Майліпший ювіляр – Іван Петровцій святкує 70. уродины

2015-05-23 18:57 712 Нравится 2

Іван Петровцій вродил ся на Підкарпатскій Руси 22. мая 1945 рока, в селі Осій, котра товды, де юре, приналежала до Чехословациі. Днес припадают його 70. уродины. Чествуваний Ювілят то ориґінальний писменник, якых серед русиньскых поетів барз мало. В творчости його видно отвертіст на світову літературу. Сам тлумачыт на русиньскій язык творы найвызначнійшых французскых, мадярскых, росийскых, украіньскых і естоньскых писменників. Початково писал в украіньскым языку. По украіньскы выдал медже інчыма: поетычны томы “Знак весни” (1979), “Карпатське літо” (1984), “Жовтень – осені свічадо” (1988), стишкы про діти “Софійка і весна” (1986). Як спілавторстві з Валентином Петровцій написал кримінально-детектывістычну повіст – “Мануміссіо, або ж Хроніка урмезійовських убивств” (1991). Тлумачыл на украіньский язык творы світовой літературы, головні поезиі. Был членом спілкы писменників Украіны (скорше Совітского Союза). З огляду на публичне подаваня ся за Русина был през общество украіньскых писменників вышмарений з той же спілкы в 2008 році. Члены (в тым тоты заграничны) украіньской спілкы пояснили – за “участь у русинстві, яке є антиукраїнським”. Пак, за признаваня ся до русиньской достоменности, был переслідуваний през украіньску безпеку (писали сме про тото на портали в 2014 році – Андрий з СБУ “забезпечыл” на суму 124$.) Іван Петровцій од початку девятдесятых років публикує головні по русиньскы, як тіж робит чысленны переклады творів світовой клясыкы на русиньскій язык. До того, наново выдає мало доступны клясычны творы русиньской літературы. Так як і наше Стоваришыня Руска Бурса, причынят творів до выдавничой сериі – Бібліотекы русиньской клясыкы. Спис выданых Іваном Петровційом репрінтів русинськой клясыкы обнимат такы выданя, як: Євменій Сабов “ХРИСТОМАТІЯ церковно-славянских и угро-русских литературных памятников с прибавлением угро-русских народных сказок на подлинных наречиях”, Иван Гарайда “Грамматика руського языка”, Анна Микита “Книга варенія для сельских карпаторусских женщин”, Александер Духнович “Я – русин”, Александер Павлович “Благословеніє русинам”, Федор Потушняк, Іван Петровцій “Ворожкы осüйськых босоркань”. Поета выдал тіж зобраны фольклорны творы як – Давні русинські слова, Давні русинські спüванкы ци Днишнї мої спüванкы. Выміню за шором творы Ювілята, котры напечатаны были в русиньскым языку: “Дїалектарій, авать Мила книжочка русинської бисїды у віршах”, 1993р. “Наші спüванкы: русинська поезия”, 1996р. “Наші и нинаші спüванкы”, 1998р. “Битангüські спüванкы”, 2001р. “Послїднї спüванкы”, 2004р. “Cпüванкы”, 2006р. – Другоє уданя: 2015р. Дале, як редактор, выдал – Антолоґію днешньой русинськой літературы: стихы, тлумачыня, малюнкы, анеґдоты, пословиці, приговоры, примовкы, проклятя, заклятя, лайкы, “Сто двадцять два стихы”, “Бумбурішкы. Русинськоє читаня”. Окрем того, выдавал русиньскы календарі. Іван Петровцій был долгы рокы журналістом, про свою редакцийну роботу оповідал слухачам радия ЛЕМ.фм в програмі печатня. Выдал 15 чысел авторского часопису: “Русинська бисїда”. Писменник є лавреатом многых нагорід, в тым той для Русинів найважнійшой – преміі за русиньску літературу ім. Александра Духновича в 1998 року. Писменництво Івана Петровція то чысленны творы надзвычайной красы, в котрых звучыт велика авторска ерудиция, але і заанґажуваний язык. Автор хоснує і провокує словныма імпровізациями. Зато “материя” і ціла інспірация його творів то русиньскій язык, котрий в нього фурт є полний емоций і заскакуючых форм. Артиста заєдно допущат ся інтелектуальных провокаций. Рубат словным топорцьом просто в очы. Фурт оцінят і не странит од хоснуваня, як сам гварит – ненорматывной лексыкы. Творы Івана Петровція несут зо собом валоры субъєктывного публицистычного опису, полного критычного одношыня ся до рельности. Ювілят то рогата душа, може зато з такыма єст мі по дорозі. Радо бы-м ся стрічал з ним, жебы го послухати, а коли буде треба і кус ся побости, бо то фантастычний спілбесідник. Днес, Поето, приймийте од радия Руской Бурсы ЛЕМ.фм сердечны поздоровліня, од нашого ансамблю і думам, же од вельох непокірных Лемків. Най Вам ся дарит і каре. На Лемковині і на Пряшівскій Руси сме голодны вашых слів. На Підкарпатскій Руси, в славным місті Ужгороді, все мож зайти до вашой Файной книгы, книгарні в центрі міста, і як не купити сой майфайну книжочку, то хоц лем поклонити ся мастерови слова. На многы і благы літа!

Комментарии (0)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

У вас есть заграничный биометрический паспорт?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама