Інформує ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра

2017-02-22 21:37 148 Нравится

У січні 2017 року внутрішньою безпекою ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 21 перевірку

Протягом січня поточного року управлінням внутрішньої безпеки Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області за основними напрямками роботи проведено 21 перевірку в територіальних підрозділах служби.

За матеріалами управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено 5 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС області для вжиття заходів реагування щодо усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності; до дисциплінарної відповідальності притягнуто 13 працівників служби.

З метою недопущення на вакантні та керівні посади в органах ДФС осіб, що своїми діями або вчинками можуть дискредитувати імідж служби, у першому місяці 2017 року проведено перевірки 6-ти кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області. За підсумками перевірок 1-му претенденту відмовлено у призначенні на посаду.

Деякі законодавчі зміни у частині акцизного податку

Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17 (далі – лист ДФС №3080) повідомила про зміни у законодавстві у частині акцизного податку, запроваджені Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме стосовно:

• реалізації пального;

• ставок акцизного податку;

• інших норм щодо акцизного податку.

У цьому листі також зазначено, що у 2017 році 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні і ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів встановлено як джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України (пункти 5 та 6 статті 11 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік»).

Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Бюджетний кодекс України (далі – БКУ) доповнено пунктом 43.

Згідно з цим пунктом у 2017 році (як виняток з пунктів 7 та 8 частини другої статті 29 БКУ) 13,44% акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального (але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального) зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування автоматично:

- у першому півріччі 2017 року – пропорційно до частки нарахувань за даними декларацій сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального за 2016 рік на відповідній території у загальному обсязі таких нарахувань за 2016 рік в цілому по Україні;

- у другому півріччі 2017 року – пропорційно до обсягу реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального на відповідній території за перше півріччя 2017 року у загальному обсязі такого реалізованого пального в цілому по Україні за перше півріччя 2017 року.

Порядок зарахування цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Про розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу)

Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними зверненнями платників щодо розміру відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) повідомила наступне.

Правові основи управління об’єктами державної власності регулюються Законом України від 21.09.2006 №185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).

Статтею 111 Закону №185 встановлено, що державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення надходжень до державного бюджету відрахувань частини чистого прибутку з 01.01.2016 Урядом встановлено норматив відрахування частини чистого прибутку на рівні 75% (постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 (далі – Постанова №1156)).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №933 (далі – Постанова №933), яка набрала чинності 15.12.2016, внесено зміни до пункту 1 Постанови №1156 щодо зменшення з 75% до 30% розміру відрахування частини чистого прибутку до державного бюджету для Державного концерну «Укроборонпром», його учасників, державних унітарних підприємств, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення.

Як зазначено у листі Міністерства фінансів України від 26.01.2017 №31-24020-22-10/2171 (https://zakon.help/law/31-24020-22-10/2171/) розмір 30% відрахувань частини чистого прибутку (доходу) Державним концерном «Укроборонпром», його учасниками, державними унітарними підприємствами, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, які задіяні у розробленні, будівництві та ремонті озброєння, військової та спеціальної техніки та їх складових і є виконавцями державного оборонного замовлення, застосовується, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.

Таким чином, розмір відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30% суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, зобов’язані застосовувати, починаючи з підсумків фінансово-господарської діяльності за 4-й квартал 2016 року.

З метою правильного застосування розміру відрахувань частини чистого прибутку (доходу) – 30%, суб’єкти господарювання, передбачені Постановою №933, у Розрахунку частини чистого прибутку (доходу) (далі – Розрахунок) за 2016 рік, форма якого затверджена наказом ДПА України від 16.05.2011 №285 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.05.2011 за №346/19381):

- у рядку 01 відображають чистий прибуток (дохід) за 4-й квартал 2016 року,

- у рядку 06 зазначається норматив відрахувань – 30%,

- рядок 08 не заповнюється.

При цьому, враховуючи, що відповідно до п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності, у разі отримання суб’єктами господарювання, передбаченими Постановою №933, збитку за результатами діяльності за 9 місяців 2016 року, такий збиток зменшує частину чистого прибутку (доходу) за 4-й квартал 2016 року.

Зміни у розмірі штрафів за порушення порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням

Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до норм статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), пов’язані із накладенням штрафних санкцій за порушення вимог п.39.4 ст.39 ПКУ стосовно порядку складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Так, відповідно до цих змін з 01.01.2017 штрафні санкції, передбачені підпунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, визначаються у розмірах згідно з прожитковим мінімумом для працездатної особи, встановленим законом на 1 січня податкового (звітного) року. До внесення змін розмір зазначених штрафів визначався згідно з мінімальною заробітною платою, встановленою законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року визначено у розмірі 1600 гривень.

Звертаємо увагу, що Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).

Пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції за наслідками перевірок застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами фактів порушення платниками податків вимог п.39.4 ст.39 ПКУ щодо подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (звіт про контрольовані операції та документація з трансфертного ціноутворення) для розрахунку штрафних санкцій використовується прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня відповідного податкового (звітного) року, за який встановлено порушення.

До уваги платників податків податковий календар на 20 лютого 2017 року

20 лютого, понеділок,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року платниками, в яких податковий період дорівнює календарному місяцю;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за січень 2017 року у разі неподання податкової декларації на 2017 рік;

- податкової декларації з рентної плати за січень 2017 року з розрахунком:

• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- декларації акцизного податку за січень 2017 року*;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма №Д4 (місячна)) за січень 2017 року;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами на 2017 рік;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) на 2017 рік;

- податкової декларації з транспортного податку юридичними особами на 2017 рік;

- податкової декларації платниками єдиного податку четвертої групи на 2017 рік та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік для набуття або підтвердження статусу платника податку 4-ої групи;

____________

*Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).

останній день сплати:

- авансового внеску з єдиного податку на лютий 2017 року платниками єдиного податку першої та другої груп;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за січень 2017 року (крім гірничих підприємств).

Плата за землю з фізичних осіб

Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни у законодавстві у частині плати за землю з фізичних осіб, запроваджені Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме:

згідно із пунктом 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) уточнено розмір ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Так, зазначені ставки встановлюються у розмірі не більше ніж 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше ніж 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше ніж 0,3 відс. та не більше ніж 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки.

Встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше ніж 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше ніж 0,3 відс. та не більше ніж 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 277.1 статті 277 Кодексу).

Статтю 281 Кодексу доповнено пунктом 4, яким визначено таке. Якщо фізична особа, що має право на пільгу, зокрема інваліди першої і другої груп, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни тощо, є власником декількох земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Пунктом 284.1 статті 284 Кодексу визначено, що подання рішення органами місцевого самоврядування (до 25 грудня року, що передує звітному) щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам здійснюється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати податку на прибуток підприємств з 01.01.2017

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств визначено ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 Кодексу (п.137.1 ст.137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст.137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст.137 Кодексу встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.137.8 ст.137 Кодексу платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.57.1 ст.57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.24 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Зміни в справлянні орендної плати за земельні ділянки

Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3012/7/99-99-13-03-01-17 (далі – лист ДФС №3012) повідомила про зміни у законодавстві у частині справляння орендної плати за земельні ділянки, запроваджені Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», а саме:

згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) встановлено, що форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу).

Пункт 288.5 статті 288 Кодексу доповнено підпунктами 288.5.4 та 288.5.5, якими визначено, що річна сума платежу для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку; для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки.

Пунктом 289.2 статті 289 Кодексу встановлено, що, якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується зі значенням 115.

Лист №3012 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/listi-dps/285268.html

Актуально для платників податку на додану вартість!

З 1 січня 2017 року відповідно до змін, внесених Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» до підпункту «і» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стали обов’язковими реквізитами податкової накладної для усіх без винятку товарів і послуг код товару згідно з УКТ ЗЕД та код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Торгово-промислова палата України листом від 20.01.2017 №146/08.1-7.1 проінформувала Державну фіскальну службу України, що система торгово-промислових палат в Україні володіє кваліфікованим та досвідченим штатом експертів в усіх регіональних палатах і здатна швидко задовольнити попит на визначення кодів товарів для усіх платників податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, інформацію про код товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах.

До уваги виробників, реалізаторів та імпортерів тютюнових виробів: законодавчі зміни у 2017 році

Законами України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон №1791) та від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), які набрали чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині акцизного податку.

Законом №1791 тимчасово, до 31.12.2029 включно, запроваджено обмеження місячного обсягу (у кількісному виразі виключно у четвертому кварталі кожного року) продажу марок акцизного податку підприємству – виробнику або імпортеру тютюнових виробів продавцем марок акцизного податку, який не може перевищувати 115% середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів цим підприємством – виробником або імпортером за попередні три календарні місяці. Зазначене поширюється лише на підприємства, які провадять діяльність із виробництва та/або імпорту тютюнових виробів більше 12 місяців та обсяг придбання марок акцизного податку якими протягом поточного місяця перевищує 1 мільйон штук (п.16 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до нового п.п.213.3.13 п.213.3 ст.213 ПКУ перелік операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, доповнено операціями з:

- ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами, які здійснюють реалізацію ферментованої (переробленої) тютюнової сировини виробникам тютюнових виробів або її експорт;

- реалізації ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів;

- реалізації тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України.

Водночас змінами, внесеними Законом №1797, передбачено, що у разі реалізації тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб’єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200% вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (до статті 221 ПКУ додано пункт 221.5).

З 01.01.2017 суми акцизного податку виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету не при придбанні марок акцизного податку як було раніше, а протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. При цьому, якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (абзац другий п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).

Якщо виробники не сплатили суми акцизного податку протягом п’яти робочих днів після отримання марок акцизного податку, марки за наступними заявками-розрахунками цих виробників не видаються до дня, в якому здійснено в повному обсязі сплату акцизного податку та штрафних санкцій, розрахованих відповідно до п.126.2 ст.126 ПКУ (абзац третій п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 ПКУ).

Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №3080/7/99-99-12-03-03-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/285820.html.

Відповідальність за несвоєчасне подання звітності

про контрольовані операції: зміни – 2017

Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), який набрав чинності з 01.01.2017, крім окремих норм, внесено зміни, зокрема, до статті 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно відповідальності платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності .

Законом №1797 статтю 120 ПКУ доповнено новим пунктом 120.4, яким з 01.01.2017 встановлено окрему відповідальність платників податків за несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – Документація) або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ (до 01.01.2017 відповідальність за несвоєчасне подання Звіту та несвоєчасне декларування контрольованих операцій визначалась п.120.3 ст.120 ПКУ).

Відповідно до п.11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, у разі встановлення після 01.01.2017 контролюючими органами факту несвоєчасного подання платником податків Звіту та/або Документації або фактів несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому Звіті, застосовується штраф (штрафи) згідно з п.120.4 ст.120 ПКУ незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

Штрафні санкції, визначені п.120.4 ст.120 ПКУ, розраховуються за кожний календарний день, починаючи з 01.01.2017.

Водночас зазначаємо, що склад правопорушень, визначених пунктами 120.3 та 120.4 ст.120 ПКУ, не передбачає одночасне застосування зазначених норм. Штрафні санкції, передбачені п.120.4 ст.120 ПКУ, застосовуються у разі, якщо платником податків до початку документальної перевірки подано:

- звіт про контрольовані операції та/або документацію з трансфертного ціноутворення з порушенням термінів, визначених п.39.4 ст.39 ПКУ;

- уточнюючий звіт про контрольовані операції, в якому додатково задекларовані контрольовані операції.

У 2017 році змінені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань та пені

Законом України від 21.12.2016 №1797-VШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797) з 01.01.2017 внесені зміни, зокрема, до статті 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Законом № 1797 оновлена редакція пункту 43.4 статті 43 ПКУ, яким передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Крім того статтю 43 ПКУ доповнено пунктом 43.41, відповідно до якого у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ), зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

При цьому, пунктом 2001.5 статті 2001 ПКУ передбачається перерахування коштів до державного бюджету з рахунку платника у СЕА ПДВ у сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають сплаті за наслідками звітного податкового періоду, відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 ПКУ.

Враховуючи викладене та на виконання пункту 43.41 статті 43 ПКУ, надміру сплачені податкові зобов’язання з ПДВ, що підлягали сплаті за наслідками звітних податкових періодів та перераховані до бюджету відповідно до пункту 2001.6 статті 2001 ПКУ з рахунка платника податку у СЕА ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок такого платника у СЕА ПДВ.

У разі відсутності рахунка у СЕА ПДВ на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів, вказане повернення таких надміру сплачених зобов’язань здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Податкові зобов’язання з ПДВ, надміру сплачені до бюджету за умов, не пов’язаних з виконанням пункту 2001.6 статті 2001 ПКУ, підлягають поверненню відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПКУ.

Понад 22 тисяч адміністративних послуг надали

ЦОПи ДФС Дніпропетровщини у січні 2017 року

«У роботі тридцяти шести Центрів обслуговування платників, що працюють у Дніпропетровській області, задіяні 306 працівників Державної фіскальної служби, які надають кваліфіковані адміністративні послуги. Зокрема, найбільш популярними залишаються послуги видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. Так, протягом першого місяця 2017 року мешканцям Дніпропетровського регіону видано майже 8,5 тисяч реєстраційних номерів.

Також, у січні поточного року значну кількість послуг було надано з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – понад 1,6 тисяч, з надання витягу з реєстру платників єдиного податку – більше 1,7 тисяч», – повідомила начальник управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олена Ярова.

З переліком безоплатних адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДФС Дніпропетровщини та Інформаційними картками адмінпослуг можна ознайомитись на офіційному субсайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області у розділі «Адміністративні послуги» (http://dp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/) та у Центрах обслуговування платників області.

Перелік основних видів доходів, при отриманні яких у фізичних осіб виникає обов’язок з подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Триває деклараційна кампанія – 2017, за якою окремі категорії фізичних осіб:

- зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (далі – Декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДВО) за ставками 18%, або 5% і військового збору (далі – ВЗ) за ставкою 1,5%;

- мають право подати Декларації для отримання податкової знижки.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати фізичні особи. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать, зокрема:

► доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► іноземні доходи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► окремі види оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► операції з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи від здавання в оренду нерухомого майна, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, крім доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. При цьому кредитор повідомив платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва), що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, що перевищує 2 гектари при умові отримання таких доходів від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► цільова благодійна допомога у вигляді коштів, яка не використана протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 12 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту (пожертва коштів чи майна) (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► сума отриманої благодійної допомоги платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► доходи від операцій з продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими не був сплачений податок, у разі, якщо такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при операціях з продажу (обміну) резидентами об’єктів рухомого майна у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії або дія вчинена безпосередньо в сервісних центрах МВС та при умові, що такі доходи підлягають оподаткуванню (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від осіб, що не є членами сім’ї спадкодавця-резидента першого ступеня споріднення у разі, якщо таким платником податків не сплачено податок до нотаріального вчинення дії (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%);

► при успадкуванні (даруванні) резидентами майна від спадкодавця-нерезидента (ставка ПДФО 18%, ВЗ – 1,5%);

► отримання у власність майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (ставка ПДФО 5%, ВЗ – 1,5%).

Звертаємо увагу на те, що з 2017 року (за наслідками 2016 року) вже немає обов’язку подавати річну Декларацію, якщо протягом року отримувалися доходи від двох і більше податкових агентів.

Довідково: на 01.01.2016 у розрахунку на місяць законом встановлені прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата у розмірі 1378 грн.

Чи повинна профспілкова організація подавати до податкового органу

звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

та річну фінансову звітність?

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, пункт 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено наступною нормою:

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

Звертаємо увагу, що норма пункту 46.2 статті 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п.133.4 ПКУ вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.

Таким чином, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок мають право не подавати звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації у разі безумовного дотримання вимог п.133.4 ст.133 ПКУ.

Про це повідомила Державна фіскальна служба України у листі від 08.02.2017 №2991/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році», який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/71214.html

Про використання захищених носіїв ключової інформації

Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС у розділі «Новини» за посиланням http://www.acskidd.gov.ua/news повідомив наступне.

Законом України від 22.05.2003 року «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що державні реєстратори прав на нерухоме майно, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, нотаріуси (далі – користувачі реєстрів) використовують лише захищені носії особистих ключів (далі – НКІ).

Зазначене обмеження введено Законом України від 06 жовтня 2016 року №1666 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» як дієвий засіб для протидії шахрайству з використанням даних Єдиних та державних реєстрів Міністерства юстиції України.

Таким чином, для отримання послуг електронного цифрового підпису та здійснення генерації ключів в АЦСК ІДД ДФС користувачам реєстрів необхідно мати при собі захищений НКІ.

У разі відсутності у користувача реєстру захищеного НКІ, адміністратором реєстрації АЦСК ІДД ДФС буде прийнято рішення про відмову у наданні послуг ЕЦП.

Дане обмеження не стосується випадків отримання послуг ЕЦП користувачами реєстрів у якості фізичних осіб.

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

Должны ли украинские граждане, имеющие второе зарубежное гражданство, иметь право избирать и быть избранными на выборах

Реклама