Біжи Паша біжи.

2009-02-13 19:23 2 9741 Нравится

"Рухайся ти вже!!!" - панічно билась думка в голові. Ноги слухняно

рухались і він біг що є сили темними вулицями по засніжених та

обледенілих тротуарах. Він чув лише важке власне дихання і тупіт чобіт

десь позаду. Паша боявся озирнутись і просто біг. Сильний мороз вже не

обпалював легені, та не пік обличчя своїм холодним доторком. Темрява

довкола тиснула, грозила чимось кошмарним, нестерпним.

Ноги

переставали слухатись. Втома накопичувалась. Паша забіг в черговий

темний неосвітлений провулок. Він тут часто ходив. Знав місцевість. Всі

лампочки ліхтарів вже давно були розбиті. Похмурі стіни, без вікон

огороджували дворик. На кілька секунд Паша завмер, обираючи шлях. Думки

струменем пронеслись в переляканій свідомості і витягнули продовження

шляху. Паша кинувся до старенького похиленого металевого забору,

обліпленого снігом і він майже перелетів його. Звалився на асфальт

вкритий льодом і ледве не скрикнув від гострого болю, який пронизав все

тіло та свідомість. Стискаючи зуби і стримуючи стогін, який зрадницьке

тягнувся на волю Паша підвівся і накульгуючи побіг уздовж бетонної

стіни, над якою нависав стара похилена огорожа. Тут було так само темно

та слизько як і в провулках до цього. Тільки світло з вікон домівок

розряджали темряву, теплим приємним світлом, який дражливо манив та

притягував до себе обіцяючи безпеку та затишок. Однак тупотання чобіт

позаду змушувало Пашу бігти вперед.

Пробираючись через двори,

продряпуючись через зимовий колю чагарник, вкритий товстим шаром снігу,

незважаючи на біль, та високі кучугури снігу Паша рухався вперед,

тікаючи від Долі, яка невпинно та невтомно переслідувала його,

нагадуючи про себе жахливим тупотанням чобіт позаду.

Нарешті

яскраве світло вулиці. Паша кинувся до арки в будинку і з задоволенням

вийшов на освітлений проспект. Довкола було безліч людей, які поспішали

по своїх справах. Вітрини магазинів весело підморгували вогнями, машини

жваво проривались через замети на дорогах. Паша змішався з натовпом і

спокійно покрокував вперед, намагаючись не кульгати. Звуки кроків Долі

позаду зникнули. Паша знову втік від неї. Цього разу він вирвався. Буде

наступний. Вона спробує знову. Але це буде потім. Пізніше. Гонитва

продовжиться і Паша буде бігти. А зараз йому було потрібно купити

подарунок на новий рік коханій людині. А нерівний бій з долею він

продовжить...потім.

Комментарии (1)

Добавить смайл! Осталось 3000 символов
Создать блог

Опрос

За какую партию вы планируете голосовать на досрочных выборах в ВРУ?

ГолосоватьРезультатыАрхив
Реклама
Реклама