протидії корупції ДФС здійснюється відповідно до таких принципів:

верховенства права;

законності;

комплексного вжиття правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів;

пріоритетності запобіжних заходів;

невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;

відкритості та прозорості діяльності органів ДФС;

участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у здійсненні таких заходів;

забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, відшкодування збитків, шкоди завданих внаслідок вчинення корупційних правопорушень.

Суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:

посадові та службові особи органів ДФС;

особи рядового і начальницького складу податкової міліції.

Згідно з чинним законодавством ДФС бере участь у запобіганні, виявленні, а в окремих випадках – у здійсненні заходів щодо припинення корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання і протидії корупції, у міжнародному співробітництві у цій сфері. У структурі ДФС діє уповноважений підрозділ (Головне управління власної безпеки), який здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції в органах ДФС або бере участь у їх здійсненні у межах повноважень, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами з іншими державними правоохоронними органами. ДФС на постійній основі здійснює заходи, спрямовані на запобігання і протидію корупції відповідно до вимог чинного законодавства у частині:

обмеження щодо використання службових повноважень чи свого службового становища;

обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;

обмеження щодо одержання дарунків;

обмеження спільної роботи близьких осіб;

обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, запобіганням одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;

спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави;

фінансового контролю;

кодексу поведінки;

урегулювання конфлікту інтересів;

правової експертизи нормативно-правових актів;

прозорості інформації;

заборони на одержання послуг і майна органами державної влади.

Разом з тим з метою реалізації антикорупційної політики ДФС у межах компетенції забезпечує:

участь громадськості в заходах щодо запобігання і протидії корупції;

інформування громадськості про заходи щодо запобігання і протидії корупції;

державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції;

вжиття заходів, щодо притягнення до відповідальності осіб за корупційні правопорушення (правопорушення, пов'язані з корупцією) або прийняття відповідних правових рішень згідно з чинним законодавством;

усунення наслідків корупційних правопорушень;

контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції.

Мета та завдання антикорупційної Програми

ДПІ у Чечелівському районі нагадує, основною метою Програми є розробка та впровадження комплексної системи заходів щодо запобігання і протидії корупції в органах ДФС, планування та координації діяльності органів і підрозділів системи ДФС у процесі реалізації податкової та митної політики, здійснення правових, соціально-економічних, організаційно-управлінських та практичних заходів, спрямованих на ефективне попередження та викорінення корупції. У процесі практичної реалізації Програми ДФС має продемонструвати рішучу боротьбу з корупцією, значно підвищити якість управління процесами, ефективність і рівень професійної етики, оперативно мінімізувати ризики, що спричиняють корупційні діяння на основних напрямах діяльності служби.

Програма спрямована на виконання основних завдань, якими є:

поліпшення ефективності діяльності органів та підрозділів ДФС щодо запобігання та протидії корупції, у межах їх компетенції, упровадження об’єктивних критеріїв оцінки їх діяльності в даній сфері;

посилення управлінського нагляду та внутрівідомчого контролю за належним виконанням органами та підрозділами ДФС антикорупційних заходів;

подальше вдосконалення відомчої нормативно-правової бази з питань запобігання та протидії корупції на основі практики її застосування з урахуванням положень міжнародних антикорупційних документів, розроблення дієвих механізмів практичної реалізації завдань щодо запобігання та протидії проявам корупції у процесі службової діяльності;

поглиблення наукових досліджень, спрямованих на розроблення практичних рекомендацій щодо запобігання та протидії;

створення атмосфери неприйняття та осуду корупції в усіх її проявах працівниками ДФС;

забезпечення неухильного додержання принципів законності, об’єктивності, рівності та справедливості в реагуванні на факти корупційних правопорушень;

виявлення та усунення причин та умов корупції в органах та підрозділах ДФС.

Заходи щодо запобігання та протидії корупції

Правові

В рамках реалізації правових заходів передбачено проведення оцінки корупційних ризиків за основними напрямами діяльності органів ДФС, забезпечити виявлення причин, що до них призводять, та умов, що їм сприяють, удосконалення податкового та митного законодавства згідно з основними антикорупційними принципами, розвиток електронних сервісів та послуг для платників податків, здійснення аналізу норм чинного законодавства, проектів нормативно-правових актів, для виявлення прогалин та недоліків, що створюють умови для скоєння корупційних діянь, розробка відомчих нормативно-правових актів, спрямованих на протидію корупції.

Організаційно-управлінські

Організаційно-управлінськими заходами передбачено проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави під час застосування податкового, митного законодавства, запровадження персональної відповідальності службових осіб керівної ланки за корупційні правопорушення (правопорушення, пов'язані з корупцією), вчинені підлеглими працівниками, запобігання виникненню конфлікту інтересів, а також контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та декларування майна, доходів, видатків та зобов’язань фінансового характеру, своєчасне реагування на повідомлення про факти корупційних правопорушень, скоєних працівниками органів фіскальної служби.

Взаємодія з правоохоронними органами

Налагодження взаємодії з Національним антикорупційним бюро та Національним агентством, здійснення перевірки осіб, які претендують на посади в ДФС та її територіальні органи, у разі виявлення фактів, що можуть свідчити про скоєння корупційних правопорушень (правопорушень, пов'язаних з корупцією) працівниками ДФС та її територіальних органів, проведення перевірок та у разі підтвердження інформації за їх результатами направлення матеріалів до правоохоронних органів для прийняття відповідного рішення.

Головному управлінню внутрішньої безпеки організувати належну взаємодію з правоохоронними органами з метою отримання упереджувальної інформації про скоєння корупційних правопорушень (правопорушень, пов'язаних з корупцією) працівниками органів ДФС та спільної її реалізації.

Зв’язки з громадськістю

Залучати громадськість до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики, проводити анонімне опитування платників податків щодо сприйняття корупції та довіри до органів ДФС і оприлюднювати результати опитування у ЗМІ, забезпечення оперативного реагування на повідомлення, що надходять на антикорупційний сервіс «Пульс» від суб’єктів господарювання та громадян, щодо можливих корупційних правопорушень з боку посадових осіб органів ДФС, інформування заявників про результати її розгляду.

Посилити взаємодію керівників органів ДФС та підрозділів власної безпеки з об’єднаннями громадян, з органами державної влади і органами місцевого самоврядування у сфері формування та реалізації державної антикорупційної політики, забезпечення підтримки громадянським суспільством антикорупційних заходів, що здійснюються державою.

Кадрове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення антикорупційних заходів

Розробка та запровадження правил професійної етики працівника ДФС з урахуванням положень чинного законодавства України та міжнародних стандартів, процедур перевірки на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави під час застосування податкового, митного законодавства, критеріїв «доброчесності» особи, уповноваженої на виконання функцій держави в органах ДФС, і основні напрями етики її спілкування в межах правового поля.

Забезпечити якісний добір і розстановку кадрів на засадах неупередженого конкурсного відбору та проведення спеціальної перевірки осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави. Розвиток партнерства з приватним сектором та HR-спеціалістами щодо вдосконалення процесу відбору нових кадрів та розробка системи заходів стимулювання професійної діяльності співробітників органів ДФС.

Наукове та інформаційне забезпечення

Дослідження міжнародного досвіду запобігання корупції корупції та визначення шляхів його імплементації в ДФС України з урахуванням міжнародних стандартів.

Міжнародне співробітництво

Взаємодія і обмін інформацією з відповідними органами іноземних держав з питань, пов’язаних з протидією корупції, участь співробітників підрозділів внутрішньої безпеки у міжнародних антикорупційних заходах, запрошення іноземних експертів до участі в інформаційно-аналітичних заходах з питань боротьби з корупцією.

Очікувані результати

Удосконалення системи профілактики та попередження корупційних правопорушень в ДФС та її територіальних органах, зниження рівня корупції, виявлення та ефективне усунення причин та умов, що сприяють корупції, підвищення рівня правової освіти працівників ДФС, їх правового виховання та доброчесності, удосконалення системи управлінського контролю з метою своєчасного виявлення та запобігання корупційним правопорушенням (правопорушенням, пов’язаним з корупцією), іншим правопорушенням у сфері службової діяльності, підвищення ефективності виявлення та оперативності реагування на вчинення корупційних правопорушень (правопорушень, пов’язаних з корупцією).

Правила етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС

ДПІ у Чечелівському районі нагадує, Пправила етичної поведінки та запобігання корупції в органах ДФС (далі – Правила) встановлюють загальні вимоги до етики поведінки працівників органів доходів і зборів України. Дотримуватися Правил працівники повинні як під час виконання своїх службових обов'язків, так і в позаробочий час.

Правила розроблені з урахуванням вимог Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та положень Правил етичної поведінки державних службовців, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №65, з метою впровадження високих етичних стандартів поведінки працівників органів ДФС, добросовісного, чесного та професійного виконання ними функціональних обов’язків, а також з метою надання вичерпної інформації про обов'язки працівників щодо недопущення корупційних правопорушень та сприяння зміцненню суспільної довіри.

Увага! Телефонні шахраї знов турбують платників податків

ДПІ у Чечелівському районі повідомляє про активізацію телефонних шахраїв, які телефонують платникам податків, начебто від імені керівництва Головного управління ДФС в Дніпропетровській області, та вимагають грошові кошти.

Головне управління ДФС в Дніпропетровській області попереджає, що ці дії є шахрайством та підлягають розслідуванню.

Для запобігання діяльності шахраїв просимо у випадку отримання таких дзвінків, або інших протиправних дій, терміново звертатися до сервісу «Пульс» ДФС України за телефоном Контакт-центру ДФС 0800-501-007 обравши в меню інтерактивного голосового автовідповідача напрямок «4» та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

Проблемні питання функціонування суб‘єктів малого та середнього підприємництва в Дніпропетровській області

На днях була проведена зустріч з представниками бізнесу з розгляду проблемних питань функціонування суб‘єктів малого та середнього підприємництва в Дніпропетровській області.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, порушені під час заходу.

Питання: Чи можливе відстрочення застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів до кінця 2017 року?

Відповідь:

Діючими нормативно-правовими актами не передбачено відстрочення застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

При реалізації даного асортименту товарів обов’язкове застосування РРО передбачено з 1 січня 2017 року (ст.296.10 ПКУ та ст.9 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Перелік технічно складних побутових товарів в цілях застосування РРО набув чинності з 08 травня 2017 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 «Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій»).

У зв’язку з цим, в даний час суб‘єктам господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів необхідно обов’язково застосовувати РРО.

Питання: Підприємець має найманих працівників, які отримують мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн. Вони працюють неповний робочий день та неповний робочий тиждень. Необхідно диференційований підхід до застосування ЄВ. Чи планується це?

Відповідь:

Диференційований підхід до застосування єдиного внеску на сьогодні існує.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст.3 прим.1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці»).

Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

За угодою між працівником і власником може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст.56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VІІІ ).

При цьому оплата праці провадиться пропорціонально-відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Таким чином, роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Однак, роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював неповний робочий день (абз.2 ч.5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абз.3 ч.5 ст.8 Закону №2464).

Питання: Для нормальної роботи підприємців на ринках необхідно вдосконалювати саму систему перевірок. Повинна бути взаємна відповідальність і підприємців і тих, хто перевіряє. Що робиться в плані посилення відповідальності контролюючих органів?

Відповідь:

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність (п.21.2 ст.21 Податкового кодексу України).

Для притягнення посадової особи до відповідальності платнику податків слід звернутися до керівництва ГУ ДФС в Дніпропетровській області зі скаргою на дії посадових осіб, в рамках розгляду якої буде вжито відповідних заходів.

Платник податків також може звернутися за захистом своїх прав та інтересів, відшкодуванням шкоди, завданої посадовими особами, у судовому порядку.

Про факти правопорушень також можна повідомити на гарячу лінію Сервісу Державної фіскальної служби України «Пульс» (044) 284 00 07.

Питання: Пропозиція щодо внесення змін до ст.293 Податкового кодексу України щодо зменшення ставки єдиного податку з 20% до 10% для суб’єктів підприємницької діяльності. Чи планується це?

Відповідь:

Податковим кодексом України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п.293.2 ст. 293 ПКУ).

Результати обшуків на спиртових заводах ДП «Укрспирт»

24.07.2017 слідчими та оперативними працівниками податкової міліції у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014110130000014, що розпочате відносно службових осіб ДП «Укрспирт» за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 і 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)) КК України на території 14 областей України проведено санкціоновані Шевченківським районним судом м. Києва обшуки за адресами 41 місця провадження діяльності (надалі - МПД) ДП «Укрспирт».

Участь у заходах брали 430 працівників податкової міліції.

Рішення про проведення вказаних слідчих дій на МПД ДП «Укрспирт» прийнято після отримання у ході досудового розслідування відомостей, які підтверджують факти порушення підприємством діючого законодавства України та ймовірного необлікованого виготовлення продукції.

Оскільки до податкової міліції неодноразово надходила інформація про факти необлікованого виготовлення спирту на спиртових заводах ДП «Укрспирт», обшуки на МПД вказаного державного підприємства проводились не вперше.

Колишні керівники ДП «Укрспирт»: Харт Олександр (у період 2012 – 2014 років) та Лабутін Михайло (у 2014 році) є фігурантами кримінальних проваджень та знаходяться у розшуку.

До того ж, під час документування злочинної діяльності підпільних цехів з виготовлення лікеро-горілчаних виробів працівниками податкової міліції фіксуються факти надходження до них спирту, необліковано виготовленого на потужностях вітчизняних спиртових заводів, який використовується правопорушниками у якості сировини для незаконного виготовлення горілки.

На момент проведення обшуків виробничу діяльність здійснювали 10 МПД ДП Укрспирт, зокрема:

- Овечацьке МПД (Вінницька область);

- Липницьке МПД (Житомирська область);

- Стадницьке МПД (Київська область);

- Вузлівське, Сторонибабське та Струтинське МПД (Львівська область);

- Вишняківське МПД (Полтавська область);

- Дубов’язівське МПД (Сумська область);

- Караванське МПД (Харківське область);

- Новоборовицьке МПД (Чернігівська область).

На 15 спиртових заводах, які на момент проведення заходів не здійснювали виробничу діяльність, встановлені залишки спиртовмісної продукції, зокрема на таких МПД:

- Мартинівське МПД (Вінницька область);

- Луцьке МПД (Вінницька область);

- Залучанське та Підгайчиківське МПД (Івано-Франківська область);

- Червонослобідське МПД (Київська область);

- Борокське і Рава-Руське МПД (Львівська область);

- Козлівське, Кобиловолоцьке, Ковалівське та Марилівське МПД (Тернопільська область);

- Довжоцьке МПД (Хмельницька область);

- Іванківське та Косарське МПД (Черкаська область);

- Чемерське МПД (Чернігівська область);

За результатами вжитих заходів працівниками податкової міліції вилучено та залишено на відповідальне зберігання 97 903,1 декалітрів спиртовмісної продукції на орієнтовну суму понад 180 млн. грн., зокрема на:

Вінницька область:

Овечацькому МПД – 15 547,5 декалітрів;

Мартинівському МПД – 27 декалітрів;

Волинська область:

Луцькому МПД – 2 500 декалітрів;

Житомирська область:

Липницькому МПД – 21 500 декалітрів;

Івано-Франківська область

Залучанському МПД – 13 855 декалітрів;

Підгайчиківському МПД – 2 000 декалітрів;

Київська область:

Стадницькому МПД – 9 800 декалітрів;

Червонослобідському МПД – 1 524 декалітрів;

Львівська область:

Рава-Руському МПД – 68 декалітрів;

Борокському МПД – 872 декалітрів;

Сумська область:

Дубов’язівському МПД – 12 957,2 декалітрів;

Хмельницька область:

Довжоцьке МПД – 27 декалітрів;

Черкаська область:

Косарському МПД – 29 646 декалітрів;

Чернігівська область:

Чемерському МПД – 48,5 декалітрів.

Вирішуються питання щодо призначення інвентаризації залишків продукції та сировини, що знаходяться на спиртових заводах, а також проведення експертиз зразків вилученої продукції.

Посадові особи ДП «Укрспирт» сприяли проведенню слідчих дій ДФС та Генеральної прокуратури України.

Триває слідство.

Для довідки.

Незаконне виготовлення спирту на потужностях легальних спиртових заводів здійснюється з необлікованої сировини, яка закуповується у населення (пшениця, кукурудза тощо) або у цукрових заводів (меляса бурякова) за готівкові кошти.

При цьому здійснюється документальне оформлення операцій щодо закупівлі сировини по значно завищених цінах у фіктивних або пов’язаних з керівниками спиртозаводів суб’єктів господарювання.

Необлікований спирт відвантажується в обхід лічильників, шляхом врізок у заводські комунікації або навмисного виведення таких лічильників з ладу, чи може бути списаним за завищеними нормами втрат під час виробництва.

Також необліковане виготовлення спирту можливе на потужностях заводів, які офіційно звітують про відсутність виробничої діяльності.

Вивезення незаконно виготовленого спирту з спиртових заводів, як правило, здійснюється у неробочий час, коли заводи офіційно не працюють та на його акцизному складі відсутні представники органу ДФС.

Для транспортування незаконно виготовленого спирту можуть використовуватися транспортні засоби, що спеціально обладнані прихованими ємностями.

Незадекларовані лічильники «налічили» порушення на півмільйона гривень

Волинські митники виявили 400 незадекларованих лічильників та комплектуючих до них вартістю майже 500 тис. грн., які намагались ввезти до України.

До митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС прибув автомобіль «Фольксваген - Гольф», який прямував з Польщі до України під керуванням нашого співвітчизника. Авто під час перевірки документів було затримано оскільки у водія були відсутні документи, а саме оригінал довіреності на право розпорядження даним автомобілем. Згодом, після пред’явлення відповідних документів, водієві було запропоновано заповнити митну декларацію на товари та пред’явити до митного огляду (контролю) зазначений транспортний засіб.

Але на цьому пригоди порушника не закінчились. У митній декларації, яку він надав митникам, значилось, що водій автівки переміщує лише два колеса з диском та кімнатний вітряк. Проте під час огляду багажного відділення автомобіля в ніші для запасного колеса виявлено незаявлений в митній декларації та при усному опитуванні товар: 122 ультразвукових теплолічильника, 254 пломби до лічильників, 10 модулів, 4 електронних і механічних водолічильника.

Як пояснив водій авто, даний товар належить йому особисто.

Таким чином громадянин України не задекларував за встановленою формою вищевказаний товар, який згідно ст. 374 Митного кодексу України підлягав обов’язковому письмовому декларуванню. Складено протокол про порушення митних правил, товар вилучено.

Чернівецькі митники вилучили понад 22 тисячі літрів розчину спирту етилового

У пункті пропуску «Мамалига-Крива» митного поста «Кельменці» співробітники Чернівецької митниці ДФС попередили спробу незаконного ввезення до України з Республіки Молдова понад22 400 літрівспирту етилового.

У зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Мамалига - Крива» під керуванням громадянина Республіки Молдова в’їхав вантажний автомобіль марки «DAF AE 95XF» з причепом, який прямував до України з Республіки Молдова.

Під час проведення митного оформлення громадянин подав митному органу товаросупровідні документи як підставу для переміщення через митний кордон України вантажу «Концентрат рідини антиобмерзаючої, чистячої та миючої для лобового скла, дзеркала та замків автомобілів, зимова незамерзаюча т.м. «Полярна ніч», що містився в 4480 пластмасових ємностях по5 літрівкожна. Відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф» зазначений товар не обкладається ставками акцизного збору.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 356 Митного кодексу України, за результатом спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками проведено повний огляд зазначених товарів та транспортного засобу із взяттям проб товару. Лабораторними дослідженнями зразка встановлено, що розчин містить у своєму складі у т.ч. спирт етиловий (в основі), та у відповідності до норм Закону України «Про Єдиний митний тариф» при ввезенні на митну територію України обкладається ставками акцизного збору.

Таким чином, громадянином подано до митного оформлення як підставу для переміщення вантажу документи, що містять неправдиві відомості щодо складу та найменування товару, та тим самим вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

За ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,складено протокол. Остаточну вартість вилученої рідини загальною кількістю22 400 літрівбуде встановлено після проведення додаткової експертизи.

СІЛЬГОСПВИРОБНИКАМ - РІЧНИМ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

ДПІ у Чечелівському районі нагадує. З 09.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Внесення цих змін зумовлено новими правилами в оподаткуванні прибутку підприємств, що діють з 01.01.2017.

Так, зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України уточнено річний податковий період для виробників сільгосппродукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року).

Для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ).

Щодо підтвердження реальності здійснених операцій по відмовленим податковим накладним опрацьовуються протягом 5 днів

Комісія ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оперативно, протягом 5 днів опрацьовує повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук під час засідання Громадської ради при ДФС 14 липня.

«Наші працівники працюють у посиленому режимі. Всі надані пакети документів оперативно опрацьовуються та надаються відповідні висновки по кожному такому повідомленню. На сьогодні за результатами розгляду надісланих повідомлень підтверджено 40% та відмовлено у реєстрації 60% податкових накладних/розрахунків коригування», – розповів Микола Чмерук.

Він, зокрема, звернув увагу присутніх на необхідності подання виключно тих документів, які свідчать про реальність операції по відмовленим податковим накладним.

«Ті документи, які надходять до нас в електронному вигляді, потребують набагато менше часу для підготовки відповідного рішення. На опрацювання документів, які подаються у паперовому вигляді, потрібно більше часу через їх великий обсяг. Тому дуже просимо не надсилати зайвих та непотрібних документів, оскільки це полегшить нам роботу та дасть змогу вчасно реагувати на всі звернення», – підкреслив посадовець.

Він також зазначив, що на сьогодні ДФС проводить роз’яснювальну роботу не лише серед платників податків, а й серед своїх співробітників.

«Ми бачимо проблемні питання, які виникають при реєстрації податкових накладних та їх зупиненні, і намагаємося оперативно їх вирішувати», – наголосив посадовець.

У свою чергу представники громадськості висловили зауваження щодо необхідності доопрацювання критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі. Всі напрацювання податкового комітету Громадської ради будуть передані до фіскальної служби для їх врахування у подальшій роботі.

Голова Громадської ради при ДФС Дмитро Олексієнко, зокрема, відзначив зацікавленість з боку представників фіскальної служби у діалозі з представниками громадськості та бізнесу щодо врегулювання питань, пов’язаних з ситуацією щодо призупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Крім того, фахівці ДФС завжди беруть активну участь у роботі податкового та митного комітетів Громадської ради та завжди відкриті до співпраці.

Сектор організації роботи

Можливість фізичної особи – засновника юридичної особи на пільгу зі сплати податку на нерухоме майно

Чечелівська ДПІ повідомляє ,пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості, за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Сектор організації роботи

Чечелівська ДПІ

До уваги полтавців! Вчасно сплатіть податки за поданими деклараціями

Громадяни, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік зобов’язані самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суми податкового зобов’язання податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зазначені в поданих ними податкових деклараціях.

Граничним строком сплати ПДФО і військового збору за 2016 рік є 31 липня 2017 року .

Сектор організації роботи

ЧечелівськаДПІ

СТРАХОВИЙ СТАЖ

Важливим питанням сьогодення для українців є наявність страхового стажу у найманого працівника. А це можливо лише при отриманні легальної заробітної плати та оформлення трудових відносин відповідно вимог чинного законодавства.

Страховий стаж – це ключова категорія, необхідна для призначення та розрахунку розміру соціальних виплат громадянам.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що ведуть органи Пенсійного фонду України.

Слід пам’ятати, що страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачуються страхові внески в сумі не менше мінімального.

З 01 січня 2000 року, якщо відомості в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні, стаж не зараховується навіть за наявності записів у трудовій книжці. Тому, якщо виникають сумніви щодо легальності отриманої заробітної плати та відрахувань єдиного внеску потрібно звертатись до органів Пенсійного фонду для отримання наявної інформації в своїй обліковій картці застрахованої особи.

За порушення законодавства про працю ст. 265 КЗпП передбачено фінансову відповідальність.

Так, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2017р. – 96 000 грн), встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення у разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

- оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

- виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування та податків.

Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2017 р. – 32 000 грн) за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Облік та оподаткування прощенної заборгованості в разі бартеру

Чечелівська ДПІ нагадує, договір міни (бартеру) передбачає обмін (передачу у власність) товарів сторонами такого договору (ст. 715 Цивільного кодексу України; ЦК). При цьому кожна зі сторін є продавцем товару, що передає в обмін, і покупцем того, що одержує взамін (ч. 2 ст. 715 ЦК, ч. 2 ст. 293 Господарського кодексу України; ГК). Договір може передбачати доплату за товар більшої вартості, що обмінюють на товар меншої вартості. До договору бартеру застосовують правила, які регулюють договори купівлі-продажу, поставки. Сторони можуть обмінюватися не лише товарами, а й іншим майном і навіть роботами та послугами. Разом із цим товари, які обмінюють за бартером, можуть бути: подібними, тобто мати схоже призначення й однакову справедливу вартість; неподібними, тобто мати або різне призначення, або різну справедливу вартість, або обидва варіанти неподібності. Позаяк у виробничому житті більше випадків обміну неподібними товарами, детально проаналізуємо саме такий обмін.

Як облікувати неподібний бартер із подальшим прощенням

Будь-який бартер із частковою доплатою вважають бартером неподібними активами.

Облік неподібного обміну передбачає відображення стандартних операцій: відвантаження товару покупцеві; отримання товару від продавця; залік заборгованостей; доплати/отримання доплати за товар більшої вартості (якщо це передбачено договором). Первісною вартістю товару є його справедлива вартість товару, тобто визначена у договорі (п. 13 П(С)БО 9 «Запаси»).

Облік списаних заборгованостей

У разі бартеру неподібними товарами сторони можуть прийняти рішення списати заборгованість на різницю між вартостями товарів. Відповідно, для сторони, яка надає товар більшої вартості, така операція є списанням дебіторської заборгованості покупця. Для другої сторони — списанням кредиторки. В бухобліку безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). Якщо продавець і покупець дійшли згоди про списання заборгованості, значить продавець має 100%-ву впевненість, що її не повернуть.

Облік та оподаткування прощенної заборгованості в разі бартеру

Увага: дебіторську заборгованість списують у рахунок резерву сумнівних боргів чи одразу на витрати

Прощену дебіторську заборгованість продавець списує проведеннями: дебет рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» із кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» — якщо підприємство створювало резерв сумнівних боргів; дебет рахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» із кредитом рахунку 36 — якщо резерву не створювали або його не вистачило. Водночас друга сторона бартеру дзеркально списує кредиторську заборгованість за отримані товари проведеннями: дебет рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» із кредитом субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» — після спливу строку позовної давності; дебет рахунку 63 із кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» — якщо заборгованість списують до спливу строку позовної давності. Пам’ятаємо, що списання заборгованості (прощення боргу), як будь-яка інша операція, потребує документально оформлення. Зазвичай для цього сторони підписують додаткову угоду. Як оподаткувати списання заборгованостей за бартером ПДВ за списаним бартерним боргом Жодних спеціальних правил оподаткування ПДВ бартерних операцій немає. Адже обмін товарами з метою оподаткування ПДВ є їх постачанням (пп. 14.1.191 Податкового кодексу України; ПК) Тому відчуження й отримання товарів в обліку ПДВ у межах таких операцій слід проводити за загальними правилами. Так, сторони бартерного договору нараховують податкові зобов’язання з ПДВ за першою подією на дату: або отримання компенсації за товар у вигляді отриманого товару від другоїсторони (в разі доплати — отримання доплати на рахунок); або відвантаження товару другій стороні, залежності від того, яка з цих подій сталася раніше (ст. 187 ПК).

Облік та оподаткування прощенної заборгованості в разі бартеру

Увага: пДВ за бартерними операціями обчислюють за загальними правилами

Разом із цим бартерні покупці формують податковий кредит на підставі податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). А от подальша доля податкового кредиту за прощення боргу покупцеві за більш дорогий товар має два варіанти.

Відображення у податковому обліку амортизації ОЗ що не використовуються у господарській діяльності

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПК) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПК. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 ПК. Так, на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності збільшується фінансовий результат до оподаткування (п. 138.1 ст. 138 ПК). Крім того, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПК амортизації основних засобів або нематеріальних активів (п. 138.2 ст. 138 ПК). Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 ПК. Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПК, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПК. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу. Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПК визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПК). Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів. Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку. Отже, якщо основні засоби або нематеріальні активи не призначені для використання у господарській діяльності, то у податковому обліку амортизація на такі об’єкти основних засобів або нематеріальні активи згідно з вимогами п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПК не нараховується.

Не відображайте сум ЄСВ у звіті № 1ДФ

Чечелівська ДПІ нагадує ,облік усіх застрахованих осіб і персоніфікований облік надходжень від сплати ЄСВ, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, ведуть органи Пенсійного фонду. Для цього вони використовують відомості, що надходять від: інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів, органів доходів і зборів, роботодавців, фізичних осіб, органів реєстрації актів громадянського стану, державної служби зайнятості, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування тощо. Для відображання сум ЄСВ у звіті за формою № 1ДФ передбачено ознаку доходу «133». Однак до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду таку інформацію у звіті № 1ДФ не заповнюють. Наявність такої ознаки зумовлена необхідністю у майбутньому вдосконалити облік сум збору на державне пенсійне страхування, що вносять за рахунок працедавця, й обліковують в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника).

Єдинники мають сплачувати ЄСВ і під час декретної відпустки

Фізособи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20-го числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують внесок. При цьому на період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами фізособа — підприємець на спрощеній системі оподаткування не звільняється від сплати ЄСВ. Платники єдиного податку, що не використовують праці найманих працівників, нараховують ЄСВ в розмірі 22% на суму, визначену такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На лікарняні звільненого працівника ЄСВ не нараховують

Чечелівська ДПІ інформує, перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лікарняного) оплачують за рахунок роботодавця. Лікарняні за всі наступні дні оплачують за рахунок Фонду соціального страхування. Базою нарахування ЄСВ є, зокрема, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, строк виконання якої перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховують на суму, визначену діленням доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нарахували. Такий порядок нарахування ЄСВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нарахували зарплату за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул. Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час. Після звільнення працівника підприємство не має обов’язку страхувальника, а відповідно й платника страхових внесків. Тому на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, єдиний внесок не нараховують.

Кому доведеться застосовувати РРО

З огляду на дату набрання чинності Постановою № 231 застосовувати РРО з 08.05.2017 для реалізації товарів, які потрапили до Переліку, за готівку та з використанням платіжних карток мають:

підприємці-єдиноподатники;товаровиробники, які проводять розрахунки за продукцію власного виробництва через свої каси;суб’єкти господарювання, які продають газети та журнали у кіосках, з лотків і розносок (ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон № 265), п. 296.10 Податкового кодексу України).

Тому цим категоріям суб’єктів господарювання слід завчасно подбати про придбання та реєстрацію РРО.До 08.05.2017 розрахунки за товари з Переліку зазначені категорії суб’єктів господарювання можуть проводити без застосування РРО. Якщо ж вони проводять розрахунки за товари з Переліку винятково в безготівковій формі, то облаштовувати місця торгівлі РРО не потрібно.

Які товари включили до Переліку

До Переліку потрапили товари за такими кодами УКТ ЗЕД:

група 73 «Вироби з чорних металів»;

група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;

група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;

група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;

група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;

група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;

група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;

група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».

У Переліку деякі товари визначені лише на рівні товарних позицій (чотиризначний код), а деякі деталізовано до кодів підсубпозицій (10-значний код).

Як пояснила ДРС у коментарі до Постанови № 231, «товарні позиції, які мають 4-значний код, застосовуються лише в тому випадку, якщо вони не мають деталізації на рівні кодів підсубпозицій, тобто 10-значних кодів згідно з УКТ ЗЕД».

Яка відповідальність за незастосування РРО

Відповідальність за проведення розрахунків за товари з Переліку без застосування РРО передбачена пунктом 1 Закону № 265. Так, у разі непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи до суб’єкта господарювання за перше порушення застосують штраф у розмірі 1 грн. А за кожне наступне вчинене порушення штраф становитиме 100% вартості проданих з порушеннями товарів.

Окрім того, порушникам порядку проведення розрахунків загрожує адміністративна відповідальність згідно зі статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу:

від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн) — на осіб, які здійснюють розрахункові операції;

від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) — на посадових осіб.

Ті самі порушення, вчинені повторно, тягнуть за собою накладення штрафу від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) на осіб, які здійснюють розрахункові операції, а на посадових осіб — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн).

Є перелік складних побутових товарів — кому та коли купувати РРО

Тривале очікування нового переліку складних побутових товарів, реалізовувати які необхідно із застосуванням РРО, було недаремним. Адже цього разу Кабмін не зміг нав’язати бізнесу свій список. Окрім того, підприємці мають час, аби облаштувати РРО місця торгівлі та уникнути штрафів. Тож які товари потрапили до переліку складних побутових товарів та з якої дати для їх реалізації слід застосовувати РРО?Нарешті Кабмін визначив перелік складних побутових товарів, які підприємці реалізовуватимуть із застосуванням РРО. І що тішить — суб’єкти господарювання мають вдосталь часу для реєстрації РРО, оскільки постанова КМУ від 16.03.2017 № 231 (далі — Постанова № 231) набере чинності за 30 днів із дня її опублікування.Тож підприємці з 08.05.2017 зобов’язані застосовувати РРО під час реалізації товарів, які потрапили до переліку груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, (далі — Перелік, с. 61), позаяк постановуоприлюднили в «Урядовому кур’єрі» від 07.04.2017 № 66.Думки щодо дати набрання чинності постановою КМУ від 16.03.2017 № 231 розділилися. Так, ДРС та ГУ ДФС в Івано-Франківській, Хмельницькій областях повідомляють про набрання нею чинності із 07.05.2017, а офіційне видання ДФС журнал «Вісник», ГУ ДФС у Дніпропетровській та Харківській областях вважають, що постанова набирає чинності з 08.05.2017. Тому рекомендуємо все ж не зволікати до останнього з облаштуванням РРО місця торгівлі.

Як визначались із Переліком

Остаточний Перелік значно відрізняється від запропонованого спочатку. Дякувати за це маємо громадськості та Державній регуляторній службі (ДРС), які доклали чималих зусиль для його оптимізації. Адже проект постанови, запропонований Мінекономрозвитку до обговорення, містив перелік декількох десятків товарних позицій: від класичної електроніки та побутової техніки до таких «дрібниць», як ваги, праски, фени, годинники, електробритви, ігрові приставки, окуляри, дитячі візки, настільнi або кiмнатнi ігри, включаючи столи для гри у пiнбол тощо.

Цілком очікувано цей проект не підтримали ні підприємці, ні ДРС. Так, на думку ДРС, запропонований список груп технічно складних побутових товарів був неоднозначним для розуміння особами, які повинні виконувати її вимоги. У багатьох місцях він містив однакове найменування товарних позицій, але за різними кодами, що могло стати приводом для маніпуляцій органами контролю. Тому ДРС не погодила проект і запропонувала значно звузити перелік товарів та обов’язково визначити для них коди УКТ ЗЕД. Також ДРС наполягала на відтермінуванні дії постанови, аби суб’єкти господарювання мали час облаштувати місця торгівлі РРО (лист ДРС від 16.03.2017 № 1692/0/20-17).

Зважаючи на це Кабмін на засіданні 16.03.2017 прийняв проект постанови за умови його доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій ДРС. Але у час «Х» (31.03.2017) таку очікувану постанову не оприлюднив.

Чечелівська ДПІ нагадує, затримка виплати зарплати: можливі наслідки

Заробітну плату своїм працівникам роботодавець має виплачувати регулярно в робочі дні в строки, визначені у колективному договорі. Причому не рідше ніж двічі на місяць та з інтервалом не більш як 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний, святковий або неробочий день, виплатіть її напередодні. Ці вимоги стосуються всіх роботодавців — як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців. Своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можна ставити у залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Якщо затримуєте виплату зарплати на один і більше календарних місяців, працівникам потірбно нарахувати й виплатити компенсацію втрати частини зарплати (ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР; далі — Закон № 108).

Як розрахувати компенсацію за затримку виплати зарплати

За загальним правилом, компенсацію розраховують за формулою: Компенсація за затримку зарплати = (Заборгованість із зарплати × Приріст індексу споживчих цін у %) ÷ 100. Індекс споживчих цін обчислюють шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін, які публікує Держстат, за період невиплати заробітної плати. Індекс споживчих цін у місяці, за який виплачують зарплату, до розрахунку не включають. Припустимо, що підприємство затримало працівникам зарплату за вересень 2016 року і виплатило її у липні 2017-го. Сума загальної заборгованості — 100 000 грн. Розмір компенсації за всіма працівниками становить 14 000 грн (100 000 грн × 14% ÷ 100). Чи можна віднести компенсацію на витрати Так, в бухобліку компенсаційні виплати з оплати праці включають до складу витрат на оплату праці на підставі пункту 23 П(С)БО 16 «Витрати». Позаяк податок на прибуток обчислюють на основі бухгалтерського фінрезультату, сума компенсації впливає і на об’єкт оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому не виникає різниць. Чи обкладають компенсацію ПДФО та ЄСВ Так, підприємство, що виплачує компенсацію за затримку зарплати працівникові, має утримати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок за ставкою 18% (п. 167.1 ПК) і сплатити (перерахувати) його до бюджету під час виплати такого доходу. Також із суми компенсації утримуйте військовий збір за ставкою 1,5%. Компенсація працівникам втрати частини зарплати через порушення строків її виплати належить до фонду оплати праці (пп. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Тому така виплата є об’єктом для нарахування ЄСВ.

ДФС не приймає до розгляду Таблиць платника з порушеннями

Платник ПДВ, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а в перехідний період з 01.04.2017 до 01.07.2017 —квитанцію про реєстрацію, має право подати на розгляд Комісії ДФС Таблицю платника. Платники подають Таблицю платника винятково в електронному вигляді, зокрема через Електронний кабінет платника або ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». ДФС не приймає до розгляду та не враховує в роботі Таблиць платника, наданих із порушенням вимог наказу Мінфіну від 13.06.2017 № 567.

Форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація)

Основним із нововведень є доповнення розділу ІІ декларації рядком для відображення суми додаткового блага у вигляді прощеного (анульованого) боргу за іпотечним кредитом.

Інші нововведення стосуються

Розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2 до декларації). Зокрема, розділ І додатка Ф2 доповнено окремою графою для відображення амортизаційних відрахувань. Нагадаємо, що з 01.01.2017 підприємці на загальнийц системі оподаткування можуть включати до складу підтверджених витрат, пов’язаних із госпдіяльністю, амортизаційні відрахування. Також до додатка Ф2 внесли окремий розділ «Інформація щодо нарахованої амортизації». Окрім того, розділ ІІІ додатка Ф2, доповнено окремими рядками для відображення сум ПДФО та військового збору, нарахованих платником податку за результатами останнього звітного періоду в разі припинення підприємницької діяльності. Наказ набирає чинності з 31 грудня 2017 року. Тому за новою формою декларації фізичні особи звітуватимуть починаючи з 01.01.2018. Наказ Мінфіну від 06.06.2017 № 556.

Як штрафують за несплату/несвоєчасну сплату ПДФО

ПДФО сплачують до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо дохід надають у негрошовій формі чи виплачують готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачують протягом банківського дня, що настає за днем такої виплати (надання) доходу. Зауважимо, що з 01.01.2017 ПДФО сплачують протягом трьох банківських днів із дня, що настає за днем виплати (надання). Якщо дохід нараховують, але не виплачують, ПДФО з нього перераховують протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому нараховано дохід. Порушення порядку нарахування ПДФО у разі виплати доходу на користь громадян передбачає відповідальність. Так, якщо до моменту виплати доходу податковий агент сплачує суму ПДФО з порушенням строку, застосовують санкції, передбачені статтею 126 Податкового кодексу України (ПК). Аналогічні наслідки також у разі їх одночасної сплати. Якщо виплата доходу передувала сплаті ПДФО, податковий агент несе відповідальність на підставі статті 127 ПК. Розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначають з огляду на кількість вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) для збільшених розмірів штрафів є допущення податковим агентом декількох правопорушень протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення органом контролю. У разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків ненарахування (неутримання, несплати) ПДФО під час виплати доходу на користь громадян, застосовують збільшені розміри штрафних санкцій відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень. У разі невиплати нарахованого доходу та несплати утриманого податку податковий агент несе відповідальність, визначену статтею 127 ПК.

Підставою для таких висновків є постанова ВСУ від 10.11.2015№21-2919а15.

Які моменти потрібно знати і враховувати підприємствам в зоні АТО?

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» стосовно уточнення деяких положень та усунення суперечливих моментів, що виникли під час ухвалення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23.03.2017 року № 1989 - VIII (далі - Закон № 1989) були внесені певні зміни до ПК, які стосуються сплати податків підприємствами в зоні АТО.

Загальні моменти

У новій редакції Закон № 1989 виклав пункт 38 підрозділ 10 р. XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України (далі - ПК), в якому встановлено особливості оподаткування підприємств, які знаходяться у зоні проведення антитерористичної опервції (далі - АТО). Тимчасово, на період проведення АТО, для платників податків, які мали місцезнаходження (місце проживання) станом на 14 квітня 2014 року на тимчасово окупованій територіїї, яка визнана такою згідно до Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих тетиторіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей визначених у цьому пункті. Особливості сплати податків, передбачені в ПК застосовуються з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому буде завершено проведення АТО. Дата набрання чинності Указом Президента України від14.04.2014 року. № 405/2014 - є датою початку АТО. Датою закінчення АТО, відповідно, вважатиметься дата набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України. Визначений порядок зазначено у статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року. № 1669 - VII (далі - Закон про АТО). Про закінчення АТО мова не йде допоки немає такого указу. Не поширюється чинність пункту 38 на територію України, визнану тимчасово окупованою згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207 -VII Цей Закон про територію АР Крим та місто Севастополь.

Нюанси сплати податків підприємствами в зоні АТО

Оскільки бізнес в зоні АТО і так страждає через проведення бойових дій, для підприємців, що перебувають на тимчасово окупованій території діють певні податкові послаблення. Все одно, деякі підприємства не мають жодної змоги не те що вчасно, а взагалі сплатити податки. А отже і штрафи до підприємств в зоні АТО не застосовуються. Об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо вони розташовані на тимчасово окуплваній території або території населених пунктів на лінії зіткнення. Плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди фізичних або юридичних осіб, не нараховується та не сплачується.

Особливості сплати податків підприємствами, що перебувають в зоні АТО

На загальних підставах сплачується плата на землі сільськогосподарського призначення, які розташовані на лінії зіткнення. У разі відсутності у платника податків рахунку у банку нараховані та сплачені суми податку на нерухоме майно та плати за землю не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі. Законотворці не забули і про платників единого податку IV групи. Земельні ділянки не є об'єктом оподаткування єдиним податком , якщо вони розташовані на тимчасово окупованій території (територі на лінії зіткнення). Для платників у яких всі земельні ділянки розташовані на зазначеній території для переходу на спрощену систему оподаткування або підтвердженя статусу платника єдиного податку в році, що настає після року в якому завершено АТО, не надається розрахунок частки сільськогосподарського виробництва. Суб'єкт господарювання або самозайнята особа, які нараховують фізичним особам - підприємцям, що знаходяться на тимчасово окупованій території (незлежно від системи оподаткування) доходу від здійснення ними підприємницької діяльності, зобов'язані утримати податок на доходи із джерела оплати. Необоротні активи, придбані (збудовані, створені, споруджені) до 14.04.2014 року і котрі станом на 01.01.2017 року розташовані на тимчасово окупованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, з метою оподаткування ПДВ не вважаються невиробничими необоротними активами і такими, що призначаються для використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків. Платники податків, які здійснюють виробництво (імпорт) алкогольних напоїв чи тютюнових виробів які знаходяться у зоні АТО не мають права замовляти марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів чи алкогольних напоїв, які виробляються на тимчасово окупованій території.

Особливості сплати податків підприємствами, що перебувають в зоні АТО

Заборонено ввезення тютюнових виробів чи алкогольних напоїв, вироблених на тимчасово окупованій території на іншу територію України. На період проведення АТО зупиняється нарахування штрафних (фінансових ) санкцій ( штрафів ) та пені за несвоєчасне погашення станом на 14.04.2014 року грошових зобов'язань для платників податків, які станом на 14.04.2014 року проживали на тимчасово окупованих територіях або територіях населених пунктів на лінії зіткнення , які станом на 01.01 2017 року не змінили своє місце проживання на іншу територію Укрвїни. Зупиняється відлік строку давності, визначений статтею 102 ПК на період, протягом якого не застосовуються заходи стягнення. З дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання фізичної особи - підприємця та зміни місцезнаходження юридичної особи чинність цієї норми зупиняється. Норми цього пункту застосовуються на весь строк військової служби для платників податків - самозайнятих фізичних осіб, яких призвали на військову службу під час мобілізації.

Як електронну комерцію планують виводити з «тіні»

Стосовно заходів з детінізації діяльності суб'єктів електронної комерції у Верховній Раді зареєсторовано проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України.

Зазначений проект має за мету: По - перше, з метою реалізації та захисту прав споживачів запровадження чіткої ідентифікації конкретного продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт , послуг. Забезпечення можливості здійснення контрольних заходів по дотриманню вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами електронної комерції. По - друге, на порушення вимог, стосовно оприлюднення інформації, що має бути доведена до покупців (споживачів) товарів , робіт, послуг запровадження механізмів реагування з боку державних органів шляхом призупинення доступу до відповідних Інтернет - сайтів. В сфері електронної комерції запровадження таких механізмів дозволить створити рівні конкурентні умови для господарської діяльності. А ще , що є дуже важливо, буде сприяти неможливості продажу товарів (робіт, послуг) дистанційним способом, в тіні без будь - якої відповідальності для продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції.

Законопроектом пропонується внести ряд змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та до Закону України «Про електронну комерцію» для вирішення вищевказаних проблем. Пропонується внести зміни в частині захисту прав споживачів, якими передбачається: Приведення до норми питання про обов'язкове доведення до споживачів інформації про продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг передбаченої Законом України «Про електронну комерцію». За відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію») підвищення суми штрафних санкцій.

Відповідно до закону України «Про електронну комерцію» надання Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноважень продавцям (виконавцям, постачальникам) товарів, робіт, послуг видавати приписи про усунення порушень, що стосується інформації, яка підлягає оприлюдненню. У випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію» надання повноважень на прийняття рішень про призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно - комунікаційних системах) Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Пропонується внести зміни в частині відносин електронної комерції: З метою однозначної ідентифікації продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції доповнення переліку обсягу інформації, яка має бути доведена до учасників відносин в сфері електронної комерції. У випадку розміщення на одному веб - сайті (чи іншому засобі представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно - комунікаційних системах) інформації про товари (роботи, послуги) двох та більше продавців (постачальників, виконавців) - запровадження обов'язку чіткої ідентифікації кожного продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції товарів. У випадку порушення вимог стосовно обсягу інформації, яка має бути доведена до учасників відносин у сфері електронної комерції, на підставі відповідного рішення Держпродспоживслужби, що прийнято після направлення відповідного припису продавцю (виконавцю, постачальнику) товарів, робіт, послуг (якщо такого можливо встановити) в сфері електронної комерції, та тільки у випадку невиконання такого припису - врегулювання механізму призупонення доступу до веб - сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно - комунікаційних системах). У випадку порушення вимог стосовно обсягу інформації, що має бути доведена до учасників відносин в сфері електронної комерції, на підставі відповідного рішення Держпродспоживслужби, прийнятого після направлення відповідного припису продавцю (виконавцю, постачальнику) товарів, робіт, послуг (якщо такого можливо встановити) в сфері електронної комерції, та тільки у випадку невиконання такого припису - врегулювання механізму призупинення доступу до веб - сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет так ів інших інформаційно - комунікаційних системах). У випадку порушення вимог стосовно обсягу фнформації, що має бути доведена до учасників відносин в сфері електронної комерції, на підставі відповідного рішення Держпродспоживслужби, прийнятого без направлення припису, тільки у випадку, якщо продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг неможливо встановити через засоби представлення інформаці - врегулювання механізму призупинення до веб - сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно -комунікаційних системах). Для суб'єктів електронної комерції у випадках, визначених Законом однозначне врегулювання питання застосування реєстраторів розрахункових операцій. А також однозначне врегулювання питання стосовно видання покупцю (споживачу) розрахункових документів, та документів, що свідчать про перехід права власності на товар прдавцями (постачальниками, виконавцями) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції. У випадках встановлених Законом, за незабезпечення постачальником послуг проміжного характеру, що надає доступ до мережі Інтернет та інших інформаційно -телекомунікаційних систем, запровадження відповідальності у вигляді штрафних санкцій, призупинення доступу до веб - сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно - комунікаційних системах. Запровадження норм стосовно здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію» Комплекс заходів, що спрямовані на детінізацію діяльності продавців (постачальників, виконавців) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції пропонує вжити цей законопроєкт, без суттєвих змін для суб'єктів спрощеної системи оподаткування. Добросовісним суб'єктам оподаткування потрібно буде лише доповнити перелік інформації про свою діяльність декількома новими позиціями.

Зміна адміністративного району: дії платника податків

Підприємство на загальній системі оподаткування змінило місце реєстрації — район у Дніпрі.Що в такому разі потрібно робити? Які документи доведеться переоформити? Куди звітувати і сплачувати податки?

Зміна місцезнаходження юридичної особи чи підприємця підлягає обов’язковій державній реєстрації. При цьому немає потреби додатково повідомляти органам контролю про зміну своїх облікових даних (у т. ч. місцезнаходження), що їх вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР). Адже такі відомості в день проведення державної реєстрації відповідних змін автоматично надходить до органів ДФС. Це передбачено пунктом 66.5 Податкового кодексу України (ПК), статтею 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV та пунктом 9.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі — Порядок № 1588). У разі державної реєстрації зміни місцезнаходження платника податків, унаслідок чого змінюються адміністративний район та орган контролю, в якому перебуває на обліку платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків органи контролю за попереднім і новим місцезнаходженнями платника податків відповідно знімають з обліку та беруть на облік такого платника податків (п. 63.3 ПК). Причому, якщо нове місцезнаходження платника податків не входить до району, що контролює орган, де він зареєстрований за основним місцем обліку, його знімають з обліку в попередньому органі контролю та беруть на облік в іншому на підставі даних, що орган контролю (попередній чи новий) отримає саме від державного реєстратора. Детальніше процедуру переведення платника податків на обслуговування з одного органу контролю до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентує розділ Х Порядку № 1588

Подання форми №20-ОПП

Воно має містити оновлену інформацію про об’єкт оподаткування, щодо якого сталися зміни. Подають повідомлення протягом 10 робочих днів із дня виникнення змін. Перереєстрація платником ПДВ

Підприємство — платник ПДВ має подати до органу ДФС реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ із позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем такої зміни (п. 183.15 ПК). У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день п’ятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви із позначкою «Перереєстрація» або бажана дата перереєстрації платником ПДВ. До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.

Переоформлення ліцензії

Коли змінюються відомості про місцезнаходження (місце провадження діяльності) суб’єкта господарювання, зазначені у ліцензії (наприклад, на право роздрібної торгівлі алкогольними і тютюновими виробами), потрібно отримати нову ліцензію з урахуванням змін. Для цього органу ДФС, який видав ліцензію, подають: заяву довільної форми; документи, що підтверджують зміну відомостей. На підставі цих документів орган ліцензування протягом трьох робочих днів має видати переоформлену ліцензію (ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95). Утім, якщо змінюється лише місце розташування офісу підприємства, а не місце провадження діяльності, ліцензію переоформлювати не потрібно.

Перереєстрація РРО та КОРО

Якщо суб’єкт господарювання провадить діяльність із використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), то в разі зміни місцезнаходження та переходу суб’єкта господарювання до іншого територіального органу фіскальної служби, потрібно перереєструвати РРО та книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Для перереєстрації РРО необхідно подати такі документи: заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (№ 1-РРОВ) із позначкою «Перереєстрація»; реєстраційне посвідчення за формою № 3-РРО (№ 3-РРОВ) (розд. 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547). Коли перереєструють РРО, фіскальний номер не змінюється і зберігається до дати скасування реєстрації РРО. Якщо суб’єкт господарювання змінив місцезнаходження, слід звертатися до органу контролю за місцем розташування господарської одиниці.

Зміна адміністративного району: дії платника податків

Не подати заяву за формами № 20-ОПП та № 1-ПДВ у встановлені строки для платника податків означає наразитися на штраф у розмірі 510 або 1020 грн (п. 117.1 ПК) Аналогічною є процедура перереєстрації КОРО (розд. 2 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547). До органу контролю подають реєстраційну заяву за формою № 1-КОРО із позначкою «Перереєстрація». Потрібно також зазначити причину перереєстрації та КОРО, яка підлягає перереєстрації. Укладення договору про визнання електронних документів Коли платник податків змінює місце реєстрації, орган контролю в односторонньому порядку розриває з таким платником договір про визнання електронних документів. Утім, платник податків, із яким розірвали договір, має право укласти новий. Тож юрособа, узята на облік за новим місцезнаходженням у разі зміни адміністративного району та податкового органу, має укласти новий договір про визнання електронних документів. На підставі цього договору подають звітність у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису. Такий договір укладають саме за місцезнаходженням платника податків (п. 5 розд. ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА від 10.04.2008 № 233). Варто пам’ятати про спрощення процесу укладання договорів про визнання електронних документів з територіальними органами ДФС. А саме, платник податків укладає один договір із територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. Такий договір надає право подавати податкові документи до будь-якого органу ДФС, в якому платник перебуває на обліку. Подання звітності й сплата податків У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків після реєстрації встановлені законодавством податки та збори сплачують за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України). Так само подають і податкову звітність. Після зняття платника податків з основного місця обліку в органі контролю за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати там на обліку за неосновним місцем обліку, а орган контролю продовжує адмініструвати його податки та збори до: закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами, якщо перевірку розпочато або призначено і орган контролю вже повідомив платника податків про її проведення; повернення платежів, надміру сплачених, помилково або надміру зарахованих до бюджету, справляння яких контролюють органи контролю, або їх відшкодування платникові податків, якщо той згідно з поданими заявами чи податковими деклараціями (звітами, розрахунками) претендує і має право на таке повернення чи відшкодування, коли до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і висновки щодо відшкодування виконані у повному обсязі; завершення процедур судового оскарження сум грошових зобов’язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого органу контролю (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим органом контролю (п. 10.14 Порядку № 1588). До закінчення року платника податків обліковують в органі контролю за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року. В органі контролю за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків із наступного року. Окремі платники податків (юрособи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу; відокремлені підрозділи юридичної особи; самозайняті особи — фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну профдіяльність) сплачують податки та подають звітність за новим місцезнаходженням із дати взяття на облік в органі контролю за новим місцезнаходженням.

Інша справа з ЄСВ. Якщо у звітному періоді суб’єкт господарювання змінив місцезнаходження чи місце реєстрації, звіт з ЄСВ за цей звітний період (із першого до останнього календарного числа звітного періоду) подають до фіскального органу за новим місцем взяття на облік (п. 7 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435). Тобто коли суб’єкт господарювання протягом бюджетного року змінює місцезнаходження через зміну адміністративного району, він подає звітність про суми нарахованого ЄСВ і сплачує ЄСВ за новим місцем узяття на облік.

ДПІ у Чечелівському районі; «Електронна квитанція про оплату товарів в інтернеті не є розрахунковим документом»

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції за допомогою платіжних карток, під час продажу товарів мусять проводити розрахункові операції на повну суму купівлі через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів, надрукований зареєстрованим РРО. Тож якщо покупець через мережу інтернет замовив на підприємстві товар і розрахувався за нього електронним платіжним засобом, підприємство зобов’язане видати йому фіскальний касовий чек, надрукований РРО. Електронна квитанція про оплату товару, замовленого на інтернет-сайті, яку надає банк, не можна вважати розрахунковим документом.

ДПІ у Чечелівському районі; «Чи включається запис з інкасації готівки до касової книги підприємства»

Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями з одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі Порядок ведення касової книги встановлено главою 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі — Положення № 637). Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями з одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не проводитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир: підсумовує операції за день; виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня; передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат. А закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 Положення № 637. Інструкція з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні затверджена постановою Правління НБУ від 14.02.2007 № 45. Пунктом 2 глави 5 розділу III цієї інструкції визначено документальне оформлення інкасації готівкових коштів підприємств. Отже, під час інкасації коштів використовуються явочна картка і супровідна відомість до сумки з готівкою або супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями. Тобто під час здачі готівки в банківську установу через інкасаторів або самостійно касир повинен виписати відповідний видатковий касовий ордер або відомість. На підставі такого документа необхідно сформувати запис у касовій книзі. Тільки після оформлення такого запису касир може вивести залишок готівки на початок наступного дня.

Оподаткування дивідендів, що нараховує платник єдиного податку фізичним особам

Дивіденди – доходи, що обов’язково мають оподатковуватись. Проте у оподаткуванні дивідендів є багато нюансів, один із таких ми розберемо у цьому матеріалі Дивіденди – вид пасивних доходу, який виплачується емітентам, які є власниками корпоративних прав. Дивіденди можуть виплачуватись як резидентами, так і нерезидентами, фізичним та юридичним особам. І у кожному випадку є свої певні особливості оподаткування. У цьому матеріалі ми розглянемо особливості оподаткування дивідендів, які нараховуються платником єдиного податку фізичним особам. Як оподатковуються дивіденди, що виплачує єдиноподатник? Для початку зазначимо, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПК). Конкретніше – у підпункті 164.2.8 ПК зазначено, до якого загального місячного чи річного оподатковуваного доходу належать пасивні доходи, до яких власне і належать дивіденди. У ПК є окрема норма, викладена у пункті 170.5 ПК. Відповідно до підпункту 170.5.1 ПК, податковим агентом для платника податку, якому нараховують дивіденди, є емітент корпоративних прав, або інша особа за його дорученням, що здійснює операцію нарахування. Податковим агентом є будь який резидент, що сплачує податок на прибуток підприємства, у тому числі у спосіб, відмінний від загального (перебуваючи на єдиному податку, наприклад). Податковим агентом може бути і резидент, якого було звільнено від сплати податку на прибуток з будь-яких підстав. Втім, у будь якому випадку такий резидент є податковим агентом при виплаті дивідендів. Доходи, що визначено у пункті 170.5 ПК остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, яка визначається у підпункті 167.5.1 ПК. Відповідно до підпункту 167.5.1 ставку податку встановлено у розмірі 18% для всіх пасивних доходів, що зазначені у підпункті 167.5.2 ПК. Підпунктом 167.5.2 ПК встановлено ставку податку у розмірі 5% для пасивних доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, що нараховуються резидентами-платниками податку на прибуток. Коригування середнього заробітку при двомісячному розрахунковому періоді: складні питання – прості приклади Відповідно до всього вищезазначеного, у 2017 році з 01.01 встановлено податкову ставку у розмірі 18% для всіх резидентів, що є платниками єдиного податку та здійснюють виплати дивідендів фізичним особам. Також слід пам’ятати що відповідно до підпункту 170.5.3 ПК дивіденди, що нараховуються на користь фізичних осіб і мають фіксований розмір, чи розмір більший, за стандартну вартість акцій чи корпоративних прав – прирівнюють до виплат заробітної плати з відповідним рівнем оподаткування.

Доходи що не враховуються для платників єдиного податку І-ІІІ груп

Серед доходів що визначені статтею 292 Податкового кодексу України для платників єдиного податку І-ІІІ груп, є такі що не включаються до складу оподатковуваного доходу. Давайте дізнаємось що це за доходи У статті 292 Податкового кодексу України (далі – ПК) визначена ціла низка оподатковуваних доходів для платників єдиного податку І, ІІ та ІІІ групи. Втім, не варто забувати і про те, що у цій самій статті, а саме у пункті 292.11 статті 292 ПК визначені і такі види доходу, які власне не враховуються при заповненні декларації про доходи платників єдиного податку. Давайте згадаємо (а ті, хто не знали – дізнаються) які доходи згідно ПК «не є доходами» для платників єдиного податку. Доходи що не враховуються Відповідно до пункту 292.11 статті 292 ПК існує ціла низка доходів, які не враховуються як доходи для платників єдиного податку І – ІІІ груп. Тобто, ці доходи не підлягають оподаткуванню. До переліку таких доходів належать: суми податку на додану вартість; суми коштів, що були отримані під час внутрішніх розрахунків між структурними підрозділами компанії платника єдиного податку. Тобто, кошти, що переміщуються між підрозділами, філіями чи представництвами однієї юридичної особи; суми фінансової допомоги, яка надавалася чи надається на поворотній основі. При цьому, фінансова допомога має бути тримана та повернена протягом 12 календарних місяців із дня її отримання. До таких сум фінансової допомоги також належать кредити; кошти цільового призначення, які надійшли від Пенсійного фонду чи інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів. Також враховуються кошти, отримані від державних та місцевих програм; аванси та передоплати, які повертаються покупцю товарів, робіт чи послуг – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару, робіт чи послуг. За умови, якщо таке повернення відбудеться внаслідок повернення товару, робіт чи послуг через розірвання договору чи листом-заявою про повернення коштів; кошти, що надійшли як оплата товарів чи послуг, які було реалізовано у період сплати інших податків та зборів, встановлених ПК, якщо їх вартість була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємства; суми податку на додану вартість, які надійшли у вартості товарів, робіт чи послуг, які були відвантажені (поставлені) у період сплати інших податків та зборів, які були встановлені ПК; кошти та вартість майна, що були внесені засновниками чи учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника; кошти, що були надмірно сплачені відповідно до ПК на внески загальнообов'язкового державного соціального страхування, які повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів; дивіденди які були отримані платниками єдиного податку – юридичною особою від інших платників податків що були оподатковані в порядку, визначеномуПК.

Особливості оподаткування ФОП на загальній системі

Разом із змінами ПДФО, змінилися і особливості оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування. Давайте розглянемо ці зміни більш детально Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі – Закон 1797) приніс чимало змін у процес оподаткування ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування. Рекомендуємо ознайомитись із цими змінами, щоб знати, до чого необхідно бути готовим у 2017 році. Зміни оподаткування роздрібного акцизу Новий підпункт 177.3.1 Податкового Кодексу України (далі - ПК) приніс ясність у питання щодо формування доходу підприємця, що працює на загальній системі оподаткування та реалізує підакцизні товари. Відтепер, з 01.01.2017 р. суми акцизного податку з реалізованих у роздріб підакцизних товарів не буде включатися до доходу підприємця.

Було поповнено перелік витрат, що безпосередньо пов’язані з отриманням доходів підприємцем. Так, відповідно до підпункту 177.4.3 ПК до таких витрат з початку 2017 року можна віднести: Податки та збори, що були пов’язані із проведенням господарської діяльності; Платежі, що були сплачені за отримання ліцензій на провадження певних видів діяльності, дозволів, тощо.

Витрати, що не зазначаються

В окремому підпункті 177.4.5 ПК було закріплено перелік витрат, що за жодних обставин не потрібно зазначати ФОП, що оподатковуються на загальній системі. До таких витрат відносять: Витрати, щ не пов'язані з провадженням господарської діяльності цією особою-підприємцем; Витрати на придбання чи самостійне виготовлення засобів, або витрати на придбання нематеріальних активів, що підлягають амортизації; Витрати на основні засоби подвійного призначення; Витрати, що не були підтверджені документально.

Амортизаційні відрахування

З початку року будуть враховуватись амортизаційні відрахування у складі загальних витрат ФОП. У підпункті 177.4.6 ПК відтепер зазначено, що підприємці мають право, звісно за власним бажанням, включати до складу витрат, що пов'язані із провадженням господарської діяльності, амортизаційні відрахування. Проте, для урахування таких витрат, підприємцям потрібно вводити окремий облік таких витрат. Законом №1797 було прописано і правила амортизації: Амортизації будуть підлягати витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів та витрат на самостійне виготовлення основних засобів; Амортизації не підлягають (та повністю включаються до складу відповідного звітного періоду) витрати на проведення ремонту, реконструкції та модернізації чи інших видів поліпшення основних засобів чи на ліквідацію основних засобів; Амортизації не підлягають основні засоби подвійного призначення: об'єкти житлової нерухомості, земельні ділянки, легкові та вантажні автомобілі; Згідно підпункту 177.4.8 ПК облік вартості, що амортизується ведеться за кожним об’єктом; Амортизація має здійснюватися за прямолінійним методом: річну суму визначають діленням первісної вартості об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, що амортизуються, на строк його корисного використання (пп. 177.4.7 ПКУ). ФОП має право самостійно встановлювати строки корисного використання об'єктів основних засобів та нематеріальних активів, щодо яких буде нараховувати амортизацію. Втім, строк корисного використання об'єктів та засобів не може бути меншим за вказаний у підпункті 177.4.9 ПК.

Особливості подання звітності

Строк подання податкової декларації для підприємців, що оподатковуються на єдиній системі не змінився і становить 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного року. Останній день подання податкових декларацій для ФОП на єдиній системі оподаткування – 9 лютого 2017 року. У декларації про доходи, підприємці мають позначати і інші джерела доходів, включаючи і іноземні. Завдяки змінам що були внесені Законом № 1797 тепер визначено порядок звітування фізосіб, що припиняють підприємницьку діяльність. Таким підприємцям необхідно скласти податкову декларацію, в якій необхідно відобразити виключно доходи від підприємницької діяльності за останній базовий звітний період. Цю декларацію необхідно подати протягом 30 календарних днів із дня реєстрації припинення підприємницької діяльності. Останнім базовим періодом необхідно вважати період із дня, що наступає за днем закінчення попереднього базового періоду. Він триває аж до останнього дня календарного місяця, в якому проводять державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Должны ли украинские граждане, имеющие второе зарубежное гражданство, иметь право избирать и быть избранными на выборах

Реклама